fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

🏬 Budynok, u jakomu: ščo označaje «Kyїvproekt» dlja mista

🏬 Будинок, у якому: що означає «Київпроект» для міста
Znajty radjanśku modernistśku arhitekturu, jaka b mogla vsim podobatysja i organično vygljadaty u miśkomu landšafti, dovoli skladno — stavlennja do neї dosi neodnoznačne. Biľšisť budiveľ poviľno rujnujuťsja, restavruvaty їh dorogo, a golovne, ne zavždy zrozumilo — naviščo.
Знайти радянську модерністську архітектуру, яка б могла всім подобатися і органічно виглядати у міському ландшафті, доволі складно — ставлення до неї досі неоднозначне. Більшість будівель повільно руйнуються, реставрувати їх дорого, а головне, не завжди зрозуміло — навіщо.
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Найчастіше модерністські будівлі сприймаються соціумом як частина імперії, з якою суспільство більше себе не ідентифікує, тому не бачить в них користі для майбутнього. Але віддавати забуттю пам’ятки минулого — не найкращий варіант. Адже поодинокі зразки модернізму, розкидані містами, можуть чимало розповісти про забуту й дещо утопічну епоху в локальній архітектурі. Один із них — будівля Київпроекту, що розташувалася на вулиці Богдана Хмельницького — одній із центральних артерій столиці. Лаконічна споруда сформована із декількох частин, що відрізняються своєю висотою та об‘ємом. Вглиб кварталу знаходиться 16-поверхова вежа, у той час як фасадна частина — це стилобат із відкритим внутрішнім двором. Проєкт будівлі розробила команда архітекторів на чолі з Вадимом Огурою та Валентиною Козловою. Цікаво, що у будові Київпроекту використано спеціальний прийом із пустотами, що демонструє вплив американських архітектурних трендів того часу. У 1980-х роках тут розташувалася головна проєктна організація з забудови Києва — інститут Київпроект, що раніше базувався неподалік, на вулиці Хрещатик. Тоді у ньому працювало понад 2000 людей і створення цієї будівлі надало змогу всім працівникам інституту зібратися в одному місці. Споруда повністю відповідала вимогам часу та включала чисельні приміщення проєктних майстерень, лабораторій, бібліотеку, актовий та спортивний зали, медичний та інформаційно-обчислювальний центри. Саме співробітники НДІ Київпроект спроєктували всі післявоєнні генеральні плани міста, займалися не лише типовою забудовою і новими розробками масового житла, але й створили знакові будівлі столиці: Український Дім і Палац спорту, готелі Україна та Салют, будівлю УкрІНТЕІ (Тарілка), Палац дітей та юнацтва (тоді — Палац піонерів) та багато інших. Тут також працюв ряд відомих архітекторів, серед них — Авраам Мілецький, Флоріан Юрєв, Едуард Більський, Микола Дьомін, Михайло та Вадим Гречина. Тобто Київ, яким ми його знаємо сьогодні, майже повністю був запроектований зусиллями працівників Київпроекту. Нещодавно ми розповідали про те, що через занепад та аварійний стан будівля Київпроекту знаходиться на порозі реновації. А сьогодні вирішили більше дізнатися про найцікавіші, на думку редакції, будівлі, що були спроєктовані та реалізовані в стінах Київпроєкту. Ще на початку 1960-х років Флоріан Юрєв розробив власне бачення синтезу мистецтва у своєму проєкті світломузичного театру, ідея якого полягала у зміні сприйняття звуку завдяки правильній передачі світла. За задумом Тарілка повинна була стати майданчиком для нової художньої дисципліни, яку архітектор визначив як музика кольору. В основі споруди розмістили залізобетонну лінзу з металевою банею, що створило досконалу акустику у сферичній залі, запланованого світломузичного театру. Таке архітектурне рішення дозволяє почути весь діапазон частот людського голосу й музичних інструментів. Тарілка — яскравий архітектурний представник другої хвилі радянського модернізму, що був побудований у 1971 році. З того часу його призначення не змінилося — він і досі є будівлею Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації. Проте деякі поверхи тут простоюють вже десятки років. У початковому вигляді проєкт готелю Салют був далекий від сучасної форми і схожий на звичайний функціональний прямокутник. Однак за 20 років проєктування і побудови форма будівлі значно змінилася. У 1970-х роках команда архітекторів, що працювала над Салютом, розробила нову концепцію споруди, виконану у двох об’ємах – кругла вежа з невеликою надбудовою, що нависає над площею Слави, і продовгуватий стилобат — нижня частина будівлі. Але за їхнім задумом готель був вдвічі вищий за реалізований варіант. В остаточному проєкті його було зменшено за висотою з 18 поверхів до 8, адже тоді будівля не повинна була домінувати над Лаврською дзвіницею на міському горизонті. Саме тому багато хто й сьогодні помічає, що готель виглядає дещо пропорційно незакінченим. Проєкт київського палацу дітей та юнацтва — спроба архітекторів Мілецького та Більського створити нетипову на той час спороду і розробити простір, максимально адаптований для потреб дитини. Так скляний фасад поєднує внутрішній простір із мальовничими видами на київських схилах. А художники-монументалісти Ада Рибачук та Володимир Мельниченко оздобили мозаїками інтер’єри Палацу, а також басейн, що міститься перед будівлею. Будівля одночасно може вмістити близько 2500 дітей. Усередині архітектори облаштували понад 100 залів, кабінетів, лабораторій та майстерень, а також обсерваторію із 800-кратним телескопом, кінолекційний та концертний зали. Відповідно до початкового проєкту Авраама Мілецького, крематорій планувався виключно як функціональна споруда, однак подружжя Рибачук і Мельниченко запропонували абсолютно нову концепцію архітектури крематорію як терапевтичного середовища, і стали авторами ідеї меморіально-обрядового комплексу. За допомогою архітектури та ландшафтного дизайну художники хотіли допомогти учасникам похоронної церемонії впоратися з психологічною травмою. Так було вирішено створити парк памяті, крематорій із залами прощання, а також земляні траси колумбарію. За задумом центральним елементом комплексу повинна була стати стіна памяті — понад 200 квадратних метрів художніх рельєфів, над якими художники працювали близько 10 років. Але на початку 1982 року, коли робота була практично закінчена, партійне керівництво розпорядилося ліквідувати стіну. Зараз її рельєфи так і залишаються забетонованими. Житловий масив Виноградар повністю був розроблений архітектором Едуардом Більським і замислювався як один із показових досягнень радянського проєкту масової житлової забудови. Однак у реальності він став його абсолютною протилежністю. Розпад Радянського Союзу застав Виноградар на фінальному етапі проєктування: залишалося лише забезпечити жителів гілкою метро, ​​а також грандіозним культурним центром — ключовим елементом інфраструктури. Саме через нестачу цих двох елементів Виноградар так і не отримав належного статусу. Досліджуючи архітектурний доробок працівників Київпроекту можна припустити, що колись саме вони поклали початок зародженню українського модернізму. Проводячи паралелі у світовому контексті, можна звернутися до однієї з найвизначніших архітектурних шкіл Європи та світу. Bauhaus — вища школа будівництва та художнього конструювання, яка існувала у Німеччині з 1919 по 1933 роки. Ідеї та принципи Bauhaus поширились світом і стали поворотною точкою в архітектурі, мистецтві та дизайні. Цей надихаючий вплив ми відчуваємо й сьогодні. Як і Bauhaus сто років тому, пятдесят років тому Київпроект був місцем появи новаторських архітектурних рішень, які формували та змінювали міський ландшафт. Однак сьогодні будівля НДІ втратила свою першочергову функцію. Тож із метою збереження архітектурної спадщини девелопери розробили оптимальну концепцію реновації, яка демонструє, що нові функції старих споруд можуть оживити не лише будівлю, але й прилеглий район. У своїх ідеях автори концепції реновації дотримуються ключових принципів Bauhaus як найбільш ідейно близької київському модернізму архітектурної школи. Серед них: принцип функціоналізму, симбіоз архітектури та мистецтва, а також втілення соціальних функцій, що передбачає гармонію між корпоративними та суспільними просторами. На основі будівлі Київпроекту буде створено KYЇVPROEKT City Space — нова екосистема та центр тяжіння для всіх, хто прагне змінювати довкілля та готовий змінюватися сам. Для талантів, новаторів, візіонерів, що сприятимуть позитивній трансформації Києва.
Реклама 👇 Замовити

Najčastiše modernistśki budivli spryjmajuťsja sociumom jak častyna imperiї, z jakoju suspiľstvo biľše sebe ne identyfikuje, tomu ne bačyť v nyh korysti dlja majbutńogo. Ale viddavaty zabuttju pam’jatky mynulogo — ne najkraščyj variant. Adže poodynoki zrazky modernizmu, rozkydani mistamy, možuť čymalo rozpovisty pro zabutu j deščo utopičnu epohu v lokaľnij arhitekturi.

Odyn iz nyh — budivlja «Kyїvproektu», ščo roztašuvalasja na vulyci Bogdana Hmeľnyćkogo — odnij iz centraľnyh arterij stolyci. Lakonična sporuda sformovana iz dekiľkoh častyn, ščo vidriznjajuťsja svojeju vysotoju ta ob‘jemom. Vglyb kvartalu znahodyťsja 16-poverhova «veža», u toj čas jak fasadna častyna — ce stylobat iz vidkrytym vnutrišnim dvorom. Projekt budivli rozrobyla komanda arhitektoriv na čoli z Vadymom Oguroju ta Valentynoju Kozlovoju. Cikavo, ščo u budovi «Kyїvproektu» vykorystano speciaľnyj pryjom iz pustotamy, ščo demonstruje vplyv amerykanśkyh arhitekturnyh trendiv togo času.

U 1980-h rokah tut roztašuvalasja golovna projektna organizacija z zabudovy Kyjeva — instytut «Kyїvproekt», ščo raniše bazuvavsja nepodalik, na vulyci Hreščatyk. Todi u ńomu pracjuvalo ponad 2000 ljudej i stvorennja cijeї budivli nadalo zmogu vsim pracivnykam instytutu zibratysja v odnomu misci. Sporuda povnistju vidpovidala vymogam času ta vključala čyseľni prymiščennja projektnyh majstereń, laboratorij, biblioteku, aktovyj ta sportyvnyj zaly, medyčnyj ta informacijno-občysljuvaľnyj centry.

Same spivrobitnyky NDI «Kyїvproekt» sprojektuvaly vsi pisljavojenni generaľni plany mista, zajmalysja ne lyše typovoju zabudovoju i novymy rozrobkamy masovogo žytla, ale j stvoryly znakovi budivli stolyci: Ukraїnśkyj Dim i Palac sportu, goteli «Ukraїna» ta «Saljut», budivlju UkrINTEI («Tarilka»), Palac ditej ta junactva (todi — Palac pioneriv) ta bagato inšyh. Tut takož pracjuv rjad vidomyh arhitektoriv, sered nyh — Avraam Milećkyj, Florian Jur’jev, Eduard Biľśkyj, Mykola Domin, Myhajlo ta Vadym Grečyna. Tobto Kyїv, jakym my jogo znajemo śogodni, majže povnistju buv zaproektovanyj zusylljamy pracivnykiv «Kyїvproektu».

Neščodavno my rozpovidaly🏬 Budynok, u jakomu: ščo označaje «Kyїvproekt» dlja mista 1🏬 «Kyїvproekt»: včora, śogodni, zavtra. Jak renovacija budivli zminyť navkolyšnij rajon ta misto pro te, ščo čerez zanepad ta avarijnyj stan budivlja «Kyїvproektu» znahodyťsja na porozi renovaciї. A śogodni vyrišyly biľše diznatysja pro najcikaviši, na dumku redakciї, budivli, ščo buly sprojektovani ta realizovani v stinah «Kyїvprojektu».

Budynok «Litajuča Tarilka»

Adresa: vul. Antonovyča, 180

Arhitektory: Florian Jur’jev, Lev Novikov

Data budivnyctva: 1971 r.

🏬 Budynok, u jakomu: ščo označaje «Kyїvproekt» dlja mista 2

Šče na počatku 1960-h rokiv Florian Jur’jev rozrobyv vlasne bačennja «syntezu mystectva» u svojemu projekti svitlomuzyčnogo teatru, ideja jakogo poljagala u zmini spryjnjattja zvuku zavdjaky pravyľnij peredači svitla. Za zadumom «Tarilka» povynna bula staty majdančykom dlja novoї hudožńoї dyscypliny, jaku arhitektor vyznačyv jak «muzyka koľoru».

V osnovi sporudy rozmistyly zalizobetonnu linzu z metalevoju baneju, ščo stvorylo doskonalu akustyku u sferyčnij zali, zaplanovanogo svitlomuzyčnogo teatru. Take arhitekturne rišennja dozvoljaje počuty veś diapazon častot ljudśkogo golosu j muzyčnyh instrumentiv.

«Tarilka» — jaskravyj arhitekturnyj predstavnyk drugoї hvyli radjanśkogo modernizmu, ščo buv pobudovanyj u 1971 roci. Z togo času jogo pryznačennja ne zminylosja — vin i dosi je budivleju Ukraїnśkogo instytutu naukovo-tehničnoї ekspertyzy ta informaciї. Prote dejaki poverhy tut prostojujuť vže desjatky rokiv.

Goteľ «Saljut»

Adresa: vul. Ivana Mazepy, 11

Arhitektor: Avraam Milećkyj

Data budivnyctva: 1982-1984 rr.

🏬 Budynok, u jakomu: ščo označaje «Kyїvproekt» dlja mista 3

U počatkovomu vygljadi projekt gotelju «Saljut» buv dalekyj vid sučasnoї formy i shožyj na zvyčajnyj funkcionaľnyj prjamokutnyk. Odnak za 20 rokiv projektuvannja i pobudovy forma budivli značno zminylasja.

🏬 Budynok, u jakomu: ščo označaje «Kyїvproekt» dlja mista 4

U 1970-h rokah komanda arhitektoriv, ščo pracjuvala nad «Saljutom», rozrobyla novu koncepciju sporudy, vykonanu u dvoh ob’jemah – krugla veža z nevelykoju nadbudovoju, ščo navysaje nad ploščeju Slavy, i prodovguvatyj stylobat — nyžnja častyna budivli. Ale za їhnim zadumom goteľ buv vdviči vyščyj za realizovanyj variant. V ostatočnomu projekti jogo bulo zmenšeno za vysotoju z 18 poverhiv do 8, adže todi budivlja ne povynna bula dominuvaty nad Lavrśkoju dzvinyceju na miśkomu goryzonti. Same tomu bagato hto j śogodni pomičaje, ščo goteľ vygljadaje deščo proporcijno nezakinčenym.

Palac ditej ta junactva (Palac pioneriv)

Adresa: vul. Ivana Mazepy, 13

Arhitektory: Avraam Milećkyj, Eduard Biľśkyj

Budivnyctvo: 1962-1965 rr.

🏬 Budynok, u jakomu: ščo označaje «Kyїvproekt» dlja mista 5

Projekt kyїvśkogo palacu ditej ta junactva — sproba arhitektoriv Milećkogo ta Biľśkogo stvoryty netypovu na toj čas sporodu i rozrobyty prostir, maksymaľno adaptovanyj dlja potreb dytyny. Tak skljanyj fasad pojednuje vnutrišnij prostir iz maľovnyčymy vydamy na kyїvśkyh shylah. A hudožnyky-monumentalisty Ada Rybačuk ta Volodymyr Meľnyčenko ozdobyly mozaїkamy inter’jery Palacu, a takož basejn, ščo mistyťsja pered budivleju.

Budivlja odnočasno može vmistyty blyźko 2500 ditej. Useredyni arhitektory oblaštuvaly ponad 100 zaliv, kabinetiv, laboratorij ta majstereń, a takož observatoriju iz 800-kratnym teleskopom, kinolekcijnyj ta koncertnyj zaly.

Krematorij i Park Pam’jati

Adresa: vul. Bajkova, 16

Arhitektor: Avraam Milećkyj

Avtory koncepciї: hudožnyky Ada Rybačuk ta Volodymyr Meľnyčenko

Data budivnyctva: 1968–1981 rr.

🏬 Budynok, u jakomu: ščo označaje «Kyїvproekt» dlja mista 6

Vidpovidno do počatkovogo projektu Avraama Milećkogo, krematorij planuvavsja vyključno jak funkcionaľna sporuda, odnak podružžja Rybačuk i Meľnyčenko zaproponuvaly absoljutno novu koncepciju arhitektury krematoriju jak terapevtyčnogo seredovyšča, i staly avtoramy ideї memoriaľno-obrjadovogo kompleksu. Za dopomogoju arhitektury ta landšaftnogo dyzajnu hudožnyky hotily dopomogty učasnykam pohoronnoї ceremoniї vporatysja z psyhologičnoju travmoju. Tak bulo vyrišeno stvoryty park pam’jati, krematorij iz zalamy proščannja, a takož zemljani trasy kolumbariju.

Za zadumom centraľnym elementom kompleksu povynna bula staty stina pam’jati — ponad 200 kvadratnyh metriv hudožnih reľjefiv, nad jakymy hudožnyky pracjuvaly blyźko 10 rokiv. Ale na počatku 1982 roku, koly robota bula praktyčno zakinčena, partijne kerivnyctvo rozporjadylosja likviduvaty stinu. Zaraz її reľjefy tak i zalyšajuťsja zabetonovanymy.

Vynogradar

Arhitektor: Eduard Biľśkyj

Data budivnyctva: 1972-1990 rr.

🏬 Budynok, u jakomu: ščo označaje «Kyїvproekt» dlja mista 7

Žytlovyj masyv Vynogradar povnistju buv rozroblenyj arhitektorom Eduardom Biľśkym i zamysljuvavsja jak odyn iz pokazovyh dosjagneń radjanśkogo projektu masovoї žytlovoї zabudovy. Odnak u reaľnosti vin stav jogo absoljutnoju protyležnistju.

Rozpad Radjanśkogo Sojuzu zastav Vynogradar na finaľnomu etapi projektuvannja: zalyšalosja lyše zabezpečyty žyteliv gilkoju metro, ​​a takož grandioznym kuľturnym centrom — ključovym elementom infrastruktury. Same čerez nestaču cyh dvoh elementiv Vynogradar tak i ne otrymav naležnogo statusu.

Doslidžujučy arhitekturnyj dorobok pracivnykiv «Kyїvproektu» možna prypustyty, ščo kolyś same vony poklaly počatok zarodžennju ukraїnśkogo modernizmu.

Provodjačy paraleli u svitovomu konteksti, možna zvernutysja do odnijeї z najvyznačnišyh arhitekturnyh škil Jevropy ta svitu. Bauhaus — vyšča škola budivnyctva ta hudožńogo konstrujuvannja, jaka isnuvala u Nimeččyni z 1919 po 1933 roky. Ideї ta pryncypy Bauhaus pošyrylyś svitom i staly povorotnoju točkoju v arhitekturi, mystectvi ta dyzajni. Cej nadyhajučyj vplyv my vidčuvajemo j śogodni.

🏬 Budynok, u jakomu: ščo označaje «Kyїvproekt» dlja mista 8

Jak i Bauhaus sto rokiv tomu, p’jatdesjat rokiv tomu «Kyїvproekt» buv miscem pojavy novatorśkyh arhitekturnyh rišeń, jaki formuvaly ta zminjuvaly miśkyj landšaft. Odnak śogodni budivlja NDI vtratyla svoju peršočergovu funkciju. Tož iz metoju zberežennja arhitekturnoї spadščyny developery rozrobyly optymaľnu koncepciju renovaciї, jaka demonstruje, ščo novi funkciї staryh sporud možuť ožyvyty ne lyše budivlju, ale j pryleglyj rajon.

🏬 Budynok, u jakomu: ščo označaje «Kyїvproekt» dlja mista 9

U svoїh idejah avtory koncepciї renovaciї dotrymujuťsja ključovyh pryncypiv Bauhaus jak najbiľš idejno blyźkoї kyїvśkomu modernizmu arhitekturnoї školy. Sered nyh: pryncyp funkcionalizmu, symbioz arhitektury ta mystectva, a takož vtilennja sociaľnyh funkcij, ščo peredbačaje garmoniju miž korporatyvnymy ta suspiľnymy prostoramy.

Na osnovi budivli «Kyїvproektu» bude stvoreno KYЇVPROEKT City Space — nova ekosystema ta centr tjažinnja dlja vsih, hto pragne zminjuvaty dovkillja ta gotovyj zminjuvatysja sam. Dlja talantiv, novatoriv, vizioneriv, ščo spryjatymuť pozytyvnij transformaciї Kyjeva.

📱 Čytajte Na chasi u Facebook i Twitter, pidpysujteś na kanal u Telegram.

Cej material vygotovleno ta rozmiščeno na komercijnij osnovi.

Teğy: arhitektura

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.

2 komentarja

spočatku novi
za rejtyngom spočatku novi za hronologijeju
1
Светлана

Киевпроект никогда не был нди и не трогайте здание автор огурь если бы знал что творят перевернулся бы в гробу

2
Светлана

Киевпроект никогда не был нди и лучше не трогайте здание,если бы знал автор огурь перевернулся бы в гробу

Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: