fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

😎 Filip Peron: «V Ukraїni programisty ne taki balakuči, jak u Franciї, ale vony dobre znajuťsja na svojemu»

😎 Філіп Перон: «В Україні програмісти не такі балакучі, як у Франції, але вони добре знаються на своєму»
Ostannim časom vse biľše ekspativ z Jevropy ta inšyh kraїn svitu pryїždžajuť do Ukraїny, aby profesijno zrostaty ta otrymuvaty novyj dosvid. Viktor Bogdanov rozpytav Filipa Perona, francuza, ščo keruje R&D-centrom kompaniї Evolve u Kyjevi, pro jogo vražennja vid Ukraїny, našyh specialistiv ta rynku.
Останнім часом все більше експатів з Європи та інших країн світу приїжджають до України, аби професійно зростати та отримувати новий досвід. Віктор Богданов розпитав Філіпа Перона, француза, що керує R&D-центром компанії Evolve у Києві, про його враження від України, наших спеціалістів та ринку.
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Колись давно я мав нагоду працювати піарником в одній з найбільших та найвідоміших IT-компаній України. Вона мала серед своїх численних клієнтів провідну ecommerce-компанію, що на той час була популярніша за eBay у Швейцарії. Як маркетолог, я мав робити періодичні інтерв’ю з клієнтами стосовно їх досвіду співпраці з нами та з метою отримання клієнтського кейса. Саме так я зустрівся і познайомився з Філіпом Пероном — людиною, що побудувала та керувала величезною командою програмістів на вищезазначеному швейцарському проєкті. Я поговорив з Філіпом про його досвід життя і праці в Україні, про відмінності наших програмістів і програмістів у Франції та Британії, та багато іншого, і хотів би поділитися найцікавішими епізодами інтерв’ю з читачами Na chasi. — З чого почалася твоя IT-історія? Як саме ти потрапив у світ програмування?. — Коли мені було 11 років, батьки подарували мені найперший компютер на Різдво. Це був домашній комп’ютер Commodore 64. На той час існували журнали (під назвою Hebdogiciel), що містили сотні й сотні рядків коду, які я міг набирати та зберігати на ньому. Я використовував цей код для створення найбазовіших програм. Потім був комп’ютерний клуб на базі середньої школи, де я отримав загальне розуміння програмування (маю на увазі всі ці If, then, else, loop, goto (так, це жахливо!), hello world) та почав здобувати нові навички. Після цього я почав експериментувати з більш складними програмами, використовуючи перший справжній ПК під назвою HP Vectra CS. Саме на ньому я спробував справжнє програмування, розробивши програми з функціями та процедурами, і нарешті, зі складною графікою. . . Загалом, мій шлях в IT був доволі типовим: спочатку університет, потім – школа ІТ-інженерії в Парижі. — І як надалі складалася твоя кар’єра та як саме ти потрапив до України?. — Я отримав свою першу роботу в провідній туристичній компанії. Там я глибоко вивчив операційну систему реального часу для основних компютерів від IBM (TPF) та мову Assembler для мікропроцесорів. Це був мій перший офіційний комерційний досвід. Після цього я приєднався до фінтех-стартапу, де відповідав за бази та експлуатацію даних. Ми отримували дані про різні фондові ринки з потоків у реальному часі, я зберігав їх у базах даних, а потім розробив програму, яка аналізувала їх та забезпечувала автоматичний технічний аналіз. Ми продавали цей контент вебсайту voila.fr, що в той час був еквівалентом Google у Франції. Він мав кілька розділів, таких як новини, гороскоп, прогноз погоди та фінанси. Коли хтось натискав на діаграму, то міг бачити прогнози фондового ринку. Весь цей зміст базувався на нашій унікальній формулі технічного аналізу. На жаль, той стартап закрився через брак інвестицій, і я потрапив у щось дещо більш екзотичне – індустрію мега-яхт. На той час всі яхти довжиною від 60 до 90-100 метрів вважалися мега-яхтами. Вони мали свої ІТ-потреби, які я допомагав задовольняти: я розробляв програмне забезпечення, яке дозволяло відстежувати всі матеріали, що використовувалися для будівництва яхт, а також під час їх експлуатації. Потім я мав його встановити або на етапі будівництва на корабельнях по всьому світу, або пізніше, коли човни знаходились у морі чи на суші. . . Я мав приголомшливий досвід круїзу на цих човнах, коли вони плавали по морю. Я просто сідав на яхту із рюкзаком та необхідними речами й проводив там 2-3 дні, оскільки ніколи не знав, коли закінчу свою роботу. Після цього я приєднався до ricardo.ch, яка на той момент була беззаперечним лідером онлайн торгівлі у Франції. Вони мали науково-дослідний центр на півдні Франції. Мене найняли в основному як адміністратора даних (MS-SQL), але за потреби я також писав код. Тут я отримав свій перший управлінський досвід. Через три роки, у 2008 році, у мене з’явилася пара розробників, і відтоді моя пристрасть до керування людьми не припиняла зростати. ricardo — це компанія, яка змусила мене більше розумітись на аутсорсингу, і я отримав власний досвід роботи з українськими розробниками. Оскільки компанія зростала і процвітала, їм було потрібно більше технічних ресурсів, щоб забезпечити досягнення своїх амбітних цілей. Однак топменеджмент не хотів інвестувати 100% бюджету компанії на дослідження та розробки у Франції. У 2011 році мені було доручено поїхати в Україну та зустрітися з офшорним постачальником послуг, який найбільше сподобався нашому технічному директору у порівнянні з іншими потенційними провайдерами. . . Цей технічний директор був молодим, спритним і прагматичним. Він зовсім не боявся аутсорсингу та попросив мене поїхати вивчити можливості в Україні й допомогти йому прийняти остаточне рішення. Після того, як я відвідав компанію в Україні та поспілкувався з деякими її розробниками, я був вражений їх пристрастю, відкритою душею та готовністю бути реальними вкладниками в успіх проєкту. Мені дуже сподобався цей дух, я розказав про це своєму начальнику, і ми вирішили рухатися вперед з командою розробки в Україні. У вересні 2011 року я почав щотижня їздити із Франції в Україну та навпаки, доки не було прийнято рішення переселити мене тимчасово в Україну для тісної співпраці з командою. Але як ми знаємо, немає нічого більш постійного ніж щось тимчасове. Я створював команду з нуля між 2011 і 2014 роками й збільшив її до 35 спеціалістів, до складу яких входили розробники .Net, JavaScript, BI та QA, а також мобільні розробники. . . У 2014 році відбулася зміна керівництва. Новий технічний директор не настільки підтримував аутсорсинг і фокусувався на іншій стратегії. Тож невдовзі ми попрощалися один з одним. У той період я випадково зустрів директора Just Eat, провідної британської FoodTech-компанії, яка мала свою розширену команду в Україні з тим же провайдером. Врешті-решт він запросив мене приєднатися до їхньої компанії на тій самій посаді, що і в ricardo. Я погодився, однак цього разу все було інакше, оскільки Just Eat мав іншу мету аутсорсингу. Я успадкував команду з 25 професіоналами, і саме так розпочалася моя фантастична подорож з Just Eat. . . Компанія планувала збільшити свою українську команду, а також відкрити третій центр розробки ПЗ в Бристолі як доповнення до основної команди, що базується в Лондоні. Це відбувалося приблизно з кінця 2014 року до початку 2015 року і спричинило певні корективи між різними локаціями. Після Революції Гідності Україну розглядали як нестабільну країну, тому збалансування ризиків та впливів було правильним, особливо в період виходу Just Eat на біржу у 2014 році. До 2018 року моїми зусиллями українська команда Just Eat збільшилась до більш ніж 85 осіб. Потім в мене був свій невеликий бізнес, який я успішно інтегрував у британську консалтингову компанію Evolve-IT Consulting, де я зараз обіймаю посади Chief Delivery Officer та Managing Director. — Ти давно працюєш в українському IT-аутсорсингу. В чому взагалі сенс для західних компаній будувати команди в Україні?. — Коли я працював у Франції менеджером IT-проєктів, то завжди стикався з однією і тією ж проблемою — швидкість найму була повільною, вартість ресурсів була великою. Ба більше, Франція має конкретну практику, якої потрібно дотримуватися, щоб відповідати трудовому законодавству країни. Наприклад, якщо ви наймаєте когось, хто пройшов випробувальний термін, звільнити його буде майже неможливо, якщо пізніше ви дізнаєтесь, що ця людина не підходить вашому проєкту або не відповідає вашим очікуванням. У більшості випадків доводиться виплачувати заробітну плату працівникові протягом кількох місяців після звільнення. А що, якщо ваша компанія переживає період фінансової турбулентності? Або ви знаєте, що конкуренти створюють схожий продукт і вам вщент потрібно вивести його на ринок якомога швидше, але найняття програмістів таке повільне, що ви місяцями не можете зворушитися з міста. Це створює величезний ризик і додає серйозні обмеження навіть для найнадійніших компаній. . . Я не маю на увазі, що добре, коли можна швидко звільнити когось в середині проєкту. Зовсім ні! Однак, ви повинні мати трохи гнучкості й мати змогу швидко замінити недостатньо ефективний ресурс або перерозподілити свої ІТ-витрати, коли це потрібно. У Франції це майже неможливо. Інша перевага — це, звісно, вартість ресурсів. Вартість приватного підприємця в Україні становить від 30% до 50% нижче, ніж вартість підрядника у Великій Британії чи Франції. . . З точки зору керівництва західних компаній, розширена команда розглядається як органічне продовження внутрішньої команди й до неї ставляться так само. Саме тому багато українських айтішників вмотивовані вивчати англійську мову, щоб мати змогу працювати напряму з замовником у розподіленій команді. Їм подобається ставлення з боку іноземних замовників, плюшки, пов’язані з роботою, можливість мати подорожі в країну клієнта з метою обміну знаннями, відвідувати оффлайн-івенти тощо. — А щодо якості українських розробників у порівнянні з Францією чи Великою Британією?. — Це гарне запитання. Справа не в якості, а більше в зрілості, і зрілість – це складна тема. В Україні програмісти не такі балакучі, як у Франції, але вони добре знаються на своєму. Ви можете покластися на них, і вони проявлять ініціативу, якщо будуть належним чином уповноважені та/або навчені керівництвом. Вони не вважатимуть свою роботу виконаною, просто обробляючи задачі. Їм потрібен реальний результат. Українські програмісти прагнуть постійно вдосконалюватися, інвестуючи у свої інженерні навички та технічний досвід, щоб сприяти успіху проєкту. Таким чином, вони схожі на британських інженерів, за винятком того, що британські програмісти часто поводять себе зверхньо та обожнюють створювати хайп навколо себе. . . Іноді важко отримати прозорі відгуки через вашу значну повагу до так званої ієрархії. Це явна культурна різниця, наприклад, з Францією. Будь-який фідбек – безпрограшна ситуація, оскільки вона допомагає кожному покращитися, хоча іноді вам доведеться трохи забути про своє его. — Ти мав нагоду працювати з agile-командами на боці замовника й на боці провайдера послуг. То в чому секрет успішної командної роботи?. — Розширена модель команди передбачає, що на певному етапі (при досягненні певного розміру команди) наймання місцевого органу влади (тобто менеджера ділянки, tech lead) є ключовим фактором управління та координації роботи команди. Дійсно, віддалена співпраця покладається на надійність віртуальних мостів, які ви будуєте у різних локаціях. Усунення відстані та перешкод між розподіленими командами є одним із найважливіших аспектів. Як клієнт, ви є головним фактором впливу, драйвером та мотиватором. Ви, а не ваш технічний партнер! Тому вам потрібно додати зусиль, аби зробити віддалену команду частиною вашої корпоративної ДНК. Тільки в цьому випадку ви отримаєте очікувану якість продукту. . . Як провайдер аутсорсингу, ви повинні переконатися, що у вас є достатня кількість внутрішніх можливостей для підключення віддаленої команди до корпоративної культури та середовища клієнта загалом. Як би дивно це не звучало, але дуже часто компанії, що потерпають від інтеграції віддаленої команди у внутрішню (in-house), усвідомлюють, що вони не мають ніякої корпоративної культури, або що проблеми, які вони мають з віддаленою командою, показують наявні внутрішні проблеми компанії. — А як уникнути невдачі?. — Це залежить від того, чого ви намагаєтесь досягти. Якщо у вас є довготривала потреба, саме тоді вам потрібно подумати про зусилля, які потрібно буде вкласти у свою розширену команду, щоб досягти успіху. Тут немає дива. І я тут не про гроші. Ви можете мати багато грошей, але в підсумку матимете повне фіаско. Потрібно переконатись, що ваш технічний партнер, що керуватиме вашою проєктною командою, розуміє вашу культуру, оскільки це має вирішальне значення для успіху вашої команди. . . На жаль, ваша віддалена команда може бути досить стійкою до того, що може сприйматися як загроза або недобросовісна конкуренція. Чесне і прозоре спілкування керівництва на цю тему (реальні причини, плани) є обов’язковим для успішної співпраці команд. Перш ніж вирушати в проєктну подорож з командою, ви повинні бути готові пережити кілька болючих моментів: від того, що щось пішло не так із найняттям до необхідності звільняти когось по дорозі. Усі ці моменти слід передбачити та чітко обговорити зі своїм технічним партнером. . . Будьте зосередженими та наполегливими, будьте справедливими, підтримуйте та не дозволяйте ніяким стінам розділяти ваші команди. Звязок – це цемент, який створює міцний фундамент. Розгляньте свою розподілену чи віддалену ІТ-організацію як продукт. Як і будь-який продукт, ви його будуєте, перевіряєте та адаптуєте. Якщо ви стартап і маєте кошти лише на створення свого першого MVP, і у вас на це є менш ніж пів року, ви не можете мати довгострокову дорожню карту через фінансову незрозумілість. Але вам потрібно десь починати. Таким чином, ви можете залучити стороннього постачальника для розробки MVP, а пізніше, коли ви отримаєте більше фінансування, ви зможете перетворити віддалену команду на свою постійну команду або успішно інтегрувати її у внутрішнє корпоративне середовище.

Kolyś davno ja mav nagodu pracjuvaty piarnykom v odnij z najbiľšyh ta najvidomišyh IT-kompanij Ukraїny. Vona mala sered svoїh čyslennyh klijentiv providnu ecommerce-kompaniju, ščo na toj čas bula populjarniša za eBay u Švejcariї.

Jak marketolog, ja mav robyty periodyčni interv’ju z klijentamy stosovno їh dosvidu spivpraci z namy ta z metoju otrymannja klijentśkogo kejsa. Same tak ja zustrivsja i poznajomyvsja z Filipom Peronom — ljudynoju, ščo pobuduvala ta keruvala velyčeznoju komandoju programistiv na vyščezaznačenomu švejcarśkomu projekti.

Filip – francuz, ščo pereїhav do našoї kraїny dlja togo, ščob majže cilodobovo trymaty ruku na puľsi, motyvuvaty komandu, ta garantovano otrymaty najkrašči rezuľtaty za ti groši, ščo buly investovani v autsorsyng.

Potim ja pišov z kompaniї j naši šljahy rozijšlysja, ščob znovu zustritysja vže za inšyh obstavyn, bagato rokiv potomu.

Bulo cikavo diznatysja, ščo vsi ci roky Filip žyv i pracjuvav v našij kraїni, perejšov z providnoї švejcarśkoї kompaniї v providnu brytanśku foodtech-kompaniju, vidkryv vlasnyj biznes i uspišno integruvav jogo v brytanśkyj konsaltyng Evolve z R&D centrom v Ukraїni, kotrym zaraz keruje. Ale ne budemo zabigaty napered!

😎 Filip Peron: «V Ukraїni programisty ne taki balakuči, jak u Franciї, ale vony dobre znajuťsja na svojemu» 1

Ja pogovoryv z Filipom pro jogo dosvid žyttja i praci v Ukraїni, pro vidminnosti našyh programistiv i programistiv u Franciї ta Brytaniї, ta bagato inšogo, i hotiv by podilytysja najcikavišymy epizodamy interv’ju z čytačamy Na chasi.

— Z čogo počalasja tvoja IT-istorija? Jak same ty potrapyv u svit programuvannja?

— Koly meni bulo 11 rokiv, baťky podaruvaly meni najperšyj komp’juter na Rizdvo. Ce buv domašnij komp’juter Commodore 64. Na toj čas isnuvaly žurnaly (pid nazvoju Hebdogiciel), ščo mistyly sotni j sotni rjadkiv kodu, jaki ja mig nabyraty ta zberigaty na ńomu. Ja vykorystovuvav cej kod dlja stvorennja najbazovišyh program.

Potim buv komp’juternyj klub na bazi seredńoї školy, de ja otrymav zagaľne rozuminnja programuvannja (maju na uvazi vsi ci If, then, else, loop, goto (tak, ce žahlyvo!), hello world) ta počav zdobuvaty novi navyčky.

Pislja ćogo ja počav eksperymentuvaty z biľš skladnymy programamy, vykorystovujučy peršyj spravžnij PK pid nazvoju HP Vectra CS. Same na ńomu ja sprobuvav spravžnje programuvannja, rozrobyvšy programy z funkcijamy ta proceduramy, i narešti, zi skladnoju grafikoju

Zagalom, mij šljah v IT buv dovoli typovym: spočatku universytet, potim – škola IT-inženeriї v Paryži.

— I jak nadali skladalasja tvoja kar’jera ta jak same ty potrapyv do Ukraїny?

— Ja otrymav svoju peršu robotu v providnij turystyčnij kompaniї. Tam ja glyboko vyvčyv operacijnu systemu reaľnogo času dlja osnovnyh komp’juteriv vid IBM (TPF) ta movu Assembler dlja mikroprocesoriv. Ce buv mij peršyj oficijnyj komercijnyj dosvid.

Pislja ćogo ja pryjednavsja do finteh-startapu, de vidpovidav za bazy ta ekspluataciju danyh. My otrymuvaly dani pro rizni fondovi rynky z potokiv u reaľnomu časi, ja zberigav їh u bazah danyh, a potim rozrobyv programu, jaka analizuvala їh ta zabezpečuvala avtomatyčnyj tehničnyj analiz.

My prodavaly cej kontent vebsajtu voila.fr, ščo v toj čas buv ekvivalentom Google u Franciї. Vin mav kiľka rozdiliv, takyh jak novyny, goroskop, prognoz pogody ta finansy. Koly htoś natyskav na diagramu, to mig bačyty prognozy fondovogo rynku. Veś cej zmist bazuvavsja na našij unikaľnij formuli tehničnogo analizu.

Na žaľ, toj startap zakryvsja čerez brak investycij, i ja potrapyv u ščoś deščo biľš «ekzotyčne» – industriju mega-jaht. Na toj čas vsi jahty dovžynoju vid 60 do 90-100 metriv vvažalysja mega-jahtamy. Vony maly svoї IT-potreby, jaki ja dopomagav zadovoľnjaty: ja rozrobljav programne zabezpečennja, jake dozvoljalo vidstežuvaty vsi materialy, ščo vykorystovuvalysja dlja budivnyctva jaht, a takož pid čas їh ekspluataciї. Potim ja mav jogo vstanovyty abo na etapi budivnyctva na korabeľnjah po vśomu svitu, abo pizniše, koly čovny znahodylyś u mori čy na suši

Ja mav prygolomšlyvyj dosvid kruїzu na cyh čovnah, koly vony plavaly po morju. Ja prosto sidav na jahtu iz rjukzakom ta neobhidnymy rečamy j provodyv tam 2-3 dni, oskiľky nikoly ne znav, koly zakinču svoju robotu.

Pislja ćogo ja pryjednavsja do ricardo.ch, jaka na toj moment bula bezzaperečnym liderom onlajn torgivli u Franciї. Vony maly naukovo-doslidnyj centr na pivdni Franciї. Mene najnjaly v osnovnomu jak administratora danyh (MS-SQL), ale za potreby ja takož pysav kod.

Tut ja otrymav svij peršyj upravlinśkyj dosvid. Čerez try roky, u 2008 roci, u mene z’javylasja para rozrobnykiv, i vidtodi moja prystrasť do keruvannja ljuďmy ne prypynjala zrostaty.

ricardo — ce kompanija, jaka zmusyla mene biľše rozumityś na autsorsyngu, i ja otrymav vlasnyj dosvid roboty z ukraїnśkymy rozrobnykamy.

Oskiľky kompanija zrostala i procvitala, їm bulo potribno biľše tehničnyh resursiv, ščob zabezpečyty dosjagnennja svoїh ambitnyh cilej.

Odnak topmenedžment ne hotiv investuvaty 100% bjudžetu kompaniї na doslidžennja ta rozrobky u Franciї. U 2011 roci meni bulo doručeno poїhaty v Ukraїnu ta zustritysja z ofšornym postačaľnykom poslug, jakyj najbiľše spodobavsja našomu tehničnomu dyrektoru u porivnjanni z inšymy potencijnymy provajderamy

Cej tehničnyj dyrektor buv molodym, sprytnym i pragmatyčnym. Vin zovsim ne bojavsja autsorsyngu ta poprosyv mene poїhaty vyvčyty možlyvosti v Ukraїni j dopomogty jomu pryjnjaty ostatočne rišennja.

Pislja togo, jak ja vidvidav kompaniju v Ukraїni ta pospilkuvavsja z dejakymy її rozrobnykamy, ja buv vraženyj їh prystrastju, vidkrytoju dušeju ta gotovnistju buty reaľnymy vkladnykamy v uspih projektu. Meni duže spodobavsja cej duh, ja rozkazav pro ce svojemu načaľnyku, i my vyrišyly ruhatysja vpered z komandoju rozrobky v Ukraїni.

U veresni 2011 roku ja počav ščotyžnja їzdyty iz Franciї v Ukraїnu ta navpaky, doky ne bulo pryjnjato rišennja pereselyty mene tymčasovo v Ukraїnu dlja tisnoї spivpraci z komandoju. Ale jak my znajemo, nemaje ničogo biľš postijnogo niž ščoś tymčasove.

Ja stvorjuvav komandu z nulja miž 2011 i 2014 rokamy j zbiľšyv її do 35 specialistiv, do skladu jakyh vhodyly rozrobnyky .Net, JavaScript, BI ta QA, a takož mobiľni rozrobnyky

U 2014 roci vidbulasja zmina kerivnyctva. Novyj tehničnyj dyrektor ne nastiľky pidtrymuvav autsorsyng i fokusuvavsja na inšij strategiї. Tož nevdovzi my poproščalysja odyn z odnym.

U toj period ja vypadkovo zustriv dyrektora Just Eat, providnoї brytanśkoї FoodTech-kompaniї, jaka mala svoju rozšyrenu komandu v Ukraїni z tym že provajderom. Vrešti-rešt vin zaprosyv mene pryjednatysja do їhńoї kompaniї na tij samij posadi, ščo i v ricardo.

Ja pogodyvsja, odnak ćogo razu vse bulo inakše, oskiľky Just Eat mav inšu metu autsorsyngu. Ja uspadkuvav komandu z 25 profesionalamy, i same tak rozpočalasja moja fantastyčna podorož z Just Eat

Kompanija planuvala zbiľšyty svoju ukraїnśku komandu, a takož vidkryty tretij centr rozrobky PZ v Brystoli jak dopovnennja do osnovnoї komandy, ščo bazujeťsja v Londoni. Ce vidbuvalosja pryblyzno z kincja 2014 roku do počatku 2015 roku i spryčynylo pevni korektyvy miž riznymy lokacijamy. Pislja Revoljuciї Gidnosti Ukraїnu rozgljadaly jak nestabiľnu kraїnu, tomu zbalansuvannja ryzykiv ta vplyviv bulo pravyľnym, osoblyvo v period vyhodu Just Eat na biržu u 2014 roci.

Do 2018 roku moїmy zusylljamy ukraїnśka komanda Just Eat zbiľšylaś do biľš niž 85 osib.

Potim v mene buv svij nevelykyj biznes, jakyj ja uspišno integruvav u brytanśku konsaltyngovu kompaniju Evolve-IT Consulting, de ja zaraz obijmaju posady Chief Delivery Officer ta Managing Director.

— Ty davno pracjuješ v ukraїnśkomu IT-autsorsyngu. V čomu vzagali sens dlja zahidnyh kompanij buduvaty komandy v Ukraїni?

— Koly ja pracjuvav u Franciї menedžerom IT-projektiv, to zavždy stykavsja z odnijeju i tijeju ž problemoju — švydkisť najmu bula poviľnoju, vartisť resursiv bula velykoju. Ba biľše, Francija maje konkretnu praktyku, jakoї potribno dotrymuvatysja, ščob vidpovidaty trudovomu zakonodavstvu kraїny.

Napryklad, jakščo vy najmajete kogoś, hto projšov vyprobuvaľnyj termin, zviľnyty jogo bude majže nemožlyvo, jakščo pizniše vy diznajeteś, ščo cja ljudyna ne pidhodyť vašomu projektu abo ne vidpovidaje vašym očikuvannjam. U biľšosti vypadkiv dovodyťsja vyplačuvaty zarobitnu platu pracivnykovi protjagom kiľkoh misjaciv pislja zviľnennja.

A ščo, jakščo vaša kompanija perežyvaje period finansovoї turbulentnosti? Abo vy znajete, ščo konkurenty stvorjujuť shožyj produkt i vam vščent potribno vyvesty jogo na rynok jakomoga švydše, ale najnjattja programistiv take poviľne, ščo vy misjacjamy ne možete zvorušytysja z mista.

Ce stvorjuje velyčeznyj ryzyk i dodaje serjozni obmežennja naviť dlja najnadijnišyh kompanij

Ja ne maju na uvazi, ščo dobre, koly možna švydko zviľnyty kogoś v seredyni projektu. Zovsim ni! Odnak, vy povynni maty trohy gnučkosti j maty zmogu švydko zaminyty nedostatńo efektyvnyj resurs abo pererozpodilyty svoї IT-vytraty, koly ce potribno. U Franciї ce majže nemožlyvo.

Inša perevaga — ce, zvisno, vartisť resursiv. Vartisť pryvatnogo pidpryjemcja v Ukraїni stanovyť vid 30% do 50% nyžče, niž vartisť pidrjadnyka u Velykij Brytaniї čy Franciї

Z točky zoru kerivnyctva zahidnyh kompanij, rozšyrena komanda rozgljadajeťsja jak organične prodovžennja vnutrišńoї komandy j do neї stavljaťsja tak samo. Same tomu bagato ukraїnśkyh ajtišnykiv vmotyvovani vyvčaty anglijśku movu, ščob maty zmogu pracjuvaty naprjamu z zamovnykom u rozpodilenij komandi. Їm podobajeťsja stavlennja z boku inozemnyh zamovnykiv, «pljušky», pov’jazani z robotoju, možlyvisť maty podoroži v kraїnu klijenta z metoju obminu znannjamy, vidviduvaty offlajn-iventy toščo.

— A ščodo jakosti ukraїnśkyh rozrobnykiv u porivnjanni z Francijeju čy Velykoju Brytanijeju?

— Ce garne zapytannja. Sprava ne v jakosti, a biľše v zrilosti, i zrilisť – ce skladna tema. V Ukraїni programisty ne taki «balakuči», jak u Franciї, ale vony dobre znajuťsja na svojemu. Vy možete poklastysja na nyh, i vony projavljať iniciatyvu, jakščo buduť naležnym čynom upovnovaženi ta/abo navčeni kerivnyctvom. Vony ne vvažatymuť svoju robotu vykonanoju, prosto obrobljajučy zadači. Їm potriben reaľnyj rezuľtat.

Ukraїnśki programisty pragnuť postijno vdoskonaljuvatysja, investujučy u svoї inženerni navyčky ta tehničnyj dosvid, ščob spryjaty uspihu projektu. Takym čynom, vony shoži na brytanśkyh inženeriv, za vynjatkom togo, ščo brytanśki programisty často povodjať sebe zverhńo ta obožnjujuť stvorjuvaty hajp navkolo sebe

Inodi važko otrymaty prozori vidguky čerez vašu značnu povagu do tak zvanoї ijerarhiї. Ce javna kuľturna riznycja, napryklad, z Francijeju. Buď-jakyj fidbek – bezprograšna sytuacija, oskiľky vona dopomagaje kožnomu pokraščytysja, hoča inodi vam dovedeťsja trohy zabuty pro svoje ego.

— Ty mav nagodu pracjuvaty z agile-komandamy na boci zamovnyka j na boci provajdera poslug. To v čomu sekret uspišnoї komandnoї roboty?

— Rozšyrena modeľ komandy peredbačaje, ščo na pevnomu etapi (pry dosjagnenni pevnogo rozmiru komandy) najmannja «miscevogo organu vlady» (tobto menedžera diljanky, tech lead) je ključovym faktorom upravlinnja ta koordynaciї roboty komandy. Dijsno, viddalena spivpracja pokladajeťsja na nadijnisť virtuaľnyh mostiv, jaki vy budujete u riznyh lokacijah. Usunennja vidstani ta pereškod miž rozpodilenymy komandamy je odnym iz najvažlyvišyh aspektiv.

Jak klijent, vy je golovnym faktorom vplyvu, drajverom ta motyvatorom. Vy, a ne vaš tehničnyj partner! Tomu vam potribno dodaty zusyľ, aby zrobyty viddalenu komandu častynoju vašoї korporatyvnoї DNK. Tiľky v ćomu vypadku vy otrymajete očikuvanu jakisť produktu

Jak provajder autsorsyngu, vy povynni perekonatysja, ščo u vas je dostatnja kiľkisť vnutrišnih možlyvostej dlja pidključennja viddalenoї komandy do korporatyvnoї kuľtury ta seredovyšča klijenta zagalom.

Jak by dyvno ce ne zvučalo, ale duže často kompaniї, ščo poterpajuť vid integraciї viddalenoї komandy u vnutrišnju (in-house), usvidomljujuť, ščo vony ne majuť nijakoї korporatyvnoї kuľtury, abo ščo problemy, jaki vony majuť z viddalenoju komandoju, pokazujuť najavni vnutrišni problemy kompaniї.

— A jak unyknuty nevdači?

— Ce zaležyť vid togo, čogo vy namagajeteś dosjagty. Jakščo u vas je dovgotryvala potreba, same todi vam potribno podumaty pro zusyllja, jaki potribno bude vklasty u svoju rozšyrenu komandu, ščob dosjagty uspihu. Tut nemaje dyva. I ja tut ne pro groši. Vy možete maty bagato grošej, ale v pidsumku matymete povne fiasko.

Potribno perekonatyś, ščo vaš tehničnyj partner, ščo keruvatyme vašoju projektnoju komandoju, rozumije vašu kuľturu, oskiľky ce maje vyrišaľne značennja dlja uspihu vašoї komandy

Na žaľ, vaša viddalena komanda može buty dosyť stijkoju do togo, ščo može spryjmatysja jak zagroza abo nedobrosovisna konkurencija. Česne i prozore spilkuvannja kerivnyctva na cju temu (reaľni pryčyny, plany) je obov’jazkovym dlja uspišnoї spivpraci komand.

Perš niž vyrušaty v projektnu podorož z komandoju, vy povynni buty gotovi perežyty kiľka boljučyh momentiv: vid togo, ščo ščoś pišlo ne tak iz najnjattjam do neobhidnosti zviľnjaty kogoś po dorozi.

Usi ci momenty slid peredbačyty ta čitko obgovoryty zi svoїm tehničnym partnerom

Buďte zoseredženymy ta napoleglyvymy, buďte spravedlyvymy, pidtrymujte ta ne dozvoljajte nijakym stinam rozdiljaty vaši komandy. Zv’jazok – ce cement, jakyj stvorjuje micnyj fundament. Rozgljańte svoju rozpodilenu čy viddalenu IT-organizaciju jak produkt. Jak i buď-jakyj produkt, vy jogo budujete, perevirjajete ta adaptujete.

Jakščo vy startap i majete košty lyše na stvorennja svogo peršogo MVP, i u vas na ce je menš niž piv roku, vy ne možete maty dovgostrokovu dorožnju kartu čerez finansovu nezrozumilisť. Ale vam potribno deś počynaty. Takym čynom, vy možete zalučyty storonńogo postačaľnyka dlja rozrobky MVP, a pizniše, koly vy otrymajete biľše finansuvannja, vy zmožete peretvoryty viddalenu komandu na svoju postijnu komandu abo uspišno integruvaty її u vnutrišnje korporatyvne seredovyšče.

📱 Čytajte Na chasi u Facebook i Twitter, pidpysujteś na kanal u Telegram.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: