fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

😲 #Nesirazona. Jake spravžnje oblyččja pryfrontu?

😲 #Несіразона. Яке справжнє обличчя прифронту?
Ukraїnci na zagaľnonacionaľnomu rivni často majuť hybni ujavlennja pro mista na liniї zitknennja. U ZMI ta na bagaťoh internet-resursah zobražujuť pryfront «siroju zonoju» abo terytorijeju, z jakoї vyїždžajuť ljudy — «mista-pryvydy». Take bačennja negatyvno vplyvaje na imidž pryfrontovoї terytoriї ta samyh žyteliv, sjudy ne hočuť zahodyty investory ta bojaťsja buduvaty biznes pidpryjemci.
Українці на загальнонаціональному рівні часто мають хибні уявлення про міста на лінії зіткнення. У ЗМІ та на багатьох інтернет-ресурсах зображують прифронт «сірою зоною» або територією, з якої виїжджають люди — «міста-привиди». Таке бачення негативно впливає на імідж прифронтової території та самих жителів, сюди не хочуть заходити інвестори та бояться будувати бізнес підприємці.
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Насправді тут живуть люди й нікуди не збираються мігрувати: ходять щодня на роботу, відводять дітей в школи й дитячі садочки, відкривають малий бізнес попри близькість до фронту. Жителі прифронту вважають обставини свого життя звичними 1 просто прагнуть сказати ми тут та хочемо розвиватися. Андрій Грудкін, керівник проєкту На лінії зіткнення, член правління ГО Сильні громади, розвінчує найпоширеніші міфи про прифронтові міста. 😰 Міф 1. Тут лунають постріли та вибухають міни. . У 2014-2015 роках справді лунали вибухи й постріли в межах населених пунктів. З 2016 і до сьогодні пройшло 4 роки, за які дуже рідко відбуваються обстріли. Певні умови прифронту, звісно, існують, як і статус-кво. Люди, які живуть на лінії зіткнення, вважають ці умови звичними. Постріли лунають саме на фронті, де розташовані наші війська, не в містах. 🤭 Міф 2. Прифронтові міста є занедбаною сірою зоною. . Тут є свої проблеми, через те, що поруч воєнна територія. Наприклад, логістичні проблеми, проблеми недоотримання бюджету та розвитку інфраструктури, медичної сфери, підприємництва. Цими питаннями якраз займається Коаліція На лінії зіткнення — неформальна спільнота активістів: громадськості, представників влади й бізнесу. Коаліція зараз бере участь у розробці Стратегії економічного розвитку Донецької та Луганської областей, яку ініціювало Мінреінтеграції. Тому тут є життя, яке не відрізняється від інших областей України: люди працюють, тут ходить громадський транспорт, будують дороги, влаштовують свята, відвідують кафе. Головне — тут люди прагнуть кращих умов життя та готові змінювати свої міста. 😔 Міф 3. Все одно то все Донбас — там іде війна. . І коли ЗМІ чи експерти зараховують все в воєнний Донбас, то не дуже знають ці нюанси. Дехто досі вважає, що міста Торецьк і Попасна — міста, де постійно відбувається ескалація. Ми вважаємо, що про це потрібно артикулювати й говорити правильно, уточнюючи та вживаючи правильні дефініції. Від цього залежить і бачення держави, і нас як жителів: як нам далі жити й розвиватися. Якщо ми самі повіримо в міф, що живемо в мілітаризованій зоні, то, відповідно, ми створимо у своєму уявленні небезпечне майбутнє. Це не відповідає дійсності, бо у нас зараз інфраструктура розвивається: будуються дороги, будинки, ремонтуються дитсадки та школи, зокрема, завдяки європейським донорам. У цьому році, у зв’язку з тим, що існує перемир’я, навіть у таких містечках і селищах, як Зайцеве, уже почали потрошку відбудовувати інфраструктуру. Сумно, що більшості легше написати чи сказати Донбас і не вдаватися в подробиці. Більш того, Донбас — це такий мем, який потрібно руйнувати. Його РФ використала для того, щоб поширювати агресію Україною. Краще говорити: Донецька і Луганська області, або Донеччина й Луганщина. Наприклад, якщо ми говоримо про жителів Маріуполя та Лиману — то це Приазов’я та Слобожанщина. Ніякий це не Донбас. Ці міста об’єднує тільки територіальна приналежність до Донецької області. Так само можна говорити про Луганську область: Кремінна та Сєвєродонецьк є абсолютно різними громадами. 🎒 Міф 4. Звідси виїжджають люди. . Показовим є також факт зростання кількості дітей у дитячих садочках та школах. Нещодавно ГО Сильні громади провела дослідження шістьох громад з Донецької та Луганської областей. Ми з’ясували, що у 2015 році кількість дошкільнят була близько 8 000 й щороку показники збільшувалися. У 2019 році кількість дітей в дитячих садочках — більше ніж 10 200. 💸 Міф 5. Жителям прифронтових міст потрібна гуманітарка. . Нова стратегія може вирішити багато питань. Наприклад, варто трансформувати вугільні та старі індустріальні міста. Потрібно будувати нову технологічну, інноваційну конкурентну промисловість. Також в планах є осучаснення і переорієнтація університетів: нам потрібні технологи, інженери, IT-спеціалісти. Можна створити сучасні наукові центри, за допомогою західних партнерів. Все це лише мала частина стратегії. І це не лише про гуманітарку. 📉 Міф 6. Тут неможливо будувати бізнес. . Місцеві жителі засновують новий бізнес з 2015 року: відкривають магазини, кафе, перукарні, майстерні з пошиття одягу, виробництво крафтових сирів та ковбас тощо. Коли ми спілкуємося з нашими підприємцями, то вони кажуть, що інклюзивні умови (з урахуванням того, що це лінія зіткнення) дадуть поштовх для потенційного бізнесу й інвестицій. Фонд страхування бізнесу від військових ризиків є частиною стратегії, яка покликана розвивати економіку прифронтових міст.

Naspravdi tut žyvuť ljudy j nikudy ne zbyrajuťsja migruvaty: hodjať ščodnja na robotu, vidvodjať ditej v školy j dytjači sadočky, vidkryvajuť malyj biznes popry blyźkisť do frontu. Žyteli pryfrontu vvažajuť obstavyny svogo žyttja zvyčnymy 1 prosto pragnuť skazaty «my tut» ta «hočemo rozvyvatysja».

Andrij Grudkin, kerivnyk projektu «Na liniї zitknennja», člen pravlinnja GO «Syľni gromady», rozvinčuje najpošyreniši mify pro pryfrontovi mista.

😰 Mif 1. Tut lunajuť postrily ta vybuhajuť miny

Ni, postrily lunajuť bezposeredńo v zoni provedennja aktyvnyh bojovyh dij: tam, de vidbuvajuťsja sutyčky. Ostannij zafiksovanyj obstril, za danymy OOS (Operaciї ob’jednanyh syl), buv 13 žovtnja poblyzu Avdiїvky. Ale ce vidbuvalosja ne v samomu misti, de žyvuť myrni žyteli. Sama linija zitknennja sjagaje dovžyny 427 km. Ce 155 naselenyh punktiv, u jakyh žyvuť ljudy ta pragnuť komfortnyh umov ta rozvytku mist ta selyšč.

U 2014-2015 rokah spravdi lunaly vybuhy j postrily v mežah naselenyh punktiv. Z 2016 i do śogodni projšlo 4 roky, za jaki duže ridko vidbuvajuťsja obstrily. Pevni umovy pryfrontu, zvisno, isnujuť, jak i status-kvo. Ljudy, jaki žyvuť na liniї zitknennja, vvažajuť ci umovy zvyčnymy. Postrily lunajuť same na fronti, de roztašovani naši vijśka, ne v mistah.

🤭 Mif 2. Pryfrontovi mista je zanedbanoju «siroju zonoju»

Naspravdi ce pošyrene stereotypne ujavlennja ukraїnciv na nacionaľnomu rivni. Šče u 2014 roci jogo stvoryly media, ale zaraz vono vže zastarile i nepravdyve. Žyttja vprytul z vijnoju, ne označaje, ščo tut rozbombleni budynky, zrujnovani dorogy ta zalyšeni mista-pryvydy. Lyše v dejakyh selyščah i mistah je nagaduvannja pro kolyšnju aktyvnu fazu bojovyh dij. Jak, napryklad, znamenyta dev’jatypoverhivka v Avdiїvci z muralom miscevoї včyteľky. Je budivli, jaki nesuť na sobi slidy pislja obstriliv. Ale їh duže malo.

Tut je svoї problemy, čerez te, ščo poruč vojenna terytorija. Napryklad, logistyčni problemy, problemy nedootrymannja bjudžetu ta rozvytku infrastruktury, medyčnoї sfery, pidpryjemnyctva. Cymy pytannjamy jakraz zajmajeťsja Koalicija «Na liniї zitknennja» — neformaľna spiľnota aktyvistiv: gromadśkosti, predstavnykiv vlady j biznesu. Koalicija zaraz bere učasť u rozrobci Strategiї ekonomičnogo rozvytku Donećkoї ta Luganśkoї oblastej, jaku inicijuvalo Minreintegraciї.

😲 #Nesirazona. Jake spravžnje oblyččja pryfrontu? 1

Tomu tut je žyttja, jake ne vidriznjajeťsja vid inšyh oblastej Ukraїny: ljudy pracjujuť, tut hodyť gromadśkyj transport, budujuť dorogy, vlaštovujuť svjata, vidvidujuť kafe. Golovne — tut ljudy pragnuť kraščyh umov žyttja ta gotovi zminjuvaty svoї mista.

😔 Mif 3. Vse odno to vse Donbas — tam ide vijna

Ce tverdžennja ne vidpovidaje dijsnosti, ale žurnalisty ta eksperty často ne rozriznjajuť front, pryfront ta myrni mista. Dlja togo, ščob rozumity, jak vygljadaje terytorija Donećkoї ta Luganśkoї oblasti, treba rozumity odnu rič. Je pozyciї ukraїnśkoї armiї. I vony zdebiľšogo roztašovani poza mežamy naselenyh punktiv: v jarah, v lisosmugah, v poljah. A sami žytlovi budynky roztašovani dali. V riznyh miscjah frontu — tam, de biľša čy menša eskalacija, — vidbuvajuťsja rizni podiї.

Jakščo podyvytysja vedennja OOS pro porušennja režymu prypynennja vognju, osoblyvo do peremyr’ja, to tam figurujuť majže odni j ti ž naseleni punkty: Avdiїvka, Mar’їnka ta inši. Ale sami «pryľoty» i perestrilky vidbuvajuťsja za mežamy naselenyh punktiv. Rosijśki syly provokujuť i obstriljujuť, ale velykyh potrapljań, ščo zavdajuť rujnuvań u mežah naselenyh punktiv, nemaje.

Takož je ti diljanky frontu, de pozyciї roztašovani same v naselenyh punktah. Napryklad, Zajceve ta Mar’їnka. Linija frontu prohodyť čerez ci naseleni punkty. Ale inši 90% mist i selyšč, ščo znahodjaťsja v 30-kilometrovij zoni za Minśkymy domovlenostjamy, žyvuť zvyčnym žyttjam.

😲 #Nesirazona. Jake spravžnje oblyččja pryfrontu? 2

I koly ZMI čy eksperty zarahovujuť vse v «vojennyj Donbas», to ne duže znajuť ci njuansy. Dehto dosi vvažaje, ščo mista Torećk i Popasna — mista, de postijno vidbuvajeťsja eskalacija. My vvažajemo, ščo pro ce potribno artykuljuvaty j govoryty pravyľno, utočnjujučy ta vžyvajučy pravyľni definiciї.

Vid ćogo zaležyť i bačennja deržavy, i nas jak žyteliv: jak nam dali žyty j rozvyvatysja. Jakščo my sami povirymo v mif, ščo žyvemo v militaryzovanij zoni, to, vidpovidno, my stvorymo u svojemu ujavlenni «nebezpečne» majbutnje. Ce ne vidpovidaje dijsnosti, bo u nas zaraz infrastruktura rozvyvajeťsja: budujuťsja dorogy, budynky, remontujuťsja dytsadky ta školy, zokrema, zavdjaky jevropejśkym donoram. U ćomu roci, u zv’jazku z tym, ščo isnuje peremyr’ja, naviť u takyh mistečkah i selyščah, jak Zajceve, uže počaly potrošku vidbudovuvaty infrastrukturu.

A je mista, jaki znahodjaťsja za 30-km zonoju — ce Mariupoľ, Bahmut, Kramatorśk, Dobropillja, Pokrovśk, Slov’janśk. Ce mista, jaki absoljutno myrni. Hoča koly dyvyšsja na kartu, to zdajeťsja, ščo ci mista tak blyźko do frontu. Uže 5 rokiv tam myrne žyttja. Ta naviť na pryfrontovij terytoriї vidbuvajuťsja festyvali, jarmarky, koncerty, svjata, futboľni matči.

Sumno, ščo biľšosti legše napysaty čy skazaty «Donbas» i ne vdavatysja v podrobyci. Biľš togo, Donbas — ce takyj mem, jakyj potribno rujnuvaty. Jogo RF vykorystala dlja togo, ščob pošyrjuvaty agresiju Ukraїnoju. Krašče govoryty: Donećka i Luganśka oblasti, abo Doneččyna j Luganščyna.

Napryklad, jakščo my govorymo pro žyteliv Mariupolja ta Lymanu — to ce Pryazov’ja ta Slobožanščyna. Nijakyj ce ne Donbas. Ci mista ob’jednuje tiľky terytoriaľna prynaležnisť do Donećkoї oblasti. Tak samo možna govoryty pro Luganśku oblasť: Kreminna ta Sjevjerodonećk je absoljutno riznymy gromadamy.

🎒 Mif 4. Zvidsy vyїždžajuť ljudy

Ni, u pryfrontovyh mistah Donećkoї ta Luganśkoї oblastej nemaje intensyvnogo vidtoku naselennja, u porivnjanni z inšymy mistamy regioniv. Zmenšennja naselennja vidbuvajeťsja v mežah zagaľnonacionaľnyh pokaznykiv. Zaraz, za danymy OON, u pryfrontovyh mistah prožyvaje blyźko 400 tysjač ljudej.

Pokazovym je takož fakt zrostannja kiľkosti ditej u dytjačyh sadočkah ta školah. Neščodavno GO «Syľni gromady» provela doslidžennja šisťoh gromad z Donećkoї ta Luganśkoї oblastej. My z’jasuvaly, ščo u 2015 roci kiľkisť doškiľnjat bula blyźko 8 000 j ščoroku pokaznyky zbiľšuvalysja. U 2019 roci kiľkisť ditej v dytjačyh sadočkah — biľše niž 10 200.

💸 Mif 5. Žyteljam pryfrontovyh mist potribna gumanitarka

Tak u 2014-2015 rokah vona potribna bula koly jšla aktyvna faza bojovyh dij i ljudy vtračaly žytlo. Vže 5 rokiv gumanitarna dopomoga ne je potreboju dlja pryfrontovyh gromad absoljutno. Naspravdi žyteljam potribni stymuly dlja miscevogo rozvytku, kraščyh umov žyttja i vidnovlennja ekonomičnogo potencialu.

Nova strategija može vyrišyty bagato pytań. Napryklad, varto transformuvaty vugiľni ta stari industriaľni mista. Potribno buduvaty novu tehnologičnu, innovacijnu konkurentnu promyslovisť. Takož v planah je osučasnennja i pereorijentacija universytetiv: nam potribni tehnology, inženery, IT-specialisty. Možna stvoryty sučasni naukovi centry, za dopomogoju zahidnyh partneriv. Vse ce lyše mala častyna strategiї. I ce ne lyše pro gumanitarku.

📉 Mif 6. Tut nemožlyvo buduvaty biznes

Jakby tut ne možlyvo bulo pobuduvaty biznes, to tut ne pracjuvaly b šahty ta zavody. Vony ne vyїhaly, ne perevezly potužnosti. Ce Avdiїvśkyj koksohimzavod, napryklad. U Svitlodarśku takož pracjuje Vuglegirśka teplova elektrostancija. U Ščasti — ce Luganśka TES. U Torećku prodovžujuť pracjuvaty vugiľni šahty j hlibozavod. U Popasnij — vagonoremontnyj zavod.

Miscevi žyteli zasnovujuť novyj biznes z 2015 roku: vidkryvajuť magazyny, kafe, perukarni, majsterni z pošyttja odjagu, vyrobnyctvo kraftovyh syriv ta kovbas toščo. Koly my spilkujemosja z našymy pidpryjemcjamy, to vony kažuť, ščo inkljuzyvni umovy (z urahuvannjam togo, ščo ce linija zitknennja) daduť poštovh dlja potencijnogo biznesu j investycij. Fond strahuvannja biznesu vid vijśkovyh ryzykiv je častynoju strategiї, jaka poklykana rozvyvaty ekonomiku pryfrontovyh mist.

Zdijsnennja projektu «Na liniї zitknennja» stalo možlyvymy zavdjaky ščyrij pidtrymci amerykanśkogo narodu, nadanij čerez Agentstvo SŠA z mižnarodnogo rozvytku (USAID). Material je osobystoju dumkoju avtora ta ne je vidobražennjam oficijnoї pozyciї USAID.

📱 Čytajte Na chasi u Facebook i Twitter, pidpysujteś na kanal u Telegram.

Andrij Grudkin

kerivnyk projektu «Na liniї zitknennja», člen pravlinnja GO «Syľni gromady»

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: