fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory

🏔 Максимальна самоізоляція: 3 історії людей, які відправились в соло-похід у гори
Buď-jaka ekspedycija v gory — ce čudova forma eskapizmu ta vidpočynku vid šumu j navantažennja sučasnyh megapolisiv. Prote, pohid naodnyci — ce takož zustrič iz samymy soboju ta šans diznatysja biľše pro sebe, svoї potreby ta bažannja i meži vlasnyh možlyvostej. My znajšly tŕoh ljudej, jaki navažylysja pity u gory naodynci i zapytaly v nyh jak projšov pohid, ščo novogo vony diznalysja pro sebe i navkolyšnij svit, a takož poprosyly daty kiľka porad tym, hto tež hoče vyprobuvaty sebe v takomu formati.
Будь-яка експедиція в гори — це чудова форма ескапізму та відпочинку від шуму й навантаження сучасних мегаполісів. Проте, похід наодниці — це також зустріч із самими собою та шанс дізнатися більше про себе, свої потреби та бажання і межі власних можливостей. Ми знайшли трьох людей, які наважилися піти у гори наодинці і запитали в них як пройшов похід, що нового вони дізналися про себе і навколишній світ, а також попросили дати кілька порад тим, хто теж хоче випробувати себе в такому форматі.
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Похід по Гуцулії був доволі символічним для мене, оскільки я сам частково гуцул. Хоч я і виріс біля підніжжя Карпат, а не в самих горах, але по маминій лінії в моєму роду чимало запеклих гуцулів. Можна сказати це була своєрідна спроба відновити власну етнічну пам’ять. Місцевий діалект я знаю добре, тому майже всюди мене приймали за свого, іноді навіть запрошували додому, пригощали бринзою і настоянками, а я в свою чергу старався хоч якось допомогти хазяям. Після цього походу в мене зявилося багато нових друзів. . . 🧗🏼‍♂️ З чого все розпочалось. Я народився біля самого підніжжя Карпат, з вікна мого будинку в дитинстві я бачив гори. Батько працював лісорубом і на канікулах я часто їздив з ним на роботу. Загалом я відвідав майже всі Карпати, вулкан Тейде на іспанському острові Тенеріфе та румунські й польські Карпати. В планах на цей рік було багато мандрів, але пандемія змусила сидіти вдома. . 🎒Про підготовку. Рішення йти в похід було спонтанним, хоч ідею такої авантюри я виношував давно. Маршрут прикинув лише приблизно, вирішив покладатися на свій досвід. Дорогою я часто питав дорогу в місцевих, розпитував їх, куди краще піти, де, на їхню думку, гарніше, що цікавого я там побачу, де краща стежка тощо. Я знав декілька локацій, які я обовязково хочу відвідати, а як я до них дійду, мене особливо не хвилювало. Уже в поході я кожного вечора складав собі приблизний маршрут на завтра, але часто він змінювався впродовж дня. Все літо я провів у походах з групами, все необхідне спорядження в мене було напоготові. Єдиним важливим моментом підготовки саме до соло-походу став намет. Напередодні походу придбав собі одношаровий, одномісний намет вагою 1 кг. За іронією долі половину маршруту я пройшов з іншим, важчим, наметом, про який хотів зняти відеоматеріал. Я поміняв намет в місті Путила на 5 день мандрів, дружина відправила мені поштою одномісний. Важчий намет я відправив їй назад. . . Збирався як у звичайний похід, їжі брав з собою на 3-4 дні, планував поповнювати запаси в місцевих магазинах. . 🥾 Про мандрівку. Стартував я у місті Вижниця, вірніше на перевалі Німчич, що біля Вижниці. Звідти пішов до скель Протяте Каміння, там ночував першу ніч. Наступного дня від Протятого Каміння я вирушив до гори Садниста, через хутір Околена та хребет Смидовата. Там є невеликий хостел в старій гуцульській хаті, з хазяїном ми знайомі, тож, можна сказати, я прийшов у гості до старого друга, з яким давно не бачились. На третій день з гори Садниста я пішов хребтом над селом Бісків до хутора Бочків. Планував спуститися до річки Товарниця і там заночувати, але познайомився з місцевим і він запропонував поставити намет у нього в саду, я не відмовився. Ввечері ми з ним косили траву на полонині, і мене пригостили вечерею. Наступного ранку я рушив до села Товарниця, планував зловити попутку і доїхати до села Сергії, звідки планував йти до покинутого села Випчина (це була головна локація на моєму шляху), але щойно я спустився до річки, не втримався і завис там на кілька годин, бо була ідеальна погода для купання. До вечора я таки доїхав до Сергіїв, але встиг тільки піднятися на хутір Торговна, і залишився там в покинутому будинку з пічкою. Памятаю, в голові постійно крутилися запитання: Як люди заселили гори, в якій послідовності?, Що спонукало людей втекти з рівнин і жити в таких суворих умовах?, Чому зараз в Карпатах вимирають села і чому цей мотив, який штовхав людей жити в горах, сьогодні зник?, Якою мірою гірських жителів торкнулася глобалізація? і далі в такому дусі. . . П’ятий день я провів там же, знімав околиці з дрона, медитував, ходив по гриби і знімав відео про намет. До вечора я дійшов до краю села і познайомився ще з одним місцевим жителем, він запросив мене до себе, і я ночував у сусідньому з його будинком, в якому ніхто не живе. На сьомий день я вирішив покинути цивілізацію і піднявся на хребет Максимець. Цього дня я пройшов небагато. На хребті я наткнувся на мисливський будиночок. Біля того гуртожитку було класне місце для табору, і я вирішив поставити намет там, житлова частина гуртожитку була закрита. Видно, що там періодично хтось живе, але цього дня там не було нікого, в цьому місці я був сам, тільки наступного ранку по дорозі проїхала якась автівка. Девятий день був доволі ходовий, я піднявся на перевал Лопушна, потім через ліс спустився до озера Буковинське око, яке, на диво, було зовсім безлюдним в цей день. Я просидів на березі озера хвилин 40 і рушив дорогою в сторону села Верхній Ялівець. Тут я був і раніше, тому знав що в цьому селі є хостел, що приймає туристів. Ввечері я прибув туди і заселився. На десятий день я піднявся на хребет Томнатик, до РЛС Памір і наступних два дні провів біля станції в наметі. На дванадцятий день приїхав друг і я з ним і його групою туристів доїхав до Чернівців. . 😱 Про свої страхи та помилки. Страх — це дуже логічна емоція в соло-походах, він нас робить трошки уважнішими. Дехто каже, що йому не страшно. Можливо, але еволюція нас зробила трохи полохливими. Наші предки, які зовсім не боялися шарудіння в кущах, скоріш за все не вижили і не дали потомства, а ті хто з насторогою ставився до всіх загроз мали більше шансів на виживання. Трошки лячно було виходити з лісу на малинники. Оскільки я йшов на початку вересня, і кругом була стигла малина, у мене був шанс нарватися на ведмедя, що запасається на зиму. . . В походах групами такої проблеми немає, бо люди постійно балакають і створюють шум, а я йшов один, тож інколи свистів у свисток, щоб попередити про свою присутність. Це була скоріше профілактична міра для самозаспокоєння, шанс зустріти ведмедя в українських Карпатах просто мізерний. . 💪🏻 Про відчуття від мандрівки. В мандрівці я щиро кайфував, отримував задоволення від кожного дня. Я не ставив собі якихось жорстких рамок, тому не було ніякого дискомфорту. Теоретично я міг звернути з маршруту в будь-який день і совість за те мене б не гризла. Я сприймав цей похід як власну відпустку, тому відпочивав кожного дня. Що точно змінилося, так це моє ставлення до соло-походів. Тепер я точно їх буду робити довгими. Раніше я ходив тільки на кілька днів, а зараз розумію, що довгий похід — це як інша ліга. . . В цілому, соло-походи — це гарна психотерапія, але не тільки тому, що ти відпочиваєш від людей, або навантажуєш себе фізично і потім релаксуєш, хоча це теж важливо. Дехто описує досвід соло-походів як спосіб випробувати себе і вивчити свої можливості. Я ж притримуюсь діаметрально протилежної думки. 😯 Поради з власного досвіду. Підписатись на блог Мирослава Карпатський волоцюга можна в Telegram — @carpaty. Також можна послухати подкасти про походи та гори на Apple Podcast і Google Podcasts. А переглянути відео та світлини можна на YouTube та Instagram. 🏔 Знайомство з горами. Змалечку я їздила в гори з батьками. Потім кожного літа ми разом з друзями та знайомими вирушали на море з наметами й зупинялись коло скель. Лише три роки тому я поїхала в Карпати й вирушила у справжній похід — саме після цього гори стали невіддільною частиною мого активного відпочинку щороку. Минулого року ми з подругою почали збирати знайомих й ходили в похід компанією приблизно 15 людей. Так і виникла ідея для ком’юніті Come With Me — спільних подорожей людей Україною. . 🏕 Маршрут та підготовка. Я обрала Боржавський хребет, тому що поки що це найзручніший маршрут, який мені відомий за своєю інфраструктурою. З потяга на станції Воловець можна вирушити в гори. Або можна проїхати ще 15 км автостопом чи автобусом до гірськолижного курорту Пилипець і почати маршрут звідти. Коли я зібрала свій рюкзак — я ледь змогла його підняти. З друзями ми завжди розподіляли за вагою наше спільне спорядження. В соло-поході тобі це все треба нести самій. З обов’язкових речей осіннього походу — якісна термобілизна, теплий спальник та непромокаюче взуття. Оскільки цей похід я планувала все ж як відпочинок, а не випробування, я почала свій шлях з підйомника. Він одразу переніс мене в особливу атмосферу, яку створив туман і відсутність людей зранку. З верхньої станції починається підйом на гору Гимба. Вдень було дуже сонячно й рухалась я достатньо швидко за маршрутом. Зупинятись на відпочинок не хотілось, було бажання швидше дійти до місця ночівлі, яке я собі запланувала. В цей час у мене вже достатньо промокло взуття, почало темніти й починався дощ. Вночі мені майже не вдалось поспати через шум та холод. Я постійно прокидалась від голосних поривів вітру та дощу. Серед ночі я почула, як падіння крапель змінились на удари сніжинок — це в мої плани зовсім не входило.. . . За весь цей час я не зустріла жодної людини на хребті — ці відчуття безцінні. Гуляти в горах наодинці з природою і стихіями — це особливі захопливі моменти, за якими я, власне, і їхала.. . . 🎒 Про свої відчуття від мандрівки. Я б дуже хотіла збрехати та сказати, що у мене все вийшло, я відчула те перезавантаження, заради якого їхала, але ні. Насправді я отримала неймовірні емоції від своєї подорожі, від відчуття того, що ти зовсім на самоті.. . . 🧗🏼‍♂️ Порада для початківців. Переглянути багато інших світлин з інших мандрівок можна у Instagram Тетяни. 🤸🏼‍♂️ Про перші походи. Гори мене завжди цікавили. Вперше я відправився у похід в 18 років — це був Язик троля (Trolltunga) в Норвегії. З того часу я вже відвідав декілька гір в Скандинавії та Іспанії. Однак, понад усе, я все ж люблю Карпати. Напевно, ніде немає гір з такою силою та атмосферою. Я вже й раніше ходив у гори наодинці, однак це було без ночівлі. В цей же раз я планував свій похід на пять днів. . 🗺 Планування походу та дорога. Мій маршрут пролягав Чорногірським хребтом наприкінці серпня. З Івано-Франківську я відправився до села Зелене, а вже звідти до КПП Шибене. Варто зазначити, що недалеко від цього місця пролягає кордон з Румунією, тому варто з собою брати документи для підтвердження особистості — паспорт, водійське посвідчення, тощо. Раптом, я побачив великий червоний мішок на дорозі, але це був не мішок. Це була людина.. . . Аби якось зробити свій маршрут цікавішим, я вирішив послухати музику. Я завчасно зробив плейлист, який би точно міг заспокоїти та підсилити відчуття природи наодинці — Едвард Гріг, Клод Дебюссі, Фридерик Шопен, Людовіко Ейнауді та багато інших відомих композиторів. Щоправда, мені це дуже швидко набридло і я слухав панк-рок та метал. Ну, бо це якось більше енергії додавало. . . Раптом, крізь туман на горі я побачив обриси. Обєкт виявився машиною з бабусею за кермом. Як вона сюди дісталась, науці достеменно невідомо. Це була стара Таврія і я просто не вірю, що вона своїми силами могла дістатися такої висоти. Мені й досі здається, що спочатку на цьому місці зявилась бабуля з Таврією, а вже потім під нею гори. Бабуся продавала цигарки, горілку, енергетики, пиво та солодощі — себто, все що може бути потрібним туристу в горах. . . Загалом третій день вже був не таким важким: я звик до свого наплічника й особливо не було підйомів. Йти було значно легше. Надвечір я вирішив зупинитись коло озера Несамовите. Наступного дня я вирішив йти трішки швидше, бо вже не так багато залишалось. Десь за три години я без особливих зусиль дійшов до Говерли. Залишалася остання вершина, на яку я збирався піднятись — Петрос. Відверто кажучи, втома вже давалася взнаки. Я йшов значно швидше, аніж планував. Підійматись на гору було достатньо важко — багато каміння, спуски й знову підйоми. Десь за дві години я дістався своєї фінальної точки. Мені здалось, що я чув спів — дівочий хор. Спів з разом становився сильнішим та чіткішим. . . . 🤪 Емоції від походу. Не знаю, чому, однак ні перед мандрівкою, ні під час неї, ні навіть після у мене не було жодного страху бути наодинці. Мені сподобалась ідея максимально абстрагуватись від соціуму та перейматись лише тим, що саме обрати на вечерю. У горах немає інтернету, тож тебе не турбує те, що відбувається у світі. Здається, що всі проблеми та незгоди десь дуже далеко і їм неможливо тебе дістати. Добре, я трошки збрехав. Була єдина річ, яка дійсно вселяла в мене страх після походу — зустріч із мамою. . . 🤔 Які поради для мандрівки. У Instagram Стаса можна знайти багато цікавих фото зроблених на плівку, рекомендуємо підписатись (будь ласка). ***** Якщо ви ще не готові йти у соло-похід, але хочете помандрувати, то це можна зробити навіть вдома за допомогою нашої добірки з найцікавішими туристичними місцями онлайн. Також ви можете дізнатись історії видатних людей, які пішли на самоізоляцію за власним бажанням. А що робити, якщо в загалі немає новин, можна дізнатись у нашому матеріалі про феномен Повільного телебачення з Норвегії.
Myroslav Meľnyčuk, 31 rik
Kolyšnij vykladač filosofiї, gid, organizator pohodiv

U ćomu pohodi ja periodyčno buv bez zv’jazku, i naviť v povnij izoljaciї, bez ljudej. Hoča ja duže sociaľnyj, ce mene ne ljakaje. Vodnočas, speciaľno zarady izoljaciї ja b ne pišov u solo-pohid, prynajmni poky.

Mij šljah proljagav Bukovynoju. Ja speciaľno šukav biľš-menš zaseleni regiony, ščob možna bulo proklasty maršrut bez nametiv, z nočivljamy v miscevyh žyteliv abo v hostelah. Sered moїh planiv bulo potrenuvatysja znimaty video na kameru i na dron. Takož hotiv pospilkuvatyś z miscevymy meškancjamy, aby porynuty v girśkyj dyskurs ta glybše zrozumity їhnij svitogljad.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 1

Pohid po Guculiї buv dovoli symvoličnym dlja mene, oskiľky ja sam častkovo gucul. Hoč ja i vyris bilja pidnižžja Karpat, a ne v samyh gorah, ale po mamynij liniї v mojemu rodu čymalo zapeklyh guculiv. Možna skazaty ce bula svojeridna sproba vidnovyty vlasnu etničnu pam’jať. Miscevyj dialekt ja znaju dobre, tomu majže vsjudy mene pryjmaly za svogo, inodi naviť zaprošuvaly dodomu, prygoščaly brynzoju i nastojankamy, a ja v svoju čergu staravsja hoč jakoś dopomogty hazjajam. Pislja ćogo pohodu v mene z'javylosja bagato novyh druziv

🧗🏼‍♂️ Z čogo vse rozpočaloś

Ja narodyvsja bilja samogo pidnižžja Karpat, z vikna mogo budynku v dytynstvi ja bačyv gory. Baťko pracjuvav lisorubom i na kanikulah ja často їzdyv z nym na robotu.

Poky baťko pracjuvav, ja za deń obhodyv kiľka desjatkiv kilometriv dykymy lisamy. Orijentuvavsja na zvuk dvyguniv, ščob ne zablukaty, zbyrav gryby, jagody, vyvčav miscevisť. Zvidsy i počalasja moja ljubov do gir.

Šče u školi ja zapysavsja v sekciju sportyvnogo turyzmu ta їzdyv na zmagannja. V universyteti ja takož postijno provodyv viľnyj čas u gorah. A pislja navčannja, na aspiranturi, ja mig hoč na tyždeń pity v pohid, oskiľky u nas ne bulo čitkogo grafiku. Potim, pracjujučy v universyteti, hodyv v gory zi svoїmy studentamy v jakosti kuratora, z časom hobi poglynulo mene povnistju, ja zalyšyv universytet i zaraz osnovna moja robota — ce pohody v gory.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 2

Zagalom ja vidvidav majže vsi Karpaty, vulkan Tejde na ispanśkomu ostrovi Tenerife ta rumunśki j poľśki Karpaty. V planah na cej rik bulo bagato mandriv, ale pandemija zmusyla sydity vdoma.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 3
🎒Pro pidgotovku

Rišennja jty v pohid bulo spontannym, hoč ideju takoї avantjury ja vynošuvav davno. Maršrut prykynuv lyše pryblyzno, vyrišyv pokladatysja na svij dosvid. Dorogoju ja často pytav dorogu v miscevyh, rozpytuvav їh, kudy krašče pity, de, na їhnju dumku, garniše, ščo cikavogo ja tam pobaču, de krašča stežka toščo.

Guculy znajuť gory krašče za mapy, tož ja vyrišyv povnistju dovirjaty miscevym. Mapy v takomu vypadku buly meni potribni tiľky dlja togo, ščob fiksuvaty svoje misceznahodžennja, a ne planuvaty maršrut.

Ja znav dekiľka lokacij, jaki ja obov’jazkovo hoču vidvidaty, a jak ja do nyh dijdu, mene osoblyvo ne hvyljuvalo. Uže v pohodi ja kožnogo večora skladav sobi pryblyznyj maršrut na zavtra, ale často vin zminjuvavsja vprodovž dnja.

Vse lito ja proviv u pohodah z grupamy, vse neobhidne sporjadžennja v mene bulo napogotovi. Jedynym važlyvym momentom pidgotovky same do solo-pohodu stav namet. Naperedodni pohodu prydbav sobi odnošarovyj, odnomisnyj namet vagoju 1 kg.

Za ironijeju doli polovynu maršrutu ja projšov z inšym, važčym, nametom, pro jakyj hotiv znjaty videomaterial. Ja pominjav namet v misti Putyla na 5 deń mandriv, družyna vidpravyla meni poštoju odnomisnyj. Važčyj namet ja vidpravyv їj nazad

Zbyravsja jak u zvyčajnyj pohid, їži brav z soboju na 3-4 dni, planuvav popovnjuvaty zapasy v miscevyh magazynah.

Na vypadok, jakščo ne vyjde kupyty їžu, mav u rjukzaku zapas sublimativ na 3 dni. Zbyrav dorogoju gryby, jagody. Ce hoč i ne povnocinne harčuvannja, ale cym ja nepogano dopovnjuvav svoje menju.

Rjukzak važyv pryblyzno 10-12 kilogramiv, tretyna vagy – ce tehnika i paverbanky. Vse inše — posud, namet, spaľnyk odjag ta їža. Brav z soboju gazovyj paľnyk, virniše integrovanu systemu dlja prygotuvannja їži. Vona dovoli važka (razom z gazom pryblyzno odyn kilogram), ale duže zručna, i zavdjaky їj možna bulo ne rozpaljuvaty bagattja. Koly nočuješ v gluhomu lisi, krašče ne rozvodyty vogoń, ce škodyť pryrodi.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 4

Koly nočuješ v gluhomu lisi, krašče ne rozvodyty vogoń, ce škodyť pryrodi.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 5
🥾 Pro mandrivku

Startuvav ja u misti Vyžnycja, virniše na perevali Nimčyč, ščo bilja Vyžnyci. Zvidty pišov do skeľ Protjate Kaminnja, tam nočuvav peršu nič.

Nastupnogo dnja vid Protjatogo Kaminnja ja vyrušyv do gory Sadnysta, čerez hutir Okolena ta hrebet Smydovata. Tam je nevelykyj hostel v starij gucuľśkij hati, z hazjaїnom my znajomi, tož, možna skazaty, ja pryjšov u gosti do starogo druga, z jakym davno ne bačylyś.

Na tretij deń z gory Sadnysta ja pišov hrebtom nad selom Biskiv do hutora Bočkiv. Planuvav spustytysja do ričky Tovarnycja i tam zanočuvaty, ale poznajomyvsja z miscevym i vin zaproponuvav postavyty namet u ńogo v sadu, ja ne vidmovyvsja. Vvečeri my z nym kosyly travu na polonyni, i mene prygostyly večereju.

Nastupnogo ranku ja rušyv do sela Tovarnycja, planuvav zlovyty poputku i doїhaty do sela Sergiї, zvidky planuvav jty do pokynutogo sela Vypčyna (ce bula golovna lokacija na mojemu šljahu), ale ščojno ja spustyvsja do ričky, ne vtrymavsja i zavys tam na kiľka godyn, bo bula ideaľna pogoda dlja kupannja. Do večora ja taky doїhav do Sergiїv, ale vstyg tiľky pidnjatysja na hutir Torgovna, i zalyšyvsja tam v pokynutomu budynku z pičkoju.

Pam'jataju, v golovi postijno krutylysja zapytannja: «Jak ljudy zaselyly gory, v jakij poslidovnosti?», «Ščo sponukalo ljudej vtekty z rivnyn i žyty v takyh suvoryh umovah?», «Čomu zaraz v Karpatah vymyrajuť sela i čomu cej motyv, jakyj štovhav ljudej žyty v gorah, śogodni znyk?», «Jakoju miroju girśkyh žyteliv torknulasja globalizacija?» i dali v takomu dusi

P’jatyj deń ja proviv tam že, znimav okolyci z drona, medytuvav, hodyv po gryby i znimav video pro namet.

Vvečeri mene zaprosyly v gosti susidy, i cilyj večir ja proviv u nyh vdoma, my govoryly pro žyttja v gorah, pro istoriju, naviť trohy pro polityku.

Na šostyj deń ja vyrišyv ne jty prjamo do Vypčyny, a povernutysja trohy nazad i projtysja čerez sela Malyj Dyhtyneć i Samakova. Ti ž miscevi, u jakyh ja buv včora, naradyly meni tudy jty, bo z їhnih sliv tam duže krasyvo. Cogo dnja ja pominjav namet na legšyj i rušyv do sela Samakova čerez hutir Grobyšče.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 6

Do večora ja dijšov do kraju sela i poznajomyvsja šče z odnym miscevym žytelem, vin zaprosyv mene do sebe, i ja nočuvav u susidńomu z jogo budynkom, v jakomu nihto ne žyve.

Na śomyj deń ja vyrišyv pokynuty cyvilizaciju i pidnjavsja na hrebet Maksymeć. Cogo dnja ja projšov nebagato. Na hrebti ja natknuvsja na myslyvśkyj budynočok.

Vin buv zakrytyj, ale terytorija bula obgorodžena, tomu ja vyrišyv postavyty namet prjamo bilja togo budynočka. Do večora ja «dognav» svoju dystanciju, oskiľky po vodu dovelosja jty pivtora kilometra v odnu storonu. Krajevyd zranku buv fantastyčnyj, zanočuvaty na veršyni bulo pravyľnym rišennjam.

Na vośmyj deń ja zbyravsja narešti potrapyty v selo Vypčyna, projty jogo i zanočuvaty na perevali Lopušna, ale zustriv miscevyh jaki meni rozpovily pro staryj gurtožytok lisorubiv, i z Vypčyny ja ne pišov dali hrebtom, a spustyvsja vnyz do ričky.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 7

Bilja togo gurtožytku bulo klasne misce dlja taboru, i ja vyrišyv postavyty namet tam, žytlova častyna gurtožytku bula zakryta. Vydno, ščo tam periodyčno htoś žyve, ale ćogo dnja tam ne bulo nikogo, v ćomu misci ja buv sam, tiľky nastupnogo ranku po dorozi proїhala jakaś avtivka.

Dev’jatyj deń buv dovoli «hodovyj», ja pidnjavsja na pereval Lopušna, potim čerez lis spustyvsja do ozera Bukovynśke oko, jake, na dyvo, bulo zovsim bezljudnym v cej deń. Ja prosydiv na berezi ozera hvylyn 40 i rušyv dorogoju v storonu sela Verhnij Jaliveć. Tut ja buv i raniše, tomu znav ščo v ćomu seli je hostel, ščo pryjmaje turystiv. Vvečeri ja prybuv tudy i zaselyvsja.

Na desjatyj deń ja pidnjavsja na hrebet Tomnatyk, do RLS «Pamir» i nastupnyh dva dni proviv bilja stanciї v nameti.

Vvečeri ja zv’jazavsja z drugom, i vyjavyloś, ščo vin čerez dva dni mav buty v ćomu misci z grupoju turystiv i mig mene zabraty v Černivci. Vrahovujučy, ščo avtobusne spolučennja v ćomu regioni duže pogane, ja vyrišyv ne spokušaty dolju i dočekatysja jogo.

Misce dlja nametu ja vybrav trohy v storoni vid samoї stanciї, tož turysty meni ne doškuljaly. Za dva dni ja vstyg prybraty terytoriju, de stojav mij namet, nazbyraty ta nasušyty grybiv i naїstysja brusnyci. Spočatku dumav bude nudno, ale dva dni proletilo v pohodah po gryby duže švydko, i ja b tam zalyšyvsja šče na kiľka dniv, hoča vže trohy skučyv za domom.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 8

Na dvanadcjatyj deń pryїhav drug i ja z nym i jogo grupoju turystiv doїhav do Černivciv.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 9
😱 Pro svoї strahy ta pomylky

Strah — ce duže logična emocija v solo-pohodah, vin nas robyť trošky uvažnišymy. Dehto kaže, ščo jomu ne strašno. Možlyvo, ale evoljucija nas zrobyla trohy polohlyvymy. Naši predky, jaki zovsim ne bojalysja šarudinnja v kuščah, skoriš za vse ne vyžyly i ne daly potomstva, a ti hto z nastorogoju stavyvsja do vsih zagroz maly biľše šansiv na vyžyvannja.

Trošky ljačno bulo vyhodyty z lisu na malynnyky. Oskiľky ja jšov na počatku veresnja, i krugom bula stygla malyna, u mene buv šans narvatysja na vedmedja, ščo zapasajeťsja na zymu

V pohodah grupamy takoї problemy nemaje, bo ljudy postijno balakajuť i stvorjujuť šum, a ja jšov odyn, tož inkoly svystiv u svystok, ščob poperedyty pro svoju prysutnisť. Ce bula skoriše profilaktyčna mira dlja samozaspokojennja, šans zustrity vedmedja v ukraїnśkyh Karpatah prosto mizernyj.

Buv odyn žorstkyj fakap. V ostannju nič syľno opustylasja temperatura i v svojemu spaľnyku ja trohy pidmerzav, tomu vyrišyv zatjagnuty garjačyj kamiń v tambur nametu, ale ne rozrahuvav syly i pokotyv jogo na namet, teper v mene v nameti dirka. Todi ja її prosto zatulyv karematom;

Zamisť naduvnogo kovryka ja vzjav karemat, vin biľš universaľnyj, ale ne takyj komfortnyj, inodi ja pro ce škoduvav.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 10

Meni poščastylo z pogodoju duže syľno, tož biľše pomylok ja za soboju ne pomityv. Možna bulo vzjaty menše odjagu, ale hto ž znav ščo garna pogoda protrymajeťsja tak dovgo.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 11
💪🏻 Pro vidčuttja vid mandrivky

V mandrivci ja ščyro kajfuvav, otrymuvav zadovolennja vid kožnogo dnja. Ja ne stavyv sobi jakyhoś žorstkyh ramok, tomu ne bulo nijakogo dyskomfortu. Teoretyčno ja mig zvernuty z maršrutu v buď-jakyj deń i sovisť za te mene b ne gryzla. Ja spryjmav cej pohid jak vlasnu vidpustku, tomu vidpočyvav kožnogo dnja.

Ščo točno zminylosja, tak ce moje stavlennja do solo-pohodiv. Teper ja točno їh budu robyty dovgymy. Raniše ja hodyv tiľky na kiľka dniv, a zaraz rozumiju, ščo dovgyj pohid — ce jak inša liga

V cilomu, solo-pohody — ce garna psyhoterapija, ale ne tiľky tomu, ščo ty vidpočyvaješ vid ljudej, abo navantažuješ sebe fizyčno i potim relaksuješ, hoča ce tež važlyvo. Dehto opysuje dosvid solo-pohodiv jak sposib vyprobuvaty sebe i vyvčyty svoї možlyvosti. Ja ž prytrymujuś diametraľno protyležnoї dumky.

Dlja mene odynočni pohody — ce ne doslidžennja svoїh možlyvostej, a doslidžennja vlasnyh bažań. Biľšisť potreb nam nav’jazani suspiľstvom, vono dyktuje nam pevnu modeľ povedinky.

Ale koly ty 24 na 7, a v mojemu vypadku 24 na 12, viddanyj sam sobi i ne sliduješ čitkomu planu, to postijno sebe zapytuješ «A čogo ja hoču?»  — vidpoviď bude ščyroju, bo inšyh variantiv nemaje, a je tiľky ty i tvoї bažannja, suspiľstvo ta inši ljudy v ćomu pohodi učasti ne beruť.

Nastupnogo roku pidu v pohid v takomu samomu formati, ale vže po Verhovynśkomu rajonu, projdu sela Grynjava, Gramitne, Probijna. Davno vynošuju plan solo-pohodu po Čornogirśkomu hrebtu, hoča ce i trohy banaľno, ale meni zdajeťsja, ščo ja zavždy «prolitaju» cej hrebet, zavždy hočeťsja provesty tut biľše času, doslidyty vsi jogo zakutky.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 12

😯 Porady z vlasnogo dosvidu

Najperša porada — ne dumaty pro solo-pohid, a jty. Nastupna porada duže očevydna, ale pro ce neobhidno skazaty. Treba postijno dumaty pro bezpeku, adže banaľna travma nogy može pererosty v katastrofu. Zaraz v gorah nepogane pokryttja, zv’jazok je majže vsjudy. Planujučy maršrut podbajte pro te, ščob u vas bula možlyvisť ekstrenno zvjazatysja z svitom. Obov’jazkovo povidomte kogoś pro svoї namiry i vkažiť čas H, pislja jakogo treba vyrušaty na vaši pošuky.

Dotrymujteś balansu u sporjadženni. Starajtesja maksymaľno polegšyty svij rjukzak, ale pry ćomu ne zabuvajte pro vlasnyj komfort. Ja ne vzjav z soboju naduvnyj kovryk, hoča vin važyť vśogo 0,5 kg, i syľno poškoduvav pro ce, bo z nym bulo b nabagato komfortniše.

Rozumiju, ščo ne vsim take pidijde, ale poradyv by kožnomu turystu, hoča b raz v žytti sprobuvaty takyj format solo-pohodu, jakyj ja opysav. Ce koly stavyš pered soboju ne geografičnu, a kuľturnu metu, i pidlaštovuješ maršrut do svogo nastroju vže v procesi mandrivky. Takyj trip naciljuje tebe na refleksiju i samopiznannja, daje možlyvisť prysluhatysja do svogo vnutrišńogo golosu, jakyj duže často glušať usiljaki sociaľni normy ta umovnosti.

Pidpysatyś na blog Myroslava «Karpatśkyj volocjuga» možna v Telegram — @carpaty. Takož možna posluhaty podkasty pro pohody ta gory na Apple Podcast i Google Podcasts. A peregljanuty video ta svitlyny možna na YouTube ta Instagram.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 13
Tetjana Bur’janova
25 rokiv, spivzasnovnycja kom’juniti Come With Me

Ja postijno duže bagato podorožuju z podrugamy ta z kompanijamy novyh druziv. Ostanni misjaci dlja mene buly perepovnenni spilkuvannjam ta socializacijeju, jaka meni duže podobajeťsja, ale trohy vysnažuje. Ja vidčula gostru potrebu poїhaty kudyś na samoti. Bez ljudej, bez podrug, bez druziv — bez nikogo. Ja hotila perezavantažyty sebe, vidpočyty vid ljudej ta nasolodytyś pryrodoju. Dlja ćogo ja obrala gory — Karpaty.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 14

🏔 Znajomstvo z goramy

Zmalečku ja їzdyla v gory z baťkamy. Potim kožnogo lita my razom z druzjamy ta znajomymy vyrušaly na more z nametamy j zupynjalyś kolo skeľ. Lyše try roky tomu ja poїhala v Karpaty j vyrušyla u spravžnij pohid — same pislja ćogo gory staly neviddiľnoju častynoju mogo aktyvnogo vidpočynku ščoroku. Mynulogo roku my z podrugoju počaly zbyraty znajomyh j hodyly v pohid kompanijeju pryblyzno 15 ljudej. Tak i vynykla ideja dlja kom’juniti Come With Me — spiľnyh podorožej ljudej Ukraїnoju.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 15
🏕 Maršrut ta pidgotovka

Ja obrala Boržavśkyj hrebet, tomu ščo poky ščo ce najzručnišyj maršrut, jakyj meni vidomyj za svojeju infrastrukturoju. Z potjaga na stanciї Voloveć možna vyrušyty v gory. Abo možna proїhaty šče 15 km avtostopom čy avtobusom do girśkolyžnogo kurortu «Pylypeć» i počaty maršrut zvidty.

My pidijmalyś na Boržavu z druzjamy cijeї oseni, ale ne zmogly projty zaplanovanyj maršrut čerez pogodni umovy. Tomu ja vyrišyla tudy povernutyś. Tym pače voseny cej girśkyj masyv maje osoblyvyj vygljad i napovnjujeťsja riznymy bagrjanymy vidtinkamy.

Najvažčym v pohodi vvažajeťsja peršyj deń pidjomu, koly treba nabraty vysotu ta vyjty na hrebet. A bilja kurortu je kanatna doroga, jaka može značno polegšyty j trohy skorotyty cej pidjom.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 16

Koly ja zibrala svij rjukzak — ja leď zmogla jogo pidnjaty. Z druzjamy my zavždy rozpodiljaly za vagoju naše spiľne sporjadžennja. V solo-pohodi tobi ce vse treba nesty samij. Z obov’jazkovyh rečej osinńogo pohodu — jakisna termobilyzna, teplyj spaľnyk ta nepromokajuče vzuttja.

Varto ne zabuty doščovyk ta čohol na rjukzak, tomu ščo u razi došču možna zalyšytyś bez suhyh rečej — u takyj holod ce može buty duže nebezpečno. Krašče ne rozrahovuvaty na vognyšče ta maty z soboju gazovu gorilku dlja prygotuvannja їži. A šče duže korysna rič u taku pogodu — termos, ščob maty z soboju zavždy garjačyj čaj, a ne tiľky kryžanu vodu.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 17

Oskiľky cej pohid ja planuvala vse ž jak vidpočynok, a ne vyprobuvannja, ja počala svij šljah z pidjomnyka. Vin odrazu perenis mene v osoblyvu atmosferu, jaku stvoryv tuman i vidsutnisť ljudej zranku. Z verhńoї stanciї počynajeťsja pidjom na goru Gymba. Vdeń bulo duže sonjačno j ruhalaś ja dostatńo švydko za maršrutom. Zupynjatyś na vidpočynok ne hotiloś, bulo bažannja švydše dijty do miscja nočivli, jake ja sobi zaplanuvala.

U mene buv važkyj rjukzak i nesty jogo bulo legše, aniž znimaty ta nadjagaty znovu. Na hrebti buv duže syľnyj viter, inkoly meni zdavaloś, ščo z odnym poryvom mene može prosto skynuty na bik zi stežky j meni ne vystačyť syl pidnjaty svij napličnyk. Vtim, vsi ci skladnošči meni zdavalyś lyše kumednymy j dodavaly interesu moїj podoroži.

Podolavšy dvi veršyny, ja distalaś do miscja, jake na mapy bulo poznačeno, jak «misce dlja nametu bez vitru». Hoč viter trohy tam buv, misce bulo prjamo na shyli z prekrasnym panoramnym vydom, tomu šukaty inše ja ne zahotila. Ja postavyla namet, zalyšyla reči j pišla za vodoju.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 18

Oflajn-mapa bula nezaminnym pomičnykom — do najblyžčogo džerela ne bulo žodnoї stežky, ale ja suto jšla za gps i znajšla jogo.

V cej čas u mene vže dostatńo promoklo vzuttja, počalo temnity j počynavsja došč. Vnoči meni majže ne vdaloś pospaty čerez šum ta holod. Ja postijno prokydalaś vid golosnyh poryviv vitru ta došču.

Sered noči ja počula, jak padinnja krapeľ zminylyś na udary snižynok — ce v moї plany zovsim ne vhodylo.

Zranku ja prokynulaś u kazci sered bilosnižnyh veršyn gir. Zahoplennja cijeju krasoju vidganjalo vsi dumky pro holod. Bula lyše odna važka zadača — jak zibraty namet v snigu, ne vidmorozyvšy sobi ruky. Tomu dekiľka godyn ja poviľno snidala i zbyrala svoї reči u teplomu nameti, poky ne vyjšlo sonce.

Moje mokre vzuttja zmusylo mene zupynytysja. Ja pobačyla naviť biľše prekrasnogo, aniž rozrahovuvala — snig dodav osoblyvyh i ne zaplanovanyh vidčuttiv ta prygod. Cilyj deń ja nasolodžuvalaś cymy vydamy j na večir spustylaś nočuvaty v hatynku v seli.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 19

Za veś cej čas ja ne zustrila žodnoї ljudyny na hrebti — ci vidčuttja bezcinni. Guljaty v gorah naodynci z pryrodoju i styhijamy — ce osoblyvi zahoplyvi momenty, za jakymy ja, vlasne, i їhala.

Ja planuvala provesty v gorah dvi abo try noči, v zaležnosti vid švydkosti peresuvannja. Pospišaty ja nikudy ne zbyralaś i zvorotnyj kvytok ne kupuvala. Odnak ja ne očikuvala snig v gorah i ne bula gotova do morozu.

Ne skažu, ščo ce bula moja pomylka u pidgotovci. Ja, navpaky, otrymala nabagato biľše vražeń čerez taki zminy pogody. Meni poščastylo zasnuty sered zolotoї jaskravoї oseni, a prokynutyś sered bilosnižnyh girśkyh veršyn.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 20
🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 21

🎒 Pro svoї vidčuttja vid mandrivky

Ja b duže hotila zbrehaty ta skazaty, ščo u mene vse vyjšlo, ja vidčula te «perezavantažennja», zarady jakogo їhala, ale ni. Naspravdi ja otrymala nejmovirni emociї vid svojeї podoroži, vid vidčuttja togo, ščo ty zovsim na samoti.

Meni duže potalanylo, ščo ja dijsno nikogo tak i ne zustrila tam, i bula taka atmosfera vid snigu. Odnak, dlja povnocinnogo vidpočynku vid socializaciї ćogo bulo zamalo. U mene ne bulo bažannja skoriše povernutyś dodomu, ja ne vidčuvala sumu za ljuďmy — dlja ćogo potribno značno biľše času.

Čy budu ja znovu planuvaty solo-pohody? Zvisno! Meni duže spodobaloś, ce daje nejmovirni vidčuttja, jaki je cilkom novymy ta majže odrazu hočeš vidčuty їh znovu j znovu. Ce zovsim vidriznjajeťsja vid mandrivky z druzjamy, ce deščo nove, ščo možna vidčuty lyše samostijno u gorah.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 22

🧗🏼‍♂️ Porada dlja počatkivciv

Dumaju, ščo golovne — ce maty do ćogo dostatńo dosvidu u pohodah z kompanijeju u riznyh umovah. Tobto, buty gotovymy do poganoї pogody ta skladnogo maršrutu. Takož neobhidno buty stovidsotkovo vpevnenymy u svoїh sylah, tomu ščo u takij podoroži rozrahovuvaty možna lyše na sebe — i todi vaša podorož može staty garnoju prygodoju.

Peregljanuty bagato inšyh svitlyn z inšyh mandrivok možna u Instagram Tetjany.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 23
Stas Trojanov
22 roky, prykoľnyj čuvačok

Ja vže dostatńo dovgo planuvav vlaštuvaty solo-pohid v gory. U mene ne bulo jakoїś mety, ja ne zbyravsja vidpočyvaty vid ljudej čy cyvilizaciї, a hotiv zustrityś iz soboju ta pryrodoju. Dlja mene ce buv pevnyj čelendž — meni bulo cikavo, jak same ja povodytymuś naodynci. Je duže bagato rečej, jaki nas postijno vidvolikajuť vid vlasnogo žyttja j časom my naviť možemo zabuty, hto my je. Tož ja vyrišyv ce dlja sebe vypravyty ta počav zbyraty napličnyk v pohid.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 24

🤸🏼‍♂️ Pro perši pohody

Gory mene zavždy cikavyly. Vperše ja vidpravyvsja u pohid v 18 rokiv — ce buv «Jazyk trolja» (Trolltunga) v Norvegiї. Z togo času ja vže vidvidav dekiľka gir v Skandynaviї ta Ispaniї. Odnak, ponad use, ja vse ž ljublju Karpaty. Napevno, nide nemaje gir z takoju syloju ta atmosferoju. Ja vže j raniše hodyv u gory naodynci, odnak ce bulo bez nočivli. V cej že raz ja planuvav svij pohid na p’jať dniv.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 25
🗺 Planuvannja pohodu ta doroga

Mij maršrut proljagav Čornogirśkym hrebtom naprykinci serpnja. Z Ivano-Frankivśku ja vidpravyvsja do sela Zelene, a vže zvidty do KPP «Šybene». Varto zaznačyty, ščo nedaleko vid ćogo miscja proljagaje kordon z Rumunijeju, tomu varto z soboju braty dokumenty dlja pidtverdžennja osobystosti — pasport, vodijśke posvidčennja, toščo.

Majže kožen maršrut maje svij kolir ta markery, aby turystam bulo legše peresuvatyś goramy. Spočatku ja jšov zelenym maršrutom — dorogoju ja bačyv zeleni vidmitky na derevah ta kaminni, tomu ja znav, ščo jdu pravyľno. U mene buv dostatńo legkyj pidjom, odnak vaga mogo napličnyka davalasja vznaky.

Zavčasno peregljanuv prognoz pogody, ja vyjavyv, ščo jdu u negodu, tomu vzjav bagato teplogo odjagu. Značnyj minus solo-pohodiv poljagaje v tomu, ščo vse neobhidno nesty samomu. Jakščo zazvyčaj možna z kymoś rozdilyty їžu, vodu čy posud, to tut vže treba samostijno nesty vsi reči. Vtim, krašče vzjaty trošky biľše rečej, aniž pomityty, ščo ty zabuv ščoś važlyve vdoma.

Vže protjagom peršyh dvoh godyn pogoda počala psuvatyś — buv maleńkyj doščyk, ščo trišky doškuljav, ale z časom vin stavav vse syľnišym. Inodi ja robyv zupynky, aby perepočyty.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 26

Raptom, ja pobačyv velykyj červonyj mišok na dorozi, ale ce buv ne mišok. Ce bula ljudyna.

Ja odrazu kynuvsja na dopomogu. Vyjavyloś, ščo ce buv čolovik vikom pryblyzno 40 rokiv. Ja namagavsja u ńogo zapytaty, ščo trapyloś ta jak vin sebe počuvaje, odnak vin rozmovljav lyše poľśkoju, i movnyj bar’jer nam zavažav. Vže potim «movoju žestiv» vin meni pojasnyv, ščo vin pidijmavsja j v ńogo počalo pamoročytysja v golovi.

U ńogo ne bulo rečej, voda zakinčylaś, a z їži buv lyše odyn batončyk «Snikers». Našvydkuruč ja zrobyv jomu m’jatnyj čaj ta zgoduvav svoї uljubleni vafli (a vafli dlja mene u pohodi ce važlyvyj resurs!). Koly jomu stalo legše, my prodovžyly svij maršrut: ja vyrišyv dovesty jogo do girśkogo-rjatuvaľnogo punktu na gori Pip Ivan, de b vin otrymav naležnu dopomogu.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 27

Vzagali, pered tym jak jty u pohid, neobhidno reteľno pidgotuvatyś ta vyvčyty svij maršrut. Takož neobhidno zavčasno znajty nomery telefoniv rjatuvaľnyh punktiv ta poperedyty їh, ščo vy zbyrajeteś u pohid — napryklad, na ćomu sajti. Skažiť їm, kudy ta koly same vy prjamujete, ta koly planujete spuskatyś. Jakščo vy uspišno zijšly z gir, to povidomte їh, ščo vy zakinčyly svij pohid, adže jakščo ćogo ne zrobyty, to komanda rjatuvaľnykiv vidpravyťsja vas šukaty.

Jak tiľky my dijšly do rjatuvaľnykiv, ja poproščavsja z panom poljakom ta pišov dali — vže bulo dostatńo pizno j treba bulo stavyty namet. Zupynyvsja ja na žovtomu maršruti — ce trišky vbik vid gory Pip Ivan do rozdorižžja na veršyny Smotryč ta Vuhatyj kamiń. Tam je čudove misce z džerelom ta kuščamy, aby viter vas ne turbuvav. Na toj čas, koly ja vže pryjšov, na misci bulo dosyť bagato ljudej, tomu ja postavyv svij namet trošky poodaľ vid usih. A došč tak i ne vščuhav.

Nastupnogo dnja ja prokynuvsja o šostij ranku. Ja vzagali poljubljaju raniše rozpočynaty svij deń, tak je biľše času na te, ščob ščoś robyty. Pogoda zranku bula šče giršoju, aniž včora — do došču dodavsja šče j syľnyj tuman, jakyj obmežuvav vydymisť do metriv 20. Odnak, u mene bulo šče bagato času poperedu j ja rušyv dali.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 28

Aby jakoś zrobyty svij maršrut cikavišym, ja vyrišyv posluhaty muzyku. Ja zavčasno zrobyv plejlyst, jakyj by točno mig zaspokoїty ta pidsylyty vidčuttja pryrody naodynci — Edvard Grig, Klod Debjussi, Fryderyk Šopen, Ljudoviko Ejnaudi ta bagato inšyh vidomyh kompozytoriv.

Ščopravda, meni ce duže švydko nabrydlo i ja sluhav pank-rok ta metal. Nu, bo ce jakoś biľše energiї dodavalo

Raptom, kriź tuman na gori ja pobačyv obrysy. Ob’jekt vyjavyvsja mašynoju z babuseju za kermom. Jak vona sjudy distalaś, nauci dostemenno nevidomo. Ce bula stara «Tavrija» i ja prosto ne virju, ščo vona svoїmy sylamy mogla distatysja takoї vysoty. Meni j dosi zdajeťsja, ščo spočatku na ćomu misci z’javylaś babulja z «Tavrijeju», a vže potim pid neju gory.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 29

Babusja prodavala cygarky, gorilku, energetyky, pyvo ta solodošči — sebto, vse ščo može buty potribnym turystu v gorah

Časom, ja zustričav grupy ljudej — 5-7 osib, a inodi j 10-15. Čomuś vsih duže dyvuvalo, ščo ja išov sam. U pohodah kožen maje svij temp: htoś jde švydše, htoś poviľniše, htoś častiše vidpočyvaje, a htoś — majže ni. Duže často buvaje tak, ščo vaš temp može z kymoś synhronizuvatyś — tobto, oś vy zrobyly zupynku, j vas nazdognaly ti, ščo jšly pozadu. Potim vy їh vyperedyly j tak dali.

Dekiľka grup ljudej, z jakymy my jšly v odnomu tempi, mene vže naviť zapam’jataly j my postijno vitalyś.

Drugu nič ja proviv bilja ozera Brebeneskul. Vže u nameti ja zrozumiv, ščo duže syľno obgoriv i moje oblyččja stalo shožym na derun. Ja vže j raniše obgorav u gorah, ale zabuv pro cju osoblyvisť svojeї škiry j meni doveloś vže terpity. A ce buv lyše počatok mandrivky.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 30

Duže važlyvo u pohodi pidtrymuvaty vodnyj balans — pyty dostatńo vody, čaju čy inšyh napoїv. Ridyna v organizmi dopomagaje reguljuvaty temperaturu tila. Jakščo vy pidete v pohid spekotnogo lita — vam neobhidno bude pyty, aby oholonuty, a vzymku — aby zigritysja. Same tomu važlyvo pravyľno planuvaty svij maršrut, aby u vas zavždy bulo dostatńo vody. Dlja ćogo neobhidno zavčasno vyvčyty mapu maršrutu ta namagatyś planuvaty svoї nočivli bilja džerel.

Pid čas svojeї mandrivky ja zustriv nevelyčku grupu — try divčyny ta odyn hlopeć. Vony zapytaly u mene, de tut najblyžče džerelo. Prote, vono bulo duže daleko, i jty do ńogo — ščonajmenše, try godyny. Vyjavyloś, ščo u nyh vže zakinčylaś voda j vony naviť ne mogly vtamuvaty spragu. Ja podilyvsja z nymy svoїmy zapasamy.

Vzagali, napevno majže u kožnogo v gorah je svoї prykoly. Ja oś, napryklad, duže ljublju z soboju braty maleńkyj stiľčyk ta kavovarku. Zvisno, možna j bez cyh rečej obijtyś, osoblyvo koly kožen kilogram važlyvyj, ale tak značno cikaviše. Pogoďteś, hiba ne zmanlyvo vypyty čašku zapašnoї kavy u gorah? Nu, i ja tak dumaju.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 31

Zagalom tretij deń vže buv ne takym važkym: ja zvyk do svogo napličnyka j osoblyvo ne bulo pidjomiv. Jty bulo značno legše. Nadvečir ja vyrišyv zupynytyś kolo ozera Nesamovyte.

Tam bulo duže bagato ljudej, ce populjarne misce. Vono j ne dyvno, adže Nesamovyte — ce najvyšče vysokogirne ozero Ukraїny. Z ćogo miscja vidkryvajuťsja garni krajevydy, tut je džerelo j miscja vystačaje na vsih. Jakščo vam raptom zdajeťsja, ščo ozero maleńke, prydyviťsja do foto. Ci maleńki koľorovi cjatočky — ce namety.

Ja postavyv svij namet j lig vidpočyvaty, dumavšy lyše pro odne: «Jak že syľno zgorilo moje oblyččja». Vže vnoči, čerez te, ščo ja vypyv zanadto bagato čaju, meni doveloś vyhodyty zi svogo nametu. Bulo duže zymno, odnak ja momentaľno pro ce zabuv čerez fantastyčne nične nebo u zirkah, ščo vidzerkaljuvalosja u ozeri. Naprykinci serpnja duže garno vydno zori j možna naviť peresuvatyś bez svitla. Hodyty v pohody možna vže lyše zarady takyh vražeń.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 32
🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 33

Nastupnogo dnja ja vyrišyv jty trišky švydše, bo vže ne tak bagato zalyšaloś. Deś za try godyny ja bez osoblyvyh zusyľ dijšov do Goverly.

Točniše, ja dijšov lyše do pidnižžja gory — pidijmatyś meni bulo treba červonym maršrutom, a ce, napevno, najvažčyj pidjom na cju goru.

Vdalečyni možna bulo pobačyty ljudej, jaki pidnimalyś z inšoї storony. Vony buly shoži na murah. Meni zdajeťsja, ščo same na cij častyni ja robyv najbiľšu kiľkisť zupynok. Ce buv dostatńo krutyj pidjom j z vagoju mogo napličnyka pidnjatyś bulo ne tak vže j legko.

Vže na gori ja pobačyv duže bagato ljudej. Tut buly cili rodyny ta velyki grupy turystiv, dlja jakyh cej pidjom buv spravžnim podvygom. Ja na tli cyh ljudej spravžnim zdyčavilym čugajstrom — obgorilyj ta brudnyj.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 34

Na gori ja počuv, jak htoś plače — ce buv hlopčyk rokiv p’jaty. Vin buv duže zasmučenyj, ščo v cej deń u jakoїś Hrystyny buv deń narodžennja, a vin tudy ne potrapyv i jomu ne distavsja tort. Baťko smijavsja zi svogo syna — ne možna rjumsaty, jakščo vin spravžnij čolovik. Meni stalo duže škoda hlopčyka i ja vyrišyv viddaty jomu ostannju pačku svoїh vafeľ (a ce buly j šče moї uljubleni — lymonni!). Ja skazav, ščo jomu prosyla Hrystyna їh peredaty. Vin duže zradiv.

Zalyšalasja ostannja veršyna, na jaku ja zbyravsja pidnjatyś — Petros. Vidverto kažučy, vtoma vže davalasja vznaky. Ja jšov značno švydše, aniž planuvav. Pidijmatyś na goru bulo dostatńo važko — bagato kaminnja, spusky j znovu pidjomy. Deś za dvi godyny ja distavsja svojeї finaľnoї točky.

Meni zdaloś, ščo ja čuv spiv — divočyj hor. Spiv z razom stanovyvsja syľnišym ta čitkišym

Jak vyjavyloś, ce bula jakaś hrystyjanśka grupa, jaka podorožuje razom goramy — palomnyctvo. Vony buly duže radisni ta veseli.

Vrešti, vony mene blagoslovyly (nu, djakuju) i ja pišov nazad do Goverly. Svij červonyj maršrut ja projšov. Na Goverli zavždy bagato turystiv i možna poprosytyś z kymoś doїhaty do jakogoś naselenogo punktu. Tak ja i zrobyv. Mene pidviz pan Svjatoslav, za ščo ja jomu djakuju j dosi. Vže nadvečir ja buv u Frankivśku i ne mig poviryty, ščo narešti povernuvsja do ljudej.

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 35
🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 36
🤪 Emociї vid pohodu

Ne znaju, čomu, odnak ni pered mandrivkoju, ni pid čas neї, ni naviť pislja u mene ne bulo žodnogo strahu buty naodynci. Meni spodobalaś ideja maksymaľno abstraguvatyś vid sociumu ta perejmatyś lyše tym, ščo same obraty na večerju. U gorah nemaje internetu, tož tebe ne turbuje te, ščo vidbuvajeťsja u sviti. Zdajeťsja, ščo vsi problemy ta nezgody deś duže daleko i їm nemožlyvo tebe distaty.

Dobre, ja trošky zbrehav. Bula jedyna rič, jaka dijsno vseljala v mene strah pislja pohodu — zustrič iz mamoju

Ja ne kazav baťkam, ščo їhav sam, aby vony ne perejmalyś zajvyj raz. Tomu ja vyrišyv їm pro ce rozpovisty vže todi, koly ja budu vdoma. Jak vy vže zrozumily, ja žyvyj, bo pyšu cej tekst, tomu vony dostatńo legko spryjnjaly te, ščo ja hodyv veś cej čas sam.

Čy budu ja znovu hodyty v solo-pohody? Napevno tak, meni ce spodobaloś — vže na počatku nastupnogo lita ja planuju vyrušyty tym samym maršrutom, tomu jakščo vy mene tam raptom zustrinete, to možete otrymaty vid mene vafli (ale ne lymonni).

🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 37

🤔 Jaki porady dlja mandrivky

Buďte vpevnenymy u svoїh sylah, ale ne pereocinjuvaty sebe. Zavčasno gotujte kožnu detaľ maršrutu: vid miscja dlja nočiveľ do džerel na vašomu šljahu. Ne zabuvajte poperedžaty rjatuvaľnykiv pro svoї plany v gorah — nihto ne znaje, ščo može trapytyś. Takož možna poperedyty svoїh znajomyh čy ridnyh, ščo vy vyrušajete u solo-pohid. Skažiť їm svij maršrut ta pryblyzni daty, de ta koly vy hočete spustytyś.

I ne zabuvajte pro krem, aby ne zgority na sonci! Buď laska, ne povtorjujte moїh pomylok. Vam točno ne treba, aby vaše oblyččja bulo jak derun.

U Instagram Stasa možna znajty bagato cikavyh foto zroblenyh na plivku, rekomendujemo pidpysatyś (buď laska).

*****

Jakščo vy šče ne gotovi jty u solo-pohid, ale hočete pomandruvaty, to ce možna zrobyty naviť vdoma za dopomogoju našoї dobirky z najcikavišymy turystyčnymy miscjamy onlajn🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 38🏄🏼‍♂️ Turyzm udoma: 15 najkraščyh misć dlja mandriv onlajn pid čas karantynu. Takož vy možete diznatyś istoriї vydatnyh ljudej🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 39😲 Korysť karantynu: 5 istorij pro samoizoljaciju vydatnyh ljudej za vlasnym bažannjam, jaki pišly na samoizoljaciju za vlasnym bažannjam.

A ščo robyty, jakščo v zagali nemaje novyn, možna diznatyś u našomu materiali pro fenomen «Poviľnogo telebačennja»🏔 Maksymaľna samoizoljacija: 3 istoriї ljudej, jaki vidpravylyś v solo-pohid u gory 40📺 Ščo robyty, jakščo vzagali nemaje novyn: Poviľne telebačennja z Norvegiї ta jogo globaľnyj fenomen z Norvegiї.

📱 Čytajte Na chasi u Facebook i Twitter, pidpysujteś na kanal u Telegram.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: