fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

🚶🏼‍♂️ Urbanistyka: 50 pryčyn, čomu v misti maje buty biľše pišohidnyh vulyć

🚶🏼‍♂️ Урбаністика: 50 причин, чому в місті має бути більше пішохідних вулиць
Navodymo pereklad materialu The Fast Company, de rozpovidajuť, čomu pišohodam u misti potribno viddaty peršyj priorytet ta robyty vulyci komfortnymy dlja ljudej, a ne mašyn.
Наводимо переклад матеріалу The Fast Company, де розповідають, чому пішоходам у місті потрібно віддати перший пріоритет та робити вулиці комфортними для людей, а не машин.
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  1. Це допомагає жити довше Недостатня фізична активність є четвертою причиною смертності у всьому світі. За останні 40 років фізична активність впала на 32% у США, а у Китаї активність за останні 20 років впала на майже 45%. Всього 15 хвилин ходьби на день можуть знизити ризик смерті для людей старше 60 років на 22%. 2. Це допомагає схуднути 30-хвилинна прогулянка може спалити до 100 калорій. Якщо щоденно проходити приблизно 12 кварталів, то ризик ожиріння падає на 4,8%. 3. Це знижує ризик хронічного захворювання Регулярні прогулянки можуть зменшити ризик таких захворювань, як діабет другого типу, хвороби серця та рак товстої кишки. Недостатня активність є основною причиною більшості хронічних захворювань. 4. Це робить людей щасливішими Люди, які гуляють в середньому 8,6 хвилини на день, на 33% частіше повідомляють про покращення психічного здоров’я. 5. Це покращує безпеку руху Скорочення пішохідного переходу може зменшити ризик загибелі пішоходів на 6%. 6. Це дозволяє контролювати вулиці На вулицях Великобританії встановлено понад 5,9 мільйона камер, однак з більшою кількістю доріг збільшиться й кількість людей на вулицях, що дозволяє контролювати місто без додаткової техніки. . 7. Це зменшує злочинність. 8. Це робить вулиці живішими Безпечні та гарні вулиці можуть стати місцем відпочинку для багатьох людей, відтак місто буде постійно активними та живим. 9. Це посилює відчуття місця Чим більше ви проводите часу на вулиці, тим краще ви починаєте знати місцевість. Особливо це важливо з вашим місцем проживання, так ви краще знатиме свій район та можливо з часом почнете більше звертати увагу на його благоустрій. 10. Це рушій для творчості Якщо вулиці зручні для пересування, то й весь район можна переоблаштувати для людей. Таким чином, він може стати чудовою локацією для мистецьких виставок та інших заходів, які обєднують громаду та творчість. 11. Це доступно для кожного В той час, коли не у всіх є машини та не всі вміють керувати автівкою, пересування пішки доступно для всіх. Також вже доведено, що переобладнання доріг для людей з інвалідністю робить їх значно зручнішими для всіх. 12. Це сприяє соціальній взаємодії Вулиці обєднують людей, які інакше могли ніколи й не зустрітись. Дослідження 1960-х років показує, що люди, які живуть на вулицях із більшим автомобільним рухом, рідше знали своїх сусідів. 13. Це зміцнює ідентичність громади Взаємодії на вулиці безпосередньо впливають на заснування спільноти. В Ірландії одне дослідження показало, що люди, котрі проживають в обєднаних мікрорайонах, мають на 80% більше соціально спільних ідей, ніж ті, хто живе в залежних від автомобілів районах. 14. Це пов’язує людей між поколіннями У США міленіали надають перевагу пішохідним прогулянкам, аніж їзді, з перевагою у 12%. У деяких районах люди похилого віку також частіше ходять пішки. Пішохідні дороги обєднують людей будь-якого віку, навіть дітей. 15. Це формує інклюзивність Транспортна інфраструктура, така як шосе, може фізично відокремити та розділити райони. Більша кількість пішохідних доріг може обєднати частини міста, що робить пересування доступним для кожного, навіть для сімей, що не можуть придбати машину. . 16. Це стимулює економіку. 17. Це допомагає місцевому бізнесу У Брукліні перепланування паркінгу під пішохідну зону збільшило роздрібний продаж на 172%. Люди, які відвідують вуличні ринки у місті, також частіше купують у місцевих магазинах. Згідно з підрахунками економістів, люди, які мешкають у Портлеті, штат Орегон, їздять на 20% менше, ніж решта країни — завдяки цьому мешканці міста в середньому економлять понад 1 мільярд доларів, який вони можуть витратити на підтримку локального бізнесу. 18. Це допомагає зробити людей креативнішими та продуктивнішими Дослідження показують, що ходьба сприяє збільшенню творчої діяльності в середньому на 60%. Також активний образ життя покращує продуктивність та память. 19. Це покращує бренд та ідентичність міста Доступність та придатність міста для пішоходів може стати визначною характеристикою міста. За останні два десятиліття в Барселоні, котра працювала над покращенням громадських просторів та доступності міста з 1980-х років, кількість щорічних відвідувачів зросла на 335%. 20. Це заохочує туристів Для туристів піші прогулянки — один із найкращих способів познайомитися з містом, а доступність доріг для пішоходів може значно збільшити кількість відвідувачів міста. У Лондоні на Трафальгарській площі кількість відвідувачів зросла на 300% після того, як там збільшили кількість доріг для піших прогулянок. . 21. Це збільшує кількість інвестицій. 22. Це приваблює творчий клас Кваліфіковані спеціалісти, як правило, мігрують у більш доступні райони для пішоходів, оскільки вони як ніхто інший розуміють важливість доріг у місті. Зазвичай у пішохідних районах ВВП на душу населення набагато вищий, а загальна кількість випускників вищих навчальних закладів більша. 23. Це збільшує вартість землі та житла Коли квартали стають безпечнішими, доступнішими та придатнішими для життя, вартість житла значно зростає — це дає додаткові можливості для відпочинку, що може збільшити кількість охочих на те, щоб придбати житло саме у пішохідному районі. . 24. Це зменшує нагромадження міста. 25. Це зменшує витрати на затори Чим більше людей проводить час на відкритому повітрі, тим менше кількість заторів, що безпосередньо впливає на екоміку. В середньому одне велике підприємство в Америці витрачає майже 2 мільярди доларів на рік через те, що працівники стоять в заторах. 26. Це заощаджує гроші на будівництві Будівництво доріг для автомобілів є значно дорожчим, окрім того, вони потребують постійної підтримки та відновлення. Також дороги збільшують кількість заторів у місті та значно завантажують інфраструктуру. Тротуари дозволяють зекономити на будівництві доріг та є екологічнішим варіантом у порівнянні з автотрасами. . 27. Це зменшує витрати на охорону здоров’я. 28. Це зменшує залежність від невідновлюваної енергії За оцінками експертів, у світі залишилось нафти лише на 56 років. Автомобілі витрачають більшу частину топлива, що дуже сильно впливає на навколишнє середовище. А піша ходьба навпаки може генерувати енергію, якщо обладнати тротуари міста спеціальною плиткою, що збирає енергію. 29. Це мінімізує використання землі Тротуари та велосипедні доріжки більш компактні, ніж дороги. Також вони дозволяють людям легко жити в більш щільних районах, на відміну від передмістя, що залежить від автомобілів. 30. Це зменшує забруднення повітря За один день без автомобілів у 2015 році Париж скоротив кількість шкідливих викидів на 40%. У довгостроковій перспективі пішохідні дороги можуть покращити екологію та зробити повітря чистішим. 31. Це зменшує навколишній шум З меншою кількістю людей за кермом, міста стають тихішими. У перший день без автомобілів у Парижі рівень шуму на головних дорогах знизився на три децибели. Рослини та дерева — які роблять вулиці більш прохідними — також зменшують навколишній шум. 32. Це сприяє поліпшенню мікроклімату в містах В той час, як асфальтовані дороги сприяють нагріванню міста — машини та постійний рух — пішохідні зони з рослинами можуть зменшити середню температуру в певних районах до 9 градусів. 33. Це може застерегти повінь Спеціально розроблені тротуари можуть поглинати залишки дощу та іншу вологу, що може значно зменшити шанс повені. 34. Це робить міста красивішими Дороги та тротуари, як правило, складають більшість публічного простору в містах. Наприклад, у Чикаго вони становлять 70%. Озеленення, ландшафтний дизайн та інші особливості доріг можуть стати візуальною візитівкою міста. 35. Це збільшує активне використання простору У пішохідних районах люди частіше користуються парками, громадськими зонами та іншими відкритими просторами. Протягом декількох десятиліть Копенгаген збільшив кількість для відпочинку на відкритому повітрі у місті, що в свою чергу збільшило кількість людей на вулицях у три рази. 36. Це дозволяє раціональніше використовувати простір Вулиці, які перероблено, щоб стати більш прохідними, також мають тенденцію використовувати вільний простір біля доріг. Одне дослідження виявило, що лише в одному Нью-Йорку понад 700 миль вільного простору ніяк не використовувалось. . 37. Це заохочує людей менше їздити. 38. Це сприяє розвитку громадського транспорту Люди, які зазвичай користуються метро чи автобусом, аби дістатись до роботи, повинні добиратись туди з дому — саме тому доступні пішохідні дороги можуть збільшити кількість використання громадського транспорту, оскільки вони будуть доступнішими. 39. Це покращує інфраструктуру Доступність пішохідних доріг дозволяє розвинути цілу мережу, що обєднає місто та може навіть бути простішим при використанні, ніж їзда. 40. Це дозволяє жити без бар’єрів Пішохідна інфраструктура може відновити частину міста, яка, можливо, була від’єднана старішою інфраструктурою. У Роттердамі є цілий міст, який побудували коштом громади. Він простягається майже через все місто, чим обєднує дві віддалені частини. 41. Це робить міста більш конкурентоспроможними Ходьба безпосередньо пов’язана з життєздатністю. Коли Мельбурн переробив свій центр для пішоходів, у місті зафіксували 830% збільшення кількості мешканців, і його визнали Найживішим містом у світі п’ять років поспіль, що стало особливою характеристикою міста. . 42. Це формує політичну підтримку. 43. Це надає можливості для нових проєктів Оскільки люди проводять більше часу на вулиці у своїх районах, вони частіше відчувають прив’язаність та взагалі беруть участь у благоустрої міста. З кожним роком зявляється все більше й більше реалізованих громадських проєктів зроблених коштом спільноти. 44. Це заохочує активізм У Лос-Анджелесі, де люди витрачають в середньому 64 години на рік на дорожній рух, постійно зявляються нові ініціативи з благоустрою міста та покращення його інфраструктури. Кожен охочий може долучись до проєкту та зробити свій внесок. 45. Це дає відчуття громадянської відповідальності Урбаністика зближує людей з іншими членами громади, що підвищує почуття відповідальності. Люди розуміють, що вони не одні живуть у місті й починають про нього піклуватись не тільки для себе, але й заради інших. 46. ​​Це сприяє самодисципліні У Канаді дослідження показало, що якщо люди їздитимуть на автомобілі за тиждень лише на один день менше, то це може скоротити викиди парникових газів до 3,8 мільйона тонн на рік. Достатньо лише виробити звичку відмовитись на день від автівки й це може допомогти покращити стан навколишнього середовища. . 47. Це допомагає зробити міста стійкішими до негод. 48. Це дозволяє відродити міста Після того як у Мадриді зявився пішохідний парк уздовж річки місто почало інвестувати у нові спортивні зони, площі, кафе та оновлення історичних пам’яток. 49. Це може допомогти вирішити безліч маленьких проблем Спільнота зможе самостійно вирішувати певні проблеми на громадському рівні — достатньо лише узгодити все один з одним й не потрібно звертатись до необхідних дистанцій. Безліч проблем можна вирішити лише на етапі їх появи. . 50. Це підтримує культурну спадщину. *** Переклад fastcompany.com. Також ми вже раніше писали: Вперед у майбутнє: яким ми маємо побачити Київ у 2050? Урбаністика за 15 хвилин — чому в наших містах не так комфортно як у Європі Що ви скажете, якщо вас почує вся Україна? — фотопроєкт Na chasi до Дня Незалежності Що робити, якщо взагалі немає новин: Повільне телебачення з Норвегії та його глобальний феномен Історія Netflix. Як змінити правила гри та стати головним стрімінгом планети Фотопроєкт: екскурсії на ВДНГ — дізнайтесь історію та таємниці Експоцентру 
Реклама 👇 Замовити

1. Ce dopomagaje žyty dovše
Nedostatnja fizyčna aktyvnisť je četvertoju pryčynoju smertnosti u vśomu sviti. Za ostanni 40 rokiv fizyčna aktyvnisť vpala na 32% u SŠA, a u Kytaї aktyvnisť za ostanni 20 rokiv vpala na majže 45%. Vśogo 15 hvylyn hoďby na deń možuť znyzyty ryzyk smerti dlja ljudej starše 60 rokiv na 22%.

2. Ce dopomagaje shudnuty
30-hvylynna proguljanka može spalyty do 100 kalorij. Jakščo ščodenno prohodyty pryblyzno 12 kvartaliv, to ryzyk ožyrinnja padaje na 4,8%.

3. Ce znyžuje ryzyk hroničnogo zahvorjuvannja
Reguljarni proguljanky možuť zmenšyty ryzyk takyh zahvorjuvań, jak diabet drugogo typu, hvoroby sercja ta rak tovstoї kyšky. Nedostatnja aktyvnisť je osnovnoju pryčynoju biľšosti hroničnyh zahvorjuvań.

4. Ce robyť ljudej ščaslyvišymy
Ljudy, jaki guljajuť v seredńomu 8,6 hvylyny na deń, na 33% častiše povidomljajuť pro pokraščennja psyhičnogo zdorov’ja.

5. Ce pokraščuje bezpeku ruhu
Skoročennja pišohidnogo perehodu može zmenšyty ryzyk zagybeli pišohodiv na 6%.

6. Ce dozvoljaje kontroljuvaty vulyci
Na vulycjah Velykobrytaniї vstanovleno ponad 5,9 miľjona kamer, odnak z biľšoju kiľkistju dorig zbiľšyťsja j kiľkisť ljudej na vulycjah, ščo dozvoljaje kontroljuvaty misto bez dodatkovoї tehniky.

🚶🏼‍♂️ Urbanistyka: 50 pryčyn, čomu v misti maje buty biľše pišohidnyh vulyć 1
7. Ce zmenšuje zločynnisť

V odnomu z rajoniv Kanzas-Siti riveń zločynnosti zmenšyvsja na 74% pislja togo, jak u vyhidni dni na dejakyh vulycjah ne bulo avtomobiliv — ne bulo porušeń PDR i zagalom riveń DTP znyzyvsja.

8. Ce robyť vulyci «žyvišymy»
Bezpečni ta garni vulyci možuť staty miscem vidpočynku dlja bagaťoh ljudej, vidtak misto bude postijno aktyvnymy ta žyvym.

9. Ce posyljuje «vidčuttja miscja»
Čym biľše vy provodyte času na vulyci, tym krašče vy počynajete znaty miscevisť. Osoblyvo ce važlyvo z vašym miscem prožyvannja, tak vy krašče znatyme svij rajon ta možlyvo z časom počnete biľše zvertaty uvagu na jogo blagoustrij.

10. Ce rušij dlja tvorčosti
Jakščo vulyci zručni dlja peresuvannja, to j veś rajon možna pereoblaštuvaty dlja ljudej. Takym čynom, vin može staty čudovoju lokacijeju dlja mystećkyh vystavok ta inšyh zahodiv, jaki ob’jednujuť gromadu ta tvorčisť.

11. Ce dostupno dlja kožnogo
V toj čas, koly ne u vsih je mašyny ta ne vsi vmijuť keruvaty avtivkoju, peresuvannja pišky dostupno dlja vsih. Takož vže dovedeno, ščo pereobladnannja dorig dlja ljudej z invalidnistju robyť їh značno zručnišymy dlja vsih.

12. Ce spryjaje sociaľnij vzajemodiї
Vulyci ob’jednujuť ljudej, jaki inakše mogly nikoly j ne zustrityś. Doslidžennja 1960-h rokiv pokazuje, ščo ljudy, jaki žyvuť na vulycjah iz biľšym avtomobiľnym ruhom, ridše znaly svoїh susidiv.

13. Ce zmicnjuje identyčnisť gromady
Vzajemodiї na vulyci bezposeredńo vplyvajuť na zasnuvannja spiľnoty.
V Irlandiї odne doslidžennja pokazalo, ščo ljudy, kotri prožyvajuť v ob’jednanyh mikrorajonah, majuť na 80% biľše «sociaľno spiľnyh idej», niž ti, hto žyve v zaležnyh vid avtomobiliv rajonah.

14. Ce pov’jazuje ljudej miž pokolinnjamy
U SŠA milenialy nadajuť perevagu pišohidnym proguljankam, aniž їzdi, z perevagoju u 12%. U dejakyh rajonah ljudy pohylogo viku takož častiše hodjať pišky. Pišohidni dorogy ob’jednujuť ljudej buď-jakogo viku, naviť ditej.

15. Ce formuje inkljuzyvnisť
Transportna infrastruktura, taka jak šose, može fizyčno vidokremyty ta rozdilyty rajony. Biľša kiľkisť pišohidnyh dorig može ob’jednaty častyny mista, ščo robyť peresuvannja dostupnym dlja kožnogo, naviť dlja simej, ščo ne možuť prydbaty mašynu.

🚶🏼‍♂️ Urbanistyka: 50 pryčyn, čomu v misti maje buty biľše pišohidnyh vulyć 2
16. Ce stymuljuje ekonomiku

Pišohody možuť vytratyty na 65% biľše grošej, niž vodiї. Ce takož stymuljuje zajnjatisť ljudej — u Dublini mikrorajon pereroblenyj dlja pišohodiv zbiľšyv zagaľnu kiľkisť robočyh misć na 300%. Okrim togo, kožen vytračenyj dolar na zaprovadžennja biznesu u takyh rajonah može povernutyś u biľš niž desjatykratnomu rozmiri — 11,80 dolariv.

17. Ce dopomagaje miscevomu biznesu
U Bruklini pereplanuvannja parkingu pid pišohidnu zonu zbiľšylo rozdribnyj prodaž na 172%. Ljudy, jaki vidvidujuť vulyčni rynky u misti, takož častiše kupujuť u miscevyh magazynah. Zgidno z pidrahunkamy ekonomistiv, ljudy, jaki meškajuť u Portleti, štat Oregon, їzdjať na 20% menše, niž rešta kraїny — zavdjaky ćomu meškanci mista v seredńomu ekonomljať ponad 1 miľjard dolariv, jakyj vony možuť vytratyty na pidtrymku lokaľnogo biznesu.

18. Ce dopomagaje zrobyty ljudej kreatyvnišymy ta produktyvnišymy
Doslidžennja pokazujuť, ščo hoďba spryjaje zbiľšennju tvorčoї dijaľnosti v seredńomu na 60%. Takož aktyvnyj obraz žyttja pokraščuje produktyvnisť ta pam’jať.

19. Ce pokraščuje brend ta identyčnisť mista
Dostupnisť ta prydatnisť mista dlja pišohodiv može staty vyznačnoju harakterystykoju mista. Za ostanni dva desjatylittja v Barseloni, kotra pracjuvala nad pokraščennjam gromadśkyh prostoriv ta dostupnosti mista z 1980-h rokiv, kiľkisť ščoričnyh vidviduvačiv zrosla na 335%.

20. Ce zaohočuje turystiv
Dlja turystiv piši proguljanky — odyn iz najkraščyh sposobiv poznajomytysja z mistom, a dostupnisť dorig dlja pišohodiv može značno zbiľšyty kiľkisť vidviduvačiv mista. U Londoni na Trafaľgarśkij plošči kiľkisť vidviduvačiv zrosla na 300% pislja togo, jak tam zbiľšyly kiľkisť dorig dlja pišyh proguljanok.

🚶🏼‍♂️ Urbanistyka: 50 pryčyn, čomu v misti maje buty biľše pišohidnyh vulyć 3
21. Ce zbiľšuje kiľkisť investycij

Finansuvannja rozvytku gromadśkyh prostoriv može zaohotyty biľše investycij na zagaľnyj rozvytok mista. Ponad dva miľjardy dolariv investycij nadijšly na rozvytok Nju-Jorka pislja togo, jak miśka vlada pobuduvala park u centri mista.

22. Ce pryvabljuje tvorčyj klas
Kvalifikovani specialisty, jak pravylo, migrujuť u biľš dostupni rajony dlja pišohodiv, oskiľky vony jak nihto inšyj rozumijuť važlyvisť dorig u misti. Zazvyčaj u pišohidnyh rajonah VVP na dušu naselennja nabagato vyščyj, a zagaľna kiľkisť vypusknykiv vyščyh navčaľnyh zakladiv biľša.

23. Ce zbiľšuje vartisť zemli ta žytla
Koly kvartaly stajuť bezpečnišymy, dostupnišymy ta prydatnišymy dlja žyttja, vartisť žytla značno zrostaje — ce daje dodatkovi možlyvosti dlja vidpočynku, ščo može zbiľšyty kiľkisť ohočyh na te, ščob prydbaty žytlo same u pišohidnomu rajoni.

🚶🏼‍♂️ Urbanistyka: 50 pryčyn, čomu v misti maje buty biľše pišohidnyh vulyć 4
24. Ce zmenšuje nagromadžennja mista

U pišohidnyh zonah značno menše vitryn, ščo možuť jakoś psuvaty zagaľnyj vygljad mista. U Nju-Jorku zbiľšennja pišohidnogo prostoru na plošči Junion-skver zmenšylo kiľkisť reklamnyh baneriv ta vyvisok na 49%.

25. Ce zmenšuje vytraty na zatory
Čym biľše ljudej provodyť čas na vidkrytomu povitri, tym menše kiľkisť zatoriv, ščo bezposeredńo vplyvaje na ekomiku. V seredńomu odne velyke pidpryjemstvo v Ameryci vytračaje majže 2 miľjardy dolariv na rik čerez te, ščo pracivnyky stojať v zatorah.

26. Ce zaoščadžuje groši na budivnyctvi
Budivnyctvo dorig dlja avtomobiliv je značno dorožčym, okrim togo, vony potrebujuť postijnoї pidtrymky ta vidnovlennja. Takož dorogy zbiľšujuť kiľkisť zatoriv u misti ta značno zavantažujuť infrastrukturu. Trotuary dozvoljajuť zekonomyty na budivnyctvi dorig ta je ekologičnišym variantom u porivnjanni z avtotrasamy.

🚶🏼‍♂️ Urbanistyka: 50 pryčyn, čomu v misti maje buty biľše pišohidnyh vulyć 5
27. Ce zmenšuje vytraty na ohoronu zdorov’ja

Pasyvnyj obraz žyttja pryzvodyť do velyčeznyh vytrat na ohoronu zdorov’ja. Ščorično SŠA vytračaje 190 miľjardiv dolariv lyše na zahvorjuvannja, pov’jazani z ožyrinnjam.

28. Ce zmenšuje zaležnisť vid nevidnovljuvanoї energiї
Za ocinkamy ekspertiv, u sviti zalyšyloś nafty lyše na 56 rokiv. Avtomobili vytračajuť biľšu častynu toplyva, ščo duže syľno vplyvaje na navkolyšnje seredovyšče. A piša hoďba navpaky može generuvaty energiju, jakščo obladnaty trotuary mista speciaľnoju plytkoju, ščo zbyraje energiju.

29. Ce minimizuje vykorystannja zemli
Trotuary ta velosypedni dorižky biľš kompaktni, niž dorogy. Takož vony dozvoljajuť ljudjam legko žyty v biľš ščiľnyh rajonah, na vidminu vid peredmistja, ščo zaležyť vid avtomobiliv.

30. Ce zmenšuje zabrudnennja povitrja
Za odyn deń bez avtomobiliv u 2015 roci Paryž skorotyv kiľkisť škidlyvyh vykydiv na 40%. U dovgostrokovij perspektyvi pišohidni dorogy možuť pokraščyty ekologiju ta zrobyty povitrja čystišym.

31. Ce zmenšuje navkolyšnij šum
Z menšoju kiľkistju ljudej za kermom, mista stajuť tyhišymy. U peršyj deń bez avtomobiliv u Paryži riveń šumu na golovnyh dorogah znyzyvsja na try decybely. Roslyny ta dereva — jaki robljať vulyci biľš prohidnymy — takož zmenšujuť navkolyšnij šum.

32. Ce spryjaje polipšennju mikroklimatu v mistah
V toj čas, jak asfaľtovani dorogy spryjajuť nagrivannju mista — mašyny ta postijnyj ruh — pišohidni zony z roslynamy možuť zmenšyty serednju temperaturu v pevnyh rajonah do 9 gradusiv.

33. Ce može zasteregty poviń
Speciaľno rozrobleni trotuary možuť poglynaty zalyšky došču ta inšu vologu, ščo može značno zmenšyty šans poveni.

34. Ce robyť mista krasyvišymy
Dorogy ta trotuary, jak pravylo, skladajuť biľšisť publičnogo prostoru v mistah. Napryklad, u Čykago vony stanovljať 70%. Ozelenennja, landšaftnyj dyzajn ta inši osoblyvosti dorig možuť staty vizuaľnoju vizytivkoju mista.

35. Ce zbiľšuje aktyvne vykorystannja prostoru
U pišohidnyh rajonah ljudy častiše korystujuťsja parkamy, gromadśkymy zonamy ta inšymy vidkrytymy prostoramy. Protjagom dekiľkoh desjatyliť Kopengagen zbiľšyv kiľkisť dlja vidpočynku na vidkrytomu povitri u misti, ščo v svoju čergu zbiľšylo kiľkisť ljudej na vulycjah u try razy.

36. Ce dozvoljaje racionaľniše vykorystovuvaty prostir
Vulyci, jaki pererobleno, ščob staty biľš prohidnymy, takož majuť tendenciju vykorystovuvaty viľnyj prostir bilja dorig. Odne doslidžennja vyjavylo, ščo lyše v odnomu Nju-Jorku ponad 700 myľ viľnogo prostoru nijak ne vykorystovuvaloś.

🚶🏼‍♂️ Urbanistyka: 50 pryčyn, čomu v misti maje buty biľše pišohidnyh vulyć 6
37. Ce zaohočuje ljudej menše їzdyty

Koly Kopengagen pererobyv golovnu vulycju mista na pišohidnu, pišohidnyj ruh zbiľšyvsja na 35% za peršyj rik.

38. Ce spryjaje rozvytku gromadśkogo transportu
Ljudy, jaki zazvyčaj korystujuťsja metro čy avtobusom, aby distatyś do roboty, povynni dobyratyś tudy z domu — same tomu dostupni pišohidni dorogy možuť zbiľšyty kiľkisť vykorystannja gromadśkogo transportu, oskiľky vony buduť dostupnišymy.

39. Ce pokraščuje infrastrukturu
Dostupnisť pišohidnyh dorig dozvoljaje rozvynuty cilu merežu, ščo ob’jednaje misto ta može naviť buty prostišym pry vykorystanni, niž їzda.

40. Ce dozvoljaje žyty bez bar’jeriv
Pišohidna infrastruktura može vidnovyty častynu mista, jaka, možlyvo, bula vid’jednana starišoju infrastrukturoju. U Rotterdami je cilyj mist, jakyj pobuduvaly koštom gromady. Vin prostjagajeťsja majže čerez vse misto, čym ob’jednuje dvi viddaleni častyny.

41. Ce robyť mista biľš konkurentospromožnymy
Hoďba bezposeredńo pov’jazana z žyttjezdatnistju. Koly Meľburn pererobyv svij centr dlja pišohodiv, u misti zafiksuvaly 830% zbiľšennja kiľkosti meškanciv, i jogo vyznaly «Najžyvišym mistom u sviti» p’jať rokiv pospiľ, ščo stalo osoblyvoju harakterystykoju mista.

🚶🏼‍♂️ Urbanistyka: 50 pryčyn, čomu v misti maje buty biľše pišohidnyh vulyć 7
42. Ce formuje polityčnu pidtrymku

U 1999 roci mer ispanśkogo mista Pontevedra zrobyv misto cilkom viľnym vid avtomobiliv — narazi vin vže na svojemu p’jatomu termini.

43. Ce nadaje možlyvosti dlja novyh projektiv
Oskiľky ljudy provodjať biľše času na vulyci u svoїh rajonah, vony častiše vidčuvajuť pryv’jazanisť ta vzagali beruť učasť u blagoustroї mista.
Z kožnym rokom z’javljajeťsja vse biľše j biľše realizovanyh gromadśkyh projektiv zroblenyh koštom spiľnoty.

44. Ce zaohočuje aktyvizm
U Los-Andželesi, de ljudy vytračajuť v seredńomu 64 godyny na rik na dorožnij ruh, postijno z’javljajuťsja novi iniciatyvy z blagoustroju mista ta pokraščennja jogo infrastruktury. Kožen ohočyj može dolučyś do projektu ta zrobyty svij vnesok.

45. Ce daje vidčuttja gromadjanśkoї vidpovidaľnosti
Urbanistyka zblyžuje ljudej z inšymy členamy gromady, ščo pidvyščuje počuttja vidpovidaľnosti. Ljudy rozumijuť, ščo vony ne odni žyvuť u misti j počynajuť pro ńogo pikluvatyś ne tiľky dlja sebe, ale j zarady inšyh.

46. ​​Ce spryjaje samodyscyplini
U Kanadi doslidžennja pokazalo, ščo jakščo ljudy їzdytymuť na avtomobili za tyždeń lyše na odyn deń menše, to ce može skorotyty vykydy parnykovyh gaziv do 3,8 miľjona tonn na rik. Dostatńo lyše vyrobyty zvyčku vidmovytyś na deń vid avtivky j ce može dopomogty pokraščyty stan navkolyšńogo seredovyšča.

🚶🏼‍♂️ Urbanistyka: 50 pryčyn, čomu v misti maje buty biľše pišohidnyh vulyć 8
47. Ce dopomagaje zrobyty mista stijkišymy do negod

Jakščo misto cilkom dostupno dlja pišohodiv, to raptova problema z transportom čy inša negoda ne stanuť takoju velykoju problemoju, oskiľky zavždy bude aľternatyva u vygljadi dostupnoї pišohidnoї infrastruktury.

48. Ce dozvoljaje vidrodyty mista
Pislja togo jak u Madrydi z’javyvsja pišohidnyj park uzdovž ričky misto počalo investuvaty u novi sportyvni zony, plošči, kafe ta onovlennja istoryčnyh pam’jatok.

49. Ce može dopomogty vyrišyty bezlič maleńkyh problem
Spiľnota zmože samostijno vyrišuvaty pevni problemy na gromadśkomu rivni — dostatńo lyše uzgodyty vse odyn z odnym j ne potribno zvertatyś do neobhidnyh dystancij. Bezlič problem možna vyrišyty lyše na etapi їh pojavy.

🚶🏼‍♂️ Urbanistyka: 50 pryčyn, čomu v misti maje buty biľše pišohidnyh vulyć 9
50. Ce pidtrymuje kuľturnu spadščynu

Pišohidna zona navkolo kuľturnoї pam’jatky može zbiľšyty kiľkisť vidviduvačiv ta dopomogty zberegty її. V čas modernizaciї Pekinu misto duže švydko rozvyvaloś, maleńki istoryčni vulyčky pererobyly speciaľno dlja pišohodiv — same ce dozvolylo zberegty ci vulyci jak pam’jatky j do našogo času.

***

Pereklad fastcompany.com

Takož my vže raniše pysaly:

📱 Čytajte Na chasi u Facebook i Twitter, pidpysujteś na kanal u Telegram.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: