fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

📱 Nasyľstvo v onlajni: jak borotysja z tym, ščo my ne zavždy bačymo

📱 Насильство в онлайні: як боротися з тим, що ми не завжди бачимо
Jakščo ne hočeš pobačyty svoї ogoleni foto na bilbordi, ne nadsylaj їh uzagali, — tak zvučyť osnovne pravylo sekstyngu. Jakščo boїšsja skazaty ščoś ljudyni v oblyččja, napyšy ce v socmerežah, — tak zvučyť osnovne «pravylo» kiberbulingu.
Якщо не хочеш побачити свої оголені фото на білборді, не надсилай їх узагалі, — так звучить основне правило секстингу. Якщо боїшся сказати щось людині в обличчя, напиши це в соцмережах, — так звучить основне «правило» кібербулінгу.
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Соціальні мережі подарували нам майже безмежні можливості для спілкування, але разом із тим створили ще більше можливостей для цькування, шантажу й погроз онлайн. Анонімність і цифрова стіна надають деяким людям відчуття всесильності, якого бракує в реальному житті. А відсутність чітких (і взагалі будь-яких) законів щодо онлайн-насильства ситуацію лише погіршують. За даними опитування, яке правозахисна організація Amnesty International провела у листопаді 2017 року в США, Данії, Польщі, Італії, Новій Зеландії, Швеції, Іспанії та Великій Британії, 23% жінок хоча б 1 раз у своєму житті зазнавали насильства онлайн. Це явище загалом має чітко виражений гендерний компонент. Публікування і поширення інтимних фото, кібербулінг із погрозами фізичного та сексуального насильства, кіберсталкінг часто використовуються не просто як спосіб особистої помсти, але і як інструменти тиску на активних жінок політичної, журналістської, громадської та інших сфер життя. Хвиля ненависницьких коментарів чи поширення порно-фейків можуть не звучати як достатньо серйозний злочин для того, аби звернутися до поліції, утім вони можуть зруйнувати репутацію, зупинити жінок від активного вираження своєї думки, викликати у постраждалих відчуття безсилля, депресію й навіть посттравматичний стресовий розлад. Восени 2017 жінки по всьому світу бойкотували Твіттер, щоб привернути увагу до байдужості соцмережі до токсичної атмосфери на платформі. У рамках акції #WomenBoycottTwitter користувачки ділилися своїм досвідом онлайн-насильства, із яким зіштовхнулись у Твіттері. Багато з коментарів, які вони отримували, прямо порушували правила користування соцмережею, але ніхто їх не видаляли. У березні 2018 журналістки Ірина Земляна і Єлизавета Кузьменко розпочали флешмоб #ятобінедорогенька проти сексизму політиків щодо журналісток. Приводом стало звертання колишнього президента Петра Порошенка до журналістки Марини Баранівської …Ключова позиція, дорогенька моя, – ми маємо змінити з вами країну. Після цієї акції журналістки почали регулярно отримувати погрози та образи. Зрештою, у вересні 2019 обидвоє звернулися до кіберполіції з заявою про цькування. Щороку перед КиївПрайдом і після в телеграмі з’являються анонімні канали, де поширюють особисту інформацію – мобільні номери, сторінки у соціальних мережах й навіть адреси – активістів та активісток за права ЛГБТІ-спільноти, закликають їх перевиховувати (що насправді означає погрози й навіть фізичне насильство). У січні 2020 на фейсбуці з’явилась офіційна сторінка першої леді Олени Зеленської, але вже за перші кілька днів її існування профіль завалили ненависницькими коментарями, погрозами та булінгом, що сторінку довелося видалити. 11 липня український журналіст розмістив на своїй публічній сторінці допис, у якому у принизливій манері описав подробиці життя журналістки та співзасновниці видання Заборона Катерини Сергацкової. Цей інцидент стався після того, як на Забороні вийшов матеріал про ймовірні зв’язки окремих учасників інтернет-проєкту StopFake із представниками неонацистських рухів. Пізніше допис від 11 липня був видалений через скарги, але його автор не зупинився і продовжив писати про Катерину пости в подібній принизливій манері. Після цих дописів Сергацкова почала отримувати погрози фізичного насильства та навіть убивства. Окрім того, у відкритий доступ виставили її особисті дані: адресу, фото помешкання та світлини п’ятирічного сина. У зв’язку з цією хвилею ненависті та агресії журналістка була вимушена покинути Київ разом зі своєю родиною. І це лише кілька історій про те, як в онлайн-просторі може проявлятися насильство. На додаток, це публічні історії, що потрапляють у новини. І ми можемо лише здогадуватися, скільки подібних випадків щодня трапляється з іншими людьми, про які нам нічого не відомо. Тим часом за даними опитування ЮНІСЕФ, 90% українських підлітків і молодих людей віком від 15 до 24 років, які користуються інтернетом, постають перед загрозами онлайн-насильства, булінгу та домагань. Майже 30% цієї вікової категорії — спілкуються на особисті теми із незнайомими людьми в мережі, а близько третини респондентів підтвердили, що їхні фото, відео й дописи поширювали без згоди. Тема захисту прав людини у діджиталі — відносно нова. Із самого початку соціальні мережі створювали як вільний простір для вираження думок. Утім, свобода, яку вони подарували, у деяких випадках стає зброєю, що зовсім не сприяє вільній дискусії. Минулого року ми з Amnesty International почали займатися темою сталкінгу й онлайн-насильства. Попередній аналіз ситуації показав доволі сумні тенденції: брак інформації, відсутність як такого законодавчого регулювання призводять до того, що постраждалі рідко говорять про свій негативний досвід. Усе зазвичай обмежується розмовами з близькими, зміною мобільних номерів чи видаленням сторінок у соціальних мережах. В Amnesty ми вирішили заснувати День протидії сталкінгу, щоб актуалізувати цю проблему і надалі адвокатувати за зміни до законодавства та інші безпекові заходи в онлайн-сфері. У рамках кампанії ми тоді збирали історії постраждалих і жахалися від того, наскільки поширеною є ця проблема в Україні. Але найбільше тривожив той факт, що багато онлайн-насильства стається з підлітками, особливо вразливою групою через вік та емоційний стан. Колишній хлопець виставив мої оголені фото на сайт; Знайомий, якому відмовила в симпатії, переслідував, телефонував сотні разів на день, – ось кілька типових історій, які зібрали наші активістки, готуючи спеціальний випуск подкасту для підлітків. Певна річ, ми почали шукати інструменти захисту в українському законодавстві й політиках соцмереж. І виявили там більше прогалин, аніж конкретних порад. Зокрема, в Україні відповідальність за кібербулінг передбачена лише новим законом щодо протидії булінгу у випадку онлайн-насильства над дітьми. Цього року проєкт Stop Sexting Ukraine також запустили телеграм-бот, що допомагає вберегтися з сексуальними загрозами онлайн. Для дорослих спроба довести факт онлайн-насильства може перетворитися на довготривалу перипетію з фіксуванням дзвінків, повідомлень тощо, яка може колись закінчитися фіксацією злочину як дрібного хуліганства. Серед перепон, до речі, не лише брак відповідної статті, але й несприйняття онлайн-погроз як чогось достатньо серйозного у правоохоронних органах. Як соціальні мережі борються з онлайн-булінгом?. Протягом останніх років Facebook, Twitter, Instagram, YouTube та інші соцмережі таки визнали проблему з цькуванням і заявили про свої наміри будувати безпечну спільноту. У Facebook, наприклад, є окремий центр запобігання знущанням, розроблений спільно з Центром емоційного інтелекту Єльського університету. Тут можна знайти інформацію для підлітків, батьків та вчителів про те, як завадити цькуванню, як його розпізнати і як із ним боротися. Окремо в довідковому центрі є відповіді на основні запитання, якщо вам погрожують чи над вами знущаються в самій соціальній мережі. Facebook також хешує зображення, щоб запобігти їх повторному завантаженню або зміні на своїй платформі. Їхні технології підбору фото/відео створюють те, що фактично є цифровим відбитком пальця, унікальним для зображення, яке може бути перехресно повязане з іншими завантаженими зображеннями. Якщо хтось спробує завантажити зображення, яке вже було хешовано, Facebook заблокує цю дію і (як правило) відключить обліковий запис, який намагався це зробити. Ця технологія використовується для запобігання поширення інтимних фото людей без згоди. У травні 2020 року Instagram випустив п’яте оновлення своїх політик щодо боротьби з онлайн-цькуванням. Серед нововведень – більше інструментів для модерування коментарів, можливість закріпити позитивні коментарі вгорі, а також розширені налаштування того, хто може тегати і згадувати вас. Раніше Instagram також упровадив функцію обмежити. Річ у тім, що дослідження Instagram показало, що підлітки не люблять блокувати однолітків, які їх цькують, адже це легко визначити і таким чином кривдник бачить, що таки образив людину. Окрім того, блокування не дозволяє спостерігати за тим, що хуліган може зробити далі. Зрозуміти, що твій акаунт обмежили, складніше. Постраждалі від знущань можуть тим часом моніторити коментарі кривдників до того, як їх побачать інші, і схвалювати, видаляти або назавжди лишати у стані очікування (обмежений акаунт ці коментарі бачитиме). Якщо ж кривдник спробує позначити людину, яка його обмежила, у публічному пості, Instagram не буде пропонувати автоматично завершити тег. Такі ускладнення, на думку керівництва соцмережі, можуть значно зменшити кількість цькувань, адже тепер вони вимагатимуть більше сил і часу. Twitter також має окрему сторінку про протидію кіберцькуванню, на який розміщено інформацію про те, що робити в такій ситуації. Окрім цього, соцмережа дає можливість ігнорувати окремі акаунти, спосіб дії цієї функції схожий на обмежити в Instagram. Інструмент не пускає твіти ігнорованих облікових записів до вашої стрічки, при цьому ви не блокуєте і не скасовуєте підписку на ці акаунти. По суті, обліковий запис, який ви ігноруєте, не зможе про це дізнатися. Однак слід зазначити, що цей акаунт усе ще може затегати вас і буде показуватися у ваших прямих повідомленнях як зазвичай. Відносно новий, але вже надзвичайно популярний серед молоді й підлітків, TikTok доволі ефективно проявив свої здатності щодо попередження небезпечного контенту на платформі. За пів року соцмережа видалила понад 49 млн відео через порушення правил соцмережі. Для порівняння – за цей же період YouTube видалив усього 14,7 млн відео. При чому, за даними The Verge, 98,2% відео були заблоковані ще до того, як на них надійшли скарги, а 89,4% видалили до того, як їх встигли побачити інші користувачі. В основному TikTok видаляли відео, у яких був контент сексуального характеру (25,5 %), ролики, що зображували шкідливу, небезпечну або незаконну поведінку неповнолітніх (вживання алкоголю або наркотиків – 24,8%) і відео з розпалюванням ненависті (3%). Окрім цього, у соцмережі також є окрема сторінка з інформацією для тих, хто стикнулися з образами в онлайні. YouTube, за аналогією з іншими соцмережами, теж має окремий розділ довідкового центру з інформацією щодо онлайн-цькувань. Утім, за останній рік платформа також прославилася скандалом щодо навмисного ігнорування фейкових і токсичних відео для підвищення залученості. Про це, зокрема, у квітні 2019 писало видання Bloomberg, ґрунтуючись на інтерв’ю з колишніми співробітниками YouTube. Однак мені б не хотілося, щоб у вас склалося враження, ніби соціальні мережі справді роблять усе можливе для того, щоб захистити своїх користувачів від онлайн-насильства. Ми всі чудово розуміємо, що на першому місці для них лишаються прибутки. І лише тиск суспільства, скандальні новини (як-от про самогубство дівчини після опитування в інстаграмі) і вимоги влади деяких країн сприяє тому, що платформи продовжують упроваджувати нові інструменти для боротьби з кібербулінгом. Саме тому важливо розуміти, що все в наших руках, і чим більше суспільство розвиватиме нульову толерантність до цього явища, тим імовірнішим буде створення і впровадження нових інструментів для боротьби з онлайн-насильством. Тож, що можемо зробити ми?. Говорити. Якщо ви працюєте у ЗМІ чи будь-якому дотичному до діджиталу проєкті, розкажіть своїй аудиторії про сталкінг, кібер-булінг та інші онлайн загрози, проведіть тренінг із цифрової грамотності чи просто поділіться корисними матеріалами (наприклад, інформацією про секстинг для підлітків від подкасту 11-А, ось цим відео від проєкту Stop Sexting Ukraine, чи матеріалом адвокатки Лариси Денисенко про те, як захистити себе від кібербулінгу). Приміром, це можна робити в рамках Дня протидії сталкінгу. Якщо маєте історію, поділіться нею. Анонімно, без особистих деталей, але поділіться. Такі речі дають можливість зрозуміти, що онлайн-насильство – це не ок, і що воно призводить до реальної шкоди. А це, у свою чергу, підігріває суспільний інтерес, підвищує політичну волю для законодавчого врегулювання і зменшує толерантність до насильства як такого. Скаржитися. Кожна хвилина вашого часу, яку витратите для скарги на відверто ненависницький коментар, поширені без згоди особисті дані чи інтимні фото, навчає соцмережі, створює принаймні тимчасові перепони для тих, хто чинять насильство. Відмічайте дописи як образи, мову ненависті, булінг тощо. Важливо, аби моніторинг таких скарг показав реальні тенденції щодо загроз онлайн-насильства. Якщо не хочеш побачити свої оголені фото на білборді, не підписуй згоди на це, – так має звучати основне правило секстингу. Якщо боїшся сказати щось людині в обличчя, не говори цього взагалі, – так має звучати основне правило кібербезпеки.
02.09.2020,12:08
1
Unsplash.com
Реклама 👇 Замовити

Sociaľni mereži podaruvaly nam majže bezmežni možlyvosti dlja spilkuvannja, ale razom iz tym stvoryly šče biľše možlyvostej dlja ćkuvannja, šantažu j pogroz onlajn. Anonimnisť i «cyfrova stina» nadajuť dejakym ljudjam vidčuttja vsesyľnosti, jakogo brakuje v reaľnomu žytti. A vidsutnisť čitkyh (i vzagali buď-jakyh) zakoniv ščodo onlajn-nasyľstva sytuaciju lyše pogiršujuť.

Za danymy opytuvannja, jake pravozahysna organizacija Amnesty International provela u lystopadi 2017 roku v SŠA, Daniї, Poľšči, Italiї, Novij Zelandiї, Šveciї, Ispaniї ta Velykij Brytaniї, 23% žinok hoča b 1 raz u svojemu žytti zaznavaly nasyľstva onlajn. Ce javyšče zagalom maje čitko vyraženyj gendernyj komponent. Publikuvannja i pošyrennja intymnyh foto, kiberbuling iz pogrozamy fizyčnogo ta seksuaľnogo nasyľstva, kiberstalking často vykorystovujuťsja ne prosto jak sposib osobystoї pomsty, ale i jak instrumenty tysku na aktyvnyh žinok polityčnoї, žurnalistśkoї, gromadśkoї ta inšyh sfer žyttja. Hvylja nenavysnyćkyh komentariv čy pošyrennja porno-fejkiv možuť ne zvučaty jak «dostatńo serjoznyj zločyn» dlja togo, aby zvernutysja do policiї, utim vony možuť zrujnuvaty reputaciju, zupynyty žinok vid aktyvnogo vyražennja svojeї dumky, vyklykaty u postraždalyh vidčuttja bezsyllja, depresiju j naviť posttravmatyčnyj stresovyj rozlad.

📱 Nasyľstvo v onlajni: jak borotysja z tym, ščo my ne zavždy bačymo 1

Voseny 2017 žinky po vśomu svitu bojkotuvaly Tvitter, ščob pryvernuty uvagu do bajdužosti socmereži do toksyčnoї atmosfery na platformi. U ramkah akciї #WomenBoycottTwitter korystuvačky dilylysja svoїm dosvidom onlajn-nasyľstva, iz jakym zištovhnulyś u Tvitteri. Bagato z komentariv, jaki vony otrymuvaly, prjamo porušuvaly pravyla korystuvannja socmerežeju, ale nihto їh ne vydaljaly.

U berezni 2018 žurnalistky Iryna Zemljana i Jelyzaveta Kuźmenko rozpočaly flešmob #jatobinedorogeńka proty seksyzmu politykiv ščodo žurnalistok. Pryvodom stalo zvertannja kolyšńogo prezydenta Petra Porošenka do žurnalistky Maryny Baranivśkoї «…Ključova pozycija, dorogeńka moja, – my majemo zminyty z vamy kraїnu». Pislja cijeї akciї žurnalistky počaly reguljarno otrymuvaty pogrozy ta obrazy. Zreštoju, u veresni 2019 obydvoje zvernulysja do kiberpoliciї z zajavoju pro ćkuvannja.

Ščoroku pered KyїvPrajdom i pislja v telegrami z’javljajuťsja anonimni kanaly, de pošyrjujuť osobystu informaciju – mobiľni nomery, storinky u sociaľnyh merežah j naviť adresy – aktyvistiv ta aktyvistok za prava LGBTI-spiľnoty, zaklykajuť їh «perevyhovuvaty» (ščo naspravdi označaje pogrozy j naviť fizyčne nasyľstvo).

U sični 2020 na fejsbuci z’javylaś oficijna storinka peršoї ledi Oleny Zelenśkoї, ale vže za perši kiľka dniv її isnuvannja profiľ zavalyly nenavysnyćkymy komentarjamy, pogrozamy ta bulingom, ščo storinku dovelosja vydalyty.

11 lypnja ukraїnśkyj žurnalist rozmistyv na svoїj publičnij storinci dopys, u jakomu u prynyzlyvij maneri opysav podrobyci žyttja žurnalistky ta spivzasnovnyci vydannja Zaborona Kateryny Sergackovoї. Cej incydent stavsja pislja togo, jak na Zaboroni vyjšov material pro jmovirni zv’jazky okremyh učasnykiv internet-projektu StopFake iz predstavnykamy neonacystśkyh ruhiv. Pizniše dopys vid 11 lypnja buv vydalenyj čerez skargy, ale jogo avtor ne zupynyvsja i prodovžyv pysaty pro Katerynu posty v podibnij prynyzlyvij maneri. Pislja cyh dopysiv Sergackova počala otrymuvaty pogrozy fizyčnogo nasyľstva ta naviť ubyvstva. Okrim togo, u vidkrytyj dostup vystavyly її osobysti dani: adresu, foto pomeškannja ta svitlyny p’jatyričnogo syna. U zv’jazku z cijeju hvyleju nenavysti ta agresiї žurnalistka bula vymušena pokynuty Kyїv razom zi svojeju rodynoju.

I ce lyše kiľka istorij pro te, jak v onlajn-prostori može projavljatysja nasyľstvo. Na dodatok, ce publični istoriї, ščo potrapljajuť u novyny. I my možemo lyše zdogaduvatysja, skiľky podibnyh vypadkiv ščodnja trapljajeťsja z inšymy ljuďmy, pro jaki nam ničogo ne vidomo.

📱 Nasyľstvo v onlajni: jak borotysja z tym, ščo my ne zavždy bačymo 2

Tym časom za danymy opytuvannja JuNISEF, 90% ukraїnśkyh pidlitkiv i molodyh ljudej vikom vid 15 do 24 rokiv, jaki korystujuťsja internetom, postajuť pered zagrozamy onlajn-nasyľstva, bulingu ta domagań. Majže 30% cijeї vikovoї kategoriї — spilkujuťsja na osobysti temy iz neznajomymy ljuďmy v mereži, a blyźko tretyny respondentiv pidtverdyly, ščo їhni foto, video j dopysy pošyrjuvaly bez zgody.

Tema zahystu prav ljudyny u didžytali — vidnosno nova. Iz samogo počatku sociaľni mereži stvorjuvaly jak viľnyj prostir dlja vyražennja dumok. Utim, svoboda, jaku vony podaruvaly, u dejakyh vypadkah staje zbrojeju, ščo zovsim ne spryjaje viľnij dyskusiї.

Mynulogo roku my z Amnesty International počaly zajmatysja temoju stalkingu j onlajn-nasyľstva. Poperednij analiz sytuaciї pokazav dovoli sumni tendenciї: brak informaciї, vidsutnisť jak takogo zakonodavčogo reguljuvannja pryzvodjať do togo, ščo postraždali ridko govorjať pro svij negatyvnyj dosvid. Use zazvyčaj obmežujeťsja rozmovamy z blyźkymy, zminoju mobiľnyh nomeriv čy vydalennjam storinok u sociaľnyh merežah. V Amnesty my vyrišyly zasnuvaty Deń protydiї stalkingu, ščob aktualizuvaty cju problemu i nadali advokatuvaty za zminy do zakonodavstva ta inši bezpekovi zahody v onlajn-sferi. U ramkah kampaniї my todi zbyraly istoriї postraždalyh i žahalysja vid togo, naskiľky pošyrenoju je cja problema v Ukraїni. Ale najbiľše tryvožyv toj fakt, ščo bagato onlajn-nasyľstva stajeťsja z pidlitkamy, osoblyvo vrazlyvoju grupoju čerez vik ta emocijnyj stan. «Kolyšnij hlopeć vystavyv moї ogoleni foto na sajt»; «Znajomyj, jakomu vidmovyla v sympatiї, peresliduvav, telefonuvav sotni raziv na deń», – oś kiľka «typovyh» istorij, jaki zibraly naši aktyvistky, gotujučy speciaľnyj vypusk podkastu dlja pidlitkiv.

Pevna rič, my počaly šukaty instrumenty zahystu v ukraїnśkomu zakonodavstvi j politykah socmerež. I vyjavyly tam biľše progalyn, aniž konkretnyh porad. Zokrema, v Ukraїni vidpovidaľnisť za kiberbuling peredbačena lyše novym zakonom ščodo protydiї bulingu u vypadku onlajn-nasyľstva nad diťmy. Cogo roku projekt Stop Sexting Ukraine takož zapustyly telegram-bot, ščo dopomagaje vberegtysja z seksuaľnymy zagrozamy onlajn.

Dlja doroslyh sproba dovesty fakt onlajn-nasyľstva može peretvorytysja na dovgotryvalu perypetiju z fiksuvannjam dzvinkiv, povidomleń toščo, jaka može kolyś zakinčytysja fiksacijeju zločynu jak dribnogo huliganstva. Sered perepon, do reči, ne lyše brak vidpovidnoї statti, ale j nespryjnjattja onlajn-pogroz jak čogoś «dostatńo serjoznogo» u pravoohoronnyh organah.

📱 Nasyľstvo v onlajni: jak borotysja z tym, ščo my ne zavždy bačymo 3

Jak sociaľni mereži borjuťsja z onlajn-bulingom?

Protjagom ostannih rokiv Facebook, Twitter, Instagram, YouTube ta inši socmereži taky vyznaly problemu z ćkuvannjam i zajavyly pro svoї namiry buduvaty bezpečnu spiľnotu.

U Facebook, napryklad, je okremyj centr zapobigannja znuščannjam, rozroblenyj spiľno z Centrom emocijnogo intelektu Jeľśkogo universytetu. Tut možna znajty informaciju dlja pidlitkiv, baťkiv ta včyteliv pro te, jak zavadyty ćkuvannju, jak jogo rozpiznaty i jak iz nym borotysja. Okremo v dovidkovomu centri je vidpovidi na osnovni zapytannja, jakščo vam pogrožujuť čy nad vamy znuščajuťsja v samij sociaľnij mereži.

Facebook takož «hešuje» zobražennja, ščob zapobigty їh povtornomu zavantažennju abo zmini na svoїj platformi. Їhni tehnologiї pidboru foto/video stvorjujuť te, ščo faktyčno je cyfrovym vidbytkom paľcja, unikaľnym dlja zobražennja, jake može buty perehresno pov’jazane z inšymy zavantaženymy zobražennjamy. Jakščo htoś sprobuje zavantažyty zobražennja, jake vže bulo hešovano, Facebook zablokuje cju diju i (jak pravylo) vidključyť oblikovyj zapys, jakyj namagavsja ce zrobyty. Cja tehnologija vykorystovujeťsja dlja zapobigannja pošyrennja intymnyh foto ljudej bez zgody.

U travni 2020 roku Instagram vypustyv p’jate onovlennja svoїh polityk ščodo boroťby z onlajn-ćkuvannjam. Sered novovvedeń – biľše instrumentiv dlja moderuvannja komentariv, možlyvisť zakripyty pozytyvni komentari vgori, a takož rozšyreni nalaštuvannja togo, hto može tegaty i zgaduvaty vas. Raniše Instagram takož uprovadyv📱 Nasyľstvo v onlajni: jak borotysja z tym, ščo my ne zavždy bačymo 4📱 Nasyľstvo v onlajni: jak borotysja z tym, ščo my ne zavždy bačymo funkciju «obmežyty». Rič u tim, ščo doslidžennja Instagram pokazalo, ščo pidlitky ne ljubljať blokuvaty odnolitkiv, jaki їh ćkujuť, adže ce legko vyznačyty i takym čynom kryvdnyk bačyť, ščo taky obrazyv ljudynu. Okrim togo, blokuvannja ne dozvoljaje sposterigaty za tym, ščo huligan može zrobyty dali. Zrozumity, ščo tvij akaunt obmežyly, skladniše. Postraždali vid znuščań možuť tym časom monitoryty komentari kryvdnykiv do togo, jak їh pobačať inši, i shvaljuvaty, vydaljaty abo nazavždy lyšaty u stani očikuvannja (obmeženyj akaunt ci komentari bačytyme). Jakščo ž kryvdnyk sprobuje poznačyty ljudynu, jaka jogo obmežyla, u publičnomu posti, Instagram ne bude proponuvaty avtomatyčno zaveršyty teg. Taki uskladnennja, na dumku kerivnyctva socmereži, možuť značno zmenšyty kiľkisť ćkuvań, adže teper vony vymagatymuť biľše syl i času.

📱 Nasyľstvo v onlajni: jak borotysja z tym, ščo my ne zavždy bačymo 5

Twitter takož maje okremu storinku pro protydiju kiberćkuvannju, na jakyj rozmiščeno informaciju pro te, ščo robyty v takij sytuaciї. Okrim ćogo, socmereža daje možlyvisť «ignoruvaty» okremi akaunty, sposib diї cijeї funkciї shožyj na «obmežyty» v Instagram. Instrument ne puskaje tvity ignorovanyh oblikovyh zapysiv do vašoї stričky, pry ćomu vy ne blokujete i ne skasovujete pidpysku na ci akaunty. Po suti, oblikovyj zapys, jakyj vy «ignorujete», ne zmože pro ce diznatysja. Odnak slid zaznačyty, ščo cej akaunt use šče može zategaty vas i bude pokazuvatysja u vašyh prjamyh povidomlennjah jak zazvyčaj.

Vidnosno novyj, ale vže nadzvyčajno populjarnyj sered molodi j pidlitkiv, TikTok dovoli efektyvno projavyv svoї zdatnosti ščodo poperedžennja nebezpečnogo kontentu na platformi. Za piv roku socmereža vydalyla ponad 49 mln video čerez porušennja pravyl socmereži. Dlja porivnjannja – za cej že period YouTube vydalyv uśogo 14,7 mln video. Pry čomu, za danymy The Verge, 98,2% video buly zablokovani šče do togo, jak na nyh nadijšly skargy, a 89,4% vydalyly do togo, jak їh vstygly pobačyty inši korystuvači. V osnovnomu TikTok vydaljaly video, u jakyh buv kontent seksuaľnogo harakteru (25,5 %), rolyky, ščo «zobražuvaly škidlyvu, nebezpečnu abo nezakonnu povedinku nepovnolitnih» (vžyvannja alkogolju abo narkotykiv – 24,8%) i video z rozpaljuvannjam nenavysti (3%). Okrim ćogo, u socmereži takož je okrema storinka z informacijeju dlja tyh, hto styknulysja z obrazamy v onlajni.

YouTube, za analogijeju z inšymy socmerežamy, tež maje okremyj rozdil dovidkovogo centru z informacijeju ščodo onlajn-ćkuvań. Utim, za ostannij rik platforma takož «proslavylasja» skandalom ščodo navmysnogo ignoruvannja fejkovyh i toksyčnyh video dlja pidvyščennja zalučenosti. Pro ce, zokrema, u kvitni 2019 pysalo vydannja Bloomberg, ğruntujučyś na interv’ju z kolyšnimy spivrobitnykamy YouTube.

Odnak meni b ne hotilosja, ščob u vas sklalosja vražennja, niby sociaľni mereži spravdi robljať use možlyve dlja togo, ščob zahystyty svoїh korystuvačiv vid onlajn-nasyľstva. My vsi čudovo rozumijemo, ščo na peršomu misci dlja nyh lyšajuťsja prybutky. I lyše tysk suspiľstva, skandaľni novyny (jak-ot pro samogubstvo divčyny pislja opytuvannja v instagrami) i vymogy vlady dejakyh kraїn spryjaje tomu, ščo platformy prodovžujuť uprovadžuvaty novi instrumenty dlja boroťby z kiberbulingom. Same tomu važlyvo rozumity, ščo vse v našyh rukah, i čym biľše suspiľstvo rozvyvatyme nuľovu tolerantnisť do ćogo javyšča, tym imovirnišym bude stvorennja i vprovadžennja novyh instrumentiv dlja boroťby z onlajn-nasyľstvom.

Tož, ščo možemo zrobyty my?

Govoryty.

  • Jakščo vy pracjujete u ZMI čy buď-jakomu dotyčnomu do didžytalu projekti, rozkažiť svoїj audytoriї pro stalking, kiber-buling ta inši onlajn zagrozy, provediť trening iz cyfrovoї gramotnosti čy prosto podiliťsja korysnymy materialamy (napryklad, informacijeju pro sekstyng dlja pidlitkiv vid podkastu «11-A», oś cym video vid projektu Stop Sexting Ukraine, čy materialom advokatky Larysy Denysenko pro te, jak zahystyty sebe vid kiberbulingu). Prymirom, ce možna robyty v ramkah Dnja protydiї stalkingu.
  • Jakščo majete istoriju, podiliťsja neju. Anonimno, bez osobystyh detalej, ale podiliťsja. Taki reči dajuť možlyvisť zrozumity, ščo onlajn-nasyľstvo – ce ne ok, i ščo vono pryzvodyť do reaľnoї škody. A ce, u svoju čergu, pidigrivaje suspiľnyj interes, pidvyščuje polityčnu volju dlja zakonodavčogo vreguljuvannja i zmenšuje tolerantnisť do nasyľstva jak takogo.

Skaržytysja.

  • Kožna hvylyna vašogo času, jaku vytratyte dlja skargy na vidverto nenavysnyćkyj komentar, pošyreni bez zgody osobysti dani čy intymni foto, «navčaje» socmereži, stvorjuje prynajmni tymčasovi perepony dlja tyh, hto čynjať nasyľstvo. Vidmičajte dopysy jak obrazy, movu nenavysti, buling toščo. Važlyvo, aby monitoryng takyh skarg pokazav reaľni tendenciї ščodo zagroz onlajn-nasyľstva.

Jakščo ne hočeš pobačyty svoї ogoleni foto na bilbordi, ne pidpysuj zgody na ce, – tak maje zvučaty osnovne pravylo sekstyngu. Jakščo boїšsja skazaty ščoś ljudyni v oblyččja, ne govory ćogo vzagali, – tak maje zvučaty osnovne «pravylo» kiberbezpeky.

📱 Čytajte Na chasi u Facebook i Twitter, pidpysujteś na kanal u Telegram.

Oksana Pokaľčuk

dyrektorka Amnesty International Ukraїna

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.

1 komentar

spočatku novi
za rejtyngom spočatku novi za hronologijeju
1

Ага, як П сказав недорогенька - з'їли його як гієни,
а як Зе представив жінок як "бренд" не було й сотої долі того відгаласу та скандалу.
Це ж не недорогенька.

А як Лєнка отримала Справедливу реакцію небайдужої частини суспільства за репост про здачу позицій українських військових за 15к фублів та потрапила на миротворець - то значить булінг. Цікава логіка.
Виключно логіка лівих. Заборонити забороною.
Насильно нав'язати власне поняття "добра". Зробити з усіх "добрих" овочів.

Ще й пропонуються заборонити висловлювати свою думку,
порушуючи принцип Net Neutrality.
За слова не відповідають, відповідають за вчинки.
Казати можна будь-що.

Єдине, що зробили соцмережі правильно - це почали помічати пропагандистів
спеціальною плашкою. Та перевіряти деяку інформацію накшталт коронавірусу та іншу суспільно-важливу інформацію.

як-от про самогубство дівчини після опитування в інстаграмі
- не треба обмежувати свободу людей, підганяючи якісь приклади. Приклади можна навести будь-які і можна виправдати заборону чого-завгодно. Як завжди одна й та ж казка.
Обмеження свободи заради безпеки.
Але хто жертвує частиною свободи заради безпеки з часом втрачає і свободу і безпеку.
Тоталітарні режими так і говорять, що всі обмеження заради вашого ж блага.

Не подобаються образи в інтернеті - не читай їх.
Заборони коментарі,
Воюй з ними своїми коментарями.
Або в деяких випадках, можливо це образлива правда.
Правда іноді нетолерантна.
Але не Забороняй. Не треба забороняти свободу слова, навіть якщо вона може і нашкодити!

Немає гіршого режиму та вчення за соціалізм.
Соціалізм призводить до диктатур, заборон, жебратства, невігластва та рабства.
Соціалізм - антисоціальна ідея за своєю реалізацією.

Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: