fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

💸 Jak ekonomizuvaty kuľturni ta kreatyvni projekty: dosvid inšyh kraїn ta čy možlyvo v Ukraїni

💸 Як економізувати культурні та креативні проєкти: досвід інших країн та чи можливо в Україні
Razom z Nacionaľnym bjuro programy JeS «Kreatyvna Jevropa» v Ukraїni my sprostujemo mif pro te, ščo kreatyvni ta kuľturni projekty — ce skoriše rozvagy, ale nijak ne biznes, jakyj može staty džerelom ekonomičnogo zrostannja kraїny.
Разом з Національним бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні ми спростуємо міф про те, що креативні та культурні проєкти — це скоріше розваги, але ніяк не бізнес, який може стати джерелом економічного зростання країни.
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  За підтримки Національного бюро програми ЄС Креативна Європа в Україні. Детальніше. У Європейському Союзі креативні індустрії створюють 8,3 млн робочих місць, забезпечуючи роботою вдвічі більше людей, аніж виробники автомобілів, які мають величезні заводи. Примітно також, що саме у креативних індустріях найбільше працює молоді. Таким чином, щороку ЄС отримує прибуток у €558 млрд завдяки культурі. Загалом, за даними ООН на креативні та культурні індустрії припадає 3% світового ВВП. Наприклад, у 2017 році Велика Британія заявила, що заробляє €11 млн щогодини на культурних та креативних проєктах. Дива тут немає, адже саме ці сектори сприяють розвитку туризму. Згадайте, як ми у дитинстві мріяли побувати у Британії, бо заслуховувалися рок-музикою (від Beatles до Coldplay), затримавши подих спостерігали за розслідуваннями Шерлока Холмса спочатку на сторінках книги, а згодом у серіалі на BBC, та, звичайно, мріяли прокататися на двоповерховому червоному автобусі. Щоб не сумніватися у можливостях культури та креативу, мандруємо далі світом та опиняємося у близькій для нас Естонії. У 15-тисячному місті Раквере уряд активно інвестував у культурні проєкти, перетворивши його на одне з найвідоміших міст Естонії. Так, наприклад, з міського фестивалю народної музики зробили панк-фестивль, залучивши багато туристів. Коли у Раквере дізналися, що виходець з їхнього міста став відомим сумоїстом, то вирішили провести світовий чемпіонат із сумо, який лише вдруге за історію відбувся не у Японії. Водночас, у столиці сусідньої Литви Вільнюсі відкрили новий музей сучасного мистецтва, який у перший рік роботи зазнав збитків лише у €200 тисяч, що цілком природньо, враховуючи молоду історію музею. Загалом, музей прагне стати місцем, де мистецтво зможуть вивчати протягом усього життя. Для цього в інтернеті викладають путівники для всіх охочих та проводять низку різних активностей. Музей також підтримує держава, але частка державного фінансування складає 16%, що зрозуміло, адже музей залучає до міста туристів, які витрачають гроші на проживання, їжу та розваги, наповнюючи таким чином місцеві бюджети. 🇺🇦 А що в Україні?. Доволі довго в Україні культура асоціювалася з відвідуваннями театру кілька разів на рік у кращому випадку, нудними та довгими екскурсіями у музеях або народними фестивалями. З боку економіки основний акцент робився на сільськогосподарстві та промисловому виробництві, а культура сприймалася як щось другорядне. Проте наразі світ змінюється, переміщуючи креативні індустрії на верхівку економіки. Такі ж процеси відбуваються і в Україні, де люди усвідомлюють, що культура — це не тільки потужний інструмент для просвіти громадян, а також джерело економічного зростання для країни. Так, останнім часом ми бачимо все більше українських фільмів у кінотеатрах, які водночас здобувають відзнаки міжнародних кінофествалів, одяг наших дизайнерів відкривають тижні моди, українські книжки представлені на міжнародних виставках, а креативні агенції здобувають Каннського лева та інші найкращі міжнародні премії світу. Наприклад, завдяки грантам від Креативної Європи, зявилися такі відомі українські фільми, як Земля блакитна, ніби апельсин української режисерки Ірини Цілик, Донбас Сергія Лозниці та багато інших. https://www.youtube.com/watch?v=fckhgAvxTE0&feature=emb_title Ще однією знаковою подією для розвитку креативних індустрій в Україні стало ухвалення закону Про культуру у 2019 році, у якому з’явилося нове поняття – креативні індустрії. Відтоді на законодавчому рівні затвердили, що це види економічної діяльності, метою яких є створення доданої вартості і робочих місць через культурне (мистецьке) або креативне вираження. Це дозволило визначити їхній внесок у ВВП держави, частку осіб, зайнятих в цих сферах, кількість підприємств та їхній оборот. Так, у третьому кварталі 2019 року частка мистецтва, спорту, розваг і відпочинку зросла на 3,8% у порівнянні з 2018 роком, що доволі знаково, адже в цілому за цей час ВВП в Україні підвищився на 4,1%. Чому креативна та культурна індустрія важлива для розвитку держави ми розібралися, час перейти до більш наочного: як створити успішні проєкти в Україні. ✅ З чого почати?. Можна впевнено сказати, що якщо ваша ідея варта уваги, то ви скоріш за все знайдете гроші на реалізацію. Адже, наприклад, Європейський Союз підтримує та виділяє гроші на різноманітні культурні та креативні проєкти. Однією з їхніх програм є Креативна Європа, через яку протягом останніх семи років розподілили фінансування майже на €1,5 млрд. Програма покликана навчити культурні та креативні проєкти заробляти на себе самих. Проте, варто памятати, що завжди потрібно розраховувати на кілька джерел доходів, адже може статися криза, яка призведе до зменшення донейтів від людей, грант може скінчитися, а інвестори збанкрутіти. Тож пропонуємо кілька способів, як заробити на культурних та креативних проєктах. 👨‍👩‍👧‍👦 Культурні та креативні хаби. Культура — це чудове поле для того, щоб обмінюватися ідеями. Наприклад, ви можете поєднати приємне з корисним та створити культурний або креативний хаб, у яких ділитиметеся секретами розвитку, масштабування, ведення переговорів та співпраці з міжнародними партнерами. Наприклад, фонд Ізоляція, який отримав грант від Креативної Європи на проєкт мобільності для митців та працівників культури, прагне стимулювати системні зміни в українському суспільстві через культурні проєкти. Крім фонду, Ізоляція створила креативну спільноту та простір IZONE. Якщо Ізоляція втілює культурні та креативні проєкти, то IZONE веде комерційну діяльність, прибутки від якого покривають оренду приміщення та реалізацію проєктів Ізоляції. IZONE — це креативний хаб, який займає чотири поверхи будівлі неподалік метро Тараса Шевченка. У хабі постійно проводять культурні та освітні проєкти: від лекцій та воркшопів до фестивалів і виставок сучасного мистецтва. Якщо ж ваші навички потребують індивідуального підходу для вивчення або займають багато часу, то замість лекцій можна практикувати коучинг або індивідуальні консультації. Це чудова ідея, аби не виходити за рамки креативності та творчості, але водночас підвищити доходи, допомагаючи іншим цінними порадами. 💸 Краудфандинг та донейти. Ще однією можливістю для проєктів є підтримка з боку людей. Для цього необхідно будувати комюніті навколо власного проєкту, створюючи потужний та сильний бренд, у якому люди відчують потребу. Щодо платформи, то доцільно використовувати Patreon, який співпрацює з проєктами фотографів, режисерів, дизайнерів, музикантів, розробників ігор тощо. На сервісі автор пропонує одну з бізнес-моделей, на яку підписуються прихильники, які також можуть залишати відгуки, допомагаючи проєктам стати ще краще. Наприклад, медіапроєкт Телебачення Торонто щомісяця отримує донейтів на суму понад $7 тисяч. Стосовно краудфандингу, то в Україні існує власний аналог відомого Kickstarter — Спільнокошт. На платформі можна знайти стартовий капітал для соціального бізнесу, гроші на розробку винаходу, зйомку фільму, випуску книги тощо. Цьогоріч вже 51 проєкт став успішним на Спільнокошті, тобто це означає, що він зібрав всю необхідну суму за визначений час. Серед них: нова книжка Сергія Жадана у співпраці з Павлом Маковим, проєкт Аудіоказки Українською для дітей та навіть секс-освітній календар на сім днів. Також радимо подати заявку на грант від програми ЄС Креативна Європа, яка покликана навчити команди заробляти на культурних та креативних проєктах. До того ж програма передбачає співпрацю з міжнародними партнерами, що допоможе вашим проєктам вийти на світову площину. 🤝 Шукайте партнерів для сумісних проєктів. Щоб збільшити присутність у медіапросторі, гучніше заявити про себе та долучити більшу кількість партнерів, можна спробувати організувати фестиваль. Наприклад, ГО Тустань, яка отримала грант від Креативної Європи на створення арт-резиденції Територія натхнення, проводить один з наймасштабніших реконструкторських заходів в Україні та Східній Європі Ту Стань!, що залучає щороку понад 10 тисяч туристів. Загалом, минулого року скелі Тустані відвідали понад 100 тисяч туристів (за останні 3 роки кількість туристів зросла у 2,5 рази). У 2017 році Тустань розпочала партнерство з IT-компанією SoftServe, яка розробила застосунок з доповненою реальністю Tustan AR, що демонструє, як виглядала середньовічна наскельна дерев’яна фортеця ІХ—ХVІ сторіччя Тустань. Минулого року у місті також запрацювала локація віртуальної реальності Тустань VR, за допомогою якою можна уявно політати на дельтаплані, аби побачити зруйновану фортецю. На жаль, споруду неможливо відновити через високу ймовірність руйнації, тому доповнена та віртуальна реальність — найкращий спосіб привабити туристів та показати їм, якою була Тустань. 🌍 Локальність та вихід на нові ринки. Якщо основним принципам можна навчитися, споглядаючи за західними проєктами або співпрацюючи із західними партнерами, то застосовувати їх потрібно з урахуванням місцевих особливостей. Ми не маємо розвивати всі напрямки креативної економіки, як у Британії, водночас їх варто замінювати локальними історіями. Україна здавна славиться своїми ремеслами, які варто розвивати та посилювати, адже надзвичайно важливо зберегти ідентичність кожної країни та водночас досягти спільної мети — наростити потужність сектору. Знайти покупців для виробів з натуральних товарів простіше за все на українських маркетах та ярмарках. Щороку у Києві проходить маркет Сучасне Етно від проєкту Всі.Свої, де майстри, ремісники, мануфактури, які працюють з натуральними матеріалами, збираються в одному місці. Також придивіться до міжнародного ринку, адже попит серед іноземців на такі вироби досить високий. Наприклад, 15% продажів українського бренду кераміки SaGa Pottery припадає на іноземців, які знаходять вироби бренду саме на виставках та маркетах. Протягом 12 років існує організація Реміснича палата в Україні, яка є амбасадором ремісничих майстерень та крафтових виробництв в Україні, а також входить до складу багатьох європейських та світових організацій. Креативність та ремісництво – це нероздільні економічні категорії та фундаментальні поняття в контексті творчості, виробничого процесу та підприємництва. Єлизавета Мирошниченко. Генеральний Секретар ВГО Реміснича Палата України. Минулого року, за підтримки Креативної Європи, створили проєкт Crafting Europe, який об’єднав девять експертних організацій зі всієї Європи, серед них і Реміснича палата України. Мета проєкту — показати важливість ремісничого сектору у світі та необхідність усвідомлення ролі ремесла у культурній, соціальній та економічній сферах. Проєкт спрямований на залучення майбутніх поколінь кваліфікованих спеціалістів у галузі сучасних ремесел. 👕 Створюйте мерч, книги або інші продукти. Якщо безпосередньо від вашого проєкту складно отримати прибуток, бо він, наприклад, спрямований на мистецьку просвіту, як виставка Квантовий стрибок Шевченка ілюстратора Олександра Грехова, то подумайте про те, щоб перетворити ваш культурний проєкт у продукт. Розробіть власний мерч, зацікавте людей ним та продавайте. Згадайте, як часто ми бачимо у центрі Києва молодь у футболках зі зображенням Шевченка у різних образах або прикольні шкарпетки з цими ілюстраціями у метро на ескалаторі. Якщо у вас є власний сайт проєкту, то створіть на ньому сторінку з інтернет-магазином. Так зробив український проєкт про дослідження країни Ukraїner, який продає безліч мерчу: від різноманітного одягу та аксесуарів до листівок та власної книги. До речі, випуск книги — це ще один гарний спосіб монетизації, якщо ваш проєкт спрямований на дослідження якоїсь області та відкриває нові факти для читачів. 🆕 Знаходьте нові формати. Цьогоріч багато планів зруйнувала пандемія коронавірусу, тож культурним проєктам теж завжди варто бути готовими до несподіванок та вміти переналаштовувати процеси та знаходити нові формати проведення. Наприклад, Одеський міжнародний кінофестиваль вперше за свою історію відбуватиметься онлайн. Думаю, найкраща порада у такій ситуації — намагатися адаптуватися до реалій, знайти у них можливість для розвитку та використати її. Витрати на підготовку ОМКФ розбиті на увесь рік по процесам та етапам. Найбільші припадають на період, який починається за три місяці до дати проведення, коли починається бронювання готелів для гостей, купуються авіаквитки, сплачується оренда локацій та обладнання. Тоді вже почали вживати обмежувальні заходи, тому ми не витрачали на цей бюджет. Завдяки цьому суттєвих збитків вдалось уникнути. Юлія Сінькевич. Генеральна продюсерка Одеського міжнародного кінофестивалю. Схожої думки дотримується і програмний директор кінофестивалю Молодість, який перенесли на серпень та проводитимуть у реальному форматі із залученням власної онлайн-платформи. Головне для нас зараз – не панікувати, а швидко реагувати на ситуацію і з оптимізмом ставитися до реалізації проекту. За результатами проведення ми зможемо зробити висновки для себе і, можливо, сформулювати практичні поради для організаторів культурних подій. Ігор Шестопалов. програмний директор кінофестивалю Молодість. ❓ Як отримати фінансування. Детально ви зможете це прочитати у нашому матеріалі про програму Креативна Європа, але наведемо основні тези: У рамках спецпроекту з Національним бюро програми ЄС Креативна Європа ми підготували серію матеріалів про можливості для креативних та культурних проєктів в Україні. ➡️ 💰 5 міфів про грантові програми: чому отримати грант простіше, ніж ви думаєте ➡️ 💶 €1,5 мільярди на креатив: що таке програма ЄС Креативна Європа та як скористатися її перевагами ➡️ 🏰 Культурна столиця Європи: як мистецтво дає містам нове життя ➡️ 💸 Як економізувати культурні та креативні проєкти: досвід інших країн та чи можливо в Україні ➡️ 🇪🇺 8 найяскравіших проєктів, профінансованих програмою ЄС Креативна Європа: як стати одним з них
💸 Jak ekonomizuvaty kuľturni ta kreatyvni projekty: dosvid inšyh kraїn ta čy možlyvo v Ukraїni 1

Za pidtrymky Nacionaľnogo bjuro programy JeS «Kreatyvna Jevropa» v Ukraїni

Detaľniše

U Jevropejśkomu Sojuzi kreatyvni industriї stvorjujuť 8,3 mln robočyh misć, zabezpečujučy robotoju vdviči biľše ljudej, aniž vyrobnyky avtomobiliv, jaki majuť velyčezni zavody. Prymitno takož, ščo same u kreatyvnyh industrijah najbiľše pracjuje molodi. Takym čynom, ščoroku JeS otrymuje prybutok u €558 mlrd zavdjaky kuľturi. Zagalom, za danymy OON na kreatyvni ta kuľturni industriї prypadaje 3% svitovogo VVP.

Napryklad, u 2017 roci Velyka Brytanija zajavyla, ščo zarobljaje €11 mln ščogodyny na kuľturnyh ta kreatyvnyh projektah. Dyva tut nemaje, adže same ci sektory spryjajuť rozvytku turyzmu. Zgadajte, jak my u dytynstvi mrijaly pobuvaty u Brytaniї, bo zasluhovuvalysja rok-muzykoju (vid Beatles do Coldplay), zatrymavšy podyh sposterigaly za rozsliduvannjamy Šerloka Holmsa spočatku na storinkah knygy, a zgodom u seriali na BBC, ta, zvyčajno, mrijaly prokatatysja na dvopoverhovomu červonomu avtobusi.

💸 Jak ekonomizuvaty kuľturni ta kreatyvni projekty: dosvid inšyh kraїn ta čy možlyvo v Ukraїni 2

Unsplash, Aron Van de Pol

Ščob ne sumnivatysja u možlyvostjah kuľtury ta kreatyvu, mandrujemo dali svitom ta opynjajemosja u blyźkij dlja nas Estoniї. U 15-tysjačnomu misti Rakvere urjad aktyvno investuvav u kuľturni projekty, peretvoryvšy jogo na odne z najvidomišyh mist Estoniї. Tak, napryklad, z miśkogo festyvalju narodnoї muzyky zrobyly pank-festyvľ, zalučyvšy bagato turystiv. Koly u Rakvere diznalysja, ščo vyhodeć z їhńogo mista stav vidomym sumoїstom, to vyrišyly provesty svitovyj čempionat iz sumo, jakyj lyše vdruge za istoriju vidbuvsja ne u Japoniї.

Vodnočas, u stolyci susidńoї Lytvy Viľnjusi vidkryly novyj muzej sučasnogo mystectva, jakyj u peršyj rik roboty zaznav zbytkiv lyše u €200 tysjač, ščo cilkom pryrodńo, vrahovujučy molodu istoriju muzeju. Zagalom, muzej pragne staty miscem, de mystectvo zmožuť vyvčaty protjagom uśogo žyttja. Dlja ćogo v interneti vykladajuť putivnyky dlja vsih ohočyh ta provodjať nyzku riznyh aktyvnostej. Muzej takož pidtrymuje deržava, ale častka deržavnogo finansuvannja skladaje 16%, ščo zrozumilo, adže muzej zalučaje do mista turystiv, jaki vytračajuť groši na prožyvannja, їžu ta rozvagy, napovnjujučy takym čynom miscevi bjudžety.

🇺🇦 A ščo v Ukraїni?

Dovoli dovgo v Ukraїni kuľtura asocijuvalasja z vidviduvannjamy teatru kiľka raziv na rik u kraščomu vypadku, nudnymy ta dovgymy ekskursijamy u muzejah abo narodnymy festyvaljamy. Z boku ekonomiky osnovnyj akcent robyvsja na siľśkogospodarstvi ta promyslovomu vyrobnyctvi, a kuľtura spryjmalasja jak ščoś drugorjadne. Prote narazi svit zminjujeťsja, peremiščujučy kreatyvni industriї na verhivku ekonomiky. Taki ž procesy vidbuvajuťsja i v Ukraїni, de ljudy usvidomljujuť, ščo kuľtura — ce ne tiľky potužnyj instrument dlja prosvity gromadjan, a takož džerelo ekonomičnogo zrostannja dlja kraїny.

Tak, ostannim časom my bačymo vse biľše ukraїnśkyh fiľmiv u kinoteatrah, jaki vodnočas zdobuvajuť vidznaky mižnarodnyh kinofestvaliv, odjag našyh dyzajneriv vidkryvajuť tyžni mody, ukraїnśki knyžky predstavleni na mižnarodnyh vystavkah, a kreatyvni agenciї zdobuvajuť «Kannśkogo leva» ta inši najkrašči mižnarodni premiї svitu.

Napryklad, zavdjaky grantam vid «Kreatyvnoї Jevropy», z’javylysja taki vidomi ukraїnśki fiľmy, jak «Zemlja blakytna, niby apeľsyn» ukraїnśkoї režyserky Iryny Cilyk, «Donbas» Sergija Loznyci ta bagato inšyh.

Šče odnijeju znakovoju podijeju dlja rozvytku kreatyvnyh industrij v Ukraїni stalo uhvalennja zakonu «Pro kuľturu» u 2019 roci, u jakomu z’javylosja💸 Jak ekonomizuvaty kuľturni ta kreatyvni projekty: dosvid inšyh kraїn ta čy možlyvo v Ukraїni 3Kabmin zatverdyv spysok kreatyvnyh industrij: programuvannja, dyzajn ta reklama nove ponjattja – «kreatyvni industriї». Vidtodi na zakonodavčomu rivni zatverdyly, ščo ce vydy ekonomičnoї dijaľnosti, metoju jakyh je stvorennja dodanoї vartosti i robočyh misć čerez kuľturne (mystećke) abo kreatyvne vyražennja.

Ce dozvolylo vyznačyty їhnij vnesok u VVP deržavy, častku osib, zajnjatyh v cyh sferah, kiľkisť pidpryjemstv ta їhnij oborot. Tak, u treťomu kvartali 2019 roku častka mystectva, sportu, rozvag i vidpočynku zrosla na 3,8% u porivnjanni z 2018 rokom, ščo dovoli znakovo, adže v cilomu za cej čas VVP v Ukraїni pidvyščyvsja na 4,1%.

Čomu kreatyvna ta kuľturna industrija važlyva dlja rozvytku deržavy my rozibralysja, čas perejty do biľš naočnogo: jak stvoryty uspišni projekty v Ukraїni.

✅ Z čogo počaty?

Možna vpevneno skazaty, ščo jakščo vaša ideja varta uvagy, to vy skoriš za vse znajdete groši na realizaciju. Adže, napryklad, Jevropejśkyj Sojuz pidtrymuje ta vydiljaje groši na riznomanitni kuľturni ta kreatyvni projekty. Odnijeju z їhnih program je «Kreatyvna Jevropa», čerez jaku protjagom ostannih semy rokiv rozpodilyly finansuvannja majže na €1,5 mlrd. Programa poklykana navčyty kuľturni ta kreatyvni projekty zarobljaty na sebe samyh.

💸 Jak ekonomizuvaty kuľturni ta kreatyvni projekty: dosvid inšyh kraїn ta čy možlyvo v Ukraїni 4

Prote, varto pam’jataty, ščo zavždy potribno rozrahovuvaty na kiľka džerel dohodiv, adže može statysja kryza, jaka pryzvede do zmenšennja donejtiv vid ljudej, grant može skinčytysja, a investory zbankrutity. Tož proponujemo kiľka sposobiv, jak zarobyty na kuľturnyh ta kreatyvnyh projektah.

👨‍👩‍👧‍👦 Kuľturni ta kreatyvni haby

Kuľtura — ce čudove pole dlja togo, ščob obminjuvatysja idejamy. Napryklad, vy možete pojednaty pryjemne z korysnym ta stvoryty kuľturnyj abo kreatyvnyj hab, u jakyh dilytymetesja sekretamy rozvytku, masštabuvannja, vedennja peregovoriv ta spivpraci z mižnarodnymy partneramy.

Napryklad, fond «Izoljacija», jakyj otrymav grant vid «Kreatyvnoї Jevropy» na projekt mobiľnosti dlja mytciv ta pracivnykiv kuľtury, pragne stymuljuvaty systemni zminy v ukraїnśkomu suspiľstvi čerez kuľturni projekty. Krim fondu, «Izoljacija» stvoryla kreatyvnu spiľnotu ta prostir IZONE. Jakščo «Izoljacija» vtiljuje kuľturni ta kreatyvni projekty, to IZONE vede komercijnu dijaľnisť, prybutky vid jakogo pokryvajuť orendu prymiščennja ta realizaciju projektiv «Izoljaciї». IZONE — ce kreatyvnyj hab, jakyj zajmaje čotyry poverhy budivli nepodalik metro Tarasa Ševčenka. U habi postijno provodjať kuľturni ta osvitni projekty: vid lekcij ta vorkšopiv do festyvaliv i vystavok sučasnogo mystectva.

💸 Jak ekonomizuvaty kuľturni ta kreatyvni projekty: dosvid inšyh kraїn ta čy možlyvo v Ukraїni 5

izone.ua

Jakščo ž vaši navyčky potrebujuť indyviduaľnogo pidhodu dlja vyvčennja abo zajmajuť bagato času, to zamisť lekcij možna praktykuvaty koučyng abo indyviduaľni konsuľtaciї. Ce čudova ideja, aby ne vyhodyty za ramky kreatyvnosti ta tvorčosti, ale vodnočas pidvyščyty dohody, dopomagajučy inšym cinnymy poradamy.

💸 Kraudfandyng ta donejty

Šče odnijeju možlyvistju dlja projektiv je pidtrymka z boku ljudej. Dlja ćogo neobhidno buduvaty kom’juniti navkolo vlasnogo projektu, stvorjujučy potužnyj ta syľnyj brend, u jakomu ljudy vidčujuť potrebu. Ščodo platformy, to dociľno vykorystovuvaty Patreon, jakyj spivpracjuje z projektamy fotografiv, režyseriv, dyzajneriv, muzykantiv, rozrobnykiv igor toščo. Na servisi avtor proponuje odnu z biznes-modelej, na jaku pidpysujuťsja pryhyľnyky, jaki takož možuť zalyšaty vidguky, dopomagajučy projektam staty šče krašče. Napryklad, mediaprojekt «Telebačennja Toronto» ščomisjacja otrymuje donejtiv na sumu ponad $7 tysjač.

Stosovno kraudfandyngu, to v Ukraїni isnuje vlasnyj analog vidomogo Kickstarter — Spiľnokošt. Na platformi možna znajty startovyj kapital dlja sociaľnogo biznesu, groši na rozrobku vynahodu, zjomku fiľmu, vypusku knygy toščo. Cogorič vže 51 projekt stav uspišnym na Spiľnokošti, tobto ce označaje, ščo vin zibrav vsju neobhidnu sumu za vyznačenyj čas. Sered nyh: nova knyžka Sergija Žadana u spivpraci z Pavlom Makovym, projekt «Audiokazky Ukraїnśkoju» dlja ditej ta naviť seks-osvitnij kalendar na sim dniv.

💸 Jak ekonomizuvaty kuľturni ta kreatyvni projekty: dosvid inšyh kraїn ta čy možlyvo v Ukraїni 6

Biggggidea.com

Takož radymo podaty zajavku na grant vid programy JeS «Kreatyvna Jevropa», jaka poklykana navčyty komandy zarobljaty na kuľturnyh ta kreatyvnyh projektah. Do togo ž programa peredbačaje spivpracju z mižnarodnymy partneramy, ščo dopomože vašym projektam vyjty na svitovu ploščynu.

Jak podatysja na grant vid «Kreatyvnoї Jevropy»?

Nacionaľne bjuro programy JeS «Kreatyvna Jevropa» v Ukraїni poklykane nadavaty vsju informaciju pro programu, a takož konsuľtuvaty potencijnyh učasnykiv programy z usih pytań, pov’jazanyh z učastju.

Bagato informaciї možna znajty na sajti Nacionaľnogo bjuro. Zvidty ž možna skontaktuvaty z predstavnykamy bjuro ta zapysatysja na vidpovidnu konsuľtaciju.

A takož čytajte naš material pro te, ščo take programa «Kreatyvna Jevropa» ta jak skorystatysja її perevagamy.

🤝 Šukajte partneriv dlja sumisnyh projektiv

Ščob zbiľšyty prysutnisť u mediaprostori, gučniše zajavyty pro sebe ta dolučyty biľšu kiľkisť partneriv, možna sprobuvaty organizuvaty festyvaľ. Napryklad, GO «Tustań», jaka otrymala grant vid «Kreatyvnoї Jevropy» na stvorennja art-rezydenciї «Terytorija nathnennja», provodyť odyn z najmasštabnišyh rekonstruktorśkyh zahodiv v Ukraїni ta Shidnij Jevropi «Tu Stań!», ščo zalučaje ščoroku ponad 10 tysjač turystiv. Zagalom, mynulogo roku skeli Tustani vidvidaly ponad 100 tysjač turystiv (za ostanni 3 roky kiľkisť turystiv zrosla u 2,5 razy).

U 2017 roci «Tustań» rozpočala partnerstvo z IT-kompanijeju SoftServe, jaka rozrobyla zastosunok z dopovnenoju reaľnistju Tustan AR, ščo demonstruje, jak vygljadala seredńovična naskeľna derev’jana fortecja IH—HVI storiččja Tustań. Mynulogo roku u misti takož zapracjuvala lokacija virtuaľnoї reaľnosti Tustań VR, za dopomogoju jakoju možna ujavno politaty na deľtaplani, aby pobačyty zrujnovanu fortecju.

Na žaľ, sporudu nemožlyvo vidnovyty čerez vysoku jmovirnisť rujnaciї, tomu dopovnena ta virtuaľna reaľnisť — najkraščyj sposib pryvabyty turystiv ta pokazaty їm, jakoju bula Tustań.

01/ 03

🌍 Lokaľnisť ta vyhid na novi rynky

Jakščo osnovnym pryncypam možna navčytysja, spogljadajučy za zahidnymy projektamy abo spivpracjujučy iz zahidnymy partneramy, to zastosovuvaty їh potribno z urahuvannjam miscevyh osoblyvostej. My ne majemo rozvyvaty vsi naprjamky kreatyvnoї ekonomiky, jak u Brytaniї, vodnočas їh varto zaminjuvaty lokaľnymy istorijamy. Ukraїna zdavna slavyťsja svoїmy remeslamy, jaki varto rozvyvaty ta posyljuvaty, adže nadzvyčajno važlyvo zberegty identyčnisť kožnoї kraїny ta vodnočas dosjagty spiľnoї mety — narostyty potužnisť sektoru.

Znajty pokupciv dlja vyrobiv z naturaľnyh tovariv prostiše za vse na ukraїnśkyh marketah ta jarmarkah. Ščoroku u Kyjevi prohodyť market «Sučasne Etno» vid projektu «Vsi.Svoї», de majstry, remisnyky, manufaktury, jaki pracjujuť z naturaľnymy materialamy, zbyrajuťsja v odnomu misci. Takož prydyviťsja do mižnarodnogo rynku, adže popyt sered inozemciv na taki vyroby dosyť vysokyj. Napryklad, 15% prodaživ ukraїnśkogo brendu keramiky SaGa Pottery prypadaje na inozemciv, jaki znahodjať vyroby brendu same na vystavkah ta marketah.

💸 Jak ekonomizuvaty kuľturni ta kreatyvni projekty: dosvid inšyh kraїn ta čy možlyvo v Ukraїni 7Protjagom 12 rokiv isnuje organizacija «Remisnyča palata v Ukraїni», jaka je ambasadorom remisnyčyh majstereń ta kraftovyh vyrobnyctv v Ukraїni, a takož vhodyť do skladu bagaťoh jevropejśkyh ta svitovyh organizacij.

Kreatyvnisť ta remisnyctvo – ce nerozdiľni ekonomični kategoriї ta fundamentaľni ponjattja v konteksti tvorčosti, vyrobnyčogo procesu ta pidpryjemnyctva

Jelyzaveta Myrošnyčenko, Generaľnyj Sekretar VGO «Remisnyča Palata Ukraїny»

Mynulogo roku, za pidtrymky «Kreatyvnoї Jevropy», stvoryly projekt «Crafting Europe», jakyj ob’jednav dev’jať ekspertnyh organizacij zi vsijeї Jevropy, sered nyh i Remisnyča palata Ukraїny. Meta projektu — pokazaty važlyvisť remisnyčogo sektoru u sviti ta neobhidnisť usvidomlennja roli remesla u kuľturnij, sociaľnij ta ekonomičnij sferah. Projekt sprjamovanyj na zalučennja majbutnih pokoliń kvalifikovanyh specialistiv u galuzi sučasnyh remesel.

👕 Stvorjujte merč, knygy abo inši produkty

Jakščo bezposeredńo vid vašogo projektu skladno otrymaty prybutok, bo vin, napryklad, sprjamovanyj na mystećku prosvitu, jak vystavka «Kvantovyj strybok Ševčenka» iljustratora Oleksandra Grehova, to podumajte pro te, ščob peretvoryty vaš kuľturnyj projekt u produkt. Rozrobiť vlasnyj merč, zacikavte ljudej nym ta prodavajte. Zgadajte, jak často my bačymo u centri Kyjeva moloď u futbolkah zi zobražennjam Ševčenka u riznyh obrazah abo prykoľni škarpetky z cymy iljustracijamy u metro na eskalatori.

💸 Jak ekonomizuvaty kuľturni ta kreatyvni projekty: dosvid inšyh kraїn ta čy možlyvo v Ukraїni 8

Jakščo u vas je vlasnyj sajt projektu, to stvoriť na ńomu storinku z internet-magazynom. Tak zrobyv ukraїnśkyj projekt pro doslidžennja kraїny Ukraїner, jakyj prodaje bezlič merču: vid riznomanitnogo odjagu ta aksesuariv do lystivok ta vlasnoї knygy. Do reči, vypusk knygy — ce šče odyn garnyj sposib monetyzaciї, jakščo vaš projekt sprjamovanyj na doslidžennja jakoїś oblasti ta vidkryvaje novi fakty dlja čytačiv.

💸 Jak ekonomizuvaty kuľturni ta kreatyvni projekty: dosvid inšyh kraїn ta čy možlyvo v Ukraїni 9

🆕 Znahoďte novi formaty

Cogorič bagato planiv zrujnuvala pandemija koronavirusu, tož kuľturnym projektam tež zavždy varto buty gotovymy do nespodivanok ta vmity perenalaštovuvaty procesy ta znahodyty novi formaty provedennja. Napryklad, Odeśkyj mižnarodnyj kinofestyvaľ vperše za svoju istoriju vidbuvatymeťsja onlajn.

Dumaju, najkrašča porada u takij sytuaciї — namagatysja adaptuvatysja do realij, znajty u nyh možlyvisť dlja rozvytku ta vykorystaty її. Vytraty na pidgotovku OMKF rozbyti na uveś rik po procesam ta etapam. Najbiľši prypadajuť na period, jakyj počynajeťsja za try misjaci do daty provedennja, koly počynajeťsja bronjuvannja goteliv dlja gostej, kupujuťsja aviakvytky, splačujeťsja orenda lokacij ta obladnannja. Todi vže počaly vžyvaty obmežuvaľni zahody, tomu my ne vytračaly na cej bjudžet. Zavdjaky ćomu suttjevyh zbytkiv vdaloś unyknuty

Julija Sińkevyč, Generaľna prodjuserka Odeśkogo mižnarodnogo kinofestyvalju

💸 Jak ekonomizuvaty kuľturni ta kreatyvni projekty: dosvid inšyh kraїn ta čy možlyvo v Ukraїni 10

Shožoї dumky dotrymujeťsja i programnyj dyrektor kinofestyvalju «Molodisť», jakyj perenesly na serpeń ta provodytymuť u reaľnomu formati iz zalučennjam vlasnoї onlajn-platformy.

Golovne dlja nas zaraz – ne panikuvaty, a švydko reaguvaty na sytuaciju i z optymizmom stavytysja do realizaciї proektu. Za rezuľtatamy provedennja my zmožemo zrobyty vysnovky dlja sebe i, možlyvo, sformuljuvaty praktyčni porady dlja organizatoriv kuľturnyh podij

Igor Šestopalov, programnyj dyrektor kinofestyvalju «Molodisť»

❓ Jak otrymaty finansuvannja

Detaľno vy zmožete ce pročytaty u našomu materiali pro programu «Kreatyvna Jevropa», ale navedemo osnovni tezy:

Kožen konkretnyj konkurs v ramkah «Kreatyvnoї Jevropy» maje svoї vymogy do aplikantiv, ale takož je i zagaľni:

* U vas maje buty jurydyčna osoba — narazi indyviduaľni granty programoju ne nadajuťsja

* Vy musyte takož zrobyty vnesok u finansuvannja vašogo projektu — «Kreatyvna Jevropa» ne pokryvaje 100% vartosti

* Biľšisť konkursiv peredbačajuť partnerstvo — vy musyte znajty spivorganizatoriv z inšyh jevropejśkyh kraїn, aby otrymaty finansuvannja

U ramkah specproektu z Nacionaľnym bjuro programy JeS «Kreatyvna Jevropa» my pidgotuvaly seriju materialiv pro možlyvosti dlja kreatyvnyh ta kuľturnyh projektiv v Ukraїni.

➡️ 💰 5 mifiv pro grantovi programy💸 Jak ekonomizuvaty kuľturni ta kreatyvni projekty: dosvid inšyh kraїn ta čy možlyvo v Ukraїni 11👨‍💼 5 mifiv pro grantovi programy: čomu otrymaty grant prostiše, niž vy dumajete: čomu otrymaty grant prostiše, niž vy dumajete

➡️ 💶 €1,5 miľjardy na kreatyv: ščo take programa JeS «Kreatyvna Jevropa»💸 Jak ekonomizuvaty kuľturni ta kreatyvni projekty: dosvid inšyh kraїn ta čy možlyvo v Ukraїni 12💶 €1,5 miľjardy na kreatyv: ščo take programa JeS «Kreatyvna Jevropa» ta jak skorystatysja її perevagamy ta jak skorystatysja її perevagamy

➡️ 🏰 Kuľturna stolycja Jevropy💸 Jak ekonomizuvaty kuľturni ta kreatyvni projekty: dosvid inšyh kraїn ta čy možlyvo v Ukraїni 13🏰 Kuľturna stolycja Jevropy: jak mystectvo daje mistam nove žyttja: jak mystectvo daje mistam nove žyttja

➡️ 💸 Jak ekonomizuvaty kuľturni ta kreatyvni projekty💸 Jak ekonomizuvaty kuľturni ta kreatyvni projekty: dosvid inšyh kraїn ta čy možlyvo v Ukraїni 14💸 Jak ekonomizuvaty kuľturni ta kreatyvni projekty: dosvid inšyh kraїn ta čy možlyvo v Ukraїni: dosvid inšyh kraїn ta čy možlyvo v Ukraїni

➡️ 🇪🇺 8 najjaskravišyh projektiv, profinansovanyh programoju JeS «Kreatyvna Jevropa»💸 Jak ekonomizuvaty kuľturni ta kreatyvni projekty: dosvid inšyh kraїn ta čy možlyvo v Ukraїni 15🇪🇺 8 najjaskravišyh projektiv, profinansovanyh programoju JeS «Kreatyvna Jevropa»: jak staty odnym z nyh: jak staty odnym z nyh

📱 Čytajte Na chasi u Facebook i Twitter, pidpysujteś na kanal u Telegram.

Cej material vygotovleno ta rozmiščeno na komercijnij osnovi.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: