fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

👩‍💻 Tehnologiї deržavnogo značennja: jak žinky rozvyvajuť civic tech

👩‍💻 Технології державного значення: як жінки розвивають civic tech
Koordynatorka mentorśkoї programy Civic Tech Sisters i vykonavča dyrektorka 1991 Open Data Incubator Jevgenija Klepa — pro te, jak gromadjanśki tehnologiї spryjajuť rozvytku demokratiї, jakyj vnesok u cju galuź zrobyly žinky i čomu važlyvo stvorjuvaty rivni možlyvosti dlja vsih.
Координаторка менторської програми Civic Tech Sisters і виконавча директорка 1991 Open Data Incubator Євгенія Клепа — про те, як громадянські технології сприяють розвитку демократії, який внесок у цю галузь зробили жінки і чому важливо створювати рівні можливості для всіх.
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Civic tech (громадянські, або цивільні технології, технології громадського сектору) — це цифрові продукти, які спрощують життя суспільства, допомагають людям брати участь у процесах урядування, ухвалення рішень, публічної взаємодії. В Україні серед прикладів можна назвати Prozorro, Громадський проект, Opendatabot тощо.  Сфера civic technologies часто перетинається з government technologies (урядовими технологіями) — настільки, що буває складно провести чітку межу між ними. Ми будемо вважати цивільними технологіями дві категорії продуктів, які виділяє Knight Foundation: відкрите урядування та діяльність спільнот.  До першої категорії належать рішення для збільшення доступності даних, підвищення прозорості, різноманітні візуалізації, інструменти для голосування, платформи для публічних обговорень та ухвалення рішень, сервіси для зв’язку між владою та громадянами тощо. Діяльність спільнот включає локальні форуми, краудфандинг та краудсорсинг для громади, організаційні платформи для ком’юніті щодо.      На перетині політики і технологій. Місце жінок у civic tech . За даними WomenTech Network, лише 17% фахівців європейського інформаційно-технологічного сектору — жінки. Автори ж дослідження The State of European Tech 2019 нарахували серед засновників технологічних стартапів 20% жінок (включно з тими, хто має кофаундерів-чоловіків). Якщо поглянути на співвідношення серед С-level, воно становить 12:1 на користь чоловіків. Найвища кількість жінок — серед операційних директорів (21%), найнижча — серед технічних директорів (менше 1%).  Для галузі громадських технологій такої статистики не було, проте ми з колегами порахували її самостійно: взяли добірку civic tech компаній з усього світу і за відкритими джерелами (офіційні сайти, інтерв’ю, LinkedIn) дослідили кількість жінок та чоловіків у командах. Виявилось, що, на відміну від інших технологічних галузей, civic tech демонструє хороші показники гендерного паритету. 41% співробітників цих компаній — жінки. А серед фаундерів представниці жіночої статі складають 29%.   Галузь громадянських технологій більш відкрита для жінок і у порівнянні з політикою. За інформацією UN Women, лише 24% парламентарів усього світу — жінки, а на чолі держав і урядів 2019 року налічувалось лише 23 жінки.  Засновниця Girls Who Code Решма Сауджані підкреслює, що для розвитку в технологічній галузі дівчатам важливо мати рольові моделі. Ти не можеш бути тим, що не можеш побачити, — пояснює вона. Тож варто розглянути, що вже зроблено у сфері civic tech і наголошувати на ролі жінок у досягненні цих результатів.  Жінки в глобальному civic tech ком’юніті. Світову civic tech індустрію складно представити без Open Technology Fund — організації, що бореться проти цензури та репресивного спостереження, підтримуючи таким чином права людини і розвиток відкритого суспільства. На чолі OTF стоять дві жінки: президентка фонду Лаура Каннінгем і CEO Ліббі Лю.  Програмна менеджерка Open Tech Fund Фіона Кракенбюргер (колишня менеджерка Prototype Fund) долучилась як менторка до програми Civic Tech Sisters, яку ми організували спільно з Goethe-Institut і betterplace. Впродовж півроку десять успішних лідерок з України і Німеччини підтримуватимуть у професійному розвитку двадцять молодих жінок з галузі civic tech — також українок і німкень.  Менторкою виступила і колишня колега Фіони, директорка Prototype Fund Адріана Гро. Серед проєктів фонду — Speakerinnen (збільшення кількості жінок-спікерок у панельних дискусіях по всьому світу), AlarmDisplay (спрощення операційних процесів для екстрених служб), Lightbeam (візуалізація трекінгу даних в режимі реального часу), GAIPA (Global Agriculture Information Platform, платформа з корисною і зрозумілою інформацією для фермерів з країн, що розвиваються).  Більше історій успіху можна знайти в добірці видання GovInsider: журналісти зібрали 55 інтерв’ю з успішними представницями індустрії gov tech (чия робота часто зачіпає і площину civic tech). Серед героїнь GovInsider — Chief Innovation Officer Департаменту закордонних справ і торгівлі Австралії Сара Пірсон, Chief National Cyber Risk Officer Урядового офісу Естонії Лііса Паст, старша радниця Світового банку з технологічних питань Леслі Го та інші.  Українки в civic tech. Перемоги і переможниці. В українській civic tech індустрії теж немало проєктів, за якими стоять жінки. Приміром, відоме IT-рішення для автоматизації бюджету участі Громадський проект розробляла команда нашої ГО SocialBoost — під керівництвом очільниці R&D-департаменту Катерини Борисенко. За кілька років існування Громадського проекту платформою скористались близько 5 млн українців з сотні міст.  Ця ж команда розробляла і платформу Dosvit, яка дозволяє об’єднаній територіальній громаді швидко створити офіційний сайт — з сучасним дизайном і необхідними застосунками: візуалізацією доходів та витрат бюджету, петиціями, громадськими обговореннями тощо.  Важливо відзначити і USAID / UK aid проєкт TAPAS (Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах), який працює зокрема над питаннями відкриття державних даних та створення корисних продуктів на їх основі. Керує цим напрямом ще одна жінка — Катерина Оніліогву.  TAPAS виступає організатором конкурсу Open Data Challenge, який проводиться четвертий рік поспіль. Конкурс дав розвиток багатьом стартапам, які отримали змогу пройти підготовку в 1991 Open Data Incubator і якими українці користуються регулярно. Це Штрафи UA, Суд на долоні, PatentBot, DonorUA. Останні два стартапи, до речі, мають жінок серед фаундерів: Наталію Владимирову й Ірину Славінську знають багато людей в технологічному ком’юніті.  Українське civic tech ком’юніті має цікаву особливість: воно доволі молоде, але до нього активно долучаються і фахівці з інших галузей, аби висловити свою громадянську позицію, підтримати розвиток суспільства і реформування країни.  Серед українських менторок Civic Tech Sisters — виконавча директорка UVCA, представниця оргкомітету Ukraine House Davos Ольга Афанасьєва, координаторка ініціатив OpenUp Ukraine Надія Бабинська-Вірна, PR-директорка MacPaw Юлія Петрик, віце-президентка компанії IT-Інтегратор Надія Омельченко і засновниця кар’єрного порталу HappyMonday, співзасновниця Pro Bono Club Ukraine Анна Мазур.  Громадянські технології проти проблем Європи Цивільні технології допомагають знаходити рішення для складних проблем, з якими стикається соціум. Приміром, проєкт німецької африканістки Каролін Шварц Hoaxmap вже чотири роки спростовує міфи та фейкові новини про біженців, допомагаючи подолати європейську міграційну кризу.  Ще одна колишня співробітниця Prototype Fund, програмна менеджерка Simply Secure Айлін Вагнер, допомагає дизайнерам і розробникам створювати технології, що беруть до уваги і захищають інтереси вразливих груп. Simply Secure ділиться експертизою з питань приватності, безпеки, прозорості, етики в UX-дизайні.  У німецькому civic tech ландшафті також виділяється Technologiestiftung Berlin, на рахунку якого — десятки суспільно корисних проєктів: регулярні хакатони, коворкінг CityLAB Berlin, ініціативи з розвитку систем smart city та інтернету речей в Берліні, Open Data InfoPoint (проєкт співпраці з Департаментом економіки, енергетики і державних підприємств Сенату Берліна) тощо.  Technologiestiftung Berlin також зважає на актуальні виклики: проблеми енергоефективності, міського трафіку, боротьби з кліматичними змінами тощо, — ініціює обговорення цих проблем і пошук рішень. Спеціалістка з відкритих даних Technologiestiftung Berlin Торі Бьок також долучилась до Civic Tech Sisters.  Що далі? Розвиток рівних можливостей  Ґрейс О’Хара з Code For Australia жартує, що громадянські технології на 90% громадянські і лише на 10% технології. Щоб побудувати дійсно ефективну систему civic tech продуктів та ініціатив, потрібно створювати якнайбільше можливостей для всіх представників суспільства.  Хоча галузь civic teсh і більш відкрита для жінок, ніж інші напрями технологічної індустрії, повного паритету ми все ще не досягли. У більшості розвинених країн та в багатьох країнах, що розвиваються, де-юре дискримінації за гендерною ознакою вже не існує, та все ще існують стереотипи, які заважають жінкам будувати кар’єру в IT, політиці та громадській діяльності.  Все ще зустрічаються випадки, коли жінки самі не наважуються претендувати на керівні позиції у технологіях, — зокрема і в громадянських, — через внутрішні стереотипи про слабку стать, не призначену для лідерства. Ми не можемо змінити це за один день, але можемо надихати жінок долучатись до процесу змін та надавати їм більше можливостей.  Закінчити хотілось би цитатою піонера комп’ютерних наук Джозефа Ліклайдера. У своїй роботі The Computer as a Communication Device, надрукованій у журналі Science and Technology у квітні 1968 року, він пише: Ми віримо, що входимо до технологічної ери, у якій зможемо користуватись багатством інформації — не лише пасивно використовуючи книжки і бібліотеки, але і активно беручи участь у процесах, що відбуваються, додаючи щось своє через взаємодію з ними.   Ми вже півстоліття живемо у світі, про який говорив Ліклайдер. Технології для нас — звична частина життя, без якої неможливо уявити сучасний соціум. І використовувати технологічні рішення для покращення життя і залучення людей (усіх без винятку!) в суспільну взаємодію — не лише можливість, а нагальна потреба. 
Реклама 👇 Замовити

Civic tech (gromadjanśki, abo cyviľni tehnologiї, tehnologiї gromadśkogo sektoru) — ce cyfrovi produkty, jaki sproščujuť žyttja suspiľstva, dopomagajuť ljudjam braty učasť u procesah urjaduvannja, uhvalennja rišeń, publičnoї vzajemodiї. V Ukraїni sered prykladiv možna nazvaty Prozorro, «Gromadśkyj proekt», Opendatabot toščo. 

Sfera civic technologies často peretynajeťsja z government technologies (urjadovymy tehnologijamy) — nastiľky, ščo buvaje skladno provesty čitku mežu miž nymy. My budemo vvažaty cyviľnymy tehnologijamy dvi kategoriї produktiv, jaki vydiljaje Knight Foundation: vidkryte urjaduvannja ta dijaľnisť spiľnot. 

👩‍💻 Tehnologiї deržavnogo značennja: jak žinky rozvyvajuť civic tech 1

Do peršoї kategoriї naležať rišennja dlja zbiľšennja dostupnosti danyh, pidvyščennja prozorosti, riznomanitni vizualizaciї, instrumenty dlja golosuvannja, platformy dlja publičnyh obgovoreń ta uhvalennja rišeń, servisy dlja zv’jazku miž vladoju ta gromadjanamy toščo. Dijaľnisť spiľnot vključaje lokaľni forumy, kraudfandyng ta kraudsorsyng dlja gromady, organizacijni platformy dlja kom’juniti ščodo.     

Na peretyni polityky i tehnologij. Misce žinok u civic tech 

Za danymy WomenTech Network, lyše 17% fahivciv jevropejśkogo informacijno-tehnologičnogo sektoru — žinky. Avtory ž doslidžennja The State of European Tech 2019 narahuvaly sered zasnovnykiv tehnologičnyh startapiv 20% žinok (vključno z tymy, hto maje kofaunderiv-čolovikiv). Jakščo pogljanuty na spivvidnošennja sered S-level, vono stanovyť 12:1 na korysť čolovikiv. Najvyšča kiľkisť žinok — sered operacijnyh dyrektoriv (21%), najnyžča — sered tehničnyh dyrektoriv (menše 1%). 

👩‍💻 Tehnologiї deržavnogo značennja: jak žinky rozvyvajuť civic tech 2

Dlja galuzi gromadśkyh tehnologij takoї statystyky ne bulo, prote my z kolegamy porahuvaly її samostijno: vzjaly dobirku civic tech kompanij z uśogo svitu i za vidkrytymy džerelamy (oficijni sajty, interv’ju, LinkedIn) doslidyly kiľkisť žinok ta čolovikiv u komandah. Vyjavyloś, ščo, na vidminu vid inšyh tehnologičnyh galuzej, civic tech demonstruje horoši pokaznyky gendernogo parytetu. 41% spivrobitnykiv cyh kompanij — žinky. A sered faunderiv predstavnyci žinočoї stati skladajuť 29%.  

Galuź gromadjanśkyh tehnologij biľš vidkryta dlja žinok i u porivnjanni z politykoju. Za informacijeju UN Women, lyše 24% parlamentariv uśogo svitu — žinky, a na čoli deržav i urjadiv 2019 roku naličuvaloś lyše 23 žinky. 

Zasnovnycja Girls Who Code Rešma Saudžani pidkresljuje, ščo dlja rozvytku v tehnologičnij galuzi divčatam važlyvo maty roľovi modeli. «Ty ne možeš buty tym, ščo ne možeš pobačyty», — pojasnjuje vona. Tož varto rozgljanuty, ščo vže zrobleno u sferi civic tech i nagološuvaty na roli žinok u dosjagnenni cyh rezuľtativ. 

Žinky v globaľnomu civic tech kom’juniti

Svitovu civic tech industriju skladno predstavyty bez Open Technology Fund — organizaciї, ščo boreťsja proty cenzury ta represyvnogo sposterežennja, pidtrymujučy takym čynom prava ljudyny i rozvytok vidkrytogo suspiľstva. Na čoli OTF stojať dvi žinky: prezydentka fondu Laura Kanningem i CEO Libbi Lju. 

Programna menedžerka Open Tech Fund Fiona Krakenbjurger (kolyšnja menedžerka Prototype Fund) dolučylaś jak mentorka do programy Civic Tech Sisters, jaku my organizuvaly spiľno z Goethe-Institut i betterplace. Vprodovž pivroku desjať uspišnyh liderok z Ukraїny i Nimeččyny pidtrymuvatymuť u profesijnomu rozvytku dvadcjať molodyh žinok z galuzi civic tech — takož ukraїnok i nimkeń. 

Mentorkoju vystupyla i kolyšnja kolega Fiony, dyrektorka Prototype Fund Adriana Gro. Sered projektiv fondu — Speakerinnen (zbiľšennja kiľkosti žinok-spikerok u paneľnyh dyskusijah po vśomu svitu), AlarmDisplay (sproščennja operacijnyh procesiv dlja ekstrenyh služb), Lightbeam (vizualizacija trekingu danyh v režymi reaľnogo času), GAIPA (Global Agriculture Information Platform, platforma z korysnoju i zrozumiloju informacijeju dlja fermeriv z kraїn, ščo rozvyvajuťsja). 

Biľše istorij uspihu možna znajty v dobirci vydannja GovInsider: žurnalisty zibraly 55 interv’ju z uspišnymy predstavnycjamy industriї gov tech (čyja robota často začipaje i ploščynu civic tech). Sered geroїń GovInsider — Chief Innovation Officer Departamentu zakordonnyh sprav i torgivli Avstraliї Sara Pirson, Chief National Cyber Risk Officer Urjadovogo ofisu Estoniї Liisa Past, starša radnycja Svitovogo banku z tehnologičnyh pytań Lesli Go ta inši. 

Ukraїnky v civic tech. Peremogy i peremožnyci

V ukraїnśkij civic tech industriї tež nemalo projektiv, za jakymy stojať žinky. Prymirom, vidome IT-rišennja dlja avtomatyzaciї bjudžetu učasti «Gromadśkyj proekt» rozrobljala komanda našoї GO SocialBoost — pid kerivnyctvom očiľnyci R&D-departamentu Kateryny Borysenko. Za kiľka rokiv isnuvannja «Gromadśkogo proektu» platformoju skorystalyś blyźko 5 mln ukraїnciv z sotni mist. 

👩‍💻 Tehnologiї deržavnogo značennja: jak žinky rozvyvajuť civic tech 3

Cja ž komanda rozrobljala i platformu Dosvit, jaka dozvoljaje ob’jednanij terytoriaľnij gromadi švydko stvoryty oficijnyj sajt — z sučasnym dyzajnom i neobhidnymy zastosunkamy: vizualizacijeju dohodiv ta vytrat bjudžetu, petycijamy, gromadśkymy obgovorennjamy toščo. 

Važlyvo vidznačyty i USAID / UK aid projekt TAPAS («Prozorisť ta pidzvitnisť u deržavnomu upravlinni ta poslugah»), jakyj pracjuje zokrema nad pytannjamy vidkryttja deržavnyh danyh ta stvorennja korysnyh produktiv na їh osnovi. Keruje cym naprjamom šče odna žinka — Kateryna Oniliogvu. 

👩‍💻 Tehnologiї deržavnogo značennja: jak žinky rozvyvajuť civic tech 4

TAPAS vystupaje organizatorom konkursu Open Data Challenge, jakyj provodyťsja četvertyj rik pospiľ. Konkurs dav rozvytok bagaťom startapam, jaki otrymaly zmogu projty pidgotovku v 1991 Open Data Incubator i jakymy ukraїnci korystujuťsja reguljarno. Ce Štrafy UA, Sud na doloni, PatentBot, DonorUA. Ostanni dva startapy, do reči, majuť žinok sered faunderiv: Nataliju Vladymyrovu j Irynu Slavinśku znajuť bagato ljudej v tehnologičnomu kom’juniti. 

Ukraїnśke civic tech kom’juniti maje cikavu osoblyvisť: vono dovoli molode, ale do ńogo aktyvno dolučajuťsja i fahivci z inšyh galuzej, aby vyslovyty svoju gromadjanśku pozyciju, pidtrymaty rozvytok suspiľstva i reformuvannja kraїny. 

Sered ukraїnśkyh mentorok Civic Tech Sisters — vykonavča dyrektorka UVCA, predstavnycja orgkomitetu Ukraine House Davos Oľga Afanaśjeva, koordynatorka iniciatyv OpenUp Ukraine Nadija Babynśka-Virna, PR-dyrektorka MacPaw Julija Petryk, vice-prezydentka kompaniї «IT-Integrator» Nadija Omeľčenko i zasnovnycja kar’jernogo portalu HappyMonday, spivzasnovnycja Pro Bono Club Ukraine Anna Mazur. 

Gromadjanśki tehnologiї proty problem Jevropy

Cyviľni tehnologiї dopomagajuť znahodyty rišennja dlja skladnyh problem, z jakymy stykajeťsja socium. Prymirom, projekt nimećkoї afrykanistky Karolin Švarc Hoaxmap vže čotyry roky sprostovuje mify ta fejkovi novyny pro biženciv, dopomagajučy podolaty jevropejśku migracijnu kryzu. 

Šče odna kolyšnja spivrobitnycja Prototype Fund, programna menedžerka Simply Secure Ajlin Vagner, dopomagaje dyzajneram i rozrobnykam stvorjuvaty tehnologiї, ščo beruť do uvagy i zahyščajuť interesy vrazlyvyh grup. Simply Secure dilyťsja ekspertyzoju z pytań pryvatnosti, bezpeky, prozorosti, etyky v UX-dyzajni. 

U nimećkomu civic tech landšafti takož vydiljajeťsja Technologiestiftung Berlin, na rahunku jakogo — desjatky suspiľno korysnyh projektiv: reguljarni hakatony, kovorking CityLAB Berlin, iniciatyvy z rozvytku system smart city ta internetu rečej v Berlini, Open Data InfoPoint (projekt spivpraci z Departamentom ekonomiky, energetyky i deržavnyh pidpryjemstv Senatu Berlina) toščo. 

Technologiestiftung Berlin takož zvažaje na aktuaľni vyklyky: problemy energoefektyvnosti, miśkogo trafiku, boroťby z klimatyčnymy zminamy toščo, — inicijuje obgovorennja cyh problem i pošuk rišeń. Specialistka z vidkrytyh danyh Technologiestiftung Berlin Tori Bok takož dolučylaś do Civic Tech Sisters. 

Ščo dali? Rozvytok rivnyh možlyvostej 

Ğrejs O’Hara z Code For Australia žartuje, ščo gromadjanśki tehnologiї na 90% gromadjanśki i lyše na 10% tehnologiї. Ščob pobuduvaty dijsno efektyvnu systemu civic tech produktiv ta iniciatyv, potribno stvorjuvaty jaknajbiľše možlyvostej dlja vsih predstavnykiv suspiľstva. 

👩‍💻 Tehnologiї deržavnogo značennja: jak žinky rozvyvajuť civic tech 5

Hoča galuź civic tesh i biľš vidkryta dlja žinok, niž inši naprjamy tehnologičnoї industriї, povnogo parytetu my vse šče ne dosjagly. U biľšosti rozvynenyh kraїn ta v bagaťoh kraїnah, ščo rozvyvajuťsja, de-jure dyskryminaciї za gendernoju oznakoju vže ne isnuje, ta vse šče isnujuť stereotypy, jaki zavažajuť žinkam buduvaty kar’jeru v IT, polityci ta gromadśkij dijaľnosti. 

Vse šče zustričajuťsja vypadky, koly žinky sami ne navažujuťsja pretenduvaty na kerivni pozyciї u tehnologijah, — zokrema i v gromadjanśkyh, — čerez vnutrišni stereotypy pro «slabku stať», ne pryznačenu dlja liderstva. My ne možemo zminyty ce za odyn deń, ale možemo nadyhaty žinok dolučatyś do procesu zmin ta nadavaty їm biľše možlyvostej. 

Zakinčyty hotiloś by cytatoju pionera komp’juternyh nauk Džozefa Liklajdera. U svoїj roboti The Computer as a Communication Device, nadrukovanij u žurnali Science and Technology u kvitni 1968 roku, vin pyše: «My virymo, ščo vhodymo do tehnologičnoї ery, u jakij zmožemo korystuvatyś bagatstvom informaciї — ne lyše pasyvno vykorystovujučy knyžky i biblioteky, ale i aktyvno beručy učasť u procesah, ščo vidbuvajuťsja, dodajučy ščoś svoje čerez vzajemodiju z nymy».  

My vže pivstolittja žyvemo u sviti, pro jakyj govoryv Liklajder. Tehnologiї dlja nas — zvyčna častyna žyttja, bez jakoї nemožlyvo ujavyty sučasnyj socium. I vykorystovuvaty tehnologični rišennja dlja pokraščennja žyttja i zalučennja ljudej (usih bez vynjatku!) v suspiľnu vzajemodiju — ne lyše možlyvisť, a nagaľna potreba. 

📱 Čytajte Na chasi u Facebook i Twitter, pidpysujteś na kanal u Telegram.

Jevgenija Klepa

vykonavča dyrektorka 1991 Open Data Incubator

Inši dopysy avtora :

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: