fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

🌍 Vid ego do eko: dosvid ekoposeleń proty svitovyh pandemij

🌍 Від его до еко: досвід екопоселень проти світових пандемій

V umovah globalizaciї svit zminjujeťsja myttjevo. Vśogo kiľka misjaciv tomu totaľna izoljacija planety mogla b vydatyś zahoplyvym sjužetom dlja fiľmu, odnak teper ce – naša reaľnisť. Naukovci tym časom zapevnjajuť, ščo COVID-19 je tiľky počatkom na šljahu do novyh zagroz, jaki spitkatymuť ljudstvo odna za inšoju. Čy možlyvyj vyhid iz začarovanogo kola vyklykiv HHI stolittja?
В умовах глобалізації світ змінюється миттєво. Всього кілька місяців тому тотальна ізоляція планети могла б видатись захопливим сюжетом для фільму, однак тепер це – наша реальність. Науковці тим часом запевняють, що COVID-19 є тільки початком на шляху до нових загроз, які спіткатимуть людство одна за іншою. Чи можливий вихід із зачарованого кола викликів ХХІ століття?
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Очевидно, що обмежувальні заходи та нові норми соціальної взаємодії у вигляді карантинів зменшать якість міського життя. Через швидке поширення вірусів міста стають небезпечними, а жителі дедалі більше віддаляються один від одного. В повітрі, окрім епідемії, витатимуть напруження, страх і паніка, що постійно набиратиме нових обертів. Досвід історії показує, що навіть невідомі раніше РНК-загрози варто розцінювати як нові можливості. Може, це просто сигнал від природи, що час змін настав? Переформатувати людство на новий лад не вдасться через один день. Однак маленькі кроки здатні робити великі справи. І одним із таких кроків може стати створення автономних поселень, які з легкістю закриваються на карантин і живуть всередині звичним життям. Гаразд, може, не зовсім таки звичним, але про це – далі. Чим відрізняється життя в екопоселенні від проживання в місті за нормальних умов?. На відміну від міста, поселення – це ніби мікровсесвіт, який цілком незалежний від інших територій. Тут діють свої правила, які встановлюють і змінюють самі співмешканці. Система самоорганізації, колективного прийняття рішень та високий рівень свідомості мешканців поселень дозволяє швидко приймати рішення і гнучко реагувати на ситуацію. Це значно ефективніше, ніж будь-який державний орган будь-якого рівня у місті чи селі. Усі учасники поселення об’єднані спільними цінностями. Немає розподілу на кращих і гірших, адже кожен несе свою відповідальність за внесок у спільну ідею. Колективні обіди, розваги, обговорення, кіносеанси чи заняття йогою – типова практика тут. Саме ком’юніті є однією з ключових відмінностей екопоселення від міст, де панує індивідуальна відстороненість і пасивність. Зазвичай кожне екопоселення серед своїх цінностей прописує турботу про природу. Учасники раціонально використовують ресурси Землі, здають сміття на переробку, а деякі переходять на відновлювальні джерела енергії. Як проходить карантин в екопоселенні?. Головна відмінність самоізоляції міста і поселення у тому, що останнє може повністю обмежитись від зовнішнього світу на тривалий період. При чому цілодобово перебувати у чотирьох стінах — зовсім необов’язково. Зазвичай учасники можуть вільно виходити з дому і проводити час на свіжому повітрі. Гнучкість екопоселень дозволяє обирати одну людину або невелику групу, відповідальну за контакт із зовнішнім світом. Це може знадобитися для оптової закупівлі продуктів та інших необхідних речей для всіх мешканців поселення. Після поїздки ці люди ретельно дезінфікують абсолютно все, що було з ними: від одягу до власної автівки. Вони відчувають свою відповідальність перед усіма іншими мешканцями, а ті, у свою чергу, довіряють їм. Як на практиці справляються екопоселення із пандемією зараз?. 20 березня The Global Ecovillage Network (GEN) провела онлайн-трансляцію, на якій директорка організації Коша Джуберт інтерв’ювала трьох учасниць екопоселень зі США, Італії та Португалії про стан справ зараз. У нас достатньо ресурсів (емоційних, фізичних, фінансових тощо), щоб забезпечити належний рівень безпеки і комфорту всім мешканцям поселення (понад 200 осіб). Задля страховки ми закрили спільні будівлі, які використовувались для колективних обідів, відвідувачів та розваг, а також регулярно здійснюємо дезінфекцію усіх приміщень. Однак жителі поселення можуть щодня проводити час на свіжому повітрі, як і раніше, і почувають себе в безпеці. Ліз Волкер. поселення Ithaca, США. Сабіна Ліченфелс із поселення Tamera у Португалії каже, що головне питання, з яким вони стикнулися, це як перейти від страху до довіри та підтримки. У нашому поселенні все стабільно, щоправда, зараз ми не приймаємо гостей із зовні. Тепер у нас з’явилося більше часу для медитацій і роздумів, щоб зрозуміти, як ми, люди, можемо стати частинкою цього нового світу. Всесвіт завжди намагається тримати баланс. Тож для мене вірус — це як жовта картка на футбольному полі, таке собі попередження від природи. Його важливо вчасно зрозуміти. Сабіна Ліченфелс. поселення Tamera, Португалія. За словами Макако Тамеріс із поселення Damanhur в Італії, карантин завдав сильного удару економіці усіх поселень. Кожного дня ми збираємось разом і вирішуємо, що будемо сьогодні робити, запитуємо, як почуваються інші. Поселення формує надзвичайно сильне ком’юніті. Ми не знаємо, як все буде далі, але фокусуємось на позитиві, підтримуємо один одного і завжди готові прийти на допомогу. Макако Тамеріс. поселення Damanhur, Італія. Дослідження Малини. Вплив нових світових реалій на життя людей вирішили дослідити засновники проекту сталого сучасного екопоселення Малина, що створюється поблизу Львова групою ентузіастів, яка на момент публікації налічує пять сімей. Серед них — дизайнер Артем Меуш, системний адміністратор Микола Фіялковський, тату-майстриня і художниця Вікторія Вознюк та ландшафтний дизайнер Віталій Терлецький. Вони провели власне дослідження, опитавши шість десятків поселенців з усього світу та три десятки жителів українських міст. Результати варті обговорення. Спершу поглянемо на дані, які залишили жителі світових екопоселень. Понад 50% із них – старші 49-ти років. І незважаючи на те, що саме ця група перебуває у зоні ризику, 83,9% з них відповіли, що почувають себе цілком у безпеці, а 16,1% – частково. При чому жодного голосу із запереченням не виявилось. Щодо безпеки дітей у поселенні, то 45,9% відповіли, що їхні діти знають про вірус, але не відчувають жодних загроз, 18% сказали, що їхні діти практикують соціальну дистанцію, а 8% запевнили, що взагалі не помічають різниці. Головними причинами переїзду до поселень більшість назвали спільноту однодумців, стан довкілля, самореалізацію, турботу про здоров’я і бажання експерименту. 38,7% опитаних заробляють у своєму поселенні, інші 35,5% працюють фрілансерами онлайн, ще 33,9% живуть за рахунок пасивного доходу і збережень, а 19,4% працюють у місті поблизу. На запитання, чи планують повертатися назад до звичного життя в місті, 88,7% запевнили, що ні, 8% відповіли, що іноді думають про це, і лише 1% планує переїхати назад. Опитування жителів українських міст показало, що внаслідок пандемії значно знизився рівень живого спілкування з рідними і друзями та різко обмежився час, проведений зовні. Для 30% респондентів під час карантину стала актуальною віддалена робота, хоча раніше вони про неї не замислювалися. 50% відповіли, що найгіршою для них є заборона на відвідування парків, лісів та скверів. А найменш значущою – закриті школи і дитсадки (70% опитаних нейтрально ставляться до цього). 30% повністю дотримуються правил карантину в місті, 53,3% – частково, а 16,7% сказали, що майже не дотримуються його взагалі. При чому 100% респондентів вважають за краще проводити карантин у заміському будинку, ніж у квартирі. Підіб’ємо підсумки Нам не під силу керувати змінами в природі і сподіватися на покірність нових вірусів даремно. Однак у наших можливостях створити такі умови для життя, які будуть пристосовані до нових викликів цивілізації. Розвиток екопоселень у світі доводить їхню інноваційність та результативність: зменшується негативний вплив на довкілля, люди перебувають у дружніх стосунках з усіма своїми сусідами, а головне – їх не покидає відчуття безпеки навіть у часи пандемії.
Реклама 👇 Замовити

Očevydno, ščo obmežuvaľni zahody ta novi normy sociaľnoї vzajemodiї u vygljadi karantyniv zmenšať jakisť miśkogo žyttja. Čerez švydke pošyrennja virusiv mista stajuť nebezpečnymy, a žyteli dedali biľše viddaljajuťsja odyn vid odnogo. V povitri, okrim epidemiї, vytatymuť napružennja, strah i panika, ščo postijno nabyratyme novyh obertiv.

Dosvid istoriї pokazuje, ščo naviť nevidomi raniše RNK-zagrozy varto rozcinjuvaty jak novi možlyvosti. Može, ce prosto sygnal vid pryrody, ščo čas zmin nastav?

Pereformatuvaty ljudstvo na novyj lad ne vdasťsja čerez odyn deń. Odnak maleńki kroky zdatni robyty velyki spravy. I odnym iz takyh krokiv može staty stvorennja avtonomnyh poseleń, jaki z legkistju zakryvajuťsja na karantyn i žyvuť vseredyni zvyčnym žyttjam. Garazd, može, ne zovsim taky zvyčnym, ale pro ce – dali.

Čym vidriznjajeťsja žyttja v ekoposelenni vid prožyvannja v misti za normaľnyh umov?

Na vidminu vid mista, poselennja – ce niby mikrovsesvit, jakyj cilkom nezaležnyj vid inšyh terytorij. Tut dijuť svoї pravyla, jaki vstanovljujuť i zminjujuť sami spivmeškanci.

Systema samoorganizaciї, kolektyvnogo pryjnjattja rišeń ta vysokyj riveń svidomosti meškanciv poseleń dozvoljaje švydko pryjmaty rišennja i gnučko reaguvaty na sytuaciju. Ce značno efektyvniše, niž buď-jakyj deržavnyj organ buď-jakogo rivnja u misti čy seli.

Usi učasnyky poselennja ob’jednani spiľnymy cinnostjamy. Nemaje rozpodilu na «kraščyh» i «giršyh», adže kožen nese svoju vidpovidaľnisť za vnesok u spiľnu ideju. Kolektyvni obidy, rozvagy, obgovorennja, kinoseansy čy zanjattja jogoju – typova praktyka tut. Same kom’juniti je odnijeju z ključovyh vidminnostej ekoposelennja vid mist, de panuje indyviduaľna vidstoronenisť i pasyvnisť.

Zazvyčaj kožne ekoposelennja sered svoїh cinnostej propysuje turbotu pro pryrodu. Učasnyky racionaľno vykorystovujuť resursy Zemli, zdajuť smittja na pererobku, a dejaki perehodjať na vidnovljuvaľni džerela energiї.

🌍 Vid ego do eko: dosvid ekoposeleń proty svitovyh pandemij 1

Ekoposelennja Damanhur. Italija. Pro važlyvisť zv’jazku miž ljuďmy pid čas izoljaciї. Džerelo: storinka Facebook poselennja

Jak prohodyť karantyn v ekoposelenni?

Golovna vidminnisť samoizoljaciї mista i poselennja u tomu, ščo ostannje može povnistju obmežytyś vid zovnišńogo svitu na tryvalyj period. Pry čomu cilodobovo perebuvaty u čotyŕoh stinah — zovsim neobov’jazkovo. Zazvyčaj učasnyky možuť viľno vyhodyty z domu i provodyty čas na svižomu povitri.

Gnučkisť ekoposeleń dozvoljaje obyraty odnu ljudynu abo nevelyku grupu, vidpovidaľnu za kontakt iz zovnišnim svitom. Ce može znadobytysja dlja optovoї zakupivli produktiv ta inšyh neobhidnyh rečej dlja vsih meškanciv poselennja. Pislja poїzdky ci ljudy reteľno dezinfikujuť absoljutno vse, ščo bulo z nymy: vid odjagu do vlasnoї avtivky. Vony vidčuvajuť svoju vidpovidaľnisť pered usima inšymy meškancjamy, a ti, u svoju čergu, dovirjajuť їm.

Jak na praktyci spravljajuťsja ekoposelennja iz pandemijeju zaraz?

20 bereznja The Global Ecovillage Network (GEN) provela onlajn-transljaciju, na jakij dyrektorka organizaciї Koša Džubert interv’juvala tŕoh učasnyć ekoposeleń zi SŠA, Italiї ta Portugaliї pro stan sprav zaraz.

U nas dostatńo resursiv (emocijnyh, fizyčnyh, finansovyh toščo), ščob zabezpečyty naležnyj riveń bezpeky i komfortu vsim meškancjam poselennja (ponad 200 osib). Zadlja strahovky my zakryly spiľni budivli, jaki vykorystovuvalyś dlja kolektyvnyh obidiv, vidviduvačiv ta rozvag, a takož reguljarno zdijsnjujemo dezinfekciju usih prymiščeń. Odnak žyteli poselennja možuť ščodnja provodyty čas na svižomu povitri, jak i raniše, i počuvajuť sebe v bezpeci

Liz Volker, poselennja Ithaca, SŠA

Sabina Ličenfels iz poselennja Tamera u Portugaliї kaže, ščo golovne pytannja, z jakym vony styknulysja, ce jak perejty vid strahu do doviry ta pidtrymky.

U našomu poselenni vse stabiľno, ščopravda, zaraz my ne pryjmajemo gostej iz zovni. Teper u nas z’javylosja biľše času dlja medytacij i rozdumiv, ščob zrozumity, jak my, ljudy, možemo staty častynkoju ćogo novogo svitu. Vsesvit zavždy namagajeťsja trymaty balans. Tož dlja mene virus — ce jak žovta kartka na futboľnomu poli, take sobi poperedžennja vid pryrody. Jogo važlyvo včasno zrozumity

Sabina Ličenfels, poselennja Tamera, Portugalija

Za slovamy Makako Tameris iz poselennja Damanhur v Italiї, karantyn zavdav syľnogo udaru ekonomici usih poseleń.

Kožnogo dnja my zbyrajemoś razom i vyrišujemo, ščo budemo śogodni robyty, zapytujemo, jak počuvajuťsja inši. Poselennja formuje nadzvyčajno syľne kom’juniti. My ne znajemo, jak vse bude dali, ale fokusujemoś na pozytyvi, pidtrymujemo odyn odnogo i zavždy gotovi pryjty na dopomogu

Makako Tameris, poselennja Damanhur, Italija
🌍 Vid ego do eko: dosvid ekoposeleń proty svitovyh pandemij 2

Ekoposelennja  Tamera. Portugalija. Posadka derev gromadoju. Avtor Simoun du Vinage

Doslidžennja «Malyny»

Vplyv novyh svitovyh realij na žyttja ljudej vyrišyly doslidyty zasnovnyky proektu stalogo sučasnogo ekoposelennja «Malyna», ščo stvorjujeťsja poblyzu Lvova grupoju entuziastiv, jaka na moment publikaciї naličuje p’jať simej. Sered nyh — dyzajner Artem Meuš, systemnyj administrator Mykola Fijalkovśkyj, tatu-majstrynja i hudožnycja Viktorija Voznjuk ta landšaftnyj dyzajner Vitalij Terlećkyj.

Vony provely vlasne doslidžennja, opytavšy šisť desjatkiv poselenciv z uśogo svitu ta try desjatky žyteliv ukraїnśkyh mist.

Rezuľtaty varti obgovorennja. Speršu pogljanemo na dani, jaki zalyšyly žyteli svitovyh ekoposeleń.

Ponad 50% iz nyh – starši 49-ty rokiv. I nezvažajučy na te, ščo same cja grupa perebuvaje u zoni ryzyku, 83,9% z nyh vidpovily, ščo počuvajuť sebe cilkom u bezpeci, a 16,1% – častkovo. Pry čomu žodnogo golosu iz zaperečennjam ne vyjavyloś.

Ščodo bezpeky ditej u poselenni, to 45,9% vidpovily, ščo їhni dity znajuť pro virus, ale ne vidčuvajuť žodnyh zagroz, 18% skazaly, ščo їhni dity praktykujuť sociaľnu dystanciju, a 8% zapevnyly, ščo vzagali ne pomičajuť riznyci.

Golovnymy pryčynamy pereїzdu do poseleń biľšisť nazvaly spiľnotu odnodumciv, stan dovkillja, samorealizaciju, turbotu pro zdorov’ja i bažannja eksperymentu.

38,7% opytanyh zarobljajuť u svojemu poselenni, inši 35,5% pracjujuť frilanseramy onlajn, šče 33,9% žyvuť za rahunok pasyvnogo dohodu i zberežeń, a 19,4% pracjujuť u misti poblyzu.

Na zapytannja, čy planujuť povertatysja nazad do zvyčnogo žyttja v misti, 88,7% zapevnyly, ščo ni, 8% vidpovily, ščo inodi dumajuť pro ce, i lyše 1% planuje pereїhaty nazad.

Opytuvannja žyteliv ukraїnśkyh mist pokazalo, ščo vnaslidok pandemiї značno znyzyvsja riveń žyvogo spilkuvannja z ridnymy i druzjamy ta rizko obmežyvsja čas, provedenyj zovni.

Dlja 30% respondentiv pid čas karantynu stala aktuaľnoju viddalena robota, hoča raniše vony pro neї ne zamysljuvalysja.

50% vidpovily, ščo najgiršoju dlja nyh je zaborona na vidviduvannja parkiv, lisiv ta skveriv. A najmenš značuščoju – zakryti školy i dytsadky (70% opytanyh nejtraľno stavljaťsja do ćogo).

30% povnistju dotrymujuťsja pravyl karantynu v misti, 53,3% – častkovo, a 16,7% skazaly, ščo majže ne dotrymujuťsja jogo vzagali. Pry čomu 100% respondentiv vvažajuť za krašče provodyty karantyn u zamiśkomu budynku, niž u kvartyri.

🌍 Vid ego do eko: dosvid ekoposeleń proty svitovyh pandemij 3

Ekoposelennja Ithaca. CŠA. Avtor Jim Bosjolie

Pidib’jemo pidsumky

Nam ne pid sylu keruvaty zminamy v pryrodi i spodivatysja na pokirnisť novyh virusiv daremno. Odnak u našyh možlyvostjah stvoryty taki umovy dlja žyttja, jaki buduť prystosovani do novyh vyklykiv cyvilizaciї.

Rozvytok ekoposeleń u sviti dovodyť їhnju innovacijnisť ta rezuľtatyvnisť: zmenšujeťsja negatyvnyj vplyv na dovkillja, ljudy perebuvajuť u družnih stosunkah z usima svoїmy susidamy, a golovne – їh ne pokydaje vidčuttja bezpeky naviť u časy pandemiї.

📱 Čytajte Na chasi u Facebook i Twitter, pidpysujteś na kanal u Telegram.

Jaryna Paslavśka

Golos projektu «Malyna» (malyna.lviv.ua)

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.

3 komentarja

spočatku novi
za rejtyngom spočatku novi za hronologijeju
1

Якщо раб боїться "пандемії", то неважливо, де він знаходиться у місті чи в екопоселенні. Він усе одно раб. Іноді слід вмикати критичне мислення, а не дивитися телевізор та читати новини

2

Запрошуємо усіх, кому не байдужа доля нашої Планети і хто бажає жити серед природи, в наше дружнє середовище молодих і дуже амбітних сімей 😉

Деталі на сайті malyna.lviv.ua

3

Запрошуємо усіх, кому не байдужа доля нашої Планети і хто бажає жити серед природи, в наше дружнє середовище молодих і дуже амбітних сімей 😉

Деталі на сайті malyna.lviv.ua

Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: