fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

🦁 «Ne treba čekaty, poky svit stane ideaľnym», — Oleksandr Todorčuk, Gres Todorchuk

🦁 «Не треба чекати, поки світ стане ідеальним», — Олександр Тодорчук, Gres Todorchuk

V rozmovi z vedučym podkastu «Inše interv’ju» Volodymyrom Anfimovym partner agenciї «Gres Todorchuk» ta zasnovnyk gumanistyčnogo ruhu «UAnimals» Oleksandr Todorčuk rozpovidaje pro njuansy pidgotovky do masštabnoї vystavky Ukraine WOW, vlasnu škalu vymirjuvannja kreatyvnosti idej, pogljady na sučasnu komunikaciju ta stan sprav iz pravamy tvaryn v Ukraїni.
В розмові з ведучим подкасту «Інше інтерв’ю» Володимиром Анфімовим партнер агенції «Gres Todorchuk» та засновник гуманістичного руху «UAnimals» Олександр Тодорчук розповідає про нюанси підготовки до масштабної виставки Ukraine WOW, власну шкалу вимірювання креативності ідей, погляди на сучасну комунікацію та стан справ із правами тварин в Україні.
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  — Пропоную почати з актуальної теми – це карантин. Чи почав вже разом з колегами з нього виходити? Так, поступово намагаємось повертатись до життя. Для цього крім логістичних питань ми дивимося на психологічну сторону і радимося з психологами про повернення до роботи після домашнього ув’язнення. — І що кажуть психологи? Кажуть, що з психологічної точки зору це можливо буде навіть складніше для суспільства, ніж  з практичної сторони, бо останні місяці більшість людей провела на самоті або в колі рідних, найближчих. І тепер знаходитись в просторі з відносно великою кількістю людей – це психологічно досить складно. Тому, якщо це можливо, роботу рекомендують починати поступово і максимально гнучко. . — Власне, саме через карантин достроково завершилась робота мега-популярної виставки Ukraine WOW, до якої і ти, і твоя компанія мали безпосереднє відношення. За неповні 4 місяці 333 335 людей відвідали виставку. Це національний рекорд, між іншим! Давай з самого початку –  чи були у агентства Gres Todorchuk сумніви щодо того, чи братися за такий масштабний проект взагалі? Ми реалізовували цей проєкт для Укрзалізниці, і сама виставка була відкрита до Дня залізничника. Керівництво УЗ вирішило, що замість пишних корпоративів можна зробити щось дійсно корисне для суспільства. Таким чином і виникла ця ідея, та була залучена до роботи наша агенція. Ярослава Гресь та Юлія Соловей стали керівницями проєкту і буквально жили на локації. Чесно кажучи, не було моменту, щоб ми задумувались над тим, братись за нього чи ні, але тут Ярослава влучно каже про те, що скоріше були моменти, коли ставало питання, чи взагалі це реально. Але ми впевнені, що неможливе – можливо, тому так і працюємо. — Чи не здається тобі, що Укрзалізниці варто було б пофіксити всі недоліки, які є в компанії (а їх, насправді безліч), а потім вже братись за промо-проєкти? Виходить так, що пішов на виставку, надихнувся, якась симпатія в тебе до бренду з’явилась, а потім заходиш в старий вагон потягу, який має тебе везти 14 годин, і вся ця магія кудись зникає. Я вважаю, що ці речі мають відбуватись абсолютно паралельно. В будь-якому разі, комунікацією неможливо замінити діяльність – про це ми кажемо кожному клієнту. Комунікація може підсилити якісь сильні сторони, але вона не може і не має заміняти твою діяльність. На момент, коли ми робили проєкт, ми спостерігали за тим, скільки всього робиться на Укрзалізниці при всіх питаннях до неї. Проєкт Ukraine WOW покликаний зробити так, аби люди по-іншому подивились на мандрівки Україною. — Перш, ніж ми перейдемо до іншої теми, попрошу тебе дати декілька порад щодо того, як в 2020 році розвивати свій бренд. Уявімо, що є стартап, який виходить на ринок. На щоб ти порадив звернути увагу? По-перше, на унікальність вашого продукту, бо комунікація може створити обгортку, але знявши її, будь-яка людина все одно буде куштувати цукерку, яка знаходиться всередині, тому не намагайтеся підмінити комунікацією сам продукт. Другий момент – світ може змінювати креатив. На сьогоднішній день з одного боку ми кажемо, що кожен з нас став медіа, ми всі можемо створювати власний контент в соціальних мережах чи ще десь. Але тепер уявіть, що у вас з’явились мільярди конкурентів, і вам потрібно певним чином в комунікації, в подачі вашого проєкту відділитись від цих речей. В мене є такий власний тест перевірки ідей. Ми колись разом з командою намагались відповісти на питання: як зробити так, щоб закордонні медіа розповідали про соціальні проєкти в Україні?. Ми вирішили піти на зворотний експеримент. Ми промоніторили за півроку в українських медіа згадки по трьом країнам: Шотландія, Чехія, Швейцарія. Обирали ті країни, які не є світовими гігантами, і від яких Україна напряму не залежить. Ми промоніторили ці новини, вийшов досить великий список. Тоді ми відкинули новини політики і спорту. У нас залишилось дві новини за півроку. Новина перша стосувалось того, що в Чехії трансгендер збирається народити дитину, і ми зрозуміли, що це теж не той формат новин, на які можна впливати. Остання новина, яка залишилась, полягала в тому, що в Шотландії відкрилась школа русалоньок. От з тих пір в мене є інструмент вимірювання того, наскільки цікаві і важливі повідомлення – метрика школи русалоньок. В чому полягала ідея? Одна школа плавання (звичайний басейн) в Шотландії зрозуміла, що дівчатка не хочуть ходити на курси плавання. Хлопці ходять, а дівчата – ні. Але вони згадали про те, що багато дівчат мріють стати русалоньками, тому вони просто переформатували свою школу плавання в школу русалоньок. Останнє заняття полягало в тому, що ти одягаєш хвіст і замість диплому з плавання отримуєш посвяту в справжні русалоньки. — Круто. Так, ось ця, здавалось би, проста ідея облетіла весь світ. Тому, якщо ви думаєте про свою комунікацію, то задумайтесь, наскільки ваші ідеї, повідомлення – це школа русалоньок. Наскільки вона зрозуміла і креативна для того, щоб вона облетіла весь світ, і щоб про ваш продукт дізнались всі. — Перейдімо до другої твоєї пристрасті – це зоозахисний рух. Я знаю, що UAnimals має декілька напрямків роботи. Почнемо з цирків, які досі використовують тварин у свої виставах. Яка ситуація з цим наразі в нашій країні? В Україні проблема складається з двох частин – це переїзні цирки, так звані шапіто, і стаціонарні державні цирки. Щодо шапіто, то ми з 2016 року ведемо цю боротьбу і добились локальних заборон більше, ніж в 20 містах України, в тому числі в Києві. Тобто в Києві є стаціонарний цирк, а шапіто з тваринами в столиці виступати не може. Що стосується державних цирків, з ними ми також досить давно працюємо. І зараз має в парламент вноситися законопроєкт про заборону експлуатації тварин в цирках. Минулого року з попереднім міністром культури Бородянським ми домовились і отримали підтвердження про те, що державні цирки відмовляються з 2021 року від експлуатації тварин. Через зміни в міністерствах поки не зрозуміло, як це буде дотримано, але ми працюємо над цим і через окремих народних депутатів, і через парламент загалом. — Ще один напрямок вашої роботи – це боротьба із хутровими фермами. Наскільки мені відомо, то низка країн Європи від них відмовилась, зокрема це Австрія, Великобританія, Чехія. Я чув, що через те, що згортаються ці виробництва в Європі, вони досить активно розвиваються в Україні. Це все правда? Так, саме так і є, бо європейські країни одна за одною забороняють хутрові ферми, хутрове виробництво. Бізнесмени звідти час від часу переїжджають в Україну. Наприклад, в Нідерландах заборонили хутрові ферми, і бізнесмени почали поступово переміщатись до нас. Інколи чиновники звітують про те, що це якісь досягнення в інвестиція... — Сумнівне, насправді.   Навіть якщо на цій стадії не казати про шкоду довкіллю і криваве виробництво, то нинішні хутрові виробництва є максимально автоматизованими, на них працює пару людей, робочі місця вони не створюють. За офіційними даними статистики попередніх років, ця сфера була збитковою для країни, тому це не є якоюсь привабливою інвестицією, натомість є шкодою для довкілля, шкодою для тварин. — Скільки їх в Україні? В Україні кілька десятків самих ферм і вони знаходяться по всій країні. Ця проблема досить актуальна, бо йдеться про 500-800 тисяч тварин щороку. — Ще одна тема – це тестування на тваринах. Я думаю, що мало хто замислюється над тим, що це відбувається і в наші дні, і в нашій країні. Можеш трохи детальніше про це розповісти? По-перше, варто зазначити, що коли ми кажемо про заборону, то в першу чергу маємо на увазі заборону тестування косметики і парфумерії на тваринах. В цій сфері жодних проблем з такою забороною в принципі немає. В Європейському Союзі, наприклад, вже діють відповідні обмеження. І на питання: а як же тестувати?, відповідь – in vitro, тобто в пробірці. Ще й надто, деякі інституції в Україні тестують косметику, парфумерію саме так (на тваринах — ред.). Ми пару років тому проводили ціле розслідування, щоб визначити, де в Україні проводять тестування на тваринах, і виявили, що як мінімум у Львівському і Харківському медичних інститутах косметику, парфумерію тестують на тваринах… — Українську косметику, так? Так. З того часу ми намагаємося змінити цю ситуацію. З одного боку, це питання може і має бути вирішено на законодавчому рівні, з іншого боку вже кілька років в Міністерстві охорони здоров’я лежить технічний регламент на косметичну і парфумерну продукцію, який може заборонити продаж косметики, парфумерії, яку тестовано на тваринах в Україні. Проте, через постійні зміни міністрів до цього питання ніяк не доходять. — Ще один напрямок вашої боротьби – це притравочні станції. Я думаю, що не так багато людей про них знає, але це дуже і дуже жорстока практика. Для тих, хто не в курсі, зазначу, що це коли диких тварин (вовків, кабанів, лисиць) використовують для тренування мисливських собак. Наскільки взагалі законна діяльність таких станцій в Україні? В Україні діє частина легальних притравочних станцій, частина – нелегальні. Деякі з них називають тренувальними або випробувальними станціями. Загалом, ці місця досить криваві, бо в чому полягає механіка такої станції? Є умовний ведмідь, якому, як правило, виривають ікла, кігті для того, щоб він не поранив собак, на нього спускають псів, які його рвуть. Потім ведмедя підліковують, зашивають і повторюють ту ж саму процедуру до тих пір, поки тварина не помирає. Це жахливо. Я бачив тварин, яких рятували з таких станцій. Наприклад, такі були в реабілітаційному центрі Біла скеля на Житомирщині. Притравочні станції – це точно зло! Власне тому і ведеться боротьба щодо їх заборони. — Наскільки вона є успішною? Я, чесно кажучи, досить скептично ставлюся до таких успіхів. Для мене успіхом буде момент, коли притравочні станції заборонять на законодавчому рівні, і цей закон набере чинності. На даний момент стадія – це активна боротьба. Ми продовжуємо з цим боротися і сказати про те, що на даний момент є якась перемога, я наразі не можу. — Нарешті дельфінарії. Що в цій сфері у нас? На вході в парламент знаходиться одразу кілька законопроєктів, які можуть заборонити дельфінарії в Україні. Тут питання досить складне, бо паралельно з забороною дельфінаріїв треба зрозуміти, яким чином діяти далі з цими тваринами, що утримуються в дельфінаріях. Це питання  розглядається, а сама тема поступово зрушується. Люди дізнаються про те, що в дельфінаріях тваринам не подобається знаходитись, про те, що від хімікатів, які знаходяться в басейнах дельфінаріїв, у тварин виникають шкірні та інші захворювання. До речі, в Україні за законом заборонені дельфінарії без доступу до морської води, але вони продовжують функціонувати, і в абсолютній більшості українських дельфінаріїв немає ніякої морської води, тобто це штучно підсолена і створена вода. На жаль, через відсутність гідного контролю в Україні з цим мало що робиться на даний момент. — Трошки несподіване запитання до тебе – чи не замислювався ти про політичну кар’єру, щоб на зовсім іншому рівні впровадити зміни, про які ти говориш? Ти знаєш, чим більше я дізнаюсь про політику, тим менше мені хочеться в неї іти. Це перший момент. По-друге, в мене є така штука, відпрацьована медійністю в першу чергу, – я сприймаю себе в громадській діяльності як інструмент. Коли мене кличуть, наприклад, на якийсь телевізійний ефір о 7-й ранку, я прокидаюсь о 6-й і думаю – навіщо я погодився? Я завжди замислююсь з точки зору того, що питання не в мені, а в тому, що я можу о 7-й ранку донести важливі повідомлення. Я є таким гучномовцем цього питання. Виходячи з цього, я можу сказати відносно політики, що на мій погляд як інструмент я зараз значно більш ефективний в громадській діяльності. Взаємодіючи, комунікуючи з тими ж депутатами, міністрами. До речі, в кінці минулого року, я ініціював створення міжфракційного депутатського об’єднання в парламенті… — Гуманна країна  Так, там об’єднано 30 депутатів. На даний момент, я не можу сказати, що десь я як інструмент міг би бути ефективнішим. — Коли ми обговорювали всі ці напрямки, в яких працює UAnimals, я подумав про те, що, мабуть за всі роки існування організації ти наступив на хвіст дуже багатьом людям. Як часто ти стикаєшся з хейтом, погрозами в свій бік? Є групи в Фейсбуці, які присвячені тільки тому, який я поганий, а є групи, які присвячені тому, які UAnimals погані. Я час від часу з кожною актуалізацією теми отримаю певну кількість погроз в свою адресу. В той же час я розумію, що якби цього не було, то це значило б, що я щось зробив неправильно. — Олександре, насамкінець, якщо б ти міг донести лише одну думку до всіх українців, що це була б за думка? Знаєш, ті ідеї, які я намагаюсь доносити, в першу чергу про те, що не треба чекати, поки світ стане ідеальним, не треба чекати моменту, коли ви станете ідеальними. Бо насправді, гуманність – це не точка на карті, а це шлях. Якщо ви сьогодні зробите гарний вчинок або не зробите поганого вчинку, то це вже буде велике досягнення. Мої спостереження показують, що дуже багато людей не змінюються самі і не змінюють нічого навколо, виходячи з того, що вони знаходять якісь інші проблеми в собі або в світі навколо. Давайте будемо відвертими – якщо ви точково, прямо сьогодні зробите гарну справу, то вже світ, його квадратний метр навколо вас стане трішки кращим. Слухайте також попередній випуск подкасту з Кірою Рудик, яка розповіла про перший мільйон, велику політику та зворотний бік успіху. Про подкаст Інше інтервю. Від Backstreet Boys до Бернара Вербера – за час роботи на радіо Володимир Анфімов узяв понад 200 інтерв’ю. Змінивши сферу і ставши експертом з комунікацій, він так само обожнює спілкуватися з цікавими людьми. Кожен герой подкасту Інше інтерв’ю – це особистість з унікальною історією, незвичним досвідом або набором знань. В розмові з ведучим гості розповідають про свої взлети та падіння, перемоги та факапи, і найголовніше, уроки, які зробили їх тими, ким вони є зараз.
Реклама 👇 Замовити

— Proponuju počaty z aktuaľnoї temy – ce karantyn. Čy počav vže razom z kolegamy z ńogo vyhodyty?

Tak, postupovo namagajemoś povertatyś do žyttja. Dlja ćogo krim logistyčnyh pytań my dyvymosja na psyhologičnu storonu i radymosja z psyhologamy pro povernennja do roboty pislja «domašńogo uv’jaznennja».

— I ščo kažuť psyhology?

Kažuť, ščo z psyhologičnoї točky zoru ce možlyvo bude naviť skladniše dlja suspiľstva, niž  z praktyčnoї storony, bo ostanni misjaci biľšisť ljudej provela na samoti abo v koli ridnyh, najblyžčyh. I teper znahodytyś v prostori z vidnosno velykoju kiľkistju ljudej – ce psyhologično dosyť skladno. Tomu, jakščo ce možlyvo, robotu rekomendujuť počynaty postupovo i maksymaľno gnučko. .

Vlasne, same čerez karantyn dostrokovo zaveršylaś robota mega-populjarnoї vystavky «Ukraine WOW», do jakoї i ty, i tvoja kompanija maly bezposerednje vidnošennja. Za nepovni 4 misjaci 333 335 ljudej vidvidaly vystavku. Ce nacionaľnyj rekord, miž inšym! Davaj z samogo počatku –  čy buly u agentstva «Gres Todorchuk» sumnivy ščodo togo, čy bratysja za takyj masštabnyj proekt vzagali?

My realizovuvaly cej projekt dlja Ukrzaliznyci, i sama vystavka bula vidkryta do Dnja zaliznyčnyka. Kerivnyctvo UZ vyrišylo, ščo zamisť pyšnyh korporatyviv možna zrobyty ščoś dijsno korysne dlja suspiľstva. Takym čynom i vynykla cja ideja, ta bula zalučena do roboty naša agencija. Jaroslava Greś ta Julija Solovej staly kerivnycjamy projektu i bukvaľno žyly na lokaciї. Česno kažučy, ne bulo momentu, ščob my zadumuvalyś nad tym, bratyś za ńogo čy ni, ale tut Jaroslava vlučno kaže pro te, ščo skoriše buly momenty, koly stavalo pytannja, čy vzagali ce reaľno. Ale my vpevneni, ščo nemožlyve – možlyvo, tomu tak i pracjujemo.

🦁 «Ne treba čekaty, poky svit stane ideaľnym», — Oleksandr Todorčuk, Gres Todorchuk 1

— Čy ne zdajeťsja tobi, ščo Ukrzaliznyci varto bulo b pofiksyty vsi nedoliky, jaki je v kompaniї (a їh, naspravdi bezlič), a potim vže bratyś za promo-projekty? Vyhodyť tak, ščo pišov na vystavku, nadyhnuvsja, jakaś sympatija v tebe do brendu z’javylaś, a potim zahodyš v staryj vagon potjagu, jakyj maje tebe vezty 14 godyn, i vsja cja magija kudyś znykaje.

Ja vvažaju, ščo ci reči majuť vidbuvatyś absoljutno paraleľno. V buď-jakomu razi, komunikacijeju nemožlyvo zaminyty dijaľnisť – pro ce my kažemo kožnomu klijentu. Komunikacija može pidsylyty jakiś syľni storony, ale vona ne može i ne maje zaminjaty tvoju dijaľnisť. Na moment, koly my robyly projekt, my sposterigaly za tym, skiľky vśogo robyťsja na Ukrzaliznyci pry vsih pytannjah do neї.

Projekt «Ukraine WOW» poklykanyj zrobyty tak, aby ljudy po-inšomu podyvylyś na mandrivky Ukraїnoju.

🦁 «Ne treba čekaty, poky svit stane ideaľnym», — Oleksandr Todorčuk, Gres Todorchuk 2

— Perš, niž my perejdemo do inšoї temy, poprošu tebe daty dekiľka porad ščodo togo, jak v 2020 roci rozvyvaty svij brend. Ujavimo, ščo je startap, jakyj vyhodyť na rynok. Na ščob ty poradyv zvernuty uvagu?

Po-perše, na unikaľnisť vašogo produktu, bo komunikacija može stvoryty obgortku, ale znjavšy її, buď-jaka ljudyna vse odno bude kuštuvaty cukerku, jaka znahodyťsja vseredyni, tomu ne namagajtesja pidminyty komunikacijeju sam produkt.

Drugyj moment – svit može zminjuvaty kreatyv. Na śogodnišnij deń z odnogo boku my kažemo, ščo kožen z nas stav media, my vsi možemo stvorjuvaty vlasnyj kontent v sociaľnyh merežah čy šče deś. Ale teper ujaviť, ščo u vas z’javylyś miľjardy konkurentiv, i vam potribno pevnym čynom v komunikaciї, v podači vašogo projektu viddilytyś vid cyh rečej.

🦁 «Ne treba čekaty, poky svit stane ideaľnym», — Oleksandr Todorčuk, Gres Todorchuk 3

V mene je takyj vlasnyj test perevirky idej. My kolyś razom z komandoju namagalyś vidpovisty na pytannja: «jak zrobyty tak, ščob zakordonni media rozpovidaly pro sociaľni projekty v Ukraїni?». My vyrišyly pity na zvorotnyj eksperyment. My promonitoryly za pivroku v ukraїnśkyh media zgadky po tŕom kraїnam: Šotlandija, Čehija, Švejcarija. Obyraly ti kraїny, jaki ne je svitovymy gigantamy, i vid jakyh Ukraїna naprjamu ne zaležyť. My promonitoryly ci novyny, vyjšov dosyť velykyj spysok. Todi my vidkynuly novyny polityky i sportu. U nas zalyšyloś dvi novyny za pivroku. Novyna perša stosuvaloś togo, ščo v Čehiї transgender zbyrajeťsja narodyty dytynu, i my zrozumily, ščo ce tež ne toj format novyn, na jaki možna vplyvaty. Ostannja novyna, jaka zalyšylaś, poljagala v tomu, ščo v Šotlandiї vidkrylaś škola rusalońok. Ot z tyh pir v mene je instrument vymirjuvannja togo, naskiľky cikavi i važlyvi povidomlennja – «metryka školy rusalońok».

V čomu poljagala ideja? Odna škola plavannja (zvyčajnyj basejn) v Šotlandiї zrozumila, ščo divčatka ne hočuť hodyty na kursy plavannja. Hlopci hodjať, a divčata – ni. Ale vony zgadaly pro te, ščo bagato divčat mrijuť staty rusalońkamy, tomu vony prosto pereformatuvaly svoju školu plavannja v školu rusalońok. Ostannje zanjattja poljagalo v tomu, ščo ty odjagaješ hvist i zamisť dyplomu z plavannja otrymuješ posvjatu v spravžni rusalońky.

— Kruto.

Tak, oś cja, zdavaloś by, prosta ideja obletila veś svit. Tomu, jakščo vy dumajete pro svoju komunikaciju, to zadumajteś, naskiľky vaši ideї, povidomlennja – ce škola rusalońok. Naskiľky vona zrozumila i kreatyvna dlja togo, ščob vona obletila veś svit, i ščob pro vaš produkt diznalyś vsi.

— Perejdimo do drugoї tvojeї prystrasti – ce zoozahysnyj ruh. Ja znaju, ščo UAnimals maje dekiľka naprjamkiv roboty. Počnemo z cyrkiv, jaki dosi vykorystovujuť tvaryn u svoї vystavah. Jaka sytuacija z cym narazi v našij kraїni?

V Ukraїni problema skladajeťsja z dvoh častyn – ce pereїzni cyrky, tak zvani šapito, i stacionarni deržavni cyrky. Ščodo šapito, to my z 2016 roku vedemo cju boroťbu i dobylyś lokaľnyh zaboron biľše, niž v 20 mistah Ukraїny, v tomu čysli v Kyjevi. Tobto v Kyjevi je stacionarnyj cyrk, a šapito z tvarynamy v stolyci vystupaty ne može. Ščo stosujeťsja deržavnyh cyrkiv, z nymy my takož dosyť davno pracjujemo. I zaraz maje v parlament vnosytysja zakonoprojekt pro zaboronu ekspluataciї tvaryn v cyrkah.

🦁 «Ne treba čekaty, poky svit stane ideaľnym», — Oleksandr Todorčuk, Gres Todorchuk 4

Mynulogo roku z poperednim ministrom kuľtury Borodjanśkym my domovylyś i otrymaly pidtverdžennja pro te, ščo deržavni cyrky vidmovljajuťsja z 2021 roku vid ekspluataciї tvaryn. Čerez zminy v ministerstvah poky ne zrozumilo, jak ce bude dotrymano, ale my pracjujemo nad cym i čerez okremyh narodnyh deputativ, i čerez parlament zagalom.

Šče odyn naprjamok vašoї roboty – ce boroťba iz hutrovymy fermamy. Naskiľky meni vidomo, to nyzka kraїn Jevropy vid nyh vidmovylaś, zokrema ce Avstrija, Velykobrytanija, Čehija. Ja čuv, ščo čerez te, ščo zgortajuťsja ci vyrobnyctva v Jevropi, vony dosyť aktyvno rozvyvajuťsja v Ukraїni. Ce vse pravda?

Tak, same tak i je, bo jevropejśki kraїny odna za odnoju zaboronjajuť hutrovi fermy, hutrove vyrobnyctvo. Biznesmeny zvidty čas vid času pereїždžajuť v Ukraїnu. Napryklad, v Niderlandah zaboronyly hutrovi fermy, i biznesmeny počaly postupovo peremiščatyś do nas. Inkoly čynovnyky zvitujuť pro te, ščo ce jakiś dosjagnennja v investycija…

— Sumnivne, naspravdi.  

Naviť jakščo na cij stadiї ne kazaty pro škodu dovkillju i kryvave vyrobnyctvo, to nynišni hutrovi vyrobnyctva je maksymaľno avtomatyzovanymy, na nyh pracjuje paru ljudej, roboči miscja vony ne stvorjujuť. Za oficijnymy danymy statystyky poperednih rokiv, cja sfera bula zbytkovoju dlja kraїny, tomu ce ne je jakojuś pryvablyvoju investycijeju, natomisť je škodoju dlja dovkillja, škodoju dlja tvaryn.

— Skiľky їh v Ukraїni?

V Ukraїni kiľka desjatkiv samyh ferm i vony znahodjaťsja po vsij kraїni. Cja problema dosyť aktuaľna, bo jdeťsja pro 500-800 tysjač tvaryn ščoroku.

🦁 «Ne treba čekaty, poky svit stane ideaľnym», — Oleksandr Todorčuk, Gres Todorchuk 5

— Šče odna tema – ce testuvannja na tvarynah. Ja dumaju, ščo malo hto zamysljujeťsja nad tym, ščo ce vidbuvajeťsja i v naši dni, i v našij kraїni. Možeš trohy detaľniše pro ce rozpovisty?

Po-perše, varto zaznačyty, ščo koly my kažemo pro zaboronu, to v peršu čergu majemo na uvazi zaboronu testuvannja kosmetyky i parfumeriї na tvarynah. V cij sferi žodnyh problem z takoju zaboronoju v pryncypi nemaje. V Jevropejśkomu Sojuzi, napryklad, vže dijuť vidpovidni obmežennja. I na pytannja: «a jak že testuvaty?», vidpoviď – in vitro, tobto v probirci.

Šče j nadto, dejaki instytuciї v Ukraїni testujuť kosmetyku, parfumeriju same tak (na tvarynah — red.). My paru rokiv tomu provodyly cile rozsliduvannja, ščob vyznačyty, de v Ukraїni provodjať testuvannja na tvarynah, i vyjavyly, ščo jak minimum u Lvivśkomu i Harkivśkomu medyčnyh instytutah kosmetyku, parfumeriju testujuť na tvarynah…

— Ukraїnśku kosmetyku, tak?

Tak. Z togo času my namagajemosja zminyty cju sytuaciju. Z odnogo boku, ce pytannja može i maje buty vyrišeno na zakonodavčomu rivni, z inšogo boku vže kiľka rokiv v Ministerstvi ohorony zdorov’ja ležyť tehničnyj reglament na kosmetyčnu i parfumernu produkciju, jakyj može zaboronyty prodaž kosmetyky, parfumeriї, jaku testovano na tvarynah v Ukraїni. Prote, čerez postijni zminy ministriv do ćogo pytannja nijak ne dohodjať.

— Šče odyn naprjamok vašoї boroťby – ce prytravočni stanciї. Ja dumaju, ščo ne tak bagato ljudej pro nyh znaje, ale ce duže i duže žorstoka praktyka. Dlja tyh, hto ne v kursi, zaznaču, ščo ce koly dykyh tvaryn (vovkiv, kabaniv, lysyć) vykorystovujuť dlja trenuvannja myslyvśkyh sobak. Naskiľky vzagali zakonna dijaľnisť takyh stancij v Ukraїni?

V Ukraїni dije častyna legaľnyh prytravočnyh stancij, častyna – nelegaľni. Dejaki z nyh nazyvajuť trenuvaľnymy abo vyprobuvaľnymy stancijamy. Zagalom, ci miscja dosyť kryvavi, bo v čomu poljagaje mehanika takoї stanciї? Je umovnyj vedmiď, jakomu, jak pravylo, vyryvajuť ikla, kigti dlja togo, ščob vin ne poranyv sobak, na ńogo spuskajuť psiv, jaki jogo rvuť. Potim vedmedja pidlikovujuť, zašyvajuť i povtorjujuť tu ž samu proceduru do tyh pir, poky tvaryna ne pomyraje. Ce žahlyvo. Ja bačyv tvaryn, jakyh rjatuvaly z takyh stancij. Napryklad, taki buly v reabilitacijnomu centri «Bila skelja» na Žytomyrščyni. Prytravočni stanciї – ce točno zlo! Vlasne tomu i vedeťsja boroťba ščodo їh zaborony.

— Naskiľky vona je uspišnoju?

Ja, česno kažučy, dosyť skeptyčno stavljusja do takyh uspihiv. Dlja mene uspihom bude moment, koly prytravočni stanciї zaboronjať na zakonodavčomu rivni, i cej zakon nabere čynnosti. Na danyj moment stadija – ce aktyvna boroťba. My prodovžujemo z cym borotysja i skazaty pro te, ščo na danyj moment je jakaś peremoga, ja narazi ne možu.

🦁 «Ne treba čekaty, poky svit stane ideaľnym», — Oleksandr Todorčuk, Gres Todorchuk 6

— Narešti deľfinariї. Ščo v cij sferi u nas?

Na vhodi v parlament znahodyťsja odrazu kiľka zakonoprojektiv, jaki možuť zaboronyty deľfinariї v Ukraїni. Tut pytannja dosyť skladne, bo paraleľno z zaboronoju deľfinariїv treba zrozumity, jakym čynom dijaty dali z cymy tvarynamy, ščo utrymujuťsja v deľfinarijah. Ce pytannja  rozgljadajeťsja, a sama tema postupovo zrušujeťsja. Ljudy diznajuťsja pro te, ščo v deľfinarijah tvarynam ne podobajeťsja znahodytyś, pro te, ščo vid himikativ, jaki znahodjaťsja v basejnah deľfinariїv, u tvaryn vynykajuť škirni ta inši zahvorjuvannja.

Do reči, v Ukraїni za zakonom zaboroneni deľfinariї bez dostupu do morśkoї vody, ale vony prodovžujuť funkcionuvaty, i v absoljutnij biľšosti ukraїnśkyh deľfinariїv nemaje nijakoї morśkoї vody, tobto ce štučno pidsolena i stvorena voda. Na žaľ, čerez vidsutnisť gidnogo kontrolju v Ukraїni z cym malo ščo robyťsja na danyj moment.

— Trošky nespodivane zapytannja do tebe – čy ne zamysljuvavsja ty pro polityčnu kar’jeru, ščob na zovsim inšomu rivni vprovadyty zminy, pro jaki ty govoryš?

Ty znaješ, čym biľše ja diznajuś pro polityku, tym menše meni hočeťsja v neї ity. Ce peršyj moment. Po-druge, v mene je taka štuka, vidpraćovana medijnistju v peršu čergu, – ja spryjmaju sebe v gromadśkij dijaľnosti jak instrument. Koly mene klyčuť, napryklad, na jakyjś televizijnyj efir o 7-j ranku, ja prokydajuś o 6-j i dumaju – naviščo ja pogodyvsja? Ja zavždy zamysljujuś z točky zoru togo, ščo pytannja ne v meni, a v tomu, ščo ja možu o 7-j ranku donesty važlyvi povidomlennja. Ja je takym gučnomovcem ćogo pytannja. Vyhodjačy z ćogo, ja možu skazaty vidnosno polityky, ščo na mij pogljad jak instrument ja zaraz značno biľš efektyvnyj v gromadśkij dijaľnosti. Vzajemodijučy, komunikujučy z tymy ž deputatamy, ministramy. Do reči, v kinci mynulogo roku, ja inicijuvav stvorennja mižfrakcijnogo deputatśkogo ob’jednannja v parlamenti…

— «Gumanna kraїna» 

Tak, tam ob’jednano 30 deputativ. Na danyj moment, ja ne možu skazaty, ščo deś ja jak instrument mig by buty efektyvnišym.

— Koly my obgovorjuvaly vsi ci naprjamky, v jakyh pracjuje UAnimals, ja podumav pro te, ščo, mabuť za vsi roky isnuvannja organizaciї ty nastupyv na hvist duže bagaťom ljudjam. Jak často ty stykaješsja z hejtom, pogrozamy v svij bik?

Je grupy v Fejsbuci, jaki prysvjačeni tiľky tomu, jakyj ja poganyj, a je grupy, jaki prysvjačeni tomu, jaki UAnimals pogani. Ja čas vid času z kožnoju aktualizacijeju temy otrymaju pevnu kiľkisť pogroz v svoju adresu. V toj že čas ja rozumiju, ščo jakby ćogo ne bulo, to ce značylo b, ščo ja ščoś zrobyv nepravyľno.

— Oleksandre, nasamkineć, jakščo b ty mig donesty lyše odnu dumku do vsih ukraїnciv, ščo ce bula b za dumka?

Znaješ, ti ideї, jaki ja namagajuś donosyty, v peršu čergu pro te, ščo ne treba čekaty, poky svit stane ideaľnym, ne treba čekaty momentu, koly vy stanete ideaľnymy. Bo naspravdi, gumannisť – ce ne točka na karti, a ce šljah. Jakščo vy śogodni zrobyte garnyj včynok abo ne zrobyte poganogo včynku, to ce vže bude velyke dosjagnennja.

Moї sposterežennja pokazujuť, ščo duže bagato ljudej ne zminjujuťsja sami i ne zminjujuť ničogo navkolo, vyhodjačy z togo, ščo vony znahodjať jakiś inši problemy v sobi abo v sviti navkolo. Davajte budemo vidvertymy – jakščo vy točkovo, prjamo śogodni zrobyte garnu spravu, to vže svit, jogo kvadratnyj metr navkolo vas stane trišky kraščym.

Sluhajte takož poperednij vypusk podkastu z Kiroju Rudyk, jaka rozpovila pro peršyj miľjon, velyku polityku ta zvorotnyj bik uspihu.

Inši podkasty možna znajty pid speciaľnym tegom «Inše interv’ju».

Pro podkast «Inše interv’ju»

Vid Backstreet Boys do Bernara Verbera – za čas roboty na radio Volodymyr Anfimov uzjav ponad 200 interv’ju. Zminyvšy sferu i stavšy ekspertom z komunikacij, vin tak samo obožnjuje spilkuvatysja z cikavymy ljuďmy. Kožen geroj podkastu «Inše interv’ju» – ce osobystisť z unikaľnoju istorijeju, nezvyčnym dosvidom abo naborom znań. V rozmovi z vedučym gosti rozpovidajuť pro svoї vzlety ta padinnja, peremogy ta fakapy, i najgolovniše, uroky, jaki zrobyly їh tymy, kym vony je zaraz.

📱 Čytajte Na chasi u Facebook i Twitter, pidpysujteś na kanal u Telegram.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: