fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

😒 Jak stres zminjuje mozok ta ščo dopomože vporatysja z nym

😒 Як стрес змінює мозок та що допоможе впоратися з ним
Jakščo vy nervujete pid čas skladannja ispytu čy vystupu na konferenciї, turbuvatysja ne varto, adže nevelykyj stres u takyh sytuacijah — ce normaľna častyna povsjakdennogo žyttja. Prote, hroničnyj abo postijnyj stres maje velyčeznyj vplyv na naš mozok, zbiľšujučy ryzyky fizyčnyh ta psyhologičnyh problem.
Якщо ви нервуєте під час складання іспиту чи виступу на конференції, турбуватися не варто, адже невеликий стрес у таких ситуаціях — це нормальна частина повсякденного життя. Проте, хронічний або постійний стрес має величезний вплив на наш мозок, збільшуючи ризики фізичних та психологічних проблем.
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  ❓ Чим небезпечний хронічний стрес. Постійний стрес запускає хронічні запалення в організмі, які можуть призвести до проблем зі здоров’ям, серед яких захворювання серця та діабет. Крім цього, запалення негативно впливають на мозкові системи, повязані з мотивацією та розумовою спритністю. Наприклад, підвищення рівня гормону кортизолу, спричинене стресом, перешкоджає здоровому сну. До того ж, хронічний стрес часто призводить до депресії, що є провідною причиною інвалідності у всьому світі. Люди, які одного разу пережили депресію, схильні до рецидивів (повторних проявів депресії у майбутньому). 🔜 Наслідки депресії. Депресія спричиняє проблеми як у неемоційних сферах, таких як планування та вирішення проблем, так і в емоційних та соціальних сферах, наприклад зявляється упередження до негативної інформації, яку ви просто відмовляєтеся помічати. Стрес також може порушити баланс між раціональним мисленням та емоціями. Наприклад, стресова новина про глобальне поширення нового коронавірусу змусила людей накопичувати засоби для дезінфекції рук та туалетний папір. Магазини спорожніли, попри запевнення уряду, що товарів вистачить на всіх. Причину такої поведінки пояснити досить просто, адже в умовах стресу ділянки нашого мозку активізують функції повязані з патологічним накопиченням. Тобто стрес підвищує ірраціональні страхи, які перевершують звичну здатність мозку до холодного та раціонального ухвалення рішень. Окрім депресії та тривоги, хронічний стрес є однією з головних причин появи симптомів вигорання на роботі. Згадайте, коли ви востаннє з радістю йшли на роботу. Якщо давно, то можливо, саме зараз час змінити щось у житті. 💊 Що допоможе подолати стрес. Найперше — це фізичні вправи, які збільшують нейрогенез (вироблення нових клітин головного мозку) у таких важливих областях, як гіпокамп. Це частина головного мозку, яка відбповідає за перехід короткочасної памяті у довготривалу та бере участь у формуванні ваших емоцій. Зменшення обєму гіпокампу є однією з перших ознак хвороби Альцгеймера. Тому фізичні вправи допоможуть покращити ваш настрій, память, загальне самопочуття та, звичайно, фізичне здоровя. Ще один ключовий спосіб подолати стрес — спілкуватися з близькими людьми навколо вас, наприклад, з родиною, друзями чи навіть сусідами. Відпочинок та взаємодія з людьми відволікають вас від негативних думок та, головне, допомагають зменшити почуття стресу. Навчання — менш очевидний, але не менш ефективний спосіб, який призводить до пізнавального резерву. Дослідження доводять, що запас наукових здібностей забезпечує захист під час негативних життєвих подіях. Також памятайте про волонтерську діяльність або пожертвування на благодійність, які активізують систему винагород у вашому мозку та сприяють позитивним почуттям у житті. ❗ Важливо. Коли ви переживаєте хронічний стрес, не чекайте, що все вирішиться само собою, бо час лікує. Раннє виявлення проблеми та ефективне лікування — це запорука хорошого результату та самопочуття.  Дійте цілісно, ​​одночасно поліпшуючи настрій, мислення та фізичне здоровя. Тоді не доведеться чекати, поки вас переповнить стрес. Зрештою, важливо, щоб ми вчилися з раннього віку підтримувати наш мозок протягом всього життєвого шляху. Адаптований переклад зі статті на сайті The Conversatiom Барбари Жаклін Саакян, професорки клінічної нейропсихології Кембриджського університету; Крістель Ленглі, наукового співробітника докторантури, когнітивної нейрології Кембриджського університету, та Музаффер Касер, клінічного викладача Кембриджський університет за ліцензією Creative Commons. Na chasi активно висвітлює тему пандемії коронавірусу у світі та в Україні. Ми ретельно перевіряємо всю інформацію перед публікацією. Всі матеріали за цією темою ви можете знайти під спеціальним тегом. А найважливіше ми зберемо для вас тут: Повний перелік джерел з офіційною інформацією — де читати правду про пандемію Чи допоможе карантин — історія найважливіших карантинів в історії людства Гігієна телефону — наш смартфон є одним із найбрудніших предметів, яких ми торкаємося руками кожен день. Як почистити смартфон від бактерій Чи помру я, якщо захворію на COVID-19? — ми всі замислювалися над цим питанням. На допомогу приходить тест, заснований на реальній статистиці Самоізоляція — не дуже веселе заняття. Як краще проводити час вдома, ми теж знаємо і розповідаємо: 7 порад як ефективно працювати вдома 30 застосунків, сервісів та курсів, що стали безкоштовними на час карантину Карантин з користю — закордонні серіали, медитація, освіта, кулінарія, і це ще не весь перелік того, чим можна зайняти себе І нарешті — ігри, які дадуть надію на краще. Нам всім не вистачає трохи надії.
Реклама 👇 Замовити

❓ Čym nebezpečnyj hroničnyj stres

Postijnyj stres zapuskaje hronični zapalennja v organizmi, jaki možuť pryzvesty do problem zi zdorov’jam, sered jakyh zahvorjuvannja sercja ta diabet.

Krim ćogo, zapalennja negatyvno vplyvajuť na mozkovi systemy, pov’jazani z motyvacijeju ta rozumovoju sprytnistju. Napryklad, pidvyščennja rivnja gormonu kortyzolu, spryčynene stresom, pereškodžaje zdorovomu snu.

Do togo ž, hroničnyj stres často pryzvodyť do depresiї, ščo je providnoju pryčynoju invalidnosti u vśomu sviti. Ljudy, jaki odnogo razu perežyly depresiju, shyľni do recydyviv (povtornyh projaviv depresiї u majbutńomu).

😒 Jak stres zminjuje mozok ta ščo dopomože vporatysja z nym 1

🔜 Naslidky depresiї

Depresija spryčynjaje problemy jak u neemocijnyh sferah, takyh jak planuvannja ta vyrišennja problem, tak i v emocijnyh ta sociaľnyh sferah, napryklad z’javljajeťsja uperedžennja do negatyvnoї informaciї, jaku vy prosto vidmovljajetesja pomičaty.

Stres takož može porušyty balans miž racionaľnym myslennjam ta emocijamy. Napryklad, stresova novyna pro globaľne pošyrennja novogo koronavirusu zmusyla ljudej nakopyčuvaty zasoby dlja dezinfekciї ruk ta tualetnyj papir. Magazyny sporožnily, popry zapevnennja urjadu, ščo tovariv vystačyť na vsih.

Pryčynu takoї povedinky pojasnyty dosyť prosto, adže v umovah stresu diljanky našogo mozku aktyvizujuť funkciї pov’jazani z patologičnym nakopyčennjam. Tobto stres pidvyščuje irracionaľni strahy, jaki pereveršujuť zvyčnu zdatnisť mozku do holodnogo ta racionaľnogo uhvalennja rišeń.

Okrim depresiї ta tryvogy, hroničnyj stres je odnijeju z golovnyh pryčyn pojavy symptomiv vygorannja na roboti. Zgadajte, koly vy vostannje z radistju jšly na robotu. Jakščo davno, to možlyvo, same zaraz čas zminyty ščoś u žytti.

😒 Jak stres zminjuje mozok ta ščo dopomože vporatysja z nym 2

💊 Ščo dopomože podolaty stres

Najperše — ce fizyčni vpravy, jaki zbiľšujuť nejrogenez (vyroblennja novyh klityn golovnogo mozku) u takyh važlyvyh oblastjah, jak gipokamp. Ce častyna golovnogo mozku, jaka vidbpovidaje za perehid korotkočasnoї pam’jati u dovgotryvalu ta bere učasť u formuvanni vašyh emocij. Zmenšennja ob’jemu gipokampu je odnijeju z peršyh oznak hvoroby Aľcgejmera. Tomu fizyčni vpravy dopomožuť pokraščyty vaš nastrij, pam’jať, zagaľne samopočuttja ta, zvyčajno, fizyčne zdorov’ja.

Šče odyn ključovyj sposib podolaty stres — spilkuvatysja z blyźkymy ljuďmy navkolo vas, napryklad, z rodynoju, druzjamy čy naviť susidamy. Vidpočynok ta vzajemodija z ljuďmy vidvolikajuť vas vid negatyvnyh dumok ta, golovne, dopomagajuť zmenšyty počuttja stresu.

Navčannja — menš očevydnyj, ale ne menš efektyvnyj sposib, jakyj pryzvodyť do piznavaľnogo rezervu. Doslidžennja dovodjať, ščo zapas naukovyh zdibnostej zabezpečuje zahyst pid čas negatyvnyh žyttjevyh podijah.

Takož pam’jatajte pro volonterśku dijaľnisť abo požertvuvannja na blagodijnisť, jaki aktyvizujuť systemu vynagorod u vašomu mozku ta spryjajuť pozytyvnym počuttjam u žytti.

😒 Jak stres zminjuje mozok ta ščo dopomože vporatysja z nym 3

❗ Važlyvo

Koly vy perežyvajete hroničnyj stres, ne čekajte, ščo vse vyrišyťsja samo soboju, bo «čas likuje». Rannje vyjavlennja problemy ta efektyvne likuvannja — ce zaporuka horošogo rezuľtatu ta samopočuttja. 

Dijte cilisno, ​​odnočasno polipšujučy nastrij, myslennja ta fizyčne zdorov’ja. Todi ne dovedeťsja čekaty, poky vas perepovnyť stres. Zreštoju, važlyvo, ščob my včylysja z ranńogo viku pidtrymuvaty naš mozok protjagom vśogo žyttjevogo šljahu.

Adaptovanyj pereklad zi statti na sajti The Conversatiom Barbary Žaklin Saakjan, profesorky kliničnoї nejropsyhologiї Kembrydžśkogo universytetu; Kristeľ Lengli, naukovogo spivrobitnyka doktorantury, kognityvnoї nejrologiї Kembrydžśkogo universytetu, ta Muzaffer Kaser, kliničnogo vykladača Kembrydžśkyj universytet za licenzijeju Creative Commons.

Na chasi aktyvno vysvitljuje temu pandemiї koronavirusu u sviti ta v Ukraїni. My reteľno perevirjajemo vsju informaciju pered publikacijeju. Vsi materialy za cijeju temoju vy možete znajty pid speciaľnym tegom.

A najvažlyviše my zberemo dlja vas tut:

Samoizoljacija — ne duže vesele zanjattja. Jak krašče provodyty čas vdoma, my tež znajemo i rozpovidajemo:

📱 Čytajte Na chasi u Facebook i Twitter, pidpysujteś na kanal u Telegram.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: