fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

🌆 Vpered u majbutnje: jakym my majemo pobačyty Kyїv u 2050?

🌆 Вперед у майбутнє: яким ми маємо побачити Київ у 2050?

Jakym maje buty misto majbutńogo i čy je u Kyjeva šans nym staty? Rozpovidaje Griša Zotov — zasnovnyk arhitekturnoї studiї Architectural Prescription v Amsterdami, spivzasnovnyk The Good Plastic Company ta CANactions School, arhitektor projektu Novyj Podil u Kyjevi.
Яким має бути місто майбутнього і чи є у Києва шанс ним стати? Розповідає Гріша Зотов — засновник архітектурної студії Architectural Prescription в Амстердамі, співзасновник The Good Plastic Company та CANactions School, архітектор проєкту Новий Поділ у Києві.
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Чисельність населення Землі збільшується доволі стрімко. Якихось 10 000 років тому планету населяло не більше пари мільйонів Homo sapiens. Уже в 1800-х роках людське населення нараховувало мільярд осіб, а у 20-ті роки ХХ століття сягнуло двох мільярдів. Сьогодні на Землі проживає понад 7,3 млрд людей. За прогнозами ООН, до 2050 року ця цифра може досягти 9,7 млрд, а до 2100 року перевищити й 11 млрд осіб. Чисельність міського населення вже давно зрівнялася з чисельністю сільського, і продовжує зростати. Якщо вірити прогнозам, до 2050 року частка міського населення на Землі досягне 75%. А отже тільки стрімке зростання міст і абсолютно новий формат інфраструктури здатні розвязувати проблеми перенаселення й урбанізації. Ідеальне місто не заважає. По-перше, у майбутньому ідеальному Києві всім вистачатиме публічного простору. Місто майбутнього має бути про доступність і відсутність будь-яких перешкод для своїх мешканців. У ньому немає парканів й інших перепон для вільного пересування громадян. Завдяки цьому, людяному масштабу (розміри будівель і обєктів інфраструктури, які є природними для людини) і продуманій архітектурі, тут зручно пересуватися всім групам населення: є пандуси, рампи, великі  проходи, а у публічних місцях майже відсутні сходинки. . Funenpark, Нідерланди. Фото: landlab.nl. Я сподіваюся, майбутній Київ буде сталим та поліфункціональним містом без спальних чи інших монофункціональних районів на зразок Позняків чи Оболоні. У середньому в європейських містах, 75% нерухомості — це житло, а 25% — усе інше: офіси, школи, магазини, тощо. Проте вся ця нерухомість має співіснувати в гармонії, а не бути сконцентрованою в одному окремому кутку. Це позбавить місто транспортних колапсів, а люди перестають витрачати велику частку свого життя на дорогу. До того ж офісні райони, що переживають годину пік о 9 ранку, в обідню перерву і десь о 5-6 годин вечора — в інший час, протягом дня і щовихідного, стоять геть порожніми. Таке розподілення простору має негативні наслідки для всього міста — по-перше, ці райони перевантажують міську інфраструктуру, тому що багато людей вимушені використовувати машини, або інший транспорт, аби дістатися від житла на роботу; по-друге, коли цей простір стоїть пустим — він стає психологічно неприємним і небезпечним, навіть, якщо мають доброустрій і гідне освітлення. Поліфункціональність міста важлива ще й тому, що вона дозволяє жити та розвиватися і йому, і його мешканцям. І цей розвиток має позитивний вплив на людину. Місто наповнюється різноплановими активностями, які надають мешканцям більший вибір, і відповідно, роблять їхнє життя комфортнішим.  Історичне, а не бутафорське. Історичні памятки та памятники урбаністики повинен оберігати закон, як того вимагає ЮНЕСКО. У майбутньому Маріїнський парк та інші знакові місця Києва мають залишитися вільними від забудов, а історичні будівлі — зберігатися з дотриманням усіх умов реконструкції. Проте задача сучасної архітектури підкреслювати історичні обєкти та зберегти історичну природу міст. Саме тому Києву не завадить розпочати відкритий діалог між усіма учасниками процесу, що впливають на його розвиток. Для того, щоб будувати правильно, потрібно почути всі сторони: людей, що тут мешкають, саме місто та представників бізнесу. Потрібно прислухатися до світових трендів і напрямків, і лише потім приймати правильне рішення. Втім, не варто й забувати: імітація під старовину — пережиток минулого. Місто має розвиватися, а архітектура — зображати свій час. Недаремно саме на цьому наголошує Віденський меморандум, прийнятий за результатами міжнародної конференції Світова спадщина і сучасна архітектура 2005 року. Велике, але зручне для життя. Збільшити щільність забудов, але при цьому залишити місто зручним для життя; не втратити ані його шарму, ані історії, а на додаток зобразити сучасність — ось челендж який треба вирішити архітекторам та урбаністам у майбутньому, в тому числі й у Києві. Для цього доведеться збільшити щільність міста і зробити це так, аби йому не нашкодити. Знайти такий простір для ущільнення в Києві просто — це величезна кількість промзон, які запросто можна винести за межі міста. З точки зору природного й позитивного життя, промисловість — це завжди забруднення та шум, а простір, який вона займає у Києві, можна використати з більшою користю для життя людей. Необхідно розвивати такі зони та додавати їм нові функції: культурні, освітні, комерційні або житлові. У майбутньому я бачу Київ вільним від промзон в центральних частинах міста. А його зелені пагорби — виключно для прогулянок та виходу до Дніпра. Маю надію, що прикладом реновації занедбаних територій стане Новий Поділ. Память про колишню промзону залишиться тут лише в деяких матеріалах, використаних при створенні сучасної набережної, а зберегти автентичність локального обєкта допоможе її індустріальний зовнішній вигляд. Так сталося, що у минулому великі інфраструктурні обєкти відрізали доступ до чудового та широкого Дніпра від центра міста. У майбутньому це має бути виправлено — Дніпро буде повернений Києву, а набережна від Подолу до ботанічного саду стане головним публічним виходом до води. . Концепція житлового комплексу та громадських споруд Новий Поділ у Києві . Без заторів і вихлопів СО2. З кількістю міського населення постійно зростає і кількість машин. Боротися з цим можна лише одним способом — удосконаленням громадського транспорту. Адже дороги — це вени міста. Якщо туди накидати купу бруду й машин, вони можуть забитися й зупинити весь кровообіг. Утім машини стають непотрібними, коли у місті є гарний громадський транспорт, що з легкістю може їх замінити. Навіщо машина, якщо всюди можна швидко і зручно дістатися велосипедом, тролейбусом, автобусом, ​​трамваєм чи на метро? Те саме стосується й пішохідних маршрутів: маю надію, що у Києві майбутнього будь-хто без перешкод зможе спуститися від Хрещатика до Подолу повз Арку Дружби народів — і вийти до Дніпра на чудову набережну, не перетинаючи ніяких автомагістралей та інших перешкод. Приклад європейських міст та платних доріг у центрі теж можна використовувати. Коли паркування коштує великих грошей або проїхати в автомобільне кільце можна лише з електричним двигуном, у місті зменшуються не тільки затори, а й кількість СО2. Це і є якісне та сучасне життя. Екологічне, а не руйнівне. Дахи світових мегаполісів вже зеленіють міськими садами та фермами. Брат Ілона Маска Кімбал Маск вже організував в Нью-Йорку Square Roots — інкубатор для міських фермерів, з яким планує сприяти розвитку фермерської справи на тлі нинішнього царювання промислових підприємств і змінити індустрію сільського господарства. У Гетеборзі на дахах будинків пропонують розміщувати ділянки для вирощування овочів, сонячні батареї та млини, а деякі європейські ресторани вже вирощують їжу у своїх теплицях на даху. І хоча поки що це й не стало загальноприйнятим явищем, Київ майбутнього на це заслуговує. Для початку це може бути один свідомий підїзд або група будиночків, що живуть за принципом sustainable living: самі вирощують їжу, чистять воду й навіть добувають енергію. Це гарний спосіб не залежати від держави та міста, а іноді навіть і допомагати їм, продаючи державі надлишки. Бути екологічним — це модно. І це чудова мода, яка, я сподіваюся, повернеться до Києва після коронавірусу, буде розвиватися ще більше й триватиме набагато довше, ніж світовий карантин. Адже хочемо ми того чи ні, а просто зараз Covid-19 змінює спектр людських цінностей і наше відношення до життя.
Реклама 👇 Замовити

Čyseľnisť naselennja Zemli zbiľšujeťsja dovoli strimko. Jakyhoś 10 000 rokiv tomu planetu naseljalo ne biľše pary miľjoniv Homo sapiens. Uže v 1800-h rokah ljudśke naselennja narahovuvalo miľjard osib, a u 20-ti roky HH stolittja sjagnulo dvoh miľjardiv. Sogodni na Zemli prožyvaje ponad 7,3 mlrd ljudej. Za prognozamy OON, do 2050 roku cja cyfra može dosjagty 9,7 mlrd, a do 2100 roku perevyščyty j 11 mlrd osib.

Čyseľnisť miśkogo naselennja vže davno zrivnjalasja z čyseľnistju siľśkogo, i prodovžuje zrostaty. Jakščo viryty prognozam, do 2050 roku častka miśkogo naselennja na Zemli dosjagne 75%. A otže tiľky strimke zrostannja mist i absoljutno novyj format infrastruktury zdatni rozv’jazuvaty problemy perenaselennja j urbanizaciї.

Ideaľne misto ne zavažaje

Po-perše, u majbutńomu ideaľnomu Kyjevi vsim vystačatyme publičnogo prostoru. Misto majbutńogo maje buty pro dostupnisť i vidsutnisť buď-jakyh pereškod dlja svoїh meškanciv. U ńomu nemaje parkaniv j inšyh perepon dlja viľnogo peresuvannja gromadjan. Zavdjaky ćomu, ljudjanomu masštabu (rozmiry budiveľ i ob’jektiv infrastruktury, jaki je pryrodnymy dlja ljudyny) i produmanij arhitekturi, tut zručno peresuvatysja vsim grupam naselennja: je pandusy, rampy, velyki  prohody, a u publičnyh miscjah majže vidsutni shodynky.

🌆 Vpered u majbutnje: jakym my majemo pobačyty Kyїv u 2050? 1

Funenpark, Niderlandy. Foto: landlab.nl

Ja spodivajusja, majbutnij Kyїv bude stalym ta polifunkcionaľnym mistom bez spaľnyh čy inšyh monofunkcionaľnyh rajoniv na zrazok Poznjakiv čy Oboloni.

🌆 Vpered u majbutnje: jakym my majemo pobačyty Kyїv u 2050? 2U seredńomu v jevropejśkyh mistah, 75% neruhomosti — ce žytlo, a 25% — use inše: ofisy, školy, magazyny, toščo. Prote vsja cja neruhomisť maje spivisnuvaty v garmoniї, a ne buty skoncentrovanoju v odnomu okremomu kutku. Ce pozbavyť misto transportnyh kolapsiv, a ljudy perestajuť vytračaty velyku častku svogo žyttja na dorogu.

Do togo ž ofisni rajony, ščo perežyvajuť godynu pik o 9 ranku, v obidnju perervu i deś o 5-6 godyn večora — v inšyj čas, protjagom dnja i ščovyhidnogo, stojať geť porožnimy. Take rozpodilennja prostoru maje negatyvni naslidky dlja vśogo mista — po-perše, ci rajony perevantažujuť miśku infrastrukturu, tomu ščo bagato ljudej vymušeni vykorystovuvaty mašyny, abo inšyj transport, aby distatysja vid žytla na robotu; po-druge, koly cej prostir stoїť pustym — vin staje psyhologično nepryjemnym i nebezpečnym, naviť, jakščo majuť dobroustrij i gidne osvitlennja.

Polifunkcionaľnisť mista važlyva šče j tomu, ščo vona dozvoljaje žyty ta rozvyvatysja i jomu, i jogo meškancjam. I cej rozvytok maje pozytyvnyj vplyv na ljudynu. Misto napovnjujeťsja riznoplanovymy aktyvnostjamy, jaki nadajuť meškancjam biľšyj vybir, i vidpovidno, robljať їhnje žyttja komfortnišym. 

Istoryčne, a ne «butaforśke»

Istoryčni pam’jatky ta pam’jatnyky urbanistyky povynen oberigaty zakon, jak togo vymagaje JuNESKO. U majbutńomu Mariїnśkyj park ta inši znakovi miscja Kyjeva majuť zalyšytysja viľnymy vid zabudov, a istoryčni budivli — zberigatysja z dotrymannjam usih umov rekonstrukciї. Prote zadača sučasnoї arhitektury pidkresljuvaty istoryčni ob’jekty ta zberegty istoryčnu pryrodu mist.

Same tomu Kyjevu ne zavadyť rozpočaty vidkrytyj dialog miž usima učasnykamy procesu, ščo vplyvajuť na jogo rozvytok. Dlja togo, ščob buduvaty pravyľno, potribno počuty vsi storony: ljudej, ščo tut meškajuť, same misto ta predstavnykiv biznesu. Potribno prysluhatysja do svitovyh trendiv i naprjamkiv, i lyše potim pryjmaty pravyľne rišennja.

Vtim, ne varto j zabuvaty: imitacija pid «starovynu» — perežytok mynulogo.

Misto maje rozvyvatysja, a arhitektura — zobražaty svij čas. Nedaremno same na ćomu nagološuje Videnśkyj memorandum, pryjnjatyj za rezuľtatamy mižnarodnoї konferenciї «Svitova spadščyna i sučasna arhitektura» 2005 roku.

Velyke, ale zručne dlja žyttja

🌆 Vpered u majbutnje: jakym my majemo pobačyty Kyїv u 2050? 3

Zbiľšyty ščiľnisť zabudov, ale pry ćomu zalyšyty misto zručnym dlja žyttja; ne vtratyty ani jogo šarmu, ani istoriї, a na dodatok zobrazyty sučasnisť — oś čelendž jakyj treba vyrišyty arhitektoram ta urbanistam u majbutńomu, v tomu čysli j u Kyjevi. Dlja ćogo dovedeťsja zbiľšyty ščiľnisť mista i zrobyty ce tak, aby jomu ne naškodyty.

Znajty takyj prostir dlja uščiľnennja v Kyjevi prosto — ce velyčezna kiľkisť promzon, jaki zaprosto možna «vynesty» za meži mista. Z točky zoru pryrodnogo j pozytyvnogo žyttja, promyslovisť — ce zavždy zabrudnennja ta šum, a prostir, jakyj vona zajmaje u Kyjevi, možna vykorystaty z biľšoju korystju dlja žyttja ljudej. Neobhidno rozvyvaty taki zony ta dodavaty їm novi funkciї: kuľturni, osvitni, komercijni abo žytlovi.

🌆 Vpered u majbutnje: jakym my majemo pobačyty Kyїv u 2050? 4

Koncepcija žytlovogo kompleksu ta gromadśkyh sporud «Novyj Podil» u Kyjevi

U majbutńomu ja baču Kyїv viľnym vid promzon v centraľnyh častynah mista. A jogo zeleni pagorby — vyključno dlja proguljanok ta vyhodu do Dnipra.

Maju nadiju, ščo prykladom renovaciї zanedbanyh terytorij stane Novyj Podil. Pam’jať pro kolyšnju promzonu zalyšyťsja tut lyše v dejakyh materialah, vykorystanyh pry stvorenni sučasnoї naberežnoї, a zberegty avtentyčnisť lokaľnogo ob’jekta dopomože її industriaľnyj zovnišnij vygljad.

Tak stalosja, ščo u mynulomu velyki infrastrukturni ob’jekty vidrizaly dostup do čudovogo ta šyrokogo Dnipra vid centra mista. U majbutńomu ce maje buty vypravleno — Dnipro bude povernenyj Kyjevu, a naberežna vid Podolu do botaničnogo sadu stane golovnym publičnym vyhodom do vody.

🌆 Vpered u majbutnje: jakym my majemo pobačyty Kyїv u 2050? 5

Koncepcija žytlovogo kompleksu ta gromadśkyh sporud «Novyj Podil» u Kyjevi

Bez zatoriv i vyhlopiv SO2

Z kiľkistju miśkogo naselennja postijno zrostaje i kiľkisť mašyn. Borotysja z cym možna lyše odnym sposobom — udoskonalennjam gromadśkogo transportu. Adže dorogy — ce veny mista. Jakščo tudy nakydaty kupu brudu j mašyn, vony možuť zabytysja j zupynyty veś krovoobig. Utim mašyny stajuť nepotribnymy, koly u misti je garnyj gromadśkyj transport, ščo z legkistju može їh zaminyty. Naviščo mašyna, jakščo vsjudy možna švydko i zručno distatysja velosypedom, trolejbusom, avtobusom, ​​tramvajem čy na metro?

Te same stosujeťsja j pišohidnyh maršrutiv: maju nadiju, ščo u Kyjevi majbutńogo buď-hto bez pereškod zmože spustytysja vid Hreščatyka do Podolu povz Arku Družby narodiv — i vyjty do Dnipra na čudovu naberežnu, ne peretynajučy nijakyh avtomagistralej ta inšyh pereškod.

Pryklad jevropejśkyh mist ta platnyh dorig u centri tež možna vykorystovuvaty. Koly parkuvannja koštuje velykyh grošej abo proїhaty v avtomobiľne kiľce možna lyše z elektryčnym dvygunom, u misti zmenšujuťsja ne tiľky zatory, a j kiľkisť SO2.

Ce i je jakisne ta sučasne žyttja.

Ekologične, a ne rujnivne

Dahy svitovyh megapolisiv vže «zelenijuť» miśkymy sadamy ta fermamy. Brat Ilona Maska Kimbal Mask vže organizuvav v Nju-Jorku Square Roots — inkubator dlja miśkyh fermeriv, z jakym planuje spryjaty rozvytku fermerśkoї spravy na tli nynišńogo «carjuvannja» promyslovyh pidpryjemstv i zminyty industriju siľśkogo gospodarstva.

🌆 Vpered u majbutnje: jakym my majemo pobačyty Kyїv u 2050? 6

Quartier Vauban u Frajburgu, Nimeččyna. Foto: studio-blad.com

U Geteborzi na dahah budynkiv proponujuť rozmiščuvaty diljanky dlja vyroščuvannja ovočiv, sonjačni batareї ta mlyny, a dejaki jevropejśki restorany vže vyroščujuť їžu u svoїh teplycjah na dahu. I hoča poky ščo ce j ne stalo zagaľnopryjnjatym javyščem, Kyїv majbutńogo na ce zaslugovuje. Dlja počatku ce može buty odyn svidomyj pid’їzd abo grupa budynočkiv, ščo žyvuť za pryncypom sustainable living: sami vyroščujuť їžu, čystjať vodu j naviť dobuvajuť energiju. Ce garnyj sposib ne zaležaty vid deržavy ta mista, a inodi naviť i dopomagaty їm, prodajučy deržavi nadlyšky.

Buty ekologičnym — ce modno. I ce čudova moda, jaka, ja spodivajusja, poverneťsja do Kyjeva pislja koronavirusu, bude rozvyvatysja šče biľše j tryvatyme nabagato dovše, niž svitovyj karantyn. Adže hočemo my togo čy ni, a prosto zaraz Covid-19 zminjuje spektr ljudśkyh cinnostej i naše vidnošennja do žyttja.

📱 Čytajte Na chasi u Facebook i Twitter, pidpysujteś na kanal u Telegram.

Griša Zotov

Zasnovnyk arhitekturnoї studiї Architectural Prescription v Amsterdami, spivzasnovnyk The Good Plastic Company ta CANactions School, arhitektor projektu «Novyj Podil» u Kyjevi

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: