Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

👩‍🎓 Jakoju bude robota majbutńogo? 5 insajtiv z forumu «Biznes i universytety»

👩‍🎓 Якою буде робота майбутнього? 5 інсайтів з форуму «Бізнес і університети»

Pro te, jak molodym specialistam ta kompanijam gotuvatysja do vyklykiv majbutńomu ta jak vyšam zminjuvaty pidhid do navčannja obgovoryly na VII Nacionaľnomu forumi «Biznes i Universytety». Organizatoramy tradycijno vystupyly CSR Ukraine, ekspertna organizacija Centr «Rozvytok korporatyvnoї sociaľnoї vidpovidaľnosti» spiľno z platformoju Career Hub.
Про те, як молодим спеціалістам та компаніям готуватися до викликів майбутньому та як вишам змінювати підхід до навчання обговорили на VII Національному форумі «Бізнес і Університети». Організаторами традиційно виступили CSR Ukraine, експертна організація Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» спільно з платформою Career Hub.
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  За даними дослідження Всесвітнього економічного форуму, вже до 2022 року, частка нових спеціальностей зросте від 16 до 27%. До цього часу, через автоматизацію прогнозується зникнення близько 75 млн. робочих місць, а мінімум 54% співробітників у світі повинні будуть пройти перенавчання, аби бути конкурентоздатними і затребуваними на ринку праці. Автоматизація та роботизація усіх процесів - рушійна сила змін у традиційному процесі роботи.  Марина Мунтаніол розповідає, що автоматизація допоможе компаніям значно підвищити власну ефективність та зменшить кількість витрат та часу. На її думку, компаніям варто чітко розуміти, чи є у них достатньо фінансових та людських ресурсів, щоб підтримати впровадження чих чи інших технологій, проаналізувати стратегію та цілі автоматизації. До таких змін варто рухатися поступово, а також залишати місце для більш креативних задач, які машини замінити не зможуть. Оптимальним є варіант, коли штучний інтелект робить усю ру­тинну роботу, тим самим дозволяючи людині використовувати свій головний інструмент – мозок – для вирішення не­стандартних завдань, глибокого аналізу і застосування уяви. Для цього необхід­но створити відповідне середовище, де інвестиції у культуру так само важливі, як й у тех­нології. Нові технології та сучасні діджитал-інструменти також впливатимуть і на HR-сферу. Це стосується як і найму працівників, так і організації внутрішніх процесів всередині компанії. Зважаючи на швидкі темпи автоматизації, компанії поступово вводитимуть в роботу так званий “HR-Tech”. Це будуть спеціалізовані алгоритми, котрі аналізуватимуть увесь масив “open data” (відкритих даних), підбиратимуть спеціалістів, надсилатимуть їм тестові завдання, перевірятимуть та проводитимуть відбір.  Результати дослідження, проведеного у 2018 році компанією EY в Україні (Ernst & Young) показали, що лише 50% українських компаній використовують діджитал-HR інструменти, в той час як 23% лише планує їхнє впровадження у найближчому майбутньому. Компанії, які застосовують ці інструменти відзначають точність та доступність даних, швидкий доступ до інформації, злагодженість внутрішніх процесів та підвищення прозорості. Близько 75% зазначили, що запровадили деякі інструменти саме для навчання і розвитку персоналу. Компанії вибирають різні інструменти в залежності від розміру компанії та цілі, яку вони хочуть досягти.  Однак, за її словами, при втіленні подібних інструментів необхідно дивитися на сприйняття працівниками тих чи інших технологічних рішень. Зазвичай, люди завжди відхиляють щось нове, тому варто забезпечити належний рівень комунікації та бути готовими до того, що щось може не спрацювати. Великі дані все більше стають наріжним каменем для аналітики, тому потрібно вміти ними користуватись. За допомогою аналізу великих даних, компанії можуть більш якісно проводити зрізи знань та навичок працівників, формувати програми під потреби працівників та пропонувати саме те навчання, яке є комфортним та результативним для окремого індивідуума. За глобальним дослідженням компаній, лише 8% мають придатні для аналітики дані,  і тільки 10% з них знають, що з цими даними робити. У більшості компаній культура процесу збору даних не налагоджена, і це є однією з найбільших больових точок роботодавців, які працюють у топових компаніях. Очікується, що до 2020 року, більше 83% робочих матеріалів компаній будуть зберігатися в “хмарі”.   Олександр Бесан, керівник відділу моделювання та великих даних Альфа-Банк Україна розповідає, що їхня компанія активно використовує великі дані та штучний інтелект для того, щоб бути конкурентоспроможними на ринку праці. Зі зростанням хвилі автоматизації, алгоритми і програми поступово витіснятимуть з робочих місць так званий посередній персонал. Конкуренцію з машинами зможуть витримати лише найкращі, і лише таких шукатимуть компанії майбутнього. За словами Марини Мунтаніол, вже сьогодні на ринку відбувається мікс поколінь робітників:  коли в організації працюють люди різного віку, вмінь та хакартеру і доводиться  вибрати для них ті чи інші рішення, щоб втримати в організації.  Вона розповідає, що основний акцент варто робити на покоління Y (люди, які народилися у період з 1981 по 1994—2000 роки), адже до 2025 року вони становитимуть 75% робочої сили.  У 2018 році, дослідження компанії EY Кращий роботодавець показало, що найбільш важливими для молоді є наявність можливостей для карєрного зростання, конкурентної заробітної плати та перспективи для особистого та професійного розвитку – ці варіанти обрали 70%, 57% та 51% респондентів відповідно. Цікаво, що розрив між такими критеріями як Карєрне зростання та Розмір заробітної плати збільшився у 2018 році порівняно з попередніми роками. При цьому студенти, які мають досвід роботи, обирали фактор Розмір заробітної плати частіше ніж інші, а також до ключових факторів вибору місця роботи відносили міжнародний досвід компанії та її імідж на ринку.  Окрім цього, підвищилась пріоритетність фактору Графік роботи в порівняти із 2017 роком. Це доводить глобальну тенденцію, що студенти прагнуть поєднувати роботу з навчанням та мати баланс між роботою та особистим життям. Також, результати дослідження виявили, що найбільш привабливими для студентів є  IT-галузь, де хотіли б працювати 55% опитаних. Велика частка респондентів обрала також сферу професійних послуг (аудит і консалтинг) та споживчий сектор. Найменш привабливими залишились нафтогазова, агрохімічна та медійна галузі. На думку Євгена Бондаренка, директора з управління персоналом Медіа Групи Україна, така низька зацікавленість молоді медіа-сферою є викликом для медійних компаній.  За даними дослідження Всесвітнього економічного форуму, в найближчі роки, професійні навички повинні оновитися трохи менше, ніж наполовину. Так званні “машинні” навички втратять актуальність, адже будуть замінені роботами, а ось виключно “людські” прерогативи додадуть у популярності. Топ-10 навичками майбутнього, за версією Всесвітнього економічного форуму є: аналітичне мислення та інновації, активне навчання, креативність, критичне мислення та аналіз, комплексне вирішення проблем, лідерство та соціальний вплив, емоційний інтелект, ідеація, системний аналіз та оцінювання. Євген Бондаренко радить університетам вже сьогодні оновити навчальні програми, з огляду на тренди майбутнього та вимоги роботодавців. На його думку, важливо також навчити студентів працювати разом, оскільки на реальній роботі більшість проектної діяльності здійснюється в командах. Більш того, варто запроваджувати можливість писати одну дипломну роботу кільком людям. Також, необхідним навиком майбутнього є вирішення комплексних чи складних задач та вміння постійно вчитися.  __________ Національний форум Бізнес та університети – це унікальна щорічна подія, покликана розвивати та зміцнювати партнерства між закладами вищої освіти і бізнесом в Україні. Організатори – Центр Розвиток КСВ та платформа з розвитку кар`єри Career Hub. Історія форуму розпочалась 2013 року. За ці роки на заході піднімались питання ролі освіти у регіональному розвитку, навичок для бізнесу – 2030, освітніх трансформацій в університетах, підприємництва майбутнього та інші актуальні теми.
Реклама 👇 Замовити

Use bude avtomatyzacija

Za danymy doslidžennja Vsesvitńogo ekonomičnogo forumu, vže do 2022 roku, častka novyh speciaľnostej zroste vid 16 do 27%. Do ćogo času, čerez avtomatyzaciju prognozujeťsja znyknennja blyźko 75 mln. robočyh misć, a minimum 54% spivrobitnykiv u sviti povynni buduť projty perenavčannja, aby buty konkurentozdatnymy i zatrebuvanymy na rynku praci. Avtomatyzacija ta robotyzacija usih procesiv – rušijna syla zmin u tradycijnomu procesi roboty. 

Maryna Muntaniol rozpovidaje, ščo avtomatyzacija dopomože kompanijam značno pidvyščyty vlasnu efektyvnisť ta zmenšyť kiľkisť vytrat ta času.

Vže śogodni kompaniї po vśomu sviti počynajuť aktyvno gotuvaty sebe do vyklykiv majbutńogo ta aktyvno perehodjať na avtomatyzaciju procesiv. Odnak, pered tym, jak avtomatyzovuvaty ščoś u kompanijah varto peregljanuty usi dijuči procesy, adže avtomatyzacija - ce takož i pro investyciї

Maryna Muntaniol, starša konsuľtantka praktyky «People Advisory Services», EY

Na її dumku, kompanijam varto čitko rozumity, čy je u nyh dostatńo finansovyh ta ljudśkyh resursiv, ščob pidtrymaty vprovadžennja čyh čy inšyh tehnologij, proanalizuvaty strategiju ta cili avtomatyzaciї. Do takyh zmin varto ruhatysja postupovo, a takož zalyšaty misce dlja biľš kreatyvnyh zadač, jaki mašyny zaminyty ne zmožuť. Optymaľnym je variant, koly štučnyy̆ intelekt robyť usju ru­tynnu robotu, tym samym dozvoljajučy ljudyni vykorystovuvaty sviy̆ golovnyy̆ instrument – mozok – dlja vyrišennja ne­standartnyh zavdań, glybokogo analizu i zastosuvannja ujavy. Dlja ćogo neobhid­no stvoryty vidpovidne seredovyšče, de investyciï u kuľturu tak samo važlyvi, jak y̆ u teh­nologiï.

Cyfrovyj HR

Novi tehnologiї ta sučasni didžytal-instrumenty takož vplyvatymuť i na HR-sferu. Ce stosujeťsja jak i najmu pracivnykiv, tak i organizaciї vnutrišnih procesiv vseredyni kompaniї. Zvažajučy na švydki tempy avtomatyzaciї, kompaniї postupovo vvodytymuť v robotu tak zvanyj “HR-Tech”. Ce buduť specializovani algorytmy, kotri analizuvatymuť uveś masyv “open data” (vidkrytyh danyh), pidbyratymuť specialistiv, nadsylatymuť їm testovi zavdannja, perevirjatymuť ta provodytymuť vidbir. 

Rezuľtaty doslidžennja, provedenogo u 2018 roci kompanijeju EY v Ukraїni (Ernst & Young) pokazaly, ščo lyše 50% ukraїnśkyh kompanij vykorystovujuť didžytal-HR instrumenty, v toj čas jak 23% lyše planuje їhnje vprovadžennja u najblyžčomu majbutńomu. Kompaniї, jaki zastosovujuť ci instrumenty vidznačajuť točnisť ta dostupnisť danyh, švydkyj dostup do informaciї, zlagodženisť vnutrišnih procesiv ta pidvyščennja prozorosti. Blyźko 75% zaznačyly, ščo zaprovadyly dejaki instrumenty same dlja navčannja i rozvytku personalu. Kompaniї vybyrajuť rizni instrumenty v zaležnosti vid rozmiru kompaniї ta cili, jaku vony hočuť dosjagty. 

Cyfrove majbutnje vže nastupylo, adže my ne možemo ujavyty ni dnja bez smartfona. Use, ščo nam potribno - znahodyťsja v našyh dolonjah. Sučasni robotodavci vse biľše vymajuť cyfrovogo dosvidu, odnak koly pracivnyk pryhodyť na robotu - vin ne zavždy može pobačyty toj cyfrovyj dosvid vseredyni organizaciї. V Ukraїni, poky ne vsi kompaniї gotovi zabezpečyty spivrobitnykiv vsima neobhidnymy systemamy, jaki mogly b sprostyty їhnju robotu

Maryna Muntaniol, starša konsuľtantka praktyky «People Advisory Services», EY

Odnak, za її slovamy, pry vtilenni podibnyh instrumentiv neobhidno dyvytysja na spryjnjattja pracivnykamy tyh čy inšyh tehnologičnyh rišeń. Zazvyčaj, ljudy zavždy vidhyljajuť ščoś nove, tomu varto zabezpečyty naležnyj riveń komunikaciї ta buty gotovymy do togo, ščo ščoś može ne spracjuvaty.

Era velykyh danyh

Velyki dani vse biľše stajuť narižnym kamenem dlja analityky, tomu potribno vmity nymy korystuvatyś. Za dopomogoju analizu velykyh danyh, kompaniї možuť biľš jakisno provodyty zrizy znań ta navyčok pracivnykiv, formuvaty programy pid potreby pracivnykiv ta proponuvaty same te navčannja, jake je komfortnym ta rezuľtatyvnym dlja okremogo indyviduuma. Za globaľnym doslidžennjam kompanij, lyše 8% majuť prydatni dlja analityky dani,  i tiľky 10% z nyh znajuť, ščo z cymy danymy robyty. U biľšosti kompanij kuľtura procesu zboru danyh ne nalagodžena, i ce je odnijeju z najbiľšyh boľovyh točok robotodavciv, jaki pracjujuť u topovyh kompanijah. Očikujeťsja, ščo do 2020 roku, biľše 83% robočyh materialiv kompanij buduť zberigatysja v “hmari”.  

Oleksandr Besan, kerivnyk viddilu modeljuvannja ta velykyh danyh «Aľfa-Bank Ukraїna» rozpovidaje, ščo їhnja kompanija aktyvno vykorystovuje velyki dani ta štučnyj intelekt dlja togo, ščob buty konkurentospromožnymy na rynku praci.

V bankivśkij sferi śogodni vidčuvajeťsja syľna konkurencija, adže z odnogo boku — rynok, a z inšogo — finteh kompaniї. Buď-jaka instytucija — ce ljudy, vidpovidno my, jak robotodavci, majemo šukaty možlyvosti dlja molodi, aby vony mogly gotuvatysja do vyklykiv ta trendiv majbutńogo. Modeljuvannja velykyh danyh — uže je v universytetah, i ce je čudovym dosvidom

Oleksandr Besan, Kerivnyk viddilu modeljuvannja ta velykyh danyh «Aľfa-Bank Ukraїna»

Boroťba za talanty

Zi zrostannjam hvyli avtomatyzaciї, algorytmy i programy postupovo vytisnjatymuť z robočyh misć tak zvanyj «poserednij personal». Konkurenciju z mašynamy zmožuť vytrymaty lyše najkrašči, i lyše takyh šukatymuť kompaniї majbutńogo. Za slovamy Maryny Muntaniol, vže śogodni na rynku vidbuvajeťsja miks pokoliń robitnykiv:  koly v organizaciї pracjujuť ljudy riznogo viku, vmiń ta hakarteru i dovodyťsja  vybraty dlja nyh ti čy inši rišennja, ščob vtrymaty v organizaciї. 

Zaraz rynkom kerujuť kandydaty, a ne robotodavci, jak ce bulo raniše. Same tomu pracedavci borjuťsja i prydumujuť rizni metodyky dlja pošuku ljudej

Maryna Muntaniol, starša konsuľtantka praktyky «People Advisory Services», EY

Vona rozpovidaje, ščo osnovnyj akcent varto robyty na pokolinnja Y (ljudy, jaki narodylysja u period z 1981 po 1994—2000 roky), adže do 2025 roku vony stanovytymuť 75% robočoї syly. 

U 2018 roci, doslidžennja kompaniї EY «Kraščyj robotodaveć» pokazalo, ščo najbiľš važlyvymy dlja molodi je najavnisť možlyvostej dlja kar’jernogo zrostannja, konkurentnoї zarobitnoї platy ta perspektyvy dlja osobystogo ta profesijnogo rozvytku – ci varianty obraly 70%, 57% ta 51% respondentiv vidpovidno. Cikavo, ščo rozryv miž takymy kryterijamy jak «Kar’jerne zrostannja» ta «Rozmir zarobitnoї platy» zbiľšyvsja u 2018 roci porivnjano z poperednimy rokamy. Pry ćomu studenty, jaki majuť dosvid roboty, obyraly faktor «Rozmir zarobitnoї platy» častiše niž inši, a takož do ključovyh faktoriv vyboru miscja roboty vidnosyly mižnarodnyj dosvid kompaniї ta її imidž na rynku.  Okrim ćogo, pidvyščylaś priorytetnisť faktoru «Grafik roboty» v porivnjaty iz 2017 rokom. Ce dovodyť globaľnu tendenciju, ščo studenty pragnuť pojednuvaty robotu z navčannjam ta maty balans miž robotoju ta osobystym žyttjam.

Takož, rezuľtaty doslidžennja vyjavyly, ščo najbiľš pryvablyvymy dlja studentiv je  IT-galuź, de hotily b pracjuvaty 55% opytanyh. Velyka častka respondentiv obrala takož sferu profesijnyh poslug (audyt i konsaltyng) ta spožyvčyj sektor. Najmenš pryvablyvymy zalyšylyś naftogazova, agrohimična ta medijna galuzi.

Na dumku Jevgena Bondarenka, dyrektora z upravlinnja personalom «Media Grupy Ukraїna», taka nyźka zacikavlenisť molodi media-sferoju je vyklykom dlja medijnyh kompanij. 

Sogodni kožen z nas može vidčuty sebe žurnalistom čy operatorom, bo pošyrennja informaciї dostupni nam z buď-jakogo prystroju. Jakščo šče 10-15 rokiv tomu, lyše media maly speciaľni zasoby, dlja zjomok, to śogodni - use v nas na doloni

Jevgen Bondarenko, dyrektor z upravlinnja personalom mediagrupy «Ukraїna»

Rozvytok navyčok majbutńogo

Za danymy doslidžennja Vsesvitńogo ekonomičnogo forumu, v najblyžči roky, profesijni navyčky povynni onovytysja trohy menše, niž napolovynu. Tak zvanni “mašynni” navyčky vtratjať aktuaľnisť, adže buduť zamineni robotamy, a oś vyključno “ljudśki” prerogatyvy dodaduť u populjarnosti. Top-10 navyčkamy majbutńogo, za versijeju Vsesvitńogo ekonomičnogo forumu je: analityčne myslennja ta innovaciї, aktyvne navčannja, kreatyvnisť, krytyčne myslennja ta analiz, kompleksne vyrišennja problem, liderstvo ta sociaľnyj vplyv, emocijnyj intelekt, ideacija, systemnyj analiz ta ocinjuvannja.

Jevgen Bondarenko radyť universytetam vže śogodni onovyty navčaľni programy, z ogljadu na trendy majbutńogo ta vymogy robotodavciv. Na jogo dumku, važlyvo takož navčyty studentiv pracjuvaty razom, oskiľky na reaľnij roboti biľšisť proektnoї dijaľnosti zdijsnjujeťsja v komandah. Biľš togo, varto zaprovadžuvaty možlyvisť pysaty odnu dyplomnu robotu kiľkom ljudjam. Takož, neobhidnym navykom majbutńogo je vyrišennja kompleksnyh čy skladnyh zadač ta vminnja postijno včytysja. 

__________

Nacionaľnyj forum «Biznes ta universytety» – ce unikaľna ščorična podija, poklykana rozvyvaty ta zmicnjuvaty partnerstva miž zakladamy vyščoї osvity i biznesom v Ukraїni. Organizatory – Centr «Rozvytok KSV» ta platforma z rozvytku kar`jery Career Hub. Istorija forumu rozpočalaś 2013 roku. Za ci roky na zahodi pidnimalyś pytannja roli osvity u regionaľnomu rozvytku, navyčok dlja biznesu – 2030, osvitnih transformacij v universytetah, pidpryjemnyctva majbutńogo ta inši aktuaľni temy.

Teğy: konferenciї

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: