fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

💻 «Krašče poklasty groši na depozyt, niž investuvaty їh v ukraїnśkyj mediabiznes», — Anna Tkačenko, 1+1 Digital

💻 «Краще покласти гроші на депозит, ніж інвестувати їх в український медіабізнес», — Анна Ткаченко, 1+1 Digital

Ukraїnśkyj mediarynok perežyvaje časy velykyh zmin. Didžytalizacija zmušuje mediabiznes šukaty novi sposoby dostavky kontentu spožyvaču ta peretvorjuvatysja na tehnologični kompaniї. Pro ce, a takož vplyv socmerež, strymingovi platformy ta bagato inšogo my pogovoryly z Annoju Tkačenko, kerivnyceju «1+1 Digital ta innovaciї».
Український медіаринок переживає часи великих змін. Діджиталізація змушує медіабізнес шукати нові способи доставки контенту споживачу та перетворюватися на технологічні компанії. Про це, а також вплив соцмереж, стримінгові платформи та багато іншого ми поговорили з Анною Ткаченко, керівницею «1+1 Digital та інновації».
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Про прибутковість медіабізнесу. Існує жарт про те, що краще покласти гроші на депозит, ніж інвестувати їх в український медіабізнес. І в цьому є суттєва частка правди, адже досить багато медіапроектів в Україні збиткові або ледве виходять на рівень прибутковості. Звісно, існують винятки: більш менш добре себе почувають розважальні проекти, також непогано заробляють відеопродакшени, особливо ті, що працюють для міжнародних та закордонних брендів. Наша медіагрупа має намір вийти на прибутковість до 2021 року. Часто мене питають про те, який контент краще монетизовувати онлайн-виданням – текст або відео. Відповідь завжди за рамками цього питання, адже в першу чергу перед монетизацією контент необхідно диверсифікувати. Відео – один з найдорожчих у виробництві медіапродукт, тому слід доповнювати його текстовими історіями, які значно дешевші. Думаю, що секрет у комбінації форматів та пошуках цікавих історій. Досить важко будувати прогнози для всієї медіаіндустрії. Доля кожного проекту буде залежати від його аудиторії, географії, формату монетизації та від впливу глобальних платформ – Facebook, Google, YouTube та інших. На сьогодні для будь-якого контентного сервісу чи додатку можливість стати прибутковим продуктом пов’язана з платною підпискою. Анна Ткаченко. керівниця 1+1 Digital та Інновації. — Можливо платформам, як 1+1 video, конкурувати за рейтингами та рівнем монетизації з телебаченням. Чи досі реклама у телевізорі залишається найприбутковішою?. Якщо говорити про рекламні доходи, то 1+1 video не конкурує за бюджет рекламодавців із класичним телебаченням, яке на сьогодні має міцні позиції в Україні по охопленню аудиторії та доступу до домогосподарств. Досі жодна з відомих платформ у нашій країні не є серйозним конкурентом телебаченню. Хоча, наприклад, у США ринок діджитал-реклами перевищив по об’єму телевізійний. Сьогодні 1+1 video – це продукт, який не може конкурувати з повноцінним пакетом провайдера, до якого входить трансляція всіх українських телеканалів. Подібним платформам, як наша, досить важко заробляти виключно на рекламній моделі монетизації контенту. Це пов’язано з тим, що значна частка рекламних бюджетів вкладається туди, де найбільше трафіку, а це не можуть бути локальні сервіси та платформи. Сьогодні це глобальні технологічні компанії — Facebook, Google, Instagram. Навіть якщо ринок діджитал-реклами в Україні збільшиться, то основна його частка все одно буде розподілена між вищезгаданими глобальними платформами.  Для того, щоб заробляти на рекламній моделі ОТТ-платформам необхідно продавати збагачений даними дорогий трафік з крутими рекламними інтеграціями. Платити високу ціну за нього будуть лише за умови високої ефективності рекламних кампаній, але для цього потрібна налагоджена робота з даними та технологія, що дозволяє реалізувати такі підходи. На сьогодні для будь-якого контентного сервісу чи додатку, як 1+1 video, можливість стати прибутковим продуктом пов’язана з платною підпискою. В залежності від того, наскільки розвинений ринок, буде будуватися модель монетизації. В деяких країнах без проблем працюють сервіси з підписною моделлю монетизації, а на ринках країн, що розвиваються та мають високий рівень піратства, – працює комбінована модель: платна підписка або доступ до контенту за умови перегляду реклами. Вибір моделі монетизації залежить від вашої аудиторії: її звичок, чутливості до цін та готовності платити. Тому важливо вивчати власну аудиторію та розуміти не тільки готовність глядача платити за ваш контент, а й попит на нього. Наша медіагрупа має намір вийти на прибутковість до 2021 року. Анна Ткаченко. керівниця 1+1 Digital та Інновації. Про мультиплатформне споживання контенту. Сьогодні люди споживають контент мультиплатформно. Майже у кожної людини є декілька екранів (ПК, смартфон, телевізор) та акаунти у соціальних мережах. Тому опору нововведенням я не бачу, а навпаки, помічаю зацікавленість у нових форматах. Ми помітили, що під час рекламної паузи на телебаченні, у нас відбувається швидке збільшення переглядів live-трансляцій у Facebook за лаштунками розважальних проектів. Тобто спочатку люди дивляться проект на телевізорі, а коли з’являється рекламна пауза – вони починають дивитися бекстейджі та прямі ефіри, адже глядачі завжди хочуть дізнатися більше та не розлучатися з улюбленими героями. Тому це також є інструментом утримання уваги аудиторії, завдяки якому глядач не переключається на інші канали під час рекламної паузи. Більшість ОТТ-платформ позиціонують себе як Living Room Decision, а 1+1 video – це Second Screen Decision, коли глядачу незручно сидіти перед великим екраном і для перегляду улюбленого контенту потрібен web або смартфон. Також саме на нашій платформі реалізовані можливості для інтерактиву та взаємодії з аудиторією: ми можемо ставити запитання зіркам у прямому ефірі, глядачі можуть впливати на хід подій за допомогою голосування та брати участь в опитуваннях. — Аудиторія, яка дивиться телевізор, поступово переходить на відеоплатформи чи так і залишається у телевізорі?. Насправді це питання багато в чому знаходиться у площині вікових груп. Тобто те, як ми споживаємо контент, залежить від наших звичок. Старше покоління, яке звикло до друкованої преси та класичного телебачення, буде й надалі слідувати своїм звичкам. Проте сьогодні у наших дідусів та бабусь з’являються смартфони, які їм дарують діти та онуки. Люди старшого віку продовжують дивитися класичне телебачення, але тепер вони також шукають інформацію в інтернеті. Людей, які народилися після 2000 років, сьогодні заведено називати поколінням, що з’явилися на світ зі смартфоном в руках. Ці люди майже ніколи не читали друкованої преси, не сприймають класичне лінійне ТБ та мають зовсім інші очікування від форматів та динаміки взаємодії з контентом. Ми помітили, що під час рекламної паузи на телебаченні, у нас відбувається швидке збільшення переглядів live-трансляцій у Facebook за лаштунками розважальних проектів. Тобто спочатку люди дивляться проект на телевізорі, а коли з’являється рекламна пауза – вони починають дивитися бекстейджі та прямі ефіри. Анна Ткаченко. керівниця 1+1 Digital та Інновації. Аудиторія у віці 35+ ‒ це ті люди, які використовують всі пристрої. Вони за звичкою все ще мають телевізор на кухні або у вітальні; можуть почати дивитися серіал на телевізорі, а потім продовжити перегляд на смартфоні. Тому один з головних викликів для телевізійних компаній – це, усвідомлюючи, що основна частина комерційної аудиторії використовує різні платформи, зробити так, щоб контент був доступним для глядача у будь-який момент, у будь-якому місці та на будь-якому пристрої. — Ви активно розвиваєте соціальні мережі та месенджери для залучення аудиторії. Наприклад, питання у прямому ефірі Танців з зірками або Viber у Сніданок з 1+1.  Наскільки ці кроки допомагають для рейтингу та підвищенню кількості переглядів? Один з головних недоліків класичного ТБ – це відсутність можливості миттєвої двосторонньої взаємодії з аудиторією. Проте завдяки технологіям ми змінюємо цю ситуацію. Сьогодні глядач бажає інтерактиву та можливості впливати на події під час ефіру. Використання, чат-ботів, соціальних мереж та додатків допомагає утримувати аудиторію та підвищувати рівень її залученості. Ми розраховуємо не на рейтинги, а на взаємодію та побудову зворотного зв’язку з глядачем. Наша команда постійно запитує щось у глядачів, просить голосувати та виводить у прямому ефірі результати опитування на екрани. Таким чином люди відчувають себе не пасивними глядачами, а учасниками наших шоу. — Якщо брати приклад з газетами, які ніби живуть, але насправді дедалі більше переходять в онлайн. А що станеться з телевізором врешті?. Так, газети не вимерли, а перейшли в онлайн. Тепер змінилося навіть саме поняття газета. З телебаченням відбуваються подібні речі. Якщо ми говоримо про умовний ящик – так, він дійсно зникне. Але якщо ми маємо на увазі набір відеоконтенту, то в такому форматі воно не зникне. ОТТ, кабельне, аналогове або супутникове – змінюватимуться форми, але телебачення буде існувати. Телебачення – це створення затребуваного контентного продукту та його дистрибуція. Форми першого та другого можуть змінюватись, але суть залишається незмінною. Сфера розваг за допомогою контенту буде існувати та розвиватись завжди, а створення та дистрибуція контенту – це навички, що змінюються разом із трендами та технологіями. Про соцмережі. Сьогодні один ресурс не може охопити всіх, адже неможливо подобатись усім. Наприклад, відомі західні медіа створюють супутні бренди спеціально для різних поколінь. Один з таких проектів – BBC Young, орієнтований на молодь. Як показує практика, найкраще свою аудиторію знають нішеві медіа. Якщо ви орієнтуєтеся на молоду аудиторію, то варто попрацювати з YouTube, Instagram та придивитися до TikTok. Загалом YouTube за кількістю контенту №1 не тільки в Україні, а й в усьому світі. Питання платформи, на якій буде зосереджена аудиторія медіапроекту, завжди буде пріоритетним. Блогери, що раніше створювали відео на телефони для соціальних мереж, повинні будуть змінити підходи до створення історій та навчитися робити історію телевізійної якості. Анна Ткаченко. керівниця 1+1 Digital та Інновації. Ми прийшли до думки, що у випадку, якщо головним майданчиком не є ваша власна платформа (новинний сайт, OTT/VOD та інші контенті продукти), а сторонній глобальний сервіс, як Facebook, Instagram, Twitter та інші, проект завжди буде у зоні ризику. Це пов’язано з тим, що таких глобальних гравців майже ніколи не цікавить доля локальних паблішерів під час зміни власних алгоритмів та правил. Сувора реальність говорить про те, що кожне медіа повинно будувати свій бізнес з мінімальною залежністю від глобальних платформ, використовуючи їх скоріше як майданчик для промо. Це дуже важко, але тільки так можна захистити власні інтереси під час чергових змін алгоритмів. Соціальна мережа може буде чудом майданчиком для промо, але основна взаємодія з аудиторією та монетизація повинні мати місце на вашому сайті/додатку. — Новинний контент переводити на YouTube важко через високу собівартість. З іншого боку, все, що розповідають у вечірньому випуску я вже бачила в соцмережах впродовж дня. Які формати будуть актуальними у майбутньому для новин?. Наші новинні ресурси активно працюють у соціальних мережах. Зокрема, вони роблять live-трансляції у Facebook з місця подій. З огляду на те, що телебачення має сувору програмну сітку, прямі ефіри обмежені за часом. В інтернет таких меж не має і за подією можна слідкувати цілодобово, що ми також і робимо. Також ми створюємо багато додаткового контенту саме для інтернету та оперативно реагуємо, не чекаючи місця у телевізійній сітці. Думаю, що у майбутньому  також зростатиме частка контенту, що створюється саме для соціальних мереж. Буде більше матеріалів, орієнтованих на аудиторії соціальних мереж, у форматі блогів, стримів та роз’яснювальних відео. Але це не означає те, що контент створений на смартфон буде конкурувати із професійними сюжетами. Справа в тому, що тренд на неякісний контент йде у минуле. Глядачі починають звикати до якості, які надають стримінгові сервіси. Тому блогери, що раніше створювали відео на телефони для соціальних мереж, повинні будуть змінити підходи до створення історій та навчитися робити історію телевізійної якості. — TikTok є дуже популярним серед підлітків — наскільки це актуальна і довготривала історія в Україні?. Ми звернули увагу на Tik Tok тільки нещодавно. Зараз вивчаємо цю соціальну мережу та спостерігаємо за її розвитком у нашій країні. Наприклад, Snapchat не отримав такої популярності в Україні, як Instagram. Тому для нас головне питання – чи стане Tik Tok другим Instagram для уанету. Річ у тім, що не всі відомі глобальні продукти мають популярність на окремо взятому локальному ринку. Для прикладу можна згадати месенджер Viber, який випередив Whatsapp та Facebook Messenger Україні, але має зовсім іншу статистику на глобальному рівні.  Для глобальних компаній дуже важливий показник виручки з одного користувача. В Україні цей показник для багатьох з них є вкрай низьким. Особливо це стосується гравців, що мають багато відеотрафіку, тому ми точно знаємо, що вони субсидують власну присутність в нашій країні для глобального охоплення та збільшення користувачів, заробляючи на інших ринках. Про розвиток власних платформ та монетизацію. Хочу зауважити, що ігнорувати YouTube з його двома мільярдами користувачів неможливо. Для нас цей сервіс залишається майданчиком для промо наших проектів та можливістю показувати глядачам додатковий контент. Ми дійсно одні з перших почали говорити про те, що доходи на власних платформах значно перевищують надходження від реклами на YouTube. Однак перевести всіх глядачів наших продуктів з YouTube на 1+1 video – нетривіальне завдання. По-перше, користувачі цього відеохостингу звикли до крутого сервісу. Тобто у людей тепер зовсім інший рівень очікування від інших платформ, які наважаться конкурувати з YouTube за їх час та увагу. Створити платформу подібного рівня – дорого та потребує багато часу. Не варто пропонувати користувачам перейти на майданчик, що навіть близько не відповідає звичному тепер для них рівню якості. По-друге, аудиторія YouTube звикла до реклами та не завжди згодна платити за контент. Ми прийшли до думки, що у випадку, якщо головним майданчиком не є ваша власна платформа, а сторонній глобальний сервіс, як Facebook, Instagram, twitter та інші, проект завжди буде у зоні ризику. Анна Ткаченко. керівниця 1+1 Digital та Інновації. Переводити трафік на власну платформу має сенс тоді, коли ваш власний сервіс відповідає базовим запитам аудиторії, сформованим після user experience з YouTube. Тому ми паралельно з розвитком 1+1 video поступово зменшуємо частку нашого контенту на YouTube. Але наші проекти все ще можна там знайти – деякі шоу, програми та серіали з’являються на YouTube через 48 годин після телевізійного ефіру. Ми постійно експериментуємо та вчимося. Сьогодні 1+1 video – це стримінгова платформа, яка доступна у вигляді веб-сервису, а також додатків для iOS та Android. Ми будемо завантажувати на YouTube ще менше контенту, особливо ексклюзивного, або ще пізніше його там публікувати. Як і сьогодні, основний акцент робитимемо на розвитку власної платформи 1+1 video. Будемо працювати з інтерактивом, TVoD, плануємо зробити функцію завантаження контенту та його офлайн перегляду. Існує загальновідома модель дистрибуції контенту, яка закладена Голлівудською школою: коли спочатку фільм виходить в кінопрокат, а вже потім з’являється на телебаченні та відеосервісах. Трошки відволікаючись зазначу, що Netflix поламав таку традиційну модель, коли почав викладати всі серії одразу, ігноруючи кінопрокат. Ми дистрибуцію власного контенту бачимо наступним чином: спочатку продукт має бути доступний там, де за нього можуть найбільше заплатити. Яка правило, спочатку це ексклюзивні покази та продаж допрем’єрного перегляду, а потім дистрибуція на всі інші майданчики. В будь-якому випадку YouTube може бути останнім в цьому ланцюжку. Але якщо ви маєте на меті привернути увагу нових глядачів до свого продукту, то YouTube може стати першою ланкою у дистрибуції відеоконтенту у вашій промокампанії. — Існує думка, що майбутнє — за передплатою.. Все залежить від того, як себе позиціонує компанія та який контент вона пропонує. Якщо мова про великій вибір оригінальних фільмів та серіалів, то навряд вона окупить витрати на виробництво та ліцензії без платної підписки. Якщо це компанія, яка займає вузьку нішу, то використовуючи сучасні технології інтернет-реклами та обробки даних можна продавати якіснішу та дорожчу рекламу, і таким чином  будувати бізнес на рекламній моделі. Я вірю у змішану модель монетизації контенту, коли у глядача є вибір – дивитися контент з рекламою, або платити за її відсутність. Наша компанія також працює з платною підпискою. Нещодавно ми ввели плату для користувачів сервісу 1+1 video. Наразі вартість підписки складає 15 грн за 3 місяці. Разом з тим ми залишили можливість дивитися бібліотеку відео, але за умови перерви на рекламу. 15 грн за підписку – це пробний крок. Сьогодні ми аналізуємо зворотній зв’язок від нашої аудиторії та працюємо над ціновою політикою на наступний рік. Вартість підписки буде вищою, пробний термін коротшим, але ціна залишиться доступною та конкурентною відносно нашої пропозиції. Спочатку продукт має бути доступний там, де за нього можуть найбільше заплатити.. Анна Ткаченко. керівниця 1+1 Digital та Інновації. — До речі, поділіться результатами платного раннього доступу до серіалу Школа.. https://youtu.be/Smz4PJoTJeA У березні 2019 цього року ми продали 3,5 тис. підписок на ранній доступ до серіалу за три дні до його показу в телеефірі. Є категорія телеглядачів, які не хочуть прив’язувати себе до програмної сітки каналу. Вони прагнуть керувати часом та місцем перегляду. З такою аудиторією ми дуже активно працюємо на платформі 1+1 video. Водночас в Україні багато людей не можуть собі дозволити додаткові витрати, пов’язані з підпискою на стримінгові сервіси, тому ми залишили можливість перегляду частини контенту з рекламою. Доступ до преміального та ексклюзивного контенту ми плануємо надавати тільки за підписку. Мені здається, що у людей існує психологічний бар’єр придбання в інтернеті підписки на перегляд контенту. Анна Ткаченко. керівниця 1+1 Digital та Інновації. Після введення платної підписки ми отримали багато гнівних коментарів та листів від людей, яких обурила інформація про платний доступ до контенту. Але це питання звички та культури споживання контенту в нашій країні, яка у нас тільки починає формуватися. Будемо відверті, 15 грн за 3 місяці – для українця це небагато. Мені здається, що у людей існує психологічний бар’єр придбання в інтернеті підписки на перегляд контенту. Але сьогодні ми бачимо позитивні зміни в цьому напрямку – люди активно купляють підписки на музичні сервіси, тож тепер черга за відеоконтентом. За даними Gemius, 30 % користувачів стверджують, що готові платити за контент. — Веб-серіали стають дедалі успішнішими. Минулого року 1+1 проводив пітчинг THE NEXT BIG THING. Яка доля проєктів, що стали переможцями?. Розпочну з пітчингу THE NEXT BIG THING, де минулого року ми визначили двох переможців. Процес реалізації – це достатньо довготривала і ресурсозатратна історія, яка потребує багато часу для того, щоб зняти дійсно крутий продукт. Етапів у цьому процесі дуже багато – від стартового погодження договірних стосунків і юридичних формальностей, роботи над сценарієм, формування знімальної групи до зйомок, постпродакшену, промо та дистрибуції. Наприклад, ідея Юлії Троян, переможниці 2015 року, вийшла на екрани міні-серіалом Шанс на кохання у 2018 році. Повертаючись до переможців пітчингу 2018 року, то ми в процесі роботи над проектами: з авторами першого місця категорії Веб-формати ми ще у двосторонніх перемовинах  і коли дійдемо у них згоди – зможемо запустити проект у роботу, а от автори-переможці категорії Серіали разом із сценарною групою нашої компанії працюють на пілотом ідеї, яка перемогла у конкурсі. Щодо безпосередньо веб-серіалів, це відносно новий та дуже затребуваний вид контенту, особливо для молоді. Це короткі та динамічні історії, які відповідають духу сучасності, як по формату, так і по сенсу. Але в світі навіть гуру веб-серіалів стверджують, що такий продукт досить важко монетизувати. Для створення якісного веб-серіалу також потрібен бюджет, хоч і не такий як у телевізійного. Але такий контент орієнтований для соціальних мереж та відеохостингів, де працює лише рекламна модель. На такому контенті досить важко заробити. Звісно, можна говорити про інтеграцію спонсора у контент, але зазвичай компанії, у яких є на це бюджет, самі для себе і створюють подібні проекти. Майже всі українські кейси, з якими я знайома, створювалися не для прибутку, а для вирішення комунікаційних завдань та промо. На 1+1 Digital Weekend 2019 я модерувала панельну дискусію про створення веб-серіалів за участі відомих брендів: Київстар, Comfy та ВОЛЯ. Ці компанії були задоволені результатами від таких проектів та продовжують експериментувати у цьому напрямку. Проте більшість брендів в Україні зайняли сьогодні позицію очікування. Але я завжди кажу: High risks — high returns. Сьогодні команда 1+1 Digital активно розвиває цей напрямок. Для цього ми створили окремий веб-продакшн, який займається виключно виробництвом контенту для інтернет-аудиторії. Також ми працюємо над бізнес-моделлю, яка дозволить зробити веб-серіали прибутковим напрямком, та ведемо переговори з потенційними спонсорами. Ми створили окремий веб-продакшн, який займається виключно виробництвом контенту для інтернет-аудиторії. Анна Ткаченко. керівниця 1+1 Digital та Інновації. — Ви навчалися у Стенфордському університеті, які там панують думки щодо майбутнього медіа?. Якщо медіа не стануть технологічними бізнесами, які покладаються не тільки на свій досвід, а й на дані, то вони програють. Але ті, що стануть software data driven – досягнуть успіху. Також радять паблішерам брати приклад з соціальних мереж, які є технологічними компаніями. Тобто навчитись аналізувати поведінку людей, їх реакцію, вміло працювати із залученістю та зворотнім зв’язком від аудиторії. Ставити користувачів на перше місце при створенні продуктів. — Частіше можна почути думку про заміну журналістів штучним інтелектом. Кейси випуску журналів, які написав робот, або приклад Washington Post, де зробили ставку на програмістів, а не на журналістів. У чому залишиться сила та перевага журналістів?. Раніше журналісти одного видання конкурували зі своїми колегами з інших видань. Але тепер це змагання буде відбуватися за участю машин. Вважаю що сила та перевага залишиться у вмінні знаходити та розповідати історії, адже які б ви технічні рішення не використовували, якщо ваша історія погана, то вона залишиться такою, навіть якщо ви розкажете про неї за допомогою технологій. Я не думаю, що поки AI здатен знаходити та розвивати цікаві історії. Сьогодні штучний інтелект має змогу швидко обробити великий масив інформації, наприклад, фінансовий звіт, та написати на його основі Main points of this research. Якби це пафосно не звучало, але до створення емпатичних історій, здатних вражати та захоплювати людські серця, машинам ще далеко.
Реклама 👇 Замовити

Pro prybutkovisť mediabiznesu

Isnuje žart pro te, ščo krašče poklasty groši na depozyt, niž investuvaty їh v ukraїnśkyj mediabiznes. I v ćomu je suttjeva častka pravdy, adže dosyť bagato mediaproektiv v Ukraїni zbytkovi abo ledve vyhodjať na riveń prybutkovosti. Zvisno, isnujuť vynjatky: biľš menš dobre sebe počuvajuť rozvažaľni proekty, takož nepogano zarobljajuť videoprodakšeny, osoblyvo ti, ščo pracjujuť dlja mižnarodnyh ta zakordonnyh brendiv.

Naša mediagrupa maje namir vyjty na prybutkovisť do 2021 roku.

Často mene pytajuť pro te, jakyj kontent krašče monetyzovuvaty onlajn-vydannjam – tekst abo video. Vidpoviď zavždy za ramkamy ćogo pytannja, adže v peršu čergu pered monetyzacijeju kontent neobhidno dyversyfikuvaty. Video – odyn z najdorožčyh u vyrobnyctvi mediaprodukt, tomu slid dopovnjuvaty jogo tekstovymy istorijamy, jaki značno deševši. Dumaju, ščo sekret u kombinaciї formativ ta pošukah cikavyh istorij.

Dosyť važko buduvaty prognozy dlja vsijeї mediaindustriї. Dolja kožnogo proektu bude zaležaty vid jogo audytoriї, geografiї, formatu monetyzaciї ta vid vplyvu globaľnyh platform – Facebook, Google, YouTube ta inšyh.

Na śogodni dlja buď-jakogo kontentnogo servisu čy dodatku možlyvisť staty prybutkovym produktom pov’jazana z platnoju pidpyskoju

Anna Tkačenko, kerivnycja «1+1 Digital ta Innovaciї»

— Možlyvo platformam, jak 1+1 video, konkuruvaty za rejtyngamy ta rivnem monetyzaciї z telebačennjam. Čy dosi reklama u televizori zalyšajeťsja najprybutkovišoju?

Jakščo govoryty pro reklamni dohody, to 1+1 video ne konkuruje za bjudžet reklamodavciv iz klasyčnym telebačennjam, jake na śogodni maje micni pozyciї v Ukraїni po ohoplennju audytoriї ta dostupu do domogospodarstv. Dosi žodna z vidomyh platform u našij kraїni ne je serjoznym konkurentom telebačennju. Hoča, napryklad, u SŠA rynok didžytal-reklamy perevyščyv po ob’jemu televizijnyj.

Sogodni 1+1 video – ce produkt, jakyj ne može konkuruvaty z povnocinnym paketom provajdera, do jakogo vhodyť transljacija vsih ukraїnśkyh telekanaliv. Podibnym platformam, jak naša, dosyť važko zarobljaty vyključno na reklamnij modeli monetyzaciї kontentu. Ce pov’jazano z tym, ščo značna častka reklamnyh bjudžetiv vkladajeťsja tudy, de najbiľše trafiku, a ce ne možuť buty lokaľni servisy ta platformy. Sogodni ce globaľni tehnologični kompaniї — Facebook, Google, Instagram. Naviť jakščo rynok didžytal-reklamy v Ukraїni zbiľšyťsja, to osnovna jogo častka vse odno bude rozpodilena miž vyščezgadanymy globaľnymy platformamy.  Dlja togo, ščob zarobljaty na reklamnij modeli OTT-platformam neobhidno prodavaty zbagačenyj danymy dorogyj trafik z krutymy reklamnymy integracijamy. Platyty vysoku cinu za ńogo buduť lyše za umovy vysokoї efektyvnosti reklamnyh kampanij, ale dlja ćogo potribna nalagodžena robota z danymy ta tehnologija, ščo dozvoljaje realizuvaty taki pidhody.

Na śogodni dlja buď-jakogo kontentnogo servisu čy dodatku, jak 1+1 video, možlyvisť staty prybutkovym produktom pov’jazana z platnoju pidpyskoju. V zaležnosti vid togo, naskiľky rozvynenyj rynok, bude buduvatysja modeľ monetyzaciї. V dejakyh kraїnah bez problem pracjujuť servisy z pidpysnoju modellju monetyzaciї, a na rynkah kraїn, ščo rozvyvajuťsja ta majuť vysokyj riveń piratstva, – pracjuje kombinovana modeľ: platna pidpyska abo dostup do kontentu za umovy peregljadu reklamy. Vybir modeli monetyzaciї zaležyť vid vašoї audytoriї: її zvyčok, čutlyvosti do cin ta gotovnosti platyty. Tomu važlyvo vyvčaty vlasnu audytoriju ta rozumity ne tiľky gotovnisť gljadača platyty za vaš kontent, a j popyt na ńogo.

Naša mediagrupa maje namir vyjty na prybutkovisť do 2021 roku

Anna Tkačenko, kerivnycja «1+1 Digital ta Innovaciї»

Pro muľtyplatformne spožyvannja kontentu

Sogodni ljudy spožyvajuť kontent muľtyplatformno. Majže u kožnoї ljudyny je dekiľka ekraniv (PK, smartfon, televizor) ta akaunty u sociaľnyh merežah. Tomu oporu novovvedennjam ja ne baču, a navpaky, pomičaju zacikavlenisť u novyh formatah.

My pomityly, ščo pid čas reklamnoї pauzy na telebačenni, u nas vidbuvajeťsja švydke zbiľšennja peregljadiv live-transljacij u Facebook za laštunkamy rozvažaľnyh proektiv. Tobto spočatku ljudy dyvljaťsja proekt na televizori, a koly z’javljajeťsja reklamna pauza – vony počynajuť dyvytysja bekstejdži ta prjami efiry, adže gljadači zavždy hočuť diznatysja biľše ta ne rozlučatysja z uljublenymy gerojamy. Tomu ce takož je instrumentom utrymannja uvagy audytoriї, zavdjaky jakomu gljadač ne pereključajeťsja na inši kanaly pid čas reklamnoї pauzy.

Biľšisť OTT-platform pozycionujuť sebe jak Living Room Decision, a 1+1 video – ce Second Screen Decision, koly gljadaču nezručno sydity pered velykym ekranom i dlja peregljadu uljublenogo kontentu potriben web abo smartfon. Takož same na našij platformi realizovani možlyvosti dlja interaktyvu ta vzajemodiї z audytorijeju: my možemo stavyty zapytannja zirkam u prjamomu efiri, gljadači možuť vplyvaty na hid podij za dopomogoju golosuvannja ta braty učasť v opytuvannjah.

💻 «Krašče poklasty groši na depozyt, niž investuvaty їh v ukraїnśkyj mediabiznes», — Anna Tkačenko, 1+1 Digital 1

— Audytorija, jaka dyvyťsja televizor, postupovo perehodyť na videoplatformy čy tak i zalyšajeťsja u «televizori»?

Naspravdi ce pytannja bagato v čomu znahodyťsja u ploščyni vikovyh grup. Tobto te, jak my spožyvajemo kontent, zaležyť vid našyh zvyčok. Starše pokolinnja, jake zvyklo do drukovanoї presy ta klasyčnogo telebačennja, bude j nadali sliduvaty svoїm zvyčkam. Prote śogodni u našyh didusiv ta babuś z’javljajuťsja smartfony, jaki їm darujuť dity ta onuky. Ljudy staršogo viku prodovžujuť dyvytysja klasyčne telebačennja, ale teper vony takož šukajuť informaciju v interneti.

Ljudej, jaki narodylysja pislja 2000 rokiv, śogodni zavedeno nazyvaty pokolinnjam, ščo z’javylysja na svit zi smartfonom v rukah. Ci ljudy majže nikoly ne čytaly drukovanoї presy, ne spryjmajuť klasyčne linijne TB ta majuť zovsim inši očikuvannja vid formativ ta dynamiky vzajemodiї z kontentom.

My pomityly, ščo pid čas reklamnoї pauzy na telebačenni, u nas vidbuvajeťsja švydke zbiľšennja peregljadiv live-transljacij u Facebook za laštunkamy rozvažaľnyh proektiv. Tobto spočatku ljudy dyvljaťsja proekt na televizori, a koly z’javljajeťsja reklamna pauza – vony počynajuť dyvytysja bekstejdži ta prjami efiry

Anna Tkačenko, kerivnycja «1+1 Digital ta Innovaciї»

Audytorija u vici 35+ ‒ ce ti ljudy, jaki vykorystovujuť vsi prystroї. Vony za zvyčkoju vse šče majuť televizor na kuhni abo u vitaľni; možuť počaty dyvytysja serial na televizori, a potim prodovžyty peregljad na smartfoni.

Tomu odyn z golovnyh vyklykiv dlja televizijnyh kompanij – ce, usvidomljujučy, ščo osnovna častyna komercijnoї audytoriї vykorystovuje rizni platformy, zrobyty tak, ščob kontent buv dostupnym dlja gljadača u buď-jakyj moment, u buď-jakomu misci ta na buď-jakomu prystroї.

— Vy aktyvno rozvyvajete sociaľni mereži ta mesendžery dlja zalučennja audytoriї. Napryklad, pytannja u prjamomu efiri «Tanciv z zirkamy» abo Viber u «Snidanok z 1+1».  Naskiľky ci kroky dopomagajuť dlja rejtyngu ta pidvyščennju kiľkosti peregljadiv?

Odyn z golovnyh nedolikiv klasyčnogo TB – ce vidsutnisť možlyvosti myttjevoї dvostoronńoї vzajemodiї z audytorijeju. Prote zavdjaky tehnologijam my zminjujemo cju sytuaciju. Sogodni gljadač bažaje interaktyvu ta možlyvosti vplyvaty na podiї pid čas efiru. Vykorystannja, čat-botiv, sociaľnyh merež ta dodatkiv dopomagaje utrymuvaty audytoriju ta pidvyščuvaty riveń її zalučenosti. My rozrahovujemo ne na rejtyngy, a na vzajemodiju ta pobudovu zvorotnogo zv’jazku z gljadačem. Naša komanda postijno zapytuje ščoś u gljadačiv, prosyť golosuvaty ta vyvodyť u prjamomu efiri rezuľtaty opytuvannja na ekrany. Takym čynom ljudy vidčuvajuť sebe ne pasyvnymy gljadačamy, a učasnykamy našyh šou.

— Jakščo braty pryklad z gazetamy, jaki niby žyvuť, ale naspravdi dedali biľše perehodjať v onlajn. A ščo staneťsja z televizorom vrešti?

Tak, gazety ne vymerly, a perejšly v onlajn. Teper zminylosja naviť same ponjattja «gazeta». Z telebačennjam vidbuvajuťsja podibni reči. Jakščo my govorymo pro umovnyj «jaščyk» – tak, vin dijsno znykne. Ale jakščo my majemo na uvazi nabir videokontentu, to v takomu formati vono ne znykne. OTT, kabeľne, analogove abo suputnykove – zminjuvatymuťsja formy, ale telebačennja bude isnuvaty. Telebačennja – ce stvorennja zatrebuvanogo kontentnogo produktu ta jogo dystrybucija. Formy peršogo ta drugogo možuť zminjuvatyś, ale suť zalyšajeťsja nezminnoju. Sfera rozvag za dopomogoju kontentu bude isnuvaty ta rozvyvatyś zavždy, a stvorennja ta dystrybucija kontentu – ce navyčky, ščo zminjujuťsja razom iz trendamy ta tehnologijamy.

Pro socmereži

Sogodni odyn resurs ne može ohopyty vsih, adže nemožlyvo podobatyś usim. Napryklad, vidomi zahidni media stvorjujuť suputni brendy speciaľno dlja riznyh pokoliń. Odyn z takyh proektiv – BBC Young, orijentovanyj na moloď. Jak pokazuje praktyka, najkrašče svoju audytoriju znajuť niševi media.

Jakščo vy orijentujetesja na molodu audytoriju, to varto popracjuvaty z YouTube, Instagram ta prydyvytysja do TikTok. Zagalom YouTube za kiľkistju kontentu №1 ne tiľky v Ukraїni, a j v uśomu sviti. Pytannja platformy, na jakij bude zoseredžena audytorija mediaproektu, zavždy bude priorytetnym.

Blogery, ščo raniše stvorjuvaly video na telefony dlja sociaľnyh merež, povynni buduť zminyty pidhody do stvorennja istorij ta navčytysja robyty istoriju televizijnoї jakosti

Anna Tkačenko, kerivnycja «1+1 Digital ta Innovaciї»

My pryjšly do dumky, ščo u vypadku, jakščo golovnym majdančykom ne je vaša vlasna platforma (novynnyj sajt, OTT/VOD ta inši kontenti produkty), a storonnij globaľnyj servis, jak Facebook, Instagram, Twitter ta inši, proekt zavždy bude u zoni ryzyku. Ce pov’jazano z tym, ščo takyh globaľnyh gravciv majže nikoly ne cikavyť dolja lokaľnyh pablišeriv pid čas zminy vlasnyh algorytmiv ta pravyl. Suvora reaľnisť govoryť pro te, ščo kožne media povynno buduvaty svij biznes z minimaľnoju zaležnistju vid globaľnyh platform, vykorystovujučy їh skoriše jak majdančyk dlja promo. Ce duže važko, ale tiľky tak možna zahystyty vlasni interesy pid čas čergovyh zmin algorytmiv. Sociaľna mereža može bude čudom majdančykom dlja promo, ale osnovna vzajemodija z audytorijeju ta monetyzacija povynni maty misce na vašomu sajti/dodatku.

💻 «Krašče poklasty groši na depozyt, niž investuvaty їh v ukraїnśkyj mediabiznes», — Anna Tkačenko, 1+1 Digital 2

— Novynnyj kontent perevodyty na YouTube važko čerez vysoku sobivartisť. Z inšogo boku, vse, ščo rozpovidajuť u večirńomu vypusku ja vže bačyla v socmerežah vprodovž dnja. Jaki formaty buduť aktuaľnymy u majbutńomu dlja novyn?

Naši novynni resursy aktyvno pracjujuť u sociaľnyh merežah. Zokrema, vony robljať live-transljaciї u Facebook z miscja podij. Z ogljadu na te, ščo telebačennja maje suvoru programnu sitku, prjami efiry obmeženi za časom. V internet takyh mež ne maje i za podijeju možna slidkuvaty cilodobovo, ščo my takož i robymo.

Takož my stvorjujemo bagato dodatkovogo kontentu same dlja internetu ta operatyvno reagujemo, ne čekajučy miscja u televizijnij sitci.

Dumaju, ščo u majbutńomu  takož zrostatyme častka kontentu, ščo stvorjujeťsja same dlja sociaľnyh merež. Bude biľše materialiv, orijentovanyh na audytoriї sociaľnyh merež, u formati blogiv, strymiv ta roz’jasnjuvaľnyh video. Ale ce ne označaje te, ščo kontent stvorenyj na smartfon bude konkuruvaty iz profesijnymy sjužetamy. Sprava v tomu, ščo trend na nejakisnyj kontent jde u mynule. Gljadači počynajuť zvykaty do jakosti, jaki nadajuť strymingovi servisy. Tomu blogery, ščo raniše stvorjuvaly video na telefony dlja sociaľnyh merež, povynni buduť zminyty pidhody do stvorennja istorij ta navčytysja robyty istoriju televizijnoї jakosti.

— TikTok je duže populjarnym sered pidlitkiv — naskiľky ce aktuaľna i dovgotryvala istorija v Ukraїni?

My zvernuly uvagu na Tik Tok tiľky neščodavno. Zaraz vyvčajemo cju sociaľnu merežu ta sposterigajemo za її rozvytkom u našij kraїni. Napryklad, Snapchat ne otrymav takoї populjarnosti v Ukraїni, jak Instagram. Tomu dlja nas golovne pytannja – čy stane Tik Tok drugym Instagram dlja uanetu. Rič u tim, ščo ne vsi vidomi globaľni produkty majuť populjarnisť na okremo vzjatomu lokaľnomu rynku. Dlja prykladu možna zgadaty mesendžer Viber, jakyj vyperedyv Whatsapp ta Facebook Messenger Ukraїni, ale maje zovsim inšu statystyku na globaľnomu rivni. 

Dlja globaľnyh kompanij duže važlyvyj pokaznyk vyručky z odnogo korystuvača. V Ukraїni cej pokaznyk dlja bagaťoh z nyh je vkraj nyźkym. Osoblyvo ce stosujeťsja gravciv, ščo majuť bagato videotrafiku, tomu my točno znajemo, ščo vony subsydujuť vlasnu prysutnisť v našij kraїni dlja globaľnogo ohoplennja ta zbiľšennja korystuvačiv, zarobljajučy na inšyh rynkah.

Pro rozvytok vlasnyh platform ta monetyzaciju

Hoču zauvažyty, ščo ignoruvaty YouTube z jogo dvoma miľjardamy korystuvačiv nemožlyvo. Dlja nas cej servis zalyšajeťsja majdančykom dlja promo našyh proektiv ta možlyvistju pokazuvaty gljadačam dodatkovyj kontent. My dijsno odni z peršyh počaly govoryty pro te, ščo dohody na vlasnyh platformah značno perevyščujuť nadhodžennja vid reklamy na YouTube. Odnak perevesty vsih gljadačiv našyh produktiv z YouTube na 1+1 video – netryviaľne zavdannja. Po-perše, korystuvači ćogo videohostyngu zvykly do krutogo servisu. Tobto u ljudej teper zovsim inšyj riveń očikuvannja vid inšyh platform, jaki navažaťsja konkuruvaty z YouTube za їh čas ta uvagu. Stvoryty platformu podibnogo rivnja – dorogo ta potrebuje bagato času. Ne varto proponuvaty korystuvačam perejty na majdančyk, ščo naviť blyźko ne vidpovidaje zvyčnomu teper dlja nyh rivnju jakosti. Po-druge, audytorija YouTube zvykla do reklamy ta ne zavždy zgodna platyty za kontent.

My pryjšly do dumky, ščo u vypadku, jakščo golovnym majdančykom ne je vaša vlasna platforma, a storonnij globaľnyj servis, jak Facebook, Instagram, twitter ta inši, proekt zavždy bude u zoni ryzyku

Anna Tkačenko, kerivnycja «1+1 Digital ta Innovaciї»

Perevodyty trafik na vlasnu platformu maje sens todi, koly vaš vlasnyj servis vidpovidaje bazovym zapytam audytoriї, sformovanym pislja user experience z YouTube. Tomu my paraleľno z rozvytkom 1+1 video postupovo zmenšujemo častku našogo kontentu na YouTube. Ale naši proekty vse šče možna tam znajty – dejaki šou, programy ta serialy z’javljajuťsja na YouTube čerez 48 godyn pislja televizijnogo efiru. My postijno eksperymentujemo ta včymosja.

Sogodni 1+1 video – ce strymingova platforma, jaka dostupna u vygljadi veb-servysu, a takož dodatkiv dlja iOS ta Android.

My budemo zavantažuvaty na YouTube šče menše kontentu, osoblyvo ekskljuzyvnogo, abo šče pizniše jogo tam publikuvaty. Jak i śogodni, osnovnyj akcent robytymemo na rozvytku vlasnoї platformy 1+1 video. Budemo pracjuvaty z interaktyvom, TVoD, planujemo zrobyty funkciju zavantažennja kontentu ta jogo oflajn peregljadu.

Isnuje zagaľnovidoma modeľ dystrybuciї kontentu, jaka zakladena Gollivudśkoju školoju: koly spočatku fiľm vyhodyť v kinoprokat, a vže potim z’javljajeťsja na telebačenni ta videoservisah. Trošky vidvolikajučyś zaznaču, ščo Netflix «polamav» taku tradycijnu modeľ, koly počav vykladaty vsi seriї odrazu, ignorujučy kinoprokat.

My dystrybuciju vlasnogo kontentu bačymo nastupnym čynom: spočatku produkt maje buty dostupnyj tam, de za ńogo možuť najbiľše zaplatyty. Jaka pravylo, spočatku ce ekskljuzyvni pokazy ta prodaž doprem’jernogo peregljadu, a potim dystrybucija na vsi inši majdančyky. V buď-jakomu vypadku YouTube može buty ostannim v ćomu lancjužku. Ale jakščo vy majete na meti pryvernuty uvagu novyh gljadačiv do svogo produktu, to YouTube može staty peršoju lankoju u dystrybuciї videokontentu u vašij promokampaniї.

— Isnuje dumka, ščo majbutnje — za peredplatoju.

Vse zaležyť vid togo, jak sebe pozycionuje kompanija ta jakyj kontent vona proponuje. Jakščo mova pro velykij vybir oryginaľnyh fiľmiv ta serialiv, to navrjad vona okupyť vytraty na vyrobnyctvo ta licenziї bez platnoї pidpysky. Jakščo ce kompanija, jaka zajmaje vuźku nišu, to vykorystovujučy sučasni tehnologiї internet-reklamy ta obrobky danyh možna prodavaty jakisnišu ta dorožču reklamu, i takym čynom  buduvaty biznes na reklamnij modeli.

Ja virju u zmišanu modeľ monetyzaciї kontentu, koly u gljadača je vybir – dyvytysja kontent z reklamoju, abo platyty za її vidsutnisť. Naša kompanija takož pracjuje z platnoju pidpyskoju. Neščodavno my vvely platu dlja korystuvačiv servisu 1+1 video. Narazi vartisť pidpysky skladaje 15 grn za 3 misjaci. Razom z tym my zalyšyly možlyvisť dyvytysja biblioteku video, ale za umovy perervy na reklamu. 15 grn za pidpysku – ce probnyj krok. Sogodni my analizujemo zvorotnij zv’jazok vid našoї audytoriї ta pracjujemo nad cinovoju politykoju na nastupnyj rik. Vartisť pidpysky bude vyščoju, probnyj termin korotšym, ale cina zalyšyťsja dostupnoju ta konkurentnoju vidnosno našoї propozyciї.

Spočatku produkt maje buty dostupnyj tam, de za ńogo možuť najbiľše zaplatyty.

Anna Tkačenko, kerivnycja «1+1 Digital ta Innovaciї»

— Do reči, podiliťsja rezuľtatamy platnogo ranńogo dostupu do serialu «Škola».

U berezni 2019 ćogo roku my prodaly 3,5 tys. pidpysok na rannij dostup do serialu za try dni do jogo pokazu v teleefiri. Je kategorija telegljadačiv, jaki ne hočuť pryv’jazuvaty sebe do programnoї sitky kanalu. Vony pragnuť keruvaty časom ta miscem peregljadu. Z takoju audytorijeju my duže aktyvno pracjujemo na platformi 1+1 video.

Vodnočas v Ukraїni bagato ljudej ne možuť sobi dozvolyty dodatkovi vytraty, pov’jazani z pidpyskoju na strymingovi servisy, tomu my zalyšyly možlyvisť peregljadu častyny kontentu z reklamoju. Dostup do premiaľnogo ta ekskljuzyvnogo kontentu my planujemo nadavaty tiľky za pidpysku.

Meni zdajeťsja, ščo u ljudej isnuje psyhologičnyj bar’jer prydbannja v interneti pidpysky na peregljad kontentu

Anna Tkačenko, kerivnycja «1+1 Digital ta Innovaciї»

Pislja vvedennja platnoї pidpysky my otrymaly bagato gnivnyh komentariv ta lystiv vid ljudej, jakyh oburyla informacija pro platnyj dostup do kontentu. Ale ce pytannja zvyčky ta kuľtury spožyvannja kontentu v našij kraїni, jaka u nas tiľky počynaje formuvatysja. Budemo vidverti, 15 grn za 3 misjaci – dlja ukraїncja ce nebagato. Meni zdajeťsja, ščo u ljudej isnuje psyhologičnyj bar’jer prydbannja v interneti pidpysky na peregljad kontentu. Ale śogodni my bačymo pozytyvni zminy v ćomu naprjamku – ljudy aktyvno kupljajuť pidpysky na muzyčni servisy, tož teper čerga za videokontentom. Za danymy Gemius, 30 % korystuvačiv stverdžujuť, ščo gotovi platyty za kontent.

— Veb-serialy stajuť dedali uspišnišymy. Mynulogo roku 1+1 provodyv pitčyng THE NEXT BIG THING. Jaka dolja projektiv, ščo staly peremožcjamy?

Rozpočnu z pitčyngu THE NEXT BIG THING, de mynulogo roku my vyznačyly dvoh peremožciv. Proces realizaciї – ce dostatńo dovgotryvala i resursozatratna istorija, jaka potrebuje bagato času dlja togo, ščob znjaty dijsno krutyj produkt. Etapiv u ćomu procesi duže bagato – vid startovogo pogodžennja dogovirnyh stosunkiv i jurydyčnyh formaľnostej, roboty nad scenarijem, formuvannja znimaľnoї grupy do zjomok, postprodakšenu, promo ta dystrybuciї. Napryklad, ideja Juliї Trojan, peremožnyci 2015 roku, vyjšla na ekrany mini-serialom «Šans na kohannja» u 2018 roci. Povertajučyś do peremožciv pitčyngu 2018 roku, to my v procesi roboty nad proektamy: z avtoramy peršogo miscja kategoriї «Veb-formaty» my šče u dvostoronnih peremovynah  i koly dijdemo u nyh zgody – zmožemo zapustyty proekt u robotu, a ot avtory-peremožci kategoriї «Serialy» razom iz scenarnoju grupoju našoї kompaniї pracjujuť na pilotom ideї, jaka peremogla u konkursi.

Ščodo bezposeredńo veb-serialiv, ce vidnosno novyj ta duže zatrebuvanyj vyd kontentu, osoblyvo dlja molodi. Ce korotki ta dynamični istoriї, jaki vidpovidajuť duhu sučasnosti, jak po formatu, tak i po sensu. Ale v sviti naviť guru veb-serialiv stverdžujuť, ščo takyj produkt dosyť važko monetyzuvaty. Dlja stvorennja jakisnogo veb-serialu takož potriben bjudžet, hoč i ne takyj jak u televizijnogo. Ale takyj kontent orijentovanyj dlja sociaľnyh merež ta videohostyngiv, de pracjuje lyše reklamna modeľ. Na takomu kontenti dosyť važko zarobyty. Zvisno, možna govoryty pro integraciju sponsora u kontent, ale zazvyčaj kompaniї, u jakyh je na ce bjudžet, sami dlja sebe i stvorjujuť podibni proekty.

Majže vsi ukraїnśki kejsy, z jakymy ja znajoma, stvorjuvalysja ne dlja prybutku, a dlja vyrišennja komunikacijnyh zavdań ta promo. Na 1+1 Digital Weekend 2019💻 «Krašče poklasty groši na depozyt, niž investuvaty їh v ukraїnśkyj mediabiznes», — Anna Tkačenko, 1+1 Digital 3🖥️ 1+1 Digital Weekend: Pro sensy, a ne kliky. Jak media perestaly buty jedynymy, hto stvorjuje kontent ja moderuvala paneľnu dyskusiju pro stvorennja veb-serialiv za učasti vidomyh brendiv: Kyїvstar, Comfy ta VOLJa. Ci kompaniї buly zadovoleni rezuľtatamy vid takyh proektiv ta prodovžujuť eksperymentuvaty u ćomu naprjamku.

Prote biľšisť brendiv v Ukraїni zajnjaly śogodni pozyciju očikuvannja. Ale ja zavždy kažu: “High risks — high returns”. Sogodni komanda 1+1 Digital aktyvno rozvyvaje cej naprjamok. Dlja ćogo my stvoryly okremyj veb-prodakšn, jakyj zajmajeťsja vyključno vyrobnyctvom kontentu dlja internet-audytoriї. Takož my pracjujemo nad biznes-modellju, jaka dozvolyť zrobyty veb-serialy prybutkovym naprjamkom, ta vedemo peregovory z potencijnymy sponsoramy.

My stvoryly okremyj veb-prodakšn, jakyj zajmajeťsja vyključno vyrobnyctvom kontentu dlja internet-audytoriї

Anna Tkačenko, kerivnycja «1+1 Digital ta Innovaciї»
💻 «Krašče poklasty groši na depozyt, niž investuvaty їh v ukraїnśkyj mediabiznes», — Anna Tkačenko, 1+1 Digital 4

— Vy navčalysja u Stenfordśkomu universyteti, jaki tam panujuť dumky ščodo majbutńogo media?

Jakščo media ne stanuť tehnologičnymy biznesamy, jaki pokladajuťsja ne tiľky na svij dosvid, a j na dani, to vony prograjuť. Ale ti, ščo stanuť software data driven – dosjagnuť uspihu. Takož radjať pablišeram braty pryklad z sociaľnyh merež, jaki je tehnologičnymy kompanijamy. Tobto navčytyś analizuvaty povedinku ljudej, їh reakciju, vmilo pracjuvaty iz zalučenistju ta zvorotnim zv’jazkom vid audytoriї. Stavyty korystuvačiv na perše misce pry stvorenni produktiv.

— Častiše možna počuty dumku pro zaminu žurnalistiv štučnym intelektom. Kejsy vypusku žurnaliv, jaki napysav robot, abo pryklad Washington Post, de zrobyly stavku na programistiv, a ne na žurnalistiv. U čomu zalyšyťsja syla ta perevaga žurnalistiv?

Raniše žurnalisty odnogo vydannja konkuruvaly zi svoїmy kolegamy z inšyh vydań. Ale teper ce zmagannja bude vidbuvatysja za učastju mašyn. Vvažaju ščo syla ta perevaga zalyšyťsja u vminni znahodyty ta rozpovidaty istoriї, adže jaki b vy tehnični rišennja ne vykorystovuvaly, jakščo vaša istorija pogana, to vona zalyšyťsja takoju, naviť jakščo vy rozkažete pro neї za dopomogoju tehnologij.

Ja ne dumaju, ščo poky AI zdaten znahodyty ta rozvyvaty cikavi istoriї. Sogodni štučnyj intelekt maje zmogu švydko obrobyty velykyj masyv informaciї, napryklad, finansovyj zvit, ta napysaty na jogo osnovi Main points of this research. Jakby ce pafosno ne zvučalo, ale do stvorennja empatyčnyh istorij, zdatnyh vražaty ta zahopljuvaty ljudśki sercja, mašynam šče daleko.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: