Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

🇺🇦 28 rokiv nezaležnosti — pryvody pyšatysja, ščo ty ukraїneć

🇺🇦 28 років незалежності — приводи пишатися, що ти українець

Na chasi razom z ukraїncjamy, jaki zminjujuť našu kraїnu, rozpovidaje pro ključovi peremogy ukraїnśkogo suspiľstva, ščob dovesty, ščo my majemo čym pyšatysja.
Na chasi разом з українцями, які змінюють нашу країну, розповідає про ключові перемоги українського суспільства, щоб довести, що ми маємо чим пишатися.
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Гортаючи стрічку новин, ми часто спостерігаємо суцільний негатив. Ціни ростуть, перспектив та можливостей ніяких, а найкращий вихід – втекти до іншої країни. Знайома ситуація? Але це неправда. За 28 років незалежності Україна переживала і злети, і падіння, проте завжди поруч були люди, які своїми діями доводили, що ми маємо чим пишатися. Разом з такими українцями Na chasi розповідає про ключові перемоги нашого суспільства. На сьогодні благодійність – це одна з головних складових успішного розвитку держави, бо саме зміцнення економіки та покращення рівня життя змушує компанії та людей замислитися над доброчинністю. Так минулого року Україна вперше офіційно долучилася до всесвітнього благодійного руху #GivingTuesday. Також не забуваймо про початок роботи SMS, які дозволяють переказувати гроші на благодійність за допомогою звичайних повідомлень. Завдяки цим та багатьом іншим проєктам Україна посіла випередила Польщу, Естонію, Грузію та посіла найвищу сходинку у світовому рейтингу благодійності World Giving Index за роки незалежності. Про це розповідає Марія Артеменко, засновниця Центру розвитку благодійності, БФ Клуб Добродіїв, одна із ініціаторок #ЩедрийВівторок в Україні. За результатами останніх досліджень, в Україні розпочався етап нового усвідомлення ролі екології у житті людини.  93% українців вважають охорону довкілля важливою проблемою, а 87% впевнені, що можуть особисто відігравати роль у захисті українського довкілля. Такі самі показники спостерігаються у країнах ЄС.  Важливо, що українці не лише почали замислюватися над ситуацією, а й робити конкретні дії для поліпшення екологічної ситуації. 78% готові сортувати сміття, а 60% купувати товари в упакуванні, що переробляється. А ще цьогоріч в Україні відбувся День без поліетилену, у який всі охочі спробували обійтися без пластикових пакетів. Про це розповідає Анна Михайлицька, екоблогер, автор проєкту Купуй свідомо. За два роки дії безвізу українці здійснили понад 42 млн поїздок до країн ЄС. Скасування віз не тільки зробило подорожі простішими, але й вплинуло на ринок пасажирських перевезень в країні. На ринок зайшло багато нових авіаперевізників та кілька лоукостів, серед яких — два українських. Збільшення кількості авіакомпаній призвело до зростання конкуренції та відповідно зниженню цін на квитки. Сьогодні українці можуть полетіти за кордон всього за 500 грн чи навіть дешевше. Що далі казати, якщо авторка матеріалу редагує останні фрагменти цього тексту в літаку на шляху до Дортмунда. Головна перевага безвізу – це простота мандрівок. Якщо раніше поїздка у Європу сприймалася, як виняткова подія, то зараз це інколи швидше, ніж поїхати мандрувати Україною на Інтерсіті. Про це розповідає Андрій Буренок, засновник сервісу TripMyDream. У глобальному суспільному житті дедалі більшу роль відіграють міста, що подекуди стають впливовішими, ніж держави. Україна також достатньо урбанізована країна. За даними Держстату, сьогодні близько 70% українців проживають саме у містах. Тож урбаністика наразі одна з найважливіших сфер для будь-якого міського муніципалітету. Як зробити так, щоб кільком мільйонам осіб комфортно жилося в одному місті? Після революції у 2014 році в Україні спостерігається бум місцевого активізму. З‘являється багато ініціатив, впроваджуються електронні системи, розробляються нові концепції проєктування та запозичуються кращі приклади європейських міст. Позитивні зміни відбуваються постійно. Наприклад, 5 серпня на Подолі відкрили наземний пішохідний перехід через вулиці Нижній і Верхній Вал на перехресті з Костянтинівською. Про це розповідає Іван Вербицький, керівник урбаністичних проєктів Аналітичного центру CEDOS, редактор Mistosite. Ми живемо у час, коли технології змінюють світ щосекунди. Не даремно, слова штучний інтелект, стартап та IT можна почути звідусіль не тільки у світі, але і в Україні. За останні декілька років стартап-індустрія в Україні значно зросла. Минулий рік став рекордним за обсягом коштів, які привернули технологічні стартапи в Україну — близько $290 млн інвестицій. Майже $20 млн було інвестовано лише у стартап PETCUBE (компанія, яка виробляє гаджети для дистанційного нагляду за домашніми тваринами). Ще один міжнародний стартап Ring (з потужним українським R&D офісом) був придбаний компанією Amazon $1 млрд. Про це розповідає Кирило Мазур, CEO та засновник Center42. Гастрономічна культура — це не лише про де смачно поїсти, але і можливість розвитку через гастрономічний туризм, який приносить великий дохід. Цікаво, що Єврокомісія вже розробила перший пілотний гастротур по Бессарабії. Його будуть тестувати протягом двох років. А поки можна поговорити про інші успішні гастрономічні проєкти, які привертають туристів. Одним з них є бюджетні моноформати по 1 євро, що заполонили простір Києва. Стрімко набирає популярності в Україні світовий тренд вегетаріанських та вегенських закладів, які пропонують страви на соєвому молоці, бургери з котлетою з буряку або нуту та багато іншого. Окремої уваги заслуговують кав‘ярні третьої хвилі, які пропонують свіже обсмажування та помел кави безпосередньо перед приготуванням. Українські бариста перемагають на світових чемпіонатах та варять каву, що не поступається тій, що подають у Берліні. Розвиток переживає українська національна кухня, яка з формату їдалень та звичних бабусиних страв перенароджується у вишукані страви, здатні здивувати кожного. Про це розповідає Марія Сердюк, журналістка Bit.ua. За останні п’ять років в Україні було розпочато більше сотні реформ у всіх сферах. І хоча багато з них можуть бути непомітними в нашому щоденному житті, усі вони змінюють країну в середньо- та довгостроковій перспективі. Вже зараз ми живемо у зовсім іншій державі, ніж до Революції гідності. Процес реформування держави насправді є нескінченним, а тим більше зараз — коли технології й світ міняються хіба не щодня. У червні 2019 року переважна більшість українців (60,5%) повірила в успішність реформ в Україні: переконані в успіху 16,5%, ще 44% загалом вірять, хоча є й деякі сумніви. Про це розповідає Іван Примаченко, засновник онлайн-платформи Prometheus. Сучасна українська культура набуває ще більшої популярності в нашій країні. Якщо раніше з колонок підлітків та студентів часто лунала російська попса, то зараз на її місце приходять треки від alyona alyona або Jerry Heil. А ще українські виконавці виступають на найкращих фестивалях світу — від угорського Sziget до британського Glastonbury. Особливої уваги заслуговує українське кіно, яке з кожним роком розвивається. Відтепер у кінотеатрах можна знайти українські фільми на будь-який смак: від комедії до історичного екшну. Успіх відзначають і міжнародні кінофестивалі, з яких українські режисери привозять численні нагороди. Про це розповідає Катерина Гладка, журналістка. На перший погляд, Україна та наука співіснують у паралельному світі. Попри низьке фінансування та загальні проблеми, українська наука займає не останнє місце на світовій арені. Зазвичай, це спільні міжнародні наукові проєкти, у яких українці відіграють одні з ключових ролей. Ще одним кроком на шляху до покращення ситуації є можливість України брати участь у програмі Європейського Союзу Horizon 2020, яка займається фінансуванням та заохоченням дослідницьких та інноваційних проектів. Відомих українських науковців багато, серед них такі зірки, як: Олег Кришталь, Марина В‘язовська, Юрій Гогоці, Леонід Пономаренко, Юрій Ізотов та Сергій Шарапов. Про це розповідає Кирило Бескоровайний, співзасновник науково-популярного журналу Куншт. ***. Наше майбутнє у наших руках — цю фразу ви часто можете чути. Насправді, головніше навіть не майбутнє, а в першу чергу сьогодення. Робіть те, що любите, якнайкраще, тут і зараз. І тоді у вас також будуть приводи пишатися собою та своєю країною, яку ви зробили трошки кращою. З Днем незалежності!

Gortajučy stričku novyn, my často sposterigajemo suciľnyj negatyv. Ciny rostuť, perspektyv ta možlyvostej nijakyh, a najkraščyj vyhid – vtekty do inšoї kraїny. Znajoma sytuacija?

Ale ce nepravda. Za 28 rokiv nezaležnosti Ukraїna perežyvala i zlety, i padinnja, prote zavždy poruč buly ljudy, jaki svoїmy dijamy dovodyly, ščo my majemo čym pyšatysja.

Razom z takymy ukraїncjamy Na chasi rozpovidaje pro ključovi peremogy našogo suspiľstva.

🇺🇦 28 rokiv nezaležnosti — pryvody pyšatysja, ščo ty ukraїneć 1
Blagodijnisť

Na śogodni blagodijnisť – ce odna z golovnyh skladovyh uspišnogo rozvytku deržavy, bo same zmicnennja ekonomiky ta pokraščennja rivnja žyttja zmušuje kompaniї ta ljudej zamyslytysja nad dobročynnistju.

Tak mynulogo roku Ukraїna vperše oficijno dolučylasja do vsesvitńogo blagodijnogo ruhu #GivingTuesday. Takož ne zabuvajmo pro počatok roboty SMS, jaki dozvoljajuť perekazuvaty groši na blagodijnisť za dopomogoju zvyčajnyh povidomleń.

Zavdjaky cym ta bagaťom inšym projektam Ukraїna posila vyperedyla Poľšču, Estoniju, Gruziju ta posila najvyšču shodynku u svitovomu rejtyngu blagodijnosti World Giving Index za roky nezaležnosti.

Pro ce rozpovidaje Marija Artemenko, zasnovnycja Centru rozvytku blagodijnosti, BF Klub Dobrodiїv, odna iz iniciatorok #ŠčedryjVivtorok v Ukraїni.

My vse biľše govorymo pro profesijnisť sektoru, a blagodijnyky ta volontery stajuť biľš usvidomlenymy ta nacilenymy na rezuľtat. Cja pozytyvna tendencija formuje zapyt i ja perekonana, ščo v najblyžči roky vidbudeťsja važlyvyj proryv u cij sferi. Adže blagodijnisť daruje sens žyttja — «nedaremno isnuju v ćomu sviti» i cym stymuljuje buty kraščym.

Ščopravda, v Ukraїni isnujuť stereotypy niby-to blagodijnisť — ce pryvileї bagatyh, volonterstvo tiľky dlja molodi ta domogospodarok, a zminjuvaty kraїnu možuť tiľky obrani. Naspravdi biľšisť zmin počynajuťsja iz kožnogo z nas, i jakščo kožen ukraїneć robytyme dobri spravy u mežah svoїh možlyvostej, to možlyvosti stanuť bezmežnymy. A šče mižnarodna spiľnota v zahvati vid našogo innovacijnogo ta kreatyvnogo pidhodu u vyrišenni sociaľnyh problem.

🇺🇦 28 rokiv nezaležnosti — pryvody pyšatysja, ščo ty ukraїneć 2
Ekosvidomisť

Za rezuľtatamy ostannih doslidžeń, v Ukraїni rozpočavsja etap novogo usvidomlennja roli ekologiї u žytti ljudyny. 

93% ukraїnciv vvažajuť ohoronu dovkillja važlyvoju problemoju, a 87% vpevneni, ščo možuť osobysto vidigravaty roľ u zahysti ukraїnśkogo dovkillja. Taki sami pokaznyky sposterigajuťsja u kraїnah JeS. 

Važlyvo, ščo ukraїnci ne lyše počaly zamysljuvatysja nad sytuacijeju, a j robyty konkretni diї dlja polipšennja ekologičnoї sytuaciї. 78% gotovi sortuvaty smittja, a 60% kupuvaty tovary v upakuvanni, ščo pererobljajeťsja.

A šče ćogorič v Ukraїni vidbuvsja Deń bez polietylenu, u jakyj vsi ohoči sprobuvaly obijtysja bez plastykovyh paketiv.

Pro ce rozpovidaje Anna Myhajlyćka, ekobloger, avtor projektu «Kupuj svidomo».

Mene duže tišyť, ščo ekosvidomisť stala spravžnim trendom u našij kraїni. Tema svidomogo žyttja aktyvno vysvitljujeťsja u socmerežah ta ZMI, častiše možna zustrity ljudej z tekstyľnymy torbynkamy ta ekosumkamy v magazyni, vse biľše ekologičnoї produkciї z‘javljajeťsja na polycjah supermarketiv, a ljudy nabagato biľše sortujuť vtorsyrovynu.

I ce važlyvo, adže stvorjuje popyt, na jakyj reaguje biznes, ta zapyt gromadśkosti, na jakyj reaguje vlada. Vyrišennja ekologičnoї kryzy možlyve lyše zavdjaky vzajemodiї cyh tŕoh komponentiv — ljudej, biznesu ta vlady. Tomu ja vvažaju, ščo naviť najmenšymy včynkamy kožen z nas može vnosyty svoju kraplju v okean zmin.

🇺🇦 28 rokiv nezaležnosti — pryvody pyšatysja, ščo ty ukraїneć 3
Podoroži bez mež

Za dva roky diї bezvizu ukraїnci zdijsnyly ponad 42 mln poїzdok do kraїn JeS. Skasuvannja viz ne tiľky zrobylo podoroži prostišymy, ale j vplynulo na rynok pasažyrśkyh perevezeń v kraїni. Na rynok zajšlo bagato novyh aviapereviznykiv ta kiľka loukostiv, sered jakyh — dva ukraїnśkyh.

Zbiľšennja kiľkosti aviakompanij pryzvelo do zrostannja konkurenciї ta vidpovidno znyžennju cin na kvytky. Sogodni ukraїnci možuť poletity za kordon vśogo za 500 grn čy naviť deševše.

Ščo dali kazaty, jakščo avtorka materialu redaguje ostanni fragmenty ćogo tekstu v litaku na šljahu do Dortmunda.

Golovna perevaga bezvizu – ce prostota mandrivok. Jakščo raniše poїzdka u Jevropu spryjmalasja, jak vynjatkova podija, to zaraz ce inkoly švydše, niž poїhaty mandruvaty Ukraїnoju na «Intersiti».

Pro ce rozpovidaje Andrij Burenok, zasnovnyk servisu TripMyDream.

Bezviz v Ukraїni dije trohy biľše, niž dva roky, ale vže i ne viryťsja, ščo kolyś bulo inakše. Možu skazaty, ščo vidkryti kordony zminyly myslennja ukraїnciv. Vse biľše ljudej peretvorjujuťsja z turystiv u mandrivnykiv. Ščo ce označaje?

Ljudy ne bojaťsja samostijno organizovuvaty svij vidpočynok. Vony znajuť, ščo zamisť pohodu do turoperatora i pokupky putivky u zvyčni Tureččynu-Jegypet, teper možuť zaprosto poїhaty na buď-jakyj jevropejśkyj kurort. Myslennja ukraїnciv stalo šyrše i viľniše, a ce vyrišaľnyj faktor ne tiľky dlja rozvytku turyzmu, ale i dlja rozvytku kraїny v cilomu.

🇺🇦 28 rokiv nezaležnosti — pryvody pyšatysja, ščo ty ukraїneć 4
Rozvytok mist

U globaľnomu suspiľnomu žytti dedali biľšu roľ vidigrajuť mista, ščo podekudy stajuť vplyvovišymy, niž deržavy. Ukraїna takož dostatńo urbanizovana kraїna. Za danymy Deržstatu, śogodni blyźko 70% ukraїnciv prožyvajuť same u mistah.

Tož urbanistyka narazi odna z najvažlyvišyh sfer dlja buď-jakogo miśkogo municypalitetu. Jak zrobyty tak, ščob kiľkom miľjonam osib komfortno žylosja v odnomu misti?

Pislja revoljuciї u 2014 roci v Ukraїni sposterigajeťsja bum miscevogo aktyvizmu. Z‘javljajeťsja bagato iniciatyv, vprovadžujuťsja elektronni systemy, rozrobljajuťsja novi koncepciї projektuvannja ta zapozyčujuťsja krašči pryklady jevropejśkyh mist.

Pozytyvni zminy vidbuvajuťsja postijno. Napryklad, 5 serpnja na Podoli vidkryly nazemnyj pišohidnyj perehid čerez vulyci Nyžnij i Verhnij Val na perehresti z Kostjantynivśkoju.

Pro ce rozpovidaje Ivan Verbyćkyj, kerivnyk urbanistyčnyh projektiv Analityčnogo centru CEDOS, redaktor Mistosite.

Po-perše, šisť mist Ukraїny rozrobljajuť koncepciї integrovanogo rozvytku. Ce novyj instrument, jakyj dozvoljaje planuvaty mista, zvažajučy na vsi sfery miśkogo žyttja.

Takož u nas je programa spivfinansuvannja onovlennja miśkogo transportu z Jevropejśkym bankom rekonstrukciї ta rozvytku, do jakogo zalučeni dva desjatky mist. Pozytyvnymy je reformy parkuvannja ta vprovadžennja elektronnogo kvytka, ale govoryty pro reaľni uspihy tam poky zarano, tomu čekajemo.

Pryjemno, ščo novi zminy vprovadžujuťsja ne tiľky v miśkomu dyzajni Kyjeva, ale j v inšyh mistah. Napryklad, u Vinnyci vidremontuvaly odnu z vulyć zgidno z ostannimy jevropejśkymy standartamy.

Zavdjaky reformi decentralizaciї, gromady j mista otrymajuť biľše povnovažeń ta resursiv ta možlyvosti vplyvaty na procesy. A velyka kiľkisť ljudej staly drajveramy zmin. Vony veduť boroťbu za pokraščennja mist, povz jaku ne možuť projty naviť municypalitety, vymušeni spilkuvatysja z meškancjamy.

🇺🇦 28 rokiv nezaležnosti — pryvody pyšatysja, ščo ty ukraїneć 5
Startapy

My žyvemo u čas, koly tehnologiї zminjujuť svit ščosekundy. Ne daremno, slova štučnyj intelekt, startap ta IT možna počuty zvidusiľ ne tiľky u sviti, ale i v Ukraїni.

Za ostanni dekiľka rokiv startap-industrija v Ukraїni značno zrosla. Mynulyj rik stav rekordnym za obsjagom koštiv, jaki pryvernuly tehnologični startapy v Ukraїnu — blyźko $290 mln investycij.

Majže $20 mln bulo investovano lyše u startap PETCUBE (kompanija, jaka vyrobljaje gadžety dlja dystancijnogo nagljadu za domašnimy tvarynamy). Šče odyn mižnarodnyj startap Ring (z potužnym ukraїnśkym R&D ofisom) buv prydbanyj kompanijeju Amazon $1 mlrd.

Pro ce rozpovidaje Kyrylo Mazur, CEO ta zasnovnyk Center42.

Rynok b'je rekordy v zagaľnij kiľkosti grošej. U ćomu velyka zasluga Grammarly, servisu, jakyj vpevneno stav vizytnoju kartkoju kraїny sered zakordonnyh investoriv. Šče odyn velykyj krok - vidkryttja peršogo v Ukraїni innovacijnogo parku UNIT.City — z vidkryttjam novoї budivli voseny vin stane biľše, niž Station F v Paryži (a vony nazyvajuť sebe najbiľšym startap-kampusom v Jevropi).

Takož vidčuvajeťsja novyj vytok popytu vid velykyh kompanij na zapusk innovacij ta robotu zi startapamy — u vśomu sviti rozvytok cijeї niši davalo velykyj poštovh dlja vśogo rynku. Jakščo korporatyvni innovaciї stvorjať krytyčnu masu zmin, a UNIT.City i Grammarly prodovžať zrostannja i piar kraїny, to my otrymajemo velykyj pryplyv novyh investycij, u jakyh je vsi šansy zrobyty našu kraїnu odnym z top-5 misć dlja stvorennja mižnarodnyh digital-biznesiv v Jevropi.

🇺🇦 28 rokiv nezaležnosti — pryvody pyšatysja, ščo ty ukraїneć 6
Gastronomična kuľtura

Gastronomična kuľtura — ce ne lyše pro «de smačno poїsty», ale i možlyvisť rozvytku čerez gastronomičnyj turyzm, jakyj prynosyť velykyj dohid. Cikavo, ščo Jevrokomisija vže rozrobyla peršyj pilotnyj gastrotur po Bessarabiї. Jogo buduť testuvaty protjagom dvoh rokiv.

A poky možna pogovoryty pro inši uspišni gastronomični projekty, jaki pryvertajuť turystiv. Odnym z nyh je bjudžetni monoformaty po 1 jevro, ščo zapolonyly prostir Kyjeva. Strimko nabyraje populjarnosti v Ukraїni svitovyj trend vegetarianśkyh ta vegenśkyh zakladiv, jaki proponujuť stravy na sojevomu moloci, burgery z kotletoju z burjaku abo nutu ta bagato inšogo.

Okremoї uvagy zaslugovujuť kav‘jarni treťoї hvyli, jaki proponujuť sviže obsmažuvannja ta pomel kavy bezposeredńo pered prygotuvannjam. Ukraїnśki barysta peremagajuť na svitovyh čempionatah ta varjať kavu, ščo ne postupajeťsja tij, ščo podajuť u Berlini.

Rozvytok perežyvaje ukraїnśka nacionaľna kuhnja, jaka z formatu їdaleń ta zvyčnyh babusynyh strav perenarodžujeťsja u vyšukani stravy, zdatni zdyvuvaty kožnogo.

Pro ce rozpovidaje Marija Serdjuk, žurnalistka Bit.ua.

Gastronomična kuľtura v Ukraїni narazi perežyvaje epohu Vidrodžennja. Vse biľše šefiv zvertajeťsja do vytokiv našyh kulinarnyh tradycij: Jevgen Klopotenko u restorani «100 rokiv tomu vpered» pereosmysljuje starovynni recepty na novyj lad, Dmytro Borysov u Varenyky Now populjaryzuje varenyky ta boršč na rivni fast-fudu, Jurij Kovryženko gotuje avtentyčni ukraїnśki stravy na mižnarodnyh kulinarnyh forumah.

Ja ščyro virju, ščo z takymy tempamy za kiľka rokiv pro ukraїnśku kuhnju govorytyme veś svit. I turysty їhatymuť do nas ne tomu, ščo v nas krasyvo ta deševo, a ščoby skuštuvaty varenyky, boršč, deruny, nalysnyky ta golubci. Upevnena, nam je čym pyšatysja v sferi gastronomiї, vrešti rešt najkrutiši pomidory, z jakyh potim možna zrobyty najsmačnišyj červonyj sup (tak boršč nazyvajuť inozemci), rostuť same u nas!

🇺🇦 28 rokiv nezaležnosti — pryvody pyšatysja, ščo ty ukraїneć 7
Reformy

Za ostanni p’jať rokiv v Ukraїni bulo rozpočato biľše sotni reform u vsih sferah. I hoča bagato z nyh možuť buty nepomitnymy v našomu ščodennomu žytti, usi vony zminjujuť kraїnu v seredńo- ta dovgostrokovij perspektyvi. Vže zaraz my žyvemo u zovsim inšij deržavi, niž do Revoljuciї gidnosti.

Proces reformuvannja deržavy naspravdi je neskinčennym, a tym biľše zaraz — koly tehnologiї j svit minjajuťsja hiba ne ščodnja.

U červni 2019 roku perevažna biľšisť ukraїnciv (60,5%) poviryla v uspišnisť reform v Ukraїni: perekonani v uspihu 16,5%, šče 44% zagalom virjať, hoča je j dejaki sumnivy.

Pro ce rozpovidaje Ivan Prymačenko, zasnovnyk onlajn-platformy Prometheus.

Uspih zaležyť vid togo, pro jaki reformy jde mova. My točno možemo pyšatysja rozbudovoju potužnoї armiї, tym, ščo Ukraїna zlizla z gazovoї golky Rosiї, bezvizom, ProZorro ta ozdorovlennjam bankivśkoї galuzi. I vse ce pid čas šyrokomasštabnoї rosijśkoї agresiї. Z inšogo boku, reformy sudiv, prokuratury, policiї provaleni, a zemeľna j dosi ne rozpočata.

Nova ukraїnśka škola zaklala fundament dlja serjoznoї transformaciї ukraїnśkoї osvity na krašče. Teper lyše vid spiľnyh zusyľ urjadu, parlamentu i osvitjan zaležyť, čy vdasťsja na ćomu fundamenti zbuduvaty jakisno novu budivlju ukraїnśkoї školy.

🇺🇦 28 rokiv nezaležnosti — pryvody pyšatysja, ščo ty ukraїneć 8
Kuľtura ta mystectvo

Sučasna ukraїnśka kuľtura nabuvaje šče biľšoї populjarnosti v našij kraїni. Jakščo raniše z kolonok pidlitkiv ta studentiv často lunala rosijśka popsa, to zaraz na її misce pryhodjať treky vid alyona alyona abo Jerry Heil. A šče ukraїnśki vykonavci vystupajuť na najkraščyh festyvaljah svitu — vid ugorśkogo Sziget do brytanśkogo Glastonbury.

Osoblyvoї uvagy zaslugovuje ukraїnśke kino, jake z kožnym rokom rozvyvajeťsja. Vidteper u kinoteatrah možna znajty ukraїnśki fiľmy na buď-jakyj smak: vid komediї do istoryčnogo ekšnu. Uspih vidznačajuť i mižnarodni kinofestyvali, z jakyh ukraїnśki režysery pryvozjať čyslenni nagorody.

Pro ce rozpovidaje Kateryna Gladka, žurnalistka.

Najuspišniše v Ukraїni rozvynene vizuaľne mystectvo: je okremi postanovky teatru, ale perevažno kino. My majemo dva osnovnyh kinofestyvali — Odeśkyj kinofestyvaľ ta Molodisť. Vony perenalaštovujuť svoju festyvaľnu arenu ne prosto na majdančyk, de je tradycijna nacionaľna programa, a na takogo sobi poserednyka dlja vyhodu ukraїnśkyh fiľmiv na zahidnyj rynok. Ščodo inšyh festyvalej ta bagaťoh projektiv, to vony vidbuvajuťsja vidokremleno vid deržavy. Čerez ce bagato talanovytyh ljudej zalyšajuťsja okremymy odynycjamy, jaki ne pidtrymujuťsja deržavoju.

Najbiľša cinnisť ukraїnśkoї sučasnoї kuľtury — ce mytci, jaki svoїmy performansamy predstavljajuť Ukraїnu na mižnarodnij areni. Vony robljať ce vid sebe, svoїm bačennjam ta produktom, ale jakisno ta kruto.

🇺🇦 28 rokiv nezaležnosti — pryvody pyšatysja, ščo ty ukraїneć 9
Nauka

Na peršyj pogljad, Ukraїna ta nauka spivisnujuť u paraleľnomu sviti. Popry nyźke finansuvannja ta zagaľni problemy, ukraїnśka nauka zajmaje ne ostannje misce na svitovij areni.

Zazvyčaj, ce spiľni mižnarodni naukovi projekty, u jakyh ukraїnci vidigrajuť odni z ključovyh rolej.

Šče odnym krokom na šljahu do pokraščennja sytuaciї je možlyvisť Ukraїny braty učasť u programi Jevropejśkogo Sojuzu Horizon 2020, jaka zajmajeťsja finansuvannjam ta zaohočennjam doslidnyćkyh ta innovacijnyh proektiv.

Vidomyh ukraїnśkyh naukovciv bagato, sered nyh taki zirky, jak: Oleg Kryštaľ, Maryna V‘jazovśka, Jurij Gogoci, Leonid Ponomarenko, Jurij Izotov ta Sergij Šarapov.

Pro ce rozpovidaje Kyrylo Beskorovajnyj, spivzasnovnyk naukovo-populjarnogo žurnalu «Kunšt».

Na vidminu vid rozpovsjudženogo stereotypu, ščo v Ukraїni nemaje nauky, nauka je i vona rozvyvajeťsja. Ce vidbuvajeťsja popry nyźke finansuvannja (menše 1% VVP, u porivnjanni z 4% v Izraїli ta, napryklad, 2.7% v SŠA). Z pozytyvu – ce pryjnjatyj u 2015 zakon pro «Naukovu ta naukovo-tehničnu dijaľnisť», jakyj peredbačaje stvorennja doradčogo organu, Nacradu, ta Nacionaľnogo fondu doslideń. Naskiľky meni vidomo, vprovadžennja ruhajeťsja poviľno, ale ruhajetysjač. Koly vona bude jty povnym hodom, to finansuvannja otrymuvatymuť ti včeni, jaki dijsno zajmajuťsja naukoju, a ne profanacijeju.

Nam v Kunšt ne brakuje tem i dosjagneń ukraїnśkoї nauky, pro jaki pysaty. Ot, napryklad, neščodavno ukraїnśki biolog Pavlo Hojećkyj, zoology Maryna Škvyrja ta Igor Dykyj opublikuvalysja u žurnali Scientific Reports (jakyj vhodyť v grupu duže avtorytetnogo Nature). Stattja vyjšla na temu konfliktu burogo vedmedja ta ljudyny u sviti. Nad materialom pracjuvaly ponad 50 včenyh z uśogo svitu v tomu čysli naši naukovci.

***

«Naše majbutnje u našyh rukah» — cju frazu vy často možete čuty. Naspravdi, golovniše naviť ne majbutnje, a v peršu čergu śogodennja. Robiť te, ščo ljubyte, jaknajkrašče, tut i zaraz. I todi u vas takož buduť pryvody pyšatysja soboju ta svojeju kraїnoju, jaku vy zrobyly trošky kraščoju.

Z Dnem nezaležnosti!

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.

1 komentar

spočatku novi
za rejtyngom spočatku novi za hronologijeju
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: