Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

👨‍💻 «Impakt-investuvannja ne je zaminoju blagodijnosti», — Denys Gurśkyj, SocialBoost ta 1991 Open Data Incubator

👨‍💻 «Імпакт-інвестування не є заміною благодійності», — Денис Гурський, SocialBoost та 1991 Open Data Incubator

Te, ščo biznes može zajmatysja blagodijnistju, — ne novyna. Inša sprava, koly pozytyvnyj vplyv može staty dijevoju biznes-modellju, prynosjačy prybutok vlasnykam ta korysť suspiľstvu j seredovyšču. Ce javyšče nazyvajuť impakt investuvannjam, pro jake my j pogovoryly z Denysom Gurśkym, golovoju pravlinnja GO SocialBoost ta spivzasnovnykom 1991 Open Data Incubator.
Те, що бізнес може займатися благодійністю, — не новина. Інша справа, коли позитивний вплив може стати дієвою бізнес-моделлю, приносячи прибуток власникам та користь суспільству й середовищу. Це явище називають імпакт інвестуванням, про яке ми й поговорили з Денисом Гурським, головою правління ГО SocialBoost та співзасновником 1991 Open Data Incubator.
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Насправді, імпакт-інвестування не такий вже і новий тренд. Перша хвиля бере початок ще наприкінці 90х-початку 2000х. Значення імпакт-інвестування зводиться до того, що це модель інвестицій, в якій важливість суттєвого вимірюваного впливу на соціальні питання або навколишнє середовище йде нога в ногу з ціллю отримання прибутку. Ринок імпакт-інвестицій забезпечує капітал для вирішення найгостріших світових проблем у таких секторах, як стале сільське господарство, відновлювані джерела енергії, збереження навколишнього середовища, доступ до освіти, мікрофінансування, доступ до базових послуг, включаючи житло та охорону здоровя. Серед ключових ознак цієї моделі інвестицій можна назвати: чіткий намір інвестора підтримувати саме соціально важливі та/або екологічні ініціативи, при цьому закладена модель повернення капіталу (у цьому відмінність від філантропії) та необхідність чітко вимірювати вплив проєкту. За цією моделлю працює, наприклад, Bridge International Academies, проєкт, у який проінвестував фонд Luminate. Це мережа прибуткових початкових шкіл у Кенії, де для тих сімей, що живуть менше ніж на $2 на день, навчання коштує біля $5 на місяць. Ще цікавий кейс — Inigral, ініціатива, профінансована фондом Білла та Мелінди Гейтс. Компанія допомагає університетам створювати й розвивати інструменти для взаємодії онлайн — і таким чином сприяє спілкуванню між студентами, викладачами та академічною спільнотою. Це, у свою чергу, впливає на загальну успішність студентів та залучення в навчальний процес. В Африці та Азії працює проєкт Sproxil, що дозволяє перевіряти лікарські засоби на відповідність стандартам — і виявляти контрафакт. Проєкт допомагає зменшити відсоток підроблених лікарських засобів у країнах, що розвиваються - наразі, за даними ВОЗ, він становить біля 30%. У проєкт проінвестував фонд Acumen. Як явище, імпакт-інвестування існує в багатьох країнах світу та актуальне як у сферах, що тільки зароджуються та розвиваються, так і для вже розвинених ринків. Більш того — існує навіть окрема спеціалізована мережа — Global Impact Investing Network (GIIN). На своєму сайті GIIN діляться великою кількістю практичних матеріалів по темі, історіями успіху, каталогом фондів та спеціалізованим інструментарієм для інвесторів (наприклад, рекомендації з вимірювання впливу та моніторингу результатів). Наразі мережа об’єднує понад 400 фондів та організацій, пріоритетами котрих є саме імпакт-інвестування. Загалом екосистема імпакт-інвестицій приваблює достатньо широке коло інвесторів, як і інституційних, так і індивідуальних. Для деяких фундацій це профільна діяльність, інша частина організацій — це колишні класичні благодійні фонди, які вирішили спробувати для себе новий підхід у розподілі коштів. Імпакт-інвесторами також виступають профільні фонди, які підтримують стартапи (і для диверсифікації свого портфеля обирають імпакт-інвестиції), інституції фінансового розвитку, приватні та сімейні фундації, пенсійні фонди та страхові компанії, релігійні інституції і навіть громадські організації. Окрема цікава категорія — мілленіали, які все частіше стають інвесторами та для яких ключовою мотивацією є саме дотичність до проєктів, які мають позитивний соціальний ефект. До речі, переважну кількість молодих людей серед імпакт-інвесторів підтвердив і Bank of America у своєму минулорічному звіті U.S. Trust Study of High Net Worth Philanthropy series. Відповідно до звіту, частка мілленіалів та покоління Х складає 42.7%, 35.1% - бебі бумери і 22.9% — вже більш старші покоління. Що ж стосується об’ємів ринку імпакт-інвестицій, то у своєму нещодавньому звіті Sizing the Impact Investing Market, GIIN оцінює його поточний розмір у 502 мільярди доларів, а розмір активної спільноти сягає близько 1340 інвесторів. Благодійність у її чистому форматі працює та працюватиме надалі. Проте, як ми вже говорили до того, особливість імпакт-інвестування (крім соціальної направленості) саме у тому, що від проєктів очікують стійкості. Тобто на певному етапі ініціатива має досягти того рівня, щоб генерувати прибуток і надалі існувати без грантових коштів та інвестицій. Насправді, навіть у спільноті класичних фондів та інвесторів немає негативного ставлення до того, що соціальні проєкти можуть шукати шляхи монетизації. Ми у програмах 1991 Open Data Incubator також пояснюємо стартапам, що соціальне не завжди має бути у мертвій зв’язці з поняттям безоплатно. Зокрема, якщо мова йде про проєкти, у яких закладені довготривалі цілі. Звісно, у питаннях, які стосуються вирішення нагальних потреб, таких як надання прихистку біженцям, гуманітарної допомоги, санітарних питань, відсутність фінансових очікувань при підтримці таких ініціатив очевидна. Проте, навіть і тут можуть бути виключення. Наприклад, проєкт ДонорUA — автоматизована система рекрутингу та управління донорами крові — команда на початку існувала за підтримки донорів, але на певному етапі знайшла декілька способів монетизації (спонсорські пакети, корпоративний день донора, залучення партнерів для бонусної програми донорів). При цьому проєкт має неабиякий соціальний вплив — за час існування сервісу ДонорUA допомогли понад 2,5 тис. реципієнтам, а 20 тисяч здач крові — це приблизно 60 тисяч врятованих життів. Імпакт-інвестування не є заміною благодійності. Вони цілком можуть, та навіть мають, йти нога в ногу для спільного творення справжніх змін. У кожному окремому випадку конкретний інвестор або фонд можуть керуватися різними мотивами, проте ключовим фактором для всіх є дотичність до проєктів, які мають сталий та довготривалий вплив. Для левової частки інвесторів імпакт-інвестиції — головний або один з основних пріоритетів діяльності. Тобто через імпакт-інвестиції фонд реалізує свою місію сприяння позитивним змінам у суспільстві. Інші можуть бути зацікавлені у розвитку актуальних сфер чи заповненню нових ніш. Частина організацій експериментує з імпакт-інвестиціями з метою диверсифікації свого портфеля. Для банків, західних пенсійних фондів важливим також є створення можливостей для капіталовкладень для своїх клієнтів та партнерів. А для фінансових інституцій розвитку додатковою мотивацією, окрім покриття своїх специфічних завдань, є можливість підтвердити свою економічну ефективність перед приватним сектором. Пріоритетними, згідно дослідження GIIN 2018 року (The State of Impact Measurement & Management Practice) є сфери економічного розвитку та створення нових робочих місць, здоров’я та благополуччя, якісної освіти, відновлювальної енергетики, інновацій, розвитку міст та спільнот, сфера гендерних питань та сталих партнерств. Якщо говорити щодо фондів, що працюють з Україною — тут є свої додаткові специфічні фактори. У більшості інвестори підтримують проєкти, пов’язані з громадянськими технологіями (civic tech), а останні є безпосереднім інструментом для боротьби з корупцією, підвищення рівня залучення громадян у процеси управління містами та країною загалом. Тому тут для фондів мотивом є також реальна можливість підсилення реформ та виявлення слабких місць. Так, пошук свого імпакт-інвестора — справа не з простих. Проте, якщо якісно зробити домашню роботу та вивчити пріорітети та портфелі інвесторів, то цілком реалістично знайти свій perfect match. З наявних спеціалізованих фондів, що працюють з Україною, можна назвати Luminate (у минулому Omidyar Network), який має достатньо чіткі сфери та виокремлені пріоритетні напрями, у які вони інвестують. Такими є, переважно, ІТ-ініціативи чи проєкти з інноваційним елементом у сферах громадянського суспільства та посилення громадських ініціатив. Також, в моєму розумінні, імпакт-інвестором є Western NIS Enterprise Fund (WNISEF) — одним з векторів фонду є підтримка ініціатив, які у майбутньому будуть доінвестовані більшими фондами та донорами. При виборі проєктів фонд звертає увагу на модель стійкості. Фонд Відродження все частіше підтримує проєкти, в яких центральною складовою є соціальний вплив або робота з проблемами навколишнього середовища. Потроху в бік імпакт-інвестування рухаються і українські родинні фонди — Фонд родини Загорій та Фонд Віктора Пінчука. У сучасних реаліях варто дивитися на своє рішення не у розрізі моделі сума інвестиції-прибуток, а як проєкт, який має позитивний ефект на суспільство та цілі конкретні індустрії. Тільки при кристалізації соціального елементу варто переходити до бізнес складової вашої ініціативи та планувати способи зробити його прибутковим. А моделей, які дозволять зробити цю модель sustainable та прибутковою у світі вже вигадано достатньо. Можна диверсифікувати прибуток в рамках одного проєкту і при цьому досягати 1-2 імпакт цілей. З власного досвіду можу дати кілька рекомендацій: по-перше, перед зверненням до інвестора важливо дослідити його портфель та пріоритети — це допоможе уникнути ситуації, що фонд відхилить заявку ще на початковому етапі. По-друге — одразу пропишіть показники, яких хочете досягти та запропонуйте способи, якими будете моніторити результати. Навіть якщо у фонду/інвестора є свої напрацьовані методології та метрики, такий підхід однозначно оцінять. Супер бонусом може спрацювати факт наявності пілотних клієнтів, наявних користувачів/споживачів чи попередніх домовленостей про партнерства. Я думаю, що це все дуже індивідуально. Загальна практика показує, що більша частина проєктів починають з грантових коштів (при цьому не дуже великих) і після того, як вони підтверджують свою модель і стають більш-менш впізнаваними на ринку, то вже великі партнерства витягують їх на самоокупність. Так було, наприклад, у випадку з нашим 1991 Civic Tech Center. Ми почали з імпакт інвестицій від Luminate $480 000. Від нас очікували моделі стійкості, і зараз, за результатами другого року ми показуємо результат, ми вийшли на певні результати по sustainability. Інший приклад з нашого власного досвіду — кейс монетизації Громадського проєкту. У 2016, на хвилі децентралізації в Україні, ми отримали грантову інвестицію від USAID. Інвестиції на два роки склали трохи менше 200 тисяч доларів на розробку методології, бізнес-аналіз, розробку самого продукту та його системні доопрацювання, рефакторинг, службу технічної підтримки та менеджмент. З моменту запуску інструментом скористалися понад 80 українських містах та громадах, які загалом виділили понад 390 млн грн на реалізацію прєектів-переможців. У 2017 нам вдалося запартнеритися з ПриватБанком, що стало потужним поштовхом для подальшого розвитку стійкості проєкту. Віднедавна, з грудня минулого року, ми вийшли на монетизацію і зараз міста платять за використання сервісу. Зараз на платній основі Громадським проєктом користуються 40 міст, серед яких Львів, Чернівці, Маріуполь, Каховка та інші. При цьому, обслуговування системи для решти, як і раніше, оплачується грантами. Цей кейс, можливо, є першим прецедентом в історії USAID в Україні, коли проєкт став повноцінно стійким та вийшов на комерційну модель після отримання грантових коштів. Насправді, варіантів достатньо — багато залежить від типу проєктів. Це може бути абонентська плата або оренда (якщо мова йде про ІТ-рішення або користування просторами), спонсорські пакети, залучення партнерів для бонусної програми. Також можу назвати ще такі моделі як PaaS (Product as a service, продукт як послуга) та платформи обміну (sharing platforms). Наприклад, в 1991 Сivic Tech Center модель монетизації полягає у місячній орендній платі для резидентів центру та оренді івент-зони для проведення тематичних подій. При цьому для державного та громадського сектору у нас особливі умови — у більшості випадків ми надаємо івент-зону на безоплатній основі. У кожного фонду зазвичай є власний випрацюваний підхід до виставлення цілей моніторингу результатів. Все залежить від напряму, у якій реалізується проєкт. Якщо мова йде про соціальний ефект, то метриками може бути кількість людей, на яких вплинув проєкт, кількість створених нових робочих місць. Якщо мова йде про екологічний вплив — то там можуть бути конкретні екологічні чи політичні метрики. Та все ж багато залежить і від специфіки фонду, який надає кошти. У грудні минулого року на Сivic Tech Summit ми якраз обговорювали це питання з ключовими гравцями, які працюють в Україні та отримали багато інсайтів. Фонд Відродження, наприклад, оцінює додану вартість проєкту на основі аналітики по первинним та кінцевим показниками щодо рівня партисипації громадян, конкретної економії державного бюджету, кількості створених smart партнерств. Також для фонду важлива можливість масштабізації рішення на національний рівень. Для інвесторів Aspen Institute важлива кількість та конкретні навички нових лідерів, які випустяться з програм. У випадку з 1991 Сivic Tech Center для нашого інвестора була важливою репутація організації та попередні досягнення, для того щоб скласти певну перспективу розвитку. Знову ж таки, треба звернутися до Global Impact Investing Network. Організація розробила окремий ресурс, повністю присвячений рекомендаціям та інструментарію по вимірюванню та оптимізації роботи з імпакт-проєктами. У залежності від фокусу (соціального чи екологічного), для кожної тематичної категорії — таких на ресурсі 16, кожна з під-категоріями — пропонується окремий набір метрик за декількома вимірами: стандарти ООН зі сталого розвитку (UN Sustainable Development Goals) та показники вимірювання за аудиторіями, набір метрик за масштабом (how much scale, how much depth та сontribution depth). Специфічні метрики представлені для інвесторів гендерно орієнтованих проєктів, ініціатив для меншин та проєктів, пов’язаних з малим та середнім бізнесом. Загальна схема, яку пропонує GIIN виглядає приблизно так: Головна мета проєкту (goal) - Ціль 1 (target) — Показник за SDG (SDG Level of Alignment) — Показник за іншими ключовими практиками - Тематичні метрики (Thematic taxonomy). Наприклад, рівень впливу проєктів у сфері освіти інвестор може вимірювати: за кількістю годин конкретних тренінгів; відсотком школярів, які отримують соціальне харчування; кількістю студентів з інвалідністю, які змогли отримати освіту; метрики за гендером та географією; кількістю та якістю залучених фахівців; кількістю мов, на які перекладені матеріали; кількість сталих партнерств; охоплення освітніх платформ; кількість наданих стипендій... І це далеко не кінець переліку. Тобто, ми бачимо, що оцінка впливу імпакт-інвестицій — ціла наука. Як я вже говорив, в Україні серед активних імпакт-інвесторів є Luminate. Окрім 1991 Сivic Tech Center, фонд також підтримує ініціативи Center UA, проєкт Відкрите довкілля, ініціативу Artificial Intelligence (AI) for Kyiv (Штучний інтелект для Києва) та програми Aspen Institute. Серед відомих регіональних проєктів, звісно, варто назвати Промприлад. Реновація у Івано-Франківську — ініціатори перетворюють територію колишнього заводу на цілу екосистему офісних просторів, арт-майданчиків, тренінгових центрів, дитячих розвиваючих центрів, готелів та ресторацій. Команді вдалося залучити $1,8 млн інвестицій. Також можу назвати проєкти, що, на мою думку, мають великий потенціал отримати імпакт-інвестиції в силу наявності сильної соціальної складової та продуманої моделі сталого розвитку. Наприклад, один з проєктів, що цього року пройшов на Open Data Challenge — Waste Ukraine Analytics. Команда працює над розробкою веб-платформи, що ілюструватиме рівень промислових відходів (зараз проєкт знаходиться на стадії створення прототипу). Сервіс інтегрує всі доступні дані, що прямо чи опосередковано стосуються теми відходів, від регіональних реєстрів до ліцензійного реєстру. На ресурсі можна буде отримати дані про компанії (наявність ліцензій, виробничі потужності тощо), зробити оголошення щодо купівлі-продажу вторсировини, дізнатись про тарифи та їх структуру в певному регіоні та порівняти їх з іншими містами. Своїми користувачами команда бачить компанії-генератори, переробників, представників органів місцевого самоврядування та активних громадян. Також таким проєктом бачу Донор.ua, про яких говорили раніше та український соціальний стартап для допомоги незрячим Open World. Для інвесторів варто дивитися на своє портфоліо не просто як на машину, яка заробляє кошти, а на портфель, який може бути привабливіший ніж у конкурентів, провокувати вашу організацію бути більш відкритою та орієнтованою на щось більше, ніж гроші — на позитивні проєкти. Підприємцям і стартапам я би порадив дивитися на свої ідеї через свою особисту призму — для досягнення певних змін у світі навколо вас. Проєкти, серцевиною яких є пристрасть до змін певних парадигм та особисте чому , апріорі є імпакт орієнтованими. Цю щирість відчує аудиторія і почне користуватись вашим рішенням. Адже варто розуміти, що активний виток змін неможливий без активної спільноти. Для суспільства мій месседж, а скоріше прохання одне — використовуйте наявні сервіси, адже вони не лише полегшать життя, а допоможуть зробити середовище навколо кращим — дізнатися чи можете ви стати донором крові, перевіряти маршрути транспорту, перевіряти забудовника, у кого плануєте придбати житло, розвивати свої ідеї у просторах, де зібралися ваші однодумці. А зробити так, щоб ви про них дізналися — то вже завдання impact та сivic tech організацій, у тому числі нашої SocialBoost. 5 вимірів імпакт-інвестування Приклади вимірювання впливу імпакт-проєктів за галузями Імпакт-інвестиції та благодійність мають працювати разом

— Denyse, impakt-investuvannja — ce porivnjano novyj termin, a tym biľše dlja Ukraїny. I malo de možna pročytaty prostymy slovamy pro te, jak vse ce pracjuje i naviščo potribno. Rozkažiť trohy pro ce.

Naspravdi, impakt-investuvannja ne takyj vže i novyj trend. Perša hvylja bere počatok šče naprykinci 90h-počatku 2000h. Značennja impakt-investuvannja zvodyťsja do togo, ščo ce modeľ investycij, v jakij važlyvisť suttjevogo vymirjuvanogo vplyvu na sociaľni pytannja abo navkolyšnje seredovyšče jde noga v nogu z cillju otrymannja prybutku. Rynok impakt-investycij zabezpečuje kapital dlja vyrišennja najgostrišyh svitovyh problem u takyh sektorah, jak stale siľśke gospodarstvo, vidnovljuvani džerela energiї, zberežennja navkolyšńogo seredovyšča, dostup do osvity, mikrofinansuvannja, dostup do bazovyh poslug, vključajučy žytlo ta ohoronu zdorov’ja.

— Čym vidriznjajeťsja impakt-investuvannja vid, tak by movyty, tradycijnogo? Davajte na konkretnyh prykladah, ščob bulo zrozumiliše.

Sered ključovyh oznak cijeї modeli investycij možna nazvaty: čitkyj namir investora pidtrymuvaty same sociaľno važlyvi ta/abo ekologični iniciatyvy, pry ćomu zakladena modeľ povernennja kapitalu (u ćomu vidminnisť vid filantropiї) ta neobhidnisť čitko vymirjuvaty vplyv projektu.

U sučasnyh realijah varto dyvytysja na svoje rišennja ne u rozrizi modeli «suma investyciї-prybutok», a jak projekt, jakyj maje pozytyvnyj efekt na suspiľstvo ta cili konkretni industriї.

Denys Gurśkyj

Za cijeju modellju pracjuje, napryklad, Bridge International Academies, projekt, u jakyj proinvestuvav fond Luminate. Ce mereža prybutkovyh počatkovyh škil u Keniї, de dlja tyh simej, ščo žyvuť menše niž na $2 na deń, navčannja koštuje bilja $5 na misjać. Šče cikavyj kejs — Inigral, iniciatyva, profinansovana fondom Billa ta Melindy Gejts. Kompanija dopomagaje universytetam stvorjuvaty j rozvyvaty instrumenty dlja vzajemodiї onlajn — i takym čynom spryjaje spilkuvannju miž studentamy, vykladačamy ta akademičnoju spiľnotoju. Ce, u svoju čergu, vplyvaje na zagaľnu uspišnisť studentiv ta zalučennja v navčaľnyj proces. V Afryci ta Aziї pracjuje projekt Sproxil, ščo dozvoljaje perevirjaty likarśki zasoby na vidpovidnisť standartam — i vyjavljaty kontrafakt. Projekt dopomagaje zmenšyty vidsotok pidroblenyh likarśkyh zasobiv u kraїnah, ščo rozvyvajuťsja – narazi, za danymy VOZ, vin stanovyť bilja 30%. U projekt proinvestuvav fond Acumen.

— A naskiľky taka modeľ je rozvynenoju v sviti zagalom?

Jak javyšče, impakt-investuvannja isnuje v bagaťoh kraїnah svitu ta aktuaľne jak u sferah, ščo tiľky zarodžujuťsja ta rozvyvajuťsja, tak i dlja vže rozvynenyh rynkiv. Biľš togo — isnuje naviť okrema specializovana mereža — Global Impact Investing Network (GIIN). Na svojemu sajti GIIN diljaťsja velykoju kiľkistju praktyčnyh materialiv po temi, istorijamy uspihu, katalogom fondiv ta specializovanym instrumentarijem dlja investoriv (napryklad, rekomendaciї z vymirjuvannja vplyvu ta monitoryngu rezuľtativ).

Narazi mereža ob’jednuje ponad 400 fondiv ta organizacij, priorytetamy kotryh je same impakt-investuvannja. Zagalom ekosystema impakt-investycij pryvabljuje dostatńo šyroke kolo investoriv, jak i instytucijnyh, tak i indyviduaľnyh. Dlja dejakyh fundacij ce profiľna dijaľnisť, inša častyna organizacij — ce kolyšni «klasyčni» blagodijni fondy, jaki vyrišyly sprobuvaty dlja sebe novyj pidhid u rozpodili koštiv. Impakt-investoramy takož vystupajuť profiľni fondy, jaki pidtrymujuť startapy (i dlja dyversyfikaciї svogo portfelja obyrajuť impakt-investyciї), instytuciї finansovogo rozvytku, pryvatni ta simejni fundaciї, pensijni fondy ta strahovi kompaniї, religijni instytuciї i naviť gromadśki organizaciї.

Okrema cikava kategorija — millenialy, jaki vse častiše stajuť investoramy ta dlja jakyh ključovoju motyvacijeju je same dotyčnisť do projektiv, jaki majuť pozytyvnyj sociaľnyj efekt. Do reči, perevažnu kiľkisť molodyh ljudej sered impakt-investoriv pidtverdyv i Bank of America u svojemu mynuloričnomu zviti U.S. Trust Study of High Net Worth Philanthropy series. Vidpovidno do zvitu, častka millenialiv ta pokolinnja H skladaje 42.7%, 35.1% – «bebi bumery» i 22.9% — vže biľš starši pokolinnja.

Ščo ž stosujeťsja ob’jemiv rynku impakt-investycij, to u svojemu neščodavńomu zviti Sizing the Impact Investing Market, GIIN ocinjuje jogo potočnyj rozmir u 502 miľjardy dolariv, a rozmir aktyvnoї spiľnoty sjagaje blyźko 1340 investoriv.

👨‍💻 «Impakt-investuvannja ne je zaminoju blagodijnosti», — Denys Gurśkyj, SocialBoost ta 1991 Open Data Incubator 1

— Zazvyčaj, blagodijnisť ta otrymannja prybutku — ce ponjattja z riznyh svitiv, a їhnje pojednannja htoś može nazvaty naviť «amoraľnym». Jak vy stavytesja do cijeї moraľnoї dylemy? Čy pracjuje v pryncypi šče zvyčna vsim nam blagodijnisť?

Blagodijnisť u її «čystomu» formati pracjuje ta pracjuvatyme nadali. Prote, jak my vže govoryly do togo, osoblyvisť impakt-investuvannja (krim sociaľnoї napravlenosti) same u tomu, ščo vid projektiv očikujuť stijkosti. Tobto na pevnomu etapi iniciatyva maje dosjagty togo rivnja, ščob generuvaty prybutok i nadali isnuvaty bez grantovyh koštiv ta investycij. Naspravdi, naviť u spiľnoti «klasyčnyh» fondiv ta investoriv nemaje negatyvnogo stavlennja do togo, ščo sociaľni projekty možuť šukaty šljahy monetyzaciї.

My u programah 1991 Open Data Incubator takož pojasnjujemo startapam, ščo «sociaľne» ne zavždy maje buty u mertvij zv’jazci z ponjattjam «bezoplatno». Zokrema, jakščo mova jde pro projekty, u jakyh zakladeni dovgotryvali cili.

— Ale čy možlyvo pojednuvaty dosjagnennja jakyhoś finansovyh cilej dlja biznesa z neobhidnistju nadavaty dopomogu ljudjam, ščo її potrebujuť?

Zvisno, u pytannjah, jaki stosujuťsja vyrišennja nagaľnyh potreb, takyh jak nadannja pryhystku bižencjam, gumanitarnoї dopomogy, sanitarnyh pytań, vidsutnisť finansovyh očikuvań pry pidtrymci takyh iniciatyv očevydna. Prote, naviť i tut možuť buty vyključennja. Napryklad, projekt DonorUA — avtomatyzovana systema rekrutyngu ta upravlinnja donoramy krovi — komanda na počatku isnuvala za pidtrymky donoriv, ale na pevnomu etapi znajšla dekiľka sposobiv monetyzaciї (sponsorśki pakety, korporatyvnyj deń donora, zalučennja partneriv dlja bonusnoї programy donoriv). Pry ćomu projekt maje neabyjakyj sociaľnyj vplyv — za čas isnuvannja servisu DonorUA dopomogly ponad 2,5 tys. recypijentam, a 20 tysjač zdač krovi — ce pryblyzno 60 tysjač vrjatovanyh žyttiv.

Impakt-investuvannja ne je zaminoju blagodijnosti. Vony cilkom možuť, ta naviť majuť, jty noga v nogu dlja spiľnogo tvorennja spravžnih zmin.

— Okej, ce vse-taky investyciї, tož prybutok maje značennja, ale u ćomu vypadku vin može buty ne na peršomu misci. V čomu je motyv investora, jakyj vyrišyv vklasty groši v sociaľne pidpryjemstvo?

U kožnomu okremomu vypadku konkretnyj investor abo fond možuť keruvatysja riznymy motyvamy, prote ključovym faktorom dlja vsih je dotyčnisť do projektiv, jaki majuť stalyj ta dovgotryvalyj vplyv. Dlja levovoї častky investoriv impakt-investyciї — golovnyj abo odyn z osnovnyh priorytetiv dijaľnosti. Tobto čerez impakt-investyciї fond realizuje svoju misiju spryjannja pozytyvnym zminam u suspiľstvi. Inši možuť buty zacikavleni u rozvytku aktuaľnyh sfer čy zapovnennju novyh niš. Častyna organizacij eksperymentuje z impakt-investycijamy z metoju dyversyfikaciї svogo portfelja. Dlja bankiv, zahidnyh pensijnyh fondiv važlyvym takož je stvorennja možlyvostej dlja kapitalovkladeń dlja svoїh klijentiv ta partneriv. A dlja finansovyh instytucij rozvytku dodatkovoju motyvacijeju, okrim pokryttja svoїh specyfičnyh zavdań, je možlyvisť pidtverdyty svoju ekonomičnu efektyvnisť pered pryvatnym sektorom.

— U ščo taki investory, zazvyčaj, vkladajuť groši?

Priorytetnymy, zgidno doslidžennja GIIN 2018 roku (The State of Impact Measurement & Management Practice) je sfery ekonomičnogo rozvytku ta stvorennja novyh robočyh misć, zdorov’ja ta blagopoluččja, jakisnoї osvity, vidnovljuvaľnoї energetyky, innovacij, rozvytku mist ta spiľnot, sfera gendernyh pytań ta stalyh partnerstv.

Jakščo govoryty ščodo fondiv, ščo pracjujuť z Ukraїnoju — tut je svoї dodatkovi specyfični faktory. U biľšosti investory pidtrymujuť projekty, pov’jazani z gromadjanśkymy tehnologijamy (civic tech), a ostanni je bezposerednim instrumentom dlja boroťby z korupcijeju, pidvyščennja rivnja zalučennja gromadjan u procesy upravlinnja mistamy ta kraїnoju zagalom. Tomu tut dlja fondiv motyvom je takož reaľna možlyvisť pidsylennja reform ta vyjavlennja slabkyh misć.

Civic tech, vony ž gromadjanśki tehnologiї — servisy, ščo rozvyvajuť cyfrove gromadjanśke suspiľstvo ta vyvodjať komunikaciju deržavy z IT, biznesom ta gromadjanamy na novyj riveń

— Čy važko znajty takyh investoriv v Ukraїni? De šukaty?

Tak, pošuk svogo impakt-investora — sprava ne z prostyh. Prote, jakščo jakisno zrobyty domašnju robotu ta vyvčyty prioritety ta portfeli investoriv, to cilkom realistyčno znajty svij perfect match.

Z najavnyh specializovanyh fondiv, ščo pracjujuť z Ukraїnoju, možna nazvaty Luminate (u mynulomu Omidyar Network), jakyj maje dostatńo čitki sfery ta vyokremleni priorytetni naprjamy, u jaki vony investujuť. Takymy je, perevažno, IT-iniciatyvy čy projekty z innovacijnym elementom u sferah gromadjanśkogo suspiľstva ta posylennja gromadśkyh iniciatyv.

Takož, v mojemu rozuminni, impakt-investorom je Western NIS Enterprise Fund (WNISEF) — odnym z vektoriv fondu je pidtrymka iniciatyv, jaki u majbutńomu buduť doinvestovani biľšymy fondamy ta donoramy. Pry vybori projektiv fond zvertaje uvagu na modeľ stijkosti. Fond Vidrodžennja vse častiše pidtrymuje projekty, v jakyh centraľnoju skladovoju je sociaľnyj vplyv abo robota z problemamy navkolyšńogo seredovyšča.

Potrohu v bik impakt-investuvannja ruhajuťsja i ukraїnśki rodynni fondy — Fond rodyny Zagorij ta Fond Viktora Pinčuka.

👨‍💻 «Impakt-investuvannja ne je zaminoju blagodijnosti», — Denys Gurśkyj, SocialBoost ta 1991 Open Data Incubator 2

— Na čomu varto zoseredytysja sociaľnym startaperam, ščob uspišno «zapitčyty» investora?

U sučasnyh realijah varto dyvytysja na svoje rišennja ne u rozrizi modeli «suma investyciї-prybutok», a jak projekt, jakyj maje pozytyvnyj efekt na suspiľstvo ta cili konkretni industriї. Tiľky pry krystalizaciї sociaľnogo elementu varto perehodyty do biznes skladovoї vašoї iniciatyvy ta planuvaty sposoby zrobyty jogo prybutkovym. A modelej, jaki dozvoljať zrobyty cju modeľ sustainable ta prybutkovoju u sviti vže vygadano dostatńo. Možna dyversyfikuvaty prybutok v ramkah odnogo projektu i pry ćomu dosjagaty 1-2 impakt cilej.

Impakt-investuvannja ne je zaminoju blagodijnosti. Vony cilkom možuť, ta naviť majuť, jty noga v nogu dlja spiľnogo tvorennja spravžnih zmin.

Denys Gurśkyj

Z vlasnogo dosvidu možu daty kiľka rekomendacij: po-perše, pered zvernennjam do investora važlyvo doslidyty jogo portfeľ ta priorytety — ce dopomože unyknuty sytuaciї, ščo fond vidhylyť zajavku šče na počatkovomu etapi. Po-druge — odrazu propyšiť pokaznyky, jakyh hočete dosjagty ta zaproponujte sposoby, jakymy budete monitoryty rezuľtaty. Naviť jakščo u fondu/investora je svoї napraćovani metodologiї ta metryky, takyj pidhid odnoznačno ocinjať. Super bonusom može spracjuvaty fakt najavnosti pilotnyh klijentiv, najavnyh korystuvačiv/spožyvačiv čy poperednih domovlenostej pro partnerstva.

— Investyciї majuť, prynajmni, povernutysja. Tož na jakomu etapi sociaľnomu startapu varto zamyslytysja nad monetyzacijeju?

Ja dumaju, ščo ce vse duže indyviduaľno. Zagaľna praktyka pokazuje, ščo biľša častyna projektiv počynajuť z grantovyh koštiv (pry ćomu ne duže velykyh) i pislja togo, jak vony pidtverdžujuť svoju modeľ i stajuť biľš-menš vpiznavanymy na rynku, to vže velyki partnerstva «vytjagujuť» їh na samookupnisť. Tak bulo, napryklad, u vypadku z našym 1991 Civic Tech Center. My počaly z impakt investycij vid Luminate $480 000. Vid nas očikuvaly modeli stijkosti, i zaraz, za rezuľtatamy drugogo roku my pokazujemo rezuľtat, my vyjšly na pevni rezuľtaty po sustainability.

Inšyj pryklad z našogo vlasnogo dosvidu — kejs monetyzaciї Gromadśkogo projektu. U 2016, na hvyli decentralizaciї v Ukraїni, my otrymaly grantovu investyciju vid USAID. Investyciї na dva roky sklaly trohy menše 200 tysjač dolariv na rozrobku metodologiї, biznes-analiz, rozrobku samogo produktu ta jogo systemni doopracjuvannja, refaktoryng, službu tehničnoї pidtrymky ta menedžment. Z momentu zapusku instrumentom skorystalysja ponad 80 ukraїnśkyh mistah ta gromadah, jaki zagalom vydilyly ponad 390 mln grn na realizaciju prjeektiv-peremožciv.

U 2017 nam vdalosja zapartnerytysja z PryvatBankom, ščo stalo potužnym poštovhom dlja podaľšogo rozvytku stijkosti projektu. Vidnedavna, z grudnja mynulogo roku, my vyjšly na monetyzaciju i zaraz mista platjať za vykorystannja servisu. Zaraz na platnij osnovi Gromadśkym projektom korystujuťsja 40 mist, sered jakyh Lviv, Černivci, Mariupoľ, Kahovka ta inši. Pry ćomu, obslugovuvannja systemy dlja rešty, jak i raniše, oplačujeťsja grantamy. Cej kejs, možlyvo, je peršym precedentom v istoriї USAID v Ukraїni, koly projekt stav povnocinno stijkym ta vyjšov na komercijnu modeľ pislja otrymannja grantovyh koštiv.

— Jaki modeli monetyzaciї je pryjnjatnymy dlja takogo startapa, ščob z odnogo boku povernuty investyciї, a z inšogo ne perestaty nesty svoju sociaľnu misiju?

Projekty, sercevynoju jakyh je prystrasť do zmin pevnyh paradygm ta osobyste «čomu» , apriori je impakt orijentovanymy.

Denys Gurśkyj

Naspravdi, variantiv dostatńo — bagato zaležyť vid typu projektiv. Ce može buty abonentśka plata abo orenda (jakščo mova jde pro IT-rišennja abo korystuvannja prostoramy), sponsorśki pakety, zalučennja partneriv dlja bonusnoї programy. Takož možu nazvaty šče taki modeli jak PaaS (Product as a service, produkt jak posluga) ta platformy obminu (sharing platforms).

Napryklad, v 1991 Sivic Tech Center modeľ monetyzaciї poljagaje u misjačnij orendnij plati dlja rezydentiv centru ta orendi ivent-zony dlja provedennja tematyčnyh podij. Pry ćomu dlja deržavnogo ta gromadśkogo sektoru u nas osoblyvi umovy — u biľšosti vypadkiv my nadajemo ivent-zonu na bezoplatnij osnovi.

— Do reči, pro benefity i vplyv. Z grošamy vse zrozumilo. A jak vymirjaty toj samyj pozytyvnyj vplyv? Za jakym pryncypom varto obyraty metryky, ščob otrymaty reaľnu kartynu?

U kožnogo fondu zazvyčaj je vlasnyj vypracjuvanyj pidhid do vystavlennja cilej monitoryngu rezuľtativ. Vse zaležyť vid naprjamu, u jakij realizujeťsja projekt. Jakščo mova jde pro sociaľnyj efekt, to metrykamy može buty kiľkisť ljudej, na jakyh vplynuv projekt, kiľkisť stvorenyh novyh robočyh misć. Jakščo mova jde pro ekologičnyj vplyv — to tam možuť buty konkretni ekologični čy polityčni metryky. Ta vse ž bagato zaležyť i vid specyfiky fondu, jakyj nadaje košty.

U grudni mynulogo roku na Sivic Tech Summit my jakraz obgovorjuvaly ce pytannja z ključovymy gravcjamy, jaki pracjujuť v Ukraїni ta otrymaly bagato insajtiv. Fond Vidrodžennja, napryklad, ocinjuje dodanu vartisť projektu na osnovi analityky po pervynnym ta kincevym pokaznykamy ščodo rivnja partysypaciї gromadjan, konkretnoї ekonomiї deržavnogo bjudžetu, kiľkosti stvorenyh smart partnerstv. Takož dlja fondu važlyva možlyvisť masštabizaciї rišennja na nacionaľnyj riveń. Dlja investoriv Aspen Institute važlyva kiľkisť ta konkretni navyčky novyh lideriv, jaki vypustjaťsja z program.

U vypadku z 1991 Sivic Tech Center dlja našogo investora bula važlyvoju reputacija organizaciї ta poperedni dosjagnennja, dlja togo ščob sklasty pevnu perspektyvu rozvytku.

— Ale ž je vže, napevno, jakiś ustaleni ta uzagaľneni standarty j praktyky

Znovu ž taky, treba zvernutysja do Global Impact Investing Network. Organizacija rozrobyla okremyj resurs, povnistju prysvjačenyj rekomendacijam ta instrumentariju po vymirjuvannju ta optymizaciї roboty z impakt-projektamy. U zaležnosti vid fokusu (sociaľnogo čy ekologičnogo), dlja kožnoї tematyčnoї kategoriї — takyh na resursi 16, kožna z pid-kategorijamy — proponujeťsja okremyj nabir metryk za dekiľkoma vymiramy: standarty OON zi stalogo rozvytku (UN Sustainable Development Goals) ta pokaznyky vymirjuvannja za audytorijamy, nabir metryk za masštabom (how much scale, how much depth ta sontribution depth). Specyfični metryky predstavleni dlja investoriv genderno orijentovanyh projektiv, iniciatyv dlja menšyn ta projektiv, pov’jazanyh z malym ta serednim biznesom.

Zagaľna shema, jaku proponuje GIIN vygljadaje pryblyzno tak: «Golovna meta projektu (goal) – Ciľ 1 (target) — Pokaznyk za SDG (SDG Level of Alignment) — Pokaznyk za inšymy ključovymy praktykamy – Tematyčni metryky (Thematic taxonomy)».

Napryklad, riveń vplyvu projektiv u sferi osvity investor može vymirjuvaty: za kiľkistju godyn konkretnyh treningiv; vidsotkom školjariv, jaki otrymujuť sociaľne harčuvannja; kiľkistju studentiv z invalidnistju, jaki zmogly otrymaty osvitu; metryky za genderom ta geografijeju; kiľkistju ta jakistju zalučenyh fahivciv; kiľkistju mov, na jaki perekladeni materialy; kiľkisť stalyh partnerstv; ohoplennja osvitnih platform; kiľkisť nadanyh stypendij… I ce daleko ne kineć pereliku. Tobto, my bačymo, ščo ocinka vplyvu impakt-investycij — cila nauka.

— Naskiľky v Ukraїny rozvynute impakt-investuvannja ta infrastruktura dlja ńogo?

Jak ja vže govoryv, v Ukraїni sered aktyvnyh impakt-investoriv je Luminate. Okrim 1991 Sivic Tech Center, fond takož pidtrymuje iniciatyvy Center UA, projekt Vidkryte dovkillja, iniciatyvu Artificial Intelligence (AI) for Kyiv (Štučnyj intelekt dlja Kyjeva) ta programy Aspen Institute.
Sered vidomyh regionaľnyh projektiv, zvisno, varto nazvaty «Promprylad. Renovacija» u Ivano-Frankivśku — iniciatory peretvorjujuť terytoriju kolyšńogo zavodu na cilu ekosystemu ofisnyh prostoriv, art-majdančykiv, treningovyh centriv, dytjačyh rozvyvajučyh centriv, goteliv ta restoracij. Komandi vdalosja zalučyty $1,8 mln investycij.

Takož možu nazvaty projekty, ščo, na moju dumku, majuť velykyj potencial otrymaty impakt-investyciї v sylu najavnosti syľnoї sociaľnoї skladovoї ta produmanoї modeli stalogo rozvytku. Napryklad, odyn z projektiv, ščo ćogo roku projšov na Open Data Challenge — Waste Ukraine Analytics. Komanda pracjuje nad rozrobkoju veb-platformy, ščo iljustruvatyme riveń promyslovyh vidhodiv (zaraz projekt znahodyťsja na stadiї stvorennja prototypu). Servis integruje vsi dostupni dani, ščo prjamo čy oposeredkovano stosujuťsja temy vidhodiv, vid regionaľnyh rejestriv do licenzijnogo rejestru. Na resursi možna bude otrymaty dani pro kompaniї (najavnisť licenzij, vyrobnyči potužnosti toščo), zrobyty ogološennja ščodo kupivli-prodažu vtorsyrovyny, diznatyś pro taryfy ta їh strukturu v pevnomu regioni ta porivnjaty їh z inšymy mistamy. Svoїmy korystuvačamy komanda bačyť kompaniї-generatory, pererobnykiv, predstavnykiv organiv miscevogo samovrjaduvannja ta aktyvnyh gromadjan.

Takož takym projektom baču Donor.ua, pro jakyh govoryly raniše ta ukraїnśkyj sociaľnyj startap dlja dopomogy nezrjačym Open World.

— Davajte pid final našoї rozmovy — try messedža vsim stejkholderam industriї impakt-investuvannja: investoram, startapam, suspiľstvu

Dlja investoriv varto dyvytysja na svoje portfolio ne prosto jak na mašynu, jaka zarobljaje košty, a na portfeľ, jakyj može buty pryvablyvišyj niž u konkurentiv, provokuvaty vašu organizaciju buty biľš vidkrytoju ta orijentovanoju na ščoś biľše, niž groši — na pozytyvni projekty.

Pidpryjemcjam i startapam ja by poradyv dyvytysja na svoї ideї čerez svoju osobystu pryzmu — dlja dosjagnennja pevnyh zmin u sviti navkolo vas. Projekty, sercevynoju jakyh je prystrasť do zmin pevnyh paradygm ta osobyste «čomu» , apriori je impakt orijentovanymy. Cju ščyrisť vidčuje audytorija i počne korystuvatyś vašym rišennjam. Adže varto rozumity, ščo aktyvnyj vytok zmin nemožlyvyj bez aktyvnoї spiľnoty.

Dlja suspiľstva mij messedž, a skoriše prohannja odne — vykorystovujte najavni servisy, adže vony ne lyše polegšať žyttja, a dopomožuť zrobyty seredovyšče navkolo kraščym — diznatysja čy možete vy staty donorom krovi, perevirjaty maršruty transportu, perevirjaty zabudovnyka, u kogo planujete prydbaty žytlo, rozvyvaty svoї ideї u prostorah, de zibralysja vaši odnodumci. A zrobyty tak, ščob vy pro nyh diznalysja — to vže zavdannja impact ta sivic tech organizacij, u tomu čysli našoї SocialBoost.

Bonustrek — ščo počytaty, ščob poglybytyś v temu

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.

1 komentar

spočatku novi
za rejtyngom spočatku novi za hronologijeju
1
любавческий ребе

Благодiйником легко бути, коли багато грошей!

Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: