fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Homo Hitchhikirus abo 9 pryčyn podorožuvaty avtostopom

Homo Hitchhikirus або 9 причин подорожувати автостопом

Biľšisť šljahu našoї mandrivky Islandijeju ja i dvijko moїh druziv išly pišky. Sered žyvyh istot vivci zustričalysja nam najčastiše. Vony pyľno vdyvljalysja u naši oblyččja, tak niby rozpiznajučy, hto my. My podumaly, ščo v ovečyh očah nad našymy golovamy neodminno z’javljajeťsja napys-identyfikator (deś tak, jak u dopovnenij reaľnosti). My nedovgo dumaly, jakyj.
Більшість шляху нашої мандрівки Ісландією я і двійко моїх друзів ішли пішки. Серед живих істот вівці зустрічалися нам найчастіше. Вони пильно вдивлялися у наші обличчя, так ніби розпізнаючи, хто ми. Ми подумали, що в овечих очах над нашими головами неодмінно з’являється напис-ідентифікатор (десь так, як у доповненій реальності). Ми недовго думали, який.
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Homo Hitchhikirus (з англ. hitchhike – ловити попутки) – людина, яка подорожує автостопом. З-поміж інших видів роду Людини мандрівної вирізняється кількома характерними особливостями.. Homo Hitchhikirus може подорожувати в такі країни, як Ісландія, скільки мав би (або не мав) грошей чи водійських прав. Та головне інше – може бачити та відчувати гостріше. Homo Hitchhikirus мандрівник. Не турист. У розпланованих мандрівках втрачаємо живу атмосферу малих та непримітних місць, які нерідко виявляються найважливішими. Старої відлюдної заправки, далекого нетуристичного містечка. Чи ба місць небувалих, про які може розповісти водій – природню річку з температурою гарячої ванни чи каньйон, якому два мільйони років. Тури не відкривають світу – турист бачить заздалегідь визначене. Homo Hitchhikirus рідко знає, де буде обідати та що достоту ввійде в маршрут. Та неодмінно кожна зупинка – місце, яке хтось чомусь обрав. Homo Hitchhikirus має нагоду дізнатися про країну більше, ніж всякий турист. У нього 30, 50, а то й 200 кілометрів часу на розмови зі своїми водіями, часто тутешніми. Жоден музей чи екскурсовод не розкаже про дозвілля, культурні та соціальні звички так глибоко. Де ще вам трапиться поспілкуватися з десятилітнім дівчам, яка розкаже, як сильно полюбляє гарячий шоколад у довгі ісландські зими і як не любить ходити в школу. Хто ж в автобусі розкаже про навколишню місцевість – як-от про те, що у теплиці, яку бачите за вікном, у неродючій Ісландії завдяки гейзерам можуть вирощувати полуниці (наша співрозмовниця приїжджала сюди в дитинстві дивитися на мавпочок і папуг, яких більше ніде в Ісландії не було). Homo Hitchhikirus дізнається про справжнє життя країни. Або про весь світ, якщо він в Ісландії, де туристів щомісяця приїжджає стільки, як в країні всього живе людей. Замість радіо він слухає історії з Японії і Америки, Греції, Франції та Великобританії; довідується перспективи інженерів і механіків, програмістів і завідувачів тутешніх готелів. Грек може виявитися працівником японського посольства, а канадець розповісти про легалізацію медичного канабісу. Кожна автівка, досвід й історії – несподіванка і справжнє відкриття світу. Зволимо припустити, що Homo Hitchhikirus належить до сімейства Homo Hikirus. Чи принаймні точно багато ходить. І не тільки до якогось пристойного виїзду за місто – Homo Hitchhikirus знає, що погано стопити на автобанах. Взагалі його пригодня стихія – природня. Маленькі далекі дороги, затишні села і галявини, казкові місця, куди можна піти в похід. Наприклад, дістатися до початку гірських маршрутів, застопивши кілька позашляховиків, бо звичайною машиною не переїхати десяток річок. Поки стопити – кілька перейти. Накидати каміння і створити стежку чи роззутися. А потім з кемпсайту стартувати 25-кілометровим маршрутом через мох, льодовики й вулкани, попри водоспад і крізь туман, до дороги і наступних автівок та пригод. І за машиною вертатися не треба. І жертвувати частину гірського шляху теж. Homo Hitchhikirus – істота менш шкідлива для довкілля. Тут все ясно, правда? Водій все одно кудись їде, і тепер з ним подорожують ще три людини. Чи скільки там вас ;) І головне. Homo Hitchhikirus допомагає світові відновити довіру. Ми часто питаємо у старших місцевих водіїв, чи подорожували вони колись автостопом у своїй країні. В Бельгії та Норвегії, Ісландії, Нідерландах і де завгодно чуємо – так. А також, що ці самі люди із своїми історіями студентського чи рокфестивального життя 60-их кажуть: Але я б не хотіла/хотів, щоб мої діти так подорожували. Люди налякані – часто пояснюють, чому важко зловити попутку у певному місці (особливо біля великих міст). Бояться мігрантів, злочинців – кого завгодно. Homo Hitchhikirus вчить, що треба вірити і довіряти. І вчиться сам. А як іще? Homo Hitchhikirus неодмінно має добрі витренувані нерви. Уявіть: стоїте на марсовій пустелі Ісландії (принаймні часом виглядає саме так) і на вас напосідає зграя набридливих мушок, яка затуляє очі, що годі не розмахуючи руками дивитися на зустрічного водія. У такі моменти ви особливо сподіваєтесь, що доля буде прихильна. А наступна попутка швидка. Тим паче, коли ви у такому казковому, тихому, і (ну звісно) безлюдному місці, що машина проїжджає один раз на десять хвилин. Та ви розумієте: зупинити чи ні – право водія, і не переборщуєте із виразом обличчя. Втім, дуже вірите. А потім й довіряєте. Тому Homo Hitchhikirus вірить в людство. Їде у невідомий край, про який не знає майже нічого, і все одно сподівається, що й тут, як всюди у світі, знайдеться людина, яка йому зупинить. Тобто хоча б 25, якщо подорожувати зібрався тиждень. Вірить, що й там не боятимуться. Піднімає палець вгору і радіє кожному пригальмуванню. Читайте також, що Google додав миттєвий переклад з понад 100 мов на українську за допомогою камери.
12.07.2019,11:14
0
Orysja Grudka

Homo Hitchhikirus (z angl. hitchhike – lovyty poputky) – ljudyna, jaka podorožuje avtostopom. Z-pomiž inšyh vydiv rodu Ljudyny mandrivnoї vyriznjajeťsja kiľkoma harakternymy osoblyvostjamy.

Homo Hitchhikirus može podorožuvaty v taki kraїny, jak Islandija, skiľky mav by (abo ne mav) grošej čy vodijśkyh prav. Ta golovne inše – može bačyty ta vidčuvaty gostriše.

Homo Hitchhikirus mandrivnyk. Ne turyst. U rozplanovanyh mandrivkah vtračajemo žyvu atmosferu malyh ta neprymitnyh misć, jaki neridko vyjavljajuťsja najvažlyvišymy. Staroї vidljudnoї zapravky, dalekogo neturystyčnogo mistečka. Čy ba misć nebuvalyh, pro jaki može rozpovisty vodij – pryrodnju ričku z temperaturoju garjačoї vanny čy kańjon, jakomu dva miľjony rokiv.
Tury ne vidkryvajuť svitu – turyst bačyť zazdalegiď vyznačene. Homo Hitchhikirus ridko znaje, de bude obidaty ta ščo dostotu vvijde v maršrut. Ta neodminno kožna zupynka – misce, jake htoś čomuś obrav.

Homo Hitchhikirus abo 9 pryčyn podorožuvaty avtostopom 1

Homo Hitchhikirus maje nagodu diznatysja pro kraїnu biľše, niž vsjakyj turyst. U ńogo 30, 50, a to j 200 kilometriv času na rozmovy zi svoїmy vodijamy, často tutešnimy. Žoden muzej čy ekskursovod ne rozkaže pro dozvillja, kuľturni ta sociaľni zvyčky tak glyboko. De šče vam trapyťsja pospilkuvatysja z desjatylitnim divčam, jaka rozkaže, jak syľno poljubljaje garjačyj šokolad u dovgi islandśki zymy i jak ne ljubyť hodyty v školu. Hto ž v avtobusi rozkaže pro navkolyšnju miscevisť – jak-ot pro te, ščo u teplyci, jaku bačyte za viknom, u nerodjučij Islandiї zavdjaky gejzeram možuť vyroščuvaty polunyci (naša spivrozmovnycja pryїždžala sjudy v dytynstvi dyvytysja na mavpočok i papug, jakyh biľše nide v Islandiї ne bulo). Homo Hitchhikirus diznajeťsja pro spravžnje žyttja kraїny.

Abo pro veś svit, jakščo vin v Islandiї, de turystiv ščomisjacja pryїždžaje stiľky, jak v kraїni vśogo žyve ljudej. Zamisť radio vin sluhaje istoriї z Japoniї i Ameryky, Greciї, Franciї ta Velykobrytaniї; dovidujeťsja perspektyvy inženeriv i mehanikiv, programistiv i zaviduvačiv tutešnih goteliv. Grek može vyjavytysja pracivnykom japonśkogo posoľstva, a kanadeć rozpovisty pro legalizaciju medyčnogo kanabisu. Kožna avtivka, dosvid j istoriї – nespodivanka i spravžnje vidkryttja svitu.

Homo Hitchhikirus abo 9 pryčyn podorožuvaty avtostopom 2

Zvolymo prypustyty, ščo Homo Hitchhikirus naležyť do simejstva Homo Hikirus. Čy prynajmni točno bagato hodyť. I ne tiľky do jakogoś prystojnogo vyїzdu za misto – Homo Hitchhikirus znaje, ščo pogano stopyty na avtobanah.
Vzagali jogo prygodnja styhija – pryrodnja. Maleńki daleki dorogy, zatyšni sela i galjavyny, kazkovi miscja, kudy možna pity v pohid. Napryklad, distatysja do počatku girśkyh maršrutiv, zastopyvšy kiľka pozašljahovykiv, bo zvyčajnoju mašynoju ne pereїhaty desjatok ričok. Poky stopyty – kiľka perejty. Nakydaty kaminnja i stvoryty stežku čy rozzutysja. A potim z kempsajtu startuvaty 25-kilometrovym maršrutom čerez moh, ľodovyky j vulkany, popry vodospad i kriź tuman, do dorogy i nastupnyh avtivok ta prygod. I za mašynoju vertatysja ne treba. I žertvuvaty častynu girśkogo šljahu tež.

Homo Hitchhikirus – istota menš škidlyva dlja dovkillja. Tut vse jasno, pravda? Vodij vse odno kudyś їde, i teper z nym podorožujuť šče try ljudyny. Čy skiľky tam vas 😉

Homo Hitchhikirus abo 9 pryčyn podorožuvaty avtostopom 3

I golovne. Homo Hitchhikirus dopomagaje svitovi vidnovyty doviru. My často pytajemo u staršyh miscevyh vodiїv, čy podorožuvaly vony kolyś avtostopom u svoїj kraїni. V Beľgiї ta Norvegiї, Islandiї, Niderlandah i de zavgodno čujemo – tak. A takož, ščo ci sami ljudy iz svoїmy istorijamy studentśkogo čy rokfestyvaľnogo žyttja 60-yh kažuť: «Ale ja b ne hotila/hotiv, ščob moї dity tak podorožuvaly».
«Ljudy naljakani» – často pojasnjujuť, čomu važko zlovyty poputku u pevnomu misci (osoblyvo bilja velykyh mist). Bojaťsja migrantiv, zločynciv – kogo zavgodno. Homo Hitchhikirus včyť, ščo treba viryty i dovirjaty.

I včyťsja sam. A jak išče? Homo Hitchhikirus neodminno maje dobri vytrenuvani nervy. Ujaviť: stoїte na marsovij pusteli Islandiї (prynajmni časom vygljadaje same tak) i na vas naposidaje zgraja nabrydlyvyh mušok, jaka zatuljaje oči, ščo godi ne rozmahujučy rukamy dyvytysja na zustričnogo vodija. U taki momenty vy osoblyvo spodivajeteś, ščo dolja bude pryhyľna. A nastupna poputka švydka. Tym pače, koly vy u takomu kazkovomu, tyhomu, i (nu zvisno) bezljudnomu misci, ščo mašyna proїždžaje odyn raz na desjať hvylyn. Ta vy rozumijete: zupynyty čy ni – pravo vodija, i ne pereborščujete iz vyrazom oblyččja. Vtim, duže viryte. A potim j dovirjajete.

Homo Hitchhikirus abo 9 pryčyn podorožuvaty avtostopom 4

Tomu Homo Hitchhikirus viryť v ljudstvo. Їde u nevidomyj kraj, pro jakyj ne znaje majže ničogo, i vse odno spodivajeťsja, ščo j tut, jak vsjudy u sviti, znajdeťsja ljudyna, jaka jomu zupynyť. Tobto hoča b 25, jakščo podorožuvaty zibravsja tyždeń. Viryť, ščo j tam ne bojatymuťsja. Pidnimaje paleć vgoru i radije kožnomu prygaľmuvannju.

Čytajte takož, ščo Google dodav myttjevyj pereklad z ponad 100 mov na ukraїnśku za dopomogoju kamery.

Orysja Grudka

Žurnalistka, knyžkova recenzentka i komunikacijna menedžerka časopysu «Krytyka»

Teğy: podoroži

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: