fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

📗Biblioteky, jakymy vy ne zvykly їh bačyty

📗Бібліотеки, якими ви не звикли їх бачити

Biblioteka može buty ne prosto miscem dlja čytannja, ale j oseredkom kreatyvu čy prosto miscem, de možna zibratysja druzjam za kavoju. Pro klasyčni amerykanśki biblioteky, jaki vodnočas stajuť miscjamy dlja nathnennja rozpovidaje u svoїj kolonci generaľna dyrektorka vydavnyctva Vivat Julija Orlova.
Бібліотека може бути не просто місцем для читання, але й осередком креативу чи просто місцем, де можна зібратися друзям за кавою. Про класичні американські бібліотеки, які водночас стають місцями для натхнення розповідає у своїй колонці генеральна директорка видавництва Vivat Юлія Орлова.
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Бібліотека – це місце, де зберігаються книги. Як максимум, – місце, яке популяризує читання. Все ж правильно? А що, як бібліотека може бути приміщенням для зборів з друзями за кавою? Коворкінгом, де можна взяти почитати книгу, або попрацювати? Або ж просто місцем, де можна затишно провести час? Ба, навіть центром співпраці з бізнесом? ХХІ століття ставить нові задачі не лише перед бізнесом, а і перед бібліотеками: і вони стають більш функціональними, ніж ми звикли. Певно, найбільш відомий український приклад - бібліотека bOotan, яка знаходиться в Києві. Проте, вона не одна така: проект УрбанПростір нарахували аж 23 сучасних бібліотеки по всій Україні. І я вважаю, їх може бути значно більше: було б тільки бажання. В цьому я впевнилася, коли була учасницею громадської делегації до ООН, і відвідала декілька бібліотек у США. Ані велична архітектура, ані багата історія не завадили їм бути затишним (не побоюсь цього слова) клієнтоорієнтованим місцем, де можна провести вільний час та набратися нових знань: незалежно, чи знаходитесь ви у приміщенні бібліотеки, чи ні. Жодної бюрократії чи незручності на шляху до відвідання цих місць. Бібліотека Конгресу США (БКС) – найбільше книгосховище в світі. Проте, ані історична цінність (її вік перевалив за 200 років), ані архітектура чи розміри не змусять читачів повертатися до неї знов і знов. А от креативні рішення – зможуть. БКС руйнує типові уявлення про те, чим може бути бібліотека. Центр з опитувань. У БКС – купа читачів та відвідувачів, тож там регулярно проводяться опитування: як для покращення сервісу, так і читацьких уподобань та побажань тощо. В них мегасучасний сайт, завдяки якому можна знайти всю необхідну інфо стосовно бібліотеки: відвідування, особливі події, тематичні підбірки тощо. Партнерство з бізнесом. Саме так: окрім звичних функцій, бібліотека ще є таким собі містком для залучення бізнесу до популяризації читання. Як вам ідея оцифровувати літературу разом, запартнерившись з Google? Саме ця компанія стала першим партнером у створенні Світової Цифрової Бібліотеки для БКС та ЮНЕСКО. А ще БКС часто поповнюється книгами з різних країн, в тому числі і українських: це дозволяє бібліотеці бути мультикультурною. За підтримки Посольства України в США, цього року було передано близько 20 українських книг видавництва Vivat: біографії видатних українських діячів, сучасна дитяча та художня література. Отже, з огляду на досвід БКС, чи можна сказати, що бібліотека – лише сховище для книг? Та звісно, ні! ХХІ століття дарує безліч технологій та підходів: багато з них можна використати для бібліотек. Друга за важливістю в США після Бібліотеки Конгресу. Локація бібліотеки – просто чудова: вона розташована на Мангеттені. До речі, для багатьох кампаній з популяризації читання або ж анонсу дня відкритих дверей (так-так, коли для всіх бажаючи вхід – вільний) ця бібліотека вдало користується своїм місцем розташування. Просто треба наявні ресурси використовувати креативно. Також Нью-Йоркська бібліотека часто ставала місцем для зйомки фільмів: Секс і місто, Післязавтра, Сніданок у Тіффані та багатьох інших. А зазирнути за лаштунки роботи бібліотеки можна завдяки фільму Ex Libris: Нью-Йоркська публічна бібліотека, який був представлений на одному Docudays UA у 2018 році. До речі, що Нью-Йоркська публічна бібліотека, що БКС, є партнерами культурних обмінів з лідерами інших країн: дуже цікавий приклад культурної дипломатії як для бібліотек. Так, вони використовують державні кошти на це. Проте, спосіб їх використання – вартий уваги. Нью-Йоркська публічна бібліотека також має добру колекцію оцифрованої літератури та історичних карт. На сайті можна знайти розклад курсів з деяких предметів як-от англійська, програмування, навчання з яких проходить в приміщеннях бібліотеки. Також для зручності читачів, у підвалі встановили сортувальну машину для сортування книг з використанням штрих-кодів (за 2,3 млн доларів: але ж турбота безцінна, чи не так?). Ця машина, яка в довжину майже як дві третини футбольного поля, – найбільша в світі з собі подібних. І встановили її для зручності користувачів: річ у тому, що коли книги необхідні в одному підрозділі, а знаходяться в іншому, їх пропускають через сортувальну машину, завдяки чому очікування для читачів скорочується приблизно на день. Така машина (разом зі співробітниками) може сортувати до 7500 книг на годину! Бібліотека також є складовою життя містян: просто на першій сторінці сайту є інформація про петицію щодо збільшення фінансування ні бібліотеку. Оце я розумію: інтеграція у життя громадян міста! То ж бібліотека може бути корисна ще і для навчання (дорослих – також). Уявляєте собі бібліотеку, де проводяться вистави? Шекспірівська бібліотека Фолджера – саме з таких! Там можна знайти не лише найбільшу колекцію творів Шекспіра, а і переглянути вистави, що поставлені за його п’єсами. До речі, театр Фолджера, в якому проходять ці п’єси, відтворює театри у дворах: такі популярні за часів Шекспіра. На відміну від двох попередніх прикладів, ця бібліотека спочатку була приватною колекцією творів Шекспіра. З плином часу, вона поповнилася іншими творами епохи Відродження, якими славиться і дотепер. Звісно, фінансування українських бібліотек, на жаль, не таке велике, як у вищезазначених прикладах. Проте, деякі цікаві ідеї для розвитку вони можуть дати: доступність: вони відкриті тоді, коли до них можуть завітати мешканці (не з 10 до 18, а на вихідні – зачинені, тож дорослим вхід зась); цікавість: вони дають відвідувачам цінність (і не лише книжну). Тож, нестандартні рішення – типу навчання чи спектаклів – саме те; співпраця з бізнесом: для того, щоб книги були більш доступні для людей, можна оцифровувати наявні примірники; розробляти цікавий інтер’єр, або ж проводити спільні події з представниками бізнесу. Доволі плідне партнерство, чому б ні? діджитал: цікавий сайт, в якому, як мінімум, можна розібратися; додаткова користь: лекції, школи та спектаклі. Бібліотеки – це не просто місце зберігання книжок: це атмосфера, дух пізнання та популяризація знань.
09.07.2019,10:48
0

Biblioteka – ce misce, de zberigajuťsja knygy. Jak maksymum, – misce, jake populjaryzuje čytannja. Vse ž pravyľno?

A ščo, jak biblioteka može buty prymiščennjam dlja zboriv z druzjamy za kavoju? Kovorkingom, de možna vzjaty počytaty knygu, abo popracjuvaty? Abo ž prosto miscem, de možna zatyšno provesty čas? Ba, naviť centrom spivpraci z biznesom?

HHI stolittja stavyť novi zadači ne lyše pered biznesom, a i pered bibliotekamy: i vony stajuť biľš funkcionaľnymy, niž my zvykly. Pevno, najbiľš vidomyj ukraїnśkyj pryklad – biblioteka bOotan, jaka znahodyťsja v Kyjevi. Prote, vona ne odna taka: proekt UrbanProstir narahuvaly až 23 sučasnyh biblioteky po vsij Ukraїni. I ja vvažaju, їh može buty značno biľše: bulo b tiľky bažannja.

V ćomu ja vpevnylasja, koly bula učasnyceju gromadśkoї delegaciї do OON, i vidvidala dekiľka bibliotek u SŠA. Ani velyčna arhitektura, ani bagata istorija ne zavadyly їm buty zatyšnym (ne pobojuś ćogo slova) klijentoorijentovanym miscem, de možna provesty viľnyj čas ta nabratysja novyh znań: nezaležno, čy znahodyteś vy u prymiščenni biblioteky, čy ni. Žodnoї bjurokratiї čy nezručnosti na šljahu do vidvidannja cyh misć.

📗Biblioteky, jakymy vy ne zvykly їh bačyty 1
Biblioteka Kongresu SŠA (Vašyngton)

Biblioteka Kongresu SŠA (BKS) – najbiľše knygoshovyšče v sviti. Prote, ani istoryčna cinnisť (її vik perevalyv za 200 rokiv), ani arhitektura čy rozmiry ne zmusjať čytačiv povertatysja do neї znov i znov. A ot kreatyvni rišennja – zmožuť. BKS rujnuje typovi ujavlennja pro te, čym može buty biblioteka.

Centr z opytuvań. U BKS – kupa čytačiv ta vidviduvačiv, tož tam reguljarno provodjaťsja opytuvannja: jak dlja pokraščennja servisu, tak i čytaćkyh upodobań ta pobažań toščo. V nyh megasučasnyj sajt, zavdjaky jakomu možna znajty vsju neobhidnu info stosovno biblioteky: vidviduvannja, osoblyvi podiї, tematyčni pidbirky toščo.

Partnerstvo z biznesom. Same tak: okrim «zvyčnyh» funkcij, biblioteka šče je takym sobi mistkom dlja zalučennja biznesu do populjaryzaciї čytannja. Jak vam ideja ocyfrovuvaty literaturu razom, zapartneryvšyś z Google? Same cja kompanija stala peršym partnerom u stvorenni Svitovoї Cyfrovoї Biblioteky dlja BKS ta JuNESKO.

A šče BKS často popovnjujeťsja knygamy z riznyh kraїn, v tomu čysli i ukraїnśkyh: ce dozvoljaje biblioteci buty muľtykuľturnoju. Za pidtrymky Posoľstva Ukraїny v SŠA, ćogo roku bulo peredano blyźko 20 ukraїnśkyh knyg vydavnyctva Vivat: biografiї vydatnyh ukraїnśkyh dijačiv, sučasna dytjača ta hudožnja literatura.

Otže, z ogljadu na dosvid BKS, čy možna skazaty, ščo biblioteka – lyše shovyšče dlja knyg? Ta zvisno, ni! HHI stolittja daruje bezlič tehnologij ta pidhodiv: bagato z nyh možna vykorystaty dlja bibliotek.

📗Biblioteky, jakymy vy ne zvykly їh bačyty 2
Nju-Jorkśka publična biblioteka (Nju-Jork)

Druga za važlyvistju v SŠA pislja Biblioteky Kongresu. Lokacija biblioteky – prosto čudova: vona roztašovana na Mangetteni. Do reči, dlja bagaťoh kampanij z populjaryzaciї čytannja abo ž anonsu dnja «vidkrytyh dverej» (tak-tak, koly dlja vsih bažajučy vhid – viľnyj) cja biblioteka vdalo korystujeťsja svoїm miscem roztašuvannja. Prosto treba najavni resursy vykorystovuvaty kreatyvno.

Takož Nju-Jorkśka biblioteka často stavala miscem dlja zjomky fiľmiv: «Seks i misto», «Pisljazavtra», «Snidanok u Tiffani» ta bagaťoh inšyh. A zazyrnuty za laštunky roboty biblioteky možna zavdjaky fiľmu «Ex Libris: Nju-Jorkśka publična biblioteka», jakyj buv predstavlenyj na odnomu Docudays UA u 2018 roci.

Do reči, ščo Nju-Jorkśka publična biblioteka, ščo BKS, je partneramy kuľturnyh obminiv z lideramy inšyh kraїn: duže cikavyj pryklad kuľturnoї dyplomatiї jak dlja bibliotek. Tak, vony vykorystovujuť deržavni košty na ce. Prote, sposib їh vykorystannja – vartyj uvagy.

Nju-Jorkśka publična biblioteka takož maje dobru kolekciju ocyfrovanoї literatury ta istoryčnyh kart. Na sajti možna znajty rozklad kursiv z dejakyh predmetiv jak-ot anglijśka, programuvannja, navčannja z jakyh prohodyť v prymiščennjah biblioteky.

Takož dlja zručnosti čytačiv, u pidvali vstanovyly sortuvaľnu mašynu dlja sortuvannja knyg z vykorystannjam štryh-kodiv (za 2,3 mln dolariv: ale ž turbota bezcinna, čy ne tak?). Cja mašyna, jaka v dovžynu majže jak dvi tretyny futboľnogo polja, – najbiľša v sviti z sobi podibnyh. I vstanovyly її dlja zručnosti korystuvačiv: rič u tomu, ščo koly knygy neobhidni v odnomu pidrozdili, a znahodjaťsja v inšomu, їh propuskajuť čerez sortuvaľnu mašynu, zavdjaky čomu očikuvannja dlja čytačiv skoročujeťsja pryblyzno na deń. Taka mašyna (razom zi spivrobitnykamy) može sortuvaty do 7500 knyg na godynu!

Biblioteka takož je skladovoju žyttja mistjan: prosto na peršij storinci sajtu je informacija pro petyciju ščodo zbiľšennja finansuvannja ni biblioteku. Oce ja rozumiju: integracija u žyttja gromadjan mista!

To ž biblioteka može buty korysna šče i dlja navčannja (doroslyh – takož).

📗Biblioteky, jakymy vy ne zvykly їh bačyty 3
Foldžerivśka šekspirivśka biblioteka (Vašyngton)

Ujavljajete sobi biblioteku, de provodjaťsja vystavy? Šekspirivśka biblioteka Foldžera – same z takyh! Tam možna znajty ne lyše najbiľšu kolekciju tvoriv Šekspira, a i peregljanuty vystavy, ščo postavleni za jogo p’jesamy. Do reči, teatr Foldžera, v jakomu prohodjať ci p’jesy, vidtvorjuje teatry u dvorah: taki populjarni za časiv Šekspira.

Na vidminu vid dvoh poperednih prykladiv, cja biblioteka spočatku bula pryvatnoju kolekcijeju tvoriv Šekspira. Z plynom času, vona popovnylasja inšymy tvoramy epohy Vidrodžennja, jakymy slavyťsja i doteper.

Zvisno, finansuvannja ukraїnśkyh bibliotek, na žaľ, ne take velyke, jak u vyščezaznačenyh prykladah. Prote, dejaki cikavi ideї dlja rozvytku vony možuť daty:

  • dostupnisť: vony vidkryti todi, koly do nyh možuť zavitaty meškanci (ne z 10 do 18, a na vyhidni – začyneni, tož doroslym vhid zaś);
  • cikavisť: vony dajuť vidviduvačam cinnisť (i ne lyše knyžnu). Tož, nestandartni rišennja – typu navčannja čy spektakliv – same te;
  • spivpracja z biznesom: dlja togo, ščob knygy buly biľš dostupni dlja ljudej, možna ocyfrovuvaty najavni prymirnyky; rozrobljaty cikavyj inter’jer, abo ž provodyty spiľni podiї z predstavnykamy biznesu. Dovoli plidne partnerstvo, čomu b ni?
  • didžytal: cikavyj sajt, v jakomu, jak minimum, možna rozibratysja;
  • dodatkova korysť: lekciї, školy ta spektakli.

Biblioteky – ce ne prosto misce zberigannja knyžok: ce atmosfera, duh piznannja ta populjaryzacija znań.

Julija Orlova

Generaľna dyrektorka vydavnyctva Vivat

Teğy: vivat, knygy

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: