Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

🚊 Urbanistyka za 15 hvylyn — čomu v našyh mistah ne tak komfortno jak u Jevropi

🚊 Урбаністика за 15 хвилин — чому в наших містах не так комфортно як у Європі

Misto maje rozvyvatysja — treba buduvaty biľše hmaročosiv, švydkisnyh magistralej, a pišohidni perehody majuť buty pidzemnymy abo nadzemnymy dlja togo, ščob ne bulo zatoriv: ce zručno i dlja avtivok, i dlja samyh pišohodiv. Jakščo vy takož tak vvažajete, my pidgotuvaly dlja vas ekskurs v urbanistyku abo «Čomu u Jevropi tak komfortno guljaty mistamy, a v nas vse jak zavždy».
Місто має розвиватися — треба будувати більше хмарочосів, швидкісних магістралей, а пішохідні переходи мають бути підземними або надземними для того, щоб не було заторів: це зручно і для автівок, і для самих пішоходів. Якщо ви також так вважаєте, ми підготували для вас екскурс в урбаністику або «Чому у Європі так комфортно гуляти містами, а в нас все як завжди».
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  📐 Що таке урбаністика?. Через те, що Україна слабко інтегрована в глобальний контекст, а система освіти та публічних знань довгий час не реформувалася, тут урбаністика в уявленні більшості перетворилася скоріше на систему поглядів — як бувають ліберали, консерватори або зелені, так є і урбаністи. Вони щось там вважають, але це лише їхня точка зору. Насправді, урбаністика (urban studies) — це ціла система наукових знань. Вона об’єднує в собі цілі напрямки фундаментальних наук, фокусуючи увагу на вивченні та розвитку міст. Звісно, як і будь-яка наука, урбаністика має свої гіпотези та теорії, але деякі з них вже давно доведені і використовуються впродовж десятиліть у розвитку та плануванні міст: від Нью-Йорка до Берліна, від Лондона до Сингапура. І навіть Шанхай, котрий колись був синонімом всього поганого, що може бути в місті, в останнє десятиліття піддався впливу цієї науки. Коли ви їдете на вікенд до Європи і захоплюєтеся тим, як все зручно влаштовано, це тому що там користуються досягненнями урбаністики, і консультанти-урбаністи є ледь не в кожному муніципалітеті. Тож люди, котрі заперечують урбаністику як таку схожі на членів Товариства пласкої Землі або комуністів — бо насправді заперечують реальність. 🚶‍♀️ Добре, давайте ближче до діла. Постійно чую про різні урбаністичні ініціативи типу перекриття доріг або облаштування наземних переходів. Чому урбаністи завжди віддають перевагу пішоходам?. Приголомшлива статистика. Ці цифри вас шокують. У місті мешкає 100% пішоходів! Навіть якщо ви маєте авто, на якийсь час ви все одно стаєте пішоходом — щоб дійти від парковки до метро, вискочити в магазин біля дому або прогулятися на вихідних з родиною в парку. Тож, в центрі уваги урбаністів стоїть людина та її комфортне перебування в міському середовищі. А головний принцип визначений таким чином: місто, комфортне для маломобільних мешканців, є комфортним для всіх. Чому — ми розкриємо далі. 🚲 Окей, але чому це робиться коштом водіїв? Чому автомобіль оголошений абсолютним злом?. Персональне авто — максимально неефективний спосіб пересування. Найчастіше воно перевозить одну або дві людини, але займає дуже багато місця на дорозі, і ще ж його потрібно паркувати. А ще автомобіль отруює повітря, яким ми з вами дихаємо. І хоча останнє частково вирішується електрокарами, на їхнє виробництво теж потрібні ресурси, а електроенергія, яку вони використовують, також все ще виробляється здебільшого брудними методами. Київ уже серед світових лідерів за дорожніми заторами. Але є й ще гірші новини. Колись ми переживали за бідних китайців, що вимушені ходити в масках через брудне повітря та смог. Тепер це і київська реальність — забруднення повітря у столиці перевищило такий рівень у китайському Шеньчжені, а це — друге промислове місто Китаю з населенням майже 11 мільйонів людей. Неподалік від Києва у рейтингу опинився й головний морський курорт України — місто Одеса. А найбруднішим українським містом виявився Дніпро — він увійшов у топ-50 рейтингу і знаходиться поряд із Мехіко, де живе в 9 разів більше людей, ніж у столиці українського космосу. І хоча автівки в Дніпрі можна виправдати через наявність гігантського промислового комплексу, що, здебільшого, й відповідає за низьку якість повітря в місті, такого не можна сказати про Київ. Саме автомобілі на 90% стали причиною поганого повітря у місті каштанів. Втім, сприймати останні урбаністичні ініціативи як дискримінацію автомобілів та їхніх власників — це від початку помилка. У наших реаліях — це відновлення балансу і створення мінімально сприятливого для людей середовища, адже сьогодні саме автомобілі в наших містах є транспортом, що володіє максимальною перевагою. Автомобілям виділено найбільше місця на дорогах, цінна міська земля витрачається на будівництво розв’язок, естакад та парковок. У разі проблем із трафіком, їх зазвичай вирішують саме коштом пішоходів, заганяючи людей під землю. І це не кажучи вже про масове паркування на тротуарах — автомобілі зазіхають навіть на ті невеликі резервації для пішоходів, що і без того страждають від МАФів та реклами. Поки урбаністи в інших розвинутих країнах міркують над вирішенням питань майбутнього на кшталт збільшення населення мегаполісів, ефективного використання електромобілів і розумних доріг та готуються до приходу автономних машин, їхнім українським колегам доводиться вирішувати проблеми 70-х років XX століття. 💶 От ви кажете Європа!, а там, між тим, люди по дві машини на родину мають. Щось ви прибрехуєте!. Це правда — все більше європейців купують автівки й рівень автомобілізації зростає (хоча й не усюди). Проте, кількість машин у володінні не пов’язана з доходами — наприклад, у Польщі більше машин на тисячу населення (571), ніж у Німеччині (555). Тобто, авто — це не показник багатства (а його відсутність — відповідно, бідності). Але найважливіше: володіння автомобілем та його використання — різні речі. Наприклад, лише 35% лондонців використовують персональне авто щоденно. Навіть у Берліні, столиці країни, що славиться своїми автівками на весь світ, лише 37% мешканців користуються машиною щодня, натомість 55% їздять громадським транспортом, на велосипеді або ходять пішки. Це, до речі, руйнує ще один дуже дивний міф, нібито велосипед — то для села, а транспорт успішної людини у великому місті — машина. Насправді, все навпаки. Наприклад, у тій самій Німеччині рівень автомобілізації суттєво вищий в маленьких селах та містечках — через великі відстані до інфраструктури великих міст. Добре, коли ви маєте машину. Ще краще, коли ви користуєтеся нею, тільки коли вона дійсно потрібна. 🛑 Ну, а от наземні переходи — хіба ж це турбота про пішохода? На них же легко збити людину! Підземні чи надземні — кращі.. Ця логіка дійсно звучить непогано у вакуумі: потоки не перетинаються — немає конфлікту та зіткнень. У реальному житті все інакше — тут як у математиці: ви не можете просто виконувати дії з числами підряд зліва направо лише тому, що це виглядає очевидним. Є спеціальний порядок дій, інакше нічого не спрацює. Як ми вже з’ясували, 40% містян можна назвати маломобільними. Але й навіть тих, кого не вийде віднести до цієї категорії, не радує перспектива підніматися чи спускатися кудись сходами. Ще й не забувайте про стан цих переходів у нашій країні. В кращому випадку, там якийсь базар — це хоча б відносно безпечно і чохол з вушками на айфон можна взяти. Проте, у малолюдних районах такої розкоші не буде — там перехід зазвичай виглядає немов бомбосховище, що не виконало свого завдання, і має неофіційну додаткову функцію громадського туалету. До речі, розташування, доступність та достатність відхожих місць у містах — теж одне з завдань, яке вирішують урбаністи. Тож люди все одно переходять дороги там, де це натурально і логічно — тобто, по землі. Ми ж не кроти, правда? У свою чергу, водій також цілком логічно не очікує побачити перед собою умовну бабцю з кравчучкою, котрій було важко спускатися в підземку, і вона натомість пішла навпростець. Результат цієї зустрічі трошки передбачуваний, на жаль. 🚷 Але ж вони тупо порушують правила!. Так. І таких людей, що порушують правила, але не порушують логіку та здоровий глузд, може бути до половини від усіх, хто переходить дорогу. Цікаво, що точної статистики на цю тему майже немає, бо підземні переходи були поширені переважно на сході Європи через радянський вплив. Причому, в країнах ЄС, включно з Польщею та колишньою НДР, підземні переходи в межах міст майже всі закопали. Противники наземних переходів пропонують комплексне рішення проблеми: народ дурний і нічого не розуміє, тож треба поставити паркани, а для маломобільних — ліфти. Паркани працюють лише якщо вони двометрові — картину, коли люди перелізають через огорожі, лише б не спускатися до підземки, ви й самі спостерігали неодноразово. Хочете жити у місті перегородженому двометровими парканами? А побудувати та постійно обслуговувати ліфт, що знаходиться на вулиці без постійної охорони (а якщо з охороною — ще дорожче) замість того, щоб просто намалювати розмітку — оце приклад максимальної неефективності використання коштів платників податків. 🚦 От якщо ми заговорили про ефективність. Наземні переходи, світлофори — вони ж трафік зупиняють, через них стоїмо в заторах!. Насправді, ні. Нерегульовані зебри малюють на малонавантажених вулицях, де вони не мають суттєвого впливу на трафік. А от світлофори — навпаки вирішують проблему перевантаженості доріг. Ба більше — затори виникають через те, що у місті замало світлофорів і вони погано налаштовані. Світлофори нарізають трафік на порції, які дорожній системі міста легше переварити. Якщо вашою мрією не є життя в кіберпанківському мегаполісі посеред суцільних бетонних конструкцій, ви будете змушені погодитися — зовсім без світлофорів у місті не обійтися. А що відбувається, коли сотні й тисячі машин, котрі щойно летіли на швидкості 120 км/г автострадою, раптом натикаються на перешкоду — звичайний житловий квартал зі спокійним рухом та світлофорами? Спробуйте уявити цю картинку в голові, і все зрозумієте. Отже, саме магістралі та розв’язки в місті створюють затори. 🚗 Ну хоча б смуг додайте — тоді точно все поїде!. Ніт. Близько 50 років тому навіть провідні архітектори та планувальники теж так думали. Тоді здавалося, що додавши місця автомобілям, можна буде нарешті позбутися заторів. Втім, виявилося, що міський простір — не безкінечний, і розширення доріг зменшує простір для неавтомобільних засобів пересування. В результаті ті, кому до того не потрібен був автомобіль, були вимушені його купляти, бо інакше дістатися потрібного місця стало вкрай складно. Це, у свою чергу, збільшило запит на автомобільну інфраструктуру знов, і врешті, планувальники зрозуміли, що загнали себе у глухий кут. У цього явища навіть є спеціальна назва — парадокс Доунса-Томсона. Єдиний дієвий спосіб зменшити затори — мотивувати людей користуватися альтернативними способами пересування. Розвивати мережу громадського транспорту, щоб вона була швидкою, зручною та комфортною. Будувати та підтримувати мережу велосмуг — вони займають набагато менше місця і здатні транспортувати набагато більше людей. Балансувати житлову та офісну забудову в районах, щоб зменшити маятникову міграцію. Покращувати міське середовище в цілому, щоб у вільний час люди частіше обирали піші прогулянки містом, а не поїздки до торгових центрів, дач та віддалених парків. 🛣️ А ще що ваша урбаністика каже? Може ще розв’язки зносити, перекривати вулиці? Ха-ха, дуже смішно. Точно все стане!. Не стане. По всьому світі — в Америці, Європі, Азії — є приклади як колись безжиттєві площі, зайняті розв’язками та шосе, перетворювали на живі міські простори. І це не тільки не приводило до транспортного колапсу, навпаки — значно покращило ситуацію. Шосе Embarcadero в американському Сан-Франциско було знищене землетрусом 1989 року. Проте, замість відбудови магістралі, міська влада вирішила зробити пішохідну алею з пальмами та доступом до узбережжя, якого до того не було. Столиця Каталонії, Барселона реалізує ідею суперкварталів. Це коли беруть дев’ять звичайних кварталів та обмежують проїзд для машин між ними — він можливий тільки за периметром цих дев’яти кварталів. Вулиці стають доступними для пішоходів, що врешті вигідно всім — і мешканцям, і місцевому бізнесу, і місту в цілому, бо знижується рівень шуму та забруднення повітря. https://youtu.be/ZORzsubQA_M Копенгаген, столиця Данії, завжди серед лідерів різноманітних рейтингів найкомфортніших міст у світі. За цим стоїть не лише економічний успіх цієї країни, але й впровадження інновацій у міському плануванні. Найвидатнішу зміну в підходах до міського планування можна помітити на головній туристичній вулиці міста — Strøget. Колись це була суцільна проїжджа частина, а зараз — одна з найдовших пішохідних вулиць Європи. Цікавий приклад перетворення розв’язки подала Південна Корея. У Сеулі колись похмуру та брудну розв’язку над залізницею вирішили не зносити, а перетворити на висотний парк Skygarden. Насправді, схожі, хоч і не такі ефектні поки, приклади є і в Україні. Перекриття історичного центру Львова не завдало шкоди транспортній ситуації в місті, але дозволило привабити без перебільшення мільйони туристів — і сьогодні вже важко уявити, що не так давно площею Ринок можна було проїхати на авто. У столиці також є позитивні зміни — на Хрещатику та Бессарабській площі організували наземні пішохідні переходи, і це аж ніяк не вплинуло на ситуацію з заторами. Перекриття вулиці Сагайдачного та Контрактової площі створило комфортний пішохідний простір на історичному Подолі, а затори в цьому районі також не стали гіршими. Початок реконструкції втомленого Шулявського мосту також жодним чином не вплинув на трафік — лише в перший тиждень водії ще розбиралися зі схемою об’їзду, і це створювало невеликий хаос, але вже за кілька днів все нормалізувалося. 🅿️ Окей, я готовий/-а пересісти на автобус. Проте, я живу далеко, і до зупинки мені зручніше дістатися автівкою, але за парковку беруть гроші, я не хочу платити ще й за це!. Земля у місті — власність громади, тобто всіх людей, що живуть у місті та платять у ньому податки. В тому числі, і ваша, так. Тож уявіть, що якийсь незнайомець без вашої згоди прийшов у вашу квартиру та сів у ваше крісло. Людині всього на кілька годин, та й місця вона багато не займає — лише квадратний метр, а у квартирі цілих 40! Навряд чи вам сподобався б такий фокус. Так само і з парковкою. Місто не зобов’язане забезпечувати вас паркомісцем лише тому, що ви купили автомобіль. Придбати автомобіль було вашим особистим рішенням, і лише на вас лежить обов’язок подбати про те, щоб вам було де його ставити в рамках закону та правил дорожнього руху. Надати місце для парковки місто, звісно, може. Але вам доведеться заплатити за право, щоб саме ваша дорогоцінна автівка там стояла — а не мінісквер, лавочка чи будь-який інший об’єкт, що принесе користь усій громаді, а не тільки вам. 🌇 Добре-добре, вмовили. На додачу до новенької квартири у 20-поверхівці докуплю собі паркомісце.. Похвально. Втім, у разі купівлі житла в такому будинку, ви заохочуєте створення нових проблем у міській мобільності та безпеці. Житлові висотки — дуже шкідливий для міста варіант житла. По-перше, це — скупчення багатьох людей в одному місці, які їздять на роботу, за покупками тощо, тож привіт, новий затор. По-друге, у великому будинку дуже ускладнена комунікація сусідів між собою — це впливає не лише на безпеку (якщо сусіди вас не знають, навряд чи вони допоможуть, наприклад, коли злодії лізуть до квартири), але й на спільне прийняття рішень — домовитися про щось конкретне такій кількості людей просто нереально. Урбаністи рекомендують низькоповерхову квартальну забудову — наприклад, як на київському Подолі або в Барселоні. А перші поверхи, що виходять на вулицю, мають бути активними — тобто, з магазинами, кафе, перукарнями та іншими локальними закладами. Ними користуватимуться місцеві мешканці, маючи привід зайвий раз поспілкуватися один з одним. 😡 Ну, це вже ні в які рамки, з мене досить. Віддайте мені мою автівку, буду їздити лише на ній, і ні на який велосипед не пересяду!. Насправді, якщо ви настільки любите своє авто, що жоден аргумент не змусить вас відмовитися від нього, ви — перша/-ий, хто має топити за новітні підходи до міського планування. Чому? Дуже просто. Більшості людей було б цілком достатньо громадського транспорту або велосипеду для щоденних поїздок. Але вони вимушені витрачати гроші на обслуговування автівки та пальне, шукати місце на парковці та переживати всі інші недоліки користування машиною тому, що інакше рівень комфорту буде надто низьким. Якщо б у наших містах роверистам та пішоходам було зручніше, ці люди радо б залишили свої машини вдома. А ви, завзятий/-а автолюбитель/-ка, їздили б порожніми дорогами без заторів та оленів.

📐 Ščo take urbanistyka?

Čerez te, ščo Ukraїna slabko integrovana v globaľnyj kontekst, a systema osvity ta publičnyh znań dovgyj čas ne reformuvalasja, tut urbanistyka v ujavlenni biľšosti peretvorylasja skoriše na systemu pogljadiv — jak buvajuť liberaly, konservatory abo zeleni, tak je i «urbanisty». Vony ščoś tam vvažajuť, ale ce lyše їhnja točka zoru.

urbanistyka

Naspravdi, urbanistyka (urban studies) — ce cila systema naukovyh znań. Vona ob’jednuje v sobi cili naprjamky fundamentaľnyh nauk, fokusujučy uvagu na vyvčenni ta rozvytku mist. Zvisno, jak i buď-jaka nauka, urbanistyka maje svoї gipotezy ta teoriї, ale dejaki z nyh vže davno dovedeni i vykorystovujuťsja vprodovž desjatyliť u rozvytku ta planuvanni mist: vid Nju-Jorka do Berlina, vid Londona do Syngapura. I naviť Šanhaj, kotryj kolyś buv synonimom vśogo poganogo, ščo može buty v misti, v ostannje desjatylittja piddavsja vplyvu cijeї nauky.

Koly vy їdete na vikend do Jevropy i zahopljujetesja tym, jak vse zručno vlaštovano, ce tomu ščo tam korystujuťsja dosjagnennjamy urbanistyky, i konsuľtanty-urbanisty je leď ne v kožnomu municypaliteti.

Tož ljudy, kotri «zaperečujuť urbanistyku» jak taku shoži na členiv Tovarystva plaskoї Zemli abo komunistiv — bo naspravdi zaperečujuť reaľnisť.

🚶‍♀️ Dobre, davajte blyžče do dila. Postijno čuju pro rizni urbanistyčni iniciatyvy typu perekryttja dorig abo oblaštuvannja nazemnyh perehodiv. Čomu urbanisty zavždy viddajuť perevagu pišohodam?

Prygolomšlyva statystyka. Ci cyfry vas šokujuť. U misti meškaje 100% pišohodiv! Naviť jakščo vy majete avto, na jakyjś čas vy vse odno stajete pišohodom — ščob dijty vid parkovky do metro, vyskočyty v magazyn bilja domu abo proguljatysja na vyhidnyh z rodynoju v parku.

Tož, v centri uvagy urbanistiv stoїť ljudyna ta її komfortne perebuvannja v miśkomu seredovyšči. A golovnyj pryncyp vyznačenyj takym čynom: misto, komfortne dlja malomobiľnyh meškanciv, je komfortnym dlja vsih. Čomu — my rozkryjemo dali.

Hto taki malomobiľni ljudy

U kategoriju malomobiľnyh možna vidnesty ne lyše ljudej z osoblyvymy potrebamy. Ce takož ljudy z tymčasovymy travmamy, ljudy pohylogo viku, baťky z vizočkamy, a takož dity.

Zagalom, do 40% naselennja mist možna vidnesty do kategoriї malomobiľnyh.

🚲 Okej, ale čomu ce robyťsja koštom vodiїv? Čomu avtomobiľ ogološenyj absoljutnym zlom?

Personaľne avto — maksymaľno neefektyvnyj sposib peresuvannja. Najčastiše vono perevozyť odnu abo dvi ljudyny, ale zajmaje duže bagato miscja na dorozi, i šče ž jogo potribno parkuvaty. A šče avtomobiľ otrujuje povitrja, jakym my z vamy dyhajemo. I hoča ostannje častkovo vyrišujeťsja elektrokaramy, na їhnje vyrobnyctvo tež potribni resursy, a elektroenergija, jaku vony vykorystovujuť, takož vse šče vyrobljajeťsja zdebiľšogo «brudnymy» metodamy.

Kyїv uže sered svitovyh lideriv za dorožnimy zatoramy. Ale je j šče girši novyny. Kolyś my perežyvaly za bidnyh kytajciv, ščo vymušeni hodyty v maskah čerez brudne povitrja ta smog. Teper ce i kyїvśka reaľnisť — zabrudnennja povitrja u stolyci perevyščylo takyj riveń u kytajśkomu Šeńčženi, a ce — druge promyslove misto Kytaju z naselennjam majže 11 miľjoniv ljudej. Nepodalik vid Kyjeva u rejtyngu opynyvsja j golovnyj morśkyj kurort Ukraїny — misto Odesa. A najbrudnišym ukraїnśkym mistom vyjavyvsja Dnipro — vin uvijšov u top-50 rejtyngu i znahodyťsja porjad iz Mehiko, de žyve v 9 raziv biľše ljudej, niž u stolyci ukraїnśkogo kosmosu.

I hoča avtivky v Dnipri možna «vypravdaty» čerez najavnisť gigantśkogo promyslovogo kompleksu, ščo, zdebiľšogo, j vidpovidaje za nyźku jakisť povitrja v misti, takogo ne možna skazaty pro Kyїv. Same avtomobili na 90% staly pryčynoju poganogo povitrja u misti kaštaniv.

urbanistyka

Vtim, spryjmaty ostanni urbanistyčni iniciatyvy jak dyskryminaciju avtomobiliv ta їhnih vlasnykiv — ce vid počatku pomylka. U našyh realijah — ce vidnovlennja balansu i stvorennja minimaľno spryjatlyvogo dlja ljudej seredovyšča, adže śogodni same avtomobili v našyh mistah je transportom, ščo volodije maksymaľnoju perevagoju.

Čytajte takož: Ctudentam z Kyjeva ta Harkova zaproponuvaly novi kursy z urbanistyky

Avtomobiljam vydileno najbiľše miscja na dorogah, cinna miśka zemlja vytračajeťsja na budivnyctvo rozv’jazok, estakad ta parkovok. U razi problem iz trafikom, їh zazvyčaj vyrišujuť same koštom pišohodiv, zaganjajučy ljudej pid zemlju. I ce ne kažučy vže pro masove parkuvannja na trotuarah — avtomobili zazihajuť naviť na ti nevelyki rezervaciї dlja pišohodiv, ščo i bez togo straždajuť vid MAFiv ta reklamy.

Poky urbanisty v inšyh rozvynutyh kraїnah mirkujuť nad vyrišennjam pytań majbutńogo na kštalt zbiľšennja naselennja megapolisiv, efektyvnogo vykorystannja elektromobiliv i rozumnyh dorig ta gotujuťsja do pryhodu avtonomnyh mašyn, їhnim ukraїnśkym kolegam dovodyťsja vyrišuvaty problemy 70-h rokiv XX stolittja.

💶 Ot vy kažete «Jevropa!», a tam, miž tym, ljudy po dvi mašyny na rodynu majuť. Ščoś vy prybrehujete!

Ce pravda — vse biľše jevropejciv kupujuť avtivky j riveń avtomobilizaciї zrostaje (hoča j ne usjudy). Prote, kiľkisť mašyn u volodinni ne pov’jazana z dohodamy — napryklad, u Poľšči biľše mašyn na tysjaču naselennja (571), niž u Nimeččyni (555). Tobto, avto — ce ne pokaznyk bagatstva (a jogo vidsutnisť — vidpovidno, bidnosti).

Ale najvažlyviše: volodinnja avtomobilem ta jogo vykorystannja — rizni reči. Napryklad, lyše 35% londonciv vykorystovujuť personaľne avto ščodenno. Naviť u Berlini, stolyci kraїny, ščo slavyťsja svoїmy avtivkamy na veś svit, lyše 37% meškanciv korystujuťsja mašynoju ščodnja, natomisť 55% їzdjať gromadśkym transportom, na velosypedi abo hodjať pišky.

Ce, do reči, rujnuje šče odyn duže dyvnyj mif, nibyto «velosyped — to dlja sela», a transport uspišnoї ljudyny u velykomu misti — mašyna. Naspravdi, vse navpaky. Napryklad, u tij samij Nimeččyni riveń avtomobilizaciї suttjevo vyščyj v maleńkyh selah ta mistečkah — čerez velyki vidstani do infrastruktury velykyh mist.

Dobre, koly vy majete mašynu. Šče krašče, koly vy korystujetesja neju, tiľky koly vona dijsno potribna.

🛑 Nu, a ot nazemni perehody — hiba ž ce turbota pro pišohoda? Na nyh že legko zbyty ljudynu! Pidzemni čy nadzemni — krašči.

Cja logika dijsno zvučyť nepogano u vakuumi: potoky ne peretynajuťsja — nemaje konfliktu ta zitkneń. U reaľnomu žytti vse inakše — tut jak u matematyci: vy ne možete prosto vykonuvaty diї z čyslamy pidrjad zliva napravo lyše tomu, ščo ce vygljadaje očevydnym. Je speciaľnyj porjadok dij, inakše ničogo ne spracjuje.

Jak my vže z’jasuvaly, 40% mistjan možna nazvaty malomobiľnymy. Ale j naviť tyh, kogo ne vyjde vidnesty do cijeї kategoriї, ne raduje perspektyva pidnimatysja čy spuskatysja kudyś shodamy. Šče j ne zabuvajte pro stan cyh perehodiv u našij kraїni. V kraščomu vypadku, tam jakyjś bazar — ce hoča b vidnosno bezpečno i čohol z vuškamy na ajfon možna vzjaty. Prote, u maloljudnyh rajonah takoї «rozkoši» ne bude — tam perehid zazvyčaj vygljadaje nemov bomboshovyšče, ščo ne vykonalo svogo zavdannja, i maje neoficijnu dodatkovu funkciju gromadśkogo tualetu. Do reči, roztašuvannja, dostupnisť ta dostatnisť vidhožyh misć u mistah — tež odne z zavdań, jake vyrišujuť urbanisty.

Tož ljudy vse odno perehodjať dorogy tam, de ce naturaľno i logično — tobto, po zemli. My ž ne kroty, pravda? U svoju čergu, vodij takož cilkom logično ne očikuje pobačyty pered soboju umovnu babcju z «kravčučkoju», kotrij bulo važko spuskatysja v pidzemku, i vona natomisť pišla navprosteć. Rezuľtat cijeї zustriči trošky peredbačuvanyj, na žaľ.

🚊 Urbanistyka za 15 hvylyn — čomu v našyh mistah ne tak komfortno jak u Jevropi 1

Rotterdam, Niderlandy

🚷 Ale ž vony tupo porušujuť pravyla!

Tak. I takyh ljudej, ščo porušujuť pravyla, ale ne porušujuť logiku ta zdorovyj gluzd, može buty do polovyny vid usih, hto perehodyť dorogu. Cikavo, ščo točnoї statystyky na cju temu majže nemaje, bo pidzemni perehody buly pošyreni perevažno na shodi Jevropy čerez radjanśkyj vplyv. Pryčomu, v kraїnah JeS, vključno z Poľščeju ta kolyšńoju NDR, pidzemni perehody v mežah mist majže vsi zakopaly.

Protyvnyky nazemnyh perehodiv proponujuť «kompleksne» rišennja problemy: narod durnyj i ničogo ne rozumije, tož treba postavyty parkany, a dlja malomobiľnyh — lifty.

Parkany pracjujuť lyše jakščo vony dvometrovi — kartynu, koly ljudy perelizajuť čerez ogoroži, lyše b ne spuskatysja do pidzemky, vy j sami sposterigaly neodnorazovo. Hočete žyty u misti peregorodženomu dvometrovymy parkanamy? A pobuduvaty ta postijno obslugovuvaty lift, ščo znahodyťsja na vulyci bez postijnoї ohorony (a jakščo z ohoronoju — šče dorožče) zamisť togo, ščob prosto namaljuvaty rozmitku — oce pryklad maksymaľnoї neefektyvnosti vykorystannja koštiv platnykiv podatkiv.

🚦 Ot jakščo my zagovoryly pro efektyvnisť. Nazemni perehody, svitlofory — vony ž trafik zupynjajuť, čerez nyh stoїmo v zatorah!

Naspravdi, ni. Nereguľovani zebry maljujuť na malonavantaženyh vulycjah, de vony ne majuť suttjevogo vplyvu na trafik. A ot svitlofory — navpaky vyrišujuť problemu perevantaženosti dorig. Ba biľše — zatory vynykajuť čerez te, ščo u misti zamalo svitloforiv i vony pogano nalaštovani. Svitlofory narizajuť trafik na porciї, jaki dorožnij systemi mista legše perevaryty.

Jakščo vašoju mrijeju ne je žyttja v kiberpankivśkomu megapolisi posered suciľnyh betonnyh konstrukcij, vy budete zmušeni pogodytysja — zovsim bez svitloforiv u misti ne obijtysja. A ščo vidbuvajeťsja, koly sotni j tysjači mašyn, kotri ščojno letily na švydkosti 120 km/g avtostradoju, raptom natykajuťsja na pereškodu — zvyčajnyj žytlovyj kvartal zi spokijnym ruhom ta svitloforamy? Sprobujte ujavyty cju kartynku v golovi, i vse zrozumijete. Otže, same magistrali ta rozv’jazky v misti stvorjujuť zatory.

🚗 Nu hoča b smug dodajte — todi točno vse poїde!

Nit. Blyźko 50 rokiv tomu naviť providni arhitektory ta planuvaľnyky tež tak dumaly. Todi zdavalosja, ščo dodavšy miscja avtomobiljam, možna bude narešti pozbutysja zatoriv. Vtim, vyjavylosja, ščo miśkyj prostir — ne bezkinečnyj, i rozšyrennja dorig zmenšuje prostir dlja neavtomobiľnyh zasobiv peresuvannja.

V rezuľtati ti, komu do togo ne potriben buv avtomobiľ, buly vymušeni jogo kupljaty, bo inakše distatysja potribnogo miscja stalo vkraj skladno. Ce, u svoju čergu, zbiľšylo zapyt na avtomobiľnu infrastrukturu znov, i vrešti, planuvaľnyky zrozumily, ščo zagnaly sebe u gluhyj kut. U ćogo javyšča naviť je speciaľna nazva — paradoks Dounsa-Tomsona.

Jedynyj dijevyj sposib zmenšyty zatory — motyvuvaty ljudej korystuvatysja aľternatyvnymy sposobamy peresuvannja.

  • Rozvyvaty merežu gromadśkogo transportu, ščob vona bula švydkoju, zručnoju ta komfortnoju.
  • Buduvaty ta pidtrymuvaty merežu velosmug — vony zajmajuť nabagato menše miscja i zdatni transportuvaty nabagato biľše ljudej.
  • Balansuvaty žytlovu ta ofisnu zabudovu v rajonah, ščob zmenšyty «majatnykovu migraciju».
  • Pokraščuvaty miśke seredovyšče v cilomu, ščob u viľnyj čas ljudy častiše obyraly piši proguljanky mistom, a ne poїzdky do torgovyh centriv, dač ta viddalenyh parkiv.

Majatnykova migracija

Reguljarni poїzdky značnoї častky naselennja z odnoї lokaciї v inšu. Jaskravyj pryklad takoї migraciї — ščodenni poїzdky velykoї kiľkosti ljudej z livogo berega Kyjeva na pravyj i nazad. Taka migracija spryčynena velykoju koncentracijeju žytla na livomu berezi pry tomu, ščo biľšisť robočyh misć znahodyťsja na pravomu. Negatyvni naslidky ćogo javyšča — postijni zatory ta zbytky biznesu v spaľnyh rajonah čerez bezljudnisť (napryklad, kafe ne majuť klijentiv pid čas biznes-lančiv).

Cju problemu vyrišujuť šljahom zminy pidhodu do zabudovy: zamisť «spaľnyh rajoniv» budujuť zmišani kvartaly, de žytlo ta ofisy j zaklady rozmiščujuťsja po susidstvu, tož ljudjam ne potribno šukaty robotu deinde.

🛣️ A šče ščo vaša urbanistyka kaže? Može šče rozv’jazky znosyty, perekryvaty vulyci? Ha-ha, duže smišno. Točno vse stane!

Ne stane. Po vśomu sviti — v Ameryci, Jevropi, Aziї — je pryklady jak kolyś bezžyttjevi plošči, zajnjati rozv’jazkamy ta šose, peretvorjuvaly na žyvi miśki prostory. I ce ne tiľky ne pryvodylo do transportnogo kolapsu, navpaky — značno pokraščylo sytuaciju.

Šose Embarcadero v amerykanśkomu San-Francysko bulo znyščene zemletrusom 1989 roku. Prote, zamisť vidbudovy magistrali, miśka vlada vyrišyla zrobyty pišohidnu aleju z paľmamy ta dostupom do uzberežžja, jakogo do togo ne bulo.

01/ 02
Budivnyctvo šose

Stolycja Kataloniї, Barselona realizuje ideju «superkvartaliv». Ce koly beruť dev’jať zvyčajnyh kvartaliv ta obmežujuť proїzd dlja mašyn miž nymy — vin možlyvyj tiľky za perymetrom cyh dev’jaty kvartaliv. Vulyci stajuť dostupnymy dlja pišohodiv, ščo vrešti vygidno vsim — i meškancjam, i miscevomu biznesu, i mistu v cilomu, bo znyžujeťsja riveń šumu ta zabrudnennja povitrja.

Kopengagen, stolycja Daniї, zavždy sered lideriv riznomanitnyh rejtyngiv najkomfortnišyh mist u sviti. Za cym stoїť ne lyše ekonomičnyj uspih cijeї kraїny, ale j vprovadžennja innovacij u miśkomu planuvanni.

Najvydatnišu zminu v pidhodah do miśkogo planuvannja možna pomityty na golovnij turystyčnij vulyci mista — Strøget. Kolyś ce bula suciľna proїždža častyna, a zaraz — odna z najdovšyh pišohidnyh vulyć Jevropy.

🚊 Urbanistyka za 15 hvylyn — čomu v našyh mistah ne tak komfortno jak u Jevropi 2

Kopengagen 1960 / 2016. Kollaž z Reddit

Cikavyj pryklad peretvorennja rozv’jazky podala Pivdenna Koreja. U Seuli kolyś pohmuru ta brudnu rozv’jazku nad zaliznyceju vyrišyly ne znosyty, a peretvoryty na vysotnyj park Skygarden.

01/ 02
Do rekonstrukciї

Naspravdi, shoži, hoč i ne taki efektni poky, pryklady je i v Ukraїni. Perekryttja istoryčnogo centru Lvova ne zavdalo škody transportnij sytuaciї v misti, ale dozvolylo pryvabyty bez perebiľšennja miľjony turystiv — i śogodni vže važko ujavyty, ščo ne tak davno ploščeju Rynok možna bulo proїhaty na avto.

🚊 Urbanistyka za 15 hvylyn — čomu v našyh mistah ne tak komfortno jak u Jevropi 3

Eskiz proektu rekonstrukciї vulyci Sagajdačnogo u Kyjevi

U stolyci takož je pozytyvni zminy — na Hreščatyku ta Bessarabśkij plošči organizuvaly nazemni pišohidni perehody, i ce až nijak ne vplynulo na sytuaciju z zatoramy. Perekryttja vulyci Sagajdačnogo ta Kontraktovoї plošči stvorylo komfortnyj pišohidnyj prostir na istoryčnomu Podoli, a zatory v ćomu rajoni takož ne staly giršymy. Počatok rekonstrukciї «vtomlenogo» Šuljavśkogo mostu takož žodnym čynom ne vplynuv na trafik — lyše v peršyj tyždeń vodiї šče rozbyralysja zi shemoju ob’їzdu, i ce stvorjuvalo nevelykyj haos, ale vže za kiľka dniv vse normalizuvalosja.

🅿️ Okej, ja gotovyj/-a peresisty na avtobus. Prote, ja žyvu daleko, i do zupynky meni zručniše distatysja avtivkoju, ale za parkovku beruť groši, ja ne hoču platyty šče j za ce!

Zemlja u misti — vlasnisť gromady, tobto vsih ljudej, ščo žyvuť u misti ta platjať u ńomu podatky. V tomu čysli, i vaša, tak. Tož ujaviť, ščo jakyjś neznajomeć bez vašoї zgody pryjšov u vašu kvartyru ta siv u vaše krislo. Ljudyni vśogo na kiľka godyn, ta j miscja vona bagato ne zajmaje — lyše kvadratnyj metr, a u kvartyri cilyh 40! Navrjad čy vam spodobavsja b takyj fokus.

Tak samo i z parkovkoju. Misto ne zobov’jazane zabezpečuvaty vas parkomiscem lyše tomu, ščo vy kupyly avtomobiľ. Prydbaty avtomobiľ bulo vašym osobystym rišennjam, i lyše na vas ležyť obov’jazok podbaty pro te, ščob vam bulo de jogo stavyty v ramkah zakonu ta pravyl dorožńogo ruhu.

Nadaty misce dlja parkovky misto, zvisno, može. Ale vam dovedeťsja zaplatyty za pravo, ščob same vaša dorogocinna avtivka tam stojala — a ne miniskver, lavočka čy buď-jakyj inšyj ob’jekt, ščo prynese korysť usij gromadi, a ne tiľky vam.

🌇 Dobre-dobre, vmovyly. Na dodaču do noveńkoї kvartyry u 20-poverhivci dokuplju sobi parkomisce.

Pohvaľno. Vtim, u razi kupivli žytla v takomu budynku, vy zaohočujete stvorennja novyh problem u miśkij mobiľnosti ta bezpeci. Žytlovi vysotky — duže škidlyvyj dlja mista variant žytla. Po-perše, ce — skupčennja bagaťoh ljudej v odnomu misci, jaki їzdjať na robotu, za pokupkamy toščo, tož pryvit, novyj zator. Po-druge, u velykomu budynku duže uskladnena komunikacija susidiv miž soboju — ce vplyvaje ne lyše na bezpeku (jakščo susidy vas ne znajuť, navrjad čy vony dopomožuť, napryklad, koly zlodiї lizuť do kvartyry), ale j na spiľne pryjnjattja rišeń — domovytysja pro ščoś konkretne takij kiľkosti ljudej prosto nereaľno.

Urbanisty rekomendujuť nyźkopoverhovu kvartaľnu zabudovu — napryklad, jak na kyїvśkomu Podoli abo v Barseloni. A perši poverhy, ščo vyhodjať na vulycju, majuť buty aktyvnymy — tobto, z magazynamy, kafe, perukarnjamy ta inšymy lokaľnymy zakladamy. Nymy korystuvatymuťsja miscevi meškanci, majučy pryvid zajvyj raz pospilkuvatysja odyn z odnym.

😡 Nu, ce vže ni v jaki ramky, z mene dosyť. Viddajte meni moju avtivku, budu їzdyty lyše na nij, i ni na jakyj velosyped ne peresjadu!

Naspravdi, jakščo vy nastiľky ljubyte svoje avto, ščo žoden argument ne zmusyť vas vidmovytysja vid ńogo, vy — perša/-yj, hto maje topyty za novitni pidhody do miśkogo planuvannja. Čomu? Duže prosto.

Biľšosti ljudej bulo b cilkom dostatńo gromadśkogo transportu abo velosypedu dlja ščodennyh poїzdok. Ale vony vymušeni vytračaty groši na obslugovuvannja avtivky ta paľne, šukaty misce na parkovci ta perežyvaty vsi inši nedoliky korystuvannja mašynoju tomu, ščo inakše riveń komfortu bude nadto nyźkym.

Jakščo b u našyh mistah roverystam ta pišohodam bulo zručniše, ci ljudy rado b zalyšyly svoї mašyny vdoma. A vy, zavzjatyj/-a avtoljubyteľ/-ka, їzdyly b porožnimy dorogamy bez zatoriv ta «oleniv».

urbanistyka

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.

7 komentariv

spočatku novi
za rejtyngom spočatku novi za hronologijeju
1

Дякую, дуже цікаво і зрозуміло, чекатиму ще статей по урбаністиці)

Avtor2
Олександр Мамзуренко

Дякую 🙂

3

На одному диханні прочитав. Хороша стаття, дякую)

Avtor4
Олександр Мамзуренко

дякую)

5
Наталя

Хороша стаття, але нашим людям ще довго треба отак "капати на голову", щоб вони зрозуміли. Це як і з дит. майданчиками та лавочками. В нас вони різнокольорові, а в Європі спокійних кольорів, наприклад, природного зеленого кольору.

А, і з розділовими знаками в статті біда.

6

Цікава стаття і класна подача матеріалу. Побільше б такого чтива. Автору спасибі!

Avtor7
Олександр Мамзуренко

Дякую 🙂

Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: