Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

💡 «V Ukraїni dijeťsja bagato cikavyh rečej, ščo majuť v sobi dosyť velykyj potencial», — organizatory Ideas Festival

💡 «В Україні діється багато цікавих речей, що мають в собі досить великий потенціал», — організатори Ideas Festival

V Aspeni, štat Kolorado (SŠA) vže protjagom 14 rokiv vidbuvajeťsja ščorična podija — Aspen Ideas Festival. V Ukraїnu festyvaľ pryjšov u 2017, i ćogorič vže vtretje v Odesi vidbuvajeťsja Festyvaľ Idej. Ščob zrozumity naviščo bulo stvorjuvaty cju podiju v Ukraїni ta čym vona vidriznjajeťsja vid amerykanśkogo Festyvalju my pospilkuvalysja z programnymy koordynatoramy, Denysom Poltavcem (dyrektor programnogo rozvytku Aspen Instytutu Kyїv) ta Oleksandrom Dobrojerom (kerivnykom program Impakt Hab Odesa).
В Аспені, штат Колорадо (США) вже протягом 14 років відбувається щорічна подія — Aspen Ideas Festival. В Україну фестиваль прийшов у 2017, і цьогоріч вже втретє в Одесі відбувається Фестиваль Ідей. Щоб зрозуміти навіщо було створювати цю подію в Україні та чим вона відрізняється від американського Фестивалю ми поспілкувалися з програмними координаторами, Денисом Полтавцем (директор програмного розвитку Аспен Інституту Київ) та Олександром Доброєром (керівником програм Імпакт Хаб Одеса).
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Ініціатором створення Фестивалю був Волтер Айзексон, легендарний американський бібліограф, який відомий нам біографієями Стіва Джобса та Бенджаміна Франкліна, а тоді він очолював Аспен Інститут. Сьогодні фестиваль збирає тисячі лідерів з усього світу, а серед спікерів були найвпливовіші керівники держав та бізнесів, зірки медіа та мистецтва: Білл Клінтон, Білл Гейтс, Мадлен Олбрайт, Гілларі Клінтон та багато інших. Денис Полтавець (ДП): В основному формат ми наслідуємо, принаймні його зовнішні ознаки. Втім, відбір спікерів проводимо за власною методикою і власними силами. Звісно, що у американського фестивалю і програма ширша, і спікери більш відомі у світі. Сподіваюсь, що і наш Фестиваль прямує до такого рівня. Олександр Доброєр (ОД): Фестиваль Ідей в Аспені (штат Колорадо) нас надихнув. Одеський Фестиваль Ідей, звичайно, має певну українську специфіку. По-перше, він триває три дні на відміну від Фестивалю в Аспені, який триває тиждень. Тому програма у нас дуже насичена від самого ранку і до пізніх вечірок та концертів. По-друге, що для нас є важливо, в Одесі ми ставили собі завдання залучити інші майданчики та локації по всьому місту. Тим самим ми хотіли залучити партнерів для створення певної інтелектуальної екосистеми в місті, В майбутньому це створює нову якість мережевих зв’язків і це для нас було дуже важливо. І по-третє, в Одесі є море, і немає гір. Це також наша перевага (сміється). Д.П.: Цей проект досить складний і дуже багатогранний. Не можна визначити якусь одну його мету, яка усіма усвідомлюється і поділяється. Тому що в підготовці до Фестивалю так чи інакше відіграють роль і спікери Фестивалю, і його партнери, і організатори – це сотні людей, і у кожного з них є власний порядок денний, своє бачення, власне – свої ідеї! Ми від імені Фестивалю не робимо замовлення на тематику чи формат презентації - це все залежить від творчого підходу, фантазії та компетенції спікерів Якщо говорити про те, чому особисто мені цей Фестиваль цікавий, то варто зазначити, що в Україні насправді досить мало, а може і немає взагалі, такого типу проектів. Адже з одного боку, це зустріч інтелектуальної спільноти, що присвячена розуму, ідеалам Просвітництва, пошукам істини на символічному рівні, а з іншого – Фестиваль не ставить академічних обмежень щодо формату виступу, презентації, дискусії чи іншого способу донести свою ідею та отримати зворотній зв’язок від аудиторії. Якщо цей Фестиваль буде продовжуватися ще рік-два-три, то я сподіваюсь, що навколо нього буде створюватися особлива творча атмосфера та спільнота для обміну ідеями і творення чогось нового. Наприклад, людина займається компютерами. І раптом розуміє, що законодавство – це досить організована штука. І от він чи вона приїжджає на Фестиваль і ділиться думкою, що законодавство – це такий же компютерний код, який має свої визначення, функції, які можна в перевести в програмний код. Цю ідею чує юрист, і пізніше будує свого першого робота-юриста. Приклад, звичайно, схематичний – насправді можливостей набагато більше. О.Д.: Для мене основна мета Фестивалю – це обмін ідеями. Спробую пояснити, що стоїть за цим. У різних сферах є певні лідери і свої прориви. Але переважно люди, які працюють в тій чи іншій сфері, не бачать, що відбувається довкола них. І може здаватися, що Україна нікуди не рухається, що попри всі зусилля суспільство в цілому стоїть на місці. В рамках Фестивалю ми створюємо такий простір, де люди би побачили, що поряд з ними в інших сферах активностей чи знання відбувається щось проривне. Це створює об’ємний погляд на наше суспільство. І показує, що насправді в Україні діється багато цікавих речей, що мають в собі досить великий потенціал. Безумовно, цим людям важливо познайомитись. Створити можливість для лідерів зустрітися, почути один одного, мати час поспілкуватись, посперечатись, помріяти разом. І все це я називаю обміном ідеями. Це майданчик для перебування разом, для взаємного надихання. Д.П.: Тут ключове слово – “фестиваль”. Це не наукова конференція, не дослідницький семінар вчених-спеціалістів. Є, звичайно, формальні критерії для спікерів. Зокрема це фахова обізнаність для тієї теми, яку спікер планує презентувати, певний практичний досвід у її реалізації, досвід публічних виступів. О.Д.: Критерії наступні: людина має мати яскраву ідею. Ідея – це не лише те, що вона вимріяла. А те, що вона втілює. Має бути щось, що базується на власному досвіді. Має певний вплив, такий impact [вплив] на суспільство, що може бути тиражоване – тобто застосоване або в інших місцях, або інших сферах діяльності. Д.П.: Є два джерела залучення спікерів. Деякі спікери запрошуються безпосередньо Оргкомітетом Фестивалю Ідей. Це люди, які фахово займаються кожною темою – мистецтвом, охороною здоров’я, безпекою тощо. А друге джерело – це open call, тобто ми оголошуємо конкурс, кандидати подають свої анкети, ми радимося з фахівцями і робимо відбір. Минулого року було подано понад 240 заявок. Загалом з обох джерел ми відібрали близько 150 спікерів. О.Д.: Минулого року спробували застосувати такий собі інститут кураторів, людей, які більшою мірою, ніж ми, підключилися до пошуку спікерів в тих чи інших галузях і домовлялися про можливість співпраці з ними. Це дало свій ефект, тому що кожен з нас обмежений певним своїм колом спілкування. Навіть якщо це коло - доволі широке і різноманітне. Часто є люди абсолютно непублічні, але вони професіонали в своїх сферах. Або сфера настільки специфічна, що не одразу зрозуміло, де шукати фахівців з цього питання. Завдяки цьому ми мали більше різноманіття думок, і це допомогло глибше поринути в проблематику. Це були нові імена, нові ідеї. Друга річ – минулого року ми зробили багато дискусійних майданчиків. Це були не лише презентації, але і можливості розмовляти, говорити, навіть конфліктувати з якихось питань. І понад два десятки таких майданчиків, безумовно, збагатили цей Фестиваль. Тому і цього року ми будемо продовжувати експериментувати з новими формати аби аудиторія максимально взаємодіяла з запрошеними спікерами. Д.П.: Щодо змісту. В перший рік Фестивалю тема була Майбутнє спільнот. І в фокусі були різноманітні спільноти: і професійні, і територіальні, і етнічні, і академічні. І загальне запитання звучало так: Яке майбутнє їх чекає?. У 2018 році жодної назви не було, це був просто Фестиваль Ідей 2018. Але непублічний фокус, наш внутрішній фокус, був на індивідуальності, на людині. Я би сказав так – Людина у швидкоплинному світі. Цього ж року фокус-тема Українське суспільство в контексті світових тенденцій розвитку. З одного боку нам цікаво подивитися на Україну як частину глобальних процесів, а з іншого зрозуміти, що Україна може дати світові, який вплив вона може мати чи вже має. Д.П.: По-перше, щодо того, що івентів багато – це дивлячись де. В Києві може і багато, в Одесі їх менше, а в Чорноморську поряд з Одесою їх ще менше. Для нас принципова позиція, щоби цей Фестиваль проводити не в Києві. Стосовно конкурентів, я думаю, про пряму конкуренцію тут не йдеться. Якщо говорити про конкуренцію в сенсі оформлення – думаю, що Фестиваль ідей в містечку Аспен, Колорадо - прекрасний орієнтир. https://youtu.be/WUL5WSbQKXs Д.П.: По-перше, рівень спікерів, який щороку суттєво зростає і кількісно, і якісно – загалом Фестиваль стає глибшим і цікавішим. Зростає і кількість учасників, щороку відсотків на 30-40 (близько 2000 людей відвідало Фестиваль у 2018 році, а цього року чекаємо більше 3 тисяч учасників). Щодо якісного показнику спікерів – подекуди ці люди є уособленням, символами певних напрямків чи сфер діяльності. Вони мають не тільки свої справи, а ще й реалізують певні значущі, наприклад, соціальні проекти. Це якраз ті критерії, за якими ми обираємо своїх спікерів – це люди, які втілюють ідеї на практиці і мають реальні доробки, є професіоналами, шукають більшого впливу своїх ідей на життя з метою його покращення. О.Д.: Є також інші критерії. Наприклад, географія. Минулого року вона сягала близько 100 населених пунктів України і, якщо я не помиляюся, близько 3% - це були люди, які приїхали з СМТ чи сіл. Була дуже різноманітна аудиторія. По-друге, якщо говорити про якість аудиторії, було зрозуміло, що люди йдуть не просто з цікавості, не з праздного любопытства. Люди знали, за чим ідуть і це створювало зовсім іншу атмосферу на майданчиках і можливість глибше поринати в проблематику. О.Д.: Фестиваль не ставить за мету організацію конкретних проектів. Тому ми не відстежуємо цього питання, Фестиваль створює майданчик, де зустрічаються лідери різних галузей. То, що вони зустрічаються, розмовляють, мріють породжує творчий рух. Він без сумніву втілюється в нові проекти. О.Д.: Коло знайомств кожного з нас обмежено. Експертиза також. Тому варто звертатися до лідерів думок в різних галузях, залучати їх, консультуватися з ними. Вони познайомлять вас з іншими людьми, які зроблять вашу конференцію кращою. Головний принцип — шукайте колаборацій. Співпраця з однодумцями, людьми та організаціями, що поділяють ваші цінності, зроблять ваш захід ще більш кращим. О.Д.: Треба зрозуміти, що Фестиваль ідей — це не локальний фестиваль. Це Фестиваль, що обєднує людей з усієї України та закордонних гостей. Тому, незалежно від місця його проведення, цілком логічно говорити про глобальний контекст. Люди у регіонах вже цікавляться світом. На минулорічний Фестиваль з 2000 учасників прибули зі 100 населених пунктів України. З них близько 5% — з малих містечок та сіл. Повсюди є люди, що цікавляться як те, чим вони займаються, вписується в глобальний контекст. Тут вони також мають можливість інших зацікавити своїми ідеями. Д.П.: Головне встигнути пройти реєстрацію, та отримати запрошення, оскільки кількість бажаючих потрапити перевищує фізичні можливості розмістити всіх на 6 локаціях. Цього року вона стартує 15 червня.

Iniciatorom stvorennja Festyvalju buv Volter Ajzekson, legendarnyj amerykanśkyj bibliograf, jakyj vidomyj nam biografijejamy Stiva Džobsa ta Bendžamina Franklina, a todi vin očoljuvav Aspen Instytut.

Sogodni festyvaľ zbyraje tysjači lideriv z uśogo svitu, a sered spikeriv buly najvplyvoviši kerivnyky deržav ta biznesiv, zirky media ta mystectva: Bill Klinton, Bill Gejts, Madlen Olbrajt, Gillari Klinton ta bagato inšyh.

— Festyvaľ Idej pryjšov z amerykanśkogo Aspen Instytutu. Čy vy povnistju zapozyčyly toj Aspenivśkyj format? Čy je jakaś ukraїnśka, čy odeśka specyfika?

Denys Poltaveć (DP): V osnovnomu format my naslidujemo, prynajmni jogo zovnišni oznaky. Vtim, vidbir spikeriv provodymo za vlasnoju metodykoju i vlasnymy sylamy. Zvisno, ščo u amerykanśkogo festyvalju i programa šyrša, i spikery biľš vidomi u sviti. Spodivajuś, ščo i naš Festyvaľ prjamuje do takogo rivnja.

Oleksandr Dobrojer (OD): Festyvaľ Idej v Aspeni (štat Kolorado) nas nadyhnuv. Odeśkyj Festyvaľ Idej, zvyčajno, maje pevnu ukraїnśku specyfiku. Po-perše, vin tryvaje try dni na vidminu vid Festyvalju v Aspeni, jakyj tryvaje tyždeń. Tomu programa u nas duže nasyčena vid samogo ranku i do piznih večirok ta koncertiv. Po-druge, ščo dlja nas je važlyvo, v Odesi my stavyly sobi zavdannja zalučyty inši majdančyky ta lokaciї po vśomu mistu. Tym samym my hotily zalučyty partneriv dlja stvorennja pevnoї intelektuaľnoї ekosystemy v misti, V majbutńomu ce stvorjuje novu jakisť mereževyh zv’jazkiv i ce dlja nas bulo duže važlyvo. I po-tretje, v Odesi je more, i nemaje gir. Ce takož naša perevaga (smijeťsja).

💡 «V Ukraїni dijeťsja bagato cikavyh rečej, ščo majuť v sobi dosyť velykyj potencial», — organizatory Ideas Festival 1

— Jak možna sformuljuvaty osnovnu metu čy ideju Festyvalju Idej v Odesi?

D.P.: Cej proekt dosyť skladnyj i duže bagatogrannyj. Ne možna vyznačyty jakuś odnu jogo metu, jaka usima usvidomljujeťsja i podiljajeťsja. Tomu ščo v pidgotovci do Festyvalju tak čy inakše vidigrajuť roľ i spikery Festyvalju, i jogo partnery, i organizatory – ce sotni ljudej, i u kožnogo z nyh je vlasnyj porjadok dennyj, svoje bačennja, vlasne – svoї ideї! My vid imeni Festyvalju ne robymo zamovlennja na tematyku čy format prezentaciї – ce vse zaležyť vid tvorčogo pidhodu, fantaziї ta kompetenciї spikeriv

Jakščo govoryty pro te, čomu osobysto meni cej Festyvaľ cikavyj, to varto zaznačyty, ščo v Ukraїni naspravdi dosyť malo, a može i nemaje vzagali, takogo typu proektiv. Adže z odnogo boku, ce zustrič intelektuaľnoї spiľnoty, ščo prysvjačena rozumu, idealam Prosvitnyctva, pošukam istyny na symvoličnomu rivni, a z inšogo – Festyvaľ ne stavyť akademičnyh obmežeń ščodo formatu vystupu, prezentaciї, dyskusiї čy inšogo sposobu donesty svoju ideju ta otrymaty zvorotnij zv’jazok vid audytoriї. Jakščo cej Festyvaľ bude prodovžuvatysja šče rik-dva-try, to ja spodivajuś, ščo navkolo ńogo bude stvorjuvatysja osoblyva tvorča atmosfera ta spiľnota dlja obminu idejamy i tvorennja čogoś novogo.
Napryklad, ljudyna zajmajeťsja komp’juteramy. I raptom rozumije, ščo zakonodavstvo – ce dosyť organizovana štuka. I ot vin čy vona pryїždžaje na Festyvaľ i dilyťsja dumkoju, ščo zakonodavstvo – ce takyj že komp’juternyj kod, jakyj maje svoї vyznačennja, funkciї, jaki možna v perevesty v programnyj kod. Cju ideju čuje juryst, i pizniše buduje svogo peršogo robota-jurysta. Pryklad, zvyčajno, shematyčnyj – naspravdi možlyvostej nabagato biľše.

O.D.: Dlja mene osnovna meta Festyvalju – ce obmin idejamy. Sprobuju pojasnyty, ščo stoїť za cym. U riznyh sferah je pevni lidery i svoї proryvy. Ale perevažno ljudy, jaki pracjujuť v tij čy inšij sferi, ne bačať, ščo vidbuvajeťsja dovkola nyh. I može zdavatysja, ščo Ukraїna nikudy ne ruhajeťsja, ščo popry vsi zusyllja suspiľstvo v cilomu stoїť na misci. V ramkah Festyvalju my stvorjujemo takyj prostir, de ljudy by pobačyly, ščo porjad z nymy v inšyh sferah aktyvnostej čy znannja vidbuvajeťsja ščoś proryvne. Ce stvorjuje ob’jemnyj pogljad na naše suspiľstvo. I pokazuje, ščo naspravdi v Ukraїni dijeťsja bagato cikavyh rečej, ščo majuť v sobi dosyť velykyj potencial.

Bezumovno, cym ljudjam važlyvo poznajomytyś. Stvoryty možlyvisť dlja lideriv zustritysja, počuty odyn odnogo, maty čas pospilkuvatyś, posperečatyś, pomrijaty razom. I vse ce ja nazyvaju obminom idejamy. Ce majdančyk dlja perebuvannja razom, dlja vzajemnogo nadyhannja.

💡 «V Ukraїni dijeťsja bagato cikavyh rečej, ščo majuť v sobi dosyť velykyj potencial», — organizatory Ideas Festival 2

— Vy kazaly, ščo vidbir spikeriv – ce vaš vlasnyj vynahid. Jak vin vidbuvajeťsja? Jaki kryteriї vidboru? Buď-hto može zaproponuvaty temu i staty spikerom?

D.P.: Tut ključove slovo – “festyvaľ”. Ce ne naukova konferencija, ne doslidnyćkyj seminar včenyh-specialistiv. Je, zvyčajno, formaľni kryteriї dlja spikeriv. Zokrema ce fahova obiznanisť dlja tijeї temy, jaku spiker planuje prezentuvaty, pevnyj praktyčnyj dosvid u її realizaciї, dosvid publičnyh vystupiv.

— A jak perevirjajeťsja cja obiznanisť?

O.D.: Kryteriї nastupni: ljudyna maje maty jaskravu ideju. Ideja – ce ne lyše te, ščo vona vymrijala. A te, ščo vona vtiljuje. Maje buty ščoś, ščo bazujeťsja na vlasnomu dosvidi. Maje pevnyj vplyv, takyj impact [vplyv] na suspiľstvo, ščo može buty tyražovane – tobto zastosovane abo v inšyh miscjah, abo inšyh sferah dijaľnosti.

D.P.: Je dva džerela zalučennja spikeriv. Dejaki spikery zaprošujuťsja bezposeredńo Orgkomitetom Festyvalju Idej. Ce ljudy, jaki fahovo zajmajuťsja kožnoju temoju – mystectvom, ohoronoju zdorov’ja, bezpekoju toščo. A druge džerelo – ce open call, tobto my ogološujemo konkurs, kandydaty podajuť svoї ankety, my radymosja z fahivcjamy i robymo vidbir. Mynulogo roku bulo podano ponad 240 zajavok. Zagalom z oboh džerel my vidibraly blyźko 150 spikeriv.

— Jaki osnovni vidminnosti ćogoričnogo Festyvalju vid poperednih? I stosovno kontentu, čym vidriznjajuťsja festyvali?

O.D.: Mynulogo roku sprobuvaly zastosuvaty takyj sobi instytut kuratoriv, ljudej, jaki biľšoju miroju, niž my, pidključylysja do pošuku spikeriv v tyh čy inšyh galuzjah i domovljalysja pro možlyvisť spivpraci z nymy. Ce dalo svij efekt, tomu ščo kožen z nas obmeženyj pevnym svoїm kolom spilkuvannja. Naviť jakščo ce kolo – dovoli šyroke i riznomanitne. Často je ljudy absoljutno nepublični, ale vony profesionaly v svoїh sferah. Abo sfera nastiľky specyfična, ščo ne odrazu zrozumilo, de šukaty fahivciv z ćogo pytannja. Zavdjaky ćomu my maly biľše riznomanittja dumok, i ce dopomoglo glybše porynuty v problematyku. Ce buly novi imena, novi ideї.

Druga rič – mynulogo roku my zrobyly bagato dyskusijnyh majdančykiv. Ce buly ne lyše prezentaciї, ale i možlyvosti rozmovljaty, govoryty, naviť konfliktuvaty z jakyhoś pytań. I ponad dva desjatky takyh majdančykiv, bezumovno, zbagatyly cej Festyvaľ. Tomu i ćogo roku my budemo prodovžuvaty eksperymentuvaty z novymy formaty aby audytorija maksymaľno vzajemodijala z zaprošenymy spikeramy.

D.P.: Ščodo zmistu. V peršyj rik Festyvalju tema bula «Majbutnje spiľnot». I v fokusi buly riznomanitni spiľnoty: i profesijni, i terytoriaľni, i etnični, i akademični. I zagaľne zapytannja zvučalo tak: «Jake majbutnje їh čekaje?». U 2018 roci žodnoї nazvy ne bulo, ce buv prosto Festyvaľ Idej 2018. Ale nepubličnyj fokus, naš vnutrišnij fokus, buv na indyviduaľnosti, na ljudyni. Ja by skazav tak – «Ljudyna u švydkoplynnomu sviti». Cogo ž roku fokus-tema «Ukraїnśke suspiľstvo v konteksti svitovyh tendencij rozvytku». Z odnogo boku nam cikavo podyvytysja na Ukraїnu jak častynu globaľnyh procesiv, a z inšogo zrozumity, ščo Ukraїna može daty svitovi, jakyj vplyv vona može maty čy vže maje.

— V Ukraїni vže stalo bagato intelektuaľnyh iventiv. Jaki zahody vy vvažajete svoїmy, umovno kažučy, «konkurentamy» ( v pozytyvnomu sensi), na kogo rivnjajeťsja, za jakymy formatamy slidkujete?

D.P.: Po-perše, ščodo togo, ščo iventiv bagato – ce dyvljačyś de. V Kyjevi može i bagato, v Odesi їh menše, a v Čornomorśku porjad z Odesoju їh šče menše. Dlja nas pryncypova pozycija, ščoby cej Festyvaľ provodyty ne v Kyjevi.

Stosovno konkurentiv, ja dumaju, pro prjamu konkurenciju tut ne jdeťsja. Jakščo govoryty pro konkurenciju v sensi oformlennja – dumaju, ščo Festyvaľ idej v mistečku Aspen, Kolorado – prekrasnyj orijentyr.

— Jak vy vymirjujete uspih, jaki indykatory Festyvalju?

D.P.: Po-perše, riveń spikeriv, jakyj ščoroku suttjevo zrostaje i kiľkisno, i jakisno – zagalom Festyvaľ staje glybšym i cikavišym. Zrostaje i kiľkisť učasnykiv, ščoroku vidsotkiv na 30-40 (blyźko 2000 ljudej vidvidalo Festyvaľ u 2018 roci, a ćogo roku čekajemo biľše 3 tysjač učasnykiv).

Ščodo jakisnogo pokaznyku spikeriv – podekudy ci ljudy je uosoblennjam, symvolamy pevnyh naprjamkiv čy sfer dijaľnosti. Vony majuť ne tiľky svoї spravy, a šče j realizujuť pevni značušči, napryklad, sociaľni proekty. Ce jakraz ti kryteriї, za jakymy my obyrajemo svoїh spikeriv – ce ljudy, jaki vtiljujuť ideї na praktyci i majuť reaľni dorobky, je profesionalamy, šukajuť biľšogo vplyvu svoїh idej na žyttja z metoju jogo pokraščennja.

O.D.: Je takož inši kryteriї. Napryklad, geografija. Mynulogo roku vona sjagala blyźko 100 naselenyh punktiv Ukraїny i, jakščo ja ne pomyljajusja, blyźko 3% – ce buly ljudy, jaki pryїhaly z SMT čy sil. Bula duže riznomanitna audytorija.

Po-druge, jakščo govoryty pro «jakisť» audytoriї, bulo zrozumilo, ščo ljudy jduť ne prosto z cikavosti, ne z «prazdnogo ljubopыtstva». Ljudy znaly, za čym iduť i ce stvorjuvalo zovsim inšu atmosferu na majdančykah i možlyvisť glybše porynaty v problematyku.

— Nazviť jakiś pryklady proektiv, stvorennju jakyh pospryjav festyvaľ

O.D.: Festyvaľ ne stavyť za metu organizaciju konkretnyh proektiv. Tomu my ne vidstežujemo ćogo pytannja, Festyvaľ stvorjuje majdančyk, de zustričajuťsja lidery riznyh galuzej. To, ščo vony zustričajuťsja, rozmovljajuť, mrijuť porodžuje tvorčyj ruh. Vin bez sumnivu vtiljujeťsja v novi proekty.

— Dajte kiľka porad tym, hto hoče stvoryty takyj mižgaluzevyj majdančyk dlja obminu idejamy v svojemu regioni

O.D.: Kolo znajomstv kožnogo z nas obmeženo. Ekspertyza takož. Tomu varto zvertatysja do lideriv dumok v riznyh galuzjah, zalučaty їh, konsuľtuvatysja z nymy. Vony poznajomljať vas z inšymy ljuďmy, jaki zrobljať vašu konferenciju kraščoju.

Golovnyj pryncyp — šukajte kolaboracij. Spivpracja z odnodumcjamy, ljuďmy ta organizacijamy, ščo podiljajuť vaši cinnosti, zrobljať vaš zahid šče biľš kraščym.

— Tema festyvalju ćogo roku — Ukraїna v globaľnomu konteksti. Pro globaľnyj kontekst možna kazaty v Kyjevi, može šče v kiľkoh velykyh mistah, ale umovna provincija vse šče žyve dosyť vidirvano vid bagaťoh trendiv. Ščo varto zrobyty, ščob zminyty cju sytuaciju — ščob ljudy u regionah cikavylysja svitom, a svit — cikavyvsja namy?

O.D.: Treba zrozumity, ščo Festyvaľ idej — ce ne lokaľnyj festyvaľ. Ce Festyvaľ, ščo ob’jednuje ljudej z usijeї Ukraїny ta zakordonnyh gostej. Tomu, nezaležno vid miscja jogo provedennja, cilkom logično govoryty pro globaľnyj kontekst.

Ljudy u regionah vže cikavljaťsja svitom. Na mynuloričnyj Festyvaľ z 2000 učasnykiv prybuly zi 100 naselenyh punktiv Ukraїny. Z nyh blyźko 5% — z malyh mistečok ta sil. Povsjudy je ljudy, ščo cikavljaťsja jak te, čym vony zajmajuťsja, vpysujeťsja v globaľnyj kontekst. Tut vony takož majuť možlyvisť inšyh zacikavyty svoїmy idejamy.

— Jaki možna potrapyty na ćogoričnyj Festyvaľ Idej?

D.P.: Golovne vstygnuty projty rejestraciju, ta otrymaty zaprošennja, oskiľky kiľkisť bažajučyh potrapyty perevyščuje fizyčni možlyvosti rozmistyty vsih na 6 lokacijah. Cogo roku vona startuje 15 červnja.

Teğy: ljudy, festyvaľ

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: