Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Krytyčne myslennja: jak rozvynuty najvažlyvišu navyčku v informacijnomu suspiľstvi

Критичне мислення: як розвинути найважливішу навичку в інформаційному суспільстві

Vlasnyj dosvid ta znannja, nabuti protjagom žyttja, spryjajuť formuvannju krytyčnogo myslennja. Stavyty pid sumniv zagaľnovyznane, sposterigaty za navkolyšnim svitom ta robyty vysnovky, vmity vykorystovuvaty bazovi navyčky dlja rozv’jazannja skladnyh zadač – vse ce skladovi togo samogo krytyčnogo myslennja. Sposterežennja za soboju – ce tež častyna krytyčnogo myslennja. Ejnštejn stverdžuvav, ščo žyttja naspravdi proste, ale my jaknajdužče namagajemosja jogo uskladnjuvaty. To čy varto ce robyty?
Власний досвід та знання, набуті протягом життя, сприяють формуванню критичного мислення. Ставити під сумнів загальновизнане, спостерігати за навколишнім світом та робити висновки, вміти використовувати базові навички для розв’язання складних задач – все це складові того самого критичного мислення. Спостереження за собою – це теж частина критичного мислення. Ейнштейн стверджував, що життя насправді просте, але ми якнайдужче намагаємося його ускладнювати. То чи варто це робити?
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Сьогодні існує багато книг та практик, як розвивати критичне мислення, починаючи з дитинства та застосовувати його для власного розвитку і вирішення життєвих завдань. Спробуймо розібратися як всього цього досягти. Критичне мислення – основа в запитаннях. Ставити запитання – добре. А чим більше питань – тим краще. Від самого початку запитання – є ключем пізнання світу для дітей. Поки вони самі не навчаться читати, саме через запитання діти переймають досвід батьків, вчителів, друзів. Тож кожного разу, коли виникає якась проблема чи постає завдання, що потребує вирішення – запитуйте. В першу чергу себе, а потім інших. Основні питання, які потрібно задавати собі щоразу при отриманні інформації (повідомлення), що потребує аналізу: Хто це сказав? чи це знайома людина? чи має вона авторитет у суспільстві? чи має авторитет особисто для персони, що аналізує інформацію? Що було сказано? це факти чи власна думка? чи підтверджуються факти? що було упущено? Де було сказано? це публічна чи приватна розмова? чи були присутні інші люди, що мають альтернативну думку? Коли це було сказано? чи важливий час, коли надійшло повідомлення? до чи після події надійшла інформація? Чому це було сказане? чи була пояснена причина виникнення такої думки? чи намагалися в інформації виставити у кращому чи гіршому світлі певну особу? Як це було сказано? які емоції виражалися під час повідомлення – сум, радість, презирство, щастя, задоволення? повідомлення було усним чи письмовим? Варто зазначити, що ці питання особливо важливо задавати собі при надходженні суспільно важливих повідомлень від ЗМІ. І не лише дорослим, але й дітям, а особливо, підліткам, у яких саме формується суспільна позиція і зовнішня інформація має на неї важливий вплив. Але окрім детального аналізу інформації важливо її ще й правильно почути. І у цьому допоможе навичку активного слухання. Існує думка, що більшість людей у дискусіях просто чекає своєї черги, щоб почати говорити. Але вони не слухають того, що до них сказали інші. Активне слухання – це якраз про важливість не відволікатися під час розмови, а почерпнути для себе нові знання. Чи почути точку зору іншої людини. Адже зрозумівши точку зору опонента, можна зрозуміти і певні його вчинки. Як розвивати здатність активно слухати? Знову ж таки, питаннями. Розповідаючи щось дітям батьки часто перепитують у них, чи достатньо зрозумілою для них є інформація. Але цю навичку можна і потрібно розвивати. Чим раніше – тим краще, тому варто почати вже з дитинства. Але й у будь-якому віці не завадить. Як покращити навичку активного слухання: менше говорити – більше слухати. Хоч часом це найскладніше, бо як вже зазначалося вище, всі люди більше схильні говорити та висловлювати свої думки. підтримувати контакт очей зі співрозмовником. Якщо дивитися йому в очі, то складно відволікатися та думати про щось своє. позбавитися відволікаючих факторів. Якнайменше – вимкнути режим сповіщень на телефоні, адже саме вони стають головною причиною відвернення уваги від головної бесіди. звертати увагу не лише на те, що говорить співрозмовник, але й на те, як він говорить. Тон голосу, часом, може сказати більше, ніж можна почути зі слів. звертати увагу на жести та міміку. Саме для цього і необхідно зберігати зоровий контакт з учасником бесіди. запам’ятовувати суть розмови, а не окремі слова. Це також складно, адже у більшості випадків запам’ятовуються саме фрази, речення, а їх зміст втрачається, коли виривається з контексту. До речі, розвиток активного слухання допомагає учням та студентам швидко та легко опановувати новий матеріал. Наостанок варто додати – те, що не базується на доведених фактах потребує ретельної перевірки, а власна думка іншої людини не обов’язково є вірною. Пошук фактів та доказів шляхом визначення відповідних джерел і збору обєктивних, субєктивних, історичних і поточних даних з цих джерел і є основою критичного мислення. Саме тому в сучасних прогресивних школах, таких як КМДШ. Школа, яка вчить думати орієнтуються саме на розвиток критичного мислення у дітей – їх стимулюють ставити під сумнів інформацію (навіть від вчителя), запитувати та шукати факти та пояснення. І саме тому учні легко виражають власну думку, орієнтуються в інформаційних потоках, і вміють вирізнити основне. Якщо бажаєте приєднатися до КМДШ. Школа, яка вчить думати – даємо контакти: КМДШ. Школа, яка вчить думати. Київ Школа повного дня (096) 883 40 27 Школа вихідного дня, Табори (097) 147 36 83 Львів Школа повного дня (068) 006 75 77 Школа вихідного дня, Табори (098) 654 24 51

Sogodni isnuje bagato knyg ta praktyk, jak rozvyvaty krytyčne myslennja, počynajučy z dytynstva ta zastosovuvaty jogo dlja vlasnogo rozvytku i vyrišennja žyttjevyh zavdań. Sprobujmo rozibratysja jak vśogo ćogo dosjagty.

Krytyčne myslennja – osnova v zapytannjah

Stavyty zapytannja – dobre. A čym biľše pytań – tym krašče. Vid samogo počatku zapytannja – je ključem piznannja svitu dlja ditej. Poky vony sami ne navčaťsja čytaty, same čerez zapytannja dity perejmajuť dosvid baťkiv, včyteliv, druziv. Tož kožnogo razu, koly vynykaje jakaś problema čy postaje zavdannja, ščo potrebuje vyrišennja – zapytujte. V peršu čergu sebe, a potim inšyh.

Osnovni pytannja, jaki potribno zadavaty sobi ščorazu pry otrymanni informaciї (povidomlennja), ščo potrebuje analizu:

  • Hto ce skazav?
    • čy ce znajoma ljudyna?
    • čy maje vona avtorytet u suspiľstvi?
    • čy maje avtorytet osobysto dlja persony, ščo analizuje informaciju?
  • Ščo bulo skazano?
    • ce fakty čy vlasna dumka?
    • čy pidtverdžujuťsja fakty?
    • ščo bulo upuščeno?
  • De bulo skazano?
    • ce publična čy pryvatna rozmova?
    • čy buly prysutni inši ljudy, ščo majuť aľternatyvnu dumku?
  • Koly ce bulo skazano?
    • čy važlyvyj čas, koly nadijšlo povidomlennja?
    • do čy pislja podiї nadijšla informacija?
  • Čomu ce bulo skazane?
    • čy bula pojasnena pryčyna vynyknennja takoї dumky?
    • čy namagalysja v informaciї vystavyty u kraščomu čy giršomu svitli pevnu osobu?
  • Jak ce bulo skazano?
    • jaki emociї vyražalysja pid čas povidomlennja – sum, radisť, prezyrstvo, ščastja, zadovolennja?
    • povidomlennja bulo usnym čy pyśmovym?

Varto zaznačyty, ščo ci pytannja osoblyvo važlyvo zadavaty sobi pry nadhodženni suspiľno važlyvyh povidomleń vid ZMI. I ne lyše doroslym, ale j ditjam, a osoblyvo, pidlitkam, u jakyh same formujeťsja suspiľna pozycija i zovnišnja informacija maje na neї važlyvyj vplyv.

Ale okrim detaľnogo analizu informaciї važlyvo її šče j pravyľno počuty. I u ćomu dopomože navyčku aktyvnogo sluhannja.

Krytyčne myslennja: jak rozvynuty najvažlyvišu navyčku v informacijnomu suspiľstvi 2
Aktyvne sluhannja – zaporuka otrymannja novoї informaciї

Isnuje dumka, ščo biľšisť ljudej u dyskusijah prosto čekaje svojeї čergy, ščob počaty govoryty. Ale vony ne sluhajuť togo, ščo do nyh skazaly inši. Aktyvne sluhannja – ce jakraz pro važlyvisť ne vidvolikatysja pid čas rozmovy, a počerpnuty dlja sebe novi znannja. Čy počuty točku zoru inšoї ljudyny. Adže zrozumivšy točku zoru oponenta, možna zrozumity i pevni jogo včynky.

Jak rozvyvaty zdatnisť aktyvno sluhaty? Znovu ž taky, pytannjamy. Rozpovidajučy ščoś ditjam baťky často perepytujuť u nyh, čy dostatńo zrozumiloju dlja nyh je informacija. Ale cju navyčku možna i potribno rozvyvaty. Čym raniše – tym krašče, tomu varto počaty vže z dytynstva.

Ale j u buď-jakomu vici ne zavadyť.

Jak pokraščyty navyčku aktyvnogo sluhannja:

  • menše govoryty – biľše sluhaty. Hoč časom ce najskladniše, bo jak vže zaznačalosja vyšče, vsi ljudy biľše shyľni govoryty ta vyslovljuvaty svoї dumky.
  • pidtrymuvaty kontakt očej zi spivrozmovnykom. Jakščo dyvytysja jomu v oči, to skladno vidvolikatysja ta dumaty pro ščoś svoje.
    pozbavytysja vidvolikajučyh faktoriv. Jaknajmenše – vymknuty režym spoviščeń na telefoni, adže same vony stajuť golovnoju pryčynoju vidvernennja uvagy vid golovnoї besidy.
  • zvertaty uvagu ne lyše na te, ščo govoryť spivrozmovnyk, ale j na te, jak vin govoryť. Ton golosu, časom, može skazaty biľše, niž možna počuty zi sliv.
  • zvertaty uvagu na žesty ta mimiku. Same dlja ćogo i neobhidno zberigaty zorovyj kontakt z učasnykom besidy.
  • zapam’jatovuvaty suť rozmovy, a ne okremi slova. Ce takož skladno, adže u biľšosti vypadkiv zapam’jatovujuťsja same frazy, rečennja, a їh zmist vtračajeťsja, koly vyryvajeťsja z kontekstu.

Do reči, rozvytok aktyvnogo sluhannja dopomagaje učnjam ta studentam švydko ta legko opanovuvaty novyj material.

Krytyčne myslennja: jak rozvynuty najvažlyvišu navyčku v informacijnomu suspiľstvi 3
Vse bazujeťsja na faktah

Naostanok varto dodaty – te, ščo ne bazujeťsja na dovedenyh faktah potrebuje reteľnoї perevirky, a vlasna dumka inšoї ljudyny ne obov’jazkovo je virnoju. Pošuk faktiv ta dokaziv šljahom vyznačennja vidpovidnyh džerel i zboru ob’jektyvnyh, sub’jektyvnyh, istoryčnyh i potočnyh danyh z cyh džerel i je osnovoju krytyčnogo myslennja.

Same tomu v sučasnyh progresyvnyh školah, takyh jak «KMDŠ. Škola, jaka včyť dumaty» orijentujuťsja same na rozvytok krytyčnogo myslennja u ditej – їh stymuljujuť stavyty pid sumniv informaciju (naviť vid včytelja), zapytuvaty ta šukaty fakty ta pojasnennja. I same tomu učni legko vyražajuť vlasnu dumku, orijentujuťsja v informacijnyh potokah, i vmijuť vyriznyty osnovne.

Jakščo bažajete pryjednatysja do KMDŠ. Škola, jaka včyť dumaty – dajemo kontakty:

KMDŠ. Škola, jaka včyť dumaty

Kyїv

  • Škola povnogo dnja (096) 883 40 27
  • Škola vyhidnogo dnja, Tabory (097) 147 36 83

Lviv

  • Škola povnogo dnja (068) 006 75 77
  • Škola vyhidnogo dnja, Tabory (098) 654 24 51

Cej material vygotovleno ta rozmiščeno na komercijnij osnovi.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: