fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

💼 «Biznes povynen vykorystovuvaty buď-jaku možlyvisť vklasty v kuľturu», — Natalija Zabolotna, Ukrainian ID

💼 «Бізнес повинен використовувати будь-яку можливість вкласти в культуру», — Наталія Заболотна, Ukrainian ID

7-8 červnja u Kanevi, ščo v Čerkaśkij oblasti, projde Mižnarodnyj ekonomiko-gumanitarnyj forum Ukrainian ID, jakyj vže nazyvajuť «ukraїnśkym Davosom» čerez velyku kiľkisť vplyvovyh ekspertiv ta gostej. Temoju forumu stane «Konstytucija cinnostej». Pro neї, kuľturnyj rozvytok kraїny, a takož perspektyvy Kaneva i malyh mist Ukraїny my pogovoryly z prezydentkoju forumu, odnoju z najvplyvovišyh žinok Ukraїny Natalijeju Zabolotnoju.
7-8 червня у Каневі, що в Черкаській області, пройде Міжнародний економіко-гуманітарний форум Ukrainian ID, який вже називають «українським Давосом» через велику кількість впливових експертів та гостей. Темою форуму стане «Конституція цінностей». Про неї, культурний розвиток країни, а також перспективи Канева і малих міст України ми поговорили з президенткою форуму, одною з найвпливовіших жінок України Наталією Заболотною.
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  — Пані Наталіє, Україна знаходиться в третьому ешелоні за Індексом розвитку людського капіталу, на 50 місці. Що потрібно зробити, щоб покращити наші позиції в цьому рейтингу?.   Я впевнена, що людський капітал – це найцінніше, що є у держави, він повинен бути головним субєктом в політиці безпеки країни. Сьогодні набагато дешевше інвестувати в розвиток суспільства і конкретної людини, в освіту, культуру, дитячий спорт, ніж потім на порядок більші бюджети витрачати на наркодиспансери, тюрми і психлікарні. Державі вигідно примножувати людський капітал як в економічному плані, так і контексті безпеки. Чим більше країна вкладає в людський капітал, тим вона багатша. Це аксіома. У нашої країни зараз поки що інші цілі: ми займаємося заробітком грошей, і не думаємо про наслідки токсичних бізнесів, ми не думаємо, на жаль, що буде завтра з робочими процесами, міграцією, глобальним потеплінням... Я переконана, що держава має надавати дотації, усіляко спонукати податково, надавати грантові пільги від Міністерств культури, освіти, спорту тим підприємцям, які створюють альтернативні місця освіти, спорту, вкладають гроші в розвиток соціальної інфраструктури. Форум Ukrainian ID покликаний змінити ставлення держави до людини! І міжнародні спікери дуже допоможуть нам в цьому своїм досвідом та практичними порадами. Ми змусимо економістів і інвесторів говорити не тільки про гроші, а й про цінності. — Конституція цінностей, яку створюватимуть на форумі Ukrainian ID. Проблема більшості подібних ініціатив в тому, що зазвичай вони залишаються збірками красивих лозунгів на папері. Як донести до кожного українця важливість цінностей?. Безумовно, цінності повинні стати нашим пріоритетом. Тоді наша країна не буде стояти першою в рейтингах найбільш корумпованих країн світу, ми не будемо стояти в кінці рейтингу з примноження людського капіталу на ряду з країнами третього світу. Нам треба думати про те, як вибратися з цього колапсу. Про це ми і будемо структуровано говорити протягом двох днів на Ukrainian ID. За підсумками Форуму комісія Форуму підібє підсумок і складе Конституцію цінностей, яка стане дорожньою картою в розвитку нашої країни. У нас близько 20 мільйонів української діаспори розкидано по світу. Це ті люди, які хочуть хоча б раз приїхати в Україну зі своєю сімєю, і Канів може бути саме тим місцем, де можна відчути дух батьківщини, її силу і міць. . Наталія Заболотна. президентка форуму Ukrainian ID. Ми ставимо перед собою завдання залучити якомога більшу увагу до проблем сучасного українського суспільства, сформувати порядок денний, визначити ключові проблеми та дати реальні пропозиції щодо їх вирішення. Нас підтримують десятки ЗМІ, сотні спікерів і лідерів думок, політики та іноземні експерти. Спільними зусиллями ми донесемо важливість ключових тез Конституції цінностей до політиків і свідомих громадян. Для нас також важливо бути почутими інвесторами і підприємцями. В руках влади – сприяти змінам на державному рівні, в руках наших бізнесменів – вже сьогодні зрозуміти цінність людського капіталу і по повній інвестувати в нього. Впевнена, ми зможемо донести це до них і стати відправною точкою в створенні стабільної та успішної України. . Про культурну політику та відродження української культури. Ще коли мені було 21, я зареєструвала громадську організацію Асоціація підтримки української популярної літератури, адже вже тоді дивувалася, чому ми зачитуємось американськими бестселлерами, коли в нас вистачає яскравих сучасних українських письменників, ми не просуваємо останніх на світову сцену. З тих пір я ні на секунду не зупиняюся і вважаю, що примноження людського капіталу займає чільне місце в порядку денному нашої країни. Я рада, що зараз дещо змінюються тенденції. 6 років я очолювала Український дім, цей храм повітря, який до мене називали не інакше, як музей Леніна. І я змогла зробити його одним з найвідоміших культурних центрів того часу. Люди шикувалися в чергу за мистецтвом, а до цього ніхто не підозрював, що туди потрібно купувати квиток. Потім я 6 років була директором Мистецького Арсеналу, який Ющенко в свій час хотів зробити українським Лувром. За роки мого керівництва Арсенал відвідало більше 3 мільйонів чоловік. Важливо не втратити ці темпи. Держава повинна інвестувати в культурні проекти і заохочувати всілякими способами такі дії з боку підприємців. Бізнес повинен використовувати будь-яку можливість вкласти в культуру, адже в цьому перспектива і за цим майбутнє. Нам важливо зрозуміти: культура є драйвером туризму, а туризм є драйвером економіки. — В інтерв’ю ви згадуєте досвід Ісландії в боротьбі з соціальними хворобами. Ісландія — маленька країна, в якій мешкає стільки ж людей, скільки у ваших рідних Черкасах. Чи справді можна ці рецепти застосувати в Україні?. Я абсолютно переконана: незважаючи на те, що країни зовсім різні за територією, досвід Ісландії надзвичайно легко імплементувати в українські реалії, якщо розбити його на пазли. Як говорив один мій знайомий письменник: Усе геніальне вже давно написано!. Досвід Ісландії є унікальним: 20 років тому вони злякалися власної статистики. Батьки не хотіли виходити на вулицю ввечері, бо боялися власних дітей. Уряд Ісландії зрозумів, що треба створювати альтернативу шкідливим залежностям, створювати корисну соціокультурну інфраструктуру. Згодом на кожній стометрівці з’явился культурні центри, спортивні школи, почали влаштовуватися музичні та художні фестивалі. Тепер в Ісландії не побачиш дітей в парках. Не тому що їх туди не випускають, а тому що їм не цікаво вештатися на вулиці з пляшкою і цигаркою. Тамтешня влада примножила людський капітал, і вже сьогодні вони мають високі репутаційні дивіденди і здорове покоління, яке буде збільшувати ВВП країни. А в нас ніхто так не мислить. Такий досвід нам не підходить, в нас це не діє і взагалі грошей немає — це все відмовки. Ми просто зараз втрачаємо суспільство! Я маю надію, що влада та уряд нової каденції зможуть поставити перед собою на перше місце питання цінностей. Я закликаю всіх, хто відчуває в собі сили для формулювання сенсів, приєднатися до нашого Форуму і створення його комюніке – Конституції цінностей. — В Україні культура і економічні закони працюють в паралельних реальностях. У розвинутих країнах — не так. Як ви вважаєте, чому за багато років в нашій країні поки не вдалося побудувати цей економічний фундамент для культурних ініціатив?. Одного разу під час війни Черчілль, якого, до речі, так часто цитують наші чиновники, відмовився знизити витрати на культуру зі словами А за що ж ми тоді воюємо?. Цей відомий приклад яскраво демонструє те, яким має бути ставлення всіх політиків щодо культури. Пропрацювавши більше десяти років в культурній сфері, я бачу зовсім протилежне. За всю історію незалежної України жоден президент, жоден депутат, на жаль, не надавав належного значення культурі. Ось зараз ми докотилися до того, що талановиті люди можуть сподіватися тільки на себе. — Суттєва проблема України в тому, що культурне життя зосереджене лише в столиці.Як ви вважаєте, що потрібно зробити для того, щоб розширювати аудиторію культурних заходів? Як зацікавити людей?. У нас в країні є близько 33 тисяч сіл, де за останні роки ліквідовано практично дві третини сільських клубів. Хтось скаже, що вони є відголосками минулого. Але ж в багатьох селах це єдиний острів культури, де люди мають змогу збиратися, комунікувати, відключитися від буденних справ, де діти можуть навчатися та розвиватися. У нашої країни зараз поки що інші цілі: ми займаємося заробітком грошей, і не думаємо про наслідки токсичних бізнесів, ми не думаємо, на жаль, що буде завтра з робочими процесами, міграцією, глобальним потеплінням.. Наталія Заболотна. президентка форуму Ukrainian ID. Держава під грифом децентралізації практично зайнялася процесом ампутації соціокультурних закладів. Вона скинула зі своїх плеч відповідальність за те, що робиться на місцях, делегувала право розподіляти кошти на свій розсуд. На жаль, навряд чи в більшості голів громад на пріоритетному місці стоїть розвиток дитячих та культурних центрів. В першу чергу, ці гроші вкладаються в матеріальні речі. Начебто це й правильно, але ми маємо невтішну статистику. Україна бере першість в Європі по залежності від алкоголю та тютюнопаління, а також за темпами приросту наркозалежності. З шаленою прогресією збільшується кількість лотерейних хабів, і водночас міністр культури звітує про ліквідацію тисяч бібліотек. Їх не модернізують, не перетворюють на сучасні культурні хаби! І все це відбувається під грифом Не рентабельно!. Діти, молодь, суспільство для держави нерентабельні! Ми маємо змінити парадигму відносин між людиною та державою. Держава – це сервіс для людини. Саме суспільство є генератором грошей в країні, і все має працювати на його благо. — На форумі Ukrainian ID буде багато міжнародних гостей. Який настрій вони мають щодо майбутнього України?. Для світового суспільства Україна сьогодні асоціюється з війною, нестабільністю, політичної турбулентністю. У світу дуже багато страхів щодо України. Ми ставимо собі за мету змінити це. Ми зробили пропозицію десятками світових лідерів думок взяти участь в нашому Форумі і зібрали зоряну десятку спікерів, заради яких варто приїхати до Канева і навіть в Україну. — Як виникла ідея проведення Ukrainian ID саме в Каневі?. Ukrainian ID проводиться не в столиці, і це багатьох шокує. Часто в столицю не завжди можна скликати такий впливовий сегмент, а в Канів і тим паче. Але ми це зробили свідомо. В першу чергу, тому що Канів – це місце, де зберігається душа українського народу. Тут похований Тарас Шевченко – бренд нашої країни. Канів завжди був місцем туристичного паломництва: 25-30 років тому його щомісяця відвідували понад 170 тисяч туристів. Ми націлені відродити це, привернути увагу інвесторів і дати місту нове життя. По-друге, Канів – це абсолютний полігон для інвестування. Але поки тільки в перспективі. Тут можна провести паралель з провінційним містечком Давос, який теж став відомим завдяки міжнародному економічному форуму, який проводиться там. — Загалом, в чому ви бачите потенціал малих міст, таких як Канів та сотні інших містечок по Україні?. У нас близько 20 мільйонів української діаспори розкидано по світу. Це ті люди, які хочуть хоча б раз приїхати в Україну зі своєю сімєю, і Канів може бути саме тим місцем, де можна відчути дух батьківщини, її силу і міць. Якщо ми створимо комфортний і цікавий маршрут сюди, то кожен другий представник діаспори зможе приїхати сюди на вихідні або навіть більше, відпочити і залишити тут як мінімум 1000 доларів. Це міг би бути розкішний сімейний відпочинок, цікавий та з сенсом. Просто потрібно трохи вкласти в готелі на канівських пляжах, в інфраструктуру, тут можна побудувати маленький гірськолижний курорт, розвивати альпінізм, обладнати маленький елітний яхт-клуб. У Каневі розташований найбільший в Україні вертолетодром, але про це багато хто не знає. І так практично з кожним містечком: важливо зрозуміти, в чому його преференції, в чому його сила і привабливість. Вони всі такі різні і по-своєму цікаві. . Про розвиток Канева та урбаністичну стратегію Норберта Нойхауза. Норберт Нойхауз – чудовий візіонер і волонтер, який стояв у витоків створення партії Ангели Меркель, віце-мер німецького міста Трір. Це містечко з населенням близько 120 тисяч осіб завдяки Норберту за 10 років практично досягло масштабів головних міст Німеччини. З нього перестала виїжджати молодь, там були створені тисячі нових робочих місць, воно стало центром туризму. Його відвідують близько 1 мільйона туристів на рік! І кожен залишає там принаймні 500 фунтів стерлінгів. Я запропонувала Норберту відвідати два ключові міста Черкащини: Черкаси та Канів. В листопаді він вперше побував там, а в квітні повернувся з думками та пропозиціями. Їх не можна назвати повноцінною урбаністичною стратегією, адже її розробка – пряма функція очільника і громади міста. Протягом чотирьох днів ми ефективно співпрацювали із службами Канева, починаючи з комунальників і закінчуючи очільниками культурних закладів і навіть гуртожитком Коледжу культури. Головний вердикт Норберта – за допомогою громади і держави місто має всі перспективи відродити, а потім і примножити потік туристів, який був 25-30 років тому. Для цього потрібен ряд факторів. Канів – це місто виключної ваги для України, тому тут треба працювати і над розвитком міжнародного туризму, про який я вже говорила. — Чи маєте ви підтримку місцевої влади?. У нас доволі партнерські стосунки с мером Канева Ігорем Ренькасом і абсолютне розуміння місцевої громади. Канівчани пишаються тим, що ми обрали саме їх місто для проведення такої масштабної міжнародної платформи. І вони вже бачать перші результати. Через 2 місяці після проведення форуму Ukrainian ID 2018 сам мер відзвітував, що потік туристів до міста виріс на 20%. Він навіть нагородив мене, як я його називаю, Канівським орденом за вагомий внесок в розвиток міста. Дізнатися більше про форум Ukrainian ID можна на офіційному сайті.

— Pani Natalije, Ukraїna znahodyťsja v treťomu ešeloni za Indeksom rozvytku ljudśkogo kapitalu, na 50 misci. Ščo potribno zrobyty, ščob pokraščyty naši pozyciї v ćomu rejtyngu?

 

Ja vpevnena, ščo ljudśkyj kapital – ce najcinniše, ščo je u deržavy, vin povynen buty golovnym sub’jektom v polityci bezpeky kraїny. Sogodni nabagato deševše investuvaty v rozvytok suspiľstva i konkretnoї ljudyny, v osvitu, kuľturu, dytjačyj sport, niž potim na porjadok biľši bjudžety vytračaty na narkodyspansery, tjurmy i psyhlikarni. Deržavi vygidno prymnožuvaty ljudśkyj kapital jak v ekonomičnomu plani, tak i konteksti bezpeky. Čym biľše kraїna vkladaje v ljudśkyj kapital, tym vona bagatša. Ce aksioma.

U našoї kraїny zaraz poky ščo inši cili: my zajmajemosja zarobitkom grošej, i ne dumajemo pro naslidky toksyčnyh biznesiv, my ne dumajemo, na žaľ, ščo bude zavtra z robočymy procesamy, migracijeju, globaľnym poteplinnjam… Ja perekonana, ščo deržava maje nadavaty dotaciї, usiljako sponukaty podatkovo, nadavaty grantovi piľgy vid Ministerstv kuľtury, osvity, sportu tym pidpryjemcjam, jaki stvorjujuť aľternatyvni miscja osvity, sportu, vkladajuť groši v rozvytok sociaľnoї infrastruktury.

Forum Ukrainian ID poklykanyj zminyty stavlennja deržavy do ljudyny! I mižnarodni spikery duže dopomožuť nam v ćomu svoїm dosvidom ta praktyčnymy poradamy. My zmusymo ekonomistiv i investoriv govoryty ne tiľky pro groši, a j pro cinnosti.

— Konstytucija cinnostej, jaku stvorjuvatymuť na forumi Ukrainian ID. Problema biľšosti podibnyh iniciatyv v tomu, ščo zazvyčaj vony zalyšajuťsja zbirkamy krasyvyh lozungiv na paperi. Jak donesty do kožnogo ukraїncja važlyvisť cinnostej?

Bezumovno, cinnosti povynni staty našym priorytetom. Todi naša kraїna ne bude stojaty peršoju v rejtyngah najbiľš korumpovanyh kraїn svitu, my ne budemo stojaty v kinci rejtyngu z prymnožennja ljudśkogo kapitalu na rjadu z kraїnamy treťogo svitu. Nam treba dumaty pro te, jak vybratysja z ćogo kolapsu. Pro ce my i budemo strukturovano govoryty protjagom dvoh dniv na Ukrainian ID. Za pidsumkamy Forumu komisija Forumu pidib’je pidsumok i sklade «Konstytuciju cinnostej», jaka stane dorožńoju kartoju v rozvytku našoї kraїny.

U nas blyźko 20 miľjoniv ukraїnśkoї diaspory rozkydano po svitu. Ce ti ljudy, jaki hočuť hoča b raz pryїhaty v Ukraїnu zi svojeju sim'jeju, i Kaniv može buty same tym miscem, de možna vidčuty duh baťkivščyny, її sylu i mić.

My stavymo pered soboju zavdannja zalučyty jakomoga biľšu uvagu do problem sučasnogo ukraїnśkogo suspiľstva, sformuvaty porjadok dennyj, vyznačyty ključovi problemy ta daty reaľni propozyciї ščodo їh vyrišennja. Nas pidtrymujuť desjatky ZMI, sotni spikeriv i lideriv dumok, polityky ta inozemni eksperty. Spiľnymy zusylljamy my donesemo važlyvisť ključovyh tez «Konstytuciї cinnostej» do politykiv i svidomyh gromadjan. Dlja nas takož važlyvo buty počutymy investoramy i pidpryjemcjamy. V rukah vlady – spryjaty zminam na deržavnomu rivni, v rukah našyh biznesmeniv – vže śogodni zrozumity cinnisť ljudśkogo kapitalu i po povnij investuvaty v ńogo. Vpevnena, my zmožemo donesty ce do nyh i staty vidpravnoju točkoju v stvorenni stabiľnoї ta uspišnoї Ukraїny.

Pro kuľturnu polityku ta vidrodžennja ukraїnśkoї kuľtury

Šče koly meni bulo 21, ja zarejestruvala gromadśku organizaciju «Asociacija pidtrymky ukraїnśkoї populjarnoї literatury», adže vže todi dyvuvalasja, čomu my začytujemoś amerykanśkymy bestselleramy, koly v nas vystačaje jaskravyh sučasnyh ukraїnśkyh pyśmennykiv, my ne prosuvajemo ostannih na svitovu scenu. Z tyh pir ja ni na sekundu ne zupynjajusja i vvažaju, ščo prymnožennja ljudśkogo kapitalu zajmaje čiľne misce v porjadku dennomu našoї kraїny.

Ja rada, ščo zaraz deščo zminjujuťsja tendenciї. 6 rokiv ja očoljuvala Ukraїnśkyj dim, cej «hram povitrja», jakyj do mene nazyvaly ne inakše, jak muzej Lenina. I ja zmogla zrobyty jogo odnym z najvidomišyh kuľturnyh centriv togo času. Ljudy šykuvalysja v čergu za mystectvom, a do ćogo nihto ne pidozrjuvav, ščo tudy potribno kupuvaty kvytok. Potim ja 6 rokiv bula dyrektorom Mystećkogo Arsenalu, jakyj Juščenko v svij čas hotiv zrobyty ukraїnśkym Luvrom. Za roky mogo kerivnyctva Arsenal vidvidalo biľše 3 miľjoniv čolovik.

Važlyvo ne vtratyty ci tempy. Deržava povynna investuvaty v kuľturni proekty i zaohočuvaty vsiljakymy sposobamy taki diї z boku pidpryjemciv. Biznes povynen vykorystovuvaty buď-jaku možlyvisť vklasty v kuľturu, adže v ćomu perspektyva i za cym majbutnje. Nam važlyvo zrozumity: kuľtura je drajverom turyzmu, a turyzm je drajverom ekonomiky.

— V interv’ju vy zgadujete dosvid Islandiї v boroťbi z sociaľnymy hvorobamy. Islandija — maleńka kraїna, v jakij meškaje stiľky ž ljudej, skiľky u vašyh ridnyh Čerkasah. Čy spravdi možna ci recepty zastosuvaty v Ukraїni?

Ja absoljutno perekonana: nezvažajučy na te, ščo kraїny zovsim rizni za terytorijeju, dosvid Islandiї nadzvyčajno legko implementuvaty v ukraїnśki realiї, jakščo rozbyty jogo na «pazly». Jak govoryv odyn mij znajomyj pyśmennyk: «Use geniaľne vže davno napysano!». Dosvid Islandiї je unikaľnym: 20 rokiv tomu vony zljakalysja vlasnoї statystyky. Baťky ne hotily vyhodyty na vulycju vvečeri, bo bojalysja vlasnyh ditej.

Urjad Islandiї zrozumiv, ščo treba stvorjuvaty aľternatyvu škidlyvym zaležnostjam, stvorjuvaty korysnu sociokuľturnu infrastrukturu. Zgodom na kožnij stometrivci z’javylsja kuľturni centry, sportyvni školy, počaly vlaštovuvatysja muzyčni ta hudožni festyvali. Teper v Islandiї ne pobačyš ditej v parkah. Ne tomu ščo їh tudy ne vypuskajuť, a tomu ščo їm ne cikavo veštatysja na vulyci z pljaškoju i cygarkoju. Tamtešnja vlada prymnožyla ljudśkyj kapital, i vže śogodni vony majuť vysoki reputacijni dyvidendy i zdorove pokolinnja, jake bude zbiľšuvaty VVP kraїny.

A v nas nihto tak ne myslyť. «Takyj dosvid nam ne pidhodyť», «v nas ce ne dije» i vzagali «grošej nemaje» — ce vse vidmovky. My prosto zaraz vtračajemo suspiľstvo! Ja maju nadiju, ščo vlada ta urjad novoї kadenciї zmožuť postavyty pered soboju na perše misce pytannja cinnostej. Ja zaklykaju vsih, hto vidčuvaje v sobi syly dlja formuljuvannja sensiv, pryjednatysja do našogo Forumu i stvorennja jogo komjunike – «Konstytuciї cinnostej».

— V Ukraїni kuľtura i ekonomični zakony pracjujuť v paraleľnyh reaľnostjah. U rozvynutyh kraїnah — ne tak. Jak vy vvažajete, čomu za bagato rokiv v našij kraїni poky ne vdalosja pobuduvaty cej ekonomičnyj fundament dlja kuľturnyh iniciatyv?

Odnogo razu pid čas vijny Čerčilľ, jakogo, do reči, tak často cytujuť naši čynovnyky, vidmovyvsja znyzyty vytraty na kuľturu zi slovamy «A za ščo ž my todi vojujemo?». Cej vidomyj pryklad jaskravo demonstruje te, jakym maje buty stavlennja vsih politykiv ščodo kuľtury. Propracjuvavšy biľše desjaty rokiv v kuľturnij sferi, ja baču zovsim protyležne. Za vsju istoriju nezaležnoї Ukraїny žoden prezydent, žoden deputat, na žaľ, ne nadavav naležnogo značennja kuľturi. Oś zaraz my dokotylysja do togo, ščo talanovyti ljudy možuť spodivatysja tiľky na sebe.

— Suttjeva problema Ukraїny v tomu, ščo kuľturne žyttja zoseredžene lyše v stolyci.Jak vy vvažajete, ščo potribno zrobyty dlja togo, ščob rozšyrjuvaty audytoriju kuľturnyh zahodiv? Jak zacikavyty ljudej?

U nas v kraїni je blyźko 33 tysjač sil, de za ostanni roky likvidovano praktyčno dvi tretyny siľśkyh klubiv. Htoś skaže, ščo vony je vidgoloskamy mynulogo. Ale ž v bagaťoh selah ce jedynyj ostriv kuľtury, de ljudy majuť zmogu zbyratysja, komunikuvaty, vidključytysja vid budennyh sprav, de dity možuť navčatysja ta rozvyvatysja.

U našoї kraїny zaraz poky ščo inši cili: my zajmajemosja zarobitkom grošej, i ne dumajemo pro naslidky toksyčnyh biznesiv, my ne dumajemo, na žaľ, ščo bude zavtra z robočymy procesamy, migracijeju, globaľnym poteplinnjam.

Deržava pid gryfom decentralizaciї praktyčno zajnjalasja procesom amputaciї sociokuľturnyh zakladiv. Vona skynula zi svoїh pleč vidpovidaľnisť za te, ščo robyťsja na miscjah, deleguvala pravo rozpodiljaty košty na svij rozsud. Na žaľ, navrjad čy v biľšosti goliv gromad na priorytetnomu misci stoїť rozvytok dytjačyh ta kuľturnyh centriv.

V peršu čergu, ci groši vkladajuťsja v materiaľni reči. Načebto ce j pravyľno, ale my majemo nevtišnu statystyku. Ukraїna bere peršisť v Jevropi po zaležnosti vid alkogolju ta tjutjunopalinnja, a takož za tempamy pryrostu narkozaležnosti. Z šalenoju progresijeju zbiľšujeťsja kiľkisť loterejnyh habiv, i vodnočas ministr kuľtury zvituje pro likvidaciju tysjač bibliotek. Їh ne modernizujuť, ne peretvorjujuť na sučasni kuľturni haby! I vse ce vidbuvajeťsja pid gryfom «Ne rentabeľno!». Dity, moloď, suspiľstvo dlja deržavy nerentabeľni!

My majemo zminyty paradygmu vidnosyn miž ljudynoju ta deržavoju. Deržava – ce servis dlja ljudyny. Same suspiľstvo je generatorom grošej v kraїni, i vse maje pracjuvaty na jogo blago.

— Na forumi Ukrainian ID bude bagato mižnarodnyh gostej. Jakyj nastrij vony majuť ščodo majbutńogo Ukraїny?

Dlja svitovogo suspiľstva Ukraїna śogodni asocijujeťsja z vijnoju, nestabiľnistju, polityčnoї turbulentnistju. U svitu duže bagato strahiv ščodo Ukraїny. My stavymo sobi za metu zminyty ce. My zrobyly propozyciju desjatkamy svitovyh lideriv dumok vzjaty učasť v našomu Forumi i zibraly zorjanu desjatku spikeriv, zarady jakyh varto pryїhaty do Kaneva i naviť v Ukraїnu.

— Jak vynykla ideja provedennja Ukrainian ID same v Kanevi?

Ukrainian ID provodyťsja ne v stolyci, i ce bagaťoh šokuje. Často v stolycju ne zavždy možna sklykaty takyj vplyvovyj segment, a v Kaniv i tym pače. Ale my ce zrobyly svidomo. V peršu čergu, tomu ščo Kaniv – ce misce, de zberigajeťsja duša ukraїnśkogo narodu. Tut pohovanyj Taras Ševčenko – brend našoї kraїny. Kaniv zavždy buv miscem turystyčnogo palomnyctva: 25-30 rokiv tomu jogo ščomisjacja vidviduvaly ponad 170 tysjač turystiv. My nacileni vidrodyty ce, pryvernuty uvagu investoriv i daty mistu nove žyttja.

Po-druge, Kaniv – ce absoljutnyj poligon dlja investuvannja. Ale poky tiľky v perspektyvi. Tut možna provesty paraleľ z provincijnym mistečkom DavosŠčo take Ukraїnśkyj Dim u Davosi j jak vin vidbuvsja u 2019-mu, jakyj tež stav vidomym zavdjaky mižnarodnomu ekonomičnomu forumu, jakyj provodyťsja tam.

— Zagalom, v čomu vy bačyte potencial malyh mist, takyh jak Kaniv ta sotni inšyh mistečok po Ukraїni?

U nas blyźko 20 miľjoniv ukraїnśkoї diaspory rozkydano po svitu. Ce ti ljudy, jaki hočuť hoča b raz pryїhaty v Ukraїnu zi svojeju sim’jeju, i Kaniv može buty same tym miscem, de možna vidčuty duh baťkivščyny, її sylu i mić. Jakščo my stvorymo komfortnyj i cikavyj maršrut sjudy, to kožen drugyj predstavnyk diaspory zmože pryїhaty sjudy na vyhidni abo naviť biľše, vidpočyty i zalyšyty tut jak minimum 1000 dolariv. Ce mig by buty rozkišnyj simejnyj vidpočynok, cikavyj ta z sensom. Prosto potribno trohy vklasty v goteli na kanivśkyh pljažah, v infrastrukturu, tut možna pobuduvaty maleńkyj girśkolyžnyj kurort, rozvyvaty aľpinizm, obladnaty maleńkyj elitnyj jaht-klub. U Kanevi roztašovanyj najbiľšyj v Ukraїni vertoletodrom, ale pro ce bagato hto ne znaje.

I tak praktyčno z kožnym mistečkom: važlyvo zrozumity, v čomu jogo preferenciї, v čomu jogo syla i pryvablyvisť. Vony vsi taki rizni i po-svojemu cikavi.

Pro rozvytok Kaneva ta urbanistyčnu strategiju Norberta Nojhauza

Norbert Nojhauz – čudovyj vizioner i volonter, jakyj stojav u vytokiv stvorennja partiї Angely Merkeľ, vice-mer nimećkogo mista Trir. Ce mistečko z naselennjam blyźko 120 tysjač osib zavdjaky Norbertu za 10 rokiv praktyčno dosjaglo masštabiv golovnyh mist Nimeččyny. Z ńogo perestala vyїždžaty moloď, tam buly stvoreni tysjači novyh robočyh misć, vono stalo centrom turyzmu. Jogo vidvidujuť blyźko 1 miľjona turystiv na rik! I kožen zalyšaje tam prynajmni 500 funtiv sterlingiv.

Ja zaproponuvala Norbertu vidvidaty dva ključovi mista Čerkaščyny: Čerkasy ta Kaniv. V lystopadi vin vperše pobuvav tam, a v kvitni povernuvsja z dumkamy ta propozycijamy. Їh ne možna nazvaty povnocinnoju «urbanistyčnoju strategijeju», adže її rozrobka – prjama funkcija očiľnyka i gromady mista. Protjagom čotyŕoh dniv my efektyvno spivpracjuvaly iz službamy Kaneva, počynajučy z komunaľnykiv i zakinčujučy očiľnykamy kuľturnyh zakladiv i naviť gurtožytkom Koledžu kuľtury. Golovnyj verdykt Norberta – za dopomogoju gromady i deržavy misto maje vsi perspektyvy vidrodyty, a potim i prymnožyty potik turystiv, jakyj buv 25-30 rokiv tomu. Dlja ćogo potriben rjad faktoriv. Kaniv – ce misto vyključnoї vagy dlja Ukraїny, tomu tut treba pracjuvaty i nad rozvytkom mižnarodnogo turyzmu, pro jakyj ja vže govoryla.

— Čy majete vy pidtrymku miscevoї vlady?

U nas dovoli partnerśki stosunky s merom Kaneva Igorem Reńkasom i absoljutne rozuminnja miscevoї gromady. Kanivčany pyšajuťsja tym, ščo my obraly same їh misto dlja provedennja takoї masštabnoї mižnarodnoї platformy. I vony vže bačať perši rezuľtaty. Čerez 2 misjaci pislja provedennja forumu Ukrainian ID 2018 sam mer vidzvituvav, ščo potik turystiv do mista vyris na 20%. Vin naviť nagorodyv mene, jak ja jogo nazyvaju, «Kanivśkym ordenom» za vagomyj vnesok v rozvytok mista.

Diznatysja biľše pro forum Ukrainian ID možna na oficijnomu sajti.

Teğy: interv'ju

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.

1 komentar

spočatku novi
za rejtyngom spočatku novi za hronologijeju
1

Погоджуюсь з автором статты. Бізнес повинен бути соціально відповідальним. Команда Рідлакс за власні кошти підтримує розробку онлайн вправ для тренування мозку та швидкочитання - https://www.readlax.com/

Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: