Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Voseny v Ukraїni zapustjať Creative Practice — osvitnju platformu dlja kreatyvnyh fahivciv. Naviščo i hto ce robyť

Восени в Україні запустять Creative Practice — освітню платформу для креативних фахівців. Навіщо і хто це робить

Publikujemo kolonku Anatolija Popelja, CEO POPEL Agency pro problemy zalučennja novyh fahivciv do kreatyvnyh industrij ta jak Creative Practice zbyrajeťsja їh vyrišuvaty.
Публікуємо колонку Анатолія Попеля, CEO POPEL Agency про проблеми залучення нових фахівців до креативних індустрій та як Creative Practice збирається їх вирішувати.
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Все частіше можна почути термін креативні індустрії. Якщо декілька років тому про них в Україні майже не говорили, то наразі розмов про них виникає все більше, і вони виходять з царини абстракцій, отримуючи все більш конкретні риси. В червні 2018 року цьому терміну було дане визначення вже на рівні Верховної Ради України. До креативних індустрій зокрема відносять художнє мистецтво, архітектуру, розробку комп’ютерних ігор, сферу IT, графічний дизайн тощо. Інакше кажучи, продукти творчої праці. І попри те, що деякі люди схильні трохи зверхньо ставитись до самого терміну творча праця, недооцінювати її сьогоднішній внесок у економіку України та майбутній потенціал, м’яко кажучи, недалекоглядно. За оцінкою, озвученою прем’єром України Володимиром Гройсманом у 2018 році, креативні індустрії складають 4% ВВП України. Але це, певно, навіть не половина потенціалу, які вони в собі мають. Адже експорт творчої праці можливо організовувати швидко. Щоб продавати дизайн, немає потреби налагоджувати логістичні поставки, склади та таможенні декларації. І це робить експортний потенціал таких індустрій просто шаленим. При цьому все частіше українські компанії згадуються в якості переможців на міжнародних фестивалях та конкурсах. І такі перемоги змушують звертати на Україну увагу навіть таких міжнародних брендів, як Apple, який залучав до роботи український продакшн Radioaktive Film, та артистів на кшталт Майлі Сайрус, що їздила повз київські пейзажі у кліпі Nothing Breaks Like a Heart, створеного за участі ще однієї української команди, Limelite. https://youtu.be/A9hcJgtnm6Q На фоні всього цього, залучення до індустрії нових фахівців — питання вкрай важливе. Адже коли зростає попит, щоб його задовольнити, має виникати й пропозиція. І попри те, що дехто може думати, що творчому мисленню і баченню навчитись неможливо, фундамент творчого фаху без якісної освіти настільки ж хиткий, наскільки хиткий безосвітній фундамент будь-якого фаху. Підготовка творчого фахівця завжди була викликом. Більшість опитувань останніх років незмінно вказують на те, що понад половини фахівців не працюють за освітою. Інакше кажучи, їхні дипломи або не відповідають покликанню людини, або не відповідають потребам ринку. Особисто мені невідомі креативні компанії, в яких під час співбесіди суттєва увага приділялась б питанням вищої освіти. Адже за деякими напрямками сама система вищої освіти не відповідає сучасній реальності. Наприклад, веб-дизайнера виш підготувати не може. Концептуально не може. Тому що протягом чотирьох років підготовки фахівця програма навчання просто перестане бути актуальною через темп розвитку технологій. А крім того, у більшості креативних компаній просто немає довіри до системи вищої освіти. Адже люди, що викладають у вишах, нерідко позбавлені реального досвіду. Вони навчають тому, про що у кращому випадку читали у книжках. А оскільки вища освіта відірвана від реальності вже не один десяток років, такий стан речей поступово став сприйматись ними як певна норма. Але все це нагадує гру. Лектори роблять вигляд, що навчають, а студенти — що навчаються. Як певна альтернатива цій системі виникли незалежні курси. Так звані альтернативні школи. В них термін навчання зазвичай коротший — лише 3-4 місяці. І це робить їх більш гнучкими, а викладають на таких курсах представники індустрії. Але такий формат сам по собі не є повноцінною відповіддю на проблему креативної освіти. Адже професійна освіта має бути частиною кар’єри фахівця. А короткотривалі курси зазвичай не мають інфраструктури для ефективної взаємодії з ринком. Сьогодні ці курси радше зосереджені на студентах, аніж на забезпечені потреб роботодавців. А питання працевлаштування значною мірою стає питанням самого студента таких курсів. Ми вирішили, що наш проект, Creative Practice, з самого початку буде іншим. Коли ми замислювали проект, то тримали в голові досить чітку послідовність. За мету ми ставили собі не створення курсів як таких, а радше створення освітньої інфраструктури і її подальшу інтеграцію у ринок. Ось на що ми спирались: Навчальні курси мають максимально відповідати сучасним потребам ринку та тим процесам, з якими реально працюють креативні компанії. Щоб уникнути суб’єктивності у цьому питанні, ми хотіли, щоб над освітніми продуктами працювала широка робоча група, з різних компаній. Відтак з самого початку ми проектували курс так, щоб на виході студент мав такі навички і розуміння, з якими роботодавцю було б комфортно працювати. Для забезпечення ринку дійсно якісними фахівцями нам потрібен конкурс. І чим цей конкурс більший, тим вища вірогідність віднайти дійсно талановитих та мотивованих фахівців. А відтак, чим більше студентів, тим кращі в нас шанси. Тому курси для молодих фахівців ми робимо безкоштовними і розраховуємо отримати декілька тисяч студентів. Одночасна робота з тисячами студентами має бути ефективною. Відтак ми вирішили зробити суттєву ставку на автоматизацію процесів. Відеозаписи лекцій замість живих лекцій, онлайн-опитування, тощо. Для цього ми понад два роки працювали над технічною платформою, і цьогоріч представимо її загалу. Після завершення курсів студенти мають отримувати максимальні шанси на працевлаштування, тому в межах проекту Creative Practice ми будемо постійно працювати з залученням у проект нових і нових партнерів. З усіх куточків України. Щоб створити максимум можливостей для студентів. Одного курсу для створення системи, вочевидь, мало. І крім того, ми не хотіли обмежувати систему якимось одним продуктом. Тому вже на старті студенти матимуть доступ не лише до курсів від Creative Practice, а й до продуктів від наших партнерів. Частина матеріалів на платформі буде безкоштовною, а інша — платною. Ми не хочемо, щоб після завершення курсу ми втрачали контакт зі студентом. Навіть якщо він не досягне мети з першої спроби, він міг би повторити спроби і продовжувати — знов і знов. Відтак, ми хотіли створити щось на кшталт соціальної мережі, яка б допомогала фахівцям і роботодавцям ефективно знаходити один одного. Створити подібний проект силами однієї команди навіть концептуально неможливо. Ми щасливі, що вже сьогодні наш проект — це об’єднання зусиль. І до ініціативи вже долучилась група сильних компаній — Aimbulance, Galagan, GRAPE, POPEL Agency, Postmen. Але ми щодня спілкуємось про розширення робочої групи. І з боку індустрії інтерес є. Ми сподіваємось, що щомісяця будемо звітувати про нові і нові доповнення робочої групи. Разом робоча група буде забезпечувати: розробку освітніх програм продакшн освітніх продуктів промоцію проекту систему працевлаштування Окрім компаній партнерів, ми плануємо залучати до створення курсу окремих фахівців. Наша мета — створити реальний освітній прецедент. Вже сьогодні ми приймаємо заявки від студентів. Їх можна подати на сайті проекту — http://creativepractice.com.ua Запуск перших курсів ми плануємо вже на осінь. Але до того часу будемо починати потроху взаємодіяти зі студентами. Також до того часу і після того будемо вести діалог з ринком, з роботодавцями та фахівцями.

Ščo take kreatyvni industriї i čomu vony važlyvi

Vse častiše možna počuty termin «kreatyvni industriї». Jakščo dekiľka rokiv tomu pro nyh v Ukraїni majže ne govoryly, to narazi rozmov pro nyh vynykaje vse biľše, i vony vyhodjať z caryny abstrakcij, otrymujučy vse biľš konkretni rysy. V červni 2018 roku ćomu terminu bulo dane vyznačennja vže na rivni Verhovnoї Rady Ukraїny.

Do kreatyvnyh industrij zokrema vidnosjať hudožnje mystectvo, arhitekturu, rozrobku komp’juternyh igor, sferu IT, grafičnyj dyzajn toščo. Inakše kažučy, produkty tvorčoї praci. I popry te, ščo dejaki ljudy shyľni trohy zverhńo stavytyś do samogo terminu «tvorča pracja», nedoocinjuvaty її śogodnišnij vnesok u ekonomiku Ukraїny ta majbutnij potencial, m’jako kažučy, nedalekogljadno.

Za ocinkoju, ozvučenoju prem’jerom Ukraїny Volodymyrom Grojsmanom u 2018 roci, kreatyvni industriї skladajuť 4% VVP Ukraїny. Ale ce, pevno, naviť ne polovyna potencialu, jaki vony v sobi majuť. Adže eksport tvorčoї praci možlyvo organizovuvaty švydko. Ščob prodavaty dyzajn, nemaje potreby nalagodžuvaty logistyčni postavky, sklady ta tamoženni deklaraciї. I ce robyť eksportnyj potencial takyh industrij prosto šalenym.

Pry ćomu vse častiše ukraїnśki kompaniї zgadujuťsja v jakosti peremožciv na mižnarodnyh festyvaljah ta konkursah. I taki peremogy zmušujuť zvertaty na Ukraїnu uvagu naviť takyh mižnarodnyh brendiv, jak Apple, jakyj zalučav do roboty ukraїnśkyj prodakšn Radioaktive Film, ta artystiv na kštalt Majli Sajrus, ščo їzdyla povz kyїvśki pejzaži u klipi Nothing Breaks Like a Heart, stvorenogo za učasti šče odnijeї ukraїnśkoї komandy, Limelite.

Na foni vśogo ćogo, zalučennja do industriї novyh fahivciv — pytannja vkraj važlyve. Adže koly zrostaje popyt, ščob jogo zadovoľnyty, maje vynykaty j propozycija. I popry te, ščo dehto može dumaty, ščo tvorčomu myslennju i bačennju navčytyś nemožlyvo, fundament tvorčogo fahu bez jakisnoї osvity nastiľky ž hytkyj, naskiľky hytkyj bezosvitnij fundament buď-jakogo fahu.

Ščo ne tak z śogodnišńoju osvitoju kreatyvnyh fahivciv

Pidgotovka tvorčogo fahivcja zavždy bula vyklykom. Biľšisť opytuvań ostannih rokiv nezminno vkazujuť na te, ščo ponad polovyny fahivciv ne pracjujuť za osvitoju. Inakše kažučy, їhni dyplomy abo ne vidpovidajuť poklykannju ljudyny, abo ne vidpovidajuť potrebam rynku. Osobysto meni nevidomi kreatyvni kompaniї, v jakyh pid čas spivbesidy suttjeva uvaga prydiljalaś b pytannjam vyščoї osvity.

Adže za dejakymy naprjamkamy sama systema vyščoї osvity ne vidpovidaje sučasnij reaľnosti. Napryklad, veb-dyzajnera vyš pidgotuvaty ne može. Konceptuaľno ne može. Tomu ščo protjagom čotyŕoh rokiv pidgotovky fahivcja programa navčannja prosto perestane buty aktuaľnoju čerez temp rozvytku tehnologij.

A krim togo, u biľšosti kreatyvnyh kompanij prosto nemaje doviry do systemy vyščoї osvity. Adže ljudy, ščo vykladajuť u vyšah, neridko pozbavleni reaľnogo dosvidu. Vony navčajuť tomu, pro ščo u kraščomu vypadku čytaly u knyžkah. A oskiľky vyšča osvita vidirvana vid reaľnosti vže ne odyn desjatok rokiv, takyj stan rečej postupovo stav spryjmatyś nymy jak pevna norma. Ale vse ce nagaduje gru. Lektory robljať vygljad, ščo navčajuť, a studenty — ščo navčajuťsja.

Jak pevna aľternatyva cij systemi vynykly nezaležni kursy. Tak zvani aľternatyvni školy. V nyh termin navčannja zazvyčaj korotšyj — lyše 3-4 misjaci. I ce robyť їh biľš gnučkymy, a vykladajuť na takyh kursah predstavnyky industriї. Ale takyj format sam po sobi ne je povnocinnoju vidpoviddju na problemu kreatyvnoї osvity.

Adže profesijna osvita maje buty častynoju kar’jery fahivcja. A korotkotryvali kursy zazvyčaj ne majuť infrastruktury dlja efektyvnoї vzajemodiї z rynkom. Sogodni ci kursy radše zoseredženi na studentah, aniž na zabezpečeni potreb robotodavciv. A pytannja pracevlaštuvannja značnoju miroju staje pytannjam samogo studenta takyh kursiv.

My vyrišyly, ščo naš proekt, Creative Practice, z samogo počatku bude inšym.

My stvorjujemo ne prosto osvitnju, my stvorjujemo kar’jernu infrastrukturu

Koly my zamysljuvaly proekt, to trymaly v golovi dosyť čitku poslidovnisť. Za metu my stavyly sobi ne stvorennja kursiv jak takyh, a radše stvorennja osvitńoї infrastruktury i її podaľšu integraciju u rynok.

Oś na ščo my spyralyś:

  1. Navčaľni kursy majuť maksymaľno vidpovidaty sučasnym potrebam rynku ta tym procesam, z jakymy reaľno pracjujuť kreatyvni kompaniї. Ščob unyknuty sub’jektyvnosti u ćomu pytanni, my hotily, ščob nad osvitnimy produktamy pracjuvala šyroka roboča grupa, z riznyh kompanij. Vidtak z samogo počatku my proektuvaly kurs tak, ščob na vyhodi student mav taki navyčky i rozuminnja, z jakymy robotodavcju bulo b komfortno pracjuvaty.
    Dlja zabezpečennja rynku dijsno jakisnymy fahivcjamy nam potriben konkurs. I čym cej konkurs biľšyj, tym vyšča virogidnisť vidnajty dijsno talanovytyh ta motyvovanyh fahivciv. A vidtak, čym biľše studentiv, tym krašči v nas šansy. Tomu kursy dlja molodyh fahivciv my robymo bezkoštovnymy i rozrahovujemo otrymaty dekiľka tysjač studentiv.
  2. Odnočasna robota z tysjačamy studentamy maje buty efektyvnoju. Vidtak my vyrišyly zrobyty suttjevu stavku na avtomatyzaciju procesiv. Videozapysy lekcij zamisť žyvyh lekcij, onlajn-opytuvannja, toščo. Dlja ćogo my ponad dva roky pracjuvaly nad tehničnoju platformoju, i ćogorič predstavymo її zagalu.
  3. Pislja zaveršennja kursiv studenty majuť otrymuvaty maksymaľni šansy na pracevlaštuvannja, tomu v mežah proektu Creative Practice my budemo postijno pracjuvaty z zalučennjam u proekt novyh i novyh partneriv. Z usih kutočkiv Ukraїny. Ščob stvoryty maksymum možlyvostej dlja studentiv.
  4. Odnogo kursu dlja stvorennja systemy, vočevyď, malo. I krim togo, my ne hotily obmežuvaty systemu jakymoś odnym produktom. Tomu vže na starti studenty matymuť dostup ne lyše do kursiv vid Creative Practice, a j do produktiv vid našyh partneriv. Častyna materialiv na platformi bude bezkoštovnoju, a inša — platnoju.
  5. My ne hočemo, ščob pislja zaveršennja kursu my vtračaly kontakt zi studentom. Naviť jakščo vin ne dosjagne mety z peršoї sproby, vin mig by povtoryty sproby i prodovžuvaty — znov i znov. Vidtak, my hotily stvoryty ščoś na kštalt sociaľnoї mereži, jaka b dopomogala fahivcjam i robotodavcjam efektyvno znahodyty odyn odnogo.

Creative Practice ob’jednuje kreatyvni kompaniї, ščob pracjuvaty nad proektom spiľno. I ce važlyvo

Voseny v Ukraїni zapustjať Creative Practice — osvitnju platformu dlja kreatyvnyh fahivciv. Naviščo i hto ce robyť 1

Stvoryty podibnyj proekt sylamy odnijeї komandy naviť konceptuaľno nemožlyvo.

My ščaslyvi, ščo vže śogodni naš proekt — ce ob’jednannja zusyľ. I do iniciatyvy vže dolučylaś grupa syľnyh kompanij — Aimbulance, Galagan, GRAPE, POPEL Agency, Postmen. Ale my ščodnja spilkujemoś pro rozšyrennja robočoї grupy. I z boku industriї interes je. My spodivajemoś, ščo ščomisjacja budemo zvituvaty pro novi i novi dopovnennja robočoї grupy.

Razom roboča grupa bude zabezpečuvaty:

  • rozrobku osvitnih program
  • prodakšn osvitnih produktiv
  • promociju proektu
  • systemu pracevlaštuvannja

Okrim kompanij partneriv, my planujemo zalučaty do stvorennja kursu okremyh fahivciv. Naša meta — stvoryty reaľnyj osvitnij precedent.

Zajavky na učasť vže pryjmajuťsja, a zapusk proektu zaplanovano na osiń

Vže śogodni my pryjmajemo zajavky vid studentiv.

Їh možna podaty na sajti proektu — http://creativepractice.com.ua

Zapusk peršyh kursiv my planujemo vže na osiń. Ale do togo času budemo počynaty potrohu vzajemodijaty zi studentamy.

Takož do togo času i pislja togo budemo vesty dialog z rynkom, z robotodavcjamy ta fahivcjamy.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: