Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Jak pracjujuť mehanizmy informacijnoї vijny

Як працюють механізми інформаційної війни

Sogodni, koly vsi my, — zokrema, spožyvači televizijnyh novyn, — stykajemosja z projavamy informacijnoї vijny, varto navčytysja vidriznjaty pravdu vid brehni čy manipuljaciї ta vmity beregty vlasni mizky vid čužyh informacijnyh vplyviv. Jak ce zrobyty ta ščo slid vrahovuvaty?
Сьогодні, коли всі ми, — зокрема, споживачі телевізійних новин, — стикаємося з проявами інформаційної війни, варто навчитися відрізняти правду від брехні чи маніпуляції та вміти берегти власні мізки від чужих інформаційних впливів. Як це зробити та що слід враховувати?
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  У книзі Георгія Почепцова Сучасні інформаційні війни введене поняття смислової війни та аналізується її роль в сучасному світі. Автор праці — доктор філологічних наук, професор, фахівець із питань комунікаційних технологій та автор численних праць у цій сфері. Редакція Na chasi читає книгу та ділиться із читачами найвлучнішими, на нашу думку, тезами. Про державу та особистість. – Що менше держава знає про людину, то безпечніше вона почувається. – І капіталізм, і комунізм атомізували людину для полегшення керування нею. – Влада торгує захистом від проблем, і що страшнішими будуть проблеми, то потрібнішою виглядає влада. – Майбутнє, куди прямує країна, є невідомим ані для її лідерів, ані для її населення. Країна прямує від одного року до іншого, не знаючи, що на неї очікує, тому що сама вона не займається конструюванням свого майбутнього, бо за неї це роблять інші країни. Про журналістику, тексти та новини. – Дестабілізуючі теленовини — це не лише пряма критика влади. Це переорієнтація теленовин на розповідь про аварії, вбивства, стихійні лиха. Завдяки цьому нав’язується відчуття, що в країні наразі неможливий жоден позитивний проект. – Ми живемо не у світі інформації, а у світі інформаційних кампаній. Саме такі повідомлення, за якими стоїть спонсор, і є основною цеглиною, з якої будується інформаційний простір. Час просто інформацій уже минув. – Журналіст не володіє арсеналом аналізу. Тому його думки є банальними. Він виграє тільки за рахунок якогось джерела, яке може поділитися із ним інформацією. Журналіста ніхто не вчив аналізувати ані події, ані інформацію. Журналістська освіта немає жодного курсу, який би розвивав розум студента, давав йому необхідний для аналізу інструментарій. Інтуїтивні погляди може продукувати і читач, від журналіста ми чекаємо якісно іншого. Поле, яке створює постжурналістика, не здатне нести функції модернізації країни, сприяти появі нової еліти. Постжурналістика — це фіксатор минулого, тоді як журналістика формувала майбутнє. – Оксамитові та кольорові революції будуються на активних інформаційних інтервенціях, які ведуть до делегітимізації влади. Якщо більшовикам були потрібні агітатори, то сьогодні їхні функції виконують ЗМІ. – Реклама, піар, політтехнологія і...тероризм використовують інформаційний простір для своїх власних цілей. І ці цілі лише мімікрують під інформування. – Нагородження у Росії трьохста журналістів за Крим, причому закритим указом, свідчить про принципово нову роль медіа в цій війні. – Сьогодні ми живемо в епоху, коли статус текстів поступово знижується. Їх замінюють такі собі розчинні тексти. Бентлі міністра — це розчинний текст, який може розповісти біографію героя. – Майже всі революційні зрушення соціосистем базувалися на текстах впливу. Тексти Маркса і Леніна стали рушійною силою для російської революції, тексти Гітлера для побудови фашистської Німеччини, тексти Кутба — для Аль-Каїди. Людина створює Текст, який наступним кроком реалізує свій вплив на маси. Про інформаційні впливи та пропаганду. – Пропаганда стає успішною лише тоді, коли її не помічають. – Що сильніший супротивник, то більш асиметричною повинна бути інформаційна дія супроти нього. – Мова повідомлення повинна відповідати рівню аудиторії. – Долар, вкладений у пропаганду, важливіший за долар, вкладений в озброєння, оскільки він починає працювати відразу. – Політика — це продовження війни лінгвістичними засобами. – Ми повинні побудувати спочатку уявну Україну. Тобто закласти всі можливі інформаційні й віртуальні механізми, які дозволять почати позбуватися відчуття вторинності, що реально почалося лише 2014 року. І тут саме комунікація виходить на перше місце. Про смислову війну. – Структурно й інституціонально пострадянський простір не є готовим до продовження смислових війн. Програвши війну холодну, ми втратили здатність не лише до атаки, а й захисту. Але той, хто зможе дати світові нові смисли, переможе. – Виграш на полі бою вимагає виграшу й у медійній війні, аби бути визнаним за виграш. – Смислова війна спочатку здобуває перемогу в умах і тільки потім завойовує території. Україна вперше зіткнулася із війною, яку не так легко розпізнати через специфіку ведення. Один із термінів, який зараз вживають для її характеризації — гібридна війна. І це теж заважало прийняттю адекватних рішень щодо протидії їй, оскільки воювати із невійною нелегко. – Перемога на полі бою не є достатньою перемогою, бо насамперед потрібна перемога в головах. – У Києві декілька вишів готують спеціалістів із кіберзахисту, але жоден університет не готує спеціалістів, які б захищали від атаки на розум людини.

U knyzi Georgija Počepcova «Sučasni informacijni vijny» vvedene ponjattja smyslovoї vijny ta analizujeťsja її roľ v sučasnomu sviti. Avtor praci — doktor filologičnyh nauk, profesor, fahiveć iz pytań komunikacijnyh tehnologij ta avtor čyslennyh prać u cij sferi. Redakcija Na chasi čytaje knygu ta dilyťsja iz čytačamy najvlučnišymy, na našu dumku, tezamy.

Pro deržavu ta osobystisť

– Ščo menše deržava znaje pro ljudynu, to bezpečniše vona počuvajeťsja.

– I kapitalizm, i komunizm atomizuvaly ljudynu dlja polegšennja keruvannja neju.

– Vlada torguje zahystom vid problem, i ščo strašnišymy buduť problemy, to potribnišoju vygljadaje vlada.

– Majbutnje, kudy prjamuje kraїna, je nevidomym ani dlja її lideriv, ani dlja її naselennja. Kraїna prjamuje vid odnogo roku do inšogo, ne znajučy, ščo na neї očikuje, tomu ščo sama vona ne zajmajeťsja konstrujuvannjam svogo majbutńogo, bo za neї ce robljať inši kraїny.

Pro žurnalistyku, teksty ta novyny

– Destabilizujuči telenovyny — ce ne lyše prjama krytyka vlady. Ce pereorijentacija telenovyn na rozpoviď pro avariї, vbyvstva, styhijni lyha. Zavdjaky ćomu nav’jazujeťsja vidčuttja, ščo v kraїni narazi nemožlyvyj žoden pozytyvnyj proekt.

– My žyvemo ne u sviti informaciї, a u sviti informacijnyh kampanij. Same taki povidomlennja, za jakymy stoїť «sponsor», i je osnovnoju ceglynoju, z jakoї budujeťsja informacijnyj prostir. Čas prosto informacij uže mynuv.

Čytajte takož: Mark Cukerberğ — pro fejkovi novyny, biznes ta suspiľstvo

– Žurnalist ne volodije arsenalom analizu. Tomu jogo dumky je banaľnymy. Vin vygraje tiľky za rahunok jakogoś džerela, jake može podilytysja iz nym informacijeju. Žurnalista nihto ne včyv analizuvaty ani podiї, ani informaciju. Žurnalistśka osvita nemaje žodnogo kursu, jakyj by rozvyvav rozum studenta, davav jomu neobhidnyj dlja analizu instrumentarij. Intuїtyvni pogljady može produkuvaty i čytač, vid žurnalista my čekajemo jakisno inšogo. Pole, jake stvorjuje postžurnalistyka, ne zdatne nesty funkciї modernizaciї kraїny, spryjaty pojavi novoї elity. Postžurnalistyka — ce fiksator mynulogo, todi jak žurnalistyka formuvala majbutnje.

– Oksamytovi ta koľorovi revoljuciї budujuťsja na aktyvnyh informacijnyh intervencijah, jaki veduť do delegitymizaciї vlady. Jakščo biľšovykam buly potribni agitatory, to śogodni їhni funkciї vykonujuť ZMI.

– Reklama, piar, polittehnologija i…teroryzm vykorystovujuť informacijnyj prostir dlja svoїh vlasnyh cilej. I ci cili lyše mimikrujuť pid informuvannja.

– Nagorodžennja u Rosiї tŕohsta žurnalistiv «za Krym», pryčomu zakrytym ukazom, svidčyť pro pryncypovo novu roľ media v cij vijni.

– Sogodni my žyvemo v epohu, koly status tekstiv postupovo znyžujeťsja. Їh zaminjujuť taki sobi rozčynni teksty. «Bentli» ministra — ce rozčynnyj tekst, jakyj može rozpovisty biografiju geroja.

– Majže vsi revoljucijni zrušennja sociosystem bazuvalysja na tekstah vplyvu. Teksty Marksa i Lenina staly rušijnoju syloju dlja rosijśkoї revoljuciї, teksty Gitlera dlja pobudovy fašystśkoї Nimeččyny, teksty Kutba — dlja «Aľ-Kaїdy». Ljudyna stvorjuje Tekst, jakyj nastupnym krokom realizuje svij vplyv na masy.

Čytajte takož: Ščo označatyme informacijna vijna dlja 2018-go — i jak її vygraty

Pro informacijni vplyvy ta propagandu

– Propaganda staje uspišnoju lyše todi, koly її ne pomičajuť.

– Ščo syľnišyj suprotyvnyk, to biľš asymetryčnoju povynna buty informacijna dija suproty ńogo.

– Mova povidomlennja povynna vidpovidaty rivnju audytoriї.

– Dolar, vkladenyj u propagandu, važlyvišyj za dolar, vkladenyj v ozbrojennja, oskiľky vin počynaje pracjuvaty vidrazu.

– Polityka — ce prodovžennja vijny lingvistyčnymy zasobamy.

– My povynni pobuduvaty spočatku ujavnu Ukraїnu. Tobto zaklasty vsi možlyvi informacijni j virtuaľni mehanizmy, jaki dozvoljať počaty pozbuvatysja vidčuttja vtorynnosti, ščo reaľno počalosja lyše 2014 roku. I tut same komunikacija vyhodyť na perše misce.

Čytajte takož: 5 mifiv, jaki zrujnuvav Ilon Mask — ta knyga pro ńogo

Pro smyslovu vijnu

– Strukturno j instytucionaľno postradjanśkyj prostir ne je gotovym do prodovžennja smyslovyh vijn. Progravšy vijnu holodnu, my vtratyly zdatnisť ne lyše do ataky, a j zahystu. Ale toj, hto zmože daty svitovi novi smysly, peremože.

– Vygraš na poli boju vymagaje vygrašu j u medijnij vijni, aby buty vyznanym za vygraš.

– Smyslova vijna spočatku zdobuvaje peremogu v umah i tiľky potim zavojovuje terytoriї. Ukraїna vperše zitknulasja iz vijnoju, jaku ne tak legko rozpiznaty čerez specyfiku vedennja. Odyn iz terminiv, jakyj zaraz vžyvajuť dlja її harakteryzaciї — gibrydna vijna. I ce tež zavažalo pryjnjattju adekvatnyh rišeń ščodo protydiї їj, oskiľky vojuvaty iz nevijnoju nelegko.

Čytajte takož: 7 vyznačeń nezaležnosti

– Peremoga na poli boju ne je dostatńoju peremogoju, bo nasampered potribna peremoga v golovah.

– U Kyjevi dekiľka vyšiv gotujuť specialistiv iz kiberzahystu, ale žoden universytet ne gotuje specialistiv, jaki b zahyščaly vid ataky na rozum ljudyny.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: