fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

U Lvovi Fabryku povydla peretvorjať na art-prostir

У Львові Фабрику повидла перетворять на арт-простір
Lvivśku Fabryku povydla, jaku u 2015 roci prydbav avstrijśkyj istoryk Garaľd Binder, restavruvatymuť za proektom avstrijśkogo arhitekturnogo ateľje. Lvivśka merija pogodyla stvorennja art-prostoru na Fabryci povydla, povidomljaje  ZAXID.net
Львівську Фабрику повидла, яку у 2015 році придбав австрійський історик Гаральд Біндер, реставруватимуть за проектом австрійського архітектурного ательє. Львівська мерія погодила створення арт-простору на Фабриці повидла, повідомляє  ZAXID.net
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Авторка матеріалу Катерина Родак пише, що австрійський меценат Гаральд Біндер купив напівзруйнований комплекс, щоб створити некомерційний культурний простір, який розташовується по вул. Богдана Хмельницького, 124. Що відомо про історичну будівлю. Комплекс Фабрики спиртових виробів та підсолоджених трунків Кронік і син звели наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. За радянських часів у фабричних приміщеннях розташовувався винзавод Укрголоввино – тут привезене з Алжиру та Молдови вино розливали у пляшки. Протягом пізнього радянського періоду комплекс був перетворений на фабрику з виробництва повидла та вареного товару. Назву Фабрика повидла було придумано художниками, які почали використовувати будівлі в 2009-2010 роках. У 2015 році Фабрику повидла придбав австрійський меценат Гаральд Біндер. Він запланував створити тут некомерційний культурний простір, в якому експонуватимуть сучасне мистецтво, облаштують мистецьку резиденцію-майстерню, кафе, а також дворик зі сценою, де проводитимуть кінопокази та концерти. Ось як прокоментував австрієць свої наміри стосовно реконструкції будівлі: Я планую облаштувати там мистецький простір, де будуть представлені абсолютно різні культурні напрямки. У головному холі буде експонуватися сучасне мистецтво, живопис, у іншому залі будуть аудіовізуальні інсталяції.  Ще в одному приміщенні ми плануємо зробити, постійно функціонуючу, мистецьку резиденцію-майстерню, де будуть проводитися різні майстер-класи й лекції. Це буде зона, де митці зможуть вільно працювати і навчатися. Крім того, в будівлі буде кафе, а в дворику ми думаємо поставити сцену й проводити там різні концерти та кінопокази. Кінцевою метою є створити таку мистецьку платформу, яка, в першу чергу, буде слугувати українській молоді, що цікавиться мистецтвом. Важливим для нас є також зробити цей центр відкритим і для європейських митців. Ми дуже хочемо налагодити міжнародну культурну співпрацю. Двері закладу не мають закриватися, центр має постійно функціонувати і об’єднувати навколо себе зацікавлених людей. Як виглядатиме Фабрика після реконструкції. Проект реконструкції розробила компанія Atelier Stephan Rindler із Відня, яка перемогла на закритому конкурсі. У конкурсі також брали участь архітектурні бюро Baumhauer Gesellschaft із Берліна, Drozdov&Partners із Харкова, Urban Куратори з Києва та Зелемінь зі Львова. Торцеву прибудову 1930-х років планують перебудувати. Натомість центральну будівлю і вежу реставрують. Прибудови не мають перевищувати 23,6 м. До речі, чим запамятався 2018 рік усім, хто стежить за креативними індустріями ми розповідали в підсумках 2018-го року.
08.01.2019,12:34
0
Unsplash
Реклама 👇 Замовити

Avtorka materialu Kateryna Rodak pyše, ščo avstrijśkyj mecenat Garaľd Binder kupyv napivzrujnovanyj kompleks, ščob stvoryty nekomercijnyj kuľturnyj prostir, jakyj roztašovujeťsja po vul. Bogdana Hmeľnyćkogo, 124.

Ščo vidomo pro istoryčnu budivlju

Kompleks Fabryky spyrtovyh vyrobiv ta pidsolodženyh trunkiv «Kronik i syn» zvely naprykinci HIH – na počatku HH stolittja. Za radjanśkyh časiv u fabryčnyh prymiščennjah roztašovuvavsja vynzavod «Ukrgolovvyno» – tut pryvezene z Alžyru ta Moldovy vyno rozlyvaly u pljašky. Protjagom pizńogo radjanśkogo periodu kompleks buv peretvorenyj na fabryku z vyrobnyctva povydla ta varenogo tovaru. Nazvu «Fabryka povydla» bulo prydumano hudožnykamy, jaki počaly vykorystovuvaty budivli v 2009-2010 rokah.

U 2015 roci Fabryku povydla prydbav avstrijśkyj mecenat Garaľd Binder. Vin zaplanuvav stvoryty tut nekomercijnyj kuľturnyj prostir, v jakomu eksponuvatymuť sučasne mystectvo, oblaštujuť mystećku rezydenciju-majsternju, kafe, a takož dvoryk zi scenoju, de provodytymuť kinopokazy ta koncerty.

Oś jak prokomentuvav avstrijeć svoї namiry stosovno rekonstrukciї budivli:

«Ja planuju oblaštuvaty tam mystećkyj prostir, de buduť predstavleni absoljutno rizni kuľturni naprjamky. U golovnomu holi bude eksponuvatysja sučasne mystectvo, žyvopys, u inšomu zali buduť audiovizuaľni instaljaciї.  Šče v odnomu prymiščenni my planujemo zrobyty, postijno funkcionujuču, mystećku rezydenciju-majsternju, de buduť provodytysja rizni majster-klasy j lekciї. Ce bude zona, de mytci zmožuť viľno pracjuvaty i navčatysja. Krim togo, v budivli bude kafe, a v dvoryku my dumajemo postavyty scenu j provodyty tam rizni koncerty ta kinopokazy.

Kincevoju metoju je stvoryty taku mystećku platformu, jaka, v peršu čergu, bude sluguvaty ukraїnśkij molodi, ščo cikavyťsja mystectvom. Važlyvym dlja nas je takož zrobyty cej centr vidkrytym i dlja jevropejśkyh mytciv. My duže hočemo nalagodyty mižnarodnu kuľturnu spivpracju. Dveri zakladu ne majuť zakryvatysja, centr maje postijno funkcionuvaty i ob’jednuvaty navkolo sebe zacikavlenyh ljudej».

Jak vygljadatyme Fabryka pislja rekonstrukciї

Proekt rekonstrukciї rozrobyla kompanija Atelier Stephan Rindler iz Vidnja, jaka peremogla na zakrytomu konkursi. U konkursi takož braly učasť arhitekturni bjuro Baumhauer Gesellschaft iz Berlina, Drozdov&Partners iz Harkova, «Urban Kuratory» z Kyjeva ta Zelemiń zi Lvova.

Torcevu prybudovu 1930-h rokiv planujuť perebuduvaty. Natomisť centraľnu budivlju i vežu restavrujuť. Prybudovy ne majuť perevyščuvaty 23,6 m.

01/ 08

Do reči, čym zapam’jatavsja 2018 rik usim, hto stežyť za kreatyvnymy industrijamy my rozpovidalyU Lvovi Fabryku povydla peretvorjať na art-prostir 1Flešmoby, eksperymenty, nespodivanky — pidsumky 2018-go u kreatyvi v pidsumkah 2018-go roku.

Džerelo: ZAXID.net

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: