Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Elektronni kvytky, «jevrobljahy», loukostery — infrastrukturni pidsumky 2018 roku

Електронні квитки, «євробляхи», лоукостери — інфраструктурні підсумки 2018 року

Redakcija Na chasi prodovžuje rozpovidaty pro pidsumky 2018 roku. Zgadujemo razom iz vamy golovni podiї u sferi urbanistyky: vidkryttja novyh avialinij, vprovadžennja elektronnogo kvytka, zapusk systemy veloprokatu v nyzci mist, zminy v PDR ta bagato inšogo
Редакція Na chasi продовжує розповідати про підсумки 2018 року. Згадуємо разом із вами головні події у сфері урбаністики: відкриття нових авіаліній, впровадження електронного квитка, запуск системи велопрокату в низці міст, зміни в ПДР та багато іншого
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Почнемо з нових правил дорожнього руху та усього, що повязане із транспортом в країні. Із 1 січня 2018 року встановлено нову максимальну швидкість руху для усіх типів транспортних засобів в межах населених пунктів на території України — 50 км/год. Обмежили швидкість і для столичних водіїв. У Києві 1 листопада 2018-го скасували швидкісний режим. Тепер він діятиме лише з 1 квітня по 31 жовтня щорічно. Це значить, що на деяких вулицях столиці їздити зі швидкістю 80 км/год забороняється. Із вересня 2018 року почали діяти нові правила паркування та нові правила покарання водіїв, які не оплачують парковку або залишають машину в заборонених місцях. Поліція при цьому отримала дозвіл фіксувати порушення на фото і відео. Також у вересні 2018-го запровадили обов’язкове облаштування острівців безпеки на нерегульованих пішохідних переходах через дороги із 4 та більше смугами руху. Тоді ж, восени,  український парламент проголосував за збільшення штрафів у 17 разів для водіїв. Йдеться про порушників, які ігноруватимуть паски безпеки у автомобілях чи блокуватимуть системи безпеки заглушками. Ще раніше український уряд заборонив використання автобусів, у яких відсутні тахографи та паски безпеки. Щоправда, нові правила для пасажирських перевізників набудуть чинності лише із початку 2019 року. Посилено було й відповідальність і за перебування за кермом у нетверезому стані. Штрафи збільшили впятеро — від 17 до 51 тис грн. Але, мабуть, найбільший резонанс отримала тема євроблях. Власники авто на іноземній реєстрації неодноразово мітингували під стінами Верховної Ради, а очільник руху навіть спалив власну недешеву автівку, начебто на знак протесту (щоправда, не здобув особливих симпатій у соцмережах, де йому радили краще віддати євробляху на потреби бійців на фронті). Компромісним варіантом стало ухвалення 2 законів стосовно автівок із номерами та реєстрацією в країнах ЄС. Запуск міжнародної системи велопрокату Nextbike став головною новиною для українських міст. У 2015-2016 роках Львів став першим в Україні, де з’явилася система громадського велопрокату. А в 2018 році там затвердили новий тип проїзного документу у міському електротранспорті: спільні абонементи сервісу велопрокату Nextbike та Львівелектротрансу. Попередня спроба запуску цього велопрокату відбулася у 2016 році у Києві. Потім в квітні 2018-го анонсували, що до початку літнього сезону там має з’явитися 27 пунктів велопрокату згідно з Концепцією розвитку велосипедної інфраструктури в Києві. І тільки в серпні 2018 року столиця знов стала експериментальним майданчиком для громадського прокату. Ще одним сервісом прокату двоколісного транспорту для киян став Bike Sharing. Наступним після столиці став Харків, потім приєдналася Вінниця, а згодом — Одеса. Щоправда, в цьому південному місті взяти напрокат велосипед можна буде з весни 2019-го. Із початком 2018 року тема запровадження електронних квитків для транспорту в низці міст України стала доволі обговорюваною. Першим містом, яке перейшло на безконтактну систему оплати проїзду став Житомир. Там нову систему оплати громадського транспорту запровадили ще в 2017 році. Згодом був Харків, а в 2018 — Тернопіль,  де розраховуватися можна за допомогою безконтактних банківських карток та смартфонів із NFC-чипами. У травні 2018-го  у львівських трамваях запрацювала безконтактна оплата від Mastercard. Але й тут до повноцінного запуску електронного квитка слід почекати 2019 — чи й навіть 2020 — року. Європейський інвестиційний банк рекомендував українським містам запровадити єдиний електронний квиток. Ідею підхопили в Міністерстві інфраструктури. Представники відомства пообіцяли, що до кінця 2018 року запустять  в Україні наскрізний квиток формату автобус-залізниця-авіа. Проте цього так і не відбулося. Ще одним містом, де запровадження електронного квитка було відтерміноване, стала Вінниця. Тут далі укладених контрактів з компаніями-постачальниками обладнання справа поки не пішла. Не надто швидко рухалися в цьому напрямку й в українській столиці. Спочатку в травні дізналися про те, що автоматизовану систему обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті запустять протягом місяця. Згодом Київська міська державна адміністрація оголосила про запуск нового способу оплати за проїзд із 1 листопада в тестовому режимі. І вже аж у грудні 2018 року кияни змогли оплатити проїзд в наземному транспорті і метро пластиковими електронними картками та квитками з QR-кодом. Рік, що минає, був рясним на відкриття авіарейсів та вихід на український ринок міжнародних лоукостерів. Серед таких, приміром, друга (цього разу — вдала) спроба ірландської авіакомпанії Ryanair здійснювати авіаперевезення з України. Пам’ятаємо, як у 2017-му цей план зірвався. Одразу після виходу цей лоукостер оголосив низку можливостей для українців: Було оголошено перші напрямки польотів Ryanair з України. Розширено перелік доступних міст та рейсів з Польщі до України. Крім того, конкуренти почали рухатися — і до Борисполя зайдуть ще 2 авіакомпанії. Відзначилася новими рейсами і українська авіакомпанія SkyUp, яка розпочала польоти 19 травня 2018 року. Спочатку компанія виконувала чартерні рейси для туроператора Join UP! Згодом було оголошено маршрути, які офіційно дозволили це робитиукраїнському лоукостеру. Відтак компанія перейшла до виконання внутрішніх бюджетних польотів за маршрутами Київ-Одеса і Харків-Одеса. А нещодавно SkyUp відкрила продаж квитків з Києва до Іспанії. Угорський лоукостер Wizz Air на початку 2018-го анонсував розширення своєї мережі польотів, а це плюс 70 нових маршрутів. 16 рейсів — з трьох українських аеропортів: Київ-Жуляни, Львів і Харків. Паралельно в компанії повідомляли про поповнення українського повітряного флоту на один літак. В цілому, за 2018 рік Wizz Air запустив 5 нових маршрутів зі столиці: до Відня, Франкфурта-на-Майні, Берлін-Шенефельда, Лісабона і Таллінна. За перші 10 місяців 2018 року цей лоукостер перевіз рейсами до та з України понад 1,2 млн пасажирів. Щодо інших нових авіакомпаній та рейсів, то за цей час із українських летовищ відкривали рейси: грузинська авіакомпанія MyWay Airlines, лоукостер з ОАЕ FlyDubai, італійська бюджетна авіакомпанія Ernest Airlines, бельгійська компанія Brussels Airlines. А для тих, хто не надто любить літати, наприкінці вересня 2018 року почав курсувати потяг чотирьох столиць. Він обслуговує пасажирів за маршрутом Київ-Мінськ-Вільнюс-Рига. У 2018-му українська муніципальна влада затято боролася з рекламою, яка засмічує історичні центри українських міст. Пов’язане це з прийняттям відповідних законів і затверджених правил. На початку року міськрада Києва вирішила покласти край хаотичному розміщенню реклами у місті. Відтепер розміщення оголошень, інформаційно-агітаційних плакатів, листівок в тому числі рекламного змісту дозволяється виключно на призначених для цього місцях: інформаційних стендах, дошках. Тоді ж про наміри очистити Київ від засилля білбордів та інших носіїв зовнішньої реклами повідомляв і мер міста Віталій Кличко. У Дніпрі запропонували боротися із рекламою на стовпах за допомогою спеціальної обгортки з пухирцями. Вона, як запевняють, захистить місто від обклеювання вуличних ліхтарів рекламою. Влітку 2018-го стало відомо також про те, що з українських тротуарів приберуть кіоски та білборди. За новими Державними будівельними нормами, заборонено встановлення тимчасових споруд, рекламних та інших конструкцій на пішохідних зонах тротуарів при проектуванні та реконструкції вулиць. У Вінниці також вирішили, що центр міста потребує упорядкованої реклами на фасадах будівель. Там презентували концепцію єдиного оформлення вуличних вивісок. Практично одразу в цьому місті розпочався демонтаж рекламних вивісок старого зразка на комерційних будівлях. Львів також не лишився осторонь рекламних проблем. Рішення очистити історичний центр від усієї реклами пов’язане з прийняттям законопроекту Про внесення змін до закону України Про охорону культурної спадщини. Згідно з документом, нелегальною стане реклама в тій частині міста, яка визнана об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тривалий спротив рекламників упорядкуванню конструкцій можна пояснити просто: достатньо прочитати, скільки заробляють мегаполіси на білбордах, сітілайтах та інших рекламних носіях. За 2018 рік у нашій рубриці назбиралося чимало історій про цікавих дієвих людей, які, розбудовують своє місто та громаду. В лютому 2018-го редакція Na chasi відвідала київський IZONE, де організатори представляли результат дослідження культури, урбаністики й ідентичності 6 міст Донецької та Луганської областей. Співкоординаторка проекту Віта Базан розповіла про стереотипи щодо українського Сходу та власні висновки, зроблені після дослідження. У березні Юрій Грановський, співзасновник київської організації Агенти Змін розповідав про слабкі урбаністичні місця Києва, доказове проектування, а також про те, як команда намагається створити комфортний громадський простір, враховуючи потреби кожного, хто ним користуватиметься. Згодом в рамках спецпроекту 12 історій наша редакція розпитала співзасновників Агенти Змін, як  змінився дизайн міського простору за 27 років незалежності України. Квітень 2018-го запам’ятався історією, яку привезла зі Львова наша журналістка, — про Емаус-Оселю. Це — спільнота взаємодопомоги, що підтримує людей без постійного місця проживання. А ще у Львові думками про минуле та майбутнє міської громади та архітектурної спадщини поділився Юліан Чаплінський, головний архітектор цього міста. Також ми зайомили читачів із проектом Добровольці-вогнеборці, які на волонтерських засадах об’єднуються в команди, щоб допомагати пожежникам боротися із вогнем. А влітку Сергій Ровинський, директор Зеленого театру в Одесі, ділився успіхами та викликами проекту, який із закинутої непридатної території перетворив велику локацію на культурний осередок відпочинку.
Реклама 👇 Замовити

Novi štrafy, zakony ta «jevrobljahy»

Počnemo z novyh pravyl dorožńogo ruhu ta uśogo, ščo pov’jazane iz transportom v kraїni. Iz 1 sičnja 2018 roku vstanovleno novu maksymaľnu švydkisť ruhu dlja usih typiv transportnyh zasobiv v mežah naselenyh punktiv na terytoriї Ukraїny — 50 km/god.

Obmežyly švydkisť i dlja stolyčnyh vodiїv. U Kyjevi 1 lystopada 2018-go skasuvaly švydkisnyj režym. Teper vin dijatyme lyše z 1 kvitnja po 31 žovtnja ščorično. Ce značyť, ščo na dejakyh vulycjah stolyci їzdyty zi švydkistju 80 km/god zaboronjajeťsja.

Iz veresnja 2018 roku počaly dijaty novi pravyla parkuvannja ta novi pravyla pokarannja vodiїv, jaki ne oplačujuť parkovku abo zalyšajuť mašynu v zaboronenyh miscjah. Policija pry ćomu otrymala dozvil fiksuvaty porušennja na foto i video.

Takož u veresni 2018-go zaprovadyly obov’jazkove oblaštuvannja ostrivciv bezpeky na nereguľovanyh pišohidnyh perehodah čerez dorogy iz 4 ta biľše smugamy ruhu. Todi ž, voseny,  ukraїnśkyj parlament progolosuvav za zbiľšennja štrafiv u 17 raziv dlja vodiїv. Jdeťsja pro porušnykiv, jaki ignoruvatymuť pasky bezpeky u avtomobiljah čy blokuvatymuť systemy bezpeky «zagluškamy». Šče raniše ukraїnśkyj urjad zaboronyv vykorystannja avtobusiv, u jakyh vidsutni tahografy ta pasky bezpeky. Ščopravda, novi pravyla dlja pasažyrśkyh pereviznykiv nabuduť čynnosti lyše iz počatku 2019 roku.

Posyleno bulo j vidpovidaľnisť i za perebuvannja za kermom u netverezomu stani. Štrafy zbiľšyly vp’jatero — vid 17 do 51 tys grn. Ale, mabuť, najbiľšyj rezonans otrymala tema «jevrobljah». Vlasnyky avto na inozemnij rejestraciї neodnorazovo mitynguvaly pid stinamy Verhovnoї Rady, a očiľnyk ruhu naviť spalyv vlasnu nedeševu avtivku, načebto na znak protestu (ščopravda, ne zdobuv osoblyvyh sympatij u socmerežah, de jomu radyly krašče viddaty «jevrobljahu» na potreby bijciv na fronti). Kompromisnym variantom stalo uhvalennja 2 zakoniv stosovno avtivok iz nomeramy ta rejestracijeju v kraїnah JeS.

Čytajte takož: «Jevrobljaha» čy vžyvanyj elektromobiľ — i ščo ne tak z oboma variantamy

Municypaľnyj veloprokat v ukraїnśkyh mistah

Zapusk mižnarodnoї systemy veloprokatu Nextbike stav golovnoju novynoju dlja ukraїnśkyh mist. U 2015-2016 rokah Lviv stav peršym v Ukraїni, de z’javylasja systema gromadśkogo veloprokatu. A v 2018 roci tam zatverdyly novyj typ proїznogo dokumentu u miśkomu elektrotransporti: spiľni abonementy servisu veloprokatu Nextbike ta «Lvivelektrotransu».

Poperednja sproba zapusku ćogo veloprokatu vidbulasja u 2016 roci u Kyjevi. Potim v kvitni 2018-go anonsuvaly, ščo do počatku litńogo sezonu tam maje z’javytysja 27 punktiv veloprokatu zgidno z «Koncepcijeju rozvytku velosypednoї infrastruktury v Kyjevi». I tiľky v serpni 2018 roku stolycja znov stala eksperymentaľnym majdančykom dlja gromadśkogo prokatu. Šče odnym servisom prokatu dvokolisnogo transportu dlja kyjan stav Bike SharingNastupnym pislja stolyci stav Harkiv, potim pryjednalasja Vinnycja, a zgodom — Odesa. Ščopravda, v ćomu pivdennomu misti vzjaty naprokat velosyped možna bude z vesny 2019-go.

Čytajte takož: Jak i čy možna perevozyty velosyped u transporti?

Elektronni kvytky v gromadśkomu transporti

Iz počatkom 2018 roku tema zaprovadžennja elektronnyh kvytkiv dlja transportu v nyzci mist Ukraїny stala dovoli obgovorjuvanoju. Peršym mistom, jake perejšlo na bezkontaktnu systemu oplaty proїzdu stav Žytomyr. Tam novu systemu oplaty gromadśkogo transportu zaprovadyly šče v 2017 roci. Zgodom buv Harkiv, a v 2018 — Ternopiľ,  de rozrahovuvatysja možna za dopomogoju bezkontaktnyh bankivśkyh kartok ta smartfoniv iz NFC-čypamy. U travni 2018-go  u ľvivśkyh tramvajah zapracjuvala bezkontaktna oplata vid Mastercard. Ale j tut do povnocinnogo zapusku elektronnogo kvytka slid počekaty 2019 — čy j naviť 2020 — roku.

Jevropejśkyj investycijnyj bank rekomenduvav ukraїnśkym mistam zaprovadyty jedynyj elektronnyj kvytok. Ideju pidhopyly v Ministerstvi infrastruktury. Predstavnyky vidomstva poobicjaly, ščo do kincja 2018 roku zapustjať  v Ukraїni naskriznyj kvytok formatu «avtobus-zaliznycja-avia». Prote ćogo tak i ne vidbulosja. Šče odnym mistom, de zaprovadžennja elektronnogo kvytka bulo vidterminovane, stala Vinnycja. Tut dali ukladenyh kontraktiv z kompanijamy-postačaľnykamy obladnannja sprava poky ne pišla.

Ne nadto švydko ruhalysja v ćomu naprjamku j v ukraїnśkij stolyci. Spočatku v travni diznalysja pro te, ščo avtomatyzovanu systemu obliku oplaty proїzdu v miśkomu pasažyrśkomu transporti zapustjať protjagom misjacja. Zgodom Kyїvśka miśka deržavna administracija ogolosyla pro zapusk novogo sposobu oplaty za proїzd iz 1 lystopada v testovomu režymi. I vže až u grudni 2018 roku kyjany zmogly oplatyty proїzd v nazemnomu transporti i metro plastykovymy elektronnymy kartkamy ta kvytkamy z QR-kodom.

Novi aviarejsy ta rozvytok zaliznyčnogo spolučennja

Rik, ščo mynaje, buv rjasnym na vidkryttja aviarejsiv ta vyhid na ukraїnśkyj rynok mižnarodnyh loukosteriv. Sered takyh, prymirom, druga (ćogo razu — vdala) sproba irlandśkoї aviakompaniї Ryanair zdijsnjuvaty aviaperevezennja z Ukraїny. Pam’jatajemo, jak u 2017-mu cej plan zirvavsja. Odrazu pislja vyhodu cej loukoster ogolosyv nyzku možlyvostej dlja ukraїnciv:

Vidznačylasja novymy rejsamy i ukraїnśka aviakompanija SkyUp, jaka rozpočala poľoty 19 travnja 2018 roku. Spočatku kompanija vykonuvala čarterni rejsy dlja turoperatora Join UP! Zgodom bulo ogološeno maršruty, jaki oficijno dozvolyly ce robytyukraїnśkomu loukosteru. Vidtak kompanija perejšla do vykonannja vnutrišnih bjudžetnyh poľotiv za maršrutamy Kyїv-Odesa i Harkiv-Odesa. A neščodavno SkyUp vidkryla prodaž kvytkiv z Kyjeva do Ispaniї.

Ugorśkyj loukoster Wizz Air na počatku 2018-go anonsuvav rozšyrennja svojeї mereži poľotiv, a ce pljus 70 novyh maršrutiv. 16 rejsiv — z tŕoh ukraїnśkyh aeroportiv: Kyїv-Žuljany, Lviv i Harkiv. Paraleľno v kompaniї povidomljaly pro popovnennja ukraїnśkogo povitrjanogo flotu na odyn litak. V cilomu, za 2018 rik Wizz Air zapustyv 5 novyh maršrutiv zi stolyci: do Vidnja, Frankfurta-na-Majni, Berlin-Šenefeľda, Lisabona i Tallinna. Za perši 10 misjaciv 2018 roku cej loukoster pereviz rejsamy do ta z Ukraїny ponad 1,2 mln pasažyriv.

Ščodo inšyh novyh aviakompanij ta rejsiv, to za cej čas iz ukraїnśkyh letovyšč vidkryvaly rejsy:

A dlja tyh, hto ne nadto ljubyť litaty, naprykinci veresnja 2018 roku počav kursuvaty potjag «čotyŕoh stolyć». Vin obslugovuje pasažyriv za maršrutom «Kyїv-Minśk-Viľnjus-Ryga».

Jak mista borolysja iz reklamoju

U 2018-mu ukraїnśka municypaľna vlada zatjato borolasja z reklamoju, jaka zasmičuje istoryčni centry ukraїnśkyh mist. Pov’jazane ce z pryjnjattjam vidpovidnyh zakoniv i zatverdženyh pravyl. Na počatku roku miśkrada Kyjeva vyrišyla poklasty kraj haotyčnomu rozmiščennju reklamy u misti. Vidteper rozmiščennja ogološeń, informacijno-agitacijnyh plakativ, lystivok v tomu čysli reklamnogo zmistu dozvoljajeťsja vyključno na pryznačenyh dlja ćogo miscjah: informacijnyh stendah, doškah. Todi ž pro namiry očystyty Kyїv vid zasyllja bilbordiv ta inšyh nosiїv zovnišńoї reklamy povidomljav i mer mista Vitalij Klyčko.

U Dnipri zaproponuvaly borotysja iz reklamoju na stovpah za dopomogoju speciaľnoї obgortky z «puhyrcjamy». Vona, jak zapevnjajuť, zahystyť misto vid obklejuvannja vulyčnyh lihtariv reklamoju.

Vlitku 2018-go stalo vidomo takož pro te, ščo z ukraїnśkyh trotuariv pryberuť kiosky ta bilbordy. Za novymy Deržavnymy budiveľnymy normamy, zaboroneno vstanovlennja tymčasovyh sporud, reklamnyh ta inšyh konstrukcij na pišohidnyh zonah trotuariv pry proektuvanni ta rekonstrukciї vulyć.

U Vinnyci takož vyrišyly, ščo centr mista potrebuje uporjadkovanoї reklamy na fasadah budiveľ. Tam prezentuvaly koncepciju jedynogo oformlennja vulyčnyh vyvisok. Praktyčno odrazu v ćomu misti rozpočavsja demontaž reklamnyh vyvisok starogo zrazka na komercijnyh budivljah.

Lviv takož ne lyšyvsja ostoroń «reklamnyh» problem. Rišennja očystyty istoryčnyj centr vid usijeї reklamy pov’jazane z pryjnjattjam zakonoproektu «Pro vnesennja zmin do zakonu Ukraїny «Pro ohoronu kuľturnoї spadščyny». Zgidno z dokumentom, nelegaľnoju stane reklama v tij častyni mista, jaka vyznana ob’jektom vsesvitńoї spadščyny JuNESKO. Tryvalyj sprotyv reklamnykiv uporjadkuvannju konstrukcij možna pojasnyty prosto: dostatńo pročytaty, skiľky zarobljajuť megapolisy na bilbordah, sitilajtah ta inšyh reklamnyh nosijah.

Rik rozmov pro mista ta їhnih meškanciv

Za 2018 rik u našij rubryci nazbyralosja čymalo istorij pro cikavyh dijevyh ljudej, jaki, rozbudovujuť svoje misto ta gromadu. V ljutomu 2018-go redakcija Na chasi vidvidala kyїvśkyj IZONE, de organizatory predstavljaly rezuľtat doslidžennja kuľtury, urbanistyky j identyčnosti 6 mist Donećkoї ta Luganśkoї oblastej. Spivkoordynatorka proektu Vita Bazan rozpovila pro stereotypy ščodo ukraїnśkogo Shodu ta vlasni vysnovky, zrobleni pislja doslidžennja.

U berezni Jurij Granovśkyj, spivzasnovnyk kyїvśkoї organizaciї «Agenty Zmin» rozpovidav pro slabki urbanistyčni miscja Kyjeva, dokazove proektuvannja, a takož pro te, jak komanda namagajeťsja stvoryty komfortnyj gromadśkyj prostir, vrahovujučy potreby kožnogo, hto nym korystuvatymeťsja. Zgodom v ramkah specproektu «12 istorij» naša redakcija rozpytala spivzasnovnykiv «Agenty Zmin», jak  zminyvsja dyzajn miśkogo prostoru za 27 rokiv nezaležnosti Ukraїny.

Kviteń 2018-go zapam’jatavsja istorijeju, jaku pryvezla zi Lvova naša žurnalistka, — pro «Emaus-Oselju». Ce — spiľnota vzajemodopomogy, ščo pidtrymuje ljudej bez postijnogo miscja prožyvannja. A šče u Lvovi dumkamy pro mynule ta majbutnje miśkoї gromady ta arhitekturnoї spadščyny podilyvsja Julian Čaplinśkyj, golovnyj arhitektor ćogo mista.

Takož my zajomyly čytačiv iz proektom «Dobrovoľci-vogneborci», jaki na volonterśkyh zasadah ob’jednujuťsja v komandy, ščob dopomagaty požežnykam borotysja iz vognem. A vlitku Sergij Rovynśkyj, dyrektor «Zelenogo teatru» v Odesi, dilyvsja uspihamy ta vyklykamy proektu, jakyj iz zakynutoї neprydatnoї terytoriї peretvoryv velyku lokaciju na kuľturnyj oseredok vidpočynku.

U 2019-mu my prodovžymo rozpovidaty pro najkrašči praktyky ta zminy v ukraїnśkyh mistah, tož zalyšajtesja z namy u socmerežah ta na sajti

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: