Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Ukraїnśka promyslovisť ta energetyka — trendy 2018-go

Українська промисловість та енергетика — тренди 2018-го

Protjagom 27 rokiv nezaležnosti Ukraїny častka promyslovosti v ekonomici skorotylasja majže vdviči. Dvi ekonomični kryzy, nevdala pryvatyzacija, tymčasova okupacija Krymu ta častyny ukraїnśkogo Shodu zavdaly negatyvnogo vplyvu na ukraїnśku promyslovisť ta energetyku. Ta čy vse nastiľky pogano?
Протягом 27 років незалежності України частка промисловості в економіці скоротилася майже вдвічі. Дві економічні кризи, невдала приватизація, тимчасова окупація Криму та частини українського Сходу завдали негативного впливу на українську промисловість та енергетику. Та чи все настільки погано?
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Що ми розвиваємо та куди експортуємо; про що говорять показники української промисловості; і найголовніше – про які українські дітища у сфері індустрії знає увесь світ? Розповідаємо у рамках спецпроекту 12 історій. Україна володіє потужною енергетичною системою. Енергетика складається з теплоелектростанцій та теплоелектроцентралей, цілої мережі атомних станцій, гідроелектростанцій, вітрових та сонячних станцій. Власне, акцент саме на відновлюваній енергетиці робить Україна на державному рівні. Ключовий доказ тому – нещодавно створене Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України. Проте темпи запровадження екологічно чистої енергії поки що відстають від світових трендів. Нещодавно презентували Дорожню карту розвитку відновлювальної енергетики України до 2020 року. Такий документ, переконані в Держенергоефективності, сприятиме залученню інвестицій у розвиток сфери зеленої енергетики України. Ледь чи не щотижня в українських ЗМІ виходить новина про ще одну відкриту сонячну чи вітрову електростанцію. Інвесторами у цих проектах стають закордонні компанії. Бажання України розвивати відновлювальну енергетику та нарощувати м’язи у цій царині промисловості оцінили і на європейському континенті, і світові інвестори. Україна входить до низки міжнародних об’єднань, підписавши протягом кількох останніх років добрий десяток меморандумів та угод щодо співпраці.  Серед тих, хто співпрацює з Україною в питаннях енергоефективності: Європейська Комісія; Організація економічного співробітництва та розвитку; Міжнародне агентство з відновлюваної енергетики; Австрійське енергетичне агентство; Міжнародне енергетичне агентство; Німецька урядова компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit; Центр відновлюваних джерел енергії Грецької Республіки; Секретаріат Енергетичної Хартії; Шведське енергетичне агентство; Німецьке енергетичне агентство; Французьке агентство з питань довкілля та енергоуправління; Словацьке інноваційне енергетичне агентство; Агентство США з міжнародного розвитку. Нафтогазова промисловість України представлена 6 нафтопереробними заводами загальною потужністю первинної переробки 51-54 млн тонн нафти протягом року. Провідним підприємством паливно-енергетичного комплексу є Національна акціонерна компанія Нафтогаз України. Тут виробляють 1/10 ВВП України та забезпечують 5% надходжень до Державного бюджету. Єдиним власником НАК Нафтогаз України є держава в особі Кабінету Міністрів України. Осередками розвитку хімічної промисловості є Донеччина, Луганщина, Придніпров’я та Прикарпаття. У містах, де знаходяться хімічні підприємства, зараз намагаються запроваджувати нові безвідходні технології, модернізують та розвивають можливості очисних споруд та фільтрів. У першому десятиріччі незалежності скорочувалися обсяги власного виробництва в українських підприємствах за всіма видами продукції, крім тих, що йшли на експорт. Лише в останні 2-3 роки виробники добрив почали нарощувати потужності. Основна частка у виробництві припадає на мінеральні добрива і аміак, які, в основному, експортує Україна. Основними покупцями є Індія, Бразилія, Туреччина, Мексика, Пакистан, Нігерія. Варто відзначити, що у вересні 2018-го презентовано Стратегію розвитку хімічної галузі України до 2030 року. Мета – покращення кількісних показників у цій царині індустрії, оскільки частка хімічної продукції в загальному експорті України з 2012 року по 2017-й впала з 6,2% до 4,7%. Кількість робочих місць у галузі за цей же період скоротилася в 1,5 рази. У 2017 році порівняно з 2012 роком обсяги експорту хімічної продукції зменшились в 3,4 рази (з $5 млрд до $1,4 млрд). Наразі Стратегія – на розгляді у державного керівництва, і, схоже на те, що від її позитивного розгляду залежить успішне майбутнє українського хімпрому. Частка металургії у ВВП країни становить близько 38%, у промисловому виробництві − 27,3%, експорті — 34,2%. В Україні існує значний науково-дослідний і конструкторський потенціал щодо металургійного виробництва. Говоримо, найперше, про наявність спеціалізованих наукових установ: як самостійних, так і інтегрованих у підприємства. Вказана царина індустрії – інвестиційно приваблива. Вона забезпечує понад 25% промислового виробництва держави, дає близько 40% валютних надходжень в Україну і понад 10% надходжень до Державного бюджету. Україна є одним з лідерів серед країн-виробників чорних металів у світі. До 2008 року посідала 7 місце за обсягом виробництва сталі і 3 місце — за обсягом експорту металопродукції. Країна входить до десятки найбільших виробників і експортерів металу. Понад 80% металопродукції експортується до країн Європи, Азії, Близького Сходу, Південної Америки.   Підприємства металургії зосереджені географічно на Донеччині, у Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Полтавській областях та на Кропивниччині. Чимало металургійних підприємств залишилися на тимчасово окупованій території України. Внаслідок анексії Автономної Республіки Крим та збройного конфлікту на Сході України ця галузь втратила потужності, ринки сировини та збуту своєї продукції. Масштаби втрат ще будуть оцінені, але вже сьогодні є цікава цифра – 391,7 млрд грн  чистого збитку промислових підприємств за 2014-2016 роки, після яких вони почали оговтуватись лише у 2017 році. У передвоєнний 2013 рік, Крим, Донецька та Луганська області повноцінно забезпечили майже 25% реалізованої промислової продукції в Україні, - коментує ситуацію кандидат економічних наук Костянтин Денисов. Попри значний внесок галузі в українську економіку, саме металургійні підприємства несуть найбільшої шкоди навколишньому середовищу. Процеси виплавки чавуну і переробки його на сталь супроводжуються викидом в атмосферу сірчистого газу, марганцю, доменного газу, сполук мишяку, фосфору, сурми, свинцю, пари ртуті і рідких металів, ціанистого водню і смолистих речовин. Рахунок йде, на жаль, на кілограми. Наприклад, можна одержувати високоякісну сталь, оминаючи стадію виробництва чавуну в доменних печах. Це — метод безперервного лиття сталі через шлакове переплавлення. У такому разі відпадає необхідність у збагачувальних коксохімічних заводах і доменних печах. Почистішає навколишнє середовище, позбавившись кіптяви, диму, окислів доменного й коксохімічного виробництва. Глибока технологічна модернізація сталеплавильного виробництва має на меті повну відмову від використання мартенів. Але це потребує значних коштів і чимало часу. Приміром, Франція започаткувала реконструкцію своєї металургійної галузі понад 30 років тому і протягом 10-15 років щороку витрачала на ці цілі понад $2 млрд, або близько $80 на тонну сталі. Це дало змогу французьким металургам значно підвищити технічний і технологічний рівень галузі. Сьогодні всю сталь у Франції виплавляють у конвертерах. Роботи в цьому напрямі започатковані і в Україні. Приклад – Маріупольський металургійний комбінат. Підприємство знаходиться в місті на узбережжі Азовського моря. Має повний металургійний цикл, забезпечує сировиною інші металургійні підприємства України. Комбінат експортує свою продукцію до понад 50 країн світу. До 2020 року підприємство планують повністю закутати в  рукавні фільтри із сіркоочищення. На металургійному комбінаті займаються модернізацією наявного обладнання, введенням нових сучасних виробничих потужностей та удосконаленням технологічних процесів. Раніше цей меткомбінат увійшов до десятки підприємств України, які несуть найбільшої шкоди навколишньому середовищу. Втім одразу після цього горезвісного рейтингу на підприємстві стартував найбільший за всю історію незалежної України інвестиційний екологічний проект реконструкції агломераційної фабрики. Наразі триває його реалізація, а екологічні показники вже покращилися, запевняють на підприємстві. Нова система газоочищення аглофабрики передбачає три стадії очищення агломераційних газів у рукавних фільтрах. Грубе очищення від пилу проходить у високоефективних циклонах останнього покоління і в реакційній зоні. Тонке доочищення газового потоку виконується на рукавному фільтрі сіркоочищення. Система газоочисного устаткування повністю герметична та передбачає повторне використання у виробництві вловленого пилу, – наголошують на підприємстві. Технічні рішення, які зараз впроваджують у Маріуполі, відповідають світовим практикам, у тому числі – у сфері охорони довкілля. Українська гордість у машинобудуванні орієнтована на небо та космічні простори, а наші технологічні розробки використовує, без перебільшення, вся планета. Провідним центром серед них є конструкторське бюро Південне та виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод у Дніпрі. Саме тут сконструйовано й вироблено понад 400 штучних супутників Землі. Також тут створюють та серійно виробляють ракети-носїї, космічні апарати, системи управління, орієнтації і траекторних вимірювань тощо. Україна відома також: апаратурою стикування Курс для Міжнародної космічної станції, системами наведення ракет, апаратурою систем керування для космічних комплексів Союз, Прогрес, Протон, об’єктами наземної інфраструктури: контрольно-коригуючі станції для глобальних навігаційних супутникових систем, мережею спостережень геофізичних явищ тощо. Також Україна — серед небагатьох країн світу, що володіють повним циклом створення авіаційної техніки. Такий цикл авіапромисловості має лише 5-6 країн у світі. Деякі моделі літаків типу АН випереджають аналогічні світові зразки на 3-4 роки. Літакобудування є однією з найбільш прибуткових і в той же час найбільш капіталомістких галузей машинобудування. Державне підприємство Антонов — серед знакових українських компаній цієї сфери. Це — концерн, до якого входять конструкторське бюро, комплекс лабораторій, експериментальний завод та випробувальний комплекс для розробки та сертифікації літаків. Саме тут збудували найпотужніший, найдовший і найбільший літак у світі: АН-225 Мрія. Беззаперечна гордість України. На рахунку літака — 240 світових рекордів, що є безпрецедентним випадком в історії авіації. АН-225 оснащений електродистанційною системою керування та здійснював польоти у складі української авіакомпанії Авіалінії Антонова. Після кризи 2014 року зріс інтерес до українських брендів. З одного боку — через нижчу вартість, аніж у розрекламованих закордонних виробників. З іншого — через суттєве зростання якості українського продукту. Тепер паралельно розвивається як легка промисловість на базі фабрик, так і окреме виробництво персональних брендів та лімітованих колекцій. Хтось із цих виробників вже перейшов до відкриття десятків власних магазинів у регіонах, а хтось поки що працює над індивідуальними замовленнями у Instagram. Свій внесок на користь останніх робить і співпраця між виробниками та блогерами у соцмережах. За минулі 5 років можна нарахувати чимало історій успіху інді-брендів — деякі з них переросли у окремий бізнес із широкими масштабами реалізації. Наводимо лише декілька українських брендів із сотень присутніх на ринку. Одяг — одна із категорій товарів, попит на яку не спадає навіть у найбільш кризові моменти. Це дало змогу якісно зростати таким виробникам, як Vovk. Це — український бренд авторського одягу, створений сімейною парою: Тетяною та Віталієм Семенченко. В асортименті – десятки видів суконь, блузи, спідниці, світшоти і штани. Для бренду характерні яскраві кольори, принти і висока якість. Часто можна спіймати сезон знижок, за демократичною ціною оновивши гардероб. Проте українці шиють не лише одяг. Tuto Vzuto – бренд жіночого взуття, який заснували Зоя Волкотруб і Микола Сердюк у 2012 році. Майстри роблять броги, черевики, класичні туфлі, ботильйони, кеди, балетки на високій підошві, сандалі. Все взуття виготовлене з якісних матеріалів: шкіра, нубук, велюр, спилок, краст. L.A.P.T.I. — бренд взуття, що має одеську душу та італійську увагу до деталей. Матеріали, з яких майстри створюють взуття, використовують також такі відомі світові бренди. Їхня унікальність і позиціонування полягає у створенні українського взуття відмінної якості за доступними цінами. Проект KARABADGAK створений, щоб запропонувати українському покупцеві якісне взуття ручної роботи. Бренд виготовляє взуття зі шкіри та замші, привезеної з Італії та Іспанії. В асортименті є чоловіче та жіноче взуття для будь-якого сезону, більшість моделей – на низькому ходу. Інша сфера, яка зростає — це ювелірна справа. Такі бренди, як Kochut, SOVA Jewelry, Monisto – автори ювелірних виробів на основі натурального каміння, дорогоцінних та напівдорогоцінних металів. Вони пропонують як індивідуальні, так і мас-маркетові товари, і навіть відкривають власні магазини. Домашній текстиль та аксесуари українського виробника теж мають свою широку аудиторію (Gifty, Dodo Socks, Broccoli, Kidecor, Pjm’s Crew, Kolysky). А деякі бренди, такі як Devo Home, виготовляють речі, одяг і навіт шуби з натуральної сировини, доволі екзотичної для українського ринку — йдеться про коноплі. Українські виробники в сегменті легкої промисловості також активно підкорюють не лише Європу, але й заокеанські ринки. У цьому їм допомагає платформа колективного фінансування Kickstarter. Серед проектів, що вистрілили саме таким чином — іграшки-конструктори UGears, плетені речі Ohhio, куртки Авіація Галичини. Активно розвиваються інді-бренди, що виробляють речі та аксесуари для мандрівників та любителів суворих видів відпочинку — Seven Mountains, Hard, GIN Travel. Працюють не лише окремі виробники — але й цілі фабрики, які створюють брендовий одяг не лише для українських марок. Європейці вже мали змогу оцінити якість роботи українських підрядників: Євроінтеграція допомагає розвитку української економіки та, зокрема, промисловості. Угода про зону вільної торгівлі України з ЄС набула чинності 1 січня 2016 року.  Низка українських компаній створюють своє виробництво від початку таким чином, аби орієнтуватися на експорт продукції до Європи. В лідерах експорту України – олія як продукт переробки, зернові культури – пшениця, кукурудза тощо, цукор, кондитерські вироби, овочі і фрукти, борошномельна продукція. Зростання відбувається по всіх продуктах аграрної галузі. За 2016 рік зросло постачання соєвих бобів, м’яса птиці. Понад 15 українських підприємств, які виробляють молочну продукцію, вже вийшли на ринки ЄС і нарощують поставки своєї продукції туди. Ще один приклад — завод Beehive із виробництва та переробки меду. Процес виробництва там триває за міжнародними стандартами, а торговельні представництва відкриті і на європейському континенті. За даними Державної служби статистики, у промисловості очікується зростання виробництва за підсумками 2018 року. Однак позитивні тренди не усувають наявні ризики. Серед них аналітики Держстату виокремлюють ті, на які варто звернути увагу: Погіршення зовнішньої кон’юнктури, девальваційні процеси на фоні ускладнень із здійсненням зовнішніх запозичень; Дефіцит енергетичного вугілля; Загострення ситуації на сході країни; Обмеження судноплавства в Азовському морі та Керченській протоці з боку держави-агресора. Згідно з Угодою про асоціацію, Європейський Союз вимагає від України покращення умов для ведення бізнесу. У березні 2018 року Україна і ЄС підписали дорожню карту інтеграції української промисловості в ланцюжок доданої вартості європейської продукції. Проте перші результати ми зможемо побачити лише у 2019—2020 роках. Прочитати інші з 12 історій

Ščo my rozvyvajemo ta kudy eksportujemo; pro ščo govorjať pokaznyky ukraїnśkoї promyslovosti; i najgolovniše – pro jaki ukraїnśki «dityšča» u sferi industriї znaje uveś svit? Rozpovidajemo u ramkah specproektu «12 istorij».

Investycija u styhiju: jak zelena energetyka rozvyvaje ukraїnśku ekonomiku

Ukraїna volodije potužnoju energetyčnoju systemoju. Energetyka skladajeťsja z teploelektrostancij ta teploelektrocentralej, ciloї mereži atomnyh stancij, gidroelektrostancij, vitrovyh ta sonjačnyh stancij. Vlasne, akcent same na vidnovljuvanij energetyci robyť Ukraїna na deržavnomu rivni. Ključovyj dokaz tomu – neščodavno stvorene Deržavne agentstvo z energoefektyvnosti ta energozberežennja Ukraїny. Prote tempy zaprovadžennja ekologično čystoї energiї poky ščo vidstajuť vid svitovyh trendiv.

Jak rozvyvajeťsja ukraїnśka promyslovisť — trendy 2018-go

Džerelo ćogo ta podaľšyh slajdiv: businessviews.com.ua

Neščodavno prezentuvaly Dorožnju kartu rozvytku vidnovljuvaľnoї energetyky Ukraїny do 2020 roku. Takyj dokument, perekonani v Derženergoefektyvnosti, spryjatyme zalučennju investycij u rozvytok sfery zelenoї energetyky Ukraїny. Leď čy ne ščotyžnja v ukraїnśkyh ZMI vyhodyť novyna pro šče odnu vidkrytu sonjačnu čy vitrovu elektrostanciju. Investoramy u cyh proektah stajuť zakordonni kompaniї.

Jak rozvyvajeťsja ukraїnśka promyslovisť — trendy 2018-go

Jak rozvyvajeťsja ukraїnśka promyslovisť — trendy 2018-go

Bažannja Ukraїny rozvyvaty vidnovljuvaľnu energetyku ta naroščuvaty m’jazy u cij caryni promyslovosti ocinyly i na jevropejśkomu kontynenti, i svitovi investory. Ukraїna vhodyť do nyzky mižnarodnyh ob’jednań, pidpysavšy protjagom kiľkoh ostannih rokiv dobryj desjatok memorandumiv ta ugod ščodo spivpraci. 

Ukraїnśka promyslovisť ta energetyka — trendy 2018-go 1
Perši kroky do realizaciї energoefektyvnosti ta vidnovljuvanoї energetyky vže zrobleno. Pro ce svidčyť perelik inozemnyh partneriv Ukraїny. U ńomu — 13 mižnarodnyh organizacij vysokogo rivnja

Sered tyh, hto spivpracjuje z Ukraїnoju v pytannjah energoefektyvnosti:

  • Jevropejśka Komisija;
  • Organizacija ekonomičnogo spivrobitnyctva ta rozvytku;
  • Mižnarodne agentstvo z vidnovljuvanoї energetyky;
  • Avstrijśke energetyčne agentstvo;
  • Mižnarodne energetyčne agentstvo;
  • Nimećka urjadova kompanija Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit;
  • Centr vidnovljuvanyh džerel energiї Grećkoї Respubliky;
  • Sekretariat Energetyčnoї Hartiї;
  • Švedśke energetyčne agentstvo;
  • Nimećke energetyčne agentstvo;
  • Francuźke agentstvo z pytań dovkillja ta energoupravlinnja;
  • Slovaćke innovacijne energetyčne agentstvo;
  • Agentstvo SŠA z mižnarodnogo rozvytku.

Naftogazovyj gigant, jakyj naležyť deržavi

Naftogazova promyslovisť Ukraїny predstavlena 6 naftopererobnymy zavodamy zagaľnoju potužnistju pervynnoї pererobky 51-54 mln tonn nafty protjagom roku. Providnym pidpryjemstvom palyvno-energetyčnogo kompleksu je Nacionaľna akcionerna kompanija «Naftogaz Ukraїny». Tut vyrobljajuť 1/10 VVP Ukraїny ta zabezpečujuť 5% nadhodžeń do Deržavnogo bjudžetu. Jedynym vlasnykom NAK «Naftogaz Ukraїny» je deržava v osobi Kabinetu Ministriv Ukraїny.

Jak rozvyvajeťsja ukraїnśka promyslovisť — trendy 2018-go

Jak Ukraїna zabezpečuje dobryvamy uveś svit

Oseredkamy rozvytku himičnoї promyslovosti je Doneččyna, Luganščyna, Prydniprov’ja ta Prykarpattja. U mistah, de znahodjaťsja himični pidpryjemstva, zaraz namagajuťsja zaprovadžuvaty novi bezvidhodni tehnologiї, modernizujuť ta rozvyvajuť možlyvosti očysnyh sporud ta fiľtriv.

U peršomu desjatyričči nezaležnosti skoročuvalysja obsjagy vlasnogo vyrobnyctva v ukraїnśkyh pidpryjemstvah za vsima vydamy produkciї, krim tyh, ščo jšly na eksport. Lyše v ostanni 2-3 roky vyrobnyky dobryv počaly naroščuvaty potužnosti. Osnovna častka u vyrobnyctvi prypadaje na mineraľni dobryva i amiak, jaki, v osnovnomu, eksportuje Ukraїna. Osnovnymy pokupcjamy je Indija, Brazylija, Tureččyna, Meksyka, Pakystan, Nigerija.

V Ukraїni pracjuje 8 velykyh vyrobnykiv dobryv, 6 iz jakyh specializujuťsja na azotnyh dobryvah i je osnovoju eksportnogo i vyrobnyčogo potencialu deržavy

Varto vidznačyty, ščo u veresni 2018-go prezentovano Strategiju rozvytku himičnoї galuzi Ukraїny do 2030 roku. Meta – pokraščennja kiľkisnyh pokaznykiv u cij caryni industriї, oskiľky častka himičnoї produkciї v zagaľnomu eksporti Ukraїny z 2012 roku po 2017-j vpala z 6,2% do 4,7%. Kiľkisť robočyh misć u galuzi za cej že period skorotylasja v 1,5 razy. U 2017 roci porivnjano z 2012 rokom obsjagy eksportu himičnoї produkciї zmenšylyś v 3,4 razy (z $5 mlrd do $1,4 mlrd).

Čytajte takož: Jak na Ivano-Frankivščyni stvorjujuť cement dlja Jevropy

Narazi Strategija – na rozgljadi u deržavnogo kerivnyctva, i, shože na te, ščo vid її pozytyvnogo rozgljadu zaležyť uspišne majbutnje ukraїnśkogo himpromu.

«Jak gartuvalasja staľ»: čym žyve metalurgijna promyslovisť

Častka metalurgiї u VVP kraїny stanovyť blyźko 38%, u promyslovomu vyrobnyctvi − 27,3%, eksporti — 34,2%. V Ukraїni isnuje značnyj naukovo-doslidnyj i konstruktorśkyj potencial ščodo metalurgijnogo vyrobnyctva. Govorymo, najperše, pro najavnisť specializovanyh naukovyh ustanov: jak samostijnyh, tak i integrovanyh u pidpryjemstva.

Vkazana caryna industriї – investycijno pryvablyva. Vona zabezpečuje ponad 25% promyslovogo vyrobnyctva deržavy, daje blyźko 40% valjutnyh nadhodžeń v Ukraїnu i ponad 10% nadhodžeń do Deržavnogo bjudžetu.

Ukraїna je odnym z lideriv sered kraїn-vyrobnykiv čornyh metaliv u sviti. Do 2008 roku posidala 7 misce za obsjagom vyrobnyctva stali i 3 misce — za obsjagom eksportu metaloprodukciї. Kraїna vhodyť do desjatky najbiľšyh vyrobnykiv i eksporteriv metalu. Ponad 80% metaloprodukciї eksportujeťsja do kraїn Jevropy, Aziї, Blyźkogo Shodu, Pivdennoї Ameryky.  

Zgidno z danymy Worldsteel, v červni 2018 roku Ukraїna pidnjalasja z 14-go na 12-te misce v rejtyngu svitovyh vyrobnykiv stali, vyperedyvšy Tajvań i Meksyku

Ukraїnśka promyslovisť ta energetyka — trendy 2018-go 2
Eksport metalurgijnoї produkciї za I pivriččja 2018 roku sklav $5 mlrd – ce majže na 23% biľše za analogičnyj period 2017-go

Pidpryjemstva metalurgiї zoseredženi geografično na Doneččyni, u Dnipropetrovśkij, Zaporiźkij, Luganśkij, Poltavśkij oblastjah ta na Kropyvnyččyni. Čymalo metalurgijnyh pidpryjemstv zalyšylysja na tymčasovo okupovanij terytoriї Ukraїny. Vnaslidok aneksiї Avtonomnoї Respubliky Krym ta zbrojnogo konfliktu na Shodi Ukraїny cja galuź vtratyla potužnosti, rynky syrovyny ta zbutu svojeї produkciї.

«Masštaby vtrat šče buduť ocineni, ale vže śogodni je cikava cyfra – 391,7 mlrd grn  čystogo zbytku promyslovyh pidpryjemstv za 2014-2016 roky, pislja jakyh vony počaly ogovtuvatyś lyše u 2017 roci. U peredvojennyj 2013 rik, Krym, Donećka ta Luganśka oblasti povnocinno zabezpečyly majže 25% realizovanoї promyslovoї produkciї v Ukraїni», – komentuje sytuaciju kandydat ekonomičnyh nauk Kostjantyn Denysov.

Čytajte takož: JeBRR nadaje investyciї na modernizaciju metalurgijnogo giganta Ukraїny

Popry značnyj vnesok galuzi v ukraїnśku ekonomiku, same metalurgijni pidpryjemstva nesuť najbiľšoї škody navkolyšńomu seredovyšču. Procesy vyplavky čavunu i pererobky jogo na staľ suprovodžujuťsja vykydom v atmosferu sirčystogo gazu, margancju, domennogo gazu, spoluk myš’jaku, fosforu, surmy, svyncju, pary rtuti i ridkyh metaliv, cianystogo vodnju i smolystyh rečovyn. Rahunok jde, na žaľ, na kilogramy.

Za danymy aerokosmičnyh zjomok snigovogo pokryvu, zona diї pidpryjemstv čornoї metalurgiї prostjagajeťsja na vidstań do 60 km vid džerel zabrudnennja. Ale ukraїnśki fahivci znajuť, jak minimizuvaty škidlyvyj vplyv metalurgiї na ekologiju ta vže aktyvno pracjujuť nad cym

Napryklad, možna oderžuvaty vysokojakisnu staľ, omynajučy stadiju vyrobnyctva čavunu v domennyh pečah. Ce — metod bezperervnogo lyttja stali čerez «šlakove pereplavlennja». U takomu razi vidpadaje neobhidnisť u zbagačuvaľnyh koksohimičnyh zavodah i domennyh pečah. Počystišaje navkolyšnje seredovyšče, pozbavyvšyś kiptjavy, dymu, okysliv domennogo j koksohimičnogo vyrobnyctva.

Glyboka tehnologična modernizacija staleplavyľnogo vyrobnyctva maje na meti povnu vidmovu vid vykorystannja marteniv. Ale ce potrebuje značnyh koštiv i čymalo času. Prymirom, Francija započatkuvala rekonstrukciju svojeї metalurgijnoї galuzi ponad 30 rokiv tomu i protjagom 10-15 rokiv ščoroku vytračala na ci cili ponad $2 mlrd, abo blyźko $80 na tonnu stali. Ce dalo zmogu francuźkym metalurgam značno pidvyščyty tehničnyj i tehnologičnyj riveń galuzi. Sogodni vsju staľ u Franciї vyplavljajuť u konverterah.

Roboty v ćomu naprjami započatkovani i v Ukraїni. Pryklad – Mariupoľśkyj metalurgijnyj kombinat. Pidpryjemstvo znahodyťsja v misti na uzberežži Azovśkogo morja. Maje povnyj metalurgijnyj cykl, zabezpečuje syrovynoju inši metalurgijni pidpryjemstva Ukraїny. Kombinat eksportuje svoju produkciju do ponad 50 kraїn svitu. Do 2020 roku pidpryjemstvo planujuť povnistju «zakutaty» v  rukavni fiľtry iz sirkoočyščennja. Na metalurgijnomu kombinati zajmajuťsja modernizacijeju najavnogo obladnannja, vvedennjam novyh sučasnyh vyrobnyčyh potužnostej ta udoskonalennjam tehnologičnyh procesiv.

Raniše cej metkombinat uvijšov do desjatky pidpryjemstv Ukraїny, jaki nesuť najbiľšoї škody navkolyšńomu seredovyšču. Vtim odrazu pislja ćogo gorezvisnogo rejtyngu na pidpryjemstvi startuvav najbiľšyj za vsju istoriju nezaležnoї Ukraїny investycijnyj ekologičnyj proekt rekonstrukciї aglomeracijnoї fabryky. Narazi tryvaje jogo realizacija, a ekologični pokaznyky vže pokraščylysja, zapevnjajuť na pidpryjemstvi.

Zagaľni investyciї v proekt sklaly blyźko $220 mln. Pislja realizaciї proektu pidpryjemstvo dosjagne mižnarodnyh ekologičnyh standartiv ščodo vykydiv pylu ta oksydu sirky

«Nova systema gazoočyščennja aglofabryky peredbačaje try stadiї očyščennja aglomeracijnyh gaziv u rukavnyh fiľtrah. Grube očyščennja vid pylu prohodyť u vysokoefektyvnyh cyklonah ostanńogo pokolinnja i v reakcijnij zoni. Tonke doočyščennja gazovogo potoku vykonujeťsja na rukavnomu fiľtri sirkoočyščennja. Systema gazoočysnogo ustatkuvannja povnistju germetyčna ta peredbačaje povtorne vykorystannja u vyrobnyctvi vlovlenogo pylu», – nagološujuť na pidpryjemstvi. Tehnični rišennja, jaki zaraz vprovadžujuť u Mariupoli, vidpovidajuť svitovym praktykam, u tomu čysli – u sferi ohorony dovkillja.

Ukraїnśka promyslovisť ta energetyka — trendy 2018-go 3
Sered providnyh galuzej — promyslovisť, orijentovana na kosmos. V Ukraїni je majže 40 velykyh pidpryjemstv ta bagato malyh i serednih kompanij-rozrobnykiv i nezaležnyh naukovo-doslidnyh laboratorij

Orijentyr na kosmos ta nebo

Ukraїnśka gordisť u mašynobuduvanni orijentovana na nebo ta kosmični prostory, a naši tehnologični rozrobky vykorystovuje, bez perebiľšennja, vsja planeta. Providnym centrom sered nyh je konstruktorśke bjuro «Pivdenne» ta vyrobnyče ob’jednannja «Pivdennyj mašynobudivnyj zavod» u Dnipri. Same tut skonstrujovano j vyrobleno ponad 400 štučnyh suputnykiv Zemli. Takož tut stvorjujuť ta serijno vyrobljajuť rakety-nosїї, kosmični aparaty, systemy upravlinnja, orijentaciї i traektornyh vymirjuvań toščo.

Čytajte takož: Zazyrnuty pid fjuzeljaž — vnutrišnja modernizacija «Antonova»

Ukraїna vidoma takož:

  • aparaturoju stykuvannja «Kurs» dlja Mižnarodnoї kosmičnoї stanciї,
  • systemamy navedennja raket,
  • aparaturoju system keruvannja dlja kosmičnyh kompleksiv «Sojuz», «Progres», «Proton»,
  • ob’jektamy nazemnoї infrastruktury: kontroľno-korygujuči stanciї dlja globaľnyh navigacijnyh suputnykovyh system, merežeju sposterežeń geofizyčnyh javyšč toščo.

Rakety-nosiї «Kosmos», «Interkosmos», «Cyklon-2», «Cyklon-3», ščo buly stvoreni na bazi bojovyh raket, vyvely na orbity štučnyh suputnykiv ponad 1100 kosmičnyh aparativ, vidigravšy značnu roľ v osvojenni kosmičnogo prostoru

Takož Ukraїna — sered nebagaťoh kraїn svitu, ščo volodijuť povnym cyklom stvorennja aviacijnoї tehniky. Takyj cykl aviapromyslovosti maje lyše 5-6 kraїn u sviti. Dejaki modeli litakiv typu AN vyperedžajuť analogični svitovi zrazky na 3-4 roky. Litakobuduvannja je odnijeju z najbiľš prybutkovyh i v toj že čas najbiľš kapitalomistkyh galuzej mašynobuduvannja.

Deržavne pidpryjemstvo «Antonov» — sered znakovyh ukraїnśkyh kompanij cijeї sfery. Ce — koncern, do jakogo vhodjať konstruktorśke bjuro, kompleks laboratorij, eksperymentaľnyj zavod ta vyprobuvaľnyj kompleks dlja rozrobky ta sertyfikaciї litakiv. Same tut zbuduvaly najpotužnišyj, najdovšyj i najbiľšyj litak u sviti: AN-225 «Mrija». Bezzaperečna gordisť Ukraїny. Na rahunku litaka — 240 svitovyh rekordiv, ščo je bezprecedentnym vypadkom v istoriї aviaciї. AN-225 osnaščenyj elektrodystancijnoju systemoju keruvannja ta zdijsnjuvav poľoty u skladi ukraїnśkoї aviakompaniї «Avialiniї Antonova».

Ukraїnśka promyslovisť ta energetyka — trendy 2018-go 4
Protjagom ostannih rokiv ukraїnśkyj rynok vse aktyvniše «zbagačujeťsja» produkcijeju vlasnogo vyrobnyctva: ukraїnci nadajuť perevagu jakisnišym rečam made in Ukraine

Legka promyslovisť: jak ukraїnśki brendy jduť u svit

Pislja kryzy 2014 roku zris interes do ukraїnśkyh brendiv. Z odnogo boku — čerez nyžču vartisť, aniž u rozreklamovanyh zakordonnyh vyrobnykiv. Z inšogo — čerez suttjeve zrostannja jakosti ukraїnśkogo produktu. Teper paraleľno rozvyvajeťsja jak legka promyslovisť na bazi fabryk, tak i okreme vyrobnyctvo personaľnyh brendiv ta limitovanyh kolekcij. Htoś iz cyh vyrobnykiv vže perejšov do vidkryttja desjatkiv vlasnyh magazyniv u regionah, a htoś poky ščo pracjuje nad indyviduaľnymy zamovlennjamy u Instagram. Svij vnesok na korysť ostannih robyť i spivpracja miž vyrobnykamy ta blogeramy u socmerežah.

Za mynuli 5 rokiv možna narahuvaty čymalo istorij uspihu indi-brendiv — dejaki z nyh pererosly u okremyj biznes iz šyrokymy masštabamy realizaciї. Navodymo lyše dekiľka ukraїnśkyh brendiv iz soteń prysutnih na rynku.

Odjag — odna iz kategorij tovariv, popyt na jaku ne spadaje naviť u najbiľš kryzovi momenty. Ce dalo zmogu jakisno zrostaty takym vyrobnykam, jak Vovk. Ce — ukraїnśkyj brend avtorśkogo odjagu, stvorenyj simejnoju paroju: Tetjanoju ta Vitalijem Semenčenko. V asortymenti – desjatky vydiv sukoń, bluzy, spidnyci, svitšoty i štany. Dlja brendu harakterni jaskravi koľory, prynty i vysoka jakisť. Často možna spijmaty sezon znyžok, za demokratyčnoju cinoju onovyvšy garderob. Prote ukraїnci šyjuť ne lyše odjag. Tuto Vzuto – brend žinočogo vzuttja, jakyj zasnuvaly Zoja Volkotrub i Mykola Serdjuk u 2012 roci. Majstry robljať brogy, čerevyky, klasyčni tufli, botyľjony, kedy, baletky na vysokij pidošvi, sandali. Vse vzuttja vygotovlene z jakisnyh materialiv: škira, nubuk, veljur, spylok, krast. L.A.P.T.I. — brend vzuttja, ščo maje odeśku dušu ta italijśku uvagu do detalej. Materialy, z jakyh majstry stvorjujuť vzuttja, vykorystovujuť takož taki vidomi svitovi brendy. Їhnja unikaľnisť i pozycionuvannja poljagaje u stvorenni ukraїnśkogo vzuttja vidminnoї jakosti za dostupnymy cinamy. Proekt KARABADGAK stvorenyj, ščob zaproponuvaty ukraїnśkomu pokupcevi jakisne vzuttja ručnoї roboty. Brend vygotovljaje vzuttja zi škiry ta zamši, pryvezenoї z Italiї ta Ispaniї. V asortymenti je čoloviče ta žinoče vzuttja dlja buď-jakogo sezonu, biľšisť modelej – na nyźkomu hodu.

Inša sfera, jaka zrostaje — ce juvelirna sprava. Taki brendy, jak Kochut, SOVA JewelryMonisto – avtory juvelirnyh vyrobiv na osnovi naturaľnogo kaminnja, dorogocinnyh ta napivdorogocinnyh metaliv. Vony proponujuť jak indyviduaľni, tak i mas-marketovi tovary, i naviť vidkryvajuť vlasni magazyny.

Domašnij tekstyľ ta aksesuary ukraїnśkogo vyrobnyka tež majuť svoju šyroku audytoriju (Gifty, Dodo Socks, Broccoli, Kidecor, Pjm’s Crew, Kolysky). A dejaki brendy, taki jak Devo Home, vygotovljajuť reči, odjag i navit šuby z naturaľnoї syrovyny, dovoli ekzotyčnoї dlja ukraїnśkogo rynku — jdeťsja pro konopli.

Ukraїnśki vyrobnyky v segmenti legkoї promyslovosti takož aktyvno pidkorjujuť ne lyše Jevropu, ale j zaokeanśki rynky. U ćomu їm dopomagaje platforma kolektyvnogo finansuvannja Kickstarter. Sered proektiv, ščo «vystrilyly» same takym čynom — igrašky-konstruktory UGearspleteni reči Ohhio, kurtky «Aviacija Galyčyny». Aktyvno rozvyvajuťsja indi-brendy, ščo vyrobljajuť reči ta aksesuary dlja mandrivnykiv ta ljubyteliv suvoryh vydiv vidpočynku — Seven Mountains, Hard, GIN Travel.

Pracjujuť ne lyše okremi vyrobnyky — ale j cili fabryky, jaki stvorjujuť brendovyj odjag ne lyše dlja ukraїnśkyh marok. Jevropejci vže maly zmogu ocinyty jakisť roboty ukraїnśkyh pidrjadnykiv:

Restorany v Ukraїni

Jevroperspektyva

Jevrointegracija dopomagaje rozvytku ukraїnśkoї ekonomiky ta, zokrema, promyslovosti. Ugoda pro zonu viľnoї torgivli Ukraїny z JeS nabula čynnosti 1 sičnja 2016 roku. 

Nyzka ukraїnśkyh kompanij stvorjujuť svoje vyrobnyctvo vid počatku takym čynom, aby orijentuvatysja na eksport produkciї do Jevropy. V liderah eksportu Ukraїny – olija jak produkt pererobky, zernovi kuľtury – pšenycja, kukurudza toščo, cukor, kondyterśki vyroby, ovoči i frukty, borošnomeľna produkcija. Zrostannja vidbuvajeťsja po vsih produktah agrarnoї galuzi. Za 2016 rik zroslo postačannja sojevyh bobiv, m’jasa ptyci. Ponad 15 ukraїnśkyh pidpryjemstv, jaki vyrobljajuť moločnu produkciju, vže vyjšly na rynky JeS i naroščujuť postavky svojeї produkciї tudy. Šče odyn pryklad — zavod Beehive iz vyrobnyctva ta pererobky medu. Proces vyrobnyctva tam tryvaje za mižnarodnymy standartamy, a torgoveľni predstavnyctva vidkryti i na jevropejśkomu kontynenti.

Čytajte takož: Agrarnyj biznes u cyfrovu epohu — ukraїnśki realiї

Zamisť vysnovkiv

Za danymy Deržavnoї služby statystyky, u promyslovosti očikujeťsja zrostannja vyrobnyctva za pidsumkamy 2018 roku. Odnak pozytyvni trendy ne usuvajuť najavni ryzyky. Sered nyh analityky Deržstatu vyokremljujuť ti, na jaki varto zvernuty uvagu:

  • Pogiršennja zovnišńoї kon’junktury, devaľvacijni procesy na foni uskladneń iz zdijsnennjam zovnišnih zapozyčeń;
  • Deficyt energetyčnogo vugillja;
  • Zagostrennja sytuaciї na shodi kraїny;
  • Obmežennja sudnoplavstva v Azovśkomu mori ta Kerčenśkij protoci z boku deržavy-agresora.

Zgidno z Ugodoju pro asociaciju, Jevropejśkyj Sojuz vymagaje vid Ukraїny pokraščennja umov dlja vedennja biznesu. U berezni 2018 roku Ukraїna i JeS pidpysaly «dorožnju kartu» integraciї ukraїnśkoї promyslovosti v lancjužok dodanoї vartosti jevropejśkoї produkciї. Prote perši rezuľtaty my zmožemo pobačyty lyše u 2019—2020 rokah.

Pročytaty inši z 12 istorij

Матеріал підготовлено в рамках реалізації грантового конкурсу від ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Швеції та Internews (проект Audience understanding and digital support). Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора

Ukraїnśka promyslovisť ta energetyka — trendy 2018-go 5

Cej material vygotovleno ta rozmiščeno na komercijnij osnovi.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: