Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

«Potribno pracjuvaty — i vse nalagodyťsja»: Borysu Patonu vypovnylosja 100 rokiv

«Потрібно працювати — і все налагодиться»: Борису Патону виповнилося 100 років

27 lystopada 2018-go vypovnylosja 100 rokiv vidomomu ukraїnśkomu naukovcju ta vynahidnyku Borysu Patonu. Ta odnočasno stiľky ž — Nacionaľnij Akademiї nauk Ukraїny, jaku vin očoljuje. Davajte zgadajemo, jaki golovni rozrobky naležať profesoru, a takož diznajemosja, ščo vin dumaje pro nauku v Ukraїni ta čy reaľno zbuduvaty «giperlup»
27 листопада 2018-го виповнилося 100 років відомому українському науковцю та винахіднику Борису Патону. Та одночасно стільки ж — Національній Академії наук України, яку він очолює. Давайте згадаємо, які головні розробки належать професору, а також дізнаємося, що він думає про науку в Україні та чи реально збудувати «гіперлуп»
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Всі наукові дослідження Патона присвячені зварювальних робіт, за це його і прозвали батьком зварювання. Йому належать дослідження і розробки в галузі зварювання під водою і в космосі, а також впровадження зварювання в медицину. Після операції на стегні в 1995 році, дізнавшись, що кістку хірурги різали механічною пилкою, Борису Патону спало на думку і вдалося зібрати команду, яка почала розробляти лазерні методики. Зараз його винахід широко використовують в хірургії. Разом з батьком, Євгеном Патоном, конструктором всім відомого моста в Києві, створив цілу наукову школу, про яку знає весь світ. Наводимо головні цитати з свіжого інтерв’ю виданню Сегодня. Про те, як проходить робочий день та вихідні винахідника. — Кожен день встаю вдосвіта і обмірковую план роботи, розставляю пріоритети. Адже щось потрібно зробити терміново, щось може почекати. Роботи, запевняю, ніколи не буває мало. У нас в родині панувала дисципліна. Мій батько, Євген Оскарович, був в цьому плані досить суворий, вимагав від нас багато і чесно працювати, бути зібраними. Мій звичайний робочий день — це робота з документами і спілкування з людьми. Багато років він ділився на дві частини. З ранку і до обіду я працював в Інституті електрозварювання, після обіду — в президії Академії. Не з девяти до шести, а як виходило і скільки було потрібно. І було потрібно, як правило, значно довше. Зараз графік роботи через наполегливі вимоги лікарів став більш щадним. Намагаюся закінчувати роботу в президії або інституті до шостої вечора, хоча і не завжди вдається. Крім того, намагаюся бути в курсі подій в нашій країні і в світі, знайомлюся з аналітичними публікаціями у вітчизняній і зарубіжній пресі. — Не можу сидіти без роботи. Навіть якщо хочеться трохи відпочити. За багато років сформувалася звичка постійно бути зайнятим, і від неї так просто не відбутися. Але, з іншого боку, вихідний день — це можливість побути трохи наодинці зі своїми думками, зупинитися і подумати про те, на що в поспіху і суєті буднів, можливо, не вистачало часу. Над чим зараз працює разом із вченими Інституту електрозварювання. — Головним моїм напрямком були дослідження з розробки технологій нерозємного зєднання і обробки металів і неметалів. Ми з колегами розробили новий цікавий напрямок — спецелектрометалургію. На мою думку, їй вдалося внести свій відчутний внесок у вітчизняну промисловість і, відповідно, економіку. Нам вдалося придумати способи лиття особливо чистих спеціальних сталей і сплавів, кольорових металів. Про відтік за кордон науковців та до чого це може призвести. — Особливим попитом у світі користуються наші фахівці в галузі фізико-математичних, технічних наук і наук про життя. Не всі, звичайно, виїжджають за кордон — багато з них стають приватними підприємцями. Але для науки це величезна втрата, та й для іміджу країни не менша коли висококваліфіковані фахівці, які роками готувалися до однієї професійної діяльності, змушені працювати в зовсім інший. Іншого виходу, крім цілеспрямованої державної підтримки науки на всіх рівнях, я не бачу. Виправити ситуацію самостійно, без допомоги держави, не в силах ні наша Академія, ні будь-яка з галузевих академій, ні сфера вищої освіти. І на це підуть роки важкої роботи. Про досягнення українських вчених, які приголомшили. — Що ж, давайте візьмемо найсвіжіші результати. Один з дуже вагомих належить нашим фізикам. Спільно з французькими колегами вони винайшли принципово новий спосіб транспортування лікарських препаратів з ліпопротеїновими частинками плазми крові — це допоможе лікувати онкозахворювання. — Ще один вкрай важливий для світової науки результат — це відкриття в області позагалактичної астрономії і космології. Наші вчені з Головної астрономічної обсерваторії НАН України відкрили дві вельми цікаві галактики. Перша — галактика з вкрай малим вмістом елементів, важчих за гелій. За своїм складом вона дуже близька до галактик, які формувалися за часів молодості Всесвіту, тобто коли його вік становив всього до 1 млрд років. Друга з відкритих галактик особлива своїм настільки потужним іонізуючим випромінюванням, що воно здатне іонізувати нейтральний міжгалактичний простір в епоху реіонізаціі Всесвіту! — Успіхами постійно вирізняються і наші хіміки. Наприклад, нещодавно їм вдалося виявити і вивчити ряд зєднань, ефективних проти збудників мультирезистентного туберкульозу. Чим Борису Патону не подобається ідея з Hyperloop в Україні. — Україна ще не цілком готова до використання цієї технології. Для початку варто було б привести в порядок вже існуючі традиційні шляхи сполучення. Відремонтувати і оновити застарілу і зношену інфраструктуру. Навіть елементарно прокласти асфальтовані дороги там, де їх немає, але де без них ніяк не обійтися. А потім вже думати про гіперлуп. Не впевнений, що нам вдасться такий приголомшливий транспортний стрибок, щоб від ямкового ремонту перейти відразу до надшвидкостей. Про мудрість, життя та мрії. — Поки ти живий, поки думка в тебе ясна — потрібно працювати і вдосконалюватися. Але це процес без кінцевої точки, необмежений по тривалості і глибині. З висоти років багато що бачиться по-іншому. Але не думаю, що став би щось міняти, маючи можливість. Багато що повинно було статися, щоб з цього можна було винести відповідний досвід. Напевно, все було по-своєму потрібним і невипадковим на моєму шляху. — Мрію, щоб наука і вчені були в пошані в нашій країні. Щоб Україна розвивалася і процвітала. І щоб все було добре у нас, наших дітей і онуків. Я по натурі оптиміст, тому вірю, що одного разу так обовязково і буде. На що витрачає зарплату. — Краще капіталовкладення, навіть якщо це просто хобі — це вкладення в нові знання. Освіта, книги, якісь навчальні програми. Моя пристрасть — книги. На жаль, рідко вдається присвятити їм час. Але саме це я завжди вважав найкращим подарунком і найвиправданішою статтею витрат. Хоча в цілому триньканням ніколи не страждав. Потреби у мене скромні, і їх дуже небагато.
27.11.2018,17:42
0
«Segodnja», A.Jaremčuk

Vsi naukovi doslidžennja Patona prysvjačeni zvarjuvaľnyh robit, za ce jogo i prozvaly «baťkom zvarjuvannja». Jomu naležať doslidžennja i rozrobky v galuzi zvarjuvannja pid vodoju i v kosmosi, a takož vprovadžennja zvarjuvannja v medycynu. Pislja operaciї na stegni v 1995 roci, diznavšyś, ščo kistku hirurgy rizaly mehaničnoju pylkoju, Borysu Patonu spalo na dumku i vdalosja zibraty komandu, jaka počala rozrobljaty lazerni metodyky. Zaraz jogo vynahid šyroko vykorystovujuť v hirurgiї.

Razom z baťkom, Jevgenom Patonom, konstruktorom vsim vidomogo mosta v Kyjevi, stvoryv cilu naukovu školu, pro jaku znaje veś svit. Navodymo golovni cytaty z svižogo interv’ju vydannju «Segodnja».

Pro te, jak prohodyť robočyj deń ta vyhidni vynahidnyka

— Kožen deń vstaju vdosvita i obmirkovuju plan roboty, rozstavljaju priorytety. Adže ščoś potribno zrobyty terminovo, ščoś može počekaty. Roboty, zapevnjaju, nikoly ne buvaje malo. U nas v rodyni panuvala dyscyplina. Mij baťko, Jevgen Oskarovyč, buv v ćomu plani dosyť suvoryj, vymagav vid nas bagato i česno pracjuvaty, buty zibranymy.

Mij zvyčajnyj robočyj deń — ce robota z dokumentamy i spilkuvannja z ljuďmy. Bagato rokiv vin dilyvsja na dvi častyny. Z ranku i do obidu ja pracjuvav v Instytuti elektrozvarjuvannja, pislja obidu — v prezydiї Akademiї. Ne z dev’jaty do šesty, a jak vyhodylo i skiľky bulo potribno. I bulo potribno, jak pravylo, značno dovše.

Zaraz grafik roboty čerez napoleglyvi vymogy likariv stav biľš ščadnym. Namagajusja zakinčuvaty robotu v prezydiї abo instytuti do šostoї večora, hoča i ne zavždy vdajeťsja. Krim togo, namagajusja buty v kursi podij v našij kraїni i v sviti, znajomljusja z analityčnymy publikacijamy u vitčyznjanij i zarubižnij presi.

— Ne možu sydity bez roboty. Naviť jakščo hočeťsja trohy vidpočyty. Za bagato rokiv sformuvalasja zvyčka postijno buty zajnjatym, i vid neї tak prosto ne vidbutysja. Ale, z inšogo boku, vyhidnyj deń — ce možlyvisť pobuty trohy naodynci zi svoїmy dumkamy, zupynytysja i podumaty pro te, na ščo v pospihu i sujeti budniv, možlyvo, ne vystačalo času.

Čytajte takož: Horizon 2020 — hto i naviščo daje kraїnam JeS groši na naukovi innovaciї

Nad čym zaraz pracjuje razom iz včenymy Instytutu elektrozvarjuvannja

— Golovnym moїm naprjamkom buly doslidžennja z rozrobky tehnologij neroz’jemnogo z’jednannja i obrobky metaliv i nemetaliv. My z kolegamy rozrobyly novyj cikavyj naprjamok — specelektrometalurgiju. Na moju dumku, їj vdalosja vnesty svij vidčutnyj vnesok u vitčyznjanu promyslovisť i, vidpovidno, ekonomiku. Nam vdalosja prydumaty sposoby lyttja osoblyvo čystyh speciaľnyh stalej i splaviv, koľorovyh metaliv.

Zaraz my aktyvno rozvyvajemo tehnologiї zvarjuvannja ne tiľky na zemli, ale i v kosmosi, i pid vodoju. Majemo naviť vlasni propozyciї ščodo budivnyctva postijnoї stanciї na Misjaci i gotovi nadaty їh našym potencijnym partneram.

Pro vidtik za kordon naukovciv ta do čogo ce može pryzvesty

— Osoblyvym popytom u sviti korystujuťsja naši fahivci v galuzi fizyko-matematyčnyh, tehničnyh nauk i nauk pro žyttja. Ne vsi, zvyčajno, vyїždžajuť za kordon — bagato z nyh stajuť pryvatnymy pidpryjemcjamy. Ale dlja nauky ce velyčezna vtrata, ta j dlja imidžu kraїny ne menša koly vysokokvalifikovani fahivci, jaki rokamy gotuvalysja do odnijeї profesijnoї dijaľnosti, zmušeni pracjuvaty v zovsim inšyj.

Inšogo vyhodu, krim cilesprjamovanoї deržavnoї pidtrymky nauky na vsih rivnjah, ja ne baču. Vypravyty sytuaciju samostijno, bez dopomogy deržavy, ne v sylah ni naša Akademija, ni buď-jaka z galuzevyh akademij, ni sfera vyščoї osvity. I na ce piduť roky važkoї roboty.

Čytajte takož: 5 ukraїnśkyh naukovciv, čyї vynahody zminjujuť svit

Pro dosjagnennja ukraїnśkyh včenyh, jaki prygolomšyly

— Ščo ž, davajte viźmemo najsvižiši rezuľtaty. Odyn z duže vagomyh naležyť našym fizykam. Spiľno z francuźkymy kolegamy vony vynajšly pryncypovo novyj sposib transportuvannja likarśkyh preparativ z lipoproteїnovymy častynkamy plazmy krovi — ce dopomože likuvaty onkozahvorjuvannja.

— Šče odyn vkraj važlyvyj dlja svitovoї nauky rezuľtat — ce vidkryttja v oblasti pozagalaktyčnoї astronomiї i kosmologiї. Naši včeni z Golovnoї astronomičnoї observatoriї NAN Ukraїny vidkryly dvi veľmy cikavi galaktyky. Perša — galaktyka z vkraj malym vmistom elementiv, važčyh za gelij. Za svoїm skladom vona duže blyźka do galaktyk, jaki formuvalysja za časiv «molodosti» Vsesvitu, tobto koly jogo vik stanovyv «vśogo» do 1 mlrd rokiv. Druga z vidkrytyh galaktyk osoblyva svoїm nastiľky potužnym ionizujučym vyprominjuvannjam, ščo vono zdatne ionizuvaty nejtraľnyj mižgalaktyčnyj prostir v epohu reionizacii Vsesvitu!

— Uspihamy postijno vyriznjajuťsja i naši himiky. Napryklad, neščodavno їm vdalosja vyjavyty i vyvčyty rjad z’jednań, efektyvnyh proty zbudnykiv muľtyrezystentnogo tuberkuľozu.

Čym Borysu Patonu ne podobajeťsja ideja z Hyperloop v Ukraїni

— Ukraїna šče ne cilkom gotova do vykorystannja cijeї tehnologiї. Dlja počatku varto bulo b pryvesty v porjadok vže isnujuči tradycijni šljahy spolučennja. Vidremontuvaty i onovyty zastarilu i znošenu infrastrukturu. Naviť elementarno proklasty asfaľtovani dorogy tam, de їh nemaje, ale de bez nyh nijak ne obijtysja. A potim vže dumaty pro «giperlup». Ne vpevnenyj, ščo nam vdasťsja takyj prygolomšlyvyj transportnyj strybok, ščob vid jamkovogo remontu perejty vidrazu do nadšvydkostej.

Pro mudrisť, žyttja ta mriї

— Poky ty žyvyj, poky dumka v tebe jasna — potribno pracjuvaty i vdoskonaljuvatysja. Ale ce proces bez kincevoї točky, neobmeženyj po tryvalosti i glybyni. Z vysoty rokiv bagato ščo bačyťsja po-inšomu. Ale ne dumaju, ščo stav by ščoś minjaty, majučy možlyvisť. Bagato ščo povynno bulo statysja, ščob z ćogo možna bulo vynesty vidpovidnyj dosvid. Napevno, vse bulo po-svojemu potribnym i nevypadkovym na mojemu šljahu.

— Mriju, ščob nauka i včeni buly v pošani v našij kraїni. Ščob Ukraїna rozvyvalasja i procvitala. I ščob vse bulo dobre u nas, našyh ditej i onukiv. Ja po naturi optymist, tomu virju, ščo odnogo razu tak obov’jazkovo i bude.

Potribno rozgljadaty problemy i kryzy ne jak nepereborni pereškody, a jak šans dlja zmin na krašče. Jak vidomo, sprava majstra boїťsja. Potribno pracjuvaty — i vse nalagodyťsja. Golovne — ne padaty duhom.

Na ščo vytračaje zarplatu

— Krašče kapitalovkladennja, naviť jakščo ce prosto hobi — ce vkladennja v novi znannja. Osvita, knygy, jakiś navčaľni programy. Moja prystrasť — knygy. Na žaľ, ridko vdajeťsja prysvjatyty їm čas. Ale same ce ja zavždy vvažav najkraščym podarunkom i najvypravdanišoju statteju vytrat. Hoča v cilomu tryńkannjam nikoly ne straždav. Potreby u mene skromni, i їh duže nebagato.

Džerelo: «Segodnja»

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: