fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Turyzm ta kordony v Ukraїni — evoljucija bezvizovoї vidkrytosti

Туризм та кордони в Україні — еволюція безвізової відкритості

Ukraїna dyvuje inozemnyh turystiv ne lyše gostynnistju čy tradycijamy — ale j nyźkymy cinamy u megapolisah (za jevropejśkymy mirkamy) ta vysokym rivnem restorannoї kuľtury (porivnjano z tym, do čogo zvykly amerykanci). Jak formuvavsja turyzm v Ukraїni, jak na vidkrytisť ta upiznavanisť Ukraїny vplynuv bezviz iz JeS ta čy vdajeťsja nam zarobljaty na turystah — čytajte dali
Україна дивує іноземних туристів не лише гостинністю чи традиціями — але й низькими цінами у мегаполісах (за європейськими мірками) та високим рівнем ресторанної культури (порівняно з тим, до чого звикли американці). Як формувався туризм в Україні, як на відкритість та упізнаваність України вплинув безвіз із ЄС та чи вдається нам заробляти на туристах — читайте далі
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Шлях до можливості вже завтра сісти в літак, автобус чи потяг, взяти із собою біометричний паспорт та перетнути кордон із ЄС без візи для України виявився довгим, траґічним і сповненим складних змін. Проте не лише Революція Гідності визначала цей поступ українців до відкритості кордонів та поліпшення туристичного бізнесу. На часі пригадати, які періоди пережила наша країна, поки туризм до неї став цікавим не лише тим, кого ваблять сталкерські маршрути Чорнобиля чи небезпечні екскурсії на закинуті шахти й у зону бойових дій. Це — ще одна із 12 історій, що їх редакція Na chasi протягом 3 місяців розповідає про досягнення України у різних сферах життя та економіки на міжнародному рівні. 24 серпня 1991 року на європейській мапі зявилася нова країна, яку тривалий час мало хто сприймав серйозно. Навіть тодішній очільник Сполучених Штатів Америки поспішив відвідати Київ незадовго до цієї дати та наполягав на необхідності зберігати братський союз — світові лідери не бачили ані економічних, ані історичних чи туристичних перспектив у цьому уламкові Радянського Союзу. Тому майже на десятиліття Україна стала своєрідною білою плямою для туристів не із сусідніх екс-республік СРСР. Окремі спалахи цікавості в іноземців до України ставалися із:. першим Олімпійським золотом для української спортсменки; запровадженням національної валюти гривні; прийняттям Конституції; появою першого українського космонавта; річницею Чорнобильської катастрофи. У нульових Україна дедалі частіше потрапляє в закордонні новини, а на додачу до іноземних бізнесменів та політиків, які почали активніше відвідувати нашу державу, долучаються й журналісти та громадські діячі. Щоправда, в інфополі пересічними іноземцями Україна тоді сприймалася не як гостинна держава із самобутньою культурою та можливостями, а як кризова країна з постколоніальним синдромом, доступними жінками, свавіллям правоохоронців та проросійським політикумом. Певний інформаційний прорив здійснила Помаранчева революція — тоді чи не вперше усі медіа світу заговорили як про українців, так і про українську діаспору в різних країнах у позитивному ключі, а не згадуючи лише про трагедії, проблеми та важкий пост-комуністичний спадок. Які теми стосовно України найчастіше звучали серед іноземців у той період:. перші гучні перемоги братів Кличків; скандал із зникненням Георгія Ґонґадзе та політична криза 2001-го; Андрій Шевченко на міжнародній футбольній арені; збиття пасажирського літака над Чорним морем в українських водах; Помаранчева революція та політична криза 2004-го; перемога Руслани Лижичко та Євробачення-2005. Цей період можна назвати чи не першим, коли європейці з країн, що не є безпосередніми сусідами України, починають активно цікавитися тим, що й як тут відбувається — тож зявляються нарешті й передумови для стабільного притоку туристів. Крім того, півтора десятиліття економічної нестабільності та руйнування інфраструктури завдяки поширенню приватного бізнесу на готельно-туристичну сферу призвело до потреби змінити стару пансіонатно-курортну систему туризму на якісно нову. Починають виникати перші садибно-готельні комплекси, приватні готелі, за цей період до великих міст заходять готельні оператори, а до українських летовищ — перші міжнародні авіакомпанії з масового сегменту. Проте до справжнього прориву залишається ще майже 10 років. Часи декларацій про наміри:. 2006 рік — на той час недавно обраний Президент України Віктор Ющенко декларує курс на інтеграцію держави з ЄС. Проте не поспішає переходити від заяв до дій. 2008 рік — проходить Паризький самміт Україна—ЄС, під час якого досягнено домовленості про початок діалогу про визначення умов безвізового режиму. Втім, тодішній Президент України попереджає: цей процес триватиме щонайменше декілька років. 2010 рік — президентом стає Віктор Янукович, і гучне повернення проросійського опозиціонера ще не стримує самих європейців від доволі позитивних очікувань щодо українських перспектив у Євроспільноті. У лютому 2010 року Європарламент надає Єврокомісії мандат щодо підготовки дорожньої карти для безвізового режиму з Україною. Янукович зустрічається із лідерами країн-учасниць ЄС. У Брюсселі проводять самміт. Під час цієї зустрічі презентують Плану дій по наданню безвізу для України. Серед вимог — 7 національних стратегій реформ та низка нових законів. Тодішній очільник держави не поспішає з кінцевими термінами реалізації усіх реформ. Станом на кінець 2010-го — початок 2011 року Україна виконує більше 100 умов для отримання безвізу. І це попри те, що в самій країні практично не проводиться жодної популяризації ідеї безвізу як такого. Влада тримає суспільство у стані байдужості до міжнародних перспектив, загострюючи увагу лише на внутрішніх питаннях. Цей період оглядачі згодом називатимуть найбільш застійним з точки зору звичайного громадянина — бо в країні відбувся масовий регрес низки прав та свобод. Їхній вплив відчувався й на міжнародному рівні. Про що в той час говорять за кордоном, коли чують слово Україна:. Осінь 2011 року — екс-прем’єрка України Юлія Тимошенко засуджена до 7 років ув’язнення. Європейці кажуть, що без відновлення законності та громадянських свобод, які були порушені цим судовим процесом, Україні марно сподіватися на безвіз з ЄС. 2012 рік — силове придушення так званого мовного Майдану в центрі Києва та ухвалення закону Ківалова-Колісніченка, який суттєво звужував права і свободу використання української мови на користь мови сусідньої країни. Літо 2012-го — влада намагається закамуфлювати 2 іміджевих провали на міжнародній арені за рахунок Євро-2012, що його Україна проводила спільно з Польщею. На Хрещатику замість сотень маніфестантів — десятки тисяч туристів з європейських країн. Виникає ілюзорне відчуття, що членство у Європі — ось воно, вже близько. Проте представники ЄС на офіційному рівні однаково частіше говорять про корупцію та свавілля силових структур, аніж про свято футболу. Передчуття кризи, що насувається — таким став 2013-й і для туристичної галузі, й для суспільства в цілому. А все починалося ніби непогано: Перша половина 2013 року — лідери країн ЄС говорять про можливість для України виконати низку вимог і укласти безвізовий режим та Асоціацію до кінця 2013-го. Тодішня українська влада робить вигляд, що зацікавлена у процесах євроінтеграції. Вересень-жовтень 2013 року — група Кокса-Квасневського готує євроінтеграційні закони і постійно проводить засідання в Україні спільно із парламентарями. У жовтні 2013 року тодішній очільник України та українського парламенту наввипередки хвалять пророблену роботу стосовно інтеграції в ЄС. Країна готується до підписання. Що було далі:. Все різко змінюється у листопаді 2013 року — коли напередодні Вільнюсського самміту Янукович та його поплічники в ультимативному порядку відмовляються від намірів підписати угоду про Асоціацію із країнами ЄС. 21 листопада 2013 року перші незгодні із рішенням виходять на Майдан Незалежності у Києві: ключова вимога — підписати угоду із ЄС. Перші акції налічували десятки людей, згодом їх стало сотні. До Києва підключилися регіони — вимога одна: підписати Асоціацію та стати на шлях безвізового режиму. 29 листопада підписання не відбулося, тодішня владна делегація України повертається до Києва. Далі події починають розвиватися доволі стрімко — а після розгону мирної демонстрації студентів вночі 30 листопада 2013 року акція під назвою Євромайдан переросла у низку подій, які згодом отримають назву Революці Гідності. 16 січня 2014 року тодішній парламент підписує так званий пакет законів 16 січня: представники країн ЄС висловлюють занепокоєння утисками свободи слова та встановленням диктатури. 22 січня 2014 року гинуть троє перших протестуючих — Ніґоян, Жизневський, Сенік. Питання Асоціації як політичної вимоги остаточно відкладено — протестуючі вимагають відставки Президента України. Після трагічних подій 18-21 лютого 2014 року в Україні не лишається леґітимних представників вищого керівництва — воно покидає межі країни приватними літаками, автобусами та машинами. 21-22 лютого український парламент екстренно збирається для внесення змін до Конституції, встановлення факту самоусунення Януковича від своїх обов’язків та призначення дати дострокових виборів Президента України на травень 2014 року. Питання перемовин із ЄС відкладається до часу відновлення леґітимної влади. 25 травня 2014 року — в Україні відбуваються президентські вибори. Посаду Президента України отримує Петро Порошенко. Один із пунктів його передвиборчої програми — завершення всіх необхідних процедур та підписання угоди про Асоціацію із ЄС Червень — грудень 2014 року — президент Петро Порошенко підписує спочатку політичну, а за 4 місяці — економічну частину угоди про Асоціацію. Залишається відкритим питання безвізового режиму, його обіцяють надати у 2015 році. Туризм комерційний на той час втрачає показники доволі стрімко — іноземці остерігаються їхати до країни, частина якої охоплена війною, що почалася навесні 2014-го. Не додають оптимізму в туристичному плані й події довкола збитого Боїнгу поблизу Донецька влітку 2014-го (хоч ті пасажири й не летіли до України безпосередньо). Від ідеї виходити на український ринок відмовляється низка туристично орієнтованих компаній — вони переносять вихід на пізніші терміни. Оостаточне затвердження безвізового режиму все відкладають. Серед причин — загострення військового конфлікту, в якому РФ є активним гравцем. Волноваха, Маріуполь, Дебальцеве — гарячі точки на мапі українського Сходу — розташовані обабчі основних туристичних міст та української столиці. Однак терористичні атаки та бої з підрозділами окупантів не додають ні економічної, ані суспільної стабільності. Питання відкритості України для європейців, а Європи — для українців, зрушує з місця лише 2016-го:. 20 квітня 2016 року — Єврокомісія вносить на розгляд Європарламенту та Ради ЄС законодавчу пропозицію про включення України до списку держав, яким не потрібні візи для короткотермінових поїздок до країн-учасниць Шенґенської угоди. Друга половина 2016 року — Нідерланди не хочуть ратифікувати угоду про Асоціацію із Україною і виносять це питання на внутрішній референдум. 28 лютого 2017 року — Європарламент та Рада ЄС укладають неофіційну угоду про візову лібералізацію для України. 9 березня 2017-го — Комітет Європарламенту із внутрішніх справ та громадянських свобод схвалив безвізовий режим для України. 6 квітня 2017 року — остаточне рішення про безвіз від Європарламенту. 11 травня 2017 року — день, коли стало відомо дату підписання безвізу — тоді вперше було озвучено усі подробиці, а Президент України Петро Порошенко виступив із офіційним відеозверненням. Церемонія підписання та перспективи українського паспорту — Підписання відбулося у Європейському парламенті в ході урочистої церемонії. Документ підписано президентом Європейського парламенту Антоніо Таяні та міністром внутрішніх справ та національної безпеки головуючої у Раді ЄС Мальти Кармело Абела за участі Президента України. Ось як виглядає безвізовий режим із ЄС для українців. Із 2017 року подорожі можливі до 30 країн членів ЄС, окрім Британії та Ірландії. До переліку також входять 4 шенгенські держави за межами Європейського Союзу: Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн. Оскільки угоду про безвізовий режим ухвалено не з країнами Шенгенської зони, а з Євросоюзом, українці можуть також вільно відвідати давно популярні серед наших туристів Болгарію, Румунію, Хорватію та Кіпр. Ці країни не входять до Шенгенської зони. Для тих, хто не хоче змінювати паспорт, не відбудеться жодних змін. Якщо у вас були довгострокові візи, видані до того, як почав діяти безвіз для України, вони залишаються чинними. Для тих, у кого віза завершується, варто податися на біометричний паспорт — тепер це недорого та швидше, ніж чекати візу та ходити до консульства. Коли безвіз тільки розпочався, у тих, хто виїздив на певний час з України до сусідніх країн Європи, було безліч запитань. Зокрема, щодо кількості готівки, обовязковості бронювання готелів чи отримання запрошень від тих, хто проживає у цільовій країні. Безвіз спростив низку моментів. Зокрема, обовязкова сума готівкою при собі при перетині кордону не є обовязковою. Головний платіжний засіб — платіжні картки, але на них треба мати наявні кошти або кредитний ліміт. Якщо прикордонники наполягатимуть, можна надати чек з банкомату на прикордонному пункті (якщо банк дає можливість переглянути баланс). Підійдуть також повідомлення SMS-банкінгу чи інтернет-банкінгу. При перетині кордону з ЄС відтепер вам потрібно озвучити мету поїздки, буває достатньо просто назвати її. Однак у тих, хто подорожує з чистим паспортом, зазвичайно попросять уточнюючі документи. Можна показати роздруковане бронювання готелів (чи занотоване у вашому смартфоні або планшеті). Зникла також обовязковість бронювання готелю. Поїздка до родичів чи ночівля у кемпінгу — все це є легітимною метою поїздки. Якщо ви здійснюєте короткотривалу поїздку на кілька днів, достатньо надати інформацію про те, як та коли повертаєтесь. З собою потрібно мати інформацію про ваших друзів чи родичів: їхні імена, адреса, телефон. Також попередьте їх про те, коли ви будете перетинати кордон, якщо прикордонник вирішить зателефонувати. А ще краще — нехай вони надішлють цю інформацію електронною поштою, а ви — роздрукуйте лист та майте його із собою в телефоні В цьому випадкові подорожуючий просто дасть прикордоннику цей документ, дані господарів та зворотний квиток і уникне необхідності надавати додаткові пояснення. Страхування із настанням безвізу теж не є обов’язковим (хоча за візового режиму цей документ був необхідною умовою перетину кордону). У прикордонному кодексі ЄС взагалі немає згадки про страхування; відповідно, через його відсутність вам не можуть відмовити у в’їзді. Якщо ви не хочете потрапити у неочікувану ситуацію із необхідністю звертатися до лікарів за кордоном без страхового поліса, варто все-таки застрахуватися на період поїздки. Важливо знати під час вїзду:. Безвізовий режим дозволяє громадянам України перебувати на території країн ЄС не більше 90 днів протягом 180-денного періоду. Подорожуючи без візи, ви не маєте права на оплачувану роботу на території ЄС. Для цього, як і раніше, потрібна віза. Ви не в’їдете, якщо: вас було депортовано з держав-членів ЄС із забороною в’їзду на певний термін (приміром, від 1 до 5 років). До числа таких порушників відносять тих, хто нелегально працював в ЄС, хто лишився в ЄС на довший термін, ніж передбачено візою, а також про злочинців, засуджених в державах-членах ЄС і висланих на Батьківщину. ви перебуваєте у базах Інтерполу або Європолу; ви останнім часом подорожували до Сирії чи Ірану. Обєктивна ситуація на ринку стримує від спокуси змальовувати Україну туристичним раєм. Однозначно стан справ є набагато кращим, ніж це було до проголошення безвізового режиму з країнами Європейського союзу, Зокрема Україну в 2017 році, за підрахунками UNWTO, відвідали 14,23 млн туристів. Це — на 6,7% більше, ніж роком раніше. Проте надходження від туризму склали $1,261 млрд, що становить лише 0,2% доходів від туризму в європейських країнах. За словами дослідників, за цей період Європа заробила на туристах $519,232 млрд. Водночас витрачали більше за всіх в міжнародних поїздках туристи з Китаю ($257,7 млрд), США ($135 млрд) і Німеччини ($89,1 млрд). Напрямок перший — іноземці. Популярність України як міжнародного туристичного напрямку зросла, проте не настільки, як нам би хотілося. Але безвізовий режим посприяв тому, що протягом першого року справжньої міжнародної відкритості для туристів наша держава піднялася на 16 позицій у світовому рейтингу туристичної мобільності. За 2 місяці 2018 року Україна додала до списку безвізових країн чотири держав (Руанда, ОАЕ, Ніуе, Теркс і Кайкос). Це дало змогу українським документам перейти на 32-е місце у глобальному списку. Ще у 2017 році видання Visual Capitalist, базуючись на даних World Tourism Organization, оприлюднило мапу найбільш популярних у туристів країн відповідно до кількості грошей, які ці країни заробляють на туризмі. Ось як виглядає ситуація: Рівнятися є на кого — адже не усі лідери міжнародного туристичного ринку є виключно великими країнами без суттєвих економічних негараздів чи зі значним запасом стійкості банківської та соціальної систем. За даними дослідження Організації з економічного співробітництва та розвитку під назвою Туристичні тренди 2018, низка держав щорічно отримують до 1/10 ВВП виключно від туризму: Напрямок другий — внутрішні туристи. Якщо із закордонним туризмом ситуація ще далека від бажаної, то внутрішній туризм розвивається активно. Як дослідили на телеканалі Прямий, найпопулярнішим регіоном України внутрішнього туризму у 2017 році була Київська область — переважно за рахунок столиці, в якій найвища концентрація бізнесових та ділових, науково-навчальних та історико-культурних ресурсів. Цей регіон відвідали 5 млн 684 тис туристів. У ТОП-3 також входять Львівська та Одеська області: 2 млн 505 тис та 2 млн 335 тис осіб відповідно. Після окупації Криму, туристи, що раніше активно туди їздили на літній та осінній відпочинок, розділилися між регіонами України та частково обрали іноземні курорти, зазначили у Мінекономрозвитку на запит телеканалу. За даними Київстару лідерами за кількістю відвідувань українців протягом літнього сезону 2017 року стали такі області: Одеська — 1303,4 тис осіб (10,4%), Херсонська — 1004,6 тис осіб (8%), Запорізька — 791,3 тис осіб (6,3%), Львівська — 721,9 тис. осіб (5,7%), Івано-Франківська — 528,6 тис осіб (4,2%), Миколаївська — 491,1 тис осіб (3,9%). Є різні дослідження відкритості України для громадян з інших країн та й для власників українських паспортів. Ми раніше писали про рейтинг безвізових країн та можливостей для виїзду виключно за допомогою закордонного паспорту від консалтингової компанії Arton Capital. Кожен документ автори дослідження прив’язують до кількості держав, які можна вільно відвідувати. Як свідчить сайт проекту, Україна вже посідає 24 сходинку серед 89 країн. Для індивідуального туризму. Змінилося розташування України в переліку держав за рівнем відкритості кордонів для іноземних туристів. Україну можуть відвідувати без віз іноземні туристи із 100 різних держав світу. Зростання можливостей для закордонного туризму та прибраний бюрократичний барєр за рахунок зниження вартості біометричного паспорта призвели до зростання попиту громадян на документи нового зразка. Як інформує УНІАН, загалом з початку 2018 року громадяни оформили близько 725 тис ID-карток та понад 3 млн закордонних паспортів. Лише за липень 2018 року було оформлено понад 440 тис закордонних паспортів та близько 100 тис ID-карток. Починаючи з січня 2015 року, загалом в Україні було оформлено близько 9,5 млн біометричних паспортів для виїзду за кордон та майже 2 млн ID-карток. Також Україна вийшла на лідерське місце серед країн колишнього СРСР за кількістю доступних країн для відвідування без візи. Станом на літо 2018 року громадяни України можуть без віз відвідати 128 держав світу. Загалом, з моменту запровадження біометричних закордонних паспортів (січень 2015 року) в Україні було оформлено близько 8,8 млн таких документів. До запровадження безвізового режиму щороку оформлювалося лише близько 2 млн документів. Керівник громадської організації Європа без бар’єрів Ірина Сушко навела дані Євростату та агенції Фронтекс. Згідно з ними, марними були побоювання, що індивідуальні мігранти ринуть через кордон і створять міграційну навалу (як про це застерігали популісти не лише в Україні, але й у деяких східноєвропейських державах). Запровадження безвізового режиму для України не вплинуло суттєво на міграційну ситуацію у країнах ЄС. Кількість відмов у перетині кордону та виявлених українців, які порушували міграційні правила, несуттєво збільшилася. Натомість скоротився обсяг звернень українських громадян за захистом до країн ЄС у статусі біженця. Додатковим запобіжником проти використання України як каналу нелегальної міграції стало запровадження біометричного скрінінґу на кордоні. Представники Державної прикордонної служби України відзвітували про кількість іноземців із біометричними паспортами. Із 1 січня 2018 року почала роботу система фіксації біометричних даних для громадян 70 країн. На кордоні з північно-східною сусідкою Україна в тестовому режимі запустила біометричний контроль ще 27 грудня. Іноземців тепер перевіряють ретельніше. Станом на 23 березня 2018 року біометрією скористалися 136 тисяч осіб, з них 96 тисяч – громадяни північно-східного сусіда. Вони їдуть в основному з комерційних питань та відвідують родичів у короткострокових поїздках. Для бізнесу. Згідно з оприлюдненим 15 березня 2018 року рейтингом Worldwide Cost of Living 2018, який готує видання The Economist, столиця України піднялася на 14 позицій у рейтингу найдорожчих міст світу порівняно з 2017-м. Київ посідає 75 місце у щорічному рейтингу вартості життя у великих містах, складеному глобальною фінансовою компанією – швейцарським банком UBS. Загалом у рейтингу оцінюються 77 міст світу. Таким чином, Київ увійшов до ТОП-3 найдешевших міст світу. Також Україна стала найдоступнішою країною Європи. Показник щодо найдешевших країн світу враховує майже півсотні факторів. Серед них, зокрема, вартість оренди житла, страв у недорогих ресторанах, абонементу у спортзал, проїзду на міському транспорті та комунальних послуг. Дешевше, ніж в Україні, можна прожити в Пакистані та Єгипті. Також серед лідерів найдешевших країн – Індія, Туніс, Косово та Грузія. А от до п’ятірки найдорожчих країн входять Бермуди, Швейцарія, Ісландія, Норвегія та Багами. Україна у рейтингу найдорожчих посідає 113 місце. Інтенсивний туристичний потік, стабілізація політичної ситуації та зменшення терористичних загроз та повернення режиму мирного неба для міжнародних авіакомпаній мали позитивний ефект не лише для туристичної галузі. Український ринок протягом 2017—2018 років відкрили для себе низка споживчих брендів — Under Armour, IKEA, Ryanair, H&M, продовжилось розширення мереж низки закладів громадського харчування за європейськими та світовими франшизами. Тож можемо упевнено сказати: перші півтора роки справжньої відкритості України для світу показали — українці готові бути відкритими для інших і не зловживають відкритістю цих інших до себе. Прочитати інші з 12 історій

Šljah do možlyvosti vže zavtra sisty v litak, avtobus čy potjag, vzjaty iz soboju biometryčnyj pasport ta peretnuty kordon iz JeS bez vizy dlja Ukraїny vyjavyvsja dovgym, trağičnym i spovnenym skladnyh zmin. Prote ne lyše Revoljucija Gidnosti vyznačala cej postup ukraїnciv do vidkrytosti kordoniv ta polipšennja turystyčnogo biznesu.

Na časi prygadaty, jaki periody perežyla naša kraїna, poky turyzm do neї stav cikavym ne lyše tym, kogo vabljať stalkerśki maršruty Čornobylja čy nebezpečni «ekskursiї» na zakynuti šahty j u zonu bojovyh dij. Ce — šče odna iz «12 istorij», ščo їh redakcija Na chasi protjagom 3 misjaciv rozpovidaje pro dosjagnennja Ukraїny u riznyh sferah žyttja ta ekonomiky na mižnarodnomu rivni.

Peredistorija mižnarodnoї vidkrytosti

Turyzm ta kordony v Ukraїni — evoljucija bezvizovoї vidkrytosti 1

24 serpnja 1991 roku na jevropejśkij mapi z’javylasja nova kraїna, jaku tryvalyj čas malo hto spryjmav serjozno. Naviť todišnij očiľnyk Spolučenyh Štativ Ameryky pospišyv vidvidaty Kyїv nezadovgo do cijeї daty ta napoljagav na neobhidnosti zberigaty «bratśkyj sojuz» — svitovi lidery ne bačyly ani ekonomičnyh, ani istoryčnyh čy turystyčnyh perspektyv u ćomu ulamkovi Radjanśkogo Sojuzu. Tomu majže na desjatylittja Ukraїna stala svojeridnoju «biloju pljamoju» dlja turystiv ne iz susidnih eks-respublik SRSR.

Okremi spalahy cikavosti v inozemciv do Ukraїny stavalysja iz:

Turyzm ta kordony v Ukraїni — evoljucija bezvizovoї vidkrytosti 2

U «nuľovyh» Ukraїna dedali častiše potrapljaje v zakordonni novyny, a na dodaču do inozemnyh biznesmeniv ta politykiv, jaki počaly aktyvniše vidviduvaty našu deržavu, dolučajuťsja j žurnalisty ta gromadśki dijači. Ščopravda, v infopoli peresičnymy inozemcjamy Ukraїna todi spryjmalasja ne jak gostynna deržava iz samobutńoju kuľturoju ta možlyvostjamy, a jak kryzova kraїna z postkoloniaľnym syndromom, dostupnymy žinkamy, svavilljam pravoohoronciv ta prorosijśkym politykumom.

Pevnyj informacijnyj proryv zdijsnyla Pomarančeva revoljucija — todi čy ne vperše usi media svitu zagovoryly jak pro ukraїnciv, tak i pro ukraїnśku diasporu v riznyh kraїnah u pozytyvnomu ključi, a ne zgadujučy lyše pro tragediї, problemy ta važkyj post-komunistyčnyj spadok.

Jaki temy stosovno Ukraїny najčastiše zvučaly sered inozemciv u toj period:

  • perši gučni peremogy brativ Klyčkiv;
  • skandal iz znyknennjam Georgija Ğonğadze ta polityčna kryza 2001-go;
  • Andrij Ševčenko na mižnarodnij futboľnij areni;
  • zbyttja pasažyrśkogo litaka nad Čornym morem v ukraїnśkyh vodah;
  • Pomarančeva revoljucija ta polityčna kryza 2004-go;
  • peremoga Ruslany Lyžyčko ta Jevrobačennja-2005.

Cej period možna nazvaty čy ne peršym, koly jevropejci z kraїn, ščo ne je bezposerednimy susidamy Ukraїny, počynajuť aktyvno cikavytysja tym, ščo j jak tut vidbuvajeťsja — tož z’javljajuťsja narešti j peredumovy dlja stabiľnogo prytoku turystiv.

Krim togo, pivtora desjatylittja ekonomičnoї nestabiľnosti ta rujnuvannja infrastruktury zavdjaky pošyrennju pryvatnogo biznesu na goteľno-turystyčnu sferu pryzvelo do potreby zminyty staru «pansionatno-kurortnu» systemu turyzmu na jakisno novu. Počynajuť vynykaty perši sadybno-goteľni kompleksy, pryvatni goteli, za cej period do velykyh mist zahodjať goteľni operatory, a do ukraїnśkyh letovyšč — perši mižnarodni aviakompaniї z masovogo segmentu. Prote do spravžńogo proryvu zalyšajeťsja šče majže 10 rokiv.

Turyzm ta kordony v Ukraїni — evoljucija bezvizovoї vidkrytosti 3

Časy deklaracij pro namiry:

  • 2006 rik — na toj čas nedavno obranyj Prezydent Ukraїny Viktor Juščenko deklaruje kurs na integraciju deržavy z JeS. Prote ne pospišaje perehodyty vid zajav do dij.
  • 2008 rik — prohodyť Paryźkyj sammit Ukraїna—JeS, pid čas jakogo dosjagneno domovlenosti pro počatok dialogu pro vyznačennja umov bezvizovogo režymu. Vtim, todišnij Prezydent Ukraїny poperedžaje: cej proces tryvatyme ščonajmenše dekiľka rokiv.
  • 2010 rik — prezydentom staje Viktor Janukovyč, i gučne povernennja prorosijśkogo opozycionera šče ne strymuje samyh jevropejciv vid dovoli pozytyvnyh očikuvań ščodo ukraїnśkyh perspektyv u Jevrospiľnoti. U ljutomu 2010 roku Jevroparlament nadaje Jevrokomisiї mandat ščodo pidgotovky «dorožńoї karty» dlja bezvizovogo režymu z Ukraїnoju. Janukovyč zustričajeťsja iz lideramy kraїn-učasnyć JeS. U Brjusseli provodjať sammit. Pid čas cijeї zustriči prezentujuť Planu dij po nadannju bezvizu dlja Ukraїny. Sered vymog — 7 nacionaľnyh strategij reform ta nyzka novyh zakoniv. Todišnij očiľnyk deržavy ne pospišaje z kincevymy terminamy realizaciї usih reform.
  • Stanom na kineć 2010-go — počatok 2011 roku Ukraїna vykonuje biľše 100 umov dlja otrymannja bezvizu. I ce popry te, ščo v samij kraїni praktyčno ne provodyťsja žodnoї populjaryzaciї ideї bezvizu jak takogo.
Turyzm ta kordony v Ukraїni — evoljucija bezvizovoї vidkrytosti 4

Vlada trymaje suspiľstvo u stani bajdužosti do mižnarodnyh perspektyv, zagostrjujučy uvagu lyše na vnutrišnih pytannjah. Cej period ogljadači zgodom nazyvatymuť najbiľš «zastijnym» z točky zoru zvyčajnogo gromadjanyna — bo v kraїni vidbuvsja masovyj regres nyzky prav ta svobod. Їhnij vplyv vidčuvavsja j na mižnarodnomu rivni.

Pro ščo v toj čas govorjať za kordonom, koly čujuť slovo «Ukraїna»:

  • Osiń 2011 roku — eks-prem’jerka Ukraїny Julija Tymošenko zasudžena do 7 rokiv uv’jaznennja. Jevropejci kažuť, ščo bez vidnovlennja zakonnosti ta gromadjanśkyh svobod, jaki buly porušeni cym sudovym procesom, Ukraїni marno spodivatysja na bezviz z JeS.
  • 2012 rik — sylove prydušennja tak zvanogo «movnogo Majdanu» v centri Kyjeva ta uhvalennja zakonu «Kivalova-Kolisničenka», jakyj suttjevo zvužuvav prava i svobodu vykorystannja ukraїnśkoї movy na korysť movy susidńoї kraїny.
  • Lito 2012-go — vlada namagajeťsja «zakamufljuvaty» 2 imidževyh provaly na mižnarodnij areni za rahunok Jevro-2012, ščo jogo Ukraїna provodyla spiľno z Poľščeju. Na Hreščatyku zamisť soteń manifestantiv — desjatky tysjač turystiv z jevropejśkyh kraїn. Vynykaje iljuzorne vidčuttja, ščo členstvo u Jevropi — oś vono, vže blyźko. Prote predstavnyky JeS na oficijnomu rivni odnakovo častiše govorjať pro korupciju ta svavillja sylovyh struktur, aniž pro svjato futbolu.
Turyzm ta kordony v Ukraїni — evoljucija bezvizovoї vidkrytosti 5

Peredčuttja kryzy, ščo nasuvajeťsja — takym stav 2013-j i dlja turystyčnoї galuzi, j dlja suspiľstva v cilomu. A vse počynalosja niby nepogano:

  • Perša polovyna 2013 roku — lidery kraїn JeS govorjať pro možlyvisť dlja Ukraїny vykonaty nyzku vymog i uklasty bezvizovyj režym ta Asociaciju do kincja 2013-go. Todišnja ukraїnśka vlada robyť vygljad, ščo zacikavlena u procesah jevrointegraciї.
  • Vereseń-žovteń 2013 roku — grupa Koksa-Kvasnevśkogo gotuje jevrointegracijni zakony i postijno provodyť zasidannja v Ukraїni spiľno iz parlamentarjamy.
  • U žovtni 2013 roku todišnij očiľnyk Ukraїny ta ukraїnśkogo parlamentu navvyperedky hvaljať proroblenu robotu stosovno integraciї v JeS. Kraїna gotujeťsja do pidpysannja.

Ščo bulo dali:

  • Vse rizko zminjujeťsja u lystopadi 2013 roku — koly naperedodni Viľnjusśkogo sammitu Janukovyč ta jogo popličnyky v uľtymatyvnomu porjadku vidmovljajuťsja vid namiriv pidpysaty ugodu pro Asociaciju iz kraїnamy JeS.
  • 21 lystopada 2013 roku perši nezgodni iz rišennjam vyhodjať na Majdan Nezaležnosti u Kyjevi: ključova vymoga — pidpysaty ugodu iz JeS. Perši akciї naličuvaly desjatky ljudej, zgodom їh stalo sotni. Do Kyjeva pidključylysja regiony — vymoga odna: pidpysaty Asociaciju ta staty na šljah bezvizovogo režymu.
  • 29 lystopada pidpysannja ne vidbulosja, todišnja vladna delegacija Ukraїny povertajeťsja do Kyjeva. Dali podiї počynajuť rozvyvatysja dovoli strimko — a pislja rozgonu myrnoї demonstraciї studentiv vnoči 30 lystopada 2013 roku akcija pid nazvoju «Jevromajdan» pererosla u nyzku podij, jaki zgodom otrymajuť nazvu Revoljuci Gidnosti.
  • 16 sičnja 2014 roku todišnij parlament pidpysuje tak zvanyj «paket zakoniv 16 sičnja»: predstavnyky kraїn JeS vyslovljujuť zanepokojennja utyskamy svobody slova ta vstanovlennjam dyktatury.
  • 22 sičnja 2014 roku gynuť troje peršyh protestujučyh — Niğojan, Žyznevśkyj, Senik. Pytannja Asociaciї jak polityčnoї vymogy ostatočno vidkladeno — protestujuči vymagajuť vidstavky Prezydenta Ukraїny.
  • Pislja tragičnyh podij 18-21 ljutogo 2014 roku v Ukraїni ne lyšajeťsja leğitymnyh predstavnykiv vyščogo kerivnyctva — vono pokydaje meži kraїny pryvatnymy litakamy, avtobusamy ta mašynamy. 21-22 ljutogo ukraїnśkyj parlament ekstrenno zbyrajeťsja dlja vnesennja zmin do Konstytuciї, vstanovlennja faktu samousunennja Janukovyča vid svoїh obov’jazkiv ta pryznačennja daty dostrokovyh vyboriv Prezydenta Ukraїny na traveń 2014 roku. Pytannja peremovyn iz JeS vidkladajeťsja do času vidnovlennja leğitymnoї vlady.
  • 25 travnja 2014 roku — v Ukraїni vidbuvajuťsja prezydentśki vybory. Posadu Prezydenta Ukraїny otrymuje Petro Porošenko. Odyn iz punktiv jogo peredvyborčoї programy — zaveršennja vsih neobhidnyh procedur ta pidpysannja ugody pro Asociaciju iz JeS
  • Červeń — grudeń 2014 roku — prezydent Petro Porošenko pidpysuje spočatku polityčnu, a za 4 misjaci — ekonomičnu častynu ugody pro Asociaciju. Zalyšajeťsja vidkrytym pytannja bezvizovogo režymu, jogo obicjajuť nadaty u 2015 roci.

Turyzm komercijnyj na toj čas vtračaje pokaznyky dovoli strimko — inozemci osterigajuťsja їhaty do kraїny, častyna jakoї ohoplena vijnoju, ščo počalasja navesni 2014-go. Ne dodajuť optymizmu v turystyčnomu plani j podiї dovkola zbytogo «Boїngu» poblyzu Donećka vlitku 2014-go (hoč ti pasažyry j ne letily do Ukraїny bezposeredńo). Vid ideї vyhodyty na ukraїnśkyj rynok vidmovljajeťsja nyzka turystyčno orijentovanyh kompanij — vony perenosjať vyhid na pizniši terminy.

Turyzm ta kordony v Ukraїni — evoljucija bezvizovoї vidkrytosti 6

Oostatočne zatverdžennja bezvizovogo režymu vse vidkladajuť. Sered pryčyn — zagostrennja vijśkovogo konfliktu, v jakomu RF je aktyvnym gravcem. Volnovaha, Mariupoľ, Debaľceve — «garjači točky» na mapi ukraїnśkogo Shodu — roztašovani obabči osnovnyh turystyčnyh mist ta ukraїnśkoї stolyci. Odnak terorystyčni ataky ta boї z pidrozdilamy okupantiv ne dodajuť ni ekonomičnoї, ani suspiľnoї stabiľnosti.

Pytannja vidkrytosti Ukraїny dlja jevropejciv, a Jevropy — dlja ukraїnciv, zrušuje z miscja lyše 2016-go:

  • 20 kvitnja 2016 roku — Jevrokomisija vnosyť na rozgljad Jevroparlamentu ta Rady JeS zakonodavču propozyciju pro vključennja Ukraїny do spysku deržav, jakym ne potribni vizy dlja korotkoterminovyh poїzdok do kraїn-učasnyć Šenğenśkoї ugody.
  • Druga polovyna 2016 roku — Niderlandy ne hočuť ratyfikuvaty ugodu pro Asociaciju iz Ukraїnoju i vynosjať ce pytannja na vnutrišnij referendum.
  • 28 ljutogo 2017 roku — Jevroparlament ta Rada JeS ukladajuť neoficijnu ugodu pro vizovu liberalizaciju dlja Ukraїny.
  • 9 bereznja 2017-go — Komitet Jevroparlamentu iz vnutrišnih sprav ta gromadjanśkyh svobod shvalyv bezvizovyj režym dlja Ukraїny.
  • 6 kvitnja 2017 roku — ostatočne rišennja pro bezviz vid Jevroparlamentu.
  • 11 travnja 2017 roku — deń, koly stalo vidomo datu pidpysannja bezvizu — todi vperše bulo ozvučeno usi podrobyci, a Prezydent Ukraїny Petro Porošenko vystupyv iz oficijnym videozvernennjam.
  • Ceremonija pidpysannja ta perspektyvy ukraїnśkogo pasportu — Pidpysannja vidbulosja u Jevropejśkomu parlamenti v hodi uročystoї ceremoniї. Dokument pidpysano prezydentom Jevropejśkogo parlamentu Antonio Tajani ta ministrom vnutrišnih sprav ta nacionaľnoї bezpeky golovujučoї u Radi JeS Maľty Karmelo Abela za učasti Prezydenta Ukraїny.
Turyzm ta kordony v Ukraїni — evoljucija bezvizovoї vidkrytosti 7
Iz 2017 roku bezvizovi podoroži dlja ukraїnciv vidkryti do 30 kraїn členiv JeS, okrim Brytaniї ta Irlandiї

Jak pracjuje bezvizovyj režym «na vyїzd»

Oś jak vygljadaje bezvizovyj režym iz JeS dlja ukraїnciv. Iz 2017 roku podoroži možlyvi do 30 kraїn členiv JeS, okrim Brytaniї ta Irlandiї. Do pereliku takož vhodjať 4 šengenśki deržavy za mežamy Jevropejśkogo Sojuzu: Švejcarija, Norvegija, Islandija ta Lihtenštejn. Oskiľky ugodu pro bezvizovyj režym uhvaleno ne z kraїnamy Šengenśkoї zony, a z Jevrosojuzom, ukraїnci možuť takož viľno vidvidaty davno populjarni sered našyh turystiv Bolgariju, Rumuniju, Horvatiju ta Kipr. Ci kraїny ne vhodjať do Šengenśkoї zony.

Dlja tyh, hto ne hoče zminjuvaty pasport, ne vidbudeťsja žodnyh zmin. Jakščo u vas buly dovgostrokovi vizy, vydani do togo, jak počav dijaty bezviz dlja Ukraїny, vony zalyšajuťsja čynnymy. Dlja tyh, u kogo viza zaveršujeťsja, varto podatysja na biometryčnyj pasport — teper ce nedorogo ta švydše, niž čekaty vizu ta hodyty do konsuľstva.

Koly bezviz tiľky rozpočavsja, u tyh, hto vyїzdyv na pevnyj čas z Ukraїny do susidnih kraїn Jevropy, bulo bezlič zapytań. Zokrema, ščodo kiľkosti gotivky, obov’jazkovosti bronjuvannja goteliv čy otrymannja zaprošeń vid tyh, hto prožyvaje u ciľovij kraїni. Bezviz sprostyv nyzku momentiv. Zokrema, obov’jazkova suma gotivkoju pry sobi pry peretyni kordonu ne je obov’jazkovoju. Golovnyj platižnyj zasib — platižni kartky, ale na nyh treba maty najavni košty abo kredytnyj limit. Jakščo prykordonnyky napoljagatymuť, možna nadaty ček z bankomatu na prykordonnomu punkti (jakščo bank daje možlyvisť peregljanuty balans). Pidijduť takož povidomlennja SMS-bankingu čy internet-bankingu.

Pry peretyni kordonu z JeS vidteper vam potribno ozvučyty metu poїzdky, buvaje dostatńo prosto nazvaty її. Odnak u tyh, hto podorožuje z «čystym» pasportom, zazvyčajno poprosjať utočnjujuči dokumenty. Možna pokazaty rozdrukovane bronjuvannja goteliv (čy zanotovane u vašomu smartfoni abo planšeti). Znykla takož obov’jazkovisť bronjuvannja gotelju. Poїzdka do rodyčiv čy nočivlja u kempingu — vse ce je legitymnoju metoju poїzdky. Jakščo vy zdijsnjujete korotkotryvalu poїzdku na kiľka dniv, dostatńo nadaty informaciju pro te, jak ta koly povertajeteś.

Z soboju potribno maty informaciju pro vašyh druziv čy rodyčiv: їhni imena, adresa, telefon. Takož popereďte їh pro te, koly vy budete peretynaty kordon, jakščo prykordonnyk vyrišyť zatelefonuvaty. A šče krašče — nehaj vony nadišljuť cju informaciju elektronnoju poštoju, a vy — rozdrukujte lyst ta majte jogo iz soboju v telefoni

Jedynyj vypadok, koly varto oformyty oficijne, zavirene zaprošennja — jakščo v ńomu gospodari pidtverdžujuť finansuvannja poїzdky, a gisť ne matyme iz soboju koštiv, ta šče j ne rozmovljaje ani anglijśkoju, ani movoju kraїny, do jakoї prybuvaje

V ćomu vypadkovi podorožujučyj prosto dasť prykordonnyku cej dokument, dani gospodariv ta zvorotnyj kvytok i unykne neobhidnosti nadavaty dodatkovi pojasnennja.

Strahuvannja iz nastannjam bezvizu tež ne je obov’jazkovym (hoča za vizovogo režymu cej dokument buv neobhidnoju umovoju peretynu kordonu). U prykordonnomu kodeksi JeS vzagali nemaje zgadky pro strahuvannja; vidpovidno, čerez jogo vidsutnisť vam ne možuť vidmovyty u v’їzdi. Jakščo vy ne hočete potrapyty u neočikuvanu sytuaciju iz neobhidnistju zvertatysja do likariv za kordonom bez strahovogo polisa, varto vse-taky zastrahuvatysja na period poїzdky.

Restorany v Ukraїni

Važlyvo znaty pid čas v’їzdu:

  • Bezvizovyj režym dozvoljaje gromadjanam Ukraїny perebuvaty na terytoriї kraїn JeS ne biľše 90 dniv protjagom 180-dennogo periodu.
  • Podorožujučy bez vizy, vy ne majete prava na oplačuvanu robotu na terytoriї JeS. Dlja ćogo, jak i raniše, potribna viza.

Vy ne v’їdete, jakščo:

  • vas bulo deportovano z deržav-členiv JeS iz zaboronoju v’їzdu na pevnyj termin (prymirom, vid 1 do 5 rokiv). Do čysla takyh porušnykiv vidnosjať tyh, hto nelegaľno pracjuvav v JeS, hto lyšyvsja v JeS na dovšyj termin, niž peredbačeno vizoju, a takož pro zločynciv, zasudženyh v deržavah-členah JeS i vyslanyh na Baťkivščynu.
  • vy perebuvajete u bazah Interpolu abo Jevropolu;
  • vy ostannim časom podorožuvaly do Syriї čy Iranu.
Turyzm ta kordony v Ukraїni — evoljucija bezvizovoї vidkrytosti 8
Za 2017 rik Ukraїna zarobyla na turystah $1,261 mlrd

Skiľky Ukraїna zarobljaje na turyzmi porivnjano z inšymy

Ob’jektyvna sytuacija na rynku strymuje vid spokusy zmaľovuvaty Ukraїnu turystyčnym rajem. Odnoznačno stan sprav je nabagato kraščym, niž ce bulo do progološennja bezvizovogo režymu z kraїnamy Jevropejśkogo sojuzu, Zokrema Ukraїnu v 2017 roci, za pidrahunkamy UNWTO, vidvidaly 14,23 mln turystiv. Ce — na 6,7% biľše, niž rokom raniše. Prote nadhodžennja vid turyzmu sklaly $1,261 mlrd, ščo stanovyť lyše 0,2% dohodiv vid turyzmu v jevropejśkyh kraїnah. Za slovamy doslidnykiv, za cej period Jevropa zarobyla na turystah $519,232 mlrd. Vodnočas vytračaly biľše za vsih v mižnarodnyh poїzdkah turysty z Kytaju ($257,7 mlrd), SŠA ($135 mlrd) i Nimeččyny ($89,1 mlrd).

Naprjamok peršyj — inozemci

Populjarnisť Ukraїny jak mižnarodnogo turystyčnogo naprjamku zrosla, prote ne nastiľky, jak nam by hotilosja. Ale bezvizovyj režym pospryjav tomu, ščo protjagom peršogo roku spravžńoї mižnarodnoї vidkrytosti dlja turystiv naša deržava pidnjalasja na 16 pozycij u svitovomu rejtyngu turystyčnoї mobiľnosti. Za 2 misjaci 2018 roku Ukraїna dodala do spysku bezvizovyh kraїn čotyry deržav (Ruanda, OAE, Niue, Terks i Kajkos). Ce dalo zmogu ukraїnśkym dokumentam perejty na 32-e misce u globaľnomu spysku.

Šče u 2017 roci vydannja Visual Capitalist, bazujučyś na danyh World Tourism Organization, opryljudnylo mapu najbiľš populjarnyh u turystiv kraїn vidpovidno do kiľkosti grošej, jaki ci kraїny zarobljajuť na turyzmi. Oś jak vygljadaje sytuacija:

Turyzm v Ukraїni — evoljucija bezvizovoї vidkrytosti

Rivnjatysja je na kogo — adže ne usi lidery mižnarodnogo turystyčnogo rynku je vyključno velykymy kraїnamy bez suttjevyh ekonomičnyh negarazdiv čy zi značnym zapasom stijkosti bankivśkoї ta sociaľnoї system. Za danymy doslidžennja Organizaciї z ekonomičnogo spivrobitnyctva ta rozvytku pid nazvoju «Turystyčni trendy 2018», nyzka deržav ščorično otrymujuť do 1/10 VVP vyključno vid turyzmu:

Turyzm v Ukraїni — evoljucija bezvizovoї vidkrytosti

Naprjamok drugyj — vnutrišni turysty

Jakščo iz zakordonnym turyzmom sytuacija šče daleka vid bažanoї, to vnutrišnij turyzm rozvyvajeťsja aktyvno. Jak doslidyly na telekanali «Prjamyj», najpopuljarnišym regionom Ukraїny vnutrišńogo turyzmu u 2017 roci bula Kyїvśka oblasť — perevažno za rahunok stolyci, v jakij najvyšča koncentracija biznesovyh ta dilovyh, naukovo-navčaľnyh ta istoryko-kuľturnyh resursiv. Cej region vidvidaly 5 mln 684 tys turystiv.

U TOP-3 takož vhodjať Lvivśka ta Odeśka oblasti: 2 mln 505 tys ta 2 mln 335 tys osib vidpovidno. Pislja okupaciї Krymu, turysty, ščo raniše aktyvno tudy їzdyly na litnij ta osinnij vidpočynok, rozdilylysja miž regionamy Ukraїny ta častkovo obraly inozemni kurorty, zaznačyly u Minekonomrozvytku na zapyt telekanalu.

Lideramy za obsjagamy turystyčnyh vidviduvań v litnij period 2017 roku staly Odeśka, Hersonśka, Zaporiźka, Lvivśka, Ivano-Frankivśka ta Mykolaїvśka oblasti

Za danymy Kyїvstaru lideramy za kiľkistju vidviduvań ukraїnciv protjagom litńogo sezonu 2017 roku staly taki oblasti:

  • Odeśka — 1303,4 tys osib (10,4%),
  • Hersonśka — 1004,6 tys osib (8%),
  • Zaporiźka — 791,3 tys osib (6,3%),
  • Lvivśka — 721,9 tys. osib (5,7%),
  • Ivano-Frankivśka — 528,6 tys osib (4,2%),
  • Mykolaїvśka — 491,1 tys osib (3,9%).

Turyzm ta kordony v Ukraїni — evoljucija bezvizovoї vidkrytosti

Turyzm ta kordony v Ukraїni — evoljucija bezvizovoї vidkrytosti 9
Zagalom z počatku 2018 roku ukraїnśki gromadjany oformyly blyźko 725 tys ID-kartok ta ponad 3 mln zakordonnyh pasportiv

Jak pracjuje vidkrytisť dlja inšyh

Je rizni doslidžennja vidkrytosti Ukraїny dlja gromadjan z inšyh kraїn ta j dlja vlasnykiv ukraїnśkyh pasportiv. My raniše pysaly pro rejtyng bezvizovyh kraїn ta možlyvostej dlja vyїzdu vyključno za dopomogoju zakordonnogo pasportu vid konsaltyngovoї kompaniї Arton Capital. Kožen dokument avtory doslidžennja pryv’jazujuť do kiľkosti deržav, jaki možna viľno vidviduvaty. Jak svidčyť sajt proektu, Ukraїna vže posidaje 24 shodynku sered 89 kraїn.

Dlja indyviduaľnogo turyzmu

Zminylosja roztašuvannja Ukraїny v pereliku deržav za rivnem vidkrytosti kordoniv dlja inozemnyh turystiv. Ukraїnu možuť vidviduvaty bez viz inozemni turysty iz 100 riznyh deržav svitu.

Zrostannja možlyvostej dlja zakordonnogo turyzmu ta prybranyj bjurokratyčnyj bar’jer za rahunok znyžennja vartosti biometryčnogo pasporta pryzvely do zrostannja popytu gromadjan na dokumenty novogo zrazka. Jak informuje «UNIAN», zagalom z počatku 2018 roku gromadjany oformyly blyźko 725 tys ID-kartok ta ponad 3 mln zakordonnyh pasportiv. Lyše za lypeń 2018 roku bulo oformleno ponad 440 tys zakordonnyh pasportiv ta blyźko 100 tys ID-kartok. Počynajučy z sičnja 2015 roku, zagalom v Ukraїni bulo oformleno blyźko 9,5 mln biometryčnyh pasportiv dlja vyїzdu za kordon ta majže 2 mln ID-kartok. Takož Ukraїna vyjšla na liderśke misce sered kraїn kolyšńogo SRSR za kiľkistju dostupnyh kraїn dlja vidviduvannja bez vizy. Stanom na lito 2018 roku gromadjany Ukraїny možuť bez viz vidvidaty 128 deržav svitu.

Zagalom, z momentu zaprovadžennja biometryčnyh zakordonnyh pasportiv (sičeń 2015 roku) v Ukraїni bulo oformleno blyźko 8,8 mln takyh dokumentiv. Do zaprovadžennja bezvizovogo režymu ščoroku oformljuvalosja lyše blyźko 2 mln dokumentiv.

Kerivnyk gromadśkoї organizaciї «Jevropa bez bar’jeriv» Iryna Suško navela dani Jevrostatu ta agenciї «Fronteks». Zgidno z nymy, marnymy buly pobojuvannja, ščo indyviduaľni migranty rynuť čerez kordon i stvorjať «migracijnu navalu» (jak pro ce zasterigaly populisty ne lyše v Ukraїni, ale j u dejakyh shidnojevropejśkyh deržavah). Zaprovadžennja bezvizovogo režymu dlja Ukraїny ne vplynulo suttjevo na migracijnu sytuaciju u kraїnah JeS. Kiľkisť vidmov u peretyni kordonu ta vyjavlenyh ukraїnciv, jaki porušuvaly migracijni pravyla, nesuttjevo zbiľšylasja. Natomisť skorotyvsja obsjag zverneń ukraїnśkyh gromadjan za zahystom do kraїn JeS u statusi bižencja.

Dodatkovym zapobižnykom proty vykorystannja Ukraїny jak kanalu nelegaľnoї migraciї stalo zaprovadžennja biometryčnogo skrininğu na kordoni. Predstavnyky Deržavnoї prykordonnoї služby Ukraїny vidzvituvaly pro kiľkisť inozemciv iz biometryčnymy pasportamy. Iz 1 sičnja 2018 roku počala robotu systema fiksaciї biometryčnyh danyh dlja gromadjan 70 kraїn. Na kordoni z pivnično-shidnoju susidkoju Ukraїna v testovomu režymi zapustyla biometryčnyj kontroľ šče 27 grudnja. Inozemciv teper perevirjajuť reteľniše. Stanom na 23 bereznja 2018 roku biometrijeju skorystalysja 136 tysjač osib, z nyh 96 tysjač – gromadjany pivnično-shidnogo «susida». Vony їduť v osnovnomu z komercijnyh pytań ta vidvidujuť rodyčiv u korotkostrokovyh poїzdkah.

Dlja biznesu

Zgidno z opryljudnenym 15 bereznja 2018 roku rejtyngom Worldwide Cost of Living 2018, jakyj gotuje vydannja The Economist, stolycja Ukraїny pidnjalasja na 14 pozycij u rejtyngu najdorožčyh mist svitu porivnjano z 2017-m. Kyїv posidaje 75 misce u ščoričnomu rejtyngu vartosti žyttja u velykyh mistah, skladenomu globaľnoju finansovoju kompanijeju – švejcarśkym bankom UBS. Zagalom u rejtyngu ocinjujuťsja 77 mist svitu. Takym čynom, Kyїv uvijšov do TOP-3 najdeševšyh mist svitu.

Takož Ukraїna stala najdostupnišoju kraїnoju Jevropy. Pokaznyk ščodo najdeševšyh kraїn svitu vrahovuje majže pivsotni faktoriv. Sered nyh, zokrema, vartisť orendy žytla, strav u nedorogyh restoranah, abonementu u sportzal, proїzdu na miśkomu transporti ta komunaľnyh poslug. Deševše, niž v Ukraїni, možna prožyty v Pakystani ta Jegypti. Takož sered lideriv najdeševšyh kraїn – Indija, Tunis, Kosovo ta Gruzija. A ot do p’jatirky najdorožčyh kraїn vhodjať Bermudy, Švejcarija, Islandija, Norvegija ta Bagamy. Ukraїna u rejtyngu najdorožčyh posidaje 113 misce.

Intensyvnyj turystyčnyj potik, stabilizacija polityčnoї sytuaciї ta zmenšennja terorystyčnyh zagroz ta povernennja režymu «myrnogo neba» dlja mižnarodnyh aviakompanij maly pozytyvnyj efekt ne lyše dlja turystyčnoї galuzi. Ukraїnśkyj rynok protjagom 2017—2018 rokiv «vidkryly» dlja sebe nyzka spožyvčyh brendiv — Under Armour, IKEA, Ryanair, H&M, prodovžyloś rozšyrennja merež nyzky zakladiv gromadśkogo harčuvannja za jevropejśkymy ta svitovymy franšyzamy. Tož možemo upevneno skazaty: perši pivtora roky spravžńoї vidkrytosti Ukraїny dlja svitu pokazaly — ukraїnci gotovi buty vidkrytymy dlja inšyh i ne zlovžyvajuť vidkrytistju cyh «inšyh» do sebe.

Pročytaty inši z 12 istorij

Матеріал підготовлено в рамках реалізації грантового конкурсу від ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Швеції та Internews (проект Audience understanding and digital support). Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора

Turyzm ta kordony v Ukraїni — evoljucija bezvizovoї vidkrytosti 10

Cej material vygotovleno ta rozmiščeno na komercijnij osnovi.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: