Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Ivan Malkovyč – pro vrazlyvisť nacij, formulu uspihu ta ukraїnśkyj Shid

Іван Малкович – про вразливість націй, формулу успіху та український Схід

Pro spryjnjattja Ševčenka ta vrazlyvisť nacij, jak obijtysja bez šarovarščyny ta jaka formula uspihu kraїny, jak mymovoli ne staty habarnykom — svoїmy dumkamy dilyťsja poet ta vydaveć, vlasnyk ta dyrektor ukraїnśkogo vydavnyctva «A-Ba-Ba-Ga-La-Ma-Ga» Ivan Malkovyč
Про сприйняття Шевченка та вразливість націй, як обійтися без шароварщини та яка формула успіху країни, як мимоволі не стати хабарником — своїми думками ділиться поет та видавець, власник та директор українського видавництва «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» Іван Малкович
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Про Шевченка. – У студентські роки я забавлявся тим, що запитував у друзів: Чиї це рядки: Слова дощем позамивались... І не дощем, і не слова. Або: Ми восени таки похожі хоч капельку на образ Божий? Це дивовижні, глибокі рядки. А люди переважно їх не знали, і не могли відгадати, хто це. Називали іноземних поетів, припускали, що це Еліот чи Сен-Жон Перс, і з подивом дізнавались, що то Шевченко. Я дуже це все любив. Про державність і націю. – Бездержавна нація — вразлива нація. Тобі треба постійно доводити те, чого іншим доводити не треба. У 1980-ті, коли хтось казав Україна, ніхто на Заході не розумів: де це, що це? Хоча це ж, фактично, найбільша в Європі країна. Тобто комплекс меншовартості якусь основу має, але... Що робили московити? Вони висміювали все українське, намагалися показати, що це все опереткова шароварщина. Вони й досі, коли ми говоримо щось серйозне, сприймають це у штики, кажуть, що ми мазепинці, петлюрівці, бандерівці тощо. Про український Схід. – Я не відокремлюю Донбасу від усієї України, просто кажу про свою родову історію. Нещодавно виступав у Львівській філармонії і розповідав про одного вихідня-хлопця з Дебальцевого, який написав найбільше за всіх поетів віршів про українську мову. Знаєте, хто той хлопець? Володимир Сосюра. Про українські книги. – Мова дуже важлива, вона створює культурне середовище, де ми з півслова розуміємо одне одного, бо нам одні колискові співали, приповідки казали, книжки читали. Коли ми не в одному мовному океані, ми не зможемо стовідсотково відчути одне одного. Не зможемо до кінця зрозуміти, які ми. Так, ми не кращі й не гірші за інших, але уявімо, що в Україні все українське: то які ми? Від повій до академіків, які? Ми ніколи не мали такого — українського — досвіду. Як цікаво було б поглянути на українську Україну. Про видавничу справу. – Моє кредо — щоб українські книжки були такі гарні, щоб дитина підійшла до прилавка і сказала: Дай мені цю, ту й оту. Тобто щоб ми якістю переконували і перемагали. Якщо будемо робити добрий продукт — українські книжки, мультфільми, фільми, тоді люди потягнуться до цього. Зрозуміло, що має бути і підтримка держави. Коли я кілька років тому гуляв по тоді ще Дніпропетровську, мене дехто впізнавав, підходив, дякував за книжки. Дякували російською, хоча мої книжки всі українською. Отже, вони купували їх для своїх дітей. Це для мене найважливіше. Ми всі українці. Сталося так, що багато людей зі зрозумілих причин не розмовляло українською. Та не біда! Але якщо вони толерантні, а більшість саме така, якщо вони заохочують своїх дітей вчитися українською, якщо розуміють, як це важливо, — я відчуваю радість. Про право голосу та демократію . – Людина, яка продає свій голос на виборах, не має права щось говорити про владу, бо сама є злочинцем. Вона вже взяла хабар. Малесенький, але хабар. Той — гречку, а той — мільйони з бюджету. У кожного свій рівень. Але це все — злочин. Не знаю, що робити, аби виправити ситуацію. Я теж не маю однозначного кандидата в нинішньому так би мовити політичному рейтингу. Мені важко говорити гіпотетично. Я людина дії. Що я можу робити? Гарні книжки. Це мій маленький внесок у розбудову української держави. Я вірю, що більше люди будуть читати, то швидше стануть освіченими і критично мислячими громадянами.
30.10.2018,20:00
0
The Ukrainians, O.Rasulova

Pro Ševčenka

– U studentśki roky ja zabavljavsja tym, ščo zapytuvav u druziv: «Čyї ce rjadky: «Slova doščem pozamyvalyś… I ne doščem, i ne slova». Abo: «My voseny taky pohoži hoč kapeľku na obraz Božyj»?» Ce dyvovyžni, glyboki rjadky. A ljudy perevažno їh ne znaly, i ne mogly vidgadaty, hto ce. Nazyvaly inozemnyh poetiv, prypuskaly, ščo ce Eliot čy Sen-Žon Pers, i z podyvom diznavalyś, ščo to Ševčenko. Ja duže ce vse ljubyv.

Pro deržavnisť i naciju

– Bezderžavna nacija — vrazlyva nacija. Tobi treba postijno dovodyty te, čogo inšym dovodyty ne treba. U 1980-ti, koly htoś kazav «Ukraїna», nihto na Zahodi ne rozumiv: de ce, ščo ce? Hoča ce ž, faktyčno, najbiľša v Jevropi kraїna. Tobto kompleks menšovartosti jakuś osnovu maje, ale…

Ščo robyly moskovyty? Vony vysmijuvaly vse ukraїnśke, namagalysja pokazaty, ščo ce vse operetkova šarovarščyna. Vony j dosi, koly my govorymo ščoś serjozne, spryjmajuť ce u štyky, kažuť, ščo my «mazepynci», «petljurivci», «banderivci» toščo.

Pro ukraїnśkyj Shid

– Ja ne vidokremljuju Donbasu vid usijeї Ukraїny, prosto kažu pro svoju rodovu istoriju. Neščodavno vystupav u Lvivśkij filarmoniї i rozpovidav pro odnogo vyhidnja-hlopcja z Debaľcevogo, jakyj napysav najbiľše za vsih poetiv viršiv pro ukraїnśku movu. Znajete, hto toj hlopeć? Volodymyr Sosjura.

Same Sosjura vyviv formulu, jaka, meni zdajeťsja, pravyľna: «I tam, de zvučyť ukraїnśka mova, žyve ukraїnśkyj narod». Use maksymaľno zrozumilo

Pro ukraїnśki knygy

Čytajte takož: 10 cytat Oksany Zabužko pro literaturu, naciju ta suspiľstvo

– Mova duže važlyva, vona stvorjuje kuľturne seredovyšče, de my z pivslova rozumijemo odne odnogo, bo nam odni kolyskovi spivaly, prypovidky kazaly, knyžky čytaly. Koly my ne v odnomu movnomu okeani, my ne zmožemo stovidsotkovo vidčuty odne odnogo. Ne zmožemo do kincja zrozumity, jaki my. Tak, my ne krašči j ne girši za inšyh, ale ujavimo, ščo v Ukraїni vse ukraїnśke: to jaki my? Vid povij do akademikiv, jaki? My nikoly ne maly takogo — ukraїnśkogo — dosvidu. Jak cikavo bulo b pogljanuty na ukraїnśku Ukraїnu.

Pro vydavnyču spravu

– Moje kredo — ščob ukraїnśki knyžky buly taki garni, ščob dytyna pidijšla do prylavka i skazala: «Daj meni cju, tu j otu». Tobto ščob my jakistju perekonuvaly i peremagaly. Jakščo budemo robyty dobryj produkt — ukraїnśki knyžky, muľtfiľmy, fiľmy, todi ljudy potjagnuťsja do ćogo. Zrozumilo, ščo maje buty i pidtrymka deržavy. Koly ja kiľka rokiv tomu guljav po todi šče Dnipropetrovśku, mene dehto vpiznavav, pidhodyv, djakuvav za knyžky. Djakuvaly rosijśkoju, hoča moї knyžky vsi ukraїnśkoju. Otže, vony kupuvaly їh dlja svoїh ditej.

Ce dlja mene najvažlyviše. My vsi ukraїnci. Stalosja tak, ščo bagato ljudej zi zrozumilyh pryčyn ne rozmovljalo ukraїnśkoju. Ta ne bida! Ale jakščo vony tolerantni, a biľšisť same taka, jakščo vony zaohočujuť svoїh ditej včytysja ukraїnśkoju, jakščo rozumijuť, jak ce važlyvo, — ja vidčuvaju radisť.

Pro pravo golosu ta demokratiju 

Čytajte takož: Jevgen Glibovyćkyj — pro očikuvannja vid JeS, perspektyvu ukraїnciv ta «pravyla gry» z agresorom

– Ljudyna, jaka prodaje svij golos na vyborah, ne maje prava ščoś govoryty pro vladu, bo sama je zločyncem. Vona vže vzjala habar. Maleseńkyj, ale habar. Toj — grečku, a toj — miľjony z bjudžetu. U kožnogo svij riveń. Ale ce vse — zločyn. Ne znaju, ščo robyty, aby vypravyty sytuaciju. Ja tež ne maju odnoznačnogo kandydata v nynišńomu tak by movyty polityčnomu rejtyngu. Meni važko govoryty gipotetyčno. Ja ljudyna diї. Ščo ja možu robyty? Garni knyžky. Ce mij maleńkyj vnesok u rozbudovu ukraїnśkoї deržavy. Ja virju, ščo biľše ljudy buduť čytaty, to švydše stanuť osvičenymy i krytyčno mysljačymy gromadjanamy.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: