fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

10 tez top-menedžera «Oščadbanku» pro biznes, investyciї, kredytuvannja ta pryvatyzaciju

10 тез топ-менеджера «Ощадбанку» про бізнес, інвестиції, кредитування та приватизацію

Sogodnišnja naša dobirka tez — vid očiľnyka pravlinnja «Oščadbanku» Andrija Pyšnogo. Vybraly ključove iz jogo rozmovy z vydannjam «Minfin»
Сьогоднішня наша добірка тез — від очільника правління «Ощадбанку» Андрія Пишного. Вибрали ключове із його розмови з виданням «Мінфін»
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Про подальшу долю Ощадбанку. — Відновлення та подальше збереження прибуткової діяльності — це завдання №1. Але є низка факторів, які так чи інакше будуть впливати на процес його виконання. Головний з них — кредитний портфель, сформований до 2014 року. Велика частина його має вкрай низьку якість та перспективи відновлення. Саме це чинить основний тиск на наші фінансові результати і формує наш запит на докапіталізацію. Про модернізацію — а не лише ребрендинг. — За останні 4 роки Ощад пройшов масштабну, дуже складну і результативну модернізацію. Чи закінчена вона? Ні. Чи вимагає вона додаткових інвестицій? Так. Ті бізнес-напрямки, які розвивалися в банку протягом 4 років і зараз виходять на промислові потужності, необхідно підтримати капіталом. Щоби банк став якісної інвестицією для держави. Це принципово змінює саму концепцію нашої комунікації з власником. Якщо раніше ми говорили про докапіталізацію виключно в контексті покриття шоків, стресів через анексію Криму, окупацію Донбасу, кризу, девальвації тощо, то зараз ми готові говорити з урядом мовою інвестицій. Про додаткові резерви у 17,5 млрд грн до 2022 року. — 17,5 мільярдів — це наш прогноз впливу на банк сукупності факторів, включаючи перехід на МСФЗ-9, проведення запланованих фінансових реструктурізацій, вплив на капітал банку тієї короткої валютної позиції, яка у нас зараз сформована, і переоцінки вшитого в ОВДП деривативу (облігації внутрішньої державної позики — прим.ред.). Враховано необхідність подальшої модернізації мережі, інвестування в системи автоматизації та інформаційної безпеки банку тощо. Про те, чи вдалося виконати стратегію розвитку, закладену на попередньому етапі. — Стратегію розвитку на 2015-2017 роки Ощадбанк виконав на 90%. Про що правління банку відзвітувало на розширеному засіданні за участю представників Міністерства фінансів і ЄБРР. Зроблено дуже багато. Відповідно, саме такий результат і дозволив банку сформулювати і захистити Стратегію розвитку на наступні 5 років. Побудована нами сервісна модель зараз дозволяє обслуговувати і надати якісний сервіс близько 700 тис українців щодня. Є ще один цікавий показник. У 2014 році співвідношення платежів у касі і в дистанційних каналах (банкоматах, терміналах) становив 80:20. Зараз ми вже пройшли екватор: понад 50% платежів здійснюють з використанням дистанційних каналів. Про інтернет-технології та смартфони в роботі державного банку. — Станом на 2014 рік у нас було 13 тис користувачів інтернет-банкінгу. Зараз — 2,8 млн користувачів інтернет- та мобільного банкінгу. Ми — другий банк в країні за цим показником. І зробили це з нуля. В цьому (2018 — прим.ред.) році ми отримали премію FinAwards як найтехнологічніший банк. Наш проект з метро наводять як приклад на конференції розробників Google в Каліфорнії. Ощадбанк встановив 120 турнікетів в Київському метрополітені, які приймають безконтактні платежі. Про співпрацю з місцевою владою та малим бізнесом. — Примітним є приклад Вінницькій мерії. Ми з ними успішно реалізували проект, в рамках якого пройшло вже декілька фактичних угод з кредитування. Реалізовано абсолютно новий підхід: місто повертає підприємцям частину сплачених до місцевого бюджету податків у вигляді компенсації відсоткової ставки за кредитом, який спрямований на розширення виробництва. У цій ситуації всі у виграші. Клієнту вигідно платити чесні податки і велику заробітну плату, тому що у нього є можливість отримати більшу компенсацію. Банк отримує зрозумілого клієнта. Клієнт — перспективу розвитку. У підсумку у Вінниці розглянуто і схвалено проектів більше, ніж в деяких муніципалітетах за 3 роки. Вся ця діяльність здійснюється в рамках програми підтримки малого бізнесу Ощадбанку Будуй своє. На додачу до фінансової складової та співпраці з місцевими органами влади, вона передбачає великий навчальний компонент, який повинен дати всім бажаючим знання, необхідні для відкриття своєї справи. Про приватизацію банку — та коли на неї чекати. — Наша стратегія прямо говорить: до 2020 року має відбутися продаж міноритарного пакету акцій — 25%, а до 2022 року — не менше 49%. Або міжнародним фінансовим організаціям, або через IPO. Але перший етап — це співпраця з ЄБРР. Про те, чи боїться Ощадбанк банківських амбіцій Укрпошти. — Знаєте, якби ліцензія була достатньою умовою для успішного банківського бізнесу, то можливо був би привід для занепокоєння. Система автоматизації, навчений персонал, відповідна мережа філій, сервісна модель, продуктова лінійка, маркетингова кампанія, фінансовий моніторинг, інформаційна безпека, управління ризиками, ефективно працюючі системи інтернет- та мобільного банкінгу, капітал і ціла низка інших речей — ось що необхідно, щоби банк працював. Як я можу вважати Укрпошту конкурентом, якщо нічого з перерахованого вище у них на сьогодні немає? Про вплив виборів та політичного клімату на банківський сектор. — Щоб успішно впоратися з усіма викликами, ми повинні на мяких лапах пройти цей період складних політичних процесів і виборчих кампаній. До банківської системи, на мою думку, все повинні ставитися як до кришталевої вази. І в жодному разі не впустити її. Після трьох років дуже серйозного вичищення, банківська система, по суті, реінкарнувала. Якщо ми вийдемо на стабільну траєкторію розвитку, вона готова бігти попереду всієї планети. Банкірів ніхто не любить, але вони дуже знадобляться, коли передвиборна лихоманка вщухне. Тому що банки — це кровеносна система, яка дуже швидко може наповнитися грошима за рахунок довіри українських громадян. Внутрішній ресурс колосальний. Внутрішній інвестор нікуди не подівся — 90% банківських сейфів забиті. Значна частина економіки — в тіні. Ці ресурси треба повернути в банківську систему. А для цього потрібні зовсім інші показники інфляції, інші очікування щодо курсу, регуляторне середовище, судова система.
29.10.2018,19:14
0
Unsplash

Pro podaľšu dolju «Oščadbanku»

— Vidnovlennja ta podaľše zberežennja prybutkovoї dijaľnosti — ce zavdannja №1. Ale je nyzka faktoriv, jaki tak čy inakše buduť vplyvaty na proces jogo vykonannja. Golovnyj z nyh — kredytnyj portfeľ, sformovanyj do 2014 roku. Velyka častyna jogo maje vkraj nyźku jakisť ta perspektyvy vidnovlennja. Same ce čynyť osnovnyj tysk na naši finansovi rezuľtaty i formuje naš zapyt na dokapitalizaciju.

Pro modernizaciju — a ne lyše rebrendyng

— Za ostanni 4 roky «Oščad» projšov masštabnu, duže skladnu i rezuľtatyvnu modernizaciju. Čy zakinčena vona? Ni. Čy vymagaje vona dodatkovyh investycij? Tak. Ti biznes-naprjamky, jaki rozvyvalysja v banku protjagom 4 rokiv i zaraz vyhodjať na promyslovi potužnosti, neobhidno pidtrymaty kapitalom. Ščoby bank stav jakisnoї investycijeju dlja deržavy. Ce pryncypovo zminjuje samu koncepciju našoї komunikaciї z vlasnykom. Jakščo raniše my govoryly pro dokapitalizaciju vyključno v konteksti pokryttja šokiv, stresiv čerez aneksiju Krymu, okupaciju Donbasu, kryzu, devaľvaciї toščo, to zaraz my gotovi govoryty z urjadom movoju investycij.

Pro dodatkovi rezervy u 17,5 mlrd grn do 2022 roku

Čytajte takož: «Oščadbank» zapustyv Apple Pay

— 17,5 miľjardiv — ce naš prognoz vplyvu na bank sukupnosti faktoriv, vključajučy perehid na MSFZ-9, provedennja zaplanovanyh finansovyh restrukturizacij, vplyv na kapital banku tijeї korotkoї valjutnoї pozyciї, jaka u nas zaraz sformovana, i pereocinky «všytogo» v OVDP deryvatyvu (obligaciї vnutrišńoї deržavnoї pozyky — prym.red.). Vrahovano neobhidnisť podaľšoї modernizaciї mereži, investuvannja v systemy avtomatyzaciї ta informacijnoї bezpeky banku toščo.

Pro te, čy vdalosja vykonaty strategiju rozvytku, zakladenu na poperedńomu etapi

— Strategiju rozvytku na 2015-2017 roky «Oščadbank» vykonav na 90%. Pro ščo pravlinnja banku vidzvituvalo na rozšyrenomu zasidanni za učastju predstavnykiv Ministerstva finansiv i JeBRR. Zrobleno duže bagato. Vidpovidno, same takyj rezuľtat i dozvolyv banku sformuljuvaty i zahystyty Strategiju rozvytku na nastupni 5 rokiv.

Pobudovana namy servisna modeľ zaraz dozvoljaje obslugovuvaty i nadaty jakisnyj servis blyźko 700 tys ukraїnciv ščodnja. Je šče odyn cikavyj pokaznyk. U 2014 roci spivvidnošennja plateživ u kasi i v dystancijnyh kanalah (bankomatah, terminalah) stanovyv 80:20. Zaraz my vže projšly ekvator: ponad 50% plateživ zdijsnjujuť z vykorystannjam dystancijnyh kanaliv.

Pro internet-tehnologiї ta smartfony v roboti deržavnogo banku

Čytajte takož: «Oščadbank» nadavatyme ukraїncjam «zeleni» kredyty

— Stanom na 2014 rik u nas bulo 13 tys korystuvačiv internet-bankingu. Zaraz — 2,8 mln korystuvačiv internet- ta mobiľnogo bankingu. My — drugyj bank v kraїni za cym pokaznykom. I zrobyly ce z nulja. V ćomu (2018 — prym.red.) roci my otrymaly premiju FinAwards jak najtehnologičnišyj bank. Naš proekt z metro navodjať jak pryklad na konferenciї rozrobnykiv Google v Kaliforniї. «Oščadbank» vstanovyv 120 turniketiv v Kyїvśkomu metropoliteni, jaki pryjmajuť bezkontaktni plateži.

Pro spivpracju z miscevoju vladoju ta malym biznesom

— Prymitnym je pryklad Vinnyćkij meriї. My z nymy uspišno realizuvaly proekt, v ramkah jakogo projšlo vže dekiľka faktyčnyh ugod z kredytuvannja. Realizovano absoljutno novyj pidhid: misto povertaje pidpryjemcjam častynu splačenyh do miscevogo bjudžetu podatkiv u vygljadi kompensaciї vidsotkovoї stavky za kredytom, jakyj sprjamovanyj na rozšyrennja vyrobnyctva. U cij sytuaciї vsi u vygraši. Klijentu vygidno platyty česni podatky i velyku zarobitnu platu, tomu ščo u ńogo je možlyvisť otrymaty biľšu kompensaciju. Bank otrymuje zrozumilogo klijenta. Klijent — perspektyvu rozvytku. U pidsumku u Vinnyci rozgljanuto i shvaleno proektiv biľše, niž v dejakyh municypalitetah za 3 roky. Vsja cja dijaľnisť zdijsnjujeťsja v ramkah programy pidtrymky malogo biznesu Oščadbanku «Buduj svoje». Na dodaču do finansovoї skladovoї ta spivpraci z miscevymy organamy vlady, vona peredbačaje velykyj navčaľnyj komponent, jakyj povynen daty vsim bažajučym znannja, neobhidni dlja vidkryttja svojeї spravy.

Pro pryvatyzaciju banku — ta koly na neї čekaty

— Naša strategija prjamo govoryť: do 2020 roku maje vidbutysja prodaž minorytarnogo paketu akcij — 25%, a do 2022 roku — ne menše 49%. Abo mižnarodnym finansovym organizacijam, abo čerez IPO. Ale peršyj etap — ce spivpracja z JeBRR.

Pro te, čy boїťsja «Oščadbank» bankivśkyh ambicij «Ukrpošty»

Čytajte takož: «Ukrpošta» proponuje nadavaty finposlugy — vneseno zakonoproekt

— Znajete, jakby licenzija bula dostatńoju umovoju dlja uspišnogo bankivśkogo biznesu, to možlyvo buv by pryvid dlja zanepokojennja. Systema avtomatyzaciї, navčenyj personal, vidpovidna mereža filij, servisna modeľ, produktova linijka, marketyngova kampanija, finansovyj monitoryng, informacijna bezpeka, upravlinnja ryzykamy, efektyvno pracjujuči systemy internet- ta mobiľnogo bankingu, kapital i cila nyzka inšyh rečej — oś ščo neobhidno, ščoby bank pracjuvav. Jak ja možu vvažaty «Ukrpoštu» konkurentom, jakščo ničogo z pererahovanogo vyšče u nyh na śogodni nemaje?

Pro vplyv vyboriv ta polityčnogo klimatu na bankivśkyj sektor

— Ščob uspišno vporatysja z usima vyklykamy, my povynni na «m’jakyh lapah» projty cej period skladnyh polityčnyh procesiv i vyborčyh kampanij. Do bankivśkoї systemy, na moju dumku, vse povynni stavytysja jak do kryštalevoї vazy. I v žodnomu razi ne vpustyty її. Pislja tŕoh rokiv duže serjoznogo vyčyščennja, bankivśka systema, po suti, reinkarnuvala. Jakščo my vyjdemo na stabiľnu trajektoriju rozvytku, vona gotova bigty poperedu vsijeї planety. Bankiriv nihto ne ljubyť, ale vony duže znadobljaťsja, koly peredvyborna lyhomanka vščuhne. Tomu ščo banky — ce krovenosna systema, jaka duže švydko može napovnytysja grošyma za rahunok doviry ukraїnśkyh gromadjan. Vnutrišnij resurs kolosaľnyj. Vnutrišnij investor nikudy ne podivsja — 90% bankivśkyh sejfiv zabyti. Značna častyna ekonomiky — v tini. Ci resursy treba povernuty v bankivśku systemu. A dlja ćogo potribni zovsim inši pokaznyky infljaciї, inši očikuvannja ščodo kursu, reguljatorne seredovyšče, sudova systema.

Teğy: banky, biznes, ljudy, cytaty
Džerelo: Minfin

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: