Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Jevgen Glibovyćkyj — pro očikuvannja vid JeS, perspektyvu ukraїnciv ta «pravyla gry» z agresorom

Євген Глібовицький — про очікування від ЄС, перспективу українців та «правила гри» з агресором

Jevgen Glibovyćkyj, vykladač filosofiї biznesu, LvBS ta učasnyk «Nestorivśkoї grupy» u lekciї na vidkrytti 2018 roku postavyv 99 pytań do peršokursnykiv, program iz sociologiї, etyky, polityky ta ekonomiky UKU. Navodymo ključovi tezy
Євген Глібовицький, викладач філософії бізнесу, LvBS та учасник «Несторівської групи» у лекції на відкритті 2018 року поставив 99 питань до першокурсників, програм із соціології, етики, політики та економіки УКУ. Наводимо ключові тези
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  У розмові зі студентами Євген Глібовицький поставив чимало питань – риторичних і фактичних – щодо бачення майбутнього України; щодо її євроінтеграційної візії; щодо сусідки-агресорки України та як із нею знаходити діалог, про санкції та імперські амбіції; про сучасний світ, його трансформації та виклики і про те, про яку ж Україну ми мріємо. Цитуємо найсмачніші, на думку нашої редакції, вислови Глібовицького із лекції для студентів УКУ. Про найголовніше питання: що таке Україна. – Несторівська група шар за шаром знімала лушпиння поточних справ, доки не докопалась до першого питання у своєму розслідуванні майбутнього України: що таке Україна? Це країна, де живуть українці? Це територія? Сукупність регіонів? Громад? Етнічної та субетнічних груп? Місце функціонування українських інституцій? Місце, де розмовляють українською? Які з цих питань є важливішими? Які мають стояли вище у переліку? Які доповнюють одне одного? Які питання заважають осягнути суть? Україна — це одне з найцікавіших місць у світі, де відбуваються фантастичні перетворення. Коли ці зміни узагальнено описують, то переважно фокусуються на тому, звідки ми прийшли: на радянському досвіді. Набагато складніше дати чіткий опис точки, до якої Україна має прийти. Ця точка наразі простіше характеризується через заперечення. Українці не хочуть України в якій небезпечно, страшно, бідно і тяжко. Але як саме виглядає країна, до якої ми всі маємо прийти? Про євроінтеграцію та що ми очікуємо від ЄС. – Процес євроінтеграції є поверненням далеко не для всіх українців. Навіть ті, для кого західна орієнтованість України виглядає безальтернативною, часто не мають досяжності до традиції, на яку можна би було спертися, не мають персонального досвіду Європи. Навіть якщо б ЄС сказав Україні сьогодні, що чекає її в своєму складі, було би складно точно відповісти на запитання, а в який саме ЄС вступить Україна? В централізований ЄС з власною армією, інтегрованою фінансовою системою та сильним спільним урядом? Чи в модифікований теперішній ЄС Лісабонської угоди: децентралізований, побудований на складних балансах з інституціями, в назвах яких припускаються помилок навіть професіонали? Чи цей ЄС далі матиме спільну ціннісну основу? Чи в ньому однаково беззастережно віритимуть в свободу слова чи свободу пересування? Чи в ньому можна буде практикувати свободу совісті? Чи ЄС матиме спроможність захищати свій вільний вибір? Чи це ЄС, спроможний захистити себе від хакерських атак чи гібридного впливу на вибори? Чи це ЄС, який зможе розгледіти в молодій українській державі не загрозу чи ресурс, а можливість отримати заряд енергії для власного розвитку і трансформації, сили і прагнення, пасіонарності, яка почала зникати з європейських горизонтів? Ми не маємо відповідей на ці питання. Що робити та як співіснувати із сусідкою-агресоркою. – Західний світ наклав на Росію санкції за порушення міжнародного права. Втім порушення міжнародного права — це вже наслідок, причина якого криється в імперській природі Росії. А за імперськість природи немає санкцій. Світ не має правових проблем з імперіями. Він має проблеми з порушеннями правил. І якщо Україна сама погодиться визнати і прийняти таке порушення — можна легко легітимізувати всі втрати людей, територій і свобод. А якою мала би бути Росія, яка була б одночасно досяжною, і безпечною? Яку Росію ми готові би були прийняти? Що ми можемо зробити, щоб уможливити таку Росію? І купа похідних питань: якою має бути українська східна політика? Як ми будуємо противаги Кремлю в колишньому Радянському Союзі? Хто наші партнери на території колишнього Союзу, які допоможуть нам трансформувати імперську спадщину так, щоб вона не становила більше загрози? Про правила гри та спільні точки дотику. – Щоб дати відповідь на запитання, яка Україна може бути в якій Європі і поруч з якою Росією, потрібно дати відповіді на набагато приземленіші, але від того не менш складні запитання про те, в якому суспільстві ми хочемо жити. Наскільки ми готові змінюватись і де межа цих змін? Як ми домовимося між собою про правила гри в дуже неоднорідній, неодномовній, неодноконфесійній чи навіть неоднорелігійній країні? Як ми спільно цілим суспільством подолаємо свою постколоніальну травму, що обмежує нашу спроможність? Пост-тоталітарну травму, що підкошує нашу довіру? Синергію між цими травмами, яка спонукає до зради як базового і найімовірнішого сценарію? Про яку Україну ми мріємо? Що робить нас українцями? Які проявляється українськість? Як збалансувати українськість з походження із українськістю з вибору? Чи кримські татари мусять бути українцями? А українські росіяни? Білоруси? Поляки? Євреї? Яка роль регіонів? Донбасу? Закарпаття? Ці питання йдуть глибше і спускаються нижче на рівень громад. Як домовитись про правила? Як розділити відповідальність? Що робити з свідомими порушниками? Як ввести правила в культуру? Як трансформувати культуру? Про утопії-суспільства та як це реалізувати . – Сучасні суспільства та сформовані ними держави постійно трансформуються і видозмінюються. Але в цій еволюції переважно є перехід від сусідніх старого до нового, зміна від попереднього стану до наступного. Рідко суспільства опиняються в точці, коли вони цілісно реконцептуалізуються, переосмислюють себе і цілковито перебудовують свої фундаменти. Такий момент доступний не для кожного покоління і він відкрився зараз в Україні. Візії, які не базуються на ґрунтовному розумінні процесів, на точних наукових даних, на прокритикованих методологіях приречені стати утопіями. Часто, навіть гірше, ці утопії стають політичними програмами і тоді на їхню підтримку вкидаються ресурси суспільства — від грошей, до втраченого на авантюристські експерименти життєвого часу — те, що вже не можна буде повернути чи відновити. Про академічну свободу та барєри між ідентичностями. – У той час, коли ви з ґуґл-транслейтом в закладці браузера відкриватимете для себе нові поняття, паралельно з вами в США, Британії, Німеччині чи Франції, Південній Кореї чи Сингапурі у кращих умовах і з більшими ресурсами навчаються ваші майбутні конкуренти на ринку праці. І якщо вам здається, що вдасться заховатись від глобалізації завісою українськості, то марно. Напевне, три найвпливовіші дослідники Голодомору у світі — це Джеймс Мейс, Тімоті Снайдер та Ен Еплбаум — це приклад того, що українські питання належать не тільки українцям. В сучасному світі відстані та ідентичності перестають бути бар’єрами. У будь-яку точку світу можна добратись за менш, ніж добу. Іноземну мову можна опанувати на рівні вище середнього приблизно за тисячу годин. Професійність займає більше часу і потребує більшої віддачі. Це десятки тисяч годин інвестованого часу та зусиль. І навчання в університеті — це передпокій, перший крок у кар’єрі, базованій на розумі. Чи готові ви побачити в своїй аудиторії апологетів анексії Криму чи порушень прав людини? Якщо ні, то чи маєте інший, кращий спосіб вивчити їхній спосіб думання, навчитись їм опонувати? Академічна свобода не тотожна публічному дискурсу. Ви маєте бути відповідальними у тому, які частини навчання відбуваються за відкритими дверима, а які за дверима, що захищають академічну свободу від популістського впливу. Про безперервну освіту та формування компетенцій. – Сучасна освіта не тільки про знання. Вона також про компетенції. Чи ви вмієте працювати з джерелами? Аналізувати інформацію? Добре доносити свою думку? Писати тексти? Дебатувати? Їздити на велосипеді? Дбати про своє здоров’я? Контролювати свої емоції? Любити людей? Ваше навчання не закінчиться університетськими стінами. За 10 років ви цілком можете, навіть, ймовірно, опинитесь в професіях, яких сьогодні ще просто не існує. Впродовж життя більшість із нас матимуть кілька кар’єр у різних сферах, які, втім, можуть базуватися на спільних наборах компетенцій. Тому розширюйте свої рамки і пізнавайте нове та інакше. Більше дорослості означає більше відповідальності — зі зростанням спроможності ви можете більше. Стати добром чи злом? Це питання до вашого свідомого вибору або відмови від такого вибору з непередбачуваними наслідками. І цей вибір залишається за вами і тільки за вами. Все в ваших руках.
23.10.2018,17:00
0
«Nestorivśka grupa»

U rozmovi zi studentamy Jevgen Glibovyćkyj postavyv čymalo pytań – rytoryčnyh i faktyčnyh – ščodo bačennja majbutńogo Ukraїny; ščodo її jevrointegracijnoї viziї; ščodo susidky-agresorky Ukraїny ta jak iz neju znahodyty dialog, pro sankciї ta imperśki ambiciї; pro sučasnyj svit, jogo transformaciї ta vyklyky i pro te, pro jaku ž Ukraїnu my mrijemo. Cytujemo «najsmačniši», na dumku našoї redakciї, vyslovy Glibovyćkogo iz lekciї dlja studentiv UKU.

Pro najgolovniše pytannja: ščo take Ukraїna

– Nestorivśka grupa šar za šarom znimala lušpynnja potočnyh sprav, doky ne dokopalaś do peršogo pytannja u svojemu rozsliduvanni majbutńogo Ukraїny: ščo take Ukraїna? Ce kraїna, de žyvuť ukraїnci? Ce terytorija? Sukupnisť regioniv? Gromad? Etničnoї ta subetničnyh grup? Misce funkcionuvannja ukraїnśkyh instytucij? Misce, de rozmovljajuť ukraїnśkoju?

Jaki z cyh pytań je važlyvišymy? Jaki majuť stojaly vyšče u pereliku? Jaki dopovnjujuť odne odnogo? Jaki pytannja zavažajuť osjagnuty suť? Ukraїna — ce odne z najcikavišyh misć u sviti, de vidbuvajuťsja fantastyčni peretvorennja. Koly ci zminy uzagaľneno opysujuť, to perevažno fokusujuťsja na tomu, zvidky my pryjšly: na radjanśkomu dosvidi. Nabagato skladniše daty čitkyj opys točky, do jakoї Ukraїna maje pryjty. Cja točka narazi prostiše harakteryzujeťsja čerez zaperečennja. Ukraїnci ne hočuť Ukraїny v jakij nebezpečno, strašno, bidno i tjažko. Ale jak same vygljadaje kraїna, do jakoї my vsi majemo pryjty?

Pro jevrointegraciju ta ščo my očikujemo vid JeS

– Proces jevrointegraciї je povernennjam daleko ne dlja vsih ukraїnciv. Naviť ti, dlja kogo zahidna orijentovanisť Ukraїny vygljadaje bezaľternatyvnoju, často ne majuť dosjažnosti do tradyciї, na jaku možna by bulo spertysja, ne majuť personaľnogo dosvidu Jevropy.

Naviť jakščo b JeS skazav Ukraїni śogodni, ščo čekaje її v svojemu skladi, bulo by skladno točno vidpovisty na zapytannja, a v jakyj same JeS vstupyť Ukraїna? V centralizovanyj JeS z vlasnoju armijeju, integrovanoju finansovoju systemoju ta syľnym spiľnym urjadom? Čy v modyfikovanyj teperišnij JeS Lisabonśkoї ugody: decentralizovanyj, pobudovanyj na skladnyh balansah z instytucijamy, v nazvah jakyh prypuskajuťsja pomylok naviť profesionaly? Čy cej JeS dali matyme spiľnu cinnisnu osnovu? Čy v ńomu odnakovo bezzasterežno virytymuť v svobodu slova čy svobodu peresuvannja? Čy v ńomu možna bude praktykuvaty svobodu sovisti? Čy JeS matyme spromožnisť zahyščaty svij viľnyj vybir? Čy ce JeS, spromožnyj zahystyty sebe vid hakerśkyh atak čy gibrydnogo vplyvu na vybory? Čy ce JeS, jakyj zmože rozgledity v molodij ukraїnśkij deržavi ne zagrozu čy resurs, a možlyvisť otrymaty zarjad energiї dlja vlasnogo rozvytku i transformaciї, syly i pragnennja, pasionarnosti, jaka počala znykaty z jevropejśkyh goryzontiv? My ne majemo vidpovidej na ci pytannja.

Džerelo foto: Evgenij Sosnovśkyj, stop-kadr z YouTube

Džerelo foto: Evgenij Sosnovśkyj, stop-kadr z YouTube

Ščo robyty ta jak spivisnuvaty iz susidkoju-agresorkoju

– Zahidnyj svit naklav na Rosiju sankciї za porušennja mižnarodnogo prava. Vtim porušennja mižnarodnogo prava — ce vže naslidok, pryčyna jakogo kryjeťsja v imperśkij pryrodi Rosiї. A za imperśkisť pryrody nemaje sankcij. Svit ne maje pravovyh problem z imperijamy. Vin maje problemy z porušennjamy pravyl. I jakščo Ukraїna sama pogodyťsja vyznaty i pryjnjaty take porušennja — možna legko legitymizuvaty vsi vtraty ljudej, terytorij i svobod.

Čytajte takož: 7 tez pro majbutnje — do čogo my jdemo

A jakoju mala by buty Rosija, jaka bula b odnočasno dosjažnoju, i bezpečnoju? Jaku Rosiju my gotovi by buly pryjnjaty? Ščo my možemo zrobyty, ščob umožlyvyty taku Rosiju? I kupa pohidnyh pytań: jakoju maje buty ukraїnśka shidna polityka? Jak my budujemo protyvagy Kremlju v kolyšńomu Radjanśkomu Sojuzi? Hto naši partnery na terytoriї kolyšńogo Sojuzu, jaki dopomožuť nam transformuvaty imperśku spadščynu tak, ščob vona ne stanovyla biľše zagrozy?

Pro pravyla gry ta spiľni točky dotyku

– Ščob daty vidpoviď na zapytannja, jaka Ukraїna može buty v jakij Jevropi i poruč z jakoju Rosijeju, potribno daty vidpovidi na nabagato pryzemleniši, ale vid togo ne menš skladni zapytannja pro te, v jakomu suspiľstvi my hočemo žyty. Naskiľky my gotovi zminjuvatyś i de meža cyh zmin? Jak my domovymosja miž soboju pro pravyla gry v duže neodnoridnij, neodnomovnij, neodnokonfesijnij čy naviť neodnoreligijnij kraїni? Jak my spiľno cilym suspiľstvom podolajemo svoju postkoloniaľnu travmu, ščo obmežuje našu spromožnisť? Post-totalitarnu travmu, ščo pidkošuje našu doviru? Synergiju miž cymy travmamy, jaka sponukaje do «zrady» jak bazovogo i najimovirnišogo scenariju?

Pro jaku Ukraїnu my mrijemo? Ščo robyť nas ukraїncjamy? Jaki projavljajeťsja ukraїnśkisť? Jak zbalansuvaty ukraїnśkisť z pohodžennja iz ukraїnśkistju z vyboru? Čy krymśki tatary musjať buty ukraїncjamy? A ukraїnśki rosijany? Bilorusy? Poljaky? Jevreї? Jaka roľ regioniv? Donbasu? Zakarpattja? Ci pytannja jduť glybše i spuskajuťsja nyžče na riveń gromad. Jak domovytyś pro pravyla? Jak rozdilyty vidpovidaľnisť? Ščo robyty z svidomymy porušnykamy? Jak vvesty pravyla v kuľturu? Jak transformuvaty kuľturu?

Džerelo foto: «Suspiľne»

Džerelo foto: «Suspiľne»

Pro utopiї-suspiľstva ta jak ce realizuvaty 

– Sučasni suspiľstva ta sformovani nymy deržavy postijno transformujuťsja i vydozminjujuťsja. Ale v cij evoljuciї perevažno je perehid vid susidnih starogo do novogo, zmina vid poperedńogo stanu do nastupnogo. Ridko suspiľstva opynjajuťsja v točci, koly vony cilisno rekonceptualizujuťsja, pereosmysljujuť sebe i cilkovyto perebudovujuť svoї fundamenty. Takyj moment dostupnyj ne dlja kožnogo pokolinnja i vin vidkryvsja zaraz v Ukraїni.

Čytajte takož: Frederik Mazella, zasnovnyk BlaBlaCar — pro sučasnu osvitu

Viziї, jaki ne bazujuťsja na ğruntovnomu rozuminni procesiv, na točnyh naukovyh danyh, na prokrytykovanyh metodologijah pryrečeni staty utopijamy. Často, naviť girše, ci utopiї stajuť polityčnymy programamy i todi na їhnju pidtrymku vkydajuťsja resursy suspiľstva — vid grošej, do vtračenogo na avantjurystśki eksperymenty žyttjevogo času — te, ščo vže ne možna bude povernuty čy vidnovyty.

Pro akademičnu svobodu ta bar’jery miž identyčnostjamy

– U toj čas, koly vy z ğuğl-translejtom v zakladci brauzera vidkryvatymete dlja sebe novi ponjattja, paraleľno z vamy v SŠA, Brytaniї, Nimeččyni čy Franciї, Pivdennij Koreї čy Syngapuri u kraščyh umovah i z biľšymy resursamy navčajuťsja vaši majbutni konkurenty na rynku praci. I jakščo vam zdajeťsja, ščo vdasťsja zahovatyś vid globalizaciї zavisoju ukraїnśkosti, to marno. Napevne, try najvplyvoviši doslidnyky Golodomoru u sviti — ce Džejms Mejs, Timoti Snajder ta En Eplbaum — ce pryklad togo, ščo ukraїnśki pytannja naležať ne tiľky ukraїncjam.

V sučasnomu sviti vidstani ta identyčnosti perestajuť buty bar’jeramy. U buď-jaku točku svitu možna dobratyś za menš, niž dobu. Inozemnu movu možna opanuvaty na rivni vyšče seredńogo pryblyzno za tysjaču godyn. Profesijnisť zajmaje biľše času i potrebuje biľšoї viddači. Ce desjatky tysjač godyn investovanogo času ta zusyľ. I navčannja v universyteti — ce peredpokij, peršyj krok u kar’jeri, bazovanij na rozumi.

Čy gotovi vy pobačyty v svoїj audytoriї apologetiv aneksiї Krymu čy porušeń prav ljudyny? Jakščo ni, to čy majete inšyj, kraščyj sposib vyvčyty їhnij sposib dumannja, navčytyś їm oponuvaty? Akademična svoboda ne totožna publičnomu dyskursu. Vy majete buty vidpovidaľnymy u tomu, jaki častyny navčannja vidbuvajuťsja za vidkrytymy dveryma, a jaki za dveryma, ščo zahyščajuť akademičnu svobodu vid populistśkogo vplyvu.

Džerelo foto: The Ukrainians

Džerelo foto: The Ukrainians

Pro bezperervnu osvitu ta formuvannja kompetencij

– Sučasna osvita ne tiľky pro znannja. Vona takož pro kompetenciї. Čy vy vmijete pracjuvaty z džerelamy? Analizuvaty informaciju? Dobre donosyty svoju dumku? Pysaty teksty? Debatuvaty? Їzdyty na velosypedi? Dbaty pro svoje zdorov’ja? Kontroljuvaty svoї emociї? Ljubyty ljudej?

Vaše navčannja ne zakinčyťsja universytetśkymy stinamy. Za 10 rokiv vy cilkom možete, naviť, jmovirno, opynyteś v profesijah, jakyh śogodni šče prosto ne isnuje. Vprodovž žyttja biľšisť iz nas matymuť kiľka kar’jer u riznyh sferah, jaki, vtim, možuť bazuvatysja na spiľnyh naborah kompetencij. Tomu rozšyrjujte svoї ramky i piznavajte nove ta inakše.

Biľše doroslosti označaje biľše vidpovidaľnosti — zi zrostannjam spromožnosti vy možete biľše. Staty dobrom čy zlom? Ce pytannja do vašogo svidomogo vyboru abo vidmovy vid takogo vyboru z neperedbačuvanymy naslidkamy. I cej vybir zalyšajeťsja za vamy i tiľky za vamy. Vse v vašyh rukah.

Džerelo: blog UKU

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: