fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Jak mista vykorystovujuť urban-planuvannja proty povenej ta zlyv

Як міста використовують урбан-планування проти повеней та злив

Planuvannja sučasnyh mist — ce ne lyše vulyci, lihtari, pišohidni perehody, pandusy ta kiľkisť poverhiv u budynkah. Sučasni mista dedali biľše potrebujuť zahystu vid povenej ta zlyv — i same nad cym i varto pracjuvaty. Rozbyrajemosja, jak ce vidbuvajeťsja u riznyh kraїnah
Планування сучасних міст — це не лише вулиці, ліхтарі, пішохідні переходи, пандуси та кількість поверхів у будинках. Сучасні міста дедалі більше потребують захисту від повеней та злив — і саме над цим і варто працювати. Розбираємося, як це відбувається у різних країнах
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Оскільки містобудівники оцінюють, як допомогти будівлям витримувати поточні екологічні умови, вони також повинні враховувати, як клімат може погіршуватися протягом десятиліть і створювати ризики, які спочатку не були настільки серйозними. Особливо важливим питанням для містобудівників є підготовка до повені. Метеорологічні дані вказують на зміну клімату, що вже відбувається. Науковці стверджують: повені у містах мають вдвічі вищу ймовірність досягати максимуму тепер, аніж це було 30 років тому. До того ж, посилилися снігопади та урагани, які теж вражають сучасні міста, спричиняючи ще більше руйнувань та проблем, аніж це було 20-30 років тому. Поки архітектори зміцнюють стіни та фундаменти, а інженери працюють над стійкістю мостів та будівель, планування міст також вимагає поліпшення інфраструктури. Особливо критично важливими стає здатність сучасного міста упоратися зі зливою чи локальним річковим паводком. Затоплення відбувається через перевищення рівня води порівняно із середніми значеннями для цього регіону. Осушувальні канали, дощова каналізація та розподільчі ставки для акумулювання води та вчасного її відведення у разі екстремальних погодніх умов — це лише деякі із завдань, які слід вирішувати в містах. Надлишок води неминуче потрапляє на міські шляхи і спричиняє додаткові проблеми ще й для транспорту. Ураган Гарві показав, що у Сполучених Штатах Гюстон все ще не готовий до подолання потужних повеней та дощів. Великим містам на кшталт цього слід не заохочувати людей до переміщення в інші райони, а створити ситуацію, в якій місто буде здатним упоратися навіть із такими масштабними кліматичними викликами. Проте ця проблема притаманна не лише Гюстону. У австралійському Гобарті проблема підтоплення виникає через брак зелених насаджень та надлишок пересушеної території. Відтак, варто лише початися зливі, як окремі райони міста працюють наче велетенська губка, що вбирає у себе всю можливу воду. Черех надлишок будівель та асальтованих поверхонь вода нікуди не всмоктується — і так утворюються осередки затоплення. В інших містах — таких, як Новий Орлеан — ризик підтоплення викликаний близьким розташуванням до океану. Уроки урагану Катріна коштували цьому місту майже $1 млрд на покращення інфраструктури проти повеней. Кошти пішли на автоматизовані помпи для відкачування води та прорахунки моделей забудови, які матимуть покращену протидію підтопленню. Та усунути подібні ризики остаточно в містах, близьких до морів чи океанів, навряд чи вдасться. Якщо ви гадали, що повені та зливи шкодять лише роботі ріелторів та ринку нерухомості, то знайте: насправді цей вплив дещо ширший. Той же ураган Гарві нашкодив найбільше ресторанному бізнесові та низці інших видів діяльності — адже спричинив ще й повені у Техасі у вересні 2017 року. Значну кількість продуктів харчування та напоїв рестораторам та власникам магазинів довелося просто викинути — адже вся ця їжа та напої зіпсувалися через тривалу відсутність електрики. А це означає втрату прибутків, сотні тисяч на відновлювальні роботи та лагодження будівель й обладнання. Додайте сюди проблеми з дахом багатьох комерційних будівель вже задовго після урагану. Аби не стати жертвами сильного дощу, забудовникам, власникам комерційної нерухомості та й самим підприємцям, які орендують цю нерухомість, варто ще задовго до стихії звертати увагу на: наявність слабких місць у дахах та стінах; можливі тріщини чи пошкодження, які можуть спричинити обвалення чи інші руйнування під час зливи; наявність дощової каналізації та систем відведення води; міцність загальної конструкції та висоту фундаменту. Комерційна нерухомість часто розташована у районах міст, які характеризуються високим ризиком затоплення. Навіть якщо півтисячі років тому ця ділянка мала близький до нуля ризик затоплення, сьогодні цей ризик прямуватиме до 100%. Страхування нерухомості від підтоплення у таких районах із підвищеним ризиком — лише перший із низки кроків до подолання проблеми підтоплення. Великий бізнес за кордоном по-різному підходить до забезпечення своїх інтересів у проблемних районах. Woodward, виробнича компанія, має намір побудувати свою штаб-квартиру в Форт-Коллінз, штат Колорадо, на заплаві, яка раніше була гольф-полем. Для цього вони вдалися до низки стратегічних кроків під час планування забудови, аби запобігти ймовірному ризику підтоплення. Інший приклад: фахівці, які займаються плануванням та виконанням будівельних процесів, піднімали всі будинки на вищий рівень і підготували план управління водними ресурсами, який дозволяє природному руух навколишнього потоку річки Каш-ла-Пудра внаслідок повені просто прямувати далі, а не руйнувати навколишню інфраструктуру. Така  тактика являє собою підхід, що називається пасивним дизайном — він враховує природні особливості та розуміння того, як природа взаємодіє з навколишнім середовищем, у проектуванні нових споруд. Відтак люди не руйнують природу, а природа не руйнує життя людей — вони взаємно інтегруються та доповнюють одне одного. Ознайомившись із результатами оцінки ризику повені у Ванкувері, канадські місцеві посадовці підрахували, що вони повинні надати кошти в обсязі $1 млрд у наступні 82 роки. І все це — аби подолати наслідки підняття води на 1 м через зміну клімату. Аналітики попередили, що завдана шкода будівництву та земельній ділянці від майбутніх повеней може бути набагато дорожчою, ніж профілактичні витрати. Ванкувер вже зробив активні кроки для зменшення ризику затоплення. До цих превентивних заходів входять, зокрема, збільшення мінімальних рівнів висоти забудови для запобігання паводкам. Однак Ванкувер ще не склав довгостроковий план боротьби з повенями. Ванкувер має намір залучити кошти не лише від місцевого самоврядування, але й від приватних фондів та загальнонаціональних органів влади. Головний архітектор та міський планувальник Ванкувера розраховує створити до 8 команд людей, які мають передові знання про те, як проектувати та вдосконалювати інфраструктуру протидії повеням та підтопленням. З часом вони мають взятися за роботу з покращення інфраструктурних можливостей у різних районах міста. Цей огляд містобудівного планування та підготовки до паводків вказує на відсутність єдиного рішення, ефективного в кожному конкретному випадку. Навпаки, кваліфіковані планувальники повинні оцінювати поточну інфраструктуру, відомі та потенційні ризики та концентрацію населення, одночасно зважуючи переваги та недоліки в кожному конкретному місті.

Klimat zavdaje udaru

Oskiľky mistobudivnyky ocinjujuť, jak dopomogty budivljam vytrymuvaty potočni ekologični umovy, vony takož povynni vrahovuvaty, jak klimat može pogiršuvatysja protjagom desjatyliť i stvorjuvaty ryzyky, jaki spočatku ne buly nastiľky serjoznymy. Osoblyvo važlyvym pytannjam dlja mistobudivnykiv je pidgotovka do poveni. Meteorologični dani vkazujuť na zminu klimatu, ščo vže vidbuvajeťsja.

Naukovci stverdžujuť: poveni u mistah majuť vdviči vyšču jmovirnisť dosjagaty maksymumu teper, aniž ce bulo 30 rokiv tomu. Do togo ž, posylylysja snigopady ta uragany, jaki tež vražajuť sučasni mista, spryčynjajučy šče biľše rujnuvań ta problem, aniž ce bulo 20-30 rokiv tomu.

Rizni typy opadiv ta negody — rizni ryzyky zatoplennja

Poky arhitektory zmicnjujuť stiny ta fundamenty, a inženery pracjujuť nad stijkistju mostiv ta budiveľ, planuvannja mist takož vymagaje polipšennja infrastruktury. Osoblyvo krytyčno važlyvymy staje zdatnisť sučasnogo mista uporatysja zi zlyvoju čy lokaľnym ričkovym pavodkom. Zatoplennja vidbuvajeťsja čerez perevyščennja rivnja vody porivnjano iz serednimy značennjamy dlja ćogo regionu. Osušuvaľni kanaly, doščova kanalizacija ta rozpodiľči stavky dlja akumuljuvannja vody ta včasnogo її vidvedennja u razi ekstremaľnyh pogodnih umov — ce lyše dejaki iz zavdań, jaki slid vyrišuvaty v mistah. Nadlyšok vody nemynuče potrapljaje na miśki šljahy i spryčynjaje dodatkovi problemy šče j dlja transportu.

Uragan Garvi pokazav, ščo u Spolučenyh Štatah G’juston vse šče ne gotovyj do podolannja potužnyh povenej ta doščiv. Velykym mistam na kštalt ćogo slid ne zaohočuvaty ljudej do peremiščennja v inši rajony, a stvoryty sytuaciju, v jakij misto bude zdatnym uporatysja naviť iz takymy masštabnymy klimatyčnymy vyklykamy.

Prote cja problema prytamanna ne lyše G’justonu. U avstralijśkomu Gobarti problema pidtoplennja vynykaje čerez brak zelenyh nasadžeń ta nadlyšok peresušenoї terytoriї. Vidtak, varto lyše počatysja zlyvi, jak okremi rajony mista pracjujuť nače veletenśka gubka, ščo vbyraje u sebe vsju možlyvu vodu. Čereh nadlyšok budiveľ ta asaľtovanyh poverhoń voda nikudy ne vsmoktujeťsja — i tak utvorjujuťsja oseredky zatoplennja.

Čytajte takož: «Akupunktura mista» — tym, hto vidkryvaje misto dlja vsih

V inšyh mistah — takyh, jak Novyj Orlean — ryzyk pidtoplennja vyklykanyj blyźkym roztašuvannjam do okeanu. Uroky uraganu Katrina koštuvaly ćomu mistu majže $1 mlrd na pokraščennja infrastruktury proty povenej. Košty pišly na avtomatyzovani pompy dlja vidkačuvannja vody ta prorahunky modelej zabudovy, jaki matymuť pokraščenu protydiju pidtoplennju. Ta usunuty podibni ryzyky ostatočno v mistah, blyźkyh do moriv čy okeaniv, navrjad čy vdasťsja.

Jak mista vykorystovujuť urban-planuvannja proty povenej ta zlyv

Zatoplennja gaľmuje rozvytok biznesu

Jakščo vy gadaly, ščo poveni ta zlyvy škodjať lyše roboti rieltoriv ta rynku neruhomosti, to znajte: naspravdi cej vplyv deščo šyršyj. Toj že uragan Garvi naškodyv najbiľše restorannomu biznesovi ta nyzci inšyh vydiv dijaľnosti — adže spryčynyv šče j poveni u Tehasi u veresni 2017 roku. Značnu kiľkisť produktiv harčuvannja ta napoїv restoratoram ta vlasnykam magazyniv dovelosja prosto vykynuty — adže vsja cja їža ta napoї zipsuvalysja čerez tryvalu vidsutnisť elektryky. A ce označaje vtratu prybutkiv, sotni tysjač na vidnovljuvaľni roboty ta lagodžennja budiveľ j obladnannja. Dodajte sjudy problemy z dahom bagaťoh komercijnyh budiveľ vže zadovgo pislja uraganu.

Aby ne staty žertvamy syľnogo došču, zabudovnykam, vlasnykam komercijnoї neruhomosti ta j samym pidpryjemcjam, jaki orendujuť cju neruhomisť, varto šče zadovgo do styhiї zvertaty uvagu na:

  • najavnisť slabkyh misć u dahah ta stinah;
  • možlyvi triščyny čy poškodžennja, jaki možuť spryčynyty obvalennja čy inši rujnuvannja pid čas zlyvy;
  • najavnisť doščovoї kanalizaciї ta system vidvedennja vody;
  • micnisť zagaľnoї konstrukciї ta vysotu fundamentu.

Zaplavy ta vžyvannja zapobižnyh zahodiv

Komercijna neruhomisť často roztašovana u rajonah mist, jaki harakteryzujuťsja vysokym ryzykom zatoplennja. Naviť jakščo pivtysjači rokiv tomu cja diljanka mala blyźkyj do nulja ryzyk zatoplennja, śogodni cej ryzyk prjamuvatyme do 100%. Strahuvannja neruhomosti vid pidtoplennja u takyh rajonah iz pidvyščenym ryzykom — lyše peršyj iz nyzky krokiv do podolannja problemy pidtoplennja.

Čytajte takož: Budivnyctvo u Kyjevi stvoryť 3 mln m² žytla

Velykyj biznes za kordonom po-riznomu pidhodyť do zabezpečennja svoїh interesiv u problemnyh rajonah. Woodward, vyrobnyča kompanija, maje namir pobuduvaty svoju štab-kvartyru v Fort-Kollinz, štat Kolorado, na zaplavi, jaka raniše bula goľf-polem. Dlja ćogo vony vdalysja do nyzky strategičnyh krokiv pid čas planuvannja zabudovy, aby zapobigty jmovirnomu ryzyku pidtoplennja.

Inšyj pryklad: fahivci, jaki zajmajuťsja planuvannjam ta vykonannjam budiveľnyh procesiv, pidnimaly vsi budynky na vyščyj riveń i pidgotuvaly plan upravlinnja vodnymy resursamy, jakyj dozvoljaje pryrodnomu ruuh navkolyšńogo potoku ričky Kaš-la-Pudra vnaslidok poveni prosto prjamuvaty dali, a ne rujnuvaty navkolyšnju infrastrukturu. Taka  taktyka javljaje soboju pidhid, ščo nazyvajeťsja pasyvnym dyzajnom — vin vrahovuje pryrodni osoblyvosti ta rozuminnja togo, jak pryroda vzajemodije z navkolyšnim seredovyščem, u proektuvanni novyh sporud. Vidtak ljudy ne rujnujuť pryrodu, a pryroda ne rujnuje žyttja ljudej — vony vzajemno integrujuťsja ta dopovnjujuť odne odnogo.

Jak mista vykorystovujuť urban-planuvannja proty povenej ta zlyv

Planuvannja zahystu vid poveni vymagaje suttjevogo finansuvannja ta ekspertnoї dopomogy

Oznajomyvšyś iz rezuľtatamy ocinky ryzyku poveni u Vankuveri, kanadśki miscevi posadovci pidrahuvaly, ščo vony povynni nadaty košty v obsjazi $1 mlrd u nastupni 82 roky. I vse ce — aby podolaty naslidky pidnjattja vody na 1 m čerez zminu klimatu. Analityky poperedyly, ščo zavdana škoda budivnyctvu ta zemeľnij diljanci vid majbutnih povenej može buty nabagato dorožčoju, niž profilaktyčni vytraty. Vankuver vže zrobyv aktyvni kroky dlja zmenšennja ryzyku zatoplennja. Do cyh preventyvnyh zahodiv vhodjať, zokrema, zbiľšennja minimaľnyh rivniv vysoty zabudovy dlja zapobigannja pavodkam. Odnak Vankuver šče ne sklav dovgostrokovyj plan boroťby z povenjamy.

Čytajte takož: Paryźka ugoda pro klimat — čomu pro ce vsi govorjať

Vankuver maje namir zalučyty košty ne lyše vid miscevogo samovrjaduvannja, ale j vid pryvatnyh fondiv ta zagaľnonacionaľnyh organiv vlady. Golovnyj arhitektor ta miśkyj planuvaľnyk Vankuvera rozrahovuje stvoryty do 8 komand ljudej, jaki majuť peredovi znannja pro te, jak proektuvaty ta vdoskonaljuvaty infrastrukturu protydiї povenjam ta pidtoplennjam. Z časom vony majuť vzjatysja za robotu z pokraščennja infrastrukturnyh možlyvostej u riznyh rajonah mista.

Cej ogljad mistobudivnogo planuvannja ta pidgotovky do pavodkiv vkazuje na vidsutnisť jedynogo rišennja, efektyvnogo v kožnomu konkretnomu vypadku. Navpaky, kvalifikovani planuvaľnyky povynni ocinjuvaty potočnu infrastrukturu, vidomi ta potencijni ryzyky ta koncentraciju naselennja, odnočasno zvažujučy perevagy ta nedoliky v kožnomu konkretnomu misti.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: