Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Ključovi trendy v organizaciї miśkogo prostoru dlja roboty ta vidpočynku

Ключові тренди в організації міського простору для роботи та відпочинку

Vperše za istoriju ljudstva 50% vśogo naselennja svitu žyve u mistah. Za prognozamy OON, cej pokaznyk sjagne 66% u 2050 roci i nadali lyše zrostatyme. Švydka globaľna urbanizacija vže zaraz zminjuje oblyččja mist, filosofiju spivisnuvannja v urban-spiľnoti ta zadači urbanistyky
Вперше за історію людства 50% всього населення світу живе у містах. За прогнозами ООН, цей показник сягне 66% у 2050 році і надалі лише зростатиме. Швидка глобальна урбанізація вже зараз змінює обличчя міст, філософію співіснування в урбан-спільноті та задачі урбаністики
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  ХХ століття пройшло під знаком масштабної індустріалізації та постійно зростання темпу життя. Як наслідок, виникла такі тренди та явища: автомобіль став обов’язковим для містянина, з’явилася розгалужена інфраструктура громадського транспорту, жителі мегаполісів та невеликих містечок (особливо у країнах Європи та США) в основній масі почали пересуватися містом виключно на транспорті. В результаті міський простір став раєм для автомобілів та не надто привітним місцем для самих людей. Проте дуже швидкий темп міського життя привів до пошуку рішень, які перетворять напружений мегаполіс у місто-кокон — окремий всесвіт, де перевтомлені надлишком металу та бетону містяни відчуватимуть максимальний комфорт та цілковиту безпеку. Місто для людей. Нові тренди урбаністики зосередили увагу на людині та її відчуттях і зробили популярними простори, орієнтовані на здобуття нового досвіду більше, ніж просто на естетичне вираження ідей. Саме так звані emotional states став темою Лондонської Бієнале дизайну у вересні 2018 року. Створення локації (place-making), що донедавна було своєрідним шаблоном для міського дизайнера, тепер вже замало. Сьогодні йдеться про створення досвіду — про те, як розцінюються будинки та простір між ними з точки зору дизайну, що орієнтований на людину. Урбаністи шукають автентичність та контекстуалізм замість архітектури франчайзингу та шаблонності. Досвід має реальну цінність, що виражається в бажанні повертатися у те місце, де були пережиті незабутні емоції, не тільки для того, щоб їх повторити, але й щоби відчувати свою приналежність, бути частиною подій та місць. Дослідження у сфері нейробіології довели, що фізичне середовище безпосередньо впливає на когнітивні здібності та самопочуття людини. Тому нове місто — це місто піших зон та довгих прогулянок. Сьогодні  вулиця знову стає не просто сполучною магістраллю від точки А в точку Б, але простором для життя та розваг. Відповідно сучасні міста прагнуть мати більше пішохідних вулиць, переходів та мостів, якими можна зручно та безпечно пересуватися містом, не оминаючи припарковані авто й не чекаючи зеленого світла для пішоходів (далі — фото з PeakPx). Орієнтована на людину урбаністика робить міський простір інклюзивним та зручним для всіх.  Інфраструктура міста перетворюється у своєрідний швейцарський ніж, коли кожен може знайти для себе ті сервіси чи можливості, що відповідають його індивідуальним потребам – чи буде то людина на велосипеді, батьки з дитиною, людина на візку, пішохід з домашнім улюбленцем тощо.  Гнучкість та багатофункціональність як тренди розвитку середовища. Мобільне покоління міленіалів, яке часто обирає роботу з дому, кафе, залу аеропорту чи з екзотичного куточку світу, змінило підхід до організації громадського простору міста, власного житла і робочого місця та розмило рамки функціональних задач різних локацій, зробивши їх максимально багатозадачними та гнучкими. Магазини, кафе, готелі, робочі середовища стають схожими на житлові кімнати. Межі між роботою і дозвіллям стираються, утворюючи єдиний простір для життя. Особливо яскраво цей тренд проявляє себе в організації офісних середовищ. Тут почали цінувати все, що приносить комфорт та затишок: простір, що розслаблює, можливість дихати свіжим повітрям у місті, можливість відпочивати, не вирушаючи до спа-салон. Швейцарське бюро маркетингових досліджень Demoscope стверджує, що 94% опитаних робоче відзначають середовище важливим для відчуття щастя на роботі. А за даними Шведського бюро соціального страхування (Swedish Social Insurance Agency) існує безпосередній звязок між дизайном офісу та кількістю днів, які співробітник провів на лікарняному поза офісом. Намагаючись втримати працівників та забезпечити їх мотивацію й високу ефективність, компанії створюють офіси, з яких не хочеться повертатися додому. Сучасні компанії надають перевагу багатофункціональним зонам, додатковій офісній інфраструктурі та підвищенню рівня комфорту співробітників. Роботодавці організовують офісні кафе, фітнес-центри, тераси для відпочинку на свіжому повітрі та дають можливість працівникам спілкуватися з колегами чи клієнтами, відчуваючи себе на свободі, як вдома. Сьогодні це вже стало правилом гарного тону для компанії. Go green — прекрасне зелене. Тенденція повернення до природи та натуральності не втрачає своєї актуальності та навпаки стає все більш трендовою, адже негативні наслідки людської діяльності вже можна помітити неозброєним оком. Якість життя містян значною мірою залежить від зелених просторів. Озеленення створює природній затінок, захищає від пилу і шуму, утримує вологу від опадів та очищає повітря. Люди воліють більше ходити в затінку дерев, аніж асфальтованими пустими вулицями.  Тому у великих містах, як наприклад Відень, популярним є створення неперервних зелених коридорів, якими можна дістатися з однієї точки міста в іншу не виходячи з під крони дерев (через сквери, парки, алеї та променади). Добре розвинені міста давно зрозуміли вигоди від організації зелених зон не лише як базових елементів міського дизайну та естетичних локацій, але й як джерела додаткового прибутку. Адже сусідство з парками та скверами значно підвищує вартість землі та оренди, не кажучи вже про більшу туристичну привабливість міста, а значить і дохід міського бюджету.  Далі на фото — будівля Casa CorManca в Мехіко спроектована студією Paul Cremoux. Проявляють ініціативу і самі жителі міста, займаючись урбан-фермерством та вирощуючи власні овочі та зелень в місті (наприклад, громадський огород на Пушкінской, 31-В-1 в Києві). Тенденція go green поширюється і на керівників компаній, які мислять категоріями майбутнього. Згідно опитуванням компанії PWC серед молоді США (PWC Survey: Millenials at work), 86% молодих фахівців готові змінити місце роботи, якщо роботодавець ставиться безвідповідально до навколишнього середовища. Це означає, що далекоглядний роботодавець робитиме свій офіс зеленим не бажаючи втратити кваліфікований персонал. Еко-офіс передбачає: комплектування меблями, виробництво яких завдає мінімальної шкоди навколишньому середовищу; енергоефективні інженерні системи; переробку офісних відходів для повторного використання тощо. Що буде далі. Місто – це живий організм, який змінює своє обличчя разом зі зміною людських цінностей та правил співіснування в  соціумі. Звичайно, принципи містобудування не обмежуються трьома наведеними вище трендами. Проте саме ці ключові тенденції вже кілька років визначають напрям розвитку сучасної урбаністики та будуть формувати міста найближчі роки. Саме ці тренди визначають те, як сьогодні жителі міста почуваються в ньому, якими є критерії міського комфорту та що є ознаками міста, збудованого для людей. І чи не вперше в людській історії принципи містобудування повністю орієнтуються на людину та гармонійне співіснування з цілою планетою. Такий підхід дає надію, що людство віднайде втрачений баланс рукотворного та природного, а перетворені міста майбутнього будуть справжнім оазисом життя для людей.
11.10.2018,11:57
0
ArchDaily

HH stolittja projšlo pid znakom masštabnoї industrializaciї ta postijno zrostannja tempu žyttja. Jak naslidok, vynykla taki trendy ta javyšča:

  • avtomobiľ stav obov’jazkovym dlja mistjanyna,
  • z’javylasja rozgalužena infrastruktura gromadśkogo transportu,
  • žyteli megapolisiv ta nevelykyh mistečok (osoblyvo u kraїnah Jevropy ta SŠA) v osnovnij masi počaly peresuvatysja mistom vyključno na transporti. V rezuľtati miśkyj prostir stav rajem dlja avtomobiliv ta ne nadto pryvitnym miscem dlja samyh ljudej.

Prote duže švydkyj temp miśkogo žyttja pryviv do pošuku rišeń, jaki peretvorjať napruženyj megapolis u misto-kokon — okremyj vsesvit, de perevtomleni nadlyškom metalu ta betonu mistjany vidčuvatymuť maksymaľnyj komfort ta cilkovytu bezpeku.

Misto dlja ljudej

Novi trendy urbanistyky zoseredyly uvagu na ljudyni ta її vidčuttjah i zrobyly populjarnymy prostory, orijentovani na zdobuttja novogo dosvidu biľše, niž prosto na estetyčne vyražennja idej. Same tak zvani emotional states stav temoju Londonśkoї Bijenale dyzajnu u veresni 2018 roku.

Stvorennja lokaciї (place-making), ščo donedavna bulo svojeridnym šablonom dlja miśkogo dyzajnera, teper vže zamalo. Sogodni jdeťsja pro stvorennja dosvidu — pro te, jak rozcinjujuťsja budynky ta prostir miž nymy z točky zoru dyzajnu, ščo orijentovanyj na ljudynu. Urbanisty šukajuť avtentyčnisť ta kontekstualizm zamisť «arhitektury frančajzyngu» ta šablonnosti. Dosvid maje reaľnu cinnisť, ščo vyražajeťsja v bažanni povertatysja u te misce, de buly perežyti nezabutni emociї, ne tiľky dlja togo, ščob їh povtoryty, ale j ščoby vidčuvaty svoju prynaležnisť, buty častynoju podij ta misć.

Doslidžennja u sferi nejrobiologiї dovely, ščo fizyčne seredovyšče bezposeredńo vplyvaje na kognityvni zdibnosti ta samopočuttja ljudyny. Tomu nove misto — ce misto pišyh zon ta dovgyh proguljanok. Sogodni  vulycja znovu staje ne prosto spolučnoju magistrallju vid točky A v točku B, ale prostorom dlja žyttja ta rozvag. Vidpovidno sučasni mista pragnuť maty biľše pišohidnyh vulyć, perehodiv ta mostiv, jakymy možna zručno ta bezpečno peresuvatysja mistom, ne omynajučy pryparkovani avto j ne čekajučy zelenogo svitla dlja pišohodiv (dali — foto z PeakPx).

01/ 02

Orijentovana na ljudynu urbanistyka robyť miśkyj prostir inkljuzyvnym ta zručnym dlja vsih.  Infrastruktura mista peretvorjujeťsja u svojeridnyj «švejcarśkyj niž», koly kožen može znajty dlja sebe ti servisy čy možlyvosti, ščo vidpovidajuť jogo indyviduaľnym potrebam – čy bude to ljudyna na velosypedi, baťky z dytynoju, ljudyna na vizku, pišohid z domašnim uljublencem toščo. 

Ključovi trendy v organizaciї miśkogo prostoru dlja roboty ta vidpočynku 1
Taka universaľnisť miśkogo prostoru zabezpečuje rivni možlyvosti ta vidobražaje panivnu nyni filosofiju žyttja – «zručnisť dlja kožnogo i povsjudy»

Gnučkisť ta bagatofunkcionaľnisť jak trendy rozvytku seredovyšča

Mobiľne pokolinnja milenialiv, jake často obyraje robotu z domu, kafe, zalu aeroportu čy z ekzotyčnogo kutočku svitu, zminylo pidhid do organizaciї gromadśkogo prostoru mista, vlasnogo žytla i robočogo miscja ta rozmylo ramky funkcionaľnyh zadač riznyh lokacij, zrobyvšy їh maksymaľno bagatozadačnymy ta gnučkymy. Magazyny, kafe, goteli, roboči seredovyšča stajuť shožymy na žytlovi kimnaty. Meži miž robotoju i dozvilljam styrajuťsja, utvorjujučy jedynyj prostir dlja žyttja.

Čytajte takož: 7 vidpovidej pro te, ščo take universaľnyj dyzajn

Osoblyvo jaskravo cej trend projavljaje sebe v organizaciї ofisnyh seredovyšč. Tut počaly cinuvaty vse, ščo prynosyť komfort ta zatyšok:

  • prostir, ščo rozslabljuje,
  • možlyvisť dyhaty svižym povitrjam u misti,
  • možlyvisť vidpočyvaty, ne vyrušajučy do spa-salon.

Švejcarśke bjuro marketyngovyh doslidžeń Demoscope stverdžuje, ščo 94% opytanyh roboče vidznačajuť seredovyšče važlyvym dlja vidčuttja ščastja na roboti. A za danymy Švedśkogo bjuro sociaľnogo strahuvannja (Swedish Social Insurance Agency) isnuje bezposerednij zv’jazok miž dyzajnom ofisu ta kiľkistju dniv, jaki spivrobitnyk proviv na likarnjanomu poza ofisom.

Namagajučyś vtrymaty pracivnykiv ta zabezpečyty їh motyvaciju j vysoku efektyvnisť, kompaniї stvorjujuť ofisy, z jakyh ne hočeťsja povertatysja dodomu. Sučasni kompaniї nadajuť perevagu bagatofunkcionaľnym zonam, dodatkovij ofisnij infrastrukturi ta pidvyščennju rivnja komfortu spivrobitnykiv. Robotodavci organizovujuť ofisni kafe, fitnes-centry, terasy dlja vidpočynku na svižomu povitri ta dajuť možlyvisť pracivnykam spilkuvatysja z kolegamy čy klijentamy, vidčuvajučy sebe na svobodi, jak vdoma. Sogodni ce vže stalo pravylom garnogo tonu dlja kompaniї.

01/ 02
Ofis kompaniї MANEZH, Čerkasy

Go green — prekrasne zelene

Tendencija povernennja do pryrody ta naturaľnosti ne vtračaje svojeї aktuaľnosti ta navpaky staje vse biľš trendovoju, adže negatyvni naslidky ljudśkoї dijaľnosti vže možna pomityty neozbrojenym okom. Jakisť žyttja mistjan značnoju miroju zaležyť vid zelenyh prostoriv. Ozelenennja stvorjuje pryrodnij zatinok, zahyščaje vid pylu i šumu, utrymuje vologu vid opadiv ta očyščaje povitrja. Ljudy volijuť biľše hodyty v zatinku derev, aniž asfaľtovanymy pustymy vulycjamy.  Tomu u velykyh mistah, jak napryklad Videń, populjarnym je stvorennja neperervnyh zelenyh korydoriv, jakymy možna distatysja z odnijeї točky mista v inšu ne vyhodjačy z pid krony derev (čerez skvery, parky, aleї ta promenady).

Dobre rozvyneni mista davno zrozumily vygody vid organizaciї zelenyh zon ne lyše jak bazovyh elementiv miśkogo dyzajnu ta estetyčnyh lokacij, ale j jak džerela dodatkovogo prybutku. Adže susidstvo z parkamy ta skveramy značno pidvyščuje vartisť zemli ta orendy, ne kažučy vže pro biľšu turystyčnu pryvablyvisť mista, a značyť i dohid miśkogo bjudžetu.  Dali na foto — budivlja Casa CorManca v Mehiko sproektovana studijeju Paul Cremoux.

Ključovi trendy v organizaciї miśkogo prostoru dlja roboty ta vidpočynku 2
Mistobudivnyky ne obmežujuťsja rekonstrukcijeju čy zakladennjam novyh parkiv ta skveriv. Nadzvyčajnoї populjarnosti nabyrajuť vertykaľni sady, jaki oblaštovujuť zzovni ta vseredyni budiveľ.

Projavljajuť iniciatyvu i sami žyteli mista, zajmajučyś urban-fermerstvom ta vyroščujučy vlasni ovoči ta zeleń v misti (napryklad, gromadśkyj ogorod na Puškinskoj, 31-V-1 v Kyjevi).

Tendencija «go green» pošyrjujeťsja i na kerivnykiv kompanij, jaki mysljať kategorijamy majbutńogo. Zgidno opytuvannjam kompaniї PWC sered molodi SŠA (PWC Survey: Millenials at work), 86% molodyh fahivciv gotovi zminyty misce roboty, jakščo robotodaveć stavyťsja bezvidpovidaľno do navkolyšńogo seredovyšča. Ce označaje, ščo dalekogljadnyj robotodaveć robytyme svij ofis «zelenym» ne bažajučy vtratyty kvalifikovanyj personal. Eko-ofis peredbačaje:

  • komplektuvannja mebljamy, vyrobnyctvo jakyh zavdaje minimaľnoї škody navkolyšńomu seredovyšču;
  • energoefektyvni inženerni systemy;
  • pererobku ofisnyh vidhodiv dlja povtornogo vykorystannja toščo.
Ključovi trendy v organizaciї miśkogo prostoru dlja roboty ta vidpočynku 3
Prykladom takogo ofisu novogo pokolinnja je nedavno zvedena budivlja Amazon Orb-Shaped Rainforest, vseredyni jakoї rozkynuvsja spravžnij tropičnyj lis

Ščo bude dali

Misto – ce žyvyj organizm, jakyj zminjuje svoje oblyččja razom zi zminoju ljudśkyh cinnostej ta pravyl spivisnuvannja v  sociumi. Zvyčajno, pryncypy mistobuduvannja ne obmežujuťsja tŕoma navedenymy vyšče trendamy. Prote same ci ključovi tendenciї vže kiľka rokiv vyznačajuť naprjam rozvytku sučasnoї urbanistyky ta buduť formuvaty mista najblyžči roky. Same ci trendy vyznačajuť te, jak śogodni žyteli mista počuvajuťsja v ńomu, jakymy je kryteriї miśkogo komfortu ta ščo je oznakamy mista, zbudovanogo dlja ljudej. I čy ne vperše v ljudśkij istoriї pryncypy mistobuduvannja povnistju orijentujuťsja na ljudynu ta garmonijne spivisnuvannja z ciloju planetoju. Takyj pidhid daje nadiju, ščo ljudstvo vidnajde vtračenyj balans rukotvornogo ta pryrodnogo, a peretvoreni mista majbutńogo buduť spravžnim oazysom žyttja dlja ljudej.

Maryna Djačenko

CEO kompaniї MANEZH

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: