Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Mišeľ Tereščenko — pro suspiľstvo, naprjamky rozvytku Ukraїny ta reformy

Мішель Терещенко — про суспільство, напрямки розвитку України та реформи

U svoї 64-ry cej pidpryjemeć z ukraїnśkym korinnjam vstyg sprobuvaty rizni naprjamky roboty v Ukraїni — i naviť pobuv merom nevelykogo mista, a neščodavno zajavyv pro namir balotuvatysja u prezydenty. Redakcija Na chasi zibrala vyslovljuvannja Mišelja Tereščenka riznyh rokiv pro ukraїnśkyj biznes, suspiľstvo, možlyvosti, korupciju ta plany na majbutnje
У свої 64-ри цей підприємець з українським корінням встиг спробувати різні напрямки роботи в Україні — і навіть побув мером невеликого міста, а нещодавно заявив про намір балотуватися у президенти. Редакція Na chasi зібрала висловлювання Мішеля Терещенка різних років про український бізнес, суспільство, можливості, корупцію та плани на майбутнє
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  25 жовтня 2015-го Мішель Терещенко став міським головою Глухова. Та до того він встиг з 2009 року інвестувати у низку аграрних бізнесів в Україні — від виробництва льону та коноплі(Linen of Desna) до виробництва меду (U.M.G. та ATS-Ukraine). До України він працював у якості консультанта у низці великих агрокомпаній Франції та інвестував у вирощування морських водоростів у Філіпінах та на Мадагаскарі. Сьогодні нащадок роду цукровиробників критикує команду чинного президента і сам не цурається політичних амбіцій. Наприкінці вересня 2018-го він оголосив про намір балотуватися на цю посаду під час виборів 2019-го. Скептики закидають, що він не упорався з кріслом мера невеличкого міста. Симпатики — що Еммануель Макрон став президентом Франції, витративши менше року на президентську кампанію. Зібрали для вас низку висловлювань Терещенка про те, якою він бачить Україну. Про великий агробізнес. — Панування агрохолдингів для України — не завжди добре. Великі земельні латифундії – це майбутнє Бразилії, але не України. Україна має шанс створити сильний малий та середній бізнес у аграрному секторі. Але для цього треба державі повернутися обличчям до людей, які живуть у селі. Сьогодні 22% українців ще живуть у селі, й вони можуть працювати на своєму городі. В селах нараховують близько 5 млн дрібних підприємств, де працюють 12 млн людей (станом на 2012 рік, коли записували розмову — прим.ред.). Чим ці господарства цікаві? Тим, що у них кожен гектар прибутковіший, аніж у агрохолдингу. В середньому з 1 га отримують 1 тис євро прибутку. (Latifundist) Про європейський вибір України. — Україна – це європейська країна, стовідсотково. І важливо, що вона буде членом Євросоюзу. Україна та Росія – різні. В цьому плані ми більше схожі на американців. Ми все робимо самі, нічого не чекаємо від уряду й нічого не боїмося. Я би сказав, що українці – це американці з душею. (Latifundist) Про українців. — Мені дуже подобаються люди. Попри масу проблем, у них не віднімеш життєвого оптимізму. Французи бояться усього: кризи, еміграції, хвороб, майбутнього. А українці не бояться нічого, бо вже все знають і все бачили: криза — не вперше, захворів – це життя. (Latifundist) Про соціальну складову в бізнесі. — Мої предки віддавали 80% прибутку від цукрових заводів для соціальної сфери. 10 будівель було збудовано, поки вони керували містом. Я буду робити за таким же принципом. (НВ) Про своє балотування у президенти. — Багато людей зараз у коментарях в соцмережах проводять паралель із Макроном. Але Франція — це не лише Макрон. Був ще генерал Де Голль, обраний вперше на всенародних виборах. Він сказав, що такі вибори — це історія любові однієї людини з народом, це кредит довіри. (TheBabel) Про свій план антикризових реформ. — Це будуть звичайні пропозиції. Це не буде якийсь План Маршалла, або якою буде Україна у 2030 чи 2050 році. Треба допомогти людям, які бідно живуть і не можуть отримати ліки, мінімальні засоби для життя. Нам треба робити програму, яка не буде популістською. Вона має бути патріотичною. Вона буде проєвропейською. Я був громадянином Євросоюзу 60 років свого життя і, коли я був в армії, я був офіцером армії НАТО. У нас в Україні є фантастичний потенціал — це ідеальна країна для життя. (TheBabel)
10.10.2018,17:28
0
«Platforma rozvytku mist»
Реклама 👇 Замовити

25 žovtnja 2015-go Mišeľ Tereščenko stav miśkym golovoju Gluhova. Ta do togo vin vstyg z 2009 roku investuvaty u nyzku agrarnyh biznesiv v Ukraїni — vid vyrobnyctva ľonu ta konopli(Linen of Desna) do vyrobnyctva medu (U.M.G. ta ATS-Ukraine). Do Ukraїny vin pracjuvav u jakosti konsuľtanta u nyzci velykyh agrokompanij Franciї ta investuvav u vyroščuvannja morśkyh vodorostiv u Filipinah ta na Madagaskari.

Sogodni naščadok rodu cukrovyrobnykiv krytykuje komandu čynnogo prezydenta i sam ne curajeťsja polityčnyh ambicij. Naprykinci veresnja 2018-go vin ogolosyv pro namir balotuvatysja na cju posadu pid čas vyboriv 2019-go. Skeptyky zakydajuť, ščo vin ne uporavsja z krislom mera nevelyčkogo mista. Sympatyky — ščo Emmanueľ Makron stav prezydentom Franciї, vytratyvšy menše roku na prezydentśku kampaniju. Zibraly dlja vas nyzku vyslovljuvań Tereščenka pro te, jakoju vin bačyť Ukraїnu.

Pro velykyj agrobiznes

— Panuvannja agroholdyngiv dlja Ukraїny — ne zavždy dobre. Velyki zemeľni latyfundiї – ce majbutnje Brazyliї, ale ne Ukraїny. Ukraїna maje šans stvoryty syľnyj malyj ta serednij biznes u agrarnomu sektori. Ale dlja ćogo treba deržavi povernutysja oblyččjam do ljudej, jaki žyvuť u seli. Sogodni 22% ukraїnciv šče žyvuť u seli, j vony možuť pracjuvaty na svojemu gorodi. V selah narahovujuť blyźko 5 mln dribnyh pidpryjemstv, de pracjujuť 12 mln ljudej (stanom na 2012 rik, koly zapysuvaly rozmovu — prym.red.). Čym ci gospodarstva cikavi? Tym, ščo u nyh kožen gektar prybutkovišyj, aniž u agroholdyngu. V seredńomu z 1 ga otrymujuť 1 tys jevro prybutku. (Latifundist)

Pro jevropejśkyj vybir Ukraїny

— Ukraїna – ce jevropejśka kraїna, stovidsotkovo. I važlyvo, ščo vona bude členom Jevrosojuzu. Ukraїna ta Rosija – rizni. V ćomu plani my biľše shoži na amerykanciv. My vse robymo sami, ničogo ne čekajemo vid urjadu j ničogo ne boїmosja. Ja by skazav, ščo ukraїnci – ce amerykanci z dušeju. (Latifundist)

Pro ukraїnciv

— Meni duže podobajuťsja ljudy. Popry masu problem, u nyh ne vidnimeš žyttjevogo optymizmu. Francuzy bojaťsja uśogo: kryzy, emigraciї, hvorob, majbutńogo. A ukraїnci ne bojaťsja ničogo, bo vže vse znajuť i vse bačyly: kryza — ne vperše, zahvoriv – ce žyttja. (Latifundist)

Pro sociaľnu skladovu v biznesi

Čytajte takož: Natalija Jareśko, eks-ministr finansiv — pro vijnu, korupciju ta perspektyvy Ukraїny

— Moї predky viddavaly 80% prybutku vid cukrovyh zavodiv dlja sociaľnoї sfery. 10 budiveľ bulo zbudovano, poky vony keruvaly mistom. Ja budu robyty za takym že pryncypom. («NV»)

Pro svoje balotuvannja u prezydenty

— Bagato ljudej zaraz u komentarjah v socmerežah provodjať paraleľ iz Makronom. Ale Francija — ce ne lyše Makron. Buv šče general De Golľ, obranyj vperše na vsenarodnyh vyborah. Vin skazav, ščo taki vybory — ce istorija ljubovi odnijeї ljudyny z narodom, ce kredyt doviry. (TheBabel)

Pro svij plan antykryzovyh reform

— Ce buduť zvyčajni propozyciї. Ce ne bude jakyjś Plan Maršalla, abo jakoju bude Ukraїna u 2030 čy 2050 roci. Treba dopomogty ljudjam, jaki bidno žyvuť i ne možuť otrymaty liky, minimaľni zasoby dlja žyttja. Nam treba robyty programu, jaka ne bude populistśkoju. Vona maje buty patriotyčnoju. Vona bude projevropejśkoju. Ja buv gromadjanynom Jevrosojuzu 60 rokiv svogo žyttja i, koly ja buv v armiї, ja buv oficerom armiї NATO. U nas v Ukraїni je fantastyčnyj potencial — ce ideaľna kraїna dlja žyttja. (TheBabel)

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: