Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Jak na Ivano-Frankivščyni stvorjujuť cement dlja Jevropy

Як на Івано-Франківщині створюють цемент для Європи

Selo Jamnycja Tysmenyćkogo rajonu, kiľkanadcjať hvylyn їzdy vid Ivano-Frankivśka — žyvopysni krajevydy zustričajuť nas tut. A šče same tut vže pivstolittja uspišno funkcionuje odyn iz najbiľšyh vyrobnykiv cementu v Ukraїni. Sogodni PrAT «Ivano-Frankivśkcement» vypovnjujeťsja 54 roky: 5 žovtnja 1964 roku zapuščeno peršu obertovu pič pidpryjemstva. My tut, aby rozpovisty pro ukraїnśkyj zavod, jakyj ščodeń vdoskonaljujeťsja
Село Ямниця Тисменицького району, кільканадцять хвилин їзди від Івано-Франківська — живописні краєвиди зустрічають нас тут. А ще саме тут вже півстоліття успішно функціонує один із найбільших виробників цементу в Україні. Сьогодні ПрАТ «Івано-Франківськцемент» виповнюється 54 роки: 5 жовтня 1964 року запущено першу обертову піч підприємства. Ми тут, аби розповісти про український завод, який щодень вдосконалюється
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  У епоху, коли чи не найзатребуванішими фахівцями на українському ринку праці є ІТ-спеціалісти, ця компанія Західної України демонструє, що українська промисловість не пасе задніх. Тут стежать за тенденціями у сфері енергоефективності та екології; знаходять порозуміння з європейськими кредиторами; а сертифікована продукція вже не перший рік проходить контроль в інших країнах світу та успішно йде на експорт. Ми дізнавалися, чому саме на Галичині природа посприяла виробництву цементу та як розвивається індустріальний гігант цього регіону. Поки крокуємо майданчиком заводу, нашим екскурсоводом стає радник голови правління ПрАТ Івано-Франківськцемент Олег Ярема. Саме він пропонує спочатку перенестися подумки на 2 століття назад — і не до івано-франківських просторів, а в селище Портланд у Великобританії. Пастухи випасають худобу, захотіли їсти, розвели багаття та почали пекти картоплю. Приготували, смачно поїли. А потім помітили, що коли в попіл та частково випалену від вогню землю налити води, то субстанція із часом твердне та стає, немов камінь. Згодом англійський вчений Джеймс Аспді дослідив, що внаслідок тих реакцій утворюються нові сполуки. У 1824 році учений запатентував портландцемент. А таємницею кам’яних ґрунтів британських пастухів був мергель — саме на поклади цієї сполуки і була багата земля біля того селища. На цю ж речовину багата й франківська земля, — розповідає Олег Ярема історію сірої речовини, без якої не постав би жоден сучасний будинок. Олег Степанович може багато розповісти і про цемент, і про підприємство, оскільки він на заводі працює вже 43 роки. Починав іще у 1975-му, одразу після закінчення вишу, на посаді змінного майстра. Показує нам підприємство, розповідаючи паралельно історію успіху заводу: — Із 1958 по 1964 рік тривало будівництво першої печі заводу. Розпочали із невеличкої маленької печі, оскільки то був післявоєнний період. Відтак, потреба у цементі була колосальною. Поруч із заводом є поклади мергелю — планували, що канатною дорогою його можна буде доставляти безпосередньо на підприємство. Тому й почали будувати саме тут цей завод. Інші підприємства роблять цемент із вапняку чи глини. Ми ж маємо унікальну суміш, яку створила природа — мергель: суміш глини та вапняку. Мало заводів у світі мають таку сировину, а ми — маємо. Після Другої Світової війни треба було чимало будувати та відбудовувати, розвивати промисловість, споруджуючи нові підприємства, помешкання, житлові райони: — Якщо змішати цемент із щебенем та піском, то утвориться так званий цементний камінь — бетон, з якого і зводили будинки, — розповідає фахівець та береться розповідати історію (чи, може, легенду) про винахід залізобетону. Мовляв, один французький садівник вирощував квіти у дерев’яних бочках. Вони дуже часто псувалися, тому він сплів із дротів кошик та обліпив його цементом. Це спрацювало: горщики для квітів стали якіснішими. Так пастухи та садівник зробили два неоціненних відкриття для світу. 5 жовтня 1964 року на Ямницькому цементному заводі запустили обертову піч. Станом на той момент, на підприємстві працювало 215 робітників, 24 керівники та спеціалісти. Станом на сьогодні — понад 2 тис співробітників, а кожна третя тонна цементу, реалізована в Україні — родом з-під Івано-Франківська. Через 6 років після запуску заводу ввели в дію другу технологічну лінію — потужності цементного виробництво зросли вдвічі. А вже у 1990-му, поки Україна готувалася стати незалежною, франківські цементники взялися будувати третю обертову піч — попит на продукцію не зменшувався. У 1994 році, вже в незалежній Україні, цю новостворену піч запустили. У цьому ж році працівники підприємства викупили державну частку власності: — Із 1989 року ми взяли наш завод у оренду. Це був величезний ризик на той час, адже частину прибутку платили в державу, частина — залишалася на підприємстві, й ми могли ними розпоряджатися. З часом все майно стало нашою власністю, а не власністю держави. Наші працівники мали акції — 1994 року ми зробили із тих акцій колективне підприємство. Із прибутків ми викупили державну частку — і держава не мала до нас жодного відношення. Ми були захищеними від держави та чиновників, наче в свого роду шкаралупі. Поруч із основними потужностями підприємства — цілі терикони вугілля: завод повністю відмовився від газу. У 1998 році на одній із печей встановлено універсальний австрійський пальник. Він міг працювати на альтернативних газу видах палива. Керівництво прогнозувало та передбачало, що газ із дня на день може здорожчати. Вугілля, натомість, було набагато дешевшим. Вже у 2002 році тут запустили вугільне відділення. З кожним роком завод ставав все конкурентноспроможнішим. Газом зараз на заводі взагалі не користуються. А те, що завод-гігант використовує як паливо вугілля (як і всі інші цементні заводи в Україні) лише спростовує поширену нині думку про те, що вугільна промисловість вичерпала себе, а шахти необхідно закривати, переконаний Олег Ярема: — Шахти мають перспективу. Ми використовуємо вугілля з Донецької та Львівської області (Донецький та Львівсько-Волинський басейни). У пріоритеті — вугілля із західних областей, але без донецького нам теж не обійтися, хоча чимало шахт із потрібною нам групою вугілля залишається на тимчасово окупованій території України. Івано-Франківськцемент — попри те, що тут палять вугіллям — не димить, а мешканці Ямниці, яка розташовується неподалік, не скаржаться на дим та не задихаються від результату діяльності заводу. Запорука тому — потужні фільтри, які встановлені тут: — На виробничих майданчиках цементного виробництва встановлено 228 одиниць високоефективного обладнання очистки відхідних газів. Це знизило питомі викиди твердих частинок в атмосферу до 20-22 мг/м3 (безпечними, згідно з вимогами ЄС, вважаються викиди, які не перевищують 30 мг/м3, в Україні — 50 мг/м3 — прим.ред.). У процесі спалювання при надвисоких температурах, продукти згоряння зв’язуються в хімічно інертні речовини, що входять у склад клінкеру, і не становлять загрози для навколишнього природного середовища. Як показник екологічності, помічаємо: просто поруч із підприємством фермери засівають угіддя сільськогосподарськими культурами, а ті — дають щедрий урожай. Завод не димить та не шкодить довкіллю. А співробітники охоче демонструють світлини, де просто біля заводу квітнуть макові поля чи буяє гречка. Іще один показник — квіти у горщиках та зелені газончики-моріжки буяють просто на території заводу. Тут модернізують цементні млини, а ще — перейшли на сухий спосіб виробництва цементу. Так працюють, до слова, чи не всі аналогічні заводи Європи. У 2006 році ми вирішили одну піч перевести на сухий спосіб виробництва. Обрали одну із потужних профільних датських компаній FLSmidth. Вони спроектували приблизно 50% цементних заводів у всьому світі. Завершили у 2008 році, за 18 місяців роботи: і проектування, і будівництво. Така піч набагато енергоощадніша — за рахунок, власне, сухого методу. Своїми словами: якщо при мокрому способі потрібно 225 кілокалорій на 1 кг умовного палива, то при сухому — 109-110 кілокалорій, — пояснюють мені мовою цифр принцип енергоощадності велетенського підприємства. Втім, ще дві печі продовжували їсти забагато енергії та не вважалися енергоощадними — тому на заводі почали будувати іще одну піч на сухому методі. За 14 місяців, у 2015 році завершили. А вже на початок 2018 року всі три печі заводу працювали на сухому методі виробництва цементу. Зараз ми будемо виготовляти майже 3,6 млн тонни цементу в рік. Україна ж споживає десь 9,5 млн тонн цементу. Тобто приблизно 37% цементу Україна отримує саме із Івано-Франківська, — хвалиться пан Ярема. Цемент із Івано-Франківська експортують до країн Європи вже кількадесят років поспіль. На відміну від інших підприємств, які провалили тест на доброчесність, галицький цемент подобається європейським партнерам. Продукцію експортують до Угорщини, Румунії, Польщі, Молдови, Білорусі. Експорт, варто зазначити, розпочали ще у 1998 році. Головно тому, що продукція — якісна. Франківський цемент має відповідні сертифікати Європейського Союзу та відповідає низці вимог та прописаних параметрів. Якби продукція не відповідала — її би відмовилися отримувати. Ба більше — країни, які отримують наш цемент, регулярно влаштовують таємні перевірки на предмет того, чи не сфальсифікована, бува, продукція їде в їхню країну. Напередодні початку співпраці, закордонні фахівці вивчають все: кваліфікацію персоналу, наші кар’єри, лабораторії тощо. А ще щодва-щотри місяці з якогось вагону потягу в невідомій для нас країні європейські фахівці таємно відбирають цемент для аналізу та дослідження. Наприкінці року надсилають нам результати. Вони вже, як бачите, стільки років позитивні, — розповідають на підприємстві про тонкощі співпраці з ЄС. Ми беремо кредит у євро — та продаємо за кордон цемент у євро. За валюту ми також купуємо новітнє обладнання, виплачуємо кредити тощо. Як ми вже розповідали, Івано-Франківськ — одне із небагатьох міст, яке може похвалитися конденсованими покладами мергелю. Як переконали мене на заводі, за 54 роки існування підприємства поклади мергелю тут не зменшилися: — Геологи робили розвідку напередодні будівництва підприємства. Якщо покладів є на 50 років (це мінімум), то дається дозвіл на будівництво заводу. У нас є затверджені запаси мергелю на 100 років. Тому, мінімум 60 років підприємство ще працюватиме. Природа, тобто, поклади сировини, дозволяють. Є цілий кряж запасів на наших кар’єрах, — оптимістично говорить про плани на майбутнє Олег Ярема. В України ж потреба у цементі — колосальна. Хоча б тому, що, хочеться вірити, найближчим часом тимчасово окуповані території повернуться під український прапор. А, відтак, доведеться відбудовувати пошкоджену внаслідок бойових дій інфраструктуру Донеччини та Луганщини. Крім того, ямницький цемент має хороші властивості для будівництва доріг із бетонним покриттям, зауважують у компанії. А ще — злітних смуг на летовищах. Львівський та Херсонський військові аеропорти мають злітні смуги саме із франківського дорожнього цементу. Першу бетонну дорогу збудували ще на початку минулого століття у Детройті. У Німеччині бетонні дороги будували у 1930-х роках, деякі із них стоять досі. Тому є перспектива та потреба у будівництві таких доріг. Ми самі переконуємося в якості цих доріг, оскільки всі наші внутрішні дороги та під’їзди до кар’єрів також побудовані із бетону. Якщо буде належна державна політика у цій сфері, то наш цемент теж зможе пригодитися, — пояснює Олег Степанович. Якщо ж аналізувати вартість асфальтної та бетонної дороги — суттєвої різниці, за словами франківських фахівців, немає.
Реклама 👇 Замовити

U epohu, koly čy ne najzatrebuvanišymy fahivcjamy na ukraїnśkomu rynku praci je IT-specialisty, cja kompanija Zahidnoї Ukraїny demonstruje, ščo ukraїnśka promyslovisť ne pase zadnih. Tut stežať za tendencijamy u sferi energoefektyvnosti ta ekologiї; znahodjať porozuminnja z jevropejśkymy kredytoramy; a sertyfikovana produkcija vže ne peršyj rik prohodyť kontroľ v inšyh kraїnah svitu ta uspišno jde na eksport. My diznavalysja, čomu same na Galyčyni pryroda «pospryjala» vyrobnyctvu cementu ta jak rozvyvajeťsja industriaľnyj gigant ćogo regionu.

Ščo take cement i zalizobeton ta do čogo tut pastuhy j sadivnyk

Poky krokujemo majdančykom zavodu, našym ekskursovodom staje radnyk golovy pravlinnja PrAT «Ivano-Frankivśkcement» Oleg Jarema. Same vin proponuje spočatku perenestysja podumky na 2 stolittja nazad — i ne do ivano-frankivśkyh prostoriv, a v selyšče Portland u Velykobrytaniї. Pastuhy vypasajuť hudobu, zahotily їsty, rozvely bagattja ta počaly pekty kartoplju. Prygotuvaly, smačno poїly. A potim pomityly, ščo koly v popil ta častkovo vypalenu vid vognju zemlju nalyty vody, to substancija iz časom tverdne ta staje, nemov kamiń.

«Zgodom anglijśkyj včenyj Džejms Aspdi doslidyv, ščo vnaslidok tyh reakcij utvorjujuťsja novi spoluky. U 1824 roci učenyj zapatentuvav portlandcement. A «tajemnyceju» kam’janyh ğruntiv brytanśkyh pastuhiv buv mergeľ — same na poklady cijeї spoluky i bula bagata zemlja bilja togo selyšča. Na cju ž rečovynu bagata j frankivśka zemlja», — rozpovidaje Oleg Jarema istoriju siroї rečovyny, bez jakoї ne postav by žoden sučasnyj budynok.

Oleg Stepanovyč može bagato rozpovisty i pro cement, i pro pidpryjemstvo, oskiľky vin na zavodi pracjuje vže 43 roky. Počynav išče u 1975-mu, odrazu pislja zakinčennja vyšu, na posadi zminnogo majstra. Pokazuje nam pidpryjemstvo, rozpovidajučy paraleľno istoriju uspihu zavodu:

— Iz 1958 po 1964 rik tryvalo budivnyctvo peršoї peči zavodu. Rozpočaly iz nevelyčkoї maleńkoї peči, oskiľky to buv pisljavojennyj period. Vidtak, potreba u cementi bula kolosaľnoju. Poruč iz zavodom je poklady mergelju — planuvaly, ščo kanatnoju dorogoju jogo možna bude dostavljaty bezposeredńo na pidpryjemstvo. Tomu j počaly buduvaty same tut cej zavod. Inši pidpryjemstva robljať cement iz vapnjaku čy glyny. My ž majemo unikaľnu sumiš, jaku stvoryla pryroda — mergeľ: sumiš glyny ta vapnjaku. Malo zavodiv u sviti majuť taku syrovynu, a my — majemo.

Pislja Drugoї Svitovoї vijny treba bulo čymalo buduvaty ta vidbudovuvaty, rozvyvaty promyslovisť, sporudžujučy novi pidpryjemstva, pomeškannja, žytlovi rajony:

— Jakščo zmišaty cement iz ščebenem ta piskom, to utvoryťsja tak zvanyj cementnyj kamiń — beton, z jakogo i zvodyly budynky, — rozpovidaje fahiveć ta bereťsja rozpovidaty istoriju (čy, može, legendu) pro vynahid zalizobetonu. Movljav, odyn francuźkyj sadivnyk vyroščuvav kvity u derev’janyh bočkah. Vony duže často psuvalysja, tomu vin spliv iz drotiv košyk ta oblipyv jogo cementom. Ce spracjuvalo: gorščyky dlja kvitiv staly jakisnišymy. Tak pastuhy ta sadivnyk zrobyly dva neocinennyh vidkryttja dlja svitu.

Oleg Jarema

Oleg Jarema

Jak perežyly rozpad imperiї

5 žovtnja 1964 roku na Jamnyćkomu cementnomu zavodi zapustyly obertovu pič. Stanom na toj moment, na pidpryjemstvi pracjuvalo 215 robitnykiv, 24 kerivnyky ta specialisty. Stanom na śogodni — ponad 2 tys spivrobitnykiv, a kožna tretja tonna cementu, realizovana v Ukraїni — rodom z-pid Ivano-Frankivśka.

Čerez 6 rokiv pislja zapusku zavodu vvely v diju drugu tehnologičnu liniju — potužnosti cementnogo vyrobnyctvo zrosly vdviči. A vže u 1990-mu, poky Ukraїna gotuvalasja staty nezaležnoju, frankivśki cementnyky vzjalysja buduvaty tretju obertovu pič — popyt na produkciju ne zmenšuvavsja. U 1994 roci, vže v nezaležnij Ukraїni, cju novostvorenu pič zapustyly. U ćomu ž roci pracivnyky pidpryjemstva vykupyly deržavnu častku vlasnosti:

— Iz 1989 roku my vzjaly naš zavod u orendu. Ce buv velyčeznyj ryzyk na toj čas, adže častynu prybutku platyly v deržavu, častyna — zalyšalasja na pidpryjemstvi, j my mogly nymy rozporjadžatysja. Z časom vse majno stalo našoju vlasnistju, a ne vlasnistju deržavy. Naši pracivnyky maly akciї — 1994 roku my zrobyly iz tyh akcij kolektyvne pidpryjemstvo. Iz prybutkiv my vykupyly deržavnu častku — i deržava ne mala do nas žodnogo vidnošennja. My buly zahyščenymy vid deržavy ta čynovnykiv, nače v svogo rodu «škaralupi».

Jak v Ivano-Frankivśku stvorjujuť cement dlja Jevropy

Robota bez dymu z trub

Poruč iz osnovnymy potužnostjamy pidpryjemstva — cili terykony vugillja: zavod povnistju vidmovyvsja vid gazu. U 1998 roci na odnij iz pečej vstanovleno universaľnyj avstrijśkyj paľnyk. Vin mig pracjuvaty na aľternatyvnyh gazu vydah palyva. Kerivnyctvo prognozuvalo ta peredbačalo, ščo gaz iz dnja na deń može zdorožčaty. Vugillja, natomisť, bulo nabagato deševšym. Vže u 2002 roci tut zapustyly vugiľne viddilennja. Z kožnym rokom zavod stavav vse konkurentnospromožnišym. Gazom zaraz na zavodi vzagali ne korystujuťsja.

A te, ščo zavod-gigant vykorystovuje jak palyvo vugillja (jak i vsi inši cementni zavody v Ukraїni) lyše sprostovuje pošyrenu nyni dumku pro te, ščo vugiľna promyslovisť vyčerpala sebe, a šahty neobhidno zakryvaty, perekonanyj Oleg Jarema:

— Šahty majuť perspektyvu. My vykorystovujemo vugillja z Donećkoї ta Lvivśkoї oblasti (Donećkyj ta Lvivśko-Volynśkyj basejny). U prioryteti — vugillja iz zahidnyh oblastej, ale bez donećkogo nam tež ne obijtysja, hoča čymalo šaht iz potribnoju nam grupoju vugillja zalyšajeťsja na tymčasovo okupovanij terytoriї Ukraїny.

Jak na Ivano-Frankivščyni stvorjujuť cement dlja Jevropy 1

Čytajte takož: Bagato žyttiv odnogo zavodu — nove «misce syly» v Ivano-Frankivśku

«Ivano-Frankivśkcement» — popry te, ščo tut paljať vugilljam — ne dymyť, a meškanci Jamnyci, jaka roztašovujeťsja nepodalik, ne skaržaťsja na dym ta ne zadyhajuťsja vid rezuľtatu dijaľnosti zavodu. Zaporuka tomu — potužni fiľtry, jaki vstanovleni tut:

— Na vyrobnyčyh majdančykah cementnogo vyrobnyctva vstanovleno 228 odynyć vysokoefektyvnogo obladnannja očystky vidhidnyh gaziv. Ce znyzylo pytomi vykydy tverdyh častynok v atmosferu do 20-22 mg/m3 (bezpečnymy, zgidno z vymogamy JeS, vvažajuťsja vykydy, jaki ne perevyščujuť 30 mg/m3, v Ukraїni — 50 mg/m3 — prym.red.). U procesi spaljuvannja pry nadvysokyh temperaturah, produkty zgorjannja zv’jazujuťsja v himično inertni rečovyny, ščo vhodjať u sklad klinkeru, i ne stanovljať zagrozy dlja navkolyšńogo pryrodnogo seredovyšča.

Jak pokaznyk ekologičnosti, pomičajemo: prosto poruč iz pidpryjemstvom fermery zasivajuť ugiddja siľśkogospodarśkymy kuľturamy, a ti — dajuť ščedryj urožaj. Zavod ne dymyť ta ne škodyť dovkillju. A spivrobitnyky ohoče demonstrujuť svitlyny, de prosto bilja zavodu kvitnuť makovi polja čy bujaje grečka. Išče odyn pokaznyk — kvity u gorščykah ta zeleni gazončyky-morižky bujajuť prosto na terytoriї zavodu.

01/ 04

PrAT «Ivano-Frankivśkcement», za vysnovkamy Svitovogo Banku, uvijšov do TOP-20 najkrašče tehnologično osnaščenyh cementnyh vyrobnyctv svitu

Jak frankivśkyj zavod perestav «їsty» energiju

Tut modernizujuť cementni mlyny, a šče — perejšly na suhyj sposib vyrobnyctva cementu. Tak pracjujuť, do slova, čy ne vsi analogični zavody Jevropy.

«U 2006 roci my vyrišyly odnu pič perevesty na suhyj sposib vyrobnyctva. Obraly odnu iz potužnyh profiľnyh datśkyh kompanij FLSmidth. Vony sproektuvaly pryblyzno 50% cementnyh zavodiv u vśomu sviti. Zaveršyly u 2008 roci, za 18 misjaciv roboty: i proektuvannja, i budivnyctvo. Taka pič nabagato energooščadniša — za rahunok, vlasne, suhogo metodu. Svoїmy slovamy: jakščo pry mokromu sposobi potribno 225 kilokalorij na 1 kg umovnogo palyva, to pry suhomu — 109-110 kilokalorij», — pojasnjujuť meni movoju cyfr pryncyp energooščadnosti veletenśkogo pidpryjemstva.

Vtim, šče dvi peči prodovžuvaly «їsty» zabagato energiї ta ne vvažalysja energooščadnymy — tomu na zavodi počaly buduvaty išče odnu pič na suhomu metodi. Za 14 misjaciv, u 2015 roci zaveršyly. A vže na počatok 2018 roku vsi try peči zavodu pracjuvaly na suhomu metodi vyrobnyctva cementu.

«Zaraz my budemo vygotovljaty majže 3,6 mln tonny cementu v rik. Ukraїna ž spožyvaje deś 9,5 mln tonn cementu. Tobto pryblyzno 37% cementu Ukraїna otrymuje same iz Ivano-Frankivśka», — hvalyťsja pan Jarema.

Jak v Ivano-Frankivśku stvorjujuť cement dlja Jevropy

Jak v Ivano-Frankivśku stvorjujuť cement dlja Jevropy

Jak v Ivano-Frankivśku stvorjujuť cement dlja Jevropy

Jak v Ivano-Frankivśku stvorjujuť cement dlja Jevropy

Jak Jevropa «tajemno» perevirjaje jamnyćkyj cement na jakisť

Cement iz Ivano-Frankivśka eksportujuť do kraїn Jevropy vže kiľkadesjat rokiv pospiľ. Na vidminu vid inšyh pidpryjemstv, jaki «provalyly» test na dobročesnisť, galyćkyj cement podobajeťsja jevropejśkym partneram.

Produkciju eksportujuť do Ugorščyny, Rumuniї, Poľšči, Moldovy, Bilorusi. Eksport, varto zaznačyty, rozpočaly šče u 1998 roci. Golovno tomu, ščo produkcija — jakisna. Frankivśkyj cement maje vidpovidni sertyfikaty Jevropejśkogo Sojuzu ta vidpovidaje nyzci vymog ta propysanyh parametriv. Jakby produkcija ne vidpovidala — її by vidmovylysja otrymuvaty. Ba biľše — kraїny, jaki otrymujuť naš cement, reguljarno vlaštovujuť tajemni perevirky na predmet togo, čy ne sfaľsyfikovana, buva, produkcija «їde» v їhnju kraїnu.

«Naperedodni počatku spivpraci, zakordonni fahivci vyvčajuť vse: kvalifikaciju personalu, naši kar’jery, laboratoriї toščo. A šče ščodva-ščotry misjaci z jakogoś vagonu potjagu v nevidomij dlja nas kraїni jevropejśki fahivci tajemno vidbyrajuť cement dlja analizu ta doslidžennja. Naprykinci roku nadsylajuť nam rezuľtaty. Vony vže, jak bačyte, stiľky rokiv pozytyvni», — rozpovidajuť na pidpryjemstvi pro tonkošči spivpraci z JeS.

Jak v Ivano-Frankivśku stvorjujuť cement dlja Jevropy

Vrahovujučy sytuaciju, zavod prypynyv spivpracju iz Rosijśkoju Federacijeju: tam svogo času kupuvaly vugillja, postačaly cement. Teper spivpracja povnistju rozirvana. Natomisť tut tišaťsja plidnij spivpraci iz JeS ta nagološujuť, ščo eksport produkciї dozvoljaje sformuvaty na pidpryjemstvi vlasnyj valjutnyj rezerv

«My beremo kredyt u jevro — ta prodajemo za kordon cement u jevro. Za valjutu my takož kupujemo novitnje obladnannja, vyplačujemo kredyty toščo».

Jak v Ivano-Frankivśku stvorjujuť cement dlja Jevropy

Pro plany na majbutnje tut govorjať z optymizmom

Jak my vže rozpovidaly, Ivano-Frankivśk — odne iz nebagaťoh mist, jake može pohvalytysja kondensovanymy pokladamy mergelju. Jak perekonaly mene na zavodi, za 54 roky isnuvannja pidpryjemstva poklady mergelju tut ne zmenšylysja:

Čytajte takož: Budivnyctvo u Kyjevi stvoryť 3 mln m² žytla

— Geology robyly rozvidku naperedodni budivnyctva pidpryjemstva. Jakščo pokladiv je na 50 rokiv (ce minimum), to dajeťsja dozvil na budivnyctvo zavodu. U nas je zatverdženi zapasy mergelju na 100 rokiv. Tomu, minimum 60 rokiv pidpryjemstvo šče pracjuvatyme. Pryroda, tobto, poklady syrovyny, dozvoljajuť. Je cilyj krjaž zapasiv na našyh kar’jerah, — optymistyčno govoryť pro plany na majbutnje Oleg Jarema.

V Ukraїny ž potreba u cementi — kolosaľna. Hoča b tomu, ščo, hočeťsja viryty, najblyžčym časom tymčasovo okupovani terytoriї povernuťsja pid ukraїnśkyj prapor. A, vidtak, dovedeťsja vidbudovuvaty poškodženu vnaslidok bojovyh dij infrastrukturu Doneččyny ta Luganščyny. Krim togo, jamnyćkyj cement maje horoši vlastyvosti dlja budivnyctva dorig iz betonnym pokryttjam, zauvažujuť u kompaniї. A šče — zlitnyh smug na letovyščah. Lvivśkyj ta Hersonśkyj vijśkovi aeroporty majuť zlitni smugy same iz frankivśkogo dorožńogo cementu.

Jak v Ivano-Frankivśku stvorjujuť cement dlja Jevropy

«Peršu betonnu dorogu zbuduvaly šče na počatku mynulogo stolittja u Detrojti. U Nimeččyni betonni dorogy buduvaly u 1930-h rokah, dejaki iz nyh stojať dosi. Tomu je perspektyva ta potreba u budivnyctvi takyh dorig. My sami perekonujemosja v jakosti cyh dorig, oskiľky vsi naši vnutrišni dorogy ta pid’їzdy do kar’jeriv takož pobudovani iz betonu. Jakščo bude naležna deržavna polityka u cij sferi, to naš cement tež zmože prygodytysja», — pojasnjuje Oleg Stepanovyč. Jakščo ž analizuvaty vartisť asfaľtnoї ta betonnoї dorogy — suttjevoї riznyci, za slovamy frankivśkyh fahivciv, nemaje.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.

2 komentarja

spočatku novi
za rejtyngom spočatku novi za hronologijeju
1

Привіт, я журналіст французького телебачення, я хотів би зв'язатися з людиною, яка написала цей твір, тому що, можливо, ви можете допомогти мені організувати візит на фабрику, будь ласка, зв'яжіться зі мною, дякую.

2
Олександр Мельник

Напишіть нам у редакцію: [email protected]
дякуємо

Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: