fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Agrarnyj biznes u cyfrovu epohu — ukraїnśki realiї

Аграрний бізнес у цифрову епоху — українські реалії

Protjagom mynulogo desjatylittja innovaciї staly častynoju — zdavalosja by — najkonservatyvnišoї galuzi v Ukraїni. Storični tradyciї zemlerobstva ukraїnśki agrariї teper vdoskonaljujuť ta dovodjať do avtomatyzaciї. Jak ce vidbuvajeťsja ta čy možuť dopomogty odna odnij 2 najperspektyvniši galuzi — IT ta agro? Cym doslidžennjam redakcija Na chasi počynaje specproekt iz 12 istorij pro dosjagnennja u riznyh sferah ukraїnśkoї ekonomiky
Протягом минулого десятиліття інновації стали частиною — здавалося би — найконсервативнішої галузі в Україні. Сторічні традиції землеробства українські аграрії тепер вдосконалюють та доводять до автоматизації. Як це відбувається та чи можуть допомогти одна одній 2 найперспективніші галузі — ІТ та агро? Цим дослідженням редакція Na chasi починає спецпроект із 12 історій про досягнення у різних сферах української економіки
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Супутникові технології, електронні метеостанції, системи автоматичного поливу та контролю за вологістю ґрунту — а ще мобільні додатки, спеціальне програмне забезпечення. Раніше їм допомагав посівний календар, народні прикмети та прогноз погоди. Тепер на їхньому озброєнні — смартфони, планшети, дрони, мобільні застосунки. Вони — це українські фермери. Їм допомагають технології. Чи складно створити та розвивати сучасний аграрний бізнес в Україні? Спробуємо розібратися. Кожна прогресивна країна світу (а яка має статус аграрної – і поготів) запроваджує у сільському господарстві так званий принцип точного землеробства, тобто, управління кожним квадратним метром землі. Обробіток поля, посів, внесення добрив, боротьба із бур’янами та шкідниками – все це відбувається автоматично, заощаджується кількість посівного матеріалу, добрив, засобів захисту рослин тощо. Та й самі лише онлайн-сервіси забезпечують цивілізоване використання земель, підвищують її цінність та інтелектуальну спроможність ринку, а іще – і це чи не найважливіший нюанс в сучасній Україні – зводять до нуля корупційні ризики, скажімо, при оформленні права власності на земельну ділянку. Передумови компютеризації, яку переживає аграрний сектор, аналогічні іншим ринкам: оптимізація затрат фінансів та часу, підвищення точності розрахунків та планування. Крім того, почали зявлятися програмні комплекси та устаткування для високої швидкості впровадження новацій. Аграрії пізніше за всіх розпочали, але наздоганяють фінансову, промислову та інші галузі економіки. Напрямок успіхів українських аграріїв — торгівля з Європою. За результатами січня-серпня 2018 року товарообіг аграрної та харчової промисловості між Україною та країнами Європейського Союзу досяг $5,4 млрд, що на $330 млн більше ніж за аналогічний період 2017 року. При цьому експорт продукції АПК з України до ринків ЄС перевищив $3,6 млрд. У ТОП-5 країн з найбільшою часткою у зовнішньоторговельному обігу між Україною та країнами ЄС входять: Нідерланди – 15,2%, Польща – 14,3%, Італія – 12,6%, Іспанія – 12%, Німеччина – 11,5%. Безпілотник над полями — не рідкісне явище сьогодні. Та якщо ви звикли сприймати квадрокоптери виключно як закордонну розробку, на часі розвіяти цей стереотип. Українська команда створює безпілотні апарати для аграріїв, котрі з 2017 року зацікавили закордонних покупців (не кажучи вже про локальних фермерів). Йдеться про Український стартап Kray Technologies підписав перші контракти на виробництво агродронів. Апарат вже отримав необхідні патенти в США. В апараті є система комп’ютерного бачення, яка дозволяє розпізнавати перешкоди і автоматично ухилятися від них. Продуктивність — 27-48 га на годину, 300-500 га за день. Дрон розвиває рекордну швидкість 110 км/год. Ємність бака для хімікатів — 22,5 л і 15 кг. У майбутніх моделях передбачається також встановлення комп’ютерного зору для нічного режиму. Робочий цикл дрона: 15 хвилин політ, 1 хвилина обслуговування. За один цикл обробляє до 14 га. Час заряду пари батарей — до 60 хвилин.  ІТ в агросекторі - це блакитний океан для технологічних компаній різної спрямованості. Впровадження інновацій забезпечує точність вимірювань, швидкість збору даних та їх опрацювання. Так, за допомогою безпілотників збираються масиви фотоданих, а за допомогою big data проводиться оцінка біомаси та параметрів росту посівів, місця скупчення та відсоток бур’янів. Ці дані дають змогу проводити диференційоване збагачення добривами різних марок, що в фіналі дає економію, з однієї сторони, та екологічніший продукт – з іншої, – розповідає менеджер проектів хмарного оператора Ucloud Віталій Москвін. На його думку, саме дрони стали знахідкою для агросектору та поштовхом у світ новітніх технологій. Перше завдання, яке виконували дрони на полях – забезпечення безпеки і збереження врожаїв (злодійство, крадіжки). Аграрії могли в реальному часі дуже швидко й оперативно визначити, де, хто і коли завдає шкоди підприємству та вжити заходів: Будь-які прилади вимірювання, якими користується, скажімо, агрохолдинг, наразі зєднуються в єдину систему і є основою для організації роботи з даними. Скажімо, датчики температури та вологості передають дані для побудови оптимальних маршрутів поливу, як приклад. Все це стало можливим після входження хмарних технологій в життя аграріїв. За допомогою виділених ресурсів спеціалісти галузі можуть швидко та якісно аналізувати дані, накопичувати їх та використовувати без привязки до робочого місця, – продовжує Віталій Москвін. Під час обробітку землі, вирощування сільськогосподарських культур та збору врожаю важливість гепросторового фактору зростає. Відтак, застосування сучасних електронних картографічних рішень має ключове значення в цій сфері і допомагає вирішувати чимало проблем агрокомпаній. Цифрові моделі рельєфу та аграрний бізнес. На такій мапі відображається рельєфність земельних ділянок. Інформація є корисною, бо низинні ділянки землі зазвичай схильні до підтоплень, в той час як ділянки на підвищеннях можуть страждати від посухи. Відповідно, можна ефективно налагоджувати зрошувальну систему, а також здійснювати посів вологолюбних чи вологостійких рослин в оптимальних для цього місцях. До таких онлайн-мап зазвичай прикріплюють і супровідну електронну документацію – паспорти об’єктів, протоколи, фото тощо. Завдяки картографічним рішенням українських розробників стають можливими:  візуалізація динаміки аналізу ґрунтів; аналіз супутникових знімків; створення карт врожайності культур; визначення найбільш продуктивних та врожайних ділянок; відстеження динаміки розвитку культур; контроль стану полів; прогноз врожайності тощо. Використовуючи спектральні сенсори, фермер зможе отримувати інформацію в різних спектральних діапазонах для прорахунку вегетаційних індексів або складання мап розподілу ґрунтів. Всі дані надаються з точними координатами з можливістю детального вивчення і лабораторного аналізу. Розробники пропонують досить строкаті послуги: моніторинг ділянки дронами, заміри поля, створення карт внесення азоту та гербіцидів, засобів захисту рослин, створення візуальних та NDVI-мап полів тощо. Аналіз ґрунтів новими засобами. Влітку 2018-го український стартап Soil Lines презентував нову розробку — аналізатор ґрунту на базі мікролазера. Він може використовуватися у польових умовах, працює швидко та коштує дешевше за аналогічні закордонні розробки.  Стартап надає якісну і кількісну інформацію про хімічний склад грунту і дозволяє удобрювати ґрунт тільки тими елементами, які необхідні. Розроблений прилад дозволить аграріям істотно зменшити витрати на добрива і одночасно підвищити врожайність, кажуть автори. Над проектом працює команда вчених з різних науково-дослідних інститутів. З Міжнародного центру Інститут прикладної оптики НАН України у проекті працюють троє. Це і сам СЕО Сергій Щукін, і два розробника — Руслан Лимаренко (відповідає за частину програмного забезпечення), Сергій Фролов (hardware). Також в команді є представник Національного наукового центру Інститут механізації та електрифікації сільського господарства НААН України. Це Леонтій Литвинюк — третій розробник в команді. У світі зростає продуктивність сільського господарства. Про це, зокрема, розповідає у своїй праці про точне землеробство керівник галузевої практики агропромислового сектора KPMG в Україні Олександр Гаврилюк. Так, у Новій Зеландії було створено окрему Асоціацію точного землеробства, яка у тому числі займається підвищенням обізнаності в питаннях використання технологій точного землеробства в сільськогосподарських системах. Одним із успішних прикладів технологій точного землеробства, що знайшла використання у цій країні, є розробка американської компанії The Climate Corporation 17. Вона аналізує дані про погоду та ґрунт і надає фермерам рекомендації щодо підвищення врожайності за цих умов. Про можливість впровадження штучного інтелекту в агросферу в Україні Олексій Утешев (MHP Accelerator): — Переведу питання про агросферу на окрему сферу: вирощування птиці. У нас працюють розумні люди, які ставлять задачі, контролюють їх, аналазіують і кажуть, які зміни потрібно внести. Та це однаково люди. І ми розглядаємо це, як один із варіантів. Можливо, у нас буде система, яка залежно від зовнішніх факторів встановить певні цільові показники, потім розподілить усе це, проконтролює, візьме з бази даних кращі результати, проаналізує, чи все спрацювало добре чи потрібно щось змінити і так далі. Та річ у тім, що птахівництво — це не металургія, де потрібно витримувати конкретну температуру плавлення сталі чи ще щось. Тут надзвичайно багатофакторна система, на неї впливають десятки факторів, але ми цим цікавимося. Тому це один із кроків, які ми зараз робимо. Андрій Кіяненко (MHP Accelerator):  — Діджиталізація якраз полягає в тому, щоб мінімізувати людський фактор і отримати ті дані, які дійсно є правдивими. І вже на основі них робити висновки, приймати управлінські рішення тощо. Застосування штучного інтелекту — це дійсно той напрямок, в якому ми хочемо рухатись. Я думаю, зараз цей якраз і є той основний світовий тренд, куди будуть іти всі. До речі, штучним інтелектом можна керувати не тільки в рослинництві, але й в усьому іншому і у птахівництві також. Уже сьогодні ми маємо збирати дані для побудови цієї системи в майбутньому. На думку Customer Success Director компанії Terrasoft Євгена Горбачова, на розвиток сільського господарства стали все більше впливати технології, не повязані безпосередньо з вирощуванням та збором сільськогосподарських культур, а відповідальні за планування, управління бізнес-процесами, продаж врожаю, а також комунікації з потенційними покупцями по різних каналах.  Окрім ІТ для фермерства, агробізнес потребує автоматизації найрізноманітніших складових своєї діяльності. Це — бюджетування, контроль доходів і витрат, управління персоналом, проектами, продажами, договорами та документацією та багато іншого. Для цього агрокомпанії впроваджують системи CRM (управління взаєминами з клієнтами) та BPM (управління бізнес-процесами), яка покриває більшість завдань і може обєднати, оркеструвати інше наявне програмне забезпечення. На основі BPM-системи також є галузеві рішення для управління земельним фондом, прогнозування врожайності на основі статистичних даних, планування земельних робіт, посіву та збору врожаю, – розповідає Євген Горбачов. Поширена в Україні платформа bpmonline, яка містить інструменти управління взаєминами з клієнтами та керування бізнес-процесами — розробка української компанії Terrasoft. Вона має як веб-формат, так й формат мобільного додатку для популярних ОС. У компанії, що розробила систему, зауважують: попитом в агробізнесу користується функціональність CRM-системи під назвою польові продажі. Це — можливість планувати та фіксувати в додатку зовнішні зустрічі, демонструвати закупникові наявну сільськогосподарську продукцію та робити одразу замовлення. Також в мобільному додатку виїзні інженери, які працюють із агротехнікою, фіксують дані про несправності та надане сервісне обслуговування.  Не лише стаціонарне програмне забезпечення. Команда, яку сформували студенти магістерської програми з наук про дані (Data Science) Українського Католицького університету, перемогла у фіналі міжнародного конкурсу 2017 Queen‘s International Innovation Challenge. Команда магістрантів УКУ Seat & Eat розробила проект Crop Saver. Він полягає у застосуванні штучного інтелекту (AI) для визначення хвороб у рослин. Якщо доповнити програмний продукт залізною складовою, можна отримати ще кращі результати для моніторингу рослин. Наочний приклад — український стартап BIOsens MYCO здатен швидко визначити вміст мікотоксинів в зернових культурах. Прилад, який розробляє команда молодого вченого Андрія Карпюка, може працювати в полі або на елеваторі. Він здатен за 10 хвилин показати вмісту шкідливих речовин в зерні. BIOsens MYCO може стати помічним агрокомпаніям, які закуповують зернову продукцію в різних місцях для формування великих партій. Мобільні і зручні біосенсори не тільки убезпечать від шкідливих речовин, але і здешевлять процес дослідження продукції. Зараз аналізи доводиться робити в стаціонарних лабораторіях і довго чекати їх результатів. Крім того, прилад стане в нагоді і для аналізу кормів під час годування — для профілактики захворювань у тварин. А ще раніше команда українців з Дніпра розробила автономного сільськогосподарського робота AgroSmart L, що здатний автоматизувати всі польові роботи. Комплекс, який презентували винахідники, складається з системи міні-тракторів і набору навісних маніпуляторів, який підбирається індивідуально для кожного фермера і конкретних умов землеробства. Корисне навантаження платформи — 50 т. Поки одні працюють над ґрунтами, інші українські рохробники вирішують питання зрошення полів. Розробники стартапу Water Cloud UA говорять про те, що їхній винахід дозволить заощадити мільйони гривень на зрошенні і забезпечити полив культур в регіонах, де спостерігаються проблеми з поставками прісної води. Зовні пристрій схожий на традиційний кулер, вода у якому утворюється з конденсату. У пристрою є мозок, що керує процесом збору вологи і її очищення. Установка працює за принципом кондиціонера, проте грошей на електроенергію витрачати не треба, оскільки є сонячна батарея. У середньому на поле розміром 1 га буде потрібно від 15 до 20 таких установок. Окупність — протягом одного сезону. Концентрація ідей — у акселераторах. У листопаді 2017 року на допомогу аграріям прийшли у Парку інновацій UNIT.City. До співпраці з AGRITECH UNIT можуть долучитися українські agritech-стартапи, агрохолдінги, технологічні компанії, міжнародні партнери. За словами CEO UNIT.City Макса Яковера, в інноваційному парку створюється правильна концентрація таких компаній, проектів та людей. Платформа відкрила перед ними широкі можливості для нетворкінгу, експертних консультацій та тестування ідей. В партнерстві з компанією SmartFarming команда інноваційного парку дослідила ринок аграрних інновацій в Україні і презентувала першу мапу agritech-проектів. Провідний агрохолдинг Східної Європи Миронівський Хлібопродукт обробляє один з найбільших земельних банків України — близько 370 тис га у 14 областях України. Упродовж 20-річної діяльності компанія постійно вдосконалює виробництво, відкрита до інновацій та активно впроваджує новітні досягнення науки і техніки. За останні 5 років активно розвивалися системи Farm management, системи точного землеробства, системи дистанційного зондування землі (ДЗЗ), системи GPS-моніторингу транспортних засобів, геоінформаційні системи (ГІС), управління агровиробництвом, автоматизація виробничих процесів накопичення баз даних, структурування і аналіз інформації, супутниковий моніторинг, використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА), впровадження АРМ-агронома тощо, – розповіли редакції Na chasi в агрохолдингу. Впровадження такої інформаційної системи дало змогу зменшити навантаження на працівників земельних відділів і використовувати інформацію про земельний банк в інших програмах або додатках. Так, в МХП створили єдину платформу для збору, зберігання і обробки даних про оброблювані земельні площі з чітким геопозиціонуванням.  І це дає свої результати. Актуальні контури полів і картографування посівів використовуються підприємствами холдингу для підвищення точності технологічних робіт з вирощування рослин. Тепер агрономи отримали можливість значно ефективніше контролювати стан посівів, урожайність тієї чи іншої ділянки, а також дозовано і ефективно використовувати добрива і засоби захисту рослин, – наголошують в МХП.  Активно розвиваються системи точного землеробства — STRIP-TILL та NO-TILL, які, в свою чергу, дають не тільки можливість економії ресурсів (посівний матеріал, добрива, енергоносії) від 20%, а ще й додатково зберігають властивості ґрунту і вологу в ньому. Використання безпілотників для візуального моніторингу та накопичення бази даних за станом посівів дозволило зменшити витрати на енергоносії, добрива, засоби захисту рослин, посівний матеріал. Зараз МХП активно випробовує технології змінних норм висіву, витоку, внесення мінеральних і органічних добрив. Окрім цього, на підприємствах холдингу використовується сонячна енергія. Для цього встановлюються сонячні батареї. Пілотний проект уже рік діє на Миронівській птахофабриці. На одній з виробничих бригад була встановлена сонячна панель потужністю 9 кВт, яка надає електроенергію для пропускного пункту, забезпечує там освітлення, опалення, підігрів води. Окупність даного проекту – близько 5 років. У планах компанії встановити такі панелі на всіх пташниках. Крім того, щоб максимально ефективно використовувати всі наявні ресурси і підтримувати повний цикл виробництва, на підприємствах МХП, зокрема, на Миронівському заводі з виготовлення круп і комбікормів діє котельня, яка працює на біопаливі — соняшниковому лушпинні з олієпресових заводів, що дає змогу забезпечити парою технологічні процеси і власні потреби підприємства без використання газу. Українські родючі ґрунти та потенціал тваринництва й насінництва приваблюють до України закордонних інвесторів. Ось лише деякі угоди, реалізовані протягом 2018 року: Саудівська сільськогосподарська та тваринницька інвестиційна компанія Salic придбала агрохолдинг Мрія — предметом зацікавленості стало вирощування зернових культур. Інвестиційна компанія Kadorr Group вкладає $400 млн в український агробізнес — а продукт піде на експорт до арабських країн. Німецький  концерн Bayer відкрив на Житомирщині завод із виробництва насіння сільськогосподарських культур — і вклав у це $200 млн. Японський концерн Sumitomo придбав контрольний пакет великого постачальника насіння  Спектр-Агро. Європейці інвестували $10 млн у протеїновий завод для тваринництва на Київщині. Корейські трактори складатимуть на потужностях ЗАЗ. Із 2017 року Україна експортує молоко та молочну продукцію до Китаю. Український виробник кавунів Південний союз веде перемовини з закордонними мережами супермаркетів щодо постачання своєї продукції за кордон (раніше він уславився завдяки баржі з кавунами). Одні іноземці інвестують в агросектор, інші — тут працюють. Поки одні лише вкладають капітали та запускають тут дочірні компанії з українським менеджментом, інші іноземці самі вже не перший рік очолюють агробізнеси в Україні. Його предки роками займалися вирощуванням цукру в Глухові, батько ж був вченим і працював над технологіями біопалива з ріпаку. Мішель Терещенко переконаний: в Україні повно нереалізованих можливостей, які потрібно тільки розгледіти. Він став мером Глухова, а нещодавно заявив про намір балотуватися на посаду президента України на виборах 2019 року. Томаш Фіала працює інвестбанкіром в Україні ось уже 21 рік. Свій шлях розпочав як інвестиційний банкір у Bayerische Vereinsbank в Празі. Все змінилося, коли його попросили очолити інвестиційний банк в Центральній та Східній Європі Wood & Co. з офісом в Києві. Попрацювавши в Україні, Фіала вирішив повернутися — і відкрив в Україні власну інвестиційну компанію Dragon Capital. Фіала визнається, що динаміка розвитку АПК за цей період його вражає. Поки українські бізнесмени дивилися в сторону металургії, а деякі крали, Карл Стурен бачив перспективу сільського господарства. Підприємець викупив старий консервний завод в Херсонській області. Так Україна отримала торгову марку кетчупу Чумак, а також безліч інших продуктів харчування. Зараз же швед займається новим бізнесом – вітроенергетикою. Фалк Небігер працює в Україні з 1992 року, з того часу німець відкрив багато бізнесів самих різних напрямків – від сфери харчової промисловості до модних бутиків. Ресторатор-підприємець володіє мережею закусочних Містер Снек. Для його бізнесу динаміка розвитку українського АПК позитивна. Корнеліс Хузінха приїхав з Нідерландів для того, щоб відродити українське село на Черкащині. Все почалося в 2001 році з невеликої європейської делегації в Маньківський район Черкаської області. Те, що побачили європейські аграрії, шокувало їх: занепад був суцільним.  Попри гнітючі враження, декілька підприємців спільно з українськими аграріями домоглися дозволу займатися тут сільським господарством. У їх числі був і Хузінха, який згодом став главою ФГ Кищенці. У проекті Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки до 2021 року, яку затверджено постановою українського уряду, особливий акцент зроблено на впровадженні технологій та інновацій у вказану сферу. Аби підвищити конкурентоспроможність агровиробників, заплановано такі кроки: підвищення енергоефективності та енергозбереження шляхом модернізації виробництва та впровадження новітніх технологій; впровадження енергоощадних технологій глибокої переробки сільськогосподарської продукції у харчовій та переробній промисловості; стимулювання технічної модернізації сільськогосподарського виробництва через зростання рівня українського виробництва сільськогосподарської техніки та обладнання. IT-фахівці, фермери та власники підприємств знаходять одне одного, спілкуються та поглиблюють співпрацю одне із одним. Захід проводиться за підтримки профільного Міністерства аграрної політики та продовольства: держава зацікавлена у співпраці ІТ-фахівців та фермерів. У 2018 році такий хакатон провели у лютому. Його відвідали понад 150 розробників та аграріїв з різних куточків України. Вони напрацювали 25 проектів, 15 з яких було розроблено безпосередньо під час конкурсу. Переможцями Всеукраїнського хакатону аграрних інновацій у 2018-му стали розробники проекту Organic Portal. Команда отримала сертифікат на 25 тис грн для подальшого розвитку. Суть проекту у створенні геопорталу щодо пошуку ділянок для потреб органічного виробництва та подальшої консалтингової підтримки від експертів відповідно до грунтово-кліматичних параметрів: що вирощувати, як доглядати тощо. Друге місце розділили проекти Rest & Buy та StopAgriLoss. Обидві команди отримали сертифікати на 10 тис грн. Rest & Buy – проект аналітичного маркетплейсу для експорту та реалiзації нішевих культур. StopAgriLoss – проект використання наномаркерів для ідентифікації походження засобів захисту рослин та інших рідких агрохімікатів для контролю внесення та запобігання контрафакту. Третє місце посів проект ChesnoQ – платформа споживацького контролю якості сільськогосподарської продукції малих локальних виробників. Переможцем у номінації готових проектів став додаток для моніторингу цін на агропродукцію FreshBot, який дозволяє моніторити понад 900 джерел по всьому світу щодня зі швидким відстежуванням найменших коливань ціни на готову продукцію. P.S.: Спеціалісти української асоціації AgTech нарахували в Україні понад 70 agro-tech стартапів. Готуючи цей матеріал, редакція Na chasi звернулася зі інформаційним запитом до Мінагрополітики щодо кількості мобільних додатків та технологічних новинок в обігу українських аграріїв. У відомстві не надали таку інформацію у двотижневий строк, а після повторного запиту зазначили, що їм на це знадобиться щонайменше 30 днів. 

Suputnykovi tehnologiї, elektronni meteostanciї, systemy avtomatyčnogo polyvu ta kontrolju za vologistju ğruntu — a šče mobiľni dodatky, speciaľne programne zabezpečennja. Raniše їm dopomagav posivnyj kalendar, narodni prykmety ta prognoz pogody. Teper na їhńomu ozbrojenni — smartfony, planšety, drony, mobiľni zastosunky. Vony — ce ukraїnśki fermery. Їm dopomagajuť tehnologiї. Čy skladno stvoryty ta rozvyvaty sučasnyj agrarnyj biznes v Ukraїni? Sprobujemo rozibratysja.

Agrarnyj rynok u cyfrah

Kožna progresyvna kraїna svitu (a jaka maje status agrarnoї – i pogotiv) zaprovadžuje u siľśkomu gospodarstvi tak zvanyj pryncyp «točnogo zemlerobstva», tobto, upravlinnja kožnym kvadratnym metrom zemli. Obrobitok polja, posiv, vnesennja dobryv, boroťba iz bur’janamy ta škidnykamy – vse ce vidbuvajeťsja avtomatyčno, zaoščadžujeťsja kiľkisť posivnogo materialu, dobryv, zasobiv zahystu roslyn toščo. Ta j sami lyše onlajn-servisy zabezpečujuť cyvilizovane vykorystannja zemeľ, pidvyščujuť її cinnisť ta intelektuaľnu spromožnisť rynku, a išče – i ce čy ne najvažlyvišyj njuans v sučasnij Ukraїni – zvodjať do nulja korupcijni ryzyky, skažimo, pry oformlenni prava vlasnosti na zemeľnu diljanku.

Za pidrahunkamy fahivciv, nynišnij svitovyj rynok IT-rišeń dlja potreb siľśkogo gospodarstva – ce pryblyzno $400 mlrd ščorično

Peredumovy komp’juteryzaciї, jaku perežyvaje agrarnyj sektor, analogični inšym rynkam: optymizacija zatrat finansiv ta času, pidvyščennja točnosti rozrahunkiv ta planuvannja. Krim togo, počaly z’javljatysja programni kompleksy ta ustatkuvannja dlja vysokoї švydkosti vprovadžennja novacij. Agrariї pizniše za vsih rozpočaly, ale nazdoganjajuť finansovu, promyslovu ta inši galuzi ekonomiky.

Prote ne vse poky ščo optymistyčno. Harčova promyslovisť ta siľśke gospodarstvo zakinčyly 2017 rik zi zbytkamy na rivni 1,2 mlrd grn, ščo vdviči biľše pokaznyka 2016 roku

Naprjamok uspihiv ukraїnśkyh agrariїv — torgivlja z Jevropoju

Za rezuľtatamy sičnja-serpnja 2018 roku tovaroobig agrarnoї ta harčovoї promyslovosti miž Ukraїnoju ta kraїnamy Jevropejśkogo Sojuzu dosjag $5,4 mlrd, ščo na $330 mln biľše niž za analogičnyj period 2017 roku. Pry ćomu eksport produkciї APK z Ukraїny do rynkiv JeS perevyščyv $3,6 mlrd. U TOP-5 kraїn z najbiľšoju častkoju u zovnišńotorgoveľnomu obigu miž Ukraїnoju ta kraїnamy JeS vhodjať:

  • Niderlandy – 15,2%,
  • Poľšča – 14,3%,
  • Italija – 12,6%,
  • Ispanija – 12%,
  • Nimeččyna – 11,5%.

Bezpilotni tehnologiї, «hmary» ta agrobiznes

Bezpilotnyk nad poljamy — ne ridkisne javyšče śogodni

Ta jakščo vy zvykly spryjmaty kvadrokoptery vyključno jak zakordonnu rozrobku, na časi rozvijaty cej stereotyp. Ukraїnśka komanda stvorjuje bezpilotni aparaty dlja agrariїv, kotri z 2017 roku zacikavyly zakordonnyh pokupciv (ne kažučy vže pro lokaľnyh fermeriv). Jdeťsja pro Ukraїnśkyj startap Kray Technologies pidpysav perši kontrakty na vyrobnyctvo agrodroniv. Aparat vže otrymav neobhidni patenty v SŠA. V aparati je systema komp’juternogo bačennja, jaka dozvoljaje rozpiznavaty pereškody i avtomatyčno uhyljatysja vid nyh. Produktyvnisť — 27-48 ga na godynu, 300-500 ga za deń. Dron rozvyvaje rekordnu švydkisť 110 km/god. Jemnisť baka dlja himikativ — 22,5 l i 15 kg. U majbutnih modeljah peredbačajeťsja takož vstanovlennja «komp’juternogo zoru» dlja ničnogo režymu. Robočyj cykl drona: 15 hvylyn polit, 1 hvylyna obslugovuvannja. Za odyn cykl obrobljaje do 14 ga. Čas zarjadu pary batarej — do 60 hvylyn. 

«IT v agrosektori – ce «blakytnyj okean» dlja tehnologičnyh kompanij riznoї sprjamovanosti. Vprovadžennja innovacij zabezpečuje točnisť vymirjuvań, švydkisť zboru danyh ta їh opracjuvannja. Tak, za dopomogoju bezpilotnykiv zbyrajuťsja masyvy fotodanyh, a za dopomogoju big data provodyťsja ocinka biomasy ta parametriv rostu posiviv, miscja skupčennja ta vidsotok bur’janiv. Ci dani dajuť zmogu provodyty dyferencijovane zbagačennja dobryvamy riznyh marok, ščo v finali daje ekonomiju, z odnijeї storony, ta ekologičnišyj produkt – z inšoї», – rozpovidaje menedžer proektiv hmarnogo operatora Ucloud Vitalij Moskvin.

Na jogo dumku, same drony staly znahidkoju dlja agrosektoru ta poštovhom u svit novitnih tehnologij. Perše zavdannja, jake vykonuvaly drony na poljah – zabezpečennja bezpeky i zberežennja vrožaїv (zlodijstvo, kradižky). Agrariї mogly v reaľnomu časi duže švydko j operatyvno vyznačyty, de, hto i koly zavdaje škody pidpryjemstvu ta vžyty zahodiv:

— Narazi kompaniї, ščo nadajuť poslugy zboru ta obrobky informaciї z droniv, tisno spivpracjujuť z hmarnymy operatoramy: transljujuť foto ta video z BPLA onlajn, nakopyčujuť ta zberigajuť dani, formujuť masyvy big data. Možna skazaty, ščo z tandemu «dron-hmara» i počaloś totaľne vprovadžennja novitnih tehnologij v galuzi

Buď-jaki prylady vymirjuvannja, jakymy korystujeťsja, skažimo, agroholdyng, narazi z’jednujuťsja v jedynu systemu i je osnovoju dlja organizaciї roboty z danymy. «Skažimo, datčyky temperatury ta vologosti peredajuť dani dlja pobudovy optymaľnyh maršrutiv polyvu, jak pryklad. Vse ce stalo možlyvym pislja vhodžennja hmarnyh tehnologij v žyttja agrariїv. Za dopomogoju vydilenyh resursiv specialisty galuzi možuť švydko ta jakisno analizuvaty dani, nakopyčuvaty їh ta vykorystovuvaty bez pryv’jazky do robočogo miscja», – prodovžuje Vitalij Moskvin.

Uprovadžennja tehnologij v agrosektor sprovokuvalo j zrostannja aktyvnosti rozrobnykiv: na ukraїnśkomu rynku počaly z’javljatysja vse biľše kompanij, jaki proponujuť agrarijam tehnologični novynky za dostupnymy cinamy. Zaraz nad cym pracjujuť konstruktorśki bjuro v Kyjevi, Žytomyri, Lvovi, ščo rozrobljajuť ta zbyrajuť bezpilotni povitrjani aparaty dlja armiї ta agrariїv

Cyfrovyj reľjef ta onlajn-mapy: jak ce pracjuje

Pid čas obrobitku zemli, vyroščuvannja siľśkogospodarśkyh kuľtur ta zboru vrožaju važlyvisť geprostorovogo faktoru zrostaje. Vidtak, zastosuvannja sučasnyh elektronnyh kartografičnyh rišeń maje ključove značennja v cij sferi i dopomagaje vyrišuvaty čymalo problem agrokompanij.

Cyfrovi modeli reľjefu ta agrarnyj biznes

Na takij mapi vidobražajeťsja reľjefnisť zemeľnyh diljanok. Informacija je korysnoju, bo nyzynni diljanky zemli zazvyčaj shyľni do pidtopleń, v toj čas jak diljanky na pidvyščennjah možuť straždaty vid posuhy. Vidpovidno, možna efektyvno nalagodžuvaty zrošuvaľnu systemu, a takož zdijsnjuvaty posiv vologoljubnyh čy vologostijkyh roslyn v optymaľnyh dlja ćogo miscjah. Do takyh onlajn-map zazvyčaj prykripljujuť i suprovidnu elektronnu dokumentaciju – pasporty ob’jektiv, protokoly, foto toščo.

Zavdjaky kartografičnym rišennjam ukraїnśkyh rozrobnykiv stajuť možlyvymy: 

  • vizualizacija dynamiky analizu ğruntiv;
  • analiz suputnykovyh znimkiv;
  • stvorennja kart vrožajnosti kuľtur;
  • vyznačennja najbiľš produktyvnyh ta vrožajnyh diljanok;
  • vidstežennja dynamiky rozvytku kuľtur;
  • kontroľ stanu poliv;
  • prognoz vrožajnosti toščo.

Vykorystovujučy spektraľni sensory, fermer zmože otrymuvaty informaciju v riznyh spektraľnyh diapazonah dlja prorahunku vegetacijnyh indeksiv abo skladannja map rozpodilu ğruntiv. Vsi dani nadajuťsja z točnymy koordynatamy z možlyvistju detaľnogo vyvčennja i laboratornogo analizu. Rozrobnyky proponujuť dosyť strokati poslugy: monitoryng diljanky dronamy, zamiry polja, stvorennja kart vnesennja azotu ta gerbicydiv, zasobiv zahystu roslyn, stvorennja vizuaľnyh ta NDVI-map poliv toščo.

Analiz ğruntiv novymy zasobamy

Vlitku 2018-go ukraїnśkyj startap Soil Lines prezentuvav novu rozrobku — analizator ğruntu na bazi mikrolazera. Vin može vykorystovuvatysja u poľovyh umovah, pracjuje švydko ta koštuje deševše za analogični zakordonni rozrobky.  Startap nadaje jakisnu i kiľkisnu informaciju pro himičnyj sklad gruntu i dozvoljaje udobrjuvaty ğrunt tiľky tymy elementamy, jaki neobhidni. Rozroblenyj prylad dozvolyť agrarijam istotno zmenšyty vytraty na dobryva i odnočasno pidvyščyty vrožajnisť, kažuť avtory.

Nad proektom pracjuje komanda včenyh z riznyh naukovo-doslidnyh instytutiv. Z Mižnarodnogo centru «Instytut prykladnoї optyky» NAN Ukraїny u proekti pracjujuť troje. Ce i sam SEO Sergij Ščukin, i dva rozrobnyka — Ruslan Lymarenko (vidpovidaje za častynu programnogo zabezpečennja), Sergij Frolov (hardware). Takož v komandi je predstavnyk Nacionaľnogo naukovogo centru «Instytut mehanizaciї ta elektryfikaciї siľśkogo gospodarstva» NAAN Ukraїny. Ce Leontij Lytvynjuk — tretij rozrobnyk v komandi.

Ciľova audytorija — ce agrokompaniї, kotri hočuť optymizuvaty svoї vytraty. Krim prodažu samogo analizatora, startap konsuľtuvatyme agrariїv, ščob ti vykorystovuvaly prylad maksymaľno efektyvno. Stane možlyvym smart-dobryvo: vnesennja lyše tyh elementiv i v tij koncentraciї, jaki dijsno neobhidni ğruntam na cij lokaciї

Čy snjaťsja androїdam vivci — i polja

U sviti zrostaje produktyvnisť siľśkogo gospodarstva. Pro ce, zokrema, rozpovidaje u svoїj praci pro točne zemlerobstvo kerivnyk galuzevoї praktyky agropromyslovogo sektora KPMG v Ukraїni Oleksandr Gavryljuk. Tak, u Novij Zelandiї bulo stvoreno okremu Asociaciju točnogo zemlerobstva, jaka u tomu čysli zajmajeťsja pidvyščennjam obiznanosti v pytannjah vykorystannja tehnologij točnogo zemlerobstva v siľśkogospodarśkyh systemah. Odnym iz uspišnyh prykladiv tehnologij točnogo zemlerobstva, ščo znajšla vykorystannja u cij kraїni, je rozrobka amerykanśkoї kompaniї The Climate Corporation 17. Vona analizuje dani pro pogodu ta ğrunt i nadaje fermeram rekomendaciї ščodo pidvyščennja vrožajnosti za cyh umov.

Agrarnyj biznes u cyfrovu epohu — ukraїnśki realiї 1
V Ukraїni ž okremi elementy tehnologiї točnogo zemlerobstva, za ekspertnymy danymy, ohopljujuť lyše 20-30% zemeľ. A za ocinkamy kompaniї InVenture, lyše 10% ukraїnśkyh agrokompanij vprovadžujuť novi tehnologiї. Vidtak galuź maje velykyj potencial rozvytku

Pro možlyvisť vprovadžennja štučnogo intelektu v agrosferu v Ukraїni

Oleksij Utešev (MHP Accelerator): — Perevedu pytannja pro agrosferu na okremu sferu: vyroščuvannja ptyci. U nas pracjujuť rozumni ljudy, jaki stavljať zadači, kontroljujuť їh, analaziujuť i kažuť, jaki zminy potribno vnesty. Ta ce odnakovo ljudy. I my rozgljadajemo ce, jak odyn iz variantiv. Možlyvo, u nas bude systema, jaka zaležno vid zovnišnih faktoriv vstanovyť pevni ciľovi pokaznyky, potim rozpodilyť use ce, prokontroljuje, viźme z bazy danyh krašči rezuľtaty, proanalizuje, čy vse spracjuvalo dobre čy potribno ščoś zminyty i tak dali. Ta rič u tim, ščo ptahivnyctvo — ce ne metalurgija, de potribno vytrymuvaty konkretnu temperaturu plavlennja stali čy šče ščoś. Tut nadzvyčajno bagatofaktorna systema, na neї vplyvajuť desjatky faktoriv, ale my cym cikavymosja. Tomu ce odyn iz krokiv, jaki my zaraz robymo.

Andrij Kijanenko (MHP Accelerator):  — Didžytalizacija jakraz poljagaje v tomu, ščob minimizuvaty ljudśkyj faktor i otrymaty ti dani, jaki dijsno je pravdyvymy. I vže na osnovi nyh robyty vysnovky, pryjmaty upravlinśki rišennja toščo. Zastosuvannja štučnogo intelektu — ce dijsno toj naprjamok, v jakomu my hočemo ruhatyś. Ja dumaju, zaraz cej jakraz i je toj osnovnyj svitovyj trend, kudy buduť ity vsi. Do reči, štučnym intelektom možna keruvaty ne tiľky v roslynnyctvi, ale j v uśomu inšomu i u ptahivnyctvi takož. Uže śogodni my majemo zbyraty dani dlja pobudovy cijeї systemy v majbutńomu.

Programne zabezpečennja ta «zalizo» dlja agrobiznesu: jak ce pracjuje

Na dumku Customer Success Director kompaniї Terrasoft Jevgena Gorbačova, na rozvytok siľśkogo gospodarstva staly vse biľše vplyvaty tehnologiї, ne pov’jazani bezposeredńo z vyroščuvannjam ta zborom siľśkogospodarśkyh kuľtur, a vidpovidaľni za planuvannja, upravlinnja biznes-procesamy, prodaž vrožaju, a takož komunikaciї z potencijnymy pokupcjamy po riznyh kanalah. 

«Okrim IT dlja fermerstva, agrobiznes potrebuje avtomatyzaciї najriznomanitnišyh skladovyh svojeї dijaľnosti. Ce — bjudžetuvannja, kontroľ dohodiv i vytrat, upravlinnja personalom, proektamy, prodažamy, dogovoramy ta dokumentacijeju ta bagato inšogo. Dlja ćogo agrokompaniї vprovadžujuť systemy CRM (upravlinnja vzajemynamy z klijentamy) ta BPM (upravlinnja biznes-procesamy), jaka pokryvaje biľšisť zavdań i može ob’jednaty, «orkestruvaty» inše najavne programne zabezpečennja. Na osnovi BPM-systemy takož je galuzevi rišennja dlja upravlinnja zemeľnym fondom, prognozuvannja vrožajnosti na osnovi statystyčnyh danyh, planuvannja zemeľnyh robit, posivu ta zboru vrožaju», – rozpovidaje Jevgen Gorbačov.

Pošyrena v Ukraїni platforma bpm’online, jaka mistyť instrumenty upravlinnja vzajemynamy z klijentamy ta keruvannja biznes-procesamy — rozrobka ukraїnśkoї kompaniї Terrasoft. Vona maje jak veb-format, tak j format mobiľnogo dodatku dlja populjarnyh OS. U kompaniї, ščo rozrobyla systemu, zauvažujuť: popytom v agrobiznesu korystujeťsja funkcionaľnisť CRM-systemy pid nazvoju «poľovi prodaži». Ce — možlyvisť planuvaty ta fiksuvaty v dodatku zovnišni zustriči, demonstruvaty zakupnykovi najavnu siľśkogospodarśku produkciju ta robyty odrazu zamovlennja. Takož v mobiľnomu dodatku vyїzni inženery, jaki pracjujuť iz agrotehnikoju, fiksujuť dani pro nespravnosti ta nadane servisne obslugovuvannja

Restorany v Ukraїni

Ne lyše stacionarne programne zabezpečennja

Komanda, jaku sformuvaly studenty magisterśkoї programy z nauk pro dani (Data Science) Ukraїnśkogo Katolyćkogo universytetu, peremogla u finali mižnarodnogo konkursu 2017 Queen‘s International Innovation Challenge. Komanda magistrantiv UKU Seat & Eat rozrobyla proekt Crop Saver. Vin poljagaje u zastosuvanni štučnogo intelektu (AI) dlja vyznačennja hvorob u roslyn.

Jakščo dopovnyty programnyj produkt «zaliznoju» skladovoju, možna otrymaty šče krašči rezuľtaty dlja monitoryngu roslyn. Naočnyj pryklad — ukraїnśkyj startap BIOsens MYCO zdaten švydko vyznačyty vmist mikotoksyniv v zernovyh kuľturah. Prylad, jakyj rozrobljaje komanda molodogo včenogo Andrija Karpjuka, može pracjuvaty v poli abo na elevatori. Vin zdaten za 10 hvylyn pokazaty vmistu škidlyvyh rečovyn v zerni. BIOsens MYCO može staty pomičnym agrokompanijam, jaki zakupovujuť zernovu produkciju v riznyh miscjah dlja formuvannja velykyh partij. Mobiľni i zručni biosensory ne tiľky ubezpečať vid škidlyvyh rečovyn, ale i zdeševljať proces doslidžennja produkciї. Zaraz analizy dovodyťsja robyty v stacionarnyh laboratorijah i dovgo čekaty їh rezuľtativ. Krim togo, prylad stane v nagodi i dlja analizu kormiv pid čas goduvannja — dlja profilaktyky zahvorjuvań u tvaryn.

A šče raniše komanda ukraїnciv z Dnipra rozrobyla avtonomnogo siľśkogospodarśkogo robota AgroSmart L, ščo zdatnyj avtomatyzuvaty vsi poľovi roboty. Kompleks, jakyj prezentuvaly vynahidnyky, skladajeťsja z systemy «mini-traktoriv» i naboru navisnyh manipuljatoriv, jakyj pidbyrajeťsja indyviduaľno dlja kožnogo fermera i konkretnyh umov zemlerobstva. Korysne navantažennja platformy — 50 t.

Poky odni pracjujuť nad ğruntamy, inši ukraїnśki rohrobnyky vyrišujuť pytannja zrošennja poliv. Rozrobnyky startapu Water Cloud UA govorjať pro te, ščo їhnij vynahid dozvolyť zaoščadyty miľjony gryveń na zrošenni i zabezpečyty polyv kuľtur v regionah, de sposterigajuťsja problemy z postavkamy prisnoї vody. Zovni prystrij shožyj na tradycijnyj kuler, voda u jakomu utvorjujeťsja z kondensatu. U prystroju je «mozok», ščo keruje procesom zboru vology i її očyščennja. Ustanovka pracjuje za pryncypom kondycionera, prote grošej na elektroenergiju vytračaty ne treba, oskiľky je sonjačna batareja. U seredńomu na pole rozmirom 1 ga bude potribno vid 15 do 20 takyh ustanovok. Okupnisť — protjagom odnogo sezonu.

Koncentracija idej — u akseleratorah

U lystopadi 2017 roku na dopomogu agrarijam pryjšly u Parku innovacij UNIT.City. Do spivpraci z AGRITECH UNIT možuť dolučytysja ukraїnśki agritech-startapy, agroholdingy, tehnologični kompaniї, mižnarodni partnery. Za slovamy CEO UNIT.City Maksa Jakovera, v innovacijnomu parku stvorjujeťsja pravyľna koncentracija takyh kompanij, proektiv ta ljudej. Platforma vidkryla pered nymy šyroki možlyvosti dlja netvorkingu, ekspertnyh konsuľtacij ta testuvannja idej. V partnerstvi z kompanijeju SmartFarming komanda innovacijnogo parku doslidyla rynok agrarnyh innovacij v Ukraїni i prezentuvala peršu mapu agritech-proektiv.

Ukraїnśkyj velykyj agrobiznes: pryklad «MHP»

Providnyj agroholdyng Shidnoї Jevropy «Myronivśkyj Hliboprodukt» obrobljaje odyn z najbiľšyh zemeľnyh bankiv Ukraїny — blyźko 370 tys ga u 14 oblastjah Ukraїny. Uprodovž 20-ričnoї dijaľnosti kompanija postijno vdoskonaljuje vyrobnyctvo, vidkryta do innovacij ta aktyvno vprovadžuje novitni dosjagnennja nauky i tehniky.

«Za ostanni 5 rokiv aktyvno rozvyvalysja systemy Farm management, systemy točnogo zemlerobstva, systemy dystancijnogo zonduvannja zemli (DZZ), systemy GPS-monitoryngu transportnyh zasobiv, geoinformacijni systemy (GIS), upravlinnja agrovyrobnyctvom, avtomatyzacija vyrobnyčyh procesiv nakopyčennja baz danyh, strukturuvannja i analiz informaciї, suputnykovyj monitoryng, vykorystannja bezpilotnyh litaľnyh aparativ (BPLA), vprovadžennja ARM-agronoma toščo», – rozpovily redakciї Na chasi v agroholdyngu.

Iz 2016 roku v kompaniї bulo započatkovano proekt iz vprovadžennja geoinformacijnoї systemy dlja avtomatyzovanogo obliku zemeľnogo banku z metoju zberežennja rodjučosti ugiď, optymizaciї vytrat na vyrobnyctvo; provedennja audytu zemeľnogo banku i rozroblennja jedynyh standartiv dlja vsih pidpryjemstv

Vprovadžennja takoї informacijnoї systemy dalo zmogu zmenšyty navantažennja na pracivnykiv zemeľnyh viddiliv i vykorystovuvaty informaciju pro zemeľnyj bank v inšyh programah abo dodatkah. Tak, v MHP stvoryly jedynu platformu dlja zboru, zberigannja i obrobky danyh pro obrobljuvani zemeľni plošči z čitkym geopozycionuvannjam.  «I ce daje svoї rezuľtaty. Aktuaľni kontury poliv i kartografuvannja posiviv vykorystovujuťsja pidpryjemstvamy holdyngu dlja pidvyščennja točnosti tehnologičnyh robit z vyroščuvannja roslyn. Teper agronomy otrymaly možlyvisť značno efektyvniše kontroljuvaty stan posiviv, urožajnisť tijeї čy inšoї diljanky, a takož dozovano i efektyvno vykorystovuvaty dobryva i zasoby zahystu roslyn», – nagološujuť v MHP. 

Aktyvno rozvyvajuťsja systemy točnogo zemlerobstva — STRIP-TILL ta NO-TILL, jaki, v svoju čergu, dajuť ne tiľky možlyvisť ekonomiї resursiv (posivnyj material, dobryva, energonosiї) vid 20%, a šče j dodatkovo zberigajuť vlastyvosti ğruntu i vologu v ńomu. Vykorystannja bezpilotnykiv dlja vizuaľnogo monitoryngu ta nakopyčennja bazy danyh za stanom posiviv dozvolylo zmenšyty vytraty na energonosiї, dobryva, zasoby zahystu roslyn, posivnyj material. Zaraz MHP aktyvno vyprobovuje tehnologiї zminnyh norm vysivu, vytoku, vnesennja mineraľnyh i organičnyh dobryv.

Okrim ćogo, na pidpryjemstvah holdyngu vykorystovujeťsja sonjačna energija. Dlja ćogo vstanovljujuťsja sonjačni batareї. Pilotnyj proekt uže rik dije na «Myronivśkij ptahofabryci». Na odnij z vyrobnyčyh brygad bula vstanovlena sonjačna paneľ potužnistju 9 kVt, jaka nadaje elektroenergiju dlja propusknogo punktu, zabezpečuje tam osvitlennja, opalennja, pidigriv vody. Okupnisť danogo proektu – blyźko 5 rokiv. U planah kompaniї vstanovyty taki paneli na vsih ptašnykah. Krim togo, ščob maksymaľno efektyvno vykorystovuvaty vsi najavni resursy i pidtrymuvaty povnyj cykl vyrobnyctva, na pidpryjemstvah MHP, zokrema, na «Myronivśkomu zavodi z vygotovlennja krup i kombikormiv» dije koteľnja, jaka pracjuje na biopalyvi — sonjašnykovomu lušpynni z olijepresovyh zavodiv, ščo daje zmogu zabezpečyty paroju tehnologični procesy i vlasni potreby pidpryjemstva bez vykorystannja gazu.

Agrarnyj biznes u cyfrovu epohu — ukraїnśki realiї 2
U 2017 roci MHP spiľno z Radar Tech i Agrohub ogolosyly pro oficijnyj zapusk programy pidtrymky startapiv MHP Accelerator. Programa sprjamovana na pošuk, rozvytok i integraciju innovacijnyh proektiv v sferi agrobiznesu. Cja programa ne lyše rozšyrjuje možlyvosti dlja agrosektoru, a j spryjaje rozvytku ekonomiky i kraїny v cilomu

Ugody na agrorynku — ta zakordonni investory

Ukraїnśki rodjuči ğrunty ta potencial tvarynnyctva j nasinnyctva pryvabljujuť do Ukraїny zakordonnyh investoriv. Oś lyše dejaki ugody, realizovani protjagom 2018 roku:

  • Saudivśka siľśkogospodarśka ta tvarynnyćka investycijna kompanija Salic prydbala agroholdyng «Mrija» — predmetom zacikavlenosti stalo vyroščuvannja zernovyh kuľtur.
  • Investycijna kompanija Kadorr Group vkladaje $400 mln v ukraїnśkyj agrobiznes — a produkt pide na eksport do arabśkyh kraїn.
  • Nimećkyj  koncern Bayer vidkryv na Žytomyrščyni zavod iz vyrobnyctva nasinnja siľśkogospodarśkyh kuľtur — i vklav u ce $200 mln.
  • Japonśkyj koncern Sumitomo prydbav kontroľnyj paket velykogo postačaľnyka nasinnja  «Spektr-Agro».
  • Jevropejci investuvaly $10 mln u proteїnovyj zavod dlja tvarynnyctva na Kyїvščyni.
  • Korejśki traktory skladatymuť na potužnostjah ZAZ.
  • Iz 2017 roku Ukraїna eksportuje moloko ta moločnu produkciju do Kytaju.
  • Ukraїnśkyj vyrobnyk kavuniv «Pivdennyj sojuz» vede peremovyny z zakordonnymy merežamy supermarketiv ščodo postačannja svojeї produkciї za kordon (raniše vin uslavyvsja zavdjaky «barži z kavunamy»).

Odni inozemci investujuť v agrosektor, inši — tut pracjujuť

Poky odni lyše vkladajuť kapitaly ta zapuskajuť tut dočirni kompaniї z ukraїnśkym menedžmentom, inši inozemci sami vže ne peršyj rik očoljujuť agrobiznesy v Ukraїni. Jogo predky rokamy zajmalysja vyroščuvannjam cukru v Gluhovi, baťko ž buv včenym i pracjuvav nad tehnologijamy biopalyva z ripaku. Mišeľ Tereščenko perekonanyj: v Ukraїni povno nerealizovanyh možlyvostej, jaki potribno tiľky rozgledity. Vin stav merom Gluhova, a neščodavno zajavyv pro namir balotuvatysja na posadu prezydenta Ukraїny na vyborah 2019 roku.

Tomaš Fiala pracjuje investbankirom v Ukraїni oś uže 21 rik. Svij šljah rozpočav jak investycijnyj bankir u Bayerische Vereinsbank v Prazi. Vse zminylosja, koly jogo poprosyly očolyty investycijnyj bank v Centraľnij ta Shidnij Jevropi Wood & Co. z ofisom v Kyjevi. Popracjuvavšy v Ukraїni, Fiala vyrišyv povernutysja — i vidkryv v Ukraїni vlasnu investycijnu kompaniju Dragon Capital. Fiala vyznajeťsja, ščo dynamika rozvytku APK za cej period jogo vražaje.

Poky ukraїnśki biznesmeny dyvylysja v storonu metalurgiї, a dejaki kraly, Karl Sturen bačyv perspektyvu siľśkogo gospodarstva. Pidpryjemeć vykupyv staryj konservnyj zavod v Hersonśkij oblasti. Tak Ukraїna otrymala torgovu marku ketčupu «Čumak», a takož bezlič inšyh produktiv harčuvannja. Zaraz že šved zajmajeťsja novym biznesom – vitroenergetykoju.

Falk Nebiger pracjuje v Ukraїni z 1992 roku, z togo času nimeć vidkryv bagato biznesiv samyh riznyh naprjamkiv – vid sfery harčovoї promyslovosti do modnyh butykiv. Restorator-pidpryjemeć volodije merežeju zakusočnyh «Mister Snek». Dlja jogo biznesu dynamika rozvytku ukraїnśkogo APK pozytyvna.

Kornelis Huzinha pryїhav z Niderlandiv dlja togo, ščob vidrodyty ukraїnśke selo na Čerkaščyni. Vse počalosja v 2001 roci z nevelykoї jevropejśkoї delegaciї v Mańkivśkyj rajon Čerkaśkoї oblasti. Te, ščo pobačyly jevropejśki agrariї, šokuvalo їh: zanepad buv suciľnym.  Popry gnitjuči vražennja, dekiľka pidpryjemciv spiľno z ukraїnśkymy agrarijamy domoglysja dozvolu zajmatysja tut siľśkym gospodarstvom. U їh čysli buv i Huzinha, jakyj zgodom stav glavoju FG «Kyščenci».

Agrarnyj biznes u cyfrovu epohu — ukraїnśki realiї 3
Ministerstvo agrarnoї polityky ta prodovoľstva Ukraїny vže dekiľka rokiv pospiľ dolučajeťsja do provedennja Vseukraїnśkogo hakatonu agrarnyh innovacij spiľno iz asociacijeju AgTech

Deržava ta IT-pidtrymka fermeriv

U proekti Deržavnoї ciľovoї programy rozvytku agrarnogo sektoru ekonomiky do 2021 roku, jaku zatverdženo postanovoju ukraїnśkogo urjadu, osoblyvyj akcent zrobleno na vprovadženni tehnologij ta innovacij u vkazanu sferu. Aby pidvyščyty konkurentospromožnisť agrovyrobnykiv, zaplanovano taki kroky:

  • pidvyščennja energoefektyvnosti ta energozberežennja šljahom modernizaciї vyrobnyctva ta vprovadžennja novitnih tehnologij;
  • vprovadžennja energooščadnyh tehnologij glybokoї pererobky siľśkogospodarśkoї produkciї u harčovij ta pererobnij promyslovosti;
  • stymuljuvannja tehničnoї modernizaciї siľśkogospodarśkogo vyrobnyctva čerez zrostannja rivnja ukraїnśkogo vyrobnyctva siľśkogospodarśkoї tehniky ta obladnannja.

IT-fahivci, fermery ta vlasnyky pidpryjemstv «znahodjať» odne odnogo, spilkujuťsja ta poglybljujuť spivpracju odne iz odnym. Zahid provodyťsja za pidtrymky profiľnogo Ministerstva agrarnoї polityky ta prodovoľstva: deržava zacikavlena u spivpraci IT-fahivciv ta fermeriv. U 2018 roci takyj hakaton provely u ljutomu. Jogo vidvidaly ponad 150 rozrobnykiv ta agrariїv z riznyh kutočkiv Ukraїny. Vony napracjuvaly 25 proektiv, 15 z jakyh bulo rozrobleno bezposeredńo pid čas konkursu.

Peremožcjamy Vseukraїnśkogo hakatonu agrarnyh innovacij u 2018-mu staly rozrobnyky proektu Organic Portal. Komanda otrymala sertyfikat na 25 tys grn dlja podaľšogo rozvytku. Suť proektu u stvorenni geoportalu ščodo pošuku diljanok dlja potreb organičnogo vyrobnyctva ta podaľšoї konsaltyngovoї pidtrymky vid ekspertiv vidpovidno do gruntovo-klimatyčnyh parametriv: ščo vyroščuvaty, jak dogljadaty toščo.

Druge misce rozdilyly proekty Rest & Buy ta StopAgriLoss. Obydvi komandy otrymaly sertyfikaty na 10 tys grn. Rest & Buy – proekt analityčnogo marketplejsu dlja eksportu ta realizaciї niševyh kuľtur. StopAgriLoss – proekt vykorystannja nanomarkeriv dlja identyfikaciї pohodžennja zasobiv zahystu roslyn ta inšyh ridkyh agrohimikativ dlja kontrolju vnesennja ta zapobigannja kontrafaktu. Tretje misce posiv proekt ChesnoQ – platforma spožyvaćkogo kontrolju jakosti siľśkogospodarśkoї produkciї malyh lokaľnyh vyrobnykiv.

Peremožcem u nominaciї gotovyh proektiv stav dodatok dlja monitoryngu cin na agroprodukciju FreshBot, jakyj dozvoljaje monitoryty ponad 900 džerel po vśomu svitu ščodnja zi švydkym vidstežuvannjam najmenšyh kolyvań ciny na gotovu produkciju.

P.S.: Specialisty ukraїnśkoї asociaciї AgTech narahuvaly v Ukraїni ponad 70 agro-tech startapiv. Gotujučy cej material, redakcija Na chasi zvernulasja zi informacijnym zapytom do Minagropolityky ščodo kiľkosti mobiľnyh dodatkiv ta tehnologičnyh novynok v obigu ukraїnśkyh agrariїv. U vidomstvi ne nadaly taku informaciju u dvotyžnevyj strok, a pislja povtornogo zapytu zaznačyly, ščo їm na ce znadobyťsja ščonajmenše 30 dniv. 

Матеріал підготовлено в рамках реалізації грантового конкурсу від ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Швеції та Internews (проект Audience understanding and digital support). Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора

Agrarnyj biznes u cyfrovu epohu — ukraїnśki realiї 4

Cej material vygotovleno ta rozmiščeno na komercijnij osnovi.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: