fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Bagato žyttiv odnogo zavodu — nove «misce syly» v Ivano-Frankivśku

Багато життів одного заводу — нове «місце сили» в Івано-Франківську

Logotyp na osnovi istoryčnoї plytky z cehovoї pidlogy, ponad $400 tys vid odnogo investora, ljudy, u jakyh oči gorjať vid idej — i vse ce dovkola zavodu u maleńkomu (porivnjano) misti ta u misci, pro jake čuly naviť ti, hto nikoly ne buvav u ćomu regioni. Jak daty promzoni nove žyttja i naviščo stiľky meškanciv riznyh mist vyrišyly spiľno sprobuvaty ščoś nove u Ivano-Frankivśku — my jdemo korydoramy «Prompryladu», ščoby diznatysja vidpoviď
Логотип на основі історичної плитки з цехової підлоги, понад $400 тис від одного інвестора, люди, у яких очі горять від ідей — і все це довкола заводу у маленькому (порівняно) місті та у місці, про яке чули навіть ті, хто ніколи не бував у цьому регіоні. Як дати промзоні нове життя і навіщо стільки мешканців різних міст вирішили спільно спробувати щось нове у Івано-Франківську — ми йдемо коридорами «Промприладу», щоби дізнатися відповідь
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  На третьому поверсі заводу (пілотному – наголошують ініціатори справи) зараз представлені 16 функцій, що втілюють 12 організацій від бізнесу, громадського сектору та міської адміністрації. Але це — формальна сторона справи, наголоси та акценти з презентації, яку ми ще почуємо далі. Воно й недивно: для запуску проекту залучили більш, ніж $1,2 млн — і збір коштів триває. На всю справу дали фінансування не лише громадські організації чи компанії — ці стіни оновлюють та наповнюють новими сенсами також за рахунок 21 приватного інвестора. Тут достатньо побути декілька годин, щоби зрозуміти, чому, відвідуючи Івано-Франківськ, не варто оминати увагою... завод. До заводу Промприлад можна дістатися пішки із залізничного вокзалу Івано-Франківська, що ми й робимо. Обласний центр компактний, а історичне тут частково поєднується із індустріальним. На вулиці Академіка Сахарова і розташовується приміщення заводу на декілька поверхів. Колись тут працювали понад 4 тис осіб. Виготовляли газові лічильники, манометри, обладнання для видобування нафти та газу, які експортувати в інші країни світу — доволі прозаїчні речі. Зараз завод, як і чимало інших в Україні, переживає не найкращі часи, а його території почали було занепадати — проза життя від випуску манометрів поширилася на те, що манометри виявилися нікому не потрібними. Декілька років тому декілька організацій взялися працювати над тим, аби ревіталізувати цей завод, наповнивши цегляні стіни ритмами нового міста, яким бачать Івано-Франківськ його мешканці. За задумом ініціаторів проекту, інноваційний центр стане майданчиком, який дасть можливості людям з прагненнями розвиватися, реалізовувати власні потенціали, не полишаючи франківських вулиць. Тут має розбудовуватися те, що ми звикли називати креативною економікою. Де колись працювали слюсарі чи токарі – тепер генерують продукт ІТ-фахівці, локальні виробники та крафтові магазини представляють свою продукцію, діє коворкінґ, де кожен охочий може попрацювати у розпал робочого дня в центрі міста. Здається, навіть, що делегацію із журналістів, які зїхалися подивитися на зміни на Промприладі, тут не особливо помічають — у всіх є свої справи.  Архітектура, бізнес та ресторанна справа тут розвиваються у синергії із іншими функціями. Проект базується на перетині розвитку 4 сучасних напрямів: неформальна освіта, сучасне мистецтво, нова економіка та урбаністика. Ми віримо, що ці 4 напрями є тригерами для розвитку економіки міста та регіону в цілому. Цим проектом ми хочемо органічно поєднувати комерційні функції та некомерційні, соціальні напрями, аби в колаборації вони давали синергетичний ефект та допомагали місту і регіону розвиватися динамічніше, – розповідає гостям виконавчий директор інноваційного центру Промприлад.Реновація Юрій Филюк. На тлі його виступу тим часом зявляються слайди презентації: скільки вкладено, ким, на які напрямки підуть кошти, що зявиться далі на додачу вже побудованого та відновленого. Задум щодо переосмислення промислових території виник Филюка та його однодумців у 2015 році. Тоді й згенерували цілі та загальну концепцію проекту, сформували мережу партнерів-організаторів. У 2016 році тривали дослідження економічного потенціалу регіону та історії заводу Промприлад. Досі розробляється архітектурна концепція, створюється дизайн третього поверху. У березні 2018-го тривала реконструкція третього поверху. Роботи з цим простором (1783 м²) тривали всього 9 місяців. Вже у березні 2018 року запустили пілотну частину проекту. Інтер’єр – із дерева, скла, бетону, металу. За словами Юрія Филюка, повністю простір не оновлювали, бажаючи залишити автентичну промислову атмосферу. Текстури старих стін та підлоги проступають тут як звязкові між минулим, коли тут греміли цехові машини та перегукувались робітники, та теперешнім, коли тут перегукуються дизайнери, урбаністи, програмісти чи просто зацікавлені майбутні мешканці цього простору, фах яких з першого погляду й не визначиш. На третьому поверсі заводу, який натхненники взялися перетворювати на креативну платформу, вже працює конференц-зал, офіс ІТ-компанії, танцювальна школа, художня майстерня, дитяче освітнє середовище, кавярня, а ще – барбер-академія. Це – перша школа барберів (фахівці, які спеціалізуються на чоловічій стрижці – авт.) у місті, де навчають людей цій сучасній професії. Хоча в планах тут є ще багато нових обєктів — має зявитися студія, маркет, лекційно-презентаційний простір. Все лише починається, переконані тут — і ми віримо, що в цих стінах буде багато нового. Поки ми крокуємо коридорами та поверхами, учасники команди нам розповідають: інвестори готові вкладати матеріальні засоби у відновлення закинутих промислових приміщень. Промприлад нас зацікавив своєю унікальністю — це те, чого в Україні більше немає. Те, чим Франківськ, разом із його проектами, може бути цікавий не лише місту та області, а й усій Україні. Це — приклад того, що ми називаємо спільноінвестуванням. Я був тут рік тому — і тут не було нічого, крім цехів. А зараз таке враження, що ми знаходимося десь в Європі чи США. Нам важливо, аби увесь колишній завод розвивався як певного роду екосистема. Розуміємо, що проект довгостроковий, а ми вкладаємо лише один із камінчиків у цю величезну будівлю, – зазначає директор програми Соціальний капітал Міжнародного фонду Відродження Станіслав Лячинський. Фонд також долучився до цього проекту. Не лише бізнес та громадські спільноти і благодійні фонди роблять кроки назустріч сміливій ідеї. Івано-франківська влада теж активно співпрацює із інвесторами. Без офіційної співпраці навіть найбільш неофіційні та творчі проекти не підуть. Але тут все йде — і спільний шлях стане вигідним у перспективі, це добре розуміють у мерії. Ми шукаємо змін, бо змінюються ринки, індустрії, підходи. Завдання влади зазвичай не заважати бізнесу, але наше завдання — допомогти розвинути цю точку перетину економіки. Промприлад — це один із прикладів, куди можна інвестувати. Можна не просто зберегти кошти, а їх можна примножити, і вони можуть працювати на людей, — долучився до розмови з журналістами начальник управління інвестиційної політики Івано-Франківської міської ради Ігор Попадюк. Загальний бюджет проекту складе $25 млн, а реконструкцію планують завершити до 2024 року. Великі кошти потребують значного обєднання зусиль — тому тут і виник консорціум організацій-стратегічних партнерів: платформа Тепле Місто, ГО Інша Освіта, МітОст, ПАКТ Україна та Львівська бізнес-школа УКУ (Lvbs). Але й приватний капітал може долучитися — навіть якщо у вас усього пару тисяч доларів внеску. Стати інвестором проекту можна за посиланням. Ми виходимо у осінній івано-франківський день, але прощатися з цим місцем не хочеться — сюди ми ще повернемося побачити, як все зміниться до наступного вересня. Адже команда, яка взялася за цю справу, обіцяла повну реновацію — і дивлячись на їхні попередні проекти, розумієш: їм вдасться.

Na treťomu poversi zavodu (pilotnomu – nagološujuť iniciatory spravy) zaraz predstavleni 16 funkcij, ščo vtiljujuť 12 organizacij vid biznesu, gromadśkogo sektoru ta miśkoї administraciї. Ale ce — formaľna storona spravy, nagolosy ta akcenty z prezentaciї, jaku my šče počujemo dali. Vono j nedyvno: dlja zapusku proektu zalučyly biľš, niž $1,2 mln — i zbir koštiv tryvaje. Na vsju spravu daly finansuvannja ne lyše gromadśki organizaciї čy kompaniї — ci stiny onovljujuť ta napovnjujuť novymy sensamy takož za rahunok 21 pryvatnogo investora. Tut dostatńo pobuty dekiľka godyn, ščoby zrozumity, čomu, vidvidujučy Ivano-Frankivśk, ne varto omynaty uvagoju… zavod.

Revitalizacija po-frankivśky

Do zavodu «Promprylad» možna distatysja pišky iz zaliznyčnogo vokzalu Ivano-Frankivśka, ščo my j robymo. Oblasnyj centr kompaktnyj, a istoryčne tut častkovo pojednujeťsja iz industriaľnym. Na vulyci Akademika Saharova i roztašovujeťsja prymiščennja zavodu na dekiľka poverhiv. Kolyś tut pracjuvaly ponad 4 tys osib. Vygotovljaly gazovi ličyľnyky, manometry, obladnannja dlja vydobuvannja nafty ta gazu, jaki eksportuvaty v inši kraїny svitu — dovoli prozaїčni reči. Zaraz zavod, jak i čymalo inšyh v Ukraїni, perežyvaje ne najkrašči časy, a jogo terytoriї počaly bulo zanepadaty — proza žyttja vid vypusku manometriv pošyrylasja na te, ščo manometry vyjavylysja nikomu ne potribnymy.

Bagato žyttiv odnogo zavodu — jak v Ivano-Frankivśku stvorjujuť kreatyvnyj klaster

Dekiľka rokiv tomu dekiľka organizacij vzjalysja pracjuvaty nad tym, aby revitalizuvaty cej zavod, napovnyvšy cegljani stiny rytmamy novogo mista, jakym bačať Ivano-Frankivśk jogo meškanci. Za zadumom iniciatoriv proektu, innovacijnyj centr stane majdančykom, jakyj dasť možlyvosti ljudjam z pragnennjamy rozvyvatysja, realizovuvaty vlasni potencialy, ne polyšajučy frankivśkyh vulyć. Tut maje rozbudovuvatysja te, ščo my zvykly nazyvaty «kreatyvnoju ekonomikoju».

De kolyś pracjuvaly sljusari čy tokari – teper generujuť produkt IT-fahivci, lokaľni vyrobnyky ta kraftovi magazyny predstavljajuť svoju produkciju, dije kovorkinğ, de kožen ohočyj može popracjuvaty u rozpal robočogo dnja v centri mista. Zdajeťsja, naviť, ščo delegaciju iz žurnalistiv, jaki z’їhalysja podyvytysja na zminy na «Prompryladi», tut ne osoblyvo pomičajuť — u vsih je svoї spravy. 

01/ 07

«Arhitektura, biznes ta restoranna sprava tut rozvyvajuťsja u synergiї iz inšymy funkcijamy. Proekt bazujeťsja na peretyni rozvytku 4 sučasnyh naprjamiv: neformaľna osvita, sučasne mystectvo, nova ekonomika ta urbanistyka. My virymo, ščo ci 4 naprjamy je trygeramy dlja rozvytku ekonomiky mista ta regionu v cilomu. Cym proektom my hočemo organično pojednuvaty komercijni funkciї ta nekomercijni, sociaľni naprjamy, aby v kolaboraciї vony davaly synergetyčnyj efekt ta dopomagaly mistu i regionu rozvyvatysja dynamičniše», – rozpovidaje gostjam vykonavčyj dyrektor innovacijnogo centru «Promprylad.Renovacija» Jurij Fyljuk. Na tli jogo vystupu tym časom z’javljajuťsja slajdy prezentaciї: skiľky vkladeno, kym, na jaki naprjamky piduť košty, ščo z’javyťsja dali na dodaču vže pobudovanogo ta vidnovlenogo.

Bagato žyttiv odnogo zavodu — nove «misce syly» v Ivano-Frankivśku

Bagato žyttiv odnogo zavodu — nove «misce syly» v Ivano-Frankivśku

Bagato žyttiv odnogo zavodu — nove «misce syly» v Ivano-Frankivśku

Bagato žyttiv odnogo zavodu — nove «misce syly» v Ivano-Frankivśku

Bagato žyttiv odnogo zavodu — nove «misce syly» v Ivano-Frankivśku

9 misjaciv dlja narodžennja «pilotnogo» rivnja

Zadum ščodo pereosmyslennja promyslovyh terytoriї vynyk Fyljuka ta jogo odnodumciv u 2015 roci. Todi j zgeneruvaly cili ta zagaľnu koncepciju proektu, sformuvaly merežu partneriv-organizatoriv. U 2016 roci tryvaly doslidžennja ekonomičnogo potencialu regionu ta istoriї zavodu «Promprylad». Dosi rozrobljajeťsja arhitekturna koncepcija, stvorjujeťsja dyzajn treťogo poverhu. U berezni 2018-go tryvala rekonstrukcija treťogo poverhu. Roboty z cym prostorom (1783 m²) tryvaly vśogo 9 misjaciv. Vže u berezni 2018 roku zapustyly pilotnu častynu proektu.

Inter’jer – iz dereva, skla, betonu, metalu. Za slovamy Jurija Fyljuka, povnistju prostir ne onovljuvaly, bažajučy zalyšyty avtentyčnu promyslovu atmosferu. Tekstury staryh stin ta pidlogy prostupajuť tut jak zv’jazkovi miž mynulym, koly tut gremily cehovi mašyny ta peregukuvalyś robitnyky, ta teperešnim, koly tut peregukujuťsja dyzajnery, urbanisty, programisty čy prosto zacikavleni majbutni meškanci ćogo prostoru, fah jakyh z peršogo pogljadu j ne vyznačyš.

Bagato žyttiv odnogo zavodu — jak v Ivano-Frankivśku stvorjujuť kreatyvnyj klaster

Na treťomu poversi zavodu, jakyj nathnennyky vzjalysja peretvorjuvaty na kreatyvnu platformu, vže pracjuje konferenc-zal, ofis IT-kompaniї, tancjuvaľna škola, hudožnja majsternja, dytjače osvitnje seredovyšče, kav’jarnja, a šče – barber-akademija. Ce – perša škola barberiv (fahivci, jaki specializujuťsja na čolovičij stryžci – avt.) u misti, de navčajuť ljudej cij sučasnij profesiї. Hoča v planah tut je šče bagato novyh ob’jektiv — maje z’javytysja studija, market, lekcijno-prezentacijnyj prostir. Vse lyše počynajeťsja, perekonani tut — i my virymo, ščo v cyh stinah bude bagato novogo.

Bagato žyttiv odnogo zavodu — jak v Ivano-Frankivśku stvorjujuť kreatyvnyj klaster

Obmin krokamy nazustrič

Poky my krokujemo korydoramy ta poverhamy, učasnyky komandy nam rozpovidajuť: investory gotovi vkladaty materiaľni zasoby u vidnovlennja zakynutyh promyslovyh prymiščeń.

«Promprylad» nas zacikavyv svojeju unikaľnistju — ce te, čogo v Ukraїni biľše nemaje. Te, čym Frankivśk, razom iz jogo proektamy, može buty cikavyj ne lyše mistu ta oblasti, a j usij Ukraїni. Ce — pryklad togo, ščo my nazyvajemo spiľnoinvestuvannjam. Ja buv tut rik tomu — i tut ne bulo ničogo, krim cehiv. A zaraz take vražennja, ščo my znahodymosja deś v Jevropi čy SŠA. Nam važlyvo, aby uveś kolyšnij zavod rozvyvavsja jak pevnogo rodu ekosystema. Rozumijemo, ščo proekt dovgostrokovyj, a my vkladajemo lyše odyn iz kaminčykiv u cju velyčeznu budivlju», – zaznačaje dyrektor programy «Sociaľnyj kapital» Mižnarodnogo fondu «Vidrodžennja» Stanislav Ljačynśkyj. Fond takož dolučyvsja do ćogo proektu.

Zasnovnyky planujuť zalučyty $4,5 mln dlja vykupu prymiščeń zavodu, a povnyj bjudžet proektu sklade $25 mln. Ideju vže pidtrymaly spivzasnovnycja nimećkogo centru ufaFabrik Zigrid Nimer, posol Šveciї Martin Hagström, Mižnarodnyj fond «Vidrodžennja»

Ne lyše biznes ta gromadśki spiľnoty i blagodijni fondy robljať kroky nazustrič smilyvij ideї. Ivano-frankivśka vlada tež aktyvno spivpracjuje iz investoramy. Bez oficijnoї spivpraci naviť najbiľš neoficijni ta tvorči proekty ne piduť. Ale tut vse jde — i spiľnyj šljah stane vygidnym u perspektyvi, ce dobre rozumijuť u meriї.

«My šukajemo zmin, bo zminjujuťsja rynky, industriї, pidhody. Zavdannja vlady zazvyčaj ne zavažaty biznesu, ale naše zavdannja — dopomogty rozvynuty cju točku peretynu ekonomiky. «Promprylad» — ce odyn iz prykladiv, kudy možna investuvaty. Možna ne prosto zberegty košty, a їh možna prymnožyty, i vony možuť pracjuvaty na ljudej», — dolučyvsja do rozmovy z žurnalistamy načaľnyk upravlinnja investycijnoї polityky Ivano-Frankivśkoї miśkoї rady Igor Popadjuk.

01/ 18

Zagaľnyj bjudžet proektu sklade $25 mln, a rekonstrukciju planujuť zaveršyty do 2024 roku. Velyki košty potrebujuť značnogo ob’jednannja zusyľ — tomu tut i vynyk konsorcium organizacij-strategičnyh partneriv: platforma «Teple Misto», GO «Inša Osvita», «MitOst», «PAKT Ukraїna» ta Lvivśka biznes-škola UKU (Lvbs). Ale j pryvatnyj kapital može dolučytysja — naviť jakščo u vas uśogo paru tysjač dolariv vnesku. Staty investorom proektu možna za posylannjam.

My vyhodymo u osinnij ivano-frankivśkyj deń, ale proščatysja z cym miscem ne hočeťsja — sjudy my šče povernemosja pobačyty, jak vse zminyťsja do nastupnogo veresnja. Adže komanda, jaka vzjalasja za cju spravu, obicjala povnu renovaciju — i dyvljačyś na їhni poperedni proekty, rozumiješ: їm vdasťsja.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: