fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Čomu perekazy z-za kordonu ne dopomagajuť, a škodjať ekonomici — doslidžennja MVF

Чому перекази з-за кордону не допомагають, а шкодять економіці — дослідження МВФ

Fahivci Mižnarodnogo valjutnogo fondu (MVF, IMF) doslidyly: velykyj potik perekaziv z-za kordonu naviť u vypadku legaľnyh kanaliv ta oblikovuvannja cyh koštiv ne prynosyť korysti kraїnam, ščo rozvyvajuťsja — a navpaky, pidryvaje їhnju ekonomiku. Jak ce vidbuvajeťsja ta jaki makroekonomični efekty maje?
Фахівці Міжнародного валютного фонду (МВФ, IMF) дослідили: великий потік переказів з-за кордону навіть у випадку легальних каналів та обліковування цих коштів не приносить користі країнам, що розвиваються — а навпаки, підриває їхню економіку. Як це відбувається та які макроекономічні ефекти має?
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Заробітки та повязані з ними сотні, тисячі й десятки тисяч євро та доларів, що їх заробітчани переказують на батьківщину, ми звикли вважати способом виживання для представників робочих професій та їхніх родин. Однак Ральф Чамі, помічник директора Інституту розвитку потенціалу МВФ, та низка дослідників-економістів зазначають: насправді потік грошових переказів не допомагає суспільству піднятися в часи кризи, а заштовхує його в ще більшу бідність та міграцію. Уявний ефект покращення. Економісти та політичні діячі звикли називати заробітки та потік грошових переказів від них потенційно позитивним явищем через покращення життя мільйонів людей. Грошові перекази заробітчан за 2017 рік склали понад $400 млрд, зрівнявшись із іноземними прямими інвестиціями та офіційними траншами МВФ. Такі масивні фінансові потоки мають важливі наслідки для економік, до складу яких надходять. Особливо цей вплив помітний, коли багато країн отримують грошові надходження, які значно відрізняються від обсягу їхнього експорту або навіть сукупних показників грошового обороту чи ВВП. Ми звикли до того, що грошові перекази допомагають економіці 2 способами. По-перше, оскільки грошові перекази заробітчан — це передача особистого капіталу на основі родинних звязків, ці перекази з-за кордону допомагають родичам повернутися додому та задовільнити певні потреби як власні, так і своїх рідних. По-друге, грошові перекази можуть сприяти економічному зростанню шляхом фінансування інвестицій в людський або фізичний капітал або фінансування нового малого та середнього бізнесу. Економісти та фахівці МВФ спробували виміряти вплив обох цих ефектів. Низка досліджень підтверджують, що грошові перекази є найважливішим фактором у боротьбі з бідністю, допомагаючи мільйонам сімей подолати проблему недоїдання чи навіть загрозу голоду. Але в той же час в економічних дослідженнях не вдалося знайти обєктивне підтвердження, що грошові перекази значно сприяють економічному зростанню країни — графік Chart 1 свідчить про це: Співвідношення заробітчанських переказів та ВВП (GDP) свідчить — витрати на споживання є причиною короткострокового економічного зростання, що, в свою чергу, також повинно призвести до довгострокового зростання, коли галузі розширюються, щоб задовольнити зростаючий попит. Проте дослідження все більше вказують на те, що грошові перекази з-за кордону від заробітчан змінюють економіку таким чином, щоби уповільнити внутрішнє зростання та збільшувати залежність від цих коштів з-за кордону. Інакше кажучи, зростає кількість факторів, які зумовлюють виникнення економічної пастки. Економіка країни фактично застрягає у безкінечному колі міграції та залежності від того, скільки людей виїжджає регулярно на заробітки. Гроші заробітчан — це двигун змін на краще, амортизатор кризи або гальмо розвитку?. МВФ наводить Ліван в якості типового прикладу країни, що є тотально залежною від заробітчан. Багато років поспіль ця країна була однією з провідних одержувачів грошових переказів — як у абсолютному, так й у відносному вимірі. Протягом минулого десятиліття притік коштів у середньому становив понад $6 млрд щороку, що дорівнює 16% ВВП. За даними МВФ, в 2016 році Ліван отримав $1,5 тис на мешканця — це більше заробітчанських грошей, аніж будь-яка інша країна світу. Читатйте також: Грошові перекази з Польщі в Україну відтепер можна здійснити через TransferGo. З огляду на розмір цих надходжень, не варто дивуватися тому, що грошові перекази відіграють ключову роль для ліванської економіки. Понад 40% сімей у цій державі живуть виключно завдяки заробітчанським переказам. Безумовно, це стало фактором стабілізації економіки для країни, що пережила громадянську війну, іноземні вторгнення та кризи біженців за останні кілька десятиліть. Крім того, грошові перекази є цінним джерелом іноземної валюти, — на суму на 50% більшу, аніж надходження від експорту товарів. Це допомогло Лівану підтримувати стабільний обмінний курс, незважаючи на великий державний борг. Хоча грошові перекази допомогли економіці Лівану нейтралізувати потрясіння минулих десятиліть, немає ніяких доказів того, що вони слугували рушієм зростання. Реальний ВВП на душу населення в Лівані з 1995 до 2015 року щорічно зростав лише на 0,32%. Навіть у 2005-15 роках цей показник у перерахунку на середньомісячну норму зріс лише на 0,79%. Ліван не є поодиноким прикладом, твердять у МВФ. З 10 країн, які отримують найбільший обсяг вхідних  грошових переказів у порівнянні з їхнім ВВП, — таких як Гондурас, Ямайка, Киргизстан, Непал, — ніде зростання ВВП на душу населення не перевищує показник, що спостерігається за регіонами. І для більшості з цих країн темпи зростання значно нижчі за своїх сусідів. Важливо визнати, що кожна з цих країн має справу з іншими проблемами, які можуть також заважати зростанню. Але грошові перекази, як видається, є додатковим визначальним чинником, а не просто наслідком повільного зростання. Заробітчанські грошові перекази можуть навіть посилити деякі інші проблеми, які обмежують зростання та розвиток економіки окремо взятої країни. Ефект самозадушення. Повернемося до Лівану. Ліванські сімї, у тому числі ті, хто отримує грошові перекази, витрачають значну частину своїх доходів на навчання своєї молоді. Як результат, в учнів кращі результати у стандартних математичних тестуваннях, аніж у їхніх однолітків у регіоні. Ліван також є батьківщиною трьох із 20 провідних  університетів на Близькому Сході, і дослідники цих університетів проводять більше досліджень, ніж їхні регіональні колеги. Великий приплив грошових переказів Лівану може забезпечити стартовий капітал для фінансування нових підприємств, очолюваних добре освіченими громадянами. Читатйте також: НБУ скасував обмеження для фізосіб для валютних переказів за кордон. Але справжній стан економіки відрізняється від гіпотетичних припущень. Статистика МВФ свідчить, що Ліван має набагато менший рівень розвитку підприємницької діяльності, аніж потенційно мав би — особливо в секторі високотехнологічних інформаційно-комунікаційних технологій. Розмір цього сектору становить менше 1% ВВП. Дослідження загальних витратних звичок домогосподарств, які отримують грошові перекази в Лівані, показують, що менше 2% коштів від заробітчан йдуть на започаткування мікро-, малого чи середнього бізнесу. Замість цього ці кошти зазвичай витрачають на харчування в ресторанах, купівлю різних послуг, а також на імпортні товари. Замість того, щоби розпочати новий бізнес або навіть працювати в усталених галузях як наймані працівники, багато молодих ліванців вирішили емігрувати. Статистичні дані є загальними: до 2/3 чоловіків та майже 1/2 жінок молодого віку покидає країну. Роботодавці скаржаться на емігрантський відтік мізків, що спричинило брак висококваліфікованих працівників. Цей дефіцит бстав ключовою перешкодою для диверсифікації економіки Лівану від туризму, будівництва та нерухомості — її традиційних джерел зростання. Зі свого боку, молодь, яка вирішила шукати свою долю в інших місцях, говорить про відсутність привабливих можливостей для працевлаштування вдома. Таким чином, частина грошового потоку переказів від заробітчан використовується для подальшої підготовки молоді до еміграції та заробітків, а не для інвестування у власну справу на батьківщині. Країни, які отримують в основному закордонні грошові перекази, можуть покладатися на експорт праці, а не на товари, вироблені цією робочою силою всередині країни — ось що відбувається насправді, зазначають у МВФ. . . Чому ця ситуація розвивається і зберігається. Відповідь на це питання дає змогу дослідити як побутові, так і загальноекономічні наслідки грошових переказів від заробітчан для одержувачів цих коштів. Фахівці МВФ дослідили вплив на окремі країни, які отримують значні грошові перекази, — такі як Єгипет, Мексика та Пакистан. Економісти також провели аналіз різних країн, які отримують різні суми грошових переказів (а також тих, хто надсилає, а не отримує грошові перекази). Результати дослідження загальних тенденцій наведено на графіку Chart 2. По-перше, грошові перекази витрачають головним чином на потреби споживання домогосподарств, а попит на всі продукти у економіці зростає, оскільки грошові перекази зростають. Це підвищує тиск на ціни. Наплив іноземної валюти разом із підвищенням цін робить експорт менш конкурентоспроможним, внаслідок чого країна починає виробляти менше продукції на експорт. Це явище експерти називають голландською хворобою). Порочне коло. Ефект впливу грошових переказів від заробітчан на ринок праці робить цю проблему ще гіршою, збільшуючи так звану заробітну плату резерву, тобто найнижчу заробітну плату, за якою працівник буде готовий прийняти певний вид роботи. Зростання грошових переказів призводить до виходу працівників зі складу активної внутрішньої робочої сили, і, як наслідок, збільшення заробітної плати посилює тиск на ціни, що ще більше знижує конкурентоспроможність експорту. Кадри також витікають з галузей промисловості, що виробляють товарні продукти, які перебувають у міжнародній конкуренції, на користь тих, що обслуговують внутрішній ринок Результат: зменшення кількості робочих місць із висококваліфікованими професіями, що є типовим явищем для сектора торгівлі, та збільшенням низькокваліфікованих робочих місць у неприбутковому секторі. Цей зсув на ринку праці заохочує висококваліфікованих працівників до еміграції в пошуках кращих робочих місць. Водночас вартість життя більшості сімей зростає разом із внутрішніми цінами. Крім того, втрата конкурентоспроможності означає, що необхідно імпортувати більше продуктів, завдаючи шкоди економічному зростанню самої країни. Це, в свою чергу, збільшує стимул для членів сімї емігрувати, щоб вони могли відправити гроші додому, щоби допомогти родичам взяти на себе тягар вищої вартості життя. Що ще гірше, такі грошові перекази часто витрачають на нерухомість, що приводить до здорожчання житла. У низці випадків це спричиняє так звану бульбашку на ринку житлової нерухомості. Перспектива заробітків стимулює виїжджати за кордон молодь, яка прагне заробити достатньо, щоби придбати собі квартиру чи будинок. Результатом всього цього є замкнене коло еміграції — економічна стагнація, зростання вартості життя та подальше зростання міграції з країни. . . Брак стимулів до змін. Уряди можуть потенційно помякшити або порушити цей цикл викривлення грошових потоків, вживши заходів для збереження конкурентоспроможності національної промисловості. Але політика, яка допоможе цього досягти, — в т.ч. завдяки вдосконаленню системи освіти та інфраструктури, — потребує значних капіталовкладень і вимагає чимало часу для впровадження. А ще для успішності такої політики потрібна політична воля влади. Як свідчить дослідження МВФ, грошові перекази заробітчан мають важливі побічні ефекти (див. графік Chart 3). Зокрема, великі притоки коштів дозволяють урядам менше реагувати на потреби суспільства. Обгрунтування є простим: сімї, які отримують грошові перекази, краще убезпеченівід економічних потрясінь і менш мотивовані вимагати змін від своїх урядів; уряд, у свою чергу, почуває себе менш зобовязаним відповідати перед своїми громадянами. Відтак чимало політиків вітають зменшення громадської уваги та суспільного тиску, що виникає при надходженні значного обсягу заробітчанських грошей до економіки країни. Та причина такої зацікавленості носить не лише економічний характер. Зростання переказів стимулює зростання податкової бази за умов збереження економічного популізму.  Це дозволяє урядам продовжувати витрачати кошти на те, що виграє їм підтримку в населення (соціальні виплати, низькі тарифи тощо), що в свою чергу допомагає політикам перемогти на виборах і зберегти свої посади. Тоже недивно, що низка урядів активно заохочують своїх громадян емігрувати та відправляти гроші додому, навіть створюючи офіційні офіси чи установи для сприяння еміграції в деяких випадках. Грошові перекази полегшують роботу політиків завдяки покращенню економічних умов окремих сімей та унеможливленню скарг на діяльність уряду або контролю над його діяльністю. Відсутність чітких доказів, що повязують грошові перекази з посиленням економічного зростання, і відсутність прикладів країн, які зазнали зростання за рахунок грошових переказів, свідчать про те, що заробітчанські гроші дійсно перешкоджають економічному зростанню, зазначають у МВФ. Як державі жити з пасткою грошових переказів. Зрозуміло, що з огляду на усю важливість таких переказів для благополуччя мільйонів сімей, ці перерахування не можна блокувати чи мінімізувати. Проте не завжди заробітчанські гроші дають змогу країні вирватися з бідності, зазначають у МВФ. Читатйте також: Мільярд за переказ — НБУ оприлюднив показники Укрпошти. Запобігання двом недолікам грошових переказів — голландській хворобі та слабкому врядуванні — можуть допомогти країнам уникнути пастки економічної залежності від коштів, які надходять ззовні. Конкретні заходи включають оновлення фізичної інфраструктури країни, вдосконалення системи освіти та зменшення витрат на ведення бізнесу. Уряди також можуть відігравати активнішу роль у стимулюванні формування нових бізнесів, включаючи початкове фінансування чи іншу фінансову допомогу для початківців. У той же час країни, що приймають грошові перекази, повинні також закликати до посилення інституцій та кращого управління. Підвищення економічної конкурентоспроможності та зміцнення державного управління та соціальних інститутів є  важливими передумовами для програми інклюзивного зростання. Але пастка грошових переказів надає актуальність цим цілям. Уникнення цього потенційно серйозного негативного фактора впливу може бути ключем до розкриття потенціалу національної економіки та подолання перешкод для розвитку бізнесу, зазначають у МВФ.
Реклама 👇 Замовити

Zarobitky ta pov’jazani z nymy sotni, tysjači j desjatky tysjač jevro ta dolariv, ščo їh zarobitčany perekazujuť na baťkivščynu, my zvykly vvažaty sposobom vyžyvannja dlja predstavnykiv robočyh profesij ta їhnih rodyn. Odnak Raľf Čami, pomičnyk dyrektora Instytutu rozvytku potencialu MVF, ta nyzka doslidnykiv-ekonomistiv zaznačajuť: naspravdi potik grošovyh perekaziv ne dopomagaje suspiľstvu «pidnjatysja» v časy kryzy, a zaštovhuje jogo v šče biľšu bidnisť ta migraciju.

Ujavnyj «efekt pokraščennja»

Ekonomisty ta polityčni dijači zvykly nazyvaty zarobitky ta potik grošovyh perekaziv vid nyh potencijno pozytyvnym javyščem čerez pokraščennja žyttja miľjoniv ljudej. Grošovi perekazy zarobitčan za 2017 rik sklaly ponad $400 mlrd, zrivnjavšyś iz inozemnymy prjamymy investycijamy ta oficijnymy tranšamy MVF. Taki masyvni finansovi potoky majuť važlyvi naslidky dlja ekonomik, do skladu jakyh nadhodjať. Osoblyvo cej vplyv pomitnyj, koly bagato kraїn otrymujuť grošovi nadhodžennja, jaki značno vidriznjajuťsja vid obsjagu їhńogo eksportu abo naviť sukupnyh pokaznykiv grošovogo oborotu čy VVP.

My zvykly do togo, ščo grošovi perekazy dopomagajuť ekonomici 2 sposobamy. Po-perše, oskiľky grošovi perekazy zarobitčan — ce peredača osobystogo kapitalu na osnovi rodynnyh zv’jazkiv, ci perekazy z-za kordonu dopomagajuť rodyčam povernutysja dodomu ta zadoviľnyty pevni potreby jak vlasni, tak i svoїh ridnyh. Po-druge, grošovi perekazy možuť spryjaty ekonomičnomu zrostannju šljahom finansuvannja investycij v ljudśkyj abo fizyčnyj kapital abo finansuvannja novogo malogo ta seredńogo biznesu.

Ekonomisty ta fahivci MVF sprobuvaly vymirjaty vplyv oboh cyh efektiv. Nyzka doslidžeń pidtverdžujuť, ščo grošovi perekazy je najvažlyvišym faktorom u boroťbi z bidnistju, dopomagajučy miľjonam simej podolaty problemu nedoїdannja čy naviť zagrozu golodu. Ale v toj že čas v ekonomičnyh doslidžennjah ne vdalosja znajty ob’jektyvne pidtverdžennja, ščo grošovi perekazy značno spryjajuť ekonomičnomu zrostannju kraїny — grafik Chart 1 svidčyť pro ce:

Čomu perekazy migrantiv z-za kordonu ne dopomagajuť, a škodjať ekonomici — doslidžennja MVF

Spivvidnošennja zarobitčanśkyh perekaziv ta VVP (GDP) svidčyť — vytraty na spožyvannja je pryčynoju korotkostrokovogo ekonomičnogo zrostannja, ščo, v svoju čergu, takož povynno pryzvesty do dovgostrokovogo zrostannja, koly galuzi rozšyrjujuťsja, ščob zadovoľnyty zrostajučyj popyt. Prote doslidžennja vse biľše vkazujuť na te, ščo grošovi perekazy z-za kordonu vid zarobitčan zminjujuť ekonomiku takym čynom, ščoby upoviľnyty vnutrišnje zrostannja ta zbiľšuvaty zaležnisť vid cyh koštiv z-za kordonu. Inakše kažučy, zrostaje kiľkisť faktoriv, jaki zumovljujuť vynyknennja «ekonomičnoї pastky». Ekonomika kraїny faktyčno «zastrjagaje» u bezkinečnomu koli migraciї ta zaležnosti vid togo, skiľky ljudej vyїždžaje reguljarno na zarobitky.

Čomu perekazy z-za kordonu ne dopomagajuť, a škodjať ekonomici — doslidžennja MVF 1

Groši zarobitčan — ce dvygun zmin na krašče, amortyzator kryzy abo gaľmo rozvytku?

MVF navodyť Livan v jakosti typovogo prykladu kraїny, ščo je totaľno zaležnoju vid zarobitčan. Bagato rokiv pospiľ cja kraїna bula odnijeju z providnyh oderžuvačiv grošovyh perekaziv — jak u absoljutnomu, tak j u vidnosnomu vymiri. Protjagom mynulogo desjatylittja prytik koštiv u seredńomu stanovyv ponad $6 mlrd ščoroku, ščo dorivnjuje 16% VVP. Za danymy MVF, v 2016 roci Livan otrymav $1,5 tys na meškancja — ce biľše zarobitčanśkyh grošej, aniž buď-jaka inša kraїna svitu.

Čytajte takož: Grošovi perekazy z Poľšči v Ukraїnu vidteper možna zdijsnyty čerez TransferGo

Z ogljadu na rozmir cyh nadhodžeń, ne varto dyvuvatysja tomu, ščo grošovi perekazy vidigrajuť ključovu roľ dlja livanśkoї ekonomiky. Ponad 40% simej u cij deržavi žyvuť vyključno zavdjaky zarobitčanśkym perekazam. Bezumovno, ce stalo faktorom stabilizaciї ekonomiky dlja kraїny, ščo perežyla gromadjanśku vijnu, inozemni vtorgnennja ta kryzy biženciv za ostanni kiľka desjatyliť. Krim togo, grošovi perekazy je cinnym džerelom inozemnoї valjuty, — na sumu na 50% biľšu, aniž nadhodžennja vid eksportu tovariv. Ce dopomoglo Livanu pidtrymuvaty stabiľnyj obminnyj kurs, nezvažajučy na velykyj deržavnyj borg.

Hoča grošovi perekazy dopomogly ekonomici Livanu nejtralizuvaty potrjasinnja mynulyh desjatyliť, nemaje nijakyh dokaziv togo, ščo vony sluguvaly rušijem zrostannja. Reaľnyj VVP na dušu naselennja v Livani z 1995 do 2015 roku ščorično zrostav lyše na 0,32%. Naviť u 2005-15 rokah cej pokaznyk u pererahunku na seredńomisjačnu normu zris lyše na 0,79%.

Livan ne je poodynokym prykladom, tverdjať u MVF. Z 10 kraїn, jaki otrymujuť najbiľšyj obsjag vhidnyh  grošovyh perekaziv u porivnjanni z їhnim VVP, — takyh jak Gonduras, Jamajka, Kyrgyzstan, Nepal, — nide zrostannja VVP na dušu naselennja ne perevyščuje pokaznyk, ščo sposterigajeťsja za regionamy. I dlja biľšosti z cyh kraїn tempy zrostannja značno nyžči za svoїh susidiv. Važlyvo vyznaty, ščo kožna z cyh kraїn maje spravu z inšymy problemamy, jaki možuť takož zavažaty zrostannju. Ale grošovi perekazy, jak vydajeťsja, je dodatkovym vyznačaľnym čynnykom, a ne prosto naslidkom poviľnogo zrostannja. Zarobitčanśki grošovi perekazy možuť naviť posylyty dejaki inši problemy, jaki obmežujuť zrostannja ta rozvytok ekonomiky okremo vzjatoї kraїny.

Efekt «samozadušennja»

Povernemosja do Livanu. Livanśki sim’ї, u tomu čysli ti, hto otrymuje grošovi perekazy, vytračajuť značnu častynu svoїh dohodiv na navčannja svojeї molodi. Jak rezuľtat, v učniv krašči rezuľtaty u standartnyh matematyčnyh testuvannjah, aniž u їhnih odnolitkiv u regioni. Livan takož je baťkivščynoju tŕoh iz 20 providnyh  universytetiv na Blyźkomu Shodi, i doslidnyky cyh universytetiv provodjať biľše doslidžeń, niž їhni regionaľni kolegy. Velykyj pryplyv grošovyh perekaziv Livanu može zabezpečyty startovyj kapital dlja finansuvannja novyh pidpryjemstv, očoljuvanyh dobre osvičenymy gromadjanamy.

Čytajte takož: NBU skasuvav obmežennja dlja fizosib dlja valjutnyh perekaziv za kordon

Ale spravžnij stan ekonomiky vidriznjajeťsja vid gipotetyčnyh prypuščeń. Statystyka MVF svidčyť, ščo Livan maje nabagato menšyj riveń rozvytku pidpryjemnyćkoї dijaľnosti, aniž potencijno mav by — osoblyvo v sektori vysokotehnologičnyh informacijno-komunikacijnyh tehnologij. Rozmir ćogo sektoru stanovyť menše 1% VVP. Doslidžennja zagaľnyh vytratnyh zvyčok domogospodarstv, jaki otrymujuť grošovi perekazy v Livani, pokazujuť, ščo menše 2% koštiv vid zarobitčan jduť na započatkuvannja mikro-, malogo čy seredńogo biznesu. Zamisť ćogo ci košty zazvyčaj vytračajuť na harčuvannja v restoranah, kupivlju riznyh poslug, a takož na importni tovary.

Zamisť togo, ščoby rozpočaty novyj biznes abo naviť pracjuvaty v ustalenyh galuzjah jak najmani pracivnyky, bagato molodyh livanciv vyrišyly emigruvaty. Statystyčni dani je zagaľnymy: do 2/3 čolovikiv ta majže 1/2 žinok molodogo viku pokydaje kraїnu. Robotodavci skaržaťsja na emigrantśkyj «vidtik mizkiv», ščo spryčynylo brak vysokokvalifikovanyh pracivnykiv. Cej deficyt bstav ključovoju pereškodoju dlja dyversyfikaciї ekonomiky Livanu vid turyzmu, budivnyctva ta neruhomosti — її tradycijnyh džerel zrostannja. Zi svogo boku, moloď, jaka vyrišyla šukaty svoju dolju v inšyh miscjah, govoryť pro vidsutnisť pryvablyvyh možlyvostej dlja pracevlaštuvannja vdoma. Takym čynom, častyna grošovogo potoku perekaziv vid zarobitčan vykorystovujeťsja dlja podaľšoї pidgotovky molodi do emigraciї ta zarobitkiv, a ne dlja investuvannja u vlasnu spravu na baťkivščyni.

Kraїny, jaki otrymujuť v osnovnomu zakordonni grošovi perekazy, možuť pokladatysja na eksport praci, a ne na tovary, vyrobleni cijeju robočoju syloju vseredyni kraїny — oś ščo vidbuvajeťsja naspravdi, zaznačajuť u MVF

Čomu cja sytuacija rozvyvajeťsja i zberigajeťsja

Vidpoviď na ce pytannja daje zmogu doslidyty jak pobutovi, tak i zagaľnoekonomični naslidky grošovyh perekaziv vid zarobitčan dlja oderžuvačiv cyh koštiv. Fahivci MVF doslidyly vplyv na okremi kraїny, jaki otrymujuť značni grošovi perekazy, — taki jak Jegypet, Meksyka ta Pakystan. Ekonomisty takož provely analiz riznyh kraїn, jaki otrymujuť rizni sumy grošovyh perekaziv (a takož tyh, hto nadsylaje, a ne otrymuje grošovi perekazy). Rezuľtaty doslidžennja zagaľnyh tendencij navedeno na grafiku Chart 2.

Čomu perekazy migrantiv z-za kordonu ne dopomagajuť, a škodjať ekonomici — doslidžennja MVF

Po-perše, grošovi perekazy vytračajuť golovnym čynom na potreby spožyvannja domogospodarstv, a popyt na vsi produkty u ekonomici zrostaje, oskiľky grošovi perekazy zrostajuť. Ce pidvyščuje tysk na ciny. Naplyv inozemnoї valjuty razom iz pidvyščennjam cin robyť eksport menš konkurentospromožnym, vnaslidok čogo kraїna počynaje vyrobljaty menše produkciї na eksport. Ce javyšče eksperty nazyvajuť «gollandśkoju hvoroboju).

Čomu perekazy z-za kordonu ne dopomagajuť, a škodjať ekonomici — doslidžennja MVF 2

Poročne kolo

Efekt vplyvu grošovyh perekaziv vid zarobitčan na rynok praci robyť cju problemu šče giršoju, zbiľšujučy tak zvanu zarobitnu platu rezervu, tobto najnyžču zarobitnu platu, za jakoju pracivnyk bude gotovyj pryjnjaty pevnyj vyd roboty. Zrostannja grošovyh perekaziv pryzvodyť do vyhodu pracivnykiv zi skladu aktyvnoї vnutrišńoї robočoї syly, i, jak naslidok, zbiľšennja zarobitnoї platy posyljuje tysk na ciny, ščo šče biľše znyžuje konkurentospromožnisť eksportu.

Kadry takož «vytikajuť» z galuzej promyslovosti, ščo vyrobljajuť tovarni produkty, jaki perebuvajuť u mižnarodnij konkurenciї, na korysť tyh, ščo obslugovujuť vnutrišnij rynok Rezuľtat: zmenšennja kiľkosti robočyh misć iz vysokokvalifikovanymy profesijamy, ščo je typovym javyščem dlja sektora torgivli, ta zbiľšennjam nyźkokvalifikovanyh robočyh misć u neprybutkovomu sektori.

Cej zsuv na rynku praci zaohočuje vysokokvalifikovanyh pracivnykiv do emigraciї v pošukah kraščyh robočyh misć. Vodnočas vartisť žyttja biľšosti simej zrostaje razom iz vnutrišnimy cinamy. Krim togo, vtrata konkurentospromožnosti označaje, ščo neobhidno importuvaty biľše produktiv, zavdajučy škody ekonomičnomu zrostannju samoї kraїny. Ce, v svoju čergu, zbiľšuje stymul dlja členiv sim’ї emigruvaty, ščob vony mogly vidpravyty groši dodomu, ščoby dopomogty rodyčam vzjaty na sebe tjagar vyščoї vartosti žyttja.

Ščo šče girše, taki grošovi perekazy často vytračajuť na neruhomisť, ščo pryvodyť do zdorožčannja žytla. U nyzci vypadkiv ce spryčynjaje tak zvanu «buľbašku» na rynku žytlovoї neruhomosti. Perspektyva zarobitkiv stymuljuje vyїždžaty za kordon moloď, jaka pragne zarobyty dostatńo, ščoby prydbaty sobi kvartyru čy budynok.

Rezuľtatom vśogo ćogo je zamknene kolo emigraciї — ekonomična stagnacija, zrostannja vartosti žyttja ta podaľše zrostannja migraciї z kraїny

Brak stymuliv do zmin

Urjady možuť potencijno pom’jakšyty abo porušyty cej cykl vykryvlennja grošovyh potokiv, vžyvšy zahodiv dlja zberežennja konkurentospromožnosti nacionaľnoї promyslovosti. Ale polityka, jaka dopomože ćogo dosjagty, — v t.č. zavdjaky vdoskonalennju systemy osvity ta infrastruktury, — potrebuje značnyh kapitalovkladeń i vymagaje čymalo času dlja vprovadžennja. A šče dlja uspišnosti takoї polityky potribna polityčna volja vlady.

Jak svidčyť doslidžennja MVF, grošovi perekazy zarobitčan majuť važlyvi pobični efekty (dyv. grafik Chart 3). Zokrema, velyki prytoky koštiv dozvoljajuť urjadam menše reaguvaty na potreby suspiľstva. Obgruntuvannja je prostym: sim’ї, jaki otrymujuť grošovi perekazy, krašče ubezpečenivid ekonomičnyh potrjasiń i menš motyvovani vymagaty zmin vid svoїh urjadiv; urjad, u svoju čergu, počuvaje sebe menš zobov’jazanym vidpovidaty pered svoїmy gromadjanamy.

Čomu perekazy migrantiv z-za kordonu ne dopomagajuť, a škodjať ekonomici — doslidžennja MVF

Vidtak čymalo politykiv vitajuť zmenšennja gromadśkoї uvagy ta suspiľnogo tysku, ščo vynykaje pry nadhodženni značnogo obsjagu zarobitčanśkyh grošej do ekonomiky kraїny. Ta pryčyna takoї zacikavlenosti nosyť ne lyše ekonomičnyj harakter. Zrostannja perekaziv stymuljuje zrostannja podatkovoї bazy za umov zberežennja ekonomičnogo populizmu.  Ce dozvoljaje urjadam prodovžuvaty vytračaty košty na te, ščo vygraje їm pidtrymku v naselennja (sociaľni vyplaty, nyźki taryfy toščo), ščo v svoju čergu dopomagaje politykam peremogty na vyborah i zberegty svoї posady.

Tože nedyvno, ščo nyzka urjadiv aktyvno zaohočujuť svoїh gromadjan emigruvaty ta vidpravljaty groši dodomu, naviť stvorjujučy oficijni ofisy čy ustanovy dlja spryjannja emigraciї v dejakyh vypadkah. Grošovi perekazy polegšujuť robotu politykiv zavdjaky pokraščennju ekonomičnyh umov okremyh simej ta unemožlyvlennju skarg na dijaľnisť urjadu abo kontrolju nad jogo dijaľnistju.

Vidsutnisť čitkyh dokaziv, ščo pov’jazujuť grošovi perekazy z posylennjam ekonomičnogo zrostannja, i vidsutnisť prykladiv kraїn, jaki zaznaly zrostannja za rahunok grošovyh perekaziv, svidčať pro te, ščo zarobitčanśki groši dijsno pereškodžajuť ekonomičnomu zrostannju, zaznačajuť u MVF.

Jak deržavi žyty z pastkoju grošovyh perekaziv

Zrozumilo, ščo z ogljadu na usju važlyvisť takyh perekaziv dlja blagopoluččja miľjoniv simej, ci pererahuvannja ne možna blokuvaty čy minimizuvaty. Prote ne zavždy zarobitčanśki groši dajuť zmogu kraїni vyrvatysja z bidnosti, zaznačajuť u MVF.

Čytajte takož: Miľjard za perekaz — NBU opryljudnyv pokaznyky «Ukrpošty»

Zapobigannja dvom nedolikam grošovyh perekaziv — «gollandśkij hvorobi» ta slabkomu vrjaduvanni — možuť dopomogty kraїnam unyknuty pastky ekonomičnoї zaležnosti vid koštiv, jaki nadhodjať zzovni. Konkretni zahody vključajuť onovlennja fizyčnoї infrastruktury kraїny, vdoskonalennja systemy osvity ta zmenšennja vytrat na vedennja biznesu. Urjady takož možuť vidigravaty aktyvnišu roľ u stymuljuvanni formuvannja novyh biznesiv, vključajučy počatkove finansuvannja čy inšu finansovu dopomogu dlja počatkivciv. U toj že čas kraїny, ščo pryjmajuť grošovi perekazy, povynni takož zaklykaty do posylennja instytucij ta kraščogo upravlinnja.

Pidvyščennja ekonomičnoї konkurentospromožnosti ta zmicnennja deržavnogo upravlinnja ta sociaľnyh instytutiv je  važlyvymy peredumovamy dlja programy inkljuzyvnogo zrostannja. Ale pastka grošovyh perekaziv nadaje aktuaľnisť cym ciljam. Unyknennja ćogo potencijno serjoznogo negatyvnogo faktora vplyvu može buty ključem do rozkryttja potencialu nacionaľnoї ekonomiky ta podolannja pereškod dlja rozvytku biznesu, zaznačajuť u MVF.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: