Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Jak najbiľš innovacijni vyši svitu rozvyvajuť kreatyvnisť studentiv

Як найбільш інноваційні виші світу розвивають креативність студентів

Tehnologiї, jaki prynesla z soboju Četverta promyslova revoljucija, zminjujuť ne tiľky te, jak my žyvemo i spilkujemosja, a j jak pracjujemo. Robotu, ščo raniše potrebuvala zalučennja velykoї kiľkosti ljudej, teper zdatni vykonuvaty roboty. De u ćomu novomu tehnologičnomu sviti pracjuvatymuť ljudy?
Технології, які принесла з собою Четверта промислова революція, змінюють не тільки те, як ми живемо і спілкуємося, а й як працюємо. Роботу, що раніше потребувала залучення великої кількості людей, тепер здатні виконувати роботи. Де у цьому новому технологічному світі працюватимуть люди?
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  За дослідженням Forrester Research, до 2027 року лише у США через автоматизацію зникнуть майже 25 млн робочих місць. А письменник, футуролог та співзасновник журналу Wired Кевін Келлі у своїй книжці Невідворотне. 12 технологій, що формують наше майбутнє передбачає,  що протягом наступних 50 років роботи виконуватимуть 70% роботи у світі.  За звітом McKinsey, найважче автоматизувати роботу у галузях управління та розвитку людей (9% потенційної автоматизації) чи планування і креативної роботи (18%). За даними Інституту Майбутнього, успішні співробітники майбутнього — креативні, і можуть застосувати творче мислення для вирішення проблем. Креативність також ввійшла до ТОП-3 навичок до 2020 року від Всесвітнього економічного форуму в Давосі та стала однією з 10 життєво важливих навичок, визнаних Всесвітньою організацією охорони здоровя та UNICEF. Щоб бути успішними не лише сьогодні, а й завтра, потрібно навчати і навчатися креативності. Майже всі топ-університети за рейтингом “The Worlds Most Innovative Universities – 2017” від Reuters (серед 10 критеріїв якого — кількість патентів, рівень цитування та інші) мають програми з креативності. Стенфордський університет. У Стенфорді працює цілий хаб з інновацій, співпраці та творчості — Stanford d.school. Там вірять у креативний потенціал кожного, і не тільки допомагають розвинути впевненість у своїх творчих силах, а й навчають креативному методу для вирішення проблем різної складності — дизайн-мисленню. За класичною методологією від компанії IDEO, воно складається з 5 етапів: емпатії, визначення проблеми, генерації ідей, прототипування та тестування. Емпатія передбачає відмову від заздалегідь створеного уявлення про якусь ситуацію: необхідно не уявляти, а дізнатися, як все відбувається насправді. Почути людей і зрозуміти їхні бажання, почуття, поведінку. Під час генерування ідей креативність вмикається на повну — важливо не відкидати навіть божевільних пропозицій. Створювати прототипи (тобто будь-які фізичні чи цифрові речі, з якими користувачі можуть взаємодіяти) варто швидко і, за можливості, дешево. Тестування — це так званий метод швидких провалів. Завдяки прототипам ви отримаєте зворотний зв’язок від користувачів на початковому етапі створення рішення. Важливо не просто дізнатися, сподобалося / не сподобалося, а глибоко зрозуміти користувачів. Студентам усіх форм навчання всіх 7 шкіл Стенфордського університету доступні проектній й експериментальні класи з дизайн-мислення: від основ методу до його спеціалізованого застосування у галузях охорони здоров’я, соціальних змін, освіти і навіть повсякденного життя. До речі, прямо в аудиторії студенти створювали стартапи та вирішували світові проблеми. Студенти курсу Design for Extreme Affordability (Дизайн для максимальної доступності) створили Embrace Infant Warmer — портативний інкубатор для немовлят, що народилися передчасно. У 2011 році його почали доставляти в клініки, рятуючи життя немовлят в усьому світі. Массачусетський технологічний інститут В університеті працює MIT Media Lab — міждисциплінарна дослідницька лабораторія, що займається проектами, спрямованими на зближення технологій, мультимедіа, науки, мистецтва і дизайну. Зокрема, дослідницька група створює нові технології і знаходить нові види діяльності, що дозволяють дітям здобувати досвід навчання через творчість. За роки існування MIT Media Lab встигла допомогти Lego створити нові конструктори, винайшла мову програмування для дітей Scratch, а також співзасновник започаткувала проект Computer Clubhouse (мережа освітніх клубів для дітей та підлітків, яка дає їм доступ до сучасних технологій). Мітчел Резнік, керівник дослідницької групи в MIT Media Lab, бачить свою місію у тому, щоб розвивати креативність на всіх рівнях освіти: від дошкільної до вищої. І навіть більше: він вважає, що всі навчальні заклади мають бути схожими… на дитсадки, де діти можуть самостійно щось робити з іграшками, матеріалами та фізичними предметами. Наприклад, під час гру в кубики вихованці дитячого садка будують замки і придумують історії, проходячи всі етапи творчого процесу: придумати — зробити — випробувати — поділитися — відрефлексувати — за потреби придумати знову… У медіалабораторії пристосували цей інтерактивний підхід навіть до програми післядипломної підготовки. Аспіранти проводять в аудиторіях дуже мало часу. Замість цього вони постійно працюють над різноманітними проектами: від розроблення музичних інструментів до створення протезів для людей, що позбулися кінцівок. Увесь цей процес Мітчел Резнік побудував на 4 П: проекти — під час навчання студенти працюють над проектами; пристрасне захоплення — студенти повинні мати можливість обрати проект у галузі, що їх цікавить; партнери — студенти працюють у командах, обмінюються ідеями і допомагають одне одному; процес гри — гейміфікація навчання залучає студентів у процес і допомагає виявити свою креативність на максимум — адже це гра, чи не так? А що в Україні?. Нещодавно Reuters опублікував рейтинг найбільш інноваційних університетів Європи. У список потрапили виші, які роблять найбільше у просуванні науки, розробки нових технологій і управління глобальною економікою. До нього не ввійшов жоден вищий навчальний заклад з України. В українських університетах також немає спеціалізованих програм з розвитку креативності. Але навички творчого мислення можна розвивати у рамках будь-якого предмета. За підтримки Міністерства освіти і науки України, Британської Ради в Україні, видавництва Pearson та Dinternal-Education 16-19 жовтня в Києві відбудеться Креативний кампус. Це — інтенсивна навчальна подія, де викладачі навчаться розвивати креативність у собі й у студентах, розглянувши такі теми як вимірювання креативності, методи розвитку креативності, креативні завдання та їх оцінювання, створення атмосфери креативності серед аудиторії.
12.09.2018,10:45
0
Unsplash, Spiľnota VYŠčE

Za doslidžennjam Forrester Research, do 2027 roku lyše u SŠA čerez avtomatyzaciju znyknuť majže 25 mln robočyh misć. A pyśmennyk, futurolog ta spivzasnovnyk žurnalu Wired Kevin Kelli u svoїj knyžci «Nevidvorotne. 12 tehnologij, ščo formujuť naše majbutnje» peredbačaje,  ščo protjagom nastupnyh 50 rokiv roboty vykonuvatymuť 70% roboty u sviti.

 Za zvitom McKinsey, najvažče avtomatyzuvaty robotu u galuzjah upravlinnja ta rozvytku ljudej (9% potencijnoї avtomatyzaciї) čy planuvannja i kreatyvnoї roboty (18%). Za danymy Instytutu Majbutńogo, uspišni spivrobitnyky majbutńogo kreatyvni, i možuť zastosuvaty tvorče myslennja dlja vyrišennja problem. Kreatyvnisť takož vvijšla do TOP-3 navyčok do 2020 roku vid Vsesvitńogo ekonomičnogo forumu v Davosi ta stala odnijeju z 10 žyttjevo važlyvyh navyčok, vyznanyh Vsesvitńoju organizacijeju ohorony zdorov’ja ta UNICEF.

Kreatyvnisť ta innovaciї v osviti

Ščob buty uspišnymy ne lyše śogodni, a j zavtra, potribno navčaty i navčatysja kreatyvnosti. Majže vsi top-universytety za rejtyngom “The World’s Most Innovative Universities – 2017” vid Reuters (sered 10 kryteriїv jakogo — kiľkisť patentiv, riveń cytuvannja ta inši) majuť programy z kreatyvnosti.

Jak i čomu najbiľš innovacijni universytety svitu rozvyvajuť u studentiv kreatyvnisť?

Stenfordśkyj universytet

Čytajte takož: Izraїľśka osvita ta praktyky STEAM — čogo varto povčytysja Ukraїni

U Stenfordi pracjuje cilyj hab z innovacij, spivpraci ta tvorčosti — Stanford d.school. Tam virjať u kreatyvnyj potencial kožnogo, i ne tiľky dopomagajuť rozvynuty vpevnenisť u svoїh tvorčyh sylah, a j navčajuť kreatyvnomu metodu dlja vyrišennja problem riznoї skladnosti — dyzajn-myslennju. Za klasyčnoju metodologijeju vid kompaniї IDEO, vono skladajeťsja z 5 etapiv: empatiї, vyznačennja problemy, generaciї idej, prototypuvannja ta testuvannja.

  • Empatija peredbačaje vidmovu vid zazdalegiď stvorenogo ujavlennja pro jakuś sytuaciju: neobhidno ne ujavljaty, a diznatysja, jak vse vidbuvajeťsja naspravdi. Počuty ljudej i zrozumity їhni bažannja, počuttja, povedinku.

Na etapi vyznačennja problemy potribno sformuljuvaty odyn vyklyk. Dlja ćogo znadobyťsja informacija, otrymana na etapi empatiї. Ščob najtočniše vyznačyty problemu, krašče počaty її formuljuvannja zi sliv «Jak my možemo…»

  • Pid čas generuvannja idej kreatyvnisť vmykajeťsja na povnu — važlyvo ne vidkydaty naviť boževiľnyh propozycij.
  • Stvorjuvaty prototypy (tobto buď-jaki fizyčni čy cyfrovi reči, z jakymy korystuvači možuť vzajemodijaty) varto švydko i, za možlyvosti, deševo.
  • Testuvannja — ce tak zvanyj metod «švydkyh provaliv». Zavdjaky prototypam vy otrymajete zvorotnyj zv’jazok vid korystuvačiv na počatkovomu etapi stvorennja rišennja. Važlyvo ne prosto diznatysja, «spodobalosja / ne spodobalosja», a glyboko zrozumity korystuvačiv.

Studentam usih form navčannja vsih 7 škil Stenfordśkogo universytetu dostupni proektnij j eksperymentaľni klasy z dyzajn-myslennja: vid osnov metodu do jogo specializovanogo zastosuvannja u galuzjah ohorony zdorov’ja, sociaľnyh zmin, osvity i naviť povsjakdennogo žyttja. Do reči, prjamo v audytoriї studenty stvorjuvaly startapy ta vyrišuvaly svitovi problemy. Studenty kursu «Design for Extreme Affordability» («Dyzajn dlja maksymaľnoї dostupnosti») stvoryly «Embrace Infant Warmer» — portatyvnyj inkubator dlja nemovljat, ščo narodylysja peredčasno. U 2011 roci jogo počaly dostavljaty v kliniky, rjatujučy žyttja nemovljat v uśomu sviti.

Jak i čomu najbiľš innovacijni universytety svitu rozvyvajuť u studentiv kreatyvnisť?

Massačusetśkyj tehnologičnyj instytut

V universyteti pracjuje MIT Media Lab — miždyscyplinarna doslidnyćka laboratorija, ščo zajmajeťsja proektamy, sprjamovanymy na zblyžennja tehnologij, muľtymedia, nauky, mystectva i dyzajnu. Zokrema, doslidnyćka grupa stvorjuje novi tehnologiї i znahodyť novi vydy dijaľnosti, ščo dozvoljajuť ditjam zdobuvaty dosvid navčannja čerez tvorčisť. Za roky isnuvannja MIT Media Lab vstygla dopomogty Lego stvoryty novi konstruktory, vynajšla movu programuvannja dlja ditej Scratch, a takož spivzasnovnyk započatkuvala proekt Computer Clubhouse (mereža osvitnih klubiv dlja ditej ta pidlitkiv, jaka daje їm dostup do sučasnyh tehnologij).

Mitčel Reznik, kerivnyk doslidnyćkoї grupy v MIT Media Lab, bačyť svoju misiju u tomu, ščob rozvyvaty kreatyvnisť na vsih rivnjah osvity: vid doškiľnoї do vyščoї. I naviť biľše: vin vvažaje, ščo vsi navčaľni zaklady majuť buty shožymy… na dytsadky, de dity možuť samostijno ščoś robyty z igraškamy, materialamy ta fizyčnymy predmetamy. Napryklad, pid čas gru v kubyky vyhovanci dytjačogo sadka budujuť zamky i prydumujuť istoriї, prohodjačy vsi etapy tvorčogo procesu: prydumaty — zrobyty — vyprobuvaty — podilytysja — vidrefleksuvaty — za potreby prydumaty znovu…

Jak najbiľš innovacijni vyši svitu rozvyvajuť kreatyvnisť studentiv 1

U medialaboratoriї prystosuvaly cej interaktyvnyj pidhid naviť do programy pisljadyplomnoї pidgotovky. Aspiranty provodjať v audytorijah duže malo času. Zamisť ćogo vony postijno pracjujuť nad riznomanitnymy proektamy: vid rozroblennja muzyčnyh instrumentiv do stvorennja proteziv dlja ljudej, ščo pozbulysja kincivok. Uveś cej proces Mitčel Reznik pobuduvav na 4 P:

  • proekty — pid čas navčannja studenty pracjujuť nad proektamy;
  • prystrasne zahoplennja — studenty povynni maty možlyvisť obraty proekt u galuzi, ščo їh cikavyť;
  • partnery — studenty pracjujuť u komandah, obminjujuťsja idejamy i dopomagajuť odne odnomu;
  • proces gry — gejmifikacija navčannja zalučaje studentiv u proces i dopomagaje vyjavyty svoju kreatyvnisť na maksymum — adže ce gra, čy ne tak?

A ščo v Ukraїni?

Neščodavno Reuters opublikuvav rejtyng najbiľš innovacijnyh universytetiv Jevropy. U spysok potrapyly vyši, jaki robljať najbiľše u prosuvanni nauky, rozrobky novyh tehnologij i upravlinnja globaľnoju ekonomikoju. Do ńogo ne vvijšov žoden vyščyj navčaľnyj zaklad z Ukraїny.

V ukraїnśkyh universytetah takož nemaje specializovanyh program z rozvytku kreatyvnosti. Ale navyčky tvorčogo myslennja možna rozvyvaty u ramkah buď-jakogo predmeta. Za pidtrymky Ministerstva osvity i nauky Ukraїny, Brytanśkoї Rady v Ukraїni, vydavnyctva Pearson ta Dinternal-Education 16-19 žovtnja v Kyjevi vidbudeťsja Kreatyvnyj kampus. Ce — intensyvna navčaľna podija, de vykladači navčaťsja rozvyvaty kreatyvnisť u sobi j u studentah, rozgljanuvšy taki temy jak vymirjuvannja kreatyvnosti, metody rozvytku kreatyvnosti, kreatyvni zavdannja ta їh ocinjuvannja, stvorennja atmosfery kreatyvnosti sered audytoriї.

Vira Ivanova

Ekspertka z navčannja doroslyh

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: