fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Čomu stvorjuvaty fejkovi novyny biľše ne vyjde — točka zoru

Чому створювати фейкові новини більше не вийде — точка зору
Vid redakciї: Marketyng-dyrektor i spivzasnovnyk media-platformy Deadline Oleksandra Steľmahova — pro doviru do žurnalistiv i pro te, jak sučasne myslennja zminjuje rynok media v storonu avtomatyzaciї
Від редакції: Маркетинг-директор і співзасновник медіа-платформи Deadline Олександра Стельмахова — про довіру до журналістів і про те, як сучасне мислення змінює ринок медіа в сторону автоматизації
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Кожна десята новина про Україну — фейк, — йдеться в результатах дослідження медіаконтенту, яке проводило USAID. 63% українців не можуть відрізнити фейкові новини від справжніх, тому не тільки вірять у все, що написано в ЗМІ або в соціальних мережах, але і активно шерять фейки, збільшуючи охоплення. Що говорити про простих читачів, якщо професійні журналісти не завжди можуть відрізнити правду від вигадки. Нещодавно в Україні був проведений медіа-експеримент із холодної розсилки, в результаті якого за декілька годин понад 70 ЗМІ поширили абсолютний фейк про кульові блискавки в Запорізькій області. Текст був настільки переконливим, що медійники не сумнівалися ні секунди. Не читайте до обіду радянських газет — сьогодні весь світ бореться з неправдивими новинами, які підривають довіру людей до ЗМІ, психологічно тиснуть і можуть стати причиною затяжної депресії. Німеччина, Франція, Сполучені Штати вже займаються санкціями для ЗМІ, які спробують поширювати неправдиву інформацію аж до позбавлення ліцензії і сплати мільйонних штрафів. В Україні ця ініціатива розвивається досить повільно. Портал StopFake реєструє до 2 тис фейкових новин про ситуацію в Україні щороку. . . Зливні ями — як поцупити заголовок, щоби ніхто не зрозумів. Навіщо взагалі поширювати фейки? Для цього є декілька причин: Боротьба з конкурентами, відбиття атак. Зміцнення позиції на ринку. Формування стійких стереотипів у суспільстві. З поганих прикладів: саме поширення фейкових новин провокує до етнічної ненависті. Визначити фейк можна за заголовком. Творці спеціально провокують читача відкрити новину і дочитати до кінця (щоби новина стала вірусною). У блозі CoShedule декілька років тому засновник проаналізував понад 1 млн заголовків, які репостнули в соціальних мережах мінімум 100 разів. Він дійшов висновку, що люди поширюють інформацію, яка дає обіцянку: Прочитай цей текст — і будеш все знати. Рекомендації, якщо хочеш, щоб твою статтю прочитали і поділилися, приблизно такі: Читатйте також: YouTube витратить $25 млн на боротьбу із фейковими новинами. використовуйте ваш замість мій слова про безкоштовність тексти про ТОП (списки) Взагалі похмурі заголовки найчастіше пов’язані з політичними перегонами. Але так чи інакше, одного разу медіа будуть змушені обмежувати клікбейт-заголовки на користь чесніших новин. Новий тренд буде підтримувати зміни в політиці Facebook, який вже пообіцяв відрегулювати кількість неінформативних постів. Гаразд, припустимо, журналіст отримав несподіваний прес-реліз і підозрює, що це — фейк. Що робити? Аналітик Центру досліджень енергетики, журналіст-фрілансер Олександр Ярощук радить відслідковувати фейки на порталі StopFake. Також існує ціла низка інших ресурсів для відстеження фейкових новин: VoxCheck Fake News Detector Fake News Detector AI FactoidL NewsCracker Fake News Blocker. Ви пробували увімкнути та вимкнути?. Поняття fake news з’явилося в Україні відносно недавно (хоча старт був в ХIII ст.), а сам термін прийшов з Америки, де дослівно fake означає брехливий, неправдивий. Аналіз медіаплатформи Buzzfeed показав, що ТОП-20 підроблених новин про президентські вибори у 2016 році в США отримали більше уваги на Facebook, ніж в 20 найпопулярніших з 19 великих ЗМІ. Під час та після президентської кампанії Дональд Трамп почав використовувати термін фейкові новини, щоб описати негативне висвітлення в пресі свого президентства. Дослідники з Pew Research Center оприлюднили такі дані: 44% американців 18–27 років видалили свої Facebook-акаунти цьогоріч (насправді у звіті Pew Research йдеться про видалення додатку Facebook зі смартфону, а не профілю у соціальній мережі — прим.ред.). Зараз відбувається ряд ініціатив в Україні, спрямованих на боротьбу не тільки з фейковими новинами, але і фейковими акаунтами, через які ці новини поширюються. Складно сказати скільки років це займе запровадження такої протидії на законодавчому рівні. Мають бути описані чіткі критерії виявлення фейкових новин і запропонована моментальна реакція — видалення новини або блокування сайту. Для друкованих видань, радіо чи телебачення — штраф або позбавлення ліцензії. Ну а соціальні рейтинги і антирейтинги вже зараз допомагають зрозуміти, які ЗМІ частіше поширюють фейки. До речі, ми на Deadline ведемо зараз свій незалежний рейтинг журналістів і експертів. Важливо, щоб користувачі працювали з задоволенням. Ми хочемо, аби все створене нами приносило практичну користь і комфорт. Є таке враження, що українські медіа потребують оптимізації видавничого процесу, а в окремих випадках — його побудови. Люди ненавидять не ЗМІ, а поганих журналістів. Як влаштована робота в хорошій редакції: журналіст приходить на планерку, отримує план про що писати і йде писати, решта 30–50% часу йде на вирішення незапланованих робочих ситуацій. Зараз ясно, що великі компанії і бренди складають основу медіа-поля у виданнях. Але пасіонарному бізнесу є про що говорити з журналістами. Проект, який я зараз координую, за короткий час роботи встиг залучити 700 журналістів, з них половина — з акредитацією, здатних на продовження роботи. Разом ми відпрацювали близько 1,3 тис коментарів, частина з яких перетворилася в статті на AllRetail, Balance.ua, Maanimo, Укрінформ та інших. Я бачу, що експертам є про що спілкуватися з медіа. Читатйте також: Автори AdBlock боротимуться із фейковими новинами. Людям потрібні інновації та різні ідеї, які об’єднують спільною метою і можуть зробити роботу інших простішою чи якіснішою. Сьогодні співробітники медіа перетворюються на крос-фахівців: вони повинні вміти одночасно фотографувати, розуміти закони інтернету, залучатися до прокачування трафіку видань через SEO. Редакції ЗМІ щодня отримують сотні листів з питаннями: А над чим ви зараз працюєте?, з пропозиціями тем та ідей. Бізнес та піарники стукають у закриті двері, а насправді це має працювати по-іншому. Запит журналіста на коментар — це майбутня усвідомлена стаття. Можна сказати, що медіа-ком’юніті, що працюють за моделлю запит від ЗМІ — це відображення можливого майбутнього медіаполя країни. . . Зараз ми ведемо переговори з великою медіа-моніторинговою компанією на предмет спільної інтеграції. Хочемо запропонувати доступ до звітів медіа-моніторингу власникам аккаунтів на Deadline. Ви знали, що в Україні кожні 15 хв з’являється понад 2,5 тис новин на різних сайтах? Результатом такої співпраці стане можливим оцінка не лише кількості публікацій, що вийшли, а й відстеження тональності та комплексності будь-яких згадок. Розгорнуті аналітичні звіти стануть доступними на комерційній основі та допоможуть у плануванні великих PR-кампаній бізнесу чи конкретній публічній персоні. Частину цієї інформації ми винесемо у безкоштовний відкритий доступ.
Реклама 👇 Замовити

«Kožna desjata novyna pro Ukraїnu — fejk», — jdeťsja v rezuľtatah doslidžennja mediakontentu, jake provodylo USAID. 63% ukraїnciv ne možuť vidriznyty fejkovi novyny vid spravžnih, tomu ne tiľky virjať u vse, ščo napysano v ZMI abo v sociaľnyh merežah, ale i aktyvno šerjať fejky, zbiľšujučy ohoplennja.

Ščo govoryty pro prostyh čytačiv, jakščo profesijni žurnalisty ne zavždy možuť vidriznyty pravdu vid vygadky. Neščodavno v Ukraїni buv provedenyj media-eksperyment iz «holodnoї rozsylky», v rezuľtati jakogo za dekiľka godyn ponad 70 ZMI pošyryly absoljutnyj fejk pro kuľovi blyskavky v Zaporiźkij oblasti. Tekst buv nastiľky perekonlyvym, ščo medijnyky ne sumnivalysja ni sekundy.

«Ne čytajte do obidu radjanśkyh gazet» — śogodni veś svit boreťsja z nepravdyvymy novynamy, jaki pidryvajuť doviru ljudej do ZMI, psyhologično tysnuť i možuť staty pryčynoju zatjažnoї depresiї. Nimeččyna, Francija, Spolučeni Štaty vže zajmajuťsja sankcijamy dlja ZMI, jaki sprobujuť pošyrjuvaty nepravdyvu informaciju až do pozbavlennja licenziї i splaty miľjonnyh štrafiv. V Ukraїni cja iniciatyva rozvyvajeťsja dosyť poviľno.

Portal StopFake rejestruje do 2 tys fejkovyh novyn pro sytuaciju v Ukraїni ščoroku

«Zlyvni jamy» — jak pocupyty zagolovok, ščoby nihto ne zrozumiv

Naviščo vzagali pošyrjuvaty fejky? Dlja ćogo je dekiľka pryčyn:

  • Boroťba z konkurentamy, vidbyttja atak.
  • Zmicnennja pozyciї na rynku.
  • Formuvannja stijkyh stereotypiv u suspiľstvi. Z poganyh prykladiv: same pošyrennja fejkovyh novyn provokuje do etničnoї nenavysti.

Vyznačyty fejk možna za zagolovkom. Tvorci speciaľno provokujuť čytača vidkryty novynu i dočytaty do kincja (ščoby novyna stala virusnoju). U blozi CoShedule dekiľka rokiv tomu zasnovnyk proanalizuvav ponad 1 mln zagolovkiv, jaki repostnuly v sociaľnyh merežah minimum 100 raziv. Vin dijšov vysnovku, ščo ljudy pošyrjujuť informaciju, jaka daje obicjanku: «Pročytaj cej tekst — i budeš vse znaty».

Rekomendaciї, jakščo hočeš, ščob tvoju stattju pročytaly i podilylysja, pryblyzno taki:

Čytajte takož: YouTube vytratyť $25 mln na boroťbu iz fejkovymy novynamy
  • vykorystovujte «vaš» zamisť «mij»
  • slova pro bezkoštovnisť
  • teksty pro TOP (spysky)

Vzagali pohmuri zagolovky najčastiše pov’jazani z polityčnymy peregonamy. Ale tak čy inakše, odnogo razu media buduť zmušeni obmežuvaty klikbejt-zagolovky na korysť česnišyh novyn. Novyj trend bude pidtrymuvaty zminy v polityci Facebook, jakyj vže poobicjav vidreguljuvaty kiľkisť neinformatyvnyh postiv.

Garazd, prypustymo, žurnalist otrymav nespodivanyj pres-reliz i pidozrjuje, ščo ce — fejk. Ščo robyty? Analityk Centru doslidžeń energetyky, žurnalist-frilanser Oleksandr Jaroščuk radyť vidslidkovuvaty fejky na portali StopFake. Takož isnuje cila nyzka inšyh resursiv dlja vidstežennja fejkovyh novyn:

  • VoxCheck
  • Fake News Detector
  • Fake News Detector AI
  • FactoidL
  • NewsCracker
  • Fake News Blocker.

«Vy probuvaly uvimknuty ta vymknuty?»

Ponjattja fake news z’javylosja v Ukraїni vidnosno nedavno (hoča start buv v HIII st.), a sam termin pryjšov z Ameryky, de doslivno fake označaje «brehlyvyj, nepravdyvyj». Analiz mediaplatformy Buzzfeed pokazav, ščo TOP-20 pidroblenyh novyn pro prezydentśki vybory u 2016 roci v SŠA otrymaly biľše uvagy na Facebook, niž v 20 najpopuljarnišyh z 19 velykyh ZMI. Pid čas ta pislja prezydentśkoї kampaniї Donaľd Tramp počav vykorystovuvaty termin «fejkovi novyny», ščob opysaty negatyvne vysvitlennja v presi svogo prezydentstva.

Doslidnyky z Pew Research Center opryljudnyly taki dani: 44% amerykanciv 18–27 rokiv vydalyly svoї Facebook-akaunty ćogorič (naspravdi u zviti Pew Research jdeťsja pro vydalennja dodatku Facebook zi smartfonu, a ne profilju u sociaľnij mereži — prym.red.).

Čomu stvorjuvaty fejkovi novyny biľše ne vyjde — točka zoru 1

Zaraz vidbuvajeťsja rjad iniciatyv v Ukraїni, sprjamovanyh na boroťbu ne tiľky z fejkovymy novynamy, ale i fejkovymy akauntamy, čerez jaki ci novyny pošyrjujuťsja. Skladno skazaty skiľky rokiv ce zajme zaprovadžennja takoї protydiї na zakonodavčomu rivni. Majuť buty opysani čitki kryteriї vyjavlennja fejkovyh novyn i zaproponovana momentaľna reakcija — vydalennja novyny abo blokuvannja sajtu. Dlja drukovanyh vydań, radio čy telebačennja — štraf abo pozbavlennja licenziї.

Nu a sociaľni rejtyngy i antyrejtyngy vže zaraz dopomagajuť zrozumity, jaki ZMI častiše pošyrjujuť fejky. Do reči, my na Deadline vedemo zaraz svij nezaležnyj rejtyng žurnalistivČomu stvorjuvaty fejkovi novyny biľše ne vyjde — točka zoru 2V Ukraїni zapustyly cyfrovyj rejtyng žurnalistiv ta ekspertiv i ekspertiv. Važlyvo, ščob korystuvači pracjuvaly z zadovolennjam. My hočemo, aby vse stvorene namy prynosylo praktyčnu korysť i komfort. Je take vražennja, ščo ukraїnśki media potrebujuť optymizaciї vydavnyčogo procesu, a v okremyh vypadkah — jogo pobudovy.

Ljudy nenavydjať ne ZMI, a poganyh žurnalistiv

Jak vlaštovana robota v horošij redakciї:

  • žurnalist pryhodyť na «planerku»,
  • otrymuje plan pro ščo pysaty i jde pysaty,
  • rešta 30–50% času jde na vyrišennja nezaplanovanyh robočyh sytuacij.

Zaraz jasno, ščo velyki kompaniї i brendy skladajuť osnovu media-polja u vydannjah. Ale pasionarnomu biznesu je pro ščo govoryty z žurnalistamy. Proekt, jakyj ja zaraz koordynuju, za korotkyj čas roboty vstyg zalučyty 700 žurnalistiv, z nyh polovyna — z akredytacijeju, zdatnyh na prodovžennja roboty. Razom my vidpracjuvaly blyźko 1,3 tys komentariv, častyna z jakyh peretvorylasja v statti na AllRetail, Balance.ua, Maanimo, «Ukrinform» ta inšyh. Ja baču, ščo ekspertam je pro ščo spilkuvatysja z media.

Čytajte takož: Avtory AdBlock borotymuťsja iz fejkovymy novynamy

Ljudjam potribni innovaciї ta rizni ideї, jaki ob’jednujuť spiľnoju metoju i možuť zrobyty robotu inšyh prostišoju čy jakisnišoju. Sogodni spivrobitnyky media peretvorjujuťsja na kros-fahivciv: vony povynni vmity odnočasno fotografuvaty, rozumity zakony internetu, zalučatysja do prokačuvannja trafiku vydań čerez SEO. Redakciї ZMI ščodnja otrymujuť sotni lystiv z pytannjamy: «A nad čym vy zaraz pracjujete?», z propozycijamy tem ta idej. Biznes ta piarnyky stukajuť u «zakryti dveri», a naspravdi ce maje pracjuvaty po-inšomu.

Zapyt žurnalista na komentar — ce majbutnja usvidomlena stattja. Možna skazaty, ščo media-kom’juniti, ščo pracjujuť za modellju «zapyt vid ZMI» — ce vidobražennja možlyvogo majbutńogo mediapolja kraїny

Zaraz my vedemo peregovory z velykoju media-monitoryngovoju kompanijeju na predmet spiľnoї integraciї. Hočemo zaproponuvaty dostup do zvitiv media-monitoryngu vlasnykam akkauntiv na Deadline. Vy znaly, ščo v Ukraїni kožni 15 hv z’javljajeťsja ponad 2,5 tys novyn na riznyh sajtah? Rezuľtatom takoї spivpraci stane možlyvym ocinka ne lyše kiľkosti publikacij, ščo vyjšly, a j vidstežennja tonaľnosti ta kompleksnosti buď-jakyh zgadok. Rozgornuti analityčni zvity stanuť dostupnymy na komercijnij osnovi ta dopomožuť u planuvanni velykyh PR-kampanij biznesu čy konkretnij publičnij personi. Častynu cijeї informaciї my vynesemo u bezkoštovnyj vidkrytyj dostup.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: