fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Igor Smiljanśkyj, «Ukrpošta» — pro virus Petya, čat-botiv i siľśkyh lystonoš na avto

Ігор Смілянський, «Укрпошта» — про вірус Petya, чат-ботів і сільських листонош на авто

«Te, ščo potribno bulo zminyty v roboti zaliza, vyjavylosja nabagato prostiše, niž pracjuvaty z mizkamy», — dilyťsja gendyrektor «Ukrpošty» Igor Smiljanśkyj pid čas svogo vystupu na Future Lab 2018. Na chasi perepovidaje vystup top-menedžera nacionaľnogo poštovogo operatora pro reformy, komp'juteryzaciju sil ta te, jak navčyty pracivnykiv viddileń posmihatysja
«Те, що потрібно було змінити в роботі заліза, виявилося набагато простіше, ніж працювати з мізками», — ділиться гендиректор «Укрпошти» Ігор Смілянський під час свого виступу на Future Lab 2018. Na chasi переповідає виступ топ-менеджера національного поштового оператора про реформи, комп'ютеризацію сіл та те, як навчити працівників відділень посміхатися
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Радянський спадок і штучний інтелект в клітинку. Я закінчив свій перший термін — 2 роки. Ось те, з чого ми починали, — виходить на сцену Смілянський і вказує на перший слайд своєї доповіді. Це — Future Lab 2018, конференція про майбутнє та компанії, які змінюють Україну, а топ-менеджерові Укрпошти є чим поділитися: він бився з бюрократією та зруйнованою інфраструктурою відділень, і схоже, вижив у цій битві, хоча до перемоги ще далеко. Та Ігор Смілянський — вочевидь, не з тих, хто відступає перед труднощами. Це сьогодні його компанія запускає електронний документообіг для бізнесу та поглиблює співпрацю з українським Амазоном Rozetka.ua. А 2 роки тому все виглядало ось так: — На балансі було 3,6 тис автівок, з них їздило 2,5 тис. Було 100% ручне сортування, стан робочих місць — на фото. Ні, це не хлів, а сортування газет у 2016 році. Просто мішки пошарпалися. А зошит на фото — приклад Artificial Intelligence, — тут зал вибухає сміхом. — Це остання розробка Укрпошти: приймання комунальних платежів. Не маючи комп’ютерів, у липні 2016 року оператори відділень приймали платежі письмово. Записавши інформацію, зошити з даними вони відправляли туди, де інші працівники заносили дані до електронної системи обліку. Коли українським компаніям загрожував Petya, ми знали, що цей вірус нас не візьме: 80% відділень не мали комп’ютерів. Відтак більшість співробітників навіть не знали, що такий вірус є. Деякі з тих комп’ютерів, що були у відділеннях, мали понад 20 років. Переписуючи покажчики лічильників власноруч, оператори Укрпошти приймали платежі на 25 млрд грн щороку. . . Швидкі реформи — не такі швидкі. — У мене були глобальні плани захоплення світу: я вважав, що налагодити контакти з Amazon можна за місяць-півтора, поставити комп’ютери у відділеннях — теж. Але все виявилося значно складніше. Ось, з чим ми зіткнулися: Низька купівельна спроможність — особливо поза межами міст. Низька щільність населення. У Чернігівській області — 1 тис сіл, з них тільки в 13 живе понад 2 тис мешканців. Окрім великих міст, в селах проживають 30% потенційних споживачів. Перевага — бізнеси до них ще не дійшли, недолік — до них рідко хто доходить, бо з віддаленими селами складно працювати (особливо, якщо між селами — значні відстані). Відсутність сучасної інфраструктури. Неформальна економіка. Всі хочуть, щоби в Україні працював офіційний Apple Store, але мало хто хоче відмовлятися від контрабанди. Вплив, якого не вдасться уникнути. За словами Смілянського, компанія нині змушена працювати із врахуванням факторів, від яких — напевне — не вдасться позбутися у найближчому майбутньому: Негативна демографічна динаміка та трудова міграція, яка триває —це потрібно враховувати будь-якому бізнесу під час планування, тому що йдеться про важливу складову економічного розвитку суспільства. Зростання зарплат і конкуренція за працівників. Я не розумію, чому рівень зарплат в державних і приватних компаніях має відрізнятися, — зауважує CEO Укрпошти. Поява сучасних технологій. Хоча це дає окупність не одразу, але відіграє важливу роль в довгостроковій перспективі, — переконаний Смілянський. Міжнародні гравці та тренди. Кроки до модернізації. — Ми поділили територію України на міста і села. Те, як люди користуються послугами і купують товари, відрізняється в місті та селі. Наприклад, у селах людям не потрібна доставка товарів протягом години, але їм важлива ціна. Ідеї для міст. Читатйте також: Укрпошта запропонувала обирати, коли і за скільки доставлять відправлення. Менші черги. Смілянський розповідає: пішли шляхом спрощення. Всі знали, з чим асоціюється Укрпошта: черги, совок, хамство. Відштовхуючись від цього, ми поставили собі питання: як перемогти черги? По-перше, потрібно було зробити так, щоби клієнти проводили у відділенні менше часу. Чим менше ви будете стикатися з нашими поточними співробітниками, поки ми тренуємо їх посміхатися — тим краще. Для цього потрібно спростити продуктовий ряд — говорить топ-менеджер. Так з’явилася ідея створити SmartBox —  це тип посилок, у який можна покласти навіть гирі, бо ціна від ваги більше не залежатиме. Вона залежатиме лише від розміру пакування: — Нам неважливо: важить ваша коробка 500 г чи 850 г чи 1 кг. І для машини це теж не важливо — їй важливий обєм.  За фіксовану ціну клієнт купує коробку, віддає її оператору і оформлює замовлення в особистому кабінеті. Для цього вам потрібно витратити 5 сек у відділенні, адже SmartBox не треба зважувати, не треба міряти. Це створює чергу, а вдома не у всіх є ваги. Базові технології. Компанія створила чат-бота у Telegram, мобільний додаток, особистий кабінет — проривні рішення для Укрпошти, але базові для будь-якої поштової компанії. Якість доставки. Коли я прийшов, 70% посилок по Києву діставалися до своїх отримувачів понад 2 доби: люди сортували їх вночі, хоча насправді спали. Сьогодні більше ніж 94% посилок доставляється протягом 24 годин по Києву, — вказує на зміни Смілянський. Цьому сприяли непопулярні міри та робота з мозком, як її називає гендиректор поштового оператора: зміна персоналу і впровадження системи мотивації. Змінити мислення. Коли я прийшов в компанію, я намагався звільнити кількох людей. Працівники захищали: Цю людину не можна чіпати, вона така шановна, 20 років працює. Тоді ми ввели відрядну форму оплати праці: отримуєш стільки, скільки посилок опрацював. За 3 місяці приходить та сама делегація: — Цю людину треба звільнити. — Ви ж просили залишити шановну людину! — відповідаю. — Це було давно! — ділиться зі сцени Смілянський історією з практики: — Вони прийшли, тому що те, що людина спала на зміні — це була моя проблема раніше, а тепер це їхня проблема, адже за нашою системою гроші ділиться на загальну кількість людей. Тому питання як змінювати мозок робітників — це найважливіше питання, яке найбільше позначається на якості. Нові відділення. В Укрпошті зробили відділення нового зразка: З ними до цих пір експериментуємо, щоби людям було зручніше. Працівники, що посміхаються. З першого дня я пообіцяв, що змушу наших співробітників посміхатися. Ми поки на початку цього шляху, але маємо перші позитивні результати: з −20% до + 5% за останні 8 міс, — звучить зі сцени. Показники похмурості працівників Укрпошти до впровадження змін і справді вражають. У 2016 42% співробітників не віталися з клієнтами, 44% не прощалися. З початку 2018 року понад 12% співробітників почали вітатися і прощатися з клієнтами, проте Смілянський переконаний, що це не межа досконалості: Я вважаю, що перемога буде тоді, коли вітатимуться і прощатимуться 30%. 50% працівників Укрпошти почали робити крос-продажі. Раніше лише 10% співробітників пропонувало додаткові послуги. . . Ідеї для сіл. — На таблиці видно, що сільських районах проживає третина країни. Через низьку щільність населення довезення товарів до клієнта коштує дорого — хоча потенційних клієнтів в селах багато. Хоч в місті й висока щільність, але за цих клієнтів бореться безліч конкурентів, а за жителів сіл не бореться ніхто. У селах є тільки ми та церква — тому конкуренції у нас немає. А іноді й церкви теж немає. Але в селах живуть все ті ж люди, яким потрібні всі ті ж послуги. За словами Смілянського, почали з низки обовязкових кроків для сільських відділень. Комп’ютеризація стала першим кроком. До кінця 2018 року всі відділення Укрпошти у селах України, в яких живуть понад 2 тис осіб, будуть комп’ютеризовані: — Я не очікував, що найпростішим завданням буде купити комп’ютери. Насправді, найскладніше в комп’ютеризації — знайти людей, готових на них працювати. Інша проблема — тільки в 60% великих сіл, де проживає понад 2 ти. осіб, ми знайшли хоч якийсь інтернет. У дрібних селах ми поки комп’ютер встановлювати не будемо — там страшно навіть починати. Листоноша на авто: Як і в героя Пєчкіна, у наших листонош були лише велосипеди, — згадує початок реформ Смілянський. І якби хтось із селян замовив в інтернеті мікрохвильовку — було б не дуже зручно везти її на велосипеді, бо довжина ділянки, яку треба проїхати, іноді сягає 40 км. В майбутньому поштар зможе доставляти ліки та продукти зі збереженням температурного режиму: Але поки для цього не готова інфраструктура, бо для цього машини мають бути обладнані холодильником. Сумки буде недостатньо, бо вона тримає холод тільки 8-12 годин. Буває, що доставити ліки в ці терміни неможливо, тому що людина може просто не бути вдома. Оптимізувати будівлю на Майдані Незалежності: Одна з успішних реформ — перший поверх Головпоштамту у Києві ми здали в оренду партнерам Rozetka через тендер на ProZorro, — говорить Смілянський: — Це принесе 70 млн грн Укрпошті за 5 років — значна сума для компанії, адже до 2016 року Укрпошта за рік отримала за оренду усіх своїх приміщень по Україні лише 10 млн грн. . . — У нас 1,3 млн кв. м нерухомості — отже, тепер нам потрібно відмовитися від того, що нам не потрібно, задля того, що нам необхідно. Саме тому ми збираємося віддати величезну будівлю головного сортувального центру Укрпошти в оренду компаніям. Ця будівля знаходиться в центрі Києва, займає 3 га землі, 20 тис кв. м, поруч — вокзал. Я впевнений, що не потрібно абсолютно всім машинам привозити пошту в центр Києва і сортувати саме там. На зароблені кошти ми побудуємо сучасний комп’ютеризований логістичний центр за межами Києва, і, як мені здається, виграють від цього всі. Створювати кращі умови праці — наступний крок реформ, який впроваджує Смілянський: Ще одна проблема — багато людей працює в Укрпошті на умовах тимчасової зайнятості, тому вони працюють за невеликі зарплатню: 600-700 грн на місяць. І так відбувається тому, що роботи у селі, в якому живе лише 200 осіб, небагато. Я розумію: якщо листоноша захоче працювати закордоном, знайти другого буде неможливо. Вся річ у тому, що люди в селах з 2 корів отримують 6 тис грн на місяць. Окрім цього, селяни заробляють ще на продажі овочів з городу. Відповідно, зарплата, яку вони могли б отримувати на пошті, не буде конкурентною. Відтак планують перейти до пересувних відділень. Щоправда, цей оптимізм із закриттям відділень в селах поділяють не всі. Літо завершилося публічним обговоренням за участю Президента України, який ледь не в ультимативній формі вимагав замість закриття сільських відділень та переходу на пересувні знайти інший вихід. Та про це зі сцени сказано не було. 4,5 млн пенсіонерів — і пенсії готівкою на суму $5 млрд щорічно. Зробити доступними фінансові послуги — наступний крок команди Смілянського: — Оскільки 37% українців не мають базового банківського рахунку, ми хочемо також впровадити фінансові послуги. У віддалених селах, де живе третина країни, банківські установи ніколи й не з’являться. У селах з населенням у 300 осіб банківським системам складно вийти на окупність. Тому єдиний шлях розвитку фінансових послуг — це поштове відділення, адже це останній оплот цивілізації, що залишається у найвіддаленіших точках України. — Ми встановлюємо 5 тис терміналів для оплати банківською карткою у відділеннях. . . Тренди серед поштових компаній світу, на які орієнтуються в Укрпошті. Смілянський проголосив під час виступу декілька основних трендів, які мають стати орієнтирами для подальшого розвитку національного поштового оператора: Доставлення протягом години для великих міст. Конвергенція з медициною: Якщо увесь тиждень твій розумний браслет зауважує, що у тебе поганий пульс — він пропонує замовити собі вітаміни з Amazon. Повний спектр фінансових послуг. Деякі з послуг, як-от сплата комунальних рахунків, відбудеться завдяки інтеграції з девелоперами. Сьогодні Amazon вже приймає комунальні платежі. Побачивши наш Artificial Intelligence із зошитами, вони також вирішили, що це перспективна справа — жартує Ігор. — Забудовники зливають Amazon комунальні рахунки. Тому коли ви прокидаєтеся вранці, віртуальний асистент Alexa вас будить і говорить: Вам прийшов рахунок за електрику на $35. Хочете оплатити? Ви, не піднімаючись з ліжка, погоджуєтесь, і система списує з вашої картки гроші. Доставлення їжі та продуктів. За 2-3 роки стандартом стане поштомат у житловому будинку з холодильником — цю функцію вже облаштовують у новобудовах Нью-Йорка. То добре чи погано працює Укрпошта?. —За 2 роки ми піднялися до 33 місця у світі серед світових поштових компаній, хоч Укрпошта — це єдина компанія в Європі, яка не субсидується державою. . . Смілянський наголошує: пошта Франції на рознесення газет отримує 180 млн євро щороку, а пошта у Словаччині, де живе всього лише 5 млн осіб, отримує 10 млн євро від держави на рік. Та нас це не лякає: ми маємо намір продовжувати розвиватися своїм коштом, — зберігає він оптимізм і ділиться зі сцени найближчими планами подальшого розвитку: — Ми хочемо побудувати сучасну логістичну інфраструктуру для автоматичної обробки кореспонденції. Плануємо перевести села на пересувні відділення, відкрити фінансові рахунки. Окрім цього, хочемо реалізувати міжнародний транзитний потенціал України. Для цього ми проводимо експортні школи, де вчимо людей торгувати на Amazon, eBay, Etsy. За 2017 рік ми збільшили експорт з України до США на 50%, до Великобританії — на 30%.
07.09.2018,13:26
0
arhiv spikera, V.Zolotova

Radjanśkyj spadok i «štučnyj intelekt» v klitynku

«Ja zakinčyv svij peršyj termin — 2 roky. Oś te, z čogo my počynaly», — vyhodyť na scenu Smiljanśkyj i vkazuje na peršyj slajd svojeї dopovidi. Ce — Future Lab 2018, konferencija pro majbutnje ta kompaniї, jaki zminjujuť Ukraїnu, a top-menedžerovi «Ukrpošty» je čym podilytysja: vin byvsja z bjurokratijeju ta zrujnovanoju infrastrukturoju viddileń, i shože, vyžyv u cij bytvi, hoča do peremogy šče daleko. Ta Igor Smiljanśkyj — vočevyď, ne z tyh, hto vidstupaje pered trudnoščamy. Ce śogodni jogo kompanija zapuskaje elektronnyj dokumentoobig dlja biznesu ta poglybljuje spivpracju z «ukraїnśkym Amazonom» Rozetka.ua. A 2 roky tomu vse vygljadalo oś tak:

Igor Smiljanśkyj, «Ukrpošta» — pro virus Petya, čat-botiv i siľśkyh lystonoš na avto

— Na balansi bulo 3,6 tys avtivok, z nyh їzdylo 2,5 tys. Bulo 100% ručne sortuvannja, stan robočyh misć — na foto. Ni, ce ne hliv, a sortuvannja gazet u 2016 roci. Prosto mišky pošarpalysja. A zošyt na foto — pryklad Artificial Intelligence, — tut zal vybuhaje smihom. — Ce ostannja rozrobka «Ukrpošty»: pryjmannja komunaľnyh plateživ. Ne majučy komp’juteriv, u lypni 2016 roku operatory viddileń pryjmaly plateži pyśmovo. Zapysavšy informaciju, zošyty z danymy vony vidpravljaly tudy, de inši pracivnyky zanosyly dani do elektronnoї systemy obliku.

Koly ukraїnśkym kompanijam zagrožuvav Petya, my znaly, ščo cej virus nas ne viźme: 80% viddileń ne maly komp’juteriv. Vidtak biľšisť spivrobitnykiv naviť ne znaly, ščo takyj virus je. Dejaki z tyh komp’juteriv, ščo buly u viddilennjah, maly ponad 20 rokiv.

Perepysujučy pokažčyky ličyľnykiv vlasnoruč, operatory «Ukrpošty» pryjmaly plateži na 25 mlrd grn ščoroku

Švydki reformy — ne taki švydki

— U mene buly globaľni plany zahoplennja svitu: ja vvažav, ščo nalagodyty kontakty z Amazon možna za misjać-pivtora, postavyty komp’jutery u viddilennjah — tež. Ale vse vyjavylosja značno skladniše. Oś, z čym my zitknulysja:

  • Nyźka kupiveľna spromožnisť — osoblyvo poza mežamy mist.
  • Nyźka ščiľnisť naselennja. U Černigivśkij oblasti — 1 tys sil, z nyh tiľky v 13 žyve ponad 2 tys meškanciv. Okrim velykyh mist, v selah prožyvajuť 30% potencijnyh spožyvačiv. Perevaga — biznesy do nyh šče ne dijšly, nedolik — do nyh ridko hto dohodyť, bo z viddalenymy selamy skladno pracjuvaty (osoblyvo, jakščo miž selamy — značni vidstani).
  • Vidsutnisť sučasnoї infrastruktury.
  • Neformaľna ekonomika. Vsi hočuť, ščoby v Ukraїni pracjuvav oficijnyj Apple Store, ale malo hto hoče vidmovljatysja vid kontrabandy.

Igor Smiljanśkyj, «Ukrpošta» — pro virus Petya, čat-botiv i siľśkyh lystonoš na avto

Vplyv, jakogo ne vdasťsja unyknuty

Za slovamy Smiljanśkogo, kompanija nyni zmušena pracjuvaty iz vrahuvannjam faktoriv, vid jakyh — napevne — ne vdasťsja pozbutysja u najblyžčomu majbutńomu:

  • Negatyvna demografična dynamika ta trudova migracija, jaka tryvaje —ce potribno vrahovuvaty buď-jakomu biznesu pid čas planuvannja, tomu ščo jdeťsja pro važlyvu skladovu ekonomičnogo rozvytku suspiľstva.
  • Zrostannja zarplat i konkurencija za pracivnykiv. «Ja ne rozumiju, čomu riveń zarplat v deržavnyh i pryvatnyh kompanijah maje vidriznjatysja», — zauvažuje CEO «Ukrpošty».
  • Pojava sučasnyh tehnologij. «Hoča ce daje okupnisť ne odrazu, ale vidigraje važlyvu roľ v dovgostrokovij perspektyvi», — perekonanyj Smiljanśkyj.
  • Mižnarodni gravci ta trendy.

Kroky do modernizaciї

— My podilyly terytoriju Ukraїny na mista i sela. Te, jak ljudy korystujuťsja poslugamy i kupujuť tovary, vidriznjajeťsja v misti ta seli. Napryklad, u selah ljudjam ne potribna dostavka tovariv protjagom godyny, ale їm važlyva cina.

Ideї dlja mist

Čytajte takož: «Ukrpošta» zaproponuvala obyraty, koly i za skiľky dostavljať vidpravlennja

Menši čergy. Smiljanśkyj rozpovidaje: pišly šljahom sproščennja. «Vsi znaly, z čym asocijujeťsja «Ukrpošta»: čergy, sovok, hamstvo. Vidštovhujučyś vid ćogo, my postavyly sobi pytannja: jak peremogty čergy? Po-perše, potribno bulo zrobyty tak, ščoby klijenty provodyly u viddilenni menše času. Čym menše vy budete stykatysja z našymy potočnymy spivrobitnykamy, poky my trenujemo їh posmihatysja — tym krašče. Dlja ćogo potribno sprostyty produktovyj rjad» — govoryť top-menedžer.

Tak z’javylasja ideja stvoryty SmartBox —  ce typ posylok, u jakyj možna poklasty naviť gyri, bo cina vid vagy biľše ne zaležatyme. Vona zaležatyme lyše vid rozmiru pakuvannja:

— Nam nevažlyvo: važyť vaša korobka 500 g čy 850 g čy 1 kg. I dlja mašyny ce tež ne važlyvo — їj važlyvyj ob’jem.  Za fiksovanu cinu klijent kupuje korobku, viddaje її operatoru i oformljuje zamovlennja v osobystomu kabineti. Dlja ćogo vam potribno vytratyty 5 sek u viddilenni, adže SmartBox ne treba zvažuvaty, ne treba mirjaty. Ce stvorjuje čergu, a vdoma ne u vsih je vagy.

Bazovi tehnologiї. Kompanija stvoryla čat-bota u Telegram, mobiľnyj dodatok, osobystyj kabinet — proryvni rišennja dlja «Ukrpošty», ale bazovi dlja buď-jakoї poštovoї kompaniї.

Jakisť dostavky. «Koly ja pryjšov, 70% posylok po Kyjevu distavalysja do svoїh otrymuvačiv ponad 2 doby: ljudy sortuvaly їh vnoči, hoča naspravdi spaly. Sogodni biľše niž 94% posylok dostavljajeťsja protjagom 24 godyn po Kyjevu», — vkazuje na zminy Smiljanśkyj. Comu spryjaly nepopuljarni miry ta «robota z mozkom», jak її nazyvaje gendyrektor poštovogo operatora: zmina personalu i vprovadžennja systemy motyvaciї.

Zminyty myslennja. «Koly ja pryjšov v kompaniju, ja namagavsja zviľnyty kiľkoh ljudej. Pracivnyky zahyščaly: «Cju ljudynu ne možna čipaty, vona taka šanovna, 20 rokiv pracjuje.» Todi my vvely vidrjadnu formu oplaty praci: otrymuješ stiľky, skiľky posylok opracjuvav. Za 3 misjaci pryhodyť ta sama delegacija: — Cju ljudynu treba zviľnyty. — Vy ž prosyly zalyšyty šanovnu ljudynu! — vidpovidaju. — Ce bulo davno!» — dilyťsja zi sceny Smiljanśkyj istorijeju z praktyky:

— Vony pryjšly, tomu ščo te, ščo ljudyna spala na zmini — ce bula moja problema raniše, a teper ce їhnja problema, adže za našoju systemoju groši dilyťsja na zagaľnu kiľkisť ljudej. Tomu pytannja «jak zminjuvaty mozok robitnykiv» — ce najvažlyviše pytannja, jake najbiľše poznačajeťsja na jakosti.

Novi viddilennja. V «Ukrpošti» zrobyly viddilennja novogo zrazka: «Z nymy do cyh pir eksperymentujemo, ščoby ljudjam bulo zručniše».

Igor Smiljanśkyj, «Ukrpošta» — pro virus Petya, čat-botiv i siľśkyh lystonoš na avto

Pracivnyky, ščo posmihajuťsja. «Z peršogo dnja ja poobicjav, ščo zmušu našyh spivrobitnykiv posmihatysja. My poky na počatku ćogo šljahu, ale majemo perši pozytyvni rezuľtaty: z −20% do + 5% za ostanni 8 mis», — zvučyť zi sceny.

Pokaznyky «pohmurosti» pracivnykiv «Ukrpošty» do vprovadžennja zmin i spravdi vražajuť. U 2016 42% spivrobitnykiv ne vitalysja z klijentamy, 44% ne proščalysja. Z počatku 2018 roku ponad 12% spivrobitnykiv počaly vitatysja i proščatysja z klijentamy, prote Smiljanśkyj perekonanyj, ščo ce ne meža doskonalosti: «Ja vvažaju, ščo peremoga bude todi, koly vitatymuťsja i proščatymuťsja 30%».

50% pracivnykiv «Ukrpošty» počaly robyty kros-prodaži. Raniše lyše 10% spivrobitnykiv proponuvalo dodatkovi poslugy

Ideї dlja sil

— Na tablyci vydno, ščo siľśkyh rajonah prožyvaje tretyna kraїny. Čerez nyźku ščiľnisť naselennja dovezennja tovariv do klijenta koštuje dorogo — hoča potencijnyh klijentiv v selah bagato. Hoč v misti j vysoka ščiľnisť, ale za cyh klijentiv boreťsja bezlič konkurentiv, a za žyteliv sil ne boreťsja nihto. U selah je tiľky my ta cerkva — tomu konkurenciї u nas nemaje. A inodi j cerkvy tež nemaje. Ale v selah žyvuť vse ti ž ljudy, jakym potribni vsi ti ž poslugy.

Igor Smiljanśkyj, «Ukrpošta» — pro virus Petya, čat-botiv i siľśkyh lystonoš na avto

Za slovamy Smiljanśkogo, počaly z nyzky obov’jazkovyh krokiv dlja siľśkyh viddileń. Komp’juteryzacija stala peršym krokom. Do kincja 2018 roku vsi viddilennja «Ukrpošty» u selah Ukraїny, v jakyh žyvuť ponad 2 tys osib, buduť komp’juteryzovani:

— Ja ne očikuvav, ščo najprostišym zavdannjam bude kupyty komp’jutery. Naspravdi, najskladniše v komp’juteryzaciї — znajty ljudej, gotovyh na nyh pracjuvaty. Inša problema — tiľky v 60% velykyh sil, de prožyvaje ponad 2 ty. osib, my znajšly hoč jakyjś internet. U dribnyh selah my poky komp’juter vstanovljuvaty ne budemo — tam strašno naviť počynaty.

«Lystonoša na avto»: «Jak i v geroja Pječkina, u našyh lystonoš buly lyše velosypedy», — zgaduje počatok reform Smiljanśkyj. I jakby htoś iz seljan zamovyv v interneti mikrohvyľovku — bulo b ne duže zručno vezty її na velosypedi, bo dovžyna diljanky, jaku treba proїhaty, inodi sjagaje 40 km. V majbutńomu poštar zmože dostavljaty liky ta produkty zi zberežennjam temperaturnogo režymu: «Ale poky dlja ćogo ne gotova infrastruktura, bo dlja ćogo mašyny majuť buty obladnani holodyľnykom. Sumky bude nedostatńo, bo vona trymaje holod tiľky 8-12 godyn. Buvaje, ščo dostavyty liky v ci terminy nemožlyvo, tomu ščo ljudyna može prosto ne buty vdoma».

Optymizuvaty budivlju na Majdani Nezaležnosti: «Odna z uspišnyh reform — peršyj poverh Golovpoštamtu u Kyjevi my zdaly v orendu partneram Rozetka čerez tender na ProZorro», — govoryť Smiljanśkyj:

— Ce prynese 70 mln grn «Ukrpošti» za 5 rokiv — značna suma dlja kompaniї, adže do 2016 roku «Ukrpošta» za rik otrymala za orendu usih svoїh prymiščeń po Ukraїni lyše 10 mln grn

— U nas 1,3 mln kv. m neruhomosti — otže, teper nam potribno vidmovytysja vid togo, ščo nam ne potribno, zadlja togo, ščo nam neobhidno. Same tomu my zbyrajemosja viddaty velyčeznu budivlju golovnogo sortuvaľnogo centru «Ukrpošty» v orendu kompanijam. Cja budivlja znahodyťsja v centri Kyjeva, zajmaje 3 ga zemli, 20 tys kv. m, poruč — vokzal. Ja vpevnenyj, ščo ne potribno absoljutno vsim mašynam pryvozyty poštu v centr Kyjeva i sortuvaty same tam. Na zarobleni košty my pobudujemo sučasnyj komp’juteryzovanyj logistyčnyj centr za mežamy Kyjeva, i, jak meni zdajeťsja, vygrajuť vid ćogo vsi.

Stvorjuvaty krašči umovy praci — nastupnyj krok reform, jakyj vprovadžuje Smiljanśkyj: «Šče odna problema — bagato ljudej pracjuje v Ukrpošti na umovah tymčasovoї zajnjatosti, tomu vony pracjujuť za nevelyki zarplatnju: 600-700 grn na misjać. I tak vidbuvajeťsja tomu, ščo roboty u seli, v jakomu žyve lyše 200 osib, nebagato. Ja rozumiju: jakščo lystonoša zahoče pracjuvaty zakordonom, znajty drugogo bude nemožlyvo. Vsja rič u tomu, ščo ljudy v selah z 2 koriv otrymujuť 6 tys grn na misjać. Okrim ćogo, seljany zarobljajuť šče na prodaži ovočiv z gorodu. Vidpovidno, zarplata, jaku vony mogly b otrymuvaty na pošti, ne bude konkurentnoju». Vidtak planujuť perejty do peresuvnyh viddileń. Ščopravda, cej optymizm iz zakryttjam viddileń v selah podiljajuť ne vsi. Lito zaveršylosja publičnym obgovorennjam za učastju Prezydenta Ukraїny, jakyj leď ne v uľtymatyvnij formi vymagav zamisť zakryttja siľśkyh viddileń ta perehodu na «peresuvni» znajty «inšyj vyhid». Ta pro ce zi sceny skazano ne bulo.

4,5 mln pensioneriv — i pensiї gotivkoju na sumu $5 mlrd ščorično

Zrobyty dostupnymy finansovi poslugy — nastupnyj krok komandy Smiljanśkogo:

— Oskiľky 37% ukraїnciv ne majuť bazovogo bankivśkogo rahunku, my hočemo takož vprovadyty finansovi poslugy. U viddalenyh selah, de žyve tretyna kraїny, bankivśki ustanovy nikoly j ne z’javljaťsja. U selah z naselennjam u 300 osib bankivśkym systemam skladno vyjty na okupnisť. Tomu jedynyj šljah rozvytku finansovyh poslug — ce poštove viddilennja, adže ce ostannij oplot cyvilizaciї, ščo zalyšajeťsja u najviddalenišyh točkah Ukraїny.

— My vstanovljujemo 5 tys terminaliv dlja oplaty bankivśkoju kartkoju u viddilennjah

Igor Smiljanśkyj, «Ukrpošta» — pro virus Petya, čat-botiv i siľśkyh lystonoš na avto

Trendy sered poštovyh kompanij svitu, na jaki orijentujuťsja v «Ukrpošti»

Smiljanśkyj progolosyv pid čas vystupu dekiľka osnovnyh trendiv, jaki majuť staty orijentyramy dlja podaľšogo rozvytku nacionaľnogo poštovogo operatora:

  • Dostavlennja protjagom godyny dlja velykyh mist.
  • Konvergencija z medycynoju: «Jakščo uveś tyždeń tvij rozumnyj braslet zauvažuje, ščo u tebe poganyj puľs — vin proponuje zamovyty sobi vitaminy z Amazon».
  • Povnyj spektr finansovyh poslug. Dejaki z poslug, jak-ot splata komunaľnyh rahunkiv, vidbudeťsja zavdjaky integraciї z developeramy. Sogodni Amazon vže pryjmaje komunaľni plateži. «Pobačyvšy naš Artificial Intelligence iz zošytamy, vony takož vyrišyly, ščo ce perspektyvna sprava — žartuje Igor. — Zabudovnyky «zlyvajuť» Amazon komunaľni rahunky. Tomu koly vy prokydajetesja vranci, virtuaľnyj asystent Alexa vas budyť i govoryť: «Vam pryjšov rahunok za elektryku na $35. Hočete oplatyty?» Vy, ne pidnimajučyś z ližka, pogodžujeteś, i systema spysuje z vašoї kartky groši».
  • Dostavlennja їži ta produktiv. Za 2-3 roky standartom stane poštomat u žytlovomu budynku z holodyľnykom — cju funkciju vže oblaštovujuť u novobudovah Nju-Jorka.

Igor Smiljanśkyj, «Ukrpošta» — pro virus Petya, čat-botiv i siľśkyh lystonoš na avto

To dobre čy pogano pracjuje «Ukrpošta»?

—Za 2 roky my pidnjalysja do 33 miscja u sviti sered svitovyh poštovyh kompanij, hoč «Ukrpošta» — ce jedyna kompanija v Jevropi, jaka ne subsydujeťsja deržavoju

Smiljanśkyj nagološuje: pošta Franciї na roznesennja gazet otrymuje 180 mln jevro ščoroku, a pošta u Slovaččyni, de žyve vśogo lyše 5 mln osib, otrymuje 10 mln jevro vid deržavy na rik. «Ta nas ce ne ljakaje: my majemo namir prodovžuvaty rozvyvatysja svoїm koštom», — zberigaje vin optymizm i dilyťsja zi sceny najblyžčymy planamy podaľšogo rozvytku:

— My hočemo pobuduvaty sučasnu logistyčnu infrastrukturu dlja avtomatyčnoї obrobky korespondenciї. Planujemo perevesty sela na peresuvni viddilennja, vidkryty finansovi rahunky. Okrim ćogo, hočemo realizuvaty mižnarodnyj tranzytnyj potencial Ukraїny. Dlja ćogo my provodymo eksportni školy, de včymo ljudej torguvaty na Amazon, eBay, Etsy. Za 2017 rik my zbiľšyly eksport z Ukraїny do SŠA na 50%, do Velykobrytaniї — na 30%.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: