Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

«Dykańka maje konkuruvaty ne z Kanevom, a z Bordo, Zaľcburgom, Provansom» — Julija Aljeksjejeva

«Диканька має конкурувати не з Каневом, а з Бордо, Зальцбургом, Провансом» — Юлія Алєксєєва

Rozmovljajučy iz zasnovnyceju «Turystyčni klastery 300+», rozumiješ: vona točno znaje, jak pidtjagnuty ukraїnśku ekonomiku zavdjaky inozemnym gostjam. «My možemo orijentuvatysja na 80-90 mln turystiv u 2040 roci», — cvojeju idejeju Julija Aljeksjejeva dilyťsja iz Na chasi
Розмовляючи із засновницею «Туристичні кластери 300+», розумієш: вона точно знає, як підтягнути українську економіку завдяки іноземним гостям. «Ми можемо орієнтуватися на 80-90 млн туристів у 2040 році», — cвоєю ідеєю Юлія Алєксєєва ділиться із Na chasi
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  — У скрутному 2014-ому році до мене звернулася бізнесвумен, яка опікується містечком Чигирин Черкаської області. Попередньо знаючи, що це — туристичний регіон, ми вирішили допомогти. Згодом ми приїхали на Чигиринщину. Почали досліджувати місцевість та спілкуватися з підприємцями й зрозуміли: вони знають про бізнеси одне одного, але не взаємодіють. Вони намагаються самостійно вижити, оскільки грошей на рекламу немає, на створення нового продукту — теж. Ситуація в країні була критичною: люди припинили подорожувати. Перше, що ми зробили — посадили місцевих бізнесменів за один стіл, чого вони не робили раніше. Ми говорили про майбутнє, потенціал, ідеї та спільні проблеми. — Ми сформували організацію Туристичний рух Чигиринщини, створили стратегію розвитку, створили бренд. Всі вчені та музейні працівники бренд схвалили — за їхніми словами, бренд відповідає історичній і культурній спадщині. Ми створили календарний план з фестивалями, внесли туди перші заходи: музичний фестиваль VIRA у травні та фестиваль Святого Миколая в грудні. Зі свого боку, усі учасники надрукували власні брошури, карту туристичних точок міста, розробили веломаршрут. Бачимо такі зміни, бо гості готелів почали їздити на екскурсії до музеїв, хоча до появи кластеру могли й не знати, що подивитися у Чигирині. Тепер гроші залишаються в регіоні від продажу сувенірів та відвідування музеїв. Раніше гості залишали по собі тільки сміття. За 4 роки регіон зріс до великих подій і внутрішніх інвестицій: почали добудовувати кімнати, відкривати додаткові послуги. Також кластеру надали фінансування на роботу фестивальних сцен — 700 тис грн. Це — хоч і невеликий, та поступ вперед для досить депресивного регіону. — Ми діємо покроково і передбачили низку заходів до запуску кластеру та для його подальшого розвитку: Виявити в регіонах активістів, визначити президента кластера. Сформувати кластер. Оформити їх як об’єднання. Розробити стратегію розвитку туризму в регіоні. Стратегію розбити на проекти. Проектам допомагаємо шукати фінансування з бюджетів, донорські та інвестиційні проекти. Для деяких маленьких проектів, які дадуть швидкий результат, знаходимо місцеве фінансування — умовні Urban500, коли люди на місцях можуть скинутися на веломаршрут або фестиваль. Навчаємо кластерних менеджерів, щоб вони могли якісно управляти продуктом на місцях, якісно працювати з експертами. Міжкластерні проекти. Наприклад, кластери 5 міст разом створять спільну карту гастрономічних фестивалів, щоб не було водночас 5 фестивалів галушок. Результат — розгублений турист. Кластери спільно можуть робити й більші проекти: разом робити дорогу до своїх населених пунктів, разом впливати на державні органи, аби вони, приміром, створили для кластера зручніші маршрути поїздів. — Одного кластера недостатньо. Ми дуже довго, майже 3 роки створювали одне рішення для Чигирина — це не дасть зміни в економіці, якщо не підійти системно і не скористатися досвідом інших країн: Німеччини, Польщі, Угорщини, Румунії, Франції. Ми заявили, що за 3 роки хочемо виростити 300 кластерів. Проте реальніший показник — 100 кластерів через 2 роки. Хочемо, щоби за 2 роки 50 кластерів отримали фінансування хоча би на 2-3 проекту. Протягом перших 3 міс ми отримали близько 100 заявок — завдяки Facebook, семінарам та комунікації з органами місцевого самоврядування. Сьогодні остаточно сформовано вже 3 осередки — Чигирин (Черкаська область), Диканька (Полтавська), Краснокутськ (Харківська). Десь є стратегія, десь ми завершуємо роботу над нею. Усі ці кластери зростатимуть у власному темпі. Село, що має один лише ставок для риболовлі, може розгойдуватися 2 роки, а відомому містечку може вистачити й кількох місяців, аби вистрілити. Сподіваємося, що наступні кластери з’являться на західній Уманщині, Дніпровщині, у Житомирі, Харкові та Каневі. Спочатку перевіримо кластери в тестовому режимі на своїх: перевіримо сервіси, доведемо їх до високої якості — а тоді масово запрошуватимемо іноземців. Тоді  й українцям комфортно, і гостям сподобається. Сьогодні турист, маючи доступне міжнародне сполучення, може вибирати: полетіти за €20 до Європи, але не поїхати за ті ж 600 грн у Диканьку. Тому ми вчимо наші кластери, що Диканька не конкурує з Каневом. Натомість, її конкуренти — Бордо, Зальцбург, Прованс. Якби українці створювали мобільний телефон — він мав би бути конкурентним відносно Apple або Samsung. Ми виходимо на глобальний ринок, тому туристичний продукт не може створюватися з розрахунком на те, що ми створимо кнопковий телефон, а якщо він український — його точно придбають. Ні, не придбають. Він просто створений. Цю точку зору ми доносимо в наших стратегіях. — Чимало пам’яток у світі засновані на порожньому місці. Як приклад — фестиваль Burning Man в пустелі Невада або вигаданий музей сучасного мистецтва Більбао в Іспанії. Їх заснували там, де не було нічого — тепер там сотні тисяч туристів. Базуючись на цих історіях, ми могли би створити подібні розваги. Наприклад, можна зробити в кукурудзяному полі лабіринт. Або ж дати людям комбайни — тоді туристи приїжджатимуть у села, щоб покататися на агромашинах. Інша ідея — для марафонів, адже зараз стало модно бігати. Марафони в Києві вже набридли — тож чому не пробігти марафон Диканькою? Обираємо мальовничу дорогу, розробляємо маршрут, розважальну програму, допомагаємо з інфраструктурою, щоби було місце для відпочинку, покажчики, старт і фініш. 500 людей приїде зі своїми уболівальниками, одні — бігають, інші — відпочивають, дивляться музеї. Це — гроші на рівному місці. Потрібні тільки комунікація, люди та ідея. А ще в нас великий запас мінеральних вод — один з найбільших в Європі. В нас також добротна медицина, хоч її й вважають слабкою. Нам просто не вистачає технологій, проте школа в українських лікарів сильна. Система розвалилася — але окремі люди залишилися, тому з цього можна знову сформувати продукт. — Плануємо розробити маркетплейс, на якому кластери зможуть продавати свої продукти. Друге завдання — оцифрувати місцевість, щоби давнє поле битви зустрічало туристів інтерактивними картами, аудіогідами, доповненою реальністю. Ці технології збільшать кількість самостійних подорожей. Окрім цього, нам потрібно створити сервіс онлайн-бронювань, щоби можна було придбати квитки в садиби і музеї невеликих міст. Також плануємо запускати ресторанні гіди, формат яких нагадуватиме український TripAdviser. — У США туризм починав розвиватися в ті часи, коли якісних доріг там ще не було. При цьому люди їздили мільйонами, адже в них був патріотичне піднесення. Тоді президент Рузвельт закликав американців подорожувати своєю країною — і люди його підтримали. Вони купували будинки на колесах та цілими сім’ями подорожували всією країною. В той момент це рух підтримали великі транспортні компанії. Лише згодом з’явилися готелі та дороги. За туристом пішли гроші. Подібна ситуація з дорогами сьогодні спостерігається в Україні — і це ментально стримує нас від подорожей. В Україні це спрацювало би, якби перші особи країни сьогодні проводили наради, наприклад, в Диканьці або Краснокутську, захоплювалися би місцевою кухнею і відпочивали не на Мальдівах — тоді люди пішли би за лідерами думок. — Хоч українська влада й вважає туризм розвагою та соціальною складовою, це — світова індустрія, яка входить до трійки найбільш прибуткових. За дослідженнями Всесвітньої Туристичної організації, у 2030 кожна 10-та особа працюватиму саме у сфері туризму. Це — дешеве створення робочих місць. Коли заводи будуть роботизовані, в туризмі люди будуть однаково потрібні. Я хочу, щоби людей до України приїжджало не менше, ніж до Франції — для мене вони приклад. За 40 років французам вдалося розгойдати свою державу до 87 млн туристів на рік. Україна має вдале розташування і величезну площу — тому ми можемо орієнтуватися на 80-90 млн туристів у 2040 році.
29.08.2018,19:07
0
arhiv spikerky
Реклама 👇 Замовити

Jak z’javyvsja peršyj klaster

— U skrutnomu 2014-omu roci do mene zvernulasja biznesvumen, jaka opikujeťsja mistečkom Čygyryn Čerkaśkoї oblasti. Poperedńo znajučy, ščo ce — turystyčnyj region, my vyrišyly dopomogty.

Zgodom my pryїhaly na Čygyrynščynu. Počaly doslidžuvaty miscevisť ta spilkuvatysja z pidpryjemcjamy j zrozumily: vony znajuť pro biznesy odne odnogo, ale ne vzajemodijuť. Vony namagajuťsja samostijno vyžyty, oskiľky grošej na reklamu nemaje, na stvorennja novogo produktu — tež. Sytuacija v kraїni bula krytyčnoju: ljudy prypynyly podorožuvaty.

Perše, ščo my zrobyly — posadyly miscevyh biznesmeniv za odyn stil, čogo vony ne robyly raniše. My govoryly pro majbutnje, potencial, ideї ta spiľni problemy.

Jak klaster počav prynosyty groši regionu

— My sformuvaly organizaciju «Turystyčnyj ruh Čygyrynščyny», stvoryly strategiju rozvytku, stvoryly brend. Vsi včeni ta muzejni pracivnyky brend shvalyly — za їhnimy slovamy, brend vidpovidaje istoryčnij i kuľturnij spadščyni.

My stvoryly kalendarnyj plan z festyvaljamy, vnesly tudy perši zahody: muzyčnyj festyvaľ VIRA u travni ta festyvaľ Svjatogo Mykolaja v grudni. Zi svogo boku, usi učasnyky nadrukuvaly vlasni brošury, kartu turystyčnyh točok mista, rozrobyly velomaršrut.

Ščoroku do Čygyrynščyny pryїždžalo 90 tys turystiv, jaki platyly lyše 3 grn za vhid do duba Zaliznjaka — miscevoї pam’jatky. Zaraz seredńostatystyčnyj turyst zalyšaje 250 grn u Čygyryni — tobto u 80 raziv biľše.

Bačymo taki zminy, bo gosti goteliv počaly їzdyty na ekskursiї do muzeїv, hoča do pojavy klasteru mogly j ne znaty, ščo podyvytysja u Čygyryni. Teper groši zalyšajuťsja v regioni vid prodažu suveniriv ta vidviduvannja muzeїv. Raniše gosti zalyšaly po sobi tiľky smittja.

Za 4 roky region zris do velykyh podij i vnutrišnih investycij: počaly dobudovuvaty kimnaty, vidkryvaty dodatkovi poslugy. Takož klasteru nadaly finansuvannja na robotu festyvaľnyh scen — 700 tys grn. Ce — hoč i nevelykyj, ta postup vpered dlja dosyť depresyvnogo regionu.

Velokarta Čygyrynščyny

Velokarta Čygyrynščyny

7 krokiv u strategiї

— My dijemo pokrokovo i peredbačyly nyzku zahodiv do zapusku klasteru ta dlja jogo podaľšogo rozvytku:

  1. Vyjavyty v regionah aktyvistiv, vyznačyty prezydenta klastera.
  2. Sformuvaty klaster. Oformyty їh jak ob’jednannja.
  3. Rozrobyty strategiju rozvytku turyzmu v regioni.
  4. Strategiju rozbyty na proekty.
  5. Proektam dopomagajemo šukaty finansuvannja z bjudžetiv, donorśki ta investycijni proekty. Dlja dejakyh maleńkyh proektiv, jaki daduť švydkyj rezuľtat, znahodymo misceve finansuvannja — umovni Urban500, koly ljudy na miscjah možuť «skynutysja» na velomaršrut abo festyvaľ.
  6. Navčajemo klasternyh menedžeriv, ščob vony mogly jakisno upravljaty produktom na miscjah, jakisno pracjuvaty z ekspertamy.
  7. Mižklasterni proekty. Napryklad, klastery 5 mist razom stvorjať spiľnu kartu gastronomičnyh festyvaliv, ščob ne bulo vodnočas 5 festyvaliv galušok. Rezuľtat — rozgublenyj turyst. Klastery spiľno možuť robyty j biľši proekty: razom robyty dorogu do svoїh naselenyh punktiv, razom vplyvaty na deržavni organy, aby vony, prymirom, stvoryly dlja klastera zručniši maršruty poїzdiv.

Jak povtoryty uspih Čygyryna i v inšyh mistah

Čytajte takož: U Kyjevi stvoryly anglomovnyj putivnyk dlja aľternatyvnogo turyzmu

— Odnogo klastera nedostatńo. My duže dovgo, majže 3 roky stvorjuvaly odne rišennja dlja Čygyryna — ce ne dasť zminy v ekonomici, jakščo ne pidijty systemno i ne skorystatysja dosvidom inšyh kraїn: Nimeččyny, Poľšči, Ugorščyny, Rumuniї, Franciї.

My zajavyly, ščo za 3 roky hočemo vyrostyty 300 klasteriv. Prote reaľnišyj pokaznyk — 100 klasteriv čerez 2 roky. Hočemo, ščoby za 2 roky 50 klasteriv otrymaly finansuvannja hoča by na 2-3 proektu.

Protjagom peršyh 3 mis my otrymaly blyźko 100 zajavok — zavdjaky Facebook, seminaram ta komunikaciї z organamy miscevogo samovrjaduvannja. Sogodni ostatočno sformovano vže 3 oseredky — Čygyryn (Čerkaśka oblasť), Dykańka (Poltavśka), Krasnokutśk (Harkivśka).

Deś je strategija, deś my zaveršujemo robotu nad neju. Usi ci klastery zrostatymuť u vlasnomu tempi. Selo, ščo maje odyn lyše stavok dlja rybolovli, može «rozgojduvatysja» 2 roky, a vidomomu mistečku može vystačyty j kiľkoh misjaciv, aby «vystrilyty». Spodivajemosja, ščo nastupni klastery z’javljaťsja na zahidnij Umanščyni, Dniprovščyni, u Žytomyri, Harkovi ta Kanevi.

Julija Aljeksjejeva

Julija Aljeksjejeva

Spočatku perevirymo klastery v testovomu režymi na «svoїh»: perevirymo servisy, dovedemo їh do vysokoї jakosti — a todi masovo zaprošuvatymemo inozemciv. Todi  j ukraїncjam komfortno, i gostjam spodobajeťsja.

Sogodni turyst, majučy dostupne mižnarodne spolučennja, može vybyraty: poletity za €20 do Jevropy, ale ne poїhaty za ti ž 600 grn u Dykańku. Tomu my včymo naši klastery, ščo Dykańka ne konkuruje z Kanevom. Natomisť, її konkurenty — Bordo, Zaľcburg, Provans.

Jakby ukraїnci stvorjuvaly mobiľnyj telefon — vin mav by buty konkurentnym vidnosno Apple abo Samsung. My vyhodymo na globaľnyj rynok, tomu turystyčnyj produkt ne može stvorjuvatysja z rozrahunkom na te, ščo my stvorymo knopkovyj telefon, a jakščo vin ukraїnśkyj — jogo točno prydbajuť. Ni, ne prydbajuť. Vin prosto stvorenyj. Cju točku zoru my donosymo v našyh strategijah.

Ukraїnśki perspektyvy ta turystyčni ideї, jaki možna vtilyty

— Čymalo pam’jatok u sviti zasnovani «na porožńomu misci». Jak pryklad — festyvaľ Burning Man v pusteli Nevada abo vygadanyj muzej sučasnogo mystectva Biľbao v Ispaniї. Їh zasnuvaly tam, de ne bulo ničogo — teper tam sotni tysjač turystiv.

Bazujučyś na cyh istorijah, my mogly by stvoryty podibni rozvagy. Napryklad, možna zrobyty v kukurudzjanomu poli labirynt. Abo ž daty ljudjam kombajny — todi turysty pryїždžatymuť u sela, ščob pokatatysja na agromašynah.

Inša ideja — dlja marafoniv, adže zaraz stalo modno bigaty. Marafony v Kyjevi vže nabrydly — tož čomu ne probigty marafon Dykańkoju? Obyrajemo maľovnyču dorogu, rozrobljajemo maršrut, rozvažaľnu programu, dopomagajemo z infrastrukturoju, ščoby bulo misce dlja vidpočynku, pokažčyky, start i finiš. 500 ljudej pryїde zi svoїmy ubolivaľnykamy, odni — bigajuť, inši — vidpočyvajuť, dyvljaťsja muzeї. Ce — groši na rivnomu misci. Potribni tiľky komunikacija, ljudy ta ideja.

A šče v nas velykyj zapas mineraľnyh vod — odyn z najbiľšyh v Jevropi. V nas takož dobrotna medycyna, hoč її j vvažajuť slabkoju. Nam prosto ne vystačaje tehnologij, prote škola v ukraїnśkyh likariv syľna. Systema rozvalylasja — ale okremi ljudy zalyšylysja, tomu z ćogo možna znovu sformuvaty produkt.

U spivvidnošenni cina-jakisť my možemo rozvyvaty wellness-, beauty- ta medyčnyj turyzm

Perspektyvy turystyčnyh klasteriv

Jaki tehnologiї potribni klasteram dlja roboty

Čytajte takož: Kyїv populjaryzuvatymuť jak majdančyk turyzmu ta kinozjomok

— Planujemo rozrobyty marketplejs, na jakomu klastery zmožuť prodavaty svoї produkty. Druge zavdannja — ocyfruvaty miscevisť, ščoby davnje pole bytvy zustričalo turystiv interaktyvnymy kartamy, audiogidamy, dopovnenoju reaľnistju. Ci tehnologiї zbiľšať kiľkisť samostijnyh podorožej. Okrim ćogo, nam potribno stvoryty servis onlajn-bronjuvań, ščoby možna bulo prydbaty kvytky v sadyby i muzeї nevelykyh mist. Takož planujemo zapuskaty restoranni gidy, format jakyh nagaduvatyme ukraїnśkyj TripAdviser.

Čomu ukraїnśkyj turyzm perebuvaje u zanepadi

— U SŠA turyzm počynav rozvyvatysja v ti časy, koly jakisnyh dorig tam šče ne bulo. Pry ćomu ljudy їzdyly miľjonamy, adže v nyh buv patriotyčne pidnesennja. Todi prezydent Ruzveľt zaklykav amerykanciv podorožuvaty svojeju kraїnoju — i ljudy jogo pidtrymaly. Vony kupuvaly budynky na kolesah ta cilymy sim’jamy podorožuvaly vsijeju kraїnoju. V toj moment ce ruh pidtrymaly velyki transportni kompaniї. Lyše zgodom z’javylysja goteli ta dorogy. Za turystom pišly groši. Podibna sytuacija z dorogamy śogodni sposterigajeťsja v Ukraїni — i ce mentaľno strymuje nas vid podorožej.

V Ukraїni ce spracjuvalo by, jakby perši osoby kraїny śogodni provodyly narady, napryklad, v Dykańci abo Krasnokutśku, zahopljuvalysja by miscevoju kuhneju i vidpočyvaly ne na Maľdivah — todi ljudy pišly by za lideramy dumok.

Ščo Ukraїni daduť turysty

— Hoč ukraїnśka vlada j vvažaje turyzm rozvagoju ta sociaľnoju skladovoju, ce — svitova industrija, jaka vhodyť do trijky najbiľš prybutkovyh. Za doslidžennjamy Vsesvitńoї Turystyčnoї organizaciї, u 2030 kožna 10-ta osoba pracjuvatymu same u sferi turyzmu. Ce — deševe stvorennja robočyh misć. Koly zavody buduť robotyzovani, v turyzmi ljudy buduť odnakovo potribni.

Naši bažannja prosti: ščob ukraїnśki regiony žyly cikavo ta zamožno; ščoby moloď ne їhala z Ukraїny; ščoby zberigalasja istoryčna ta kuľturna spadščyna. My usi pragnemo, ščoby stvorjuvalysja miľjony robočyh misć; ščoby fermerśki gospodarstva prodavaly produkciju za krašču cinu — ta ščob ukraїnci znaly i pyšalysja svojeju kraїnoju

Ja hoču, ščoby ljudej do Ukraїny pryїždžalo ne menše, niž do Franciї — dlja mene vony pryklad. Za 40 rokiv francuzam vdalosja «rozgojdaty» svoju deržavu do 87 mln turystiv na rik. Ukraїna maje vdale roztašuvannja i velyčeznu plošču — tomu my možemo orijentuvatysja na 80-90 mln turystiv u 2040 roci.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: