fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Jak pracjuje media-ketčinğ i ščo robyty iz jakistju žurnalistyky

Як працює медіа-кетчінґ і що робити із якістю журналістики

V Ukraїni vse šče naličujeťsja blyźko 700 deržavnyh vydań, ponad 100 telekanaliv ta 5 tys «žyvyh» ZMI. Spivzasnovnycja Deadline.com.ua Oleksandra Steľmahova pojasnyla, jak zminjujeťsja rynok media v Ukraїni ta ščo očikuvaty cij sferi u 2018-2019 rokah
В Україні все ще налічується близько 700 державних видань, понад 100 телеканалів та 5 тис «живих» ЗМІ. Співзасновниця Deadline.com.ua Олександра Стельмахова пояснила, як змінюється ринок медіа в Україні та що очікувати цій сфері у 2018-2019 роках
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  В Україні триває серйозна конкурентна боротьба між медіа. Це відбувається як на газетно-журнальному ринку, телебаченні, радіо, так і в середовищі онлайн-видань. Останні мусять постійно боротися за читача на всіх можливих рівнях. На процес створення чи просування брендів у медіа слід завжди дивитись через призму конкуренції, розмір ринку, гравці, доступний інструментарій. Якщо пригадати ринок медіа в Україні 30 років тому, то з формату телефонних інтерв’ю кореспонденти перейшли до використання Facebook. Спостерігати за висловлюваннями лідерів, а потім робити з цього новину — для більшості означає писати цікаві репортажі. Але експерти Research & Branding Group зясували, що довіряють суспільно політичної інформації в Facebook 15%, а зовсім не довіряють 30% користувачів найпопулярнішої соцмережі в Україні. Якщо намагатися виділити загальний тренд, я би сказала що в медіа нескінченна кількість коротких хайпів замість поступово наростаючих трендів. Ледь виживають в Україні регіональні видання. На обласному та районному рівнях практично немає конкуренції. Частина суспільства користується інтернет-джерелами, а це зменшує ринок читачів друкованих видань. Як результат, нові видавці не мають стимулу виходити на ринок, адже читацька аудиторія надто мала. Чому? Причин декілька: Немає компетенції як робити медіа Немає достатньої нішевої аудиторії по темі Одна й та ж людина читає одночасно 5–10 видань За данними НСЖУ, низька купівельна спроможність аудиторії споживачів поки не дозволяє локальним ЗМІ бути повністю незалежними від влади або місцевого бізнесу. А для друкованих ЗМІ великим навантаженням на редакцію є поліграфічні послуги, вартість паперу та вартість поширення. Країна Кількість ЗМІ* (друковані та онлайн) Населення, тис Кількість ЗМІ на тис населення Франція Газети друковані та електронні — 480. Журнали—  280 67 000 0, 01 США 20 тис періодичних видань, із них 1,3 тис — друкованих ЗМІ, 7,3 тис журналів 326 000 0, 06 Німеччина 349 газет, 1590 журналів 83 000 0, 02 Італія 800 журналів, 80 газет 60 000 0, 014 Швейцарія 300 газет та журналів 8 000 0, 037 Україна Газети друковані та електронні (в т.ч. інформаційні агенції) — не менше 6 тис 42 000 0, 14 * Приблизні дані трендів За даними Statista, ринок друкованих ЗМІ в США з 1970 по 2016 скоротився з 1750 редакцій до 1300 (тобто на 25%) та продовжує падіння приблизно на 8% у рік. Але з 2004 року по теперішній час кількість журналів зберігається приблизно на однаковому рівні. Часи цифрової журналістики вже настали в Україні.  Все більше стираються межі між класичними журналістами та іншими представниками суспільства, котрі поширюють інформацію. У справі Youth Initiative for Human Rights v. Serbia (2013) Європейський суд з прав людини зазначив дуже важливу річ: неурядові організації, які залучені до вирішення суспільно важливих питань, виконують роль сторожового пса суспільства — і тому їхня діяльність є такою ж важливою, як і діяльність преси. Це твердження поширюється й на блогерів. Суд пішов ще далі і у справі Gillberg v. Sweden (2012), що було також повторено у Конвенції Ради Європи з доступу до офіційних документів. Він буквально зазначив наступне: У світі інтернету відмінності між журналістами та іншими членами суспільства швидко зникають. Не може існувати справжньої демократії без прозорості, яку громадяни можуть не лише використовувати, але й сприяти їй. Журналістська освіта в Україні перебуває у хронічно поганому стані, про що свідчать результати першого дослідження Стан журналістської освіти на факультетах журналістики в Україні, яке ГО Детектор медіа провела у 2016 році, — коментує координаторка медіа проектів ГО Детектор медіа, старша викладачка Могилянської Школи Журналістики Олена Демченко. Згідно дослідження, загальні тенденції стану журналістської освіти в Україні такі: Високий рівень незадоволення якістю української журналістської університетської освіти з боку переважної більшості випускників вишів. У багатьох вишах присутня бюрократія, тиск на студентів, формалізовані стосунки по вертикалі, які негативно впливають на навчальний процес. У переважній більшості університетів спостерігається невідповідність університетської освіти з журналістики Болонській системі, збереження пост-радянських методів навчання. Низький рівень значної кількості викладацького складу, великий відсоток дисциплін ні про що у низці вишів. Філологічний напрямок освіти замість журналістської. Погана технічна база. Брак співпраці між кафедрами в межах як України, так і інших країн. Студенти більшості вишів вже з 2–3 року ідуть працювати, бо не отримують відповідних практичних навичок у стінах університету. Теорія ігор й так званий медіа-кетчинґ все ширше проникають в практику економічних рішень і досліджень, в т.ч. — завдяки Deadline. За півроку існування проекту експертами надано понад 1,2 тис коментарів у ЗМІ. Середній час для надання короткого коментаря чи репортажу становить 2–3 дні. Це можна розглядати як тренд, що допомагає підвищити ефективність планових і управлінських рішень. Медіаменеджерам слід памятати, що читач психологічно втомлюється від скандалів та інтриг в новинах в будь-яких проявах та рухається до того, щоб усамітнитися з тим контентом, який йому потрібен. При цьому читач став уважнішим. Найефективніші канали комунікацій — це ті, які не використовує конкурент, але аудиторія яких найбільше відповідає суті повідомлень для товарів чи послуг.
Реклама 👇 Замовити

V Ukraїni tryvaje serjozna konkurentna boroťba miž media. Ce vidbuvajeťsja jak na gazetno-žurnaľnomu rynku, telebačenni, radio, tak i v seredovyšči onlajn-vydań. Ostanni musjať postijno borotysja za čytača na vsih možlyvyh rivnjah.

Ščo zminyloś u media Ukraїny za 30 rokiv

Na proces stvorennja čy prosuvannja brendiv u media slid zavždy dyvytyś čerez pryzmu konkurenciї, rozmir rynku, gravci, dostupnyj instrumentarij. Jakščo prygadaty rynok media v Ukraїni 30 rokiv tomu, to z formatu telefonnyh interv’ju korespondenty perejšly do vykorystannja Facebook. Sposterigaty za vyslovljuvannjamy lideriv, a potim robyty z ćogo novynu — dlja biľšosti označaje pysaty cikavi reportaži. Ale eksperty Research & Branding Group z’jasuvaly, ščo dovirjajuť suspiľno polityčnoї informaciї v Facebook 15%, a zovsim ne dovirjajuť 30% korystuvačiv najpopuljarnišoї socmereži v Ukraїni. Jakščo namagatysja vydilyty zagaľnyj trend, ja by skazala ščo v media neskinčenna kiľkisť korotkyh «hajpiv» zamisť postupovo narostajučyh trendiv.

Leď vyžyvajuť v Ukraїni regionaľni vydannja. Na oblasnomu ta rajonnomu rivnjah praktyčno nemaje konkurenciї. Častyna suspiľstva korystujeťsja internet-džerelamy, a ce zmenšuje rynok čytačiv drukovanyh vydań. Jak rezuľtat, novi vydavci ne majuť stymulu vyhodyty na rynok, adže čytaćka audytorija nadto mala. Čomu? Pryčyn dekiľka:

  • Nemaje kompetenciї jak robyty media
  • Nemaje dostatńoї «niševoї» audytoriї po temi
  • Odna j ta ž ljudyna čytaje odnočasno 5–10 vydań

Za dannymy NSŽU, nyźka kupiveľna spromožnisť audytoriї spožyvačiv poky ne dozvoljaje lokaľnym ZMI buty povnistju nezaležnymy vid vlady abo miscevogo biznesu. A dlja drukovanyh ZMI velykym navantažennjam na redakciju je poligrafični poslugy, vartisť paperu ta vartisť pošyrennja.

KraїnaKiľkisť ZMI* (drukovani ta onlajn)Naselennja, tysKiľkisť ZMI na tys naselennja
FrancijaGazety drukovani ta elektronni — 480. Žurnaly—  28067 0000, 01
SŠA20 tys periodyčnyh vydań, iz nyh 1,3 tys — drukovanyh ZMI, 7,3 tys žurnaliv326 0000, 06
Nimeččyna349 gazet, 1590 žurnaliv83 0000, 02
Italija800 žurnaliv, 80 gazet60 0000, 014
Švejcarija300 gazet ta žurnaliv8 0000, 037
UkraїnaGazety drukovani ta elektronni (v t.č. informacijni agenciї) — ne menše 6 tys42 0000, 14

* Pryblyzni dani trendiv

Za danymy Statista, rynok drukovanyh ZMI v SŠA z 1970 po 2016 skorotyvsja z 1750 redakcij do 1300 (tobto na 25%) ta prodovžuje padinnja pryblyzno na 8% u rik. Ale z 2004 roku po teperišnij čas kiľkisť žurnaliv zberigajeťsja pryblyzno na odnakovomu rivni.

Jak pracjuje media-ketčyng

Kiľkisť ZMI v Ukraїni perevyščuje pokaznyk SŠA vdviči, Franciї — vdesjatero

Formuvannja novogo rynku

Časy cyfrovoї žurnalistyky vže nastaly v Ukraїni.  Vse biľše styrajuťsja meži miž klasyčnymy žurnalistamy ta inšymy predstavnykamy suspiľstva, kotri pošyrjujuť informaciju.

U spravi Youth Initiative for Human Rights v. Serbia (2013) Jevropejśkyj sud z prav ljudyny zaznačyv duže važlyvu rič: neurjadovi organizaciї, jaki zalučeni do vyrišennja suspiľno važlyvyh pytań, vykonujuť roľ «storožovogo psa suspiľstva» — i tomu їhnja dijaľnisť je takoju ž važlyvoju, jak i dijaľnisť presy. Ce tverdžennja pošyrjujeťsja j na blogeriv. Sud pišov šče dali i u spravi Gillberg v. Sweden (2012), ščo bulo takož povtoreno u Konvenciї Rady Jevropy z dostupu do oficijnyh dokumentiv. Vin bukvaľno zaznačyv nastupne: «U sviti internetu vidminnosti miž žurnalistamy ta inšymy členamy suspiľstva švydko znykajuť. Ne može isnuvaty spravžńoї demokratiї bez prozorosti, jaku gromadjany možuť ne lyše vykorystovuvaty, ale j spryjaty їj».

Ščo ž do žurnalistśkoї osvity v Ukraїni, to je populjarna dumka, ščo fakuľtety žurnalistyky ne možuť daty śogodni tyh znań i navyčok, jaki potribni dlja roboty u «poli»

«Žurnalistśka osvita v Ukraїni perebuvaje u hronično poganomu stani, pro ščo svidčať rezuľtaty peršogo doslidžennja «Stan žurnalistśkoї osvity na fakuľtetah žurnalistyky v Ukraїni», jake GO «Detektor media» provela u 2016 roci», — komentuje koordynatorka media proektiv GO «Detektor media», starša vykladačka Mogyljanśkoї Školy Žurnalistyky Olena Demčenko.

Zgidno doslidžennja, zagaľni tendenciї stanu žurnalistśkoї osvity v Ukraїni taki:

  • Vysokyj riveń nezadovolennja jakistju ukraїnśkoї žurnalistśkoї universytetśkoї osvity z boku perevažnoї biľšosti vypusknykiv vyšiv.
  • U bagaťoh vyšah prysutnja bjurokratija, tysk na studentiv, formalizovani stosunky po vertykali, jaki negatyvno vplyvajuť na navčaľnyj proces.
  • U perevažnij biľšosti universytetiv sposterigajeťsja nevidpovidnisť universytetśkoї osvity z žurnalistyky Bolonśkij systemi, zberežennja post-radjanśkyh metodiv navčannja.
  • Nyźkyj riveń značnoї kiľkosti vykladaćkogo skladu, velykyj vidsotok dyscyplin «ni pro ščo» u nyzci vyšiv.
  • Filologičnyj naprjamok osvity zamisť žurnalistśkoї.
  • Pogana tehnična baza.
  • Brak spivpraci miž kafedramy v mežah jak Ukraїny, tak i inšyh kraїn.
  • Studenty biľšosti vyšiv vže z 2–3 roku iduť pracjuvaty, bo ne otrymujuť vidpovidnyh praktyčnyh navyčok u stinah universytetu.

Intelekt jak biznes

Teorija igor j tak zvanyj «media-ketčynğ» vse šyrše pronykajuť v praktyku ekonomičnyh rišeń i doslidžeń, v t.č. — zavdjaky Deadline. Za pivroku isnuvannja proektu ekspertamy nadano ponad 1,2 tys komentariv u ZMI. Serednij čas dlja nadannja korotkogo komentarja čy reportažu stanovyť 2–3 dni. Ce možna rozgljadaty jak trend, ščo dopomagaje pidvyščyty efektyvnisť planovyh i upravlinśkyh rišeń. Mediamenedžeram slid pam’jataty, ščo čytač psyhologično vtomljujeťsja vid skandaliv ta intryg v novynah v buď-jakyh projavah ta ruhajeťsja do togo, ščob usamitnytysja z tym kontentom, jakyj jomu potriben. Pry ćomu čytač stav uvažnišym. Najefektyvniši kanaly komunikacij — ce ti, jaki ne vykorystovuje konkurent, ale audytorija jakyh najbiľše vidpovidaje suti povidomleń dlja tovariv čy poslug.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: