fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

«Ja ce moblju»: 5 znakovyh ukraїnśkyh onlajn-flešmobiv

«Я це моблю»: 5 знакових українських онлайн-флешмобів
Flešmoby oflajn — ce vydovyščno ta inkoly naviť trohy ljačno (a šče ce — pryvid dlja televizijnykiv otrymaty cikavyj sjužet dlja svogo efiru čy YouTube-kanalu). A ot flešmoby onlajn — ce zavždy pro suspiľnyj rezonans ta jogo naslidky. Zibraly dlja vas 5 flešmobiv, jaki ob'jednuvaly ukraїnśku spiľnotu protjagom mynulyh rokiv
Флешмоби офлайн — це видовищно та інколи навіть трохи лячно (а ще це — привід для телевізійників отримати цікавий сюжет для свого ефіру чи YouTube-каналу). А от флешмоби онлайн — це завжди про суспільний резонанс та його наслідки. Зібрали для вас 5 флешмобів, які об'єднували українську спільноту протягом минулих років
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Закон 404. Чому:. За часів президента Віктора Януковича тодішній уряд України зробив спробу урегулювати інтернет та запровадити відключення сайтів, а також дозволити блокування певних інтернет-ресурсів виключно за постановою судді навіть без розгляду подання сторін — і ще вилучати техніку та сервери. Опоненти тодішнього керівництва держави зауважували, що в такий спосіб Янукович готується до інформаційної зачистки інтернет-простору проти незгодних перед виборами, котрі мали відбутися 2015 року. В раі ухвалення законопроект, названий активістами та представниками провайдерів, блогерів та інтернет-бізнесу законом 404, відкривав широкі можливості для юридичного тиску на інтернет-комерцію, медіакомпанії, онлайн-ЗМІ та просто усіх, хто не схвалював політику тодішнього керівництва України. Що було далі:. В інтернеті зявилася низка сайтів, на яких розпочався збір підписів під петицією, поширювалися методичні рекомендації на випадок, якщо до вашої компанії прийшли маски-шоу, а також організовували людей на акції протесту. Facebook тоді ще не набрав обертів в Україні, тож здебільшого про закон 404 писали у блогах, на сайтах чи тематичних форумах. Читатйте також: У Нью-Йорку показали український VR-проект про Революцію Гідності. Які результати:. До представників блогосфери та медіа долучилися представники Інтернет Асоціації України, інтернет-бізнесу та електронної комерції. Після публічних звернень та підвищеної уваги та погроз акціями протесту законопроект відкликали. Спроби цензури повторилися у січні 2014 року під час прийняття так званих законів 16 січня — щоправда в цьому випадку прийняття законопроекту призвело не лише до повторного флешмобу проти цензури та корупції (#ЯнуковичПідарешт), але й до загострення вуличних протестів та взагалі падіння режиму Януковича у лютому 2014-го. #ЯНеБоюсьСказати. Чому:. Флешмоб розпочався як українська відповідь на ініціативу #MeeToo — розповіді жінок про прояви сексуального насильства до них з боку колег, керівництва чи знайомих (як чоловіків, так і жінок). Щоправда, в Україні він мав свою специфіку, бо доволі швидко позбувся ґендерного забарвлення, і до нього із історіями про прояви харасменту долучилися й чоловіки. Учасники та учасниці розповідали про пережиті ситуації із власного життя — доволі часто не називаючи імен, однак були й ті, хто прямо чи опосередковано вказував на доволі відомих особистостей в літературних, мистецьких чи бізнесових колах України. Читатйте також: Міносвіти прибере дискримінацію з підручників. Що було далі:. Загострення флешмоб пережив в момент, коли декілька видавців, один письменник та дехто із середовища інтернет-бізнесу почали висміювати флешмоб чи залишати сексистські пости та коментарі. Відтак частково ініціатива перетворилася на полювання на відьом — хоча й ті випадки, які засвідчили нерозуміння суті флешмобу, показали, що насправді проблема чоловічого насильства та сексизму не є надуманою і не притаманна лише феміністкам (як намагалися довести автори подібних постів у Facebook). Які результати:. Флешмоб був настільки популярним, що окремі публікації набирали сотні перепостів, одне із українських видавництв оголосило про вихід книжки за матеріалами цього флешмобу, а мешканці РФ навіть спробували скопіювати цей флешмоб за допомогою теґу #Янебоюсьсказать (хоча популярним він так і не став). Низка компаній заявили про неприпустимість харасменту і про внесення відповідних змін у свою роботу. Були й публічні заяви про розірвання співпраці чи ділових взаємин із тими, хто показав себе як сексисти. Здебільшого згодом усі все забули, і спокійно працюють далі навіть з письменником, який написав про флешмоб ґлузливого вірша із двознаним підтекстом. Проблема була піднята, але висновків здебільшого ніхто не зробив. Сексистська реклама і досі активно використовується маркетологами та SMM-никами українських компаній. Фестиваль паніки та істерики. Чому:. 2014 рік видався вкрай складним для українського суспільства. Падіння політичного проросійського режиму супроводжувалося численними людськими жертвами у столиці України. Надалі виникла військова агресія РФ у Криму та на Сході України, економіка пережила стрімке падіння, а курс національної валюти впав втричі. На тлі цих подій панічні настрої про пора звалювати набули в соцмережах якогось космічного масштабу. Порятунком насправді стала іронія. Фестиваль розпочався, коли в стрічці Facebook-постів взимку 2015 року зявилася ініціатива Тетяна Яїцької. Вона вирішила, що паніки не варто боятися, а слід її очолити — і створила пост-ініціативу з пропозицією подібного фестивалю. Читатйте також: Політика даних — хто і як користується нашою інформацією під час виборів. Що було далі:. В коментарях до оригінальної публікації почали пропонувати фотожаби та абсурдні ідеї, міксуючи заголовки реальних та вигаданих новин, іронізуючи над російською пропагандою та зубожінням із тез деяких політиків, а також над просіданням курсу національної валюти та антикризовими рецептами. Незабаром флешмоб охопив вже декілька тисяч учасників. Як підсумок, відбулися навіть офлайн-зустріч і деякі антикризові починання від інді-брендів з України. Які результати:. Флешмоб показав, що скільки би телебачення чи пропаганда / контропропаганда не розповідали про те, наскільки все погано в Україні через зміну влади чи певні криові процеси, реальність завжди відрізняється від картинок в телевізорі чи на окремих сайтах. Також ініціативи на підтримку українських компаній, брендів та стартапів від того часу почали активніше популяризовувати саме завдяки соцмережам та проведенням мітапів і міні-фестивалів. #СлаваУкраїні vs. FIFA. Чому:. Попри критику та зауваження щодо проведення Чемпіонату світу з футболу в РФ, чемпіонат 2018 року там відбувся. Однак FIFA оштрафувало не російських вболівальників через показ прапору РФ із Кримом, а 2 футболістів збірної Хорватії, бо вони присвятили свою перемогу над збірною РФ Україні і завершили ролик словами Слава Україні. Домагой Віда Та Огнен Вукоєвич обидва свого часу грали за київське Динамо. Санкції FIFA проти футболістів та подвійні стандарти, а також те, що функціонери від футболу потрактували національне українське вітання як націоналістичне, викликали обурення не лише у звичайних громадян, але й навіть у перших осіб держави та представників влади. Читатйте також: NCW, Епізод 8: Шоу з жартами 18+, українці та FIFA, безвіз за 7 євро і міста без реклами. Що було далі:. Українські користувачі почали заходити на сторінку міжнародної футбольної федерації та почали ставити одиницю в якості оцінки, супроводжуючи її коментарями англійською та українською мовами, а також гаслами Слава Україні, Glory to Ukraine, Слава Хорватії та аналогічними. Кількість одиниць менше ніж на добу сягнула десятків тисяч. Які результати:. Рейтинг сторінки FIFA обвалився, SMM-ники закрили можливість виставлення оцінок та відключили показ рейтингу — а сотні користувачів з України отримали бан на деякий час чи відключення можливості виставляти оцінки брендам. Навряд чи це якось вплинуло на позицію FIFA, проте в черговий раз продемонструвало подвійні стандарти у сучасному великому спорті та зайвий раз підтвердило, що ефект Стрейзанд все ще діє. Згодом на ті ж граблі наступили SMM-ники UA:Перший, коли почали блокувати користувачів, що виступали із критикою керівництва суспільного мовника. Схоже, урок FIFA доведеться вивчити ще не раз. Молитва за громадський транспорт, чистий код та інші важливі речі. Чому:. Із 14 липня 2018 року у Києві вдвічі подорожчав проїзд у громадському транспорті. Відповіддю на обурення став іронічний онлайн-захід Молитва за зниження цін. Захід доволі щвидко зібрав понад 7 тис зацікавлених коментаторів та учасників. Читатйте також: Запустили флешмоб, який закликає відмовитися від соцмереж. Що далі:. Окрім цього флешмобу, почали зявлятися й наслідувачі. Деякі семінари чи мітапи почали називати Молитва за чистий код, Молитва за дизайн, Молитва за вуличні простори тощо. Щоправда, аналогічного розголосу жоден із них не набув. У всіх цих випадках спрацював головний триґер — іронічне ставлення міленіалів та покоління Z / Y до інститутів традиційної церкви з її ритуалами і очікувань божественного втручання влади чи вищих сил у вирішення нагальних суспільних питань, які притаманні представникам старшого покоління. Які результати:. Пост-іронія — рятівне коло у тих випадках, коли ви не можете вплинути на ситуацію. Схоже, цей урок українці вивчили ще із зими 2014-го, коли у відповідь на заборону використовувати будівельні каски виходили на громадські протести у кастрюлях на голові. Онлайн-флешмоби продовжують цю традицію і тепер. Крім того, криза патерналізму в Україні демонструється ще й за рахунок подібних флешмобів: не маючи особливих сподівань на інститути влади, можна сподіватися на Бога, Силу із Зоряних Воєн, джедаїв чи просто іронізувати над ситуацією. Є й ті, хто вважає подібні флешмоби проявом кліктивізму (коли користувач робить 1 клік, не встаючи з дивану, і цим думає, що висловив своє ставлення) — тобто насправді не конструктивним, а деструктивним використанням можливостей соцмереж.
15.08.2018,15:30
1
Unsplash

«Zakon 404»

«Ja ce moblju»: 5 znakovyh ukraїnśkyh onlajn-flešmobiv

Čomu:

Za časiv prezydenta Viktora Janukovyča todišnij urjad Ukraїny zrobyv sprobu ureguljuvaty internet ta zaprovadyty vidključennja sajtiv, a takož dozvolyty blokuvannja pevnyh internet-resursiv vyključno za postanovoju suddi naviť bez rozgljadu podannja storin — i šče vylučaty tehniku ta servery. Oponenty todišńogo kerivnyctva deržavy zauvažuvaly, ščo v takyj sposib Janukovyč gotujeťsja do informacijnoї «začystky» internet-prostoru proty nezgodnyh pered vyboramy, kotri maly vidbutysja 2015 roku. V rai uhvalennja zakonoproekt, nazvanyj aktyvistamy ta predstavnykamy provajderiv, blogeriv ta internet-biznesu «zakonom 404», vidkryvav šyroki možlyvosti dlja jurydyčnogo tysku na internet-komerciju, mediakompaniї, onlajn-ZMI ta prosto usih, hto ne shvaljuvav polityku todišńogo kerivnyctva Ukraїny.

Ščo bulo dali:

V interneti z’javylasja nyzka sajtiv, na jakyh rozpočavsja zbir pidpysiv pid petycijeju, pošyrjuvalysja metodyčni rekomendaciї na vypadok, jakščo do vašoї kompaniї pryjšly «masky-šou», a takož organizovuvaly ljudej na akciї protestu. Facebook todi šče ne nabrav obertiv v Ukraїni, tož zdebiľšogo pro «zakon 404» pysaly u blogah, na sajtah čy tematyčnyh forumah.

Čytajte takož: U Nju-Jorku pokazaly ukraїnśkyj VR-proekt pro Revoljuciju Gidnosti

Jaki rezuľtaty:

Do predstavnykiv blogosfery ta media dolučylysja predstavnyky Internet Asociaciї Ukraїny, internet-biznesu ta elektronnoї komerciї. Pislja publičnyh zverneń ta pidvyščenoї uvagy ta pogroz akcijamy protestu zakonoproekt vidklykaly. Sproby cenzury povtorylysja u sični 2014 roku pid čas pryjnjattja tak zvanyh «zakoniv 16 sičnja» — ščopravda v ćomu vypadku pryjnjattja zakonoproektu pryzvelo ne lyše do povtornogo flešmobu proty cenzury ta korupciї (#JanukovyčPidarešt), ale j do zagostrennja vulyčnyh protestiv ta vzagali padinnja režymu Janukovyča u ljutomu 2014-go.

#JaNeBojuśSkazaty

«Ja ce moblju»: 5 znakovyh ukraїnśkyh onlajn-flešmobiv

Čomu:

Flešmob rozpočavsja jak ukraїnśka vidpoviď na iniciatyvu #MeeToo — rozpovidi žinok pro projavy seksuaľnogo nasyľstva do nyh z boku koleg, kerivnyctva čy znajomyh (jak čolovikiv, tak i žinok). Ščopravda, v Ukraїni vin mav svoju specyfiku, bo dovoli švydko pozbuvsja ğendernogo zabarvlennja, i do ńogo iz istorijamy pro projavy harasmentu dolučylysja j čoloviky. Učasnyky ta učasnyci rozpovidaly pro perežyti sytuaciї iz vlasnogo žyttja — dovoli často ne nazyvajučy imen, odnak buly j ti, hto prjamo čy oposeredkovano vkazuvav na dovoli vidomyh osobystostej v literaturnyh, mystećkyh čy biznesovyh kolah Ukraїny.

Čytajte takož: Minosvity prybere dyskryminaciju z pidručnykiv

Ščo bulo dali:

Zagostrennja flešmob perežyv v moment, koly dekiľka vydavciv, odyn pyśmennyk ta dehto iz seredovyšča internet-biznesu počaly vysmijuvaty flešmob čy zalyšaty seksystśki posty ta komentari. Vidtak častkovo iniciatyva peretvorylasja na «poljuvannja na viďom» — hoča j ti vypadky, jaki zasvidčyly nerozuminnja suti flešmobu, pokazaly, ščo naspravdi problema čolovičogo nasyľstva ta seksyzmu ne je nadumanoju i ne prytamanna «lyše feministkam» (jak namagalysja dovesty avtory podibnyh postiv u Facebook).

Jaki rezuľtaty:

Flešmob buv nastiľky populjarnym, ščo okremi publikaciї nabyraly sotni perepostiv, odne iz ukraїnśkyh vydavnyctv ogolosylo pro vyhid knyžky za materialamy ćogo flešmobu, a meškanci RF naviť sprobuvaly skopijuvaty cej flešmob za dopomogoju teğu #Janebojuśskazať (hoča populjarnym vin tak i ne stav). Nyzka kompanij zajavyly pro neprypustymisť harasmentu i pro vnesennja vidpovidnyh zmin u svoju robotu. Buly j publični zajavy pro rozirvannja spivpraci čy dilovyh vzajemyn iz tymy, hto pokazav sebe jak seksysty. Zdebiľšogo zgodom usi vse zabuly, i spokijno pracjujuť dali naviť z pyśmennykom, jakyj napysav pro flešmob ğluzlyvogo virša iz dvoznanym pidtekstom. Problema bula pidnjata, ale vysnovkiv zdebiľšogo nihto ne zrobyv. Seksystśka reklama i dosi aktyvno vykorystovujeťsja marketologamy ta SMM-nykamy ukraїnśkyh kompanij.

Festyvaľ paniky ta isteryky

«Ja ce moblju»: 5 znakovyh ukraїnśkyh onlajn-flešmobiv

Čomu:

2014 rik vydavsja vkraj skladnym dlja ukraїnśkogo suspiľstva. Padinnja polityčnogo prorosijśkogo režymu suprovodžuvalosja čyslennymy ljudśkymy žertvamy u stolyci Ukraїny. Nadali vynykla vijśkova agresija RF u Krymu ta na Shodi Ukraїny, ekonomika perežyla strimke padinnja, a kurs nacionaľnoї valjuty vpav vtryči. Na tli cyh podij panični nastroї pro «pora zvaljuvaty» nabuly v socmerežah jakogoś kosmičnogo masštabu. Porjatunkom naspravdi stala ironija. «Festyvaľ» rozpočavsja, koly v stričci Facebook-postiv vzymku 2015 roku z’javylasja iniciatyva Tetjana Jaїćkoї. Vona vyrišyla, ščo paniky ne varto bojatysja, a slid її očolyty — i stvoryla post-iniciatyvu z propozycijeju podibnogo «festyvalju».

Čytajte takož: Polityka danyh — hto i jak korystujeťsja našoju informacijeju pid čas vyboriv

Ščo bulo dali:

V komentarjah do oryginaľnoї publikaciї počaly proponuvaty fotožaby ta absurdni ideї, miksujučy zagolovky reaľnyh ta vygadanyh novyn, ironizujučy nad rosijśkoju propagandoju ta «zubožinnjam» iz tez dejakyh politykiv, a takož nad prosidannjam kursu nacionaľnoї valjuty ta «antykryzovymy» receptamy. Nezabarom flešmob ohopyv vže dekiľka tysjač učasnykiv. Jak pidsumok, vidbulysja naviť oflajn-zustrič i dejaki «antykryzovi» počynannja vid indi-brendiv z Ukraїny.

Jaki rezuľtaty:

Flešmob pokazav, ščo skiľky by telebačennja čy propaganda / kontropropaganda ne rozpovidaly pro te, naskiľky vse pogano v Ukraїni čerez zminu vlady čy pevni kryovi procesy, reaľnisť zavždy vidriznjajeťsja vid «kartynok» v televizori čy na okremyh sajtah. Takož iniciatyvy na pidtrymku ukraїnśkyh kompanij, brendiv ta startapiv vid togo času počaly aktyvniše populjaryzovuvaty same zavdjaky socmerežam ta provedennjam mitapiv i mini-festyvaliv.

#SlavaUkraїni vs. FIFA

«Ja ce moblju»: 5 znakovyh ukraїnśkyh onlajn-flešmobiv

Čomu:

Popry krytyku ta zauvažennja ščodo provedennja Čempionatu svitu z futbolu v RF, čempionat 2018 roku tam vidbuvsja. Odnak FIFA oštrafuvalo ne rosijśkyh vbolivaľnykiv čerez pokaz praporu RF iz Krymom, a 2 futbolistiv zbirnoї Horvatiї, bo vony prysvjatyly svoju peremogu nad zbirnoju RF Ukraїni i zaveršyly rolyk slovamy «Slava Ukraїni». Domagoj Vida Ta Ognen Vukojevyč obydva svogo času graly za kyїvśke «Dynamo». Sankciї FIFA proty futbolistiv ta podvijni standarty, a takož te, ščo funkcionery vid futbolu potraktuvaly nacionaľne ukraїnśke vitannja jak «nacionalistyčne», vyklykaly oburennja ne lyše u zvyčajnyh gromadjan, ale j naviť u peršyh osib deržavy ta predstavnykiv vlady.

Čytajte takož: NCW, Epizod 8: Šou z žartamy 18+, ukraїnci ta FIFA, bezviz za 7 jevro i mista bez reklamy

Ščo bulo dali:

Ukraїnśki korystuvači počaly zahodyty na storinku mižnarodnoї futboľnoї federaciї ta počaly stavyty «odynycju» v jakosti ocinky, suprovodžujučy її komentarjamy anglijśkoju ta ukraїnśkoju movamy, a takož gaslamy «Slava Ukraїni», «Glory to Ukraine», «Slava Horvatiї» ta analogičnymy. Kiľkisť «odynyć» menše niž na dobu sjagnula desjatkiv tysjač.

Jaki rezuľtaty:

Rejtyng storinky FIFA obvalyvsja, SMM-nyky zakryly možlyvisť vystavlennja ocinok ta vidključyly pokaz rejtyngu — a sotni korystuvačiv z Ukraїny otrymaly ban na dejakyj čas čy vidključennja možlyvosti vystavljaty ocinky brendam. Navrjad čy ce jakoś vplynulo na pozyciju FIFA, prote v čergovyj raz prodemonstruvalo podvijni standarty u sučasnomu velykomu sporti ta zajvyj raz pidtverdylo, ščo «efekt Strejzand» vse šče dije. Zgodom na ti ž «grabli» nastupyly SMM-nyky «UA:Peršyj», koly počaly blokuvaty korystuvačiv, ščo vystupaly iz krytykoju kerivnyctva suspiľnogo movnyka. Shože, «urok FIFA» dovedeťsja vyvčyty šče ne raz.

Molytva za gromadśkyj transport, čystyj kod ta inši važlyvi reči

«Ja ce moblju»: 5 znakovyh ukraїnśkyh onlajn-flešmobiv

Čomu:

Iz 14 lypnja 2018 roku u Kyjevi vdviči podorožčav proїzd u gromadśkomu transporti. Vidpoviddju na oburennja stav ironičnyj onlajn-zahid «Molytva za znyžennja cin». Zahid dovoli ščvydko zibrav ponad 7 tys zacikavlenyh komentatoriv ta «učasnykiv».

Čytajte takož: Zapustyly flešmob, jakyj zaklykaje vidmovytysja vid socmerež

Ščo dali:

Okrim ćogo flešmobu, počaly z’javljatysja j nasliduvači. Dejaki seminary čy mitapy počaly nazyvaty «Molytva za čystyj kod», «Molytva za dyzajn», «Molytva za vulyčni prostory» toščo. Ščopravda, analogičnogo rozgolosu žoden iz nyh ne nabuv. U vsih cyh vypadkah spracjuvav golovnyj tryğer — ironične stavlennja milenialiv ta «pokolinnja Z / Y» do instytutiv tradycijnoї cerkvy z її rytualamy i očikuvań «božestvennogo vtručannja» vlady čy «vyščyh syl» u vyrišennja nagaľnyh suspiľnyh pytań, jaki prytamanni predstavnykam staršogo pokolinnja.

Jaki rezuľtaty:

Post-ironija — rjativne kolo u tyh vypadkah, koly vy ne možete vplynuty na sytuaciju. Shože, cej urok ukraїnci vyvčyly šče iz zymy 2014-go, koly u vidpoviď na zaboronu vykorystovuvaty budiveľni kasky vyhodyly na gromadśki protesty u kastrjuljah na golovi. Onlajn-flešmoby prodovžujuť cju tradyciju i teper. Krim togo, kryza paternalizmu v Ukraїni demonstrujeťsja šče j za rahunok podibnyh flešmobiv: ne majučy osoblyvyh spodivań na instytuty vlady, možna spodivatysja na Boga, Sylu iz «Zorjanyh Vojen», džedaїv čy prosto ironizuvaty nad sytuacijeju. Je j ti, hto vvažaje podibni flešmoby projavom «kliktyvizmu» (koly korystuvač robyť 1 klik, ne vstajučy z dyvanu, i cym dumaje, ščo «vyslovyv svoje stavlennja») — tobto naspravdi ne konstruktyvnym, a destruktyvnym vykorystannjam možlyvostej socmerež.

Teğy: dobirky, istoriї

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.

1 komentar

spočatku novi
za rejtyngom spočatku novi za hronologijeju
1
Соломія

Не зовсім достовірна інформація у статті, адже ніхто з хорватів не присвячував Україні свою перемогу у футбольному матчі. Те, що українцям лестить така думка, не робить її правдивою.

Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: