Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

4 mlrd novyh korystuvačiv ta podaľšyj rozvytok internetu — prognoz

4 млрд нових користувачів та подальший розвиток інтернету — прогноз

Nastupni 6 rokiv stanuť periodom, koly provajderam dovedeťsja zabezpečyty vyhodom v internet 4 mlrd korystuvačiv. Do 2024 roku kožen na planeti matyme taki ž možlyvosti vykorystannja telekomunikacij, jaki šče rokiv 14 tomu buly lyše u top-menedžeriv zi spysku Fortune 500 ta kerivnykiv providnyh deržav svitu
Наступні 6 років стануть періодом, коли провайдерам доведеться забезпечити виходом в інтернет 4 млрд користувачів. До 2024 року кожен на планеті матиме такі ж можливості використання телекомунікацій, які ще років 14 тому були лише у топ-менеджерів зі списку Fortune 500 та керівників провідних держав світу
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Технологічна революція головним чином триватиме завдяки інтернету. Він стане надзвичайно дешевим, а у цілій низці випадків — і взагалі безкоштовним, навіть на великих швидкостях доступу. Як все це стане реальністю? На часі зясувати. Перехід від 3G до 4G започаткував для смартфонів нову еру — а ще вплинув на розвиток електронної комерції та мобільних банківських послуг. Проте справжній прорив обіцяють у найближчому майбутньому — із запуском в комерційну експлуатацію стандарту 5G. Перші випробування цього способу мобільної передачі даних ми побачили на зимовій Олімпіаді в Кореї — а до 2020 року кажуть, що цей стандарт звязку буде в 100 разів швидшим за 4G та вдесятеро швидшим за середньостатистичне наземне широкосмугове підключення до інтернету. Це не лише означатиме, що фільм або музичний альбом завантажуватиметься на телефон за лічені секунди — це також означає, що автономні автівки зможуть комунікувати із сенсорами та інфраструктурою смарт-міст. Швидкість підключення від 1 до 10 Гбіт/с відкриває шлях до трильйонної економіки миттєвих платежів, розваг та сенсорів із високою швидкістю реагування. А значить, наші міста стануть розумнішими, безпечнішими та все більш підключеними до інтернету. Така технологія мобільного інтернет-доступу буде корисною не лише для офісів та квартир, але й для автономних автомобілів, віддаленого контролю за дронами, помешканнями та технологій віртуальної і доповненої реальності. Проте не все буде осереджено виключно навколо наземного мобільного звязку. Планують також запустити низку альтернативних каналів поширення бездротового інтернету. Аеростати, повітряні кулі та дрони на висоті від 20 до 50 км над земною поверхнею можуть дати доступ до інтернету значним територіям, де складно прокладати наземні комунікації. Такими проектами опікуються компанії на кшталт Google — і в результаті їхньої роботи до 4 млрд людей можуть отримати вперше вихід в інтернет. Проект Google Loon створює повітряні кулі, які самі можуть змінювати напрямок руху в стратосфері та створювати бездротову мережу сигналу з можливостями передачі сигналу на швидкостях, ідентичних 4G LTE. При цьому в рамках проекту повністю переробили компоненти базових станцій мобільного звязку. Їх зробили достатньо легкими та надійними, аби куля завбільшки в 15 на 12 м могла рухатися на висоті до 20 км над Землею та роздавати інтернет. Джерелом живлення для таких повітряних передавачів слугують сонячні батареї. Для прогнозування напрямків руху використовують предиктивні моделі та алгоритми прийняття рішень в залежності від швидкості та напряму вітру. Кожна така куля здатна покрити інтернетом до 5 тис кв. км. Завдяки автоматизованій установці для наповнення газом та запуску, система здатна піднімати в повітря нову повітряну кулу з комплектом телеком-обладнання раз на 30 хв. У серпні 2017 року компанія Google продемонструвала передачу даних між кулями на відстані в 100 км у стратосфері із поверненням сигналу на Землю на швидкості до 10 Мбіт безпосередньо на LTE-телефони абонентів, що перебували в той час на поверхні планети. У 2017 році понад 100 тис мешканців Пуерто-Ріко отримали інтернет саме у такий спосіб після урагану Марія. Проект із кулями, що роздають інтернет у зонах стихійного лиха чи масштабних катастроф, коли наземну інфраструктуру зруйновано, може стати альтернативним рішенням проблеми телекомунікацій. Та є й ті, кому замало стратосфери. Уявіть собі сотні супутників, які мігрують небосхилом і забезпечують безперервний потік даних та інтернет-покриття під будь-яким кутом на поверхні планети. Звучить футуристично? Між тим, компанії запевняють, що ми побачимо масовий супутниковий інтернет вже у 2020 році. Першими за вирішення цього завдання беруться OneWeb та SpaceX. Серед інвесторів першої компанії — Qualcomm, Річард Бренсон, SoftBank. Усі вони вкладають у проект мільярди доларів. OneWeb має на меті запустити понад 1,9 тис супутників. Загальна швидкість мережі при цьому має складати до 50 Мбіт в будь-якій точці планети. Тестові запуски керівництво цієї компанії обіцяє вже у 2019 році — тоді швидкість сягатиме до 500 Мбіт. Для запуску своїх супутників OneWeb використовує ракети приватного космічного проекту Amazon Blue Origin. За рахунок цього співробітництва оператор супутникового інтернету має на меті збільшити кількість супутників на орбіті, а тому вже подав заявку до Федеральної комісії з комунікацій у США, аби це збільшення дозволили офіційно. З іншого боку до супутникової лихоманки долучається SpaceX. Масовий запуск телеком-супутників відбувся зі стартом ракети Falcon 9. Загалом компанія Ілона Маска планує вивести на навколоземну орбіту понад 4,4 тис супутників — вони мають роздавати інтернет із мегабітними та гігабітними швидкостями. До 2025 року компанія має намір залучити понад 40 млн підписників до свого супутникового інтернет-провайдера Starlink — і заробити виручку на рівні $30 млрд. Основним фактором, що може стримати такі амбітні плани, є затримка супутникового сигналу, поки він долітає до Землі, а потім повертається назад у космос. Обидві компанії працюють над технологіями зменшення затримки для передачі даних до кількох десятків мілісекунд, а також над тим, аби змінити позиціонування до нижчих орбіт. Далі почнеться конкуренція за траекторії навколоземних орбіт та за частоти — аби така велика кількість супутників не почали глушити один одного. В конкуренцію за супутникового інтернет-користувача планує ще й включитися O3b. Ця компанія уклала партнерство із Boeing і планує запустити власну мережу у 2021 році — її супутники позиціонуються як перші мульти-терабітні. Загалом на орбіту мають вийти 30 тис міні-супутників із точним налаштуванням геопозиціонування в залежності від потреб користувачів у щільності покриття та якості сигналу. Якщо врахувати, що O3b планує покрити цим інтернетом площу в 400 млн кв. км, то ця компанія може стати найефективнішою системою широкосмугового бездротового доступу на планеті. Із 5G для наземних комунікацій, повітряними кулями та аеростатами в повітрі та приватними супутниками в космосі ми опинимося на планеті, яка буде суцільно вкрита інтернет-доступом усіх можливих стандартів та швидкостей. При цьому вартість гігабітного підключення буде мінімальною. Одночасно, запевняють у Singularity Hub, це дасть поштовх до розвитку мобільних технологій та сенсорів і так званого інтернету речей. А отже, розвиватимуться хмарні технології, дистанційна робота, та колективне накопичення знань і спроститься доступ до інвестиційного капіталу завдяки розвиткові платформ колективного фінансування. Все це відобразиться на зростанні якості життя та створенні нових робочих місць навіть у найбільш віддалених куточках планети.

Tehnologična revoljucija golovnym čynom tryvatyme zavdjaky internetu. Vin stane nadzvyčajno deševym, a u cilij nyzci vypadkiv — i vzagali bezkoštovnym, naviť na velykyh švydkostjah dostupu. Jak vse ce stane reaľnistju? Na časi z’jasuvaty.

5G dlja gigabitnogo mobiľnogo internetu na vsij planeti

Čytajte takož: Evoljucija mesendžeriv — korotka istorija industriї povidomleń za mynuli 40 rokiv

Perehid vid 3G do 4G započatkuvav dlja smartfoniv novu eru — a šče vplynuv na rozvytok elektronnoї komerciї ta mobiľnyh bankivśkyh poslug. Prote spravžnij proryv obicjajuť u najblyžčomu majbutńomu — iz zapuskom v komercijnu ekspluataciju standartu 5G.

Perši vyprobuvannja ćogo sposobu mobiľnoї peredači danyh my pobačyly na zymovij Olimpiadi v Koreї — a do 2020 roku kažuť, ščo cej standart zv’jazku bude v 100 raziv švydšym za 4G ta vdesjatero švydšym za seredńostatystyčne nazemne šyrokosmugove pidključennja do internetu. Ce ne lyše označatyme, ščo fiľm abo muzyčnyj aľbom zavantažuvatymeťsja na telefon za ličeni sekundy — ce takož označaje, ščo avtonomni avtivky zmožuť komunikuvaty iz sensoramy ta infrastrukturoju smart-mist.

Švydkisť pidključennja vid 1 do 10 Gbit/s vidkryvaje šljah do tryľjonnoї ekonomiky myttjevyh plateživ, rozvag ta sensoriv iz vysokoju švydkistju reaguvannja. A značyť, naši mista stanuť rozumnišymy, bezpečnišymy ta vse biľš pidključenymy do internetu.

Taka tehnologija mobiľnogo internet-dostupu bude korysnoju ne lyše dlja ofisiv ta kvartyr, ale j dlja avtonomnyh avtomobiliv, viddalenogo kontrolju za dronamy, pomeškannjamy ta tehnologij virtuaľnoї i dopovnenoї reaľnosti.

Za prognozom, jakyj opryljudnyly u Singularity Hub, vytraty na infrastrukturu dlja 5G sjagnuť ponad $326 mlrd do 2025 roku

Prote ne vse bude oseredženo vyključno navkolo nazemnogo mobiľnogo zv’jazku. Planujuť takož zapustyty nyzku aľternatyvnyh kanaliv pošyrennja bezdrotovogo internetu.

Internet z povitrjanyh kuľ

Aerostaty, povitrjani kuli ta drony na vysoti vid 20 do 50 km nad zemnoju poverhneju možuť daty dostup do internetu značnym terytorijam, de skladno prokladaty nazemni komunikaciї. Takymy proektamy opikujuťsja kompaniї na kštalt Google — i v rezuľtati їhńoї roboty do 4 mlrd ljudej možuť otrymaty vperše vyhid v internet.

Čytajte takož: Do 2020 roku JeS matyme bezkoštovnyj internet

Proekt Google Loon stvorjuje povitrjani kuli, jaki sami možuť zminjuvaty naprjamok ruhu v stratosferi ta stvorjuvaty bezdrotovu merežu sygnalu z možlyvostjamy peredači sygnalu na švydkostjah, identyčnyh 4G LTE. Pry ćomu v ramkah proektu povnistju pererobyly komponenty bazovyh stancij mobiľnogo zv’jazku. Їh zrobyly dostatńo legkymy ta nadijnymy, aby kulja zavbiľšky v 15 na 12 m mogla ruhatysja na vysoti do 20 km nad Zemleju ta rozdavaty internet. Džerelom žyvlennja dlja takyh povitrjanyh peredavačiv slugujuť sonjačni batareї. Dlja prognozuvannja naprjamkiv ruhu vykorystovujuť predyktyvni modeli ta algorytmy pryjnjattja rišeń v zaležnosti vid švydkosti ta naprjamu vitru.

Kožna taka kulja zdatna pokryty internetom do 5 tys kv. km. Zavdjaky avtomatyzovanij ustanovci dlja napovnennja gazom ta zapusku, systema zdatna pidnimaty v povitrja novu povitrjanu kulu z komplektom telekom-obladnannja raz na 30 hv. U serpni 2017 roku kompanija Google prodemonstruvala peredaču danyh miž kuljamy na vidstani v 100 km u stratosferi iz povernennjam sygnalu na Zemlju na švydkosti do 10 Mbit bezposeredńo na LTE-telefony abonentiv, ščo perebuvaly v toj čas na poverhni planety.

U 2017 roci ponad 100 tys meškanciv Puerto-Riko otrymaly internet same u takyj sposib pislja uraganu «Marija». Proekt iz kuljamy, ščo rozdajuť internet u zonah styhijnogo lyha čy masštabnyh katastrof, koly nazemnu infrastrukturu zrujnovano, može staty aľternatyvnym rišennjam problemy telekomunikacij. Ta je j ti, komu zamalo stratosfery.

Mereži v kosmosi

Ujaviť sobi sotni suputnykiv, jaki migrujuť neboshylom i zabezpečujuť bezperervnyj potik danyh ta internet-pokryttja pid buď-jakym kutom na poverhni planety. Zvučyť futurystyčno? Miž tym, kompaniї zapevnjajuť, ščo my pobačymo masovyj suputnykovyj internet vže u 2020 roci. Peršymy za vyrišennja ćogo zavdannja beruťsja OneWeb ta SpaceX.

Čytajte takož: Jak NASA daje posluhaty kosmos

Sered investoriv peršoї kompaniї — Qualcomm, Ričard Brenson, SoftBank. Usi vony vkladajuť u proekt miľjardy dolariv. OneWeb maje na meti zapustyty ponad 1,9 tys suputnykiv. Zagaľna švydkisť mereži pry ćomu maje skladaty do 50 Mbit v buď-jakij točci planety. Testovi zapusky kerivnyctvo cijeї kompaniї obicjaje vže u 2019 roci — todi švydkisť sjagatyme do 500 Mbit.

Dlja zapusku svoїh suputnykiv OneWeb vykorystovuje rakety pryvatnogo kosmičnogo proektu Amazon Blue Origin. Za rahunok ćogo spivrobitnyctva operator suputnykovogo internetu maje na meti zbiľšyty kiľkisť suputnykiv na orbiti, a tomu vže podav zajavku do Federaľnoї komisiї z komunikacij u SŠA, aby ce zbiľšennja dozvolyly oficijno.

Z inšogo boku do suputnykovoї «lyhomanky» dolučajeťsja SpaceX. Masovyj zapusk telekom-suputnykiv vidbuvsja zi startom rakety Falcon 9. Zagalom kompanija Ilona Maska planuje vyvesty na navkolozemnu orbitu ponad 4,4 tys suputnykiv — vony majuť rozdavaty internet iz megabitnymy ta gigabitnymy švydkostjamy. Do 2025 roku kompanija maje namir zalučyty ponad 40 mln pidpysnykiv do svogo suputnykovogo internet-provajdera Starlink — i zarobyty vyručku na rivni $30 mlrd.

Osnovnym faktorom, ščo može strymaty taki ambitni plany, je zatrymka suputnykovogo sygnalu, poky vin dolitaje do Zemli, a potim povertajeťsja nazad u kosmos. Obydvi kompaniї pracjujuť nad tehnologijamy zmenšennja zatrymky dlja peredači danyh do kiľkoh desjatkiv milisekund, a takož nad tym, aby zminyty pozycionuvannja do nyžčyh orbit. Dali počneťsja konkurencija za traektoriї navkolozemnyh orbit ta za častoty — aby taka velyka kiľkisť suputnykiv ne počaly «glušyty» odyn odnogo.

V konkurenciju za suputnykovogo internet-korystuvača planuje šče j vključytysja O3b. Cja kompanija uklala partnerstvo iz Boeing i planuje zapustyty vlasnu merežu u 2021 roci — її suputnyky pozycionujuťsja jak perši «muľty-terabitni». Zagalom na orbitu majuť vyjty 30 tys mini-suputnykiv iz točnym nalaštuvannjam geopozycionuvannja v zaležnosti vid potreb korystuvačiv u ščiľnosti pokryttja ta jakosti sygnalu. Jakščo vrahuvaty, ščo O3b planuje pokryty cym internetom plošču v 400 mln kv. km, to cja kompanija može staty najefektyvnišoju systemoju šyrokosmugovogo bezdrotovogo dostupu na planeti.

Zamisť vysnovkiv

Iz 5G dlja nazemnyh komunikacij, povitrjanymy kuljamy ta aerostatamy v povitri ta pryvatnymy suputnykamy v kosmosi my opynymosja na planeti, jaka bude suciľno vkryta internet-dostupom usih možlyvyh standartiv ta švydkostej. Pry ćomu vartisť gigabitnogo pidključennja bude minimaľnoju. Odnočasno, zapevnjajuť u Singularity Hub, ce dasť poštovh do rozvytku mobiľnyh tehnologij ta sensoriv i tak zvanogo «internetu rečej». A otže, rozvyvatymuťsja hmarni tehnologiї, dystancijna robota, ta kolektyvne nakopyčennja znań i sprostyťsja dostup do investycijnogo kapitalu zavdjaky rozvytkovi platform kolektyvnogo finansuvannja. Vse ce vidobrazyťsja na zrostanni jakosti žyttja ta stvorenni novyh robočyh misć naviť u najbiľš viddalenyh kutočkah planety.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: