Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

«Servus, pane Uorhol»: 20 faktiv pro najvidomišogo rusyna planety

«Сервус, пане Уорхол»: 20 фактів про найвідомішого русина планети

Endi Uorhol (Andrij Vargola) — ljudyna, ščo zalyšylaś čy ne najbiľš kontraversijnoju postattju u mystectvi II polovyny XX stolittja. Kym vin buv, čogo bojavsja, ščo ljubyv — i ščo pov'jazuvalo jogo z lemkamy? 6 serpnja, u ričnycju jogo narodžennja, rozbyrajemosja dokladniše
Енді Уорхол (Андрій Варгола) — людина, що залишилась чи не найбільш контраверсійною постаттю у мистецтві II половини XX століття. Ким він був, чого боявся, що любив — і що пов'язувало його з лемками? 6 серпня, у річницю його народження, розбираємося докладніше
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Для тих наших читачів, чия юність припала на 90-ті або ранні нульові, точно знайомим буде цей текст пісні з репертуару Плачу Єремії: Якщо у вас виникає питання, хто ж цей Андрій Варгола, напевно, ви деякий час геть не цікавилися поп-культурою та авангардом XX століття. Енді Уорхол — одна із поп-ікон свого часу, чиї супи Кемпбелл та прийом повтору і тиражування у візуальному мистецтві сформували погляд десятків митців після нього (або принаймні тих, хто хотів себе вважати митцями). Лемки як частина українського народу виявилися розділеними поміж територіями кількох держав і навіть декількома континентами — і так само розділеним усе життя почував себе нащадок мігрантів з України. Людина, котра втратила приналежність до минулого ще в дитинстві, вибудувала власну ідентичність і власний химерний світ — він генерував мільйони і ніколи не почувався багатим: В цей день 1928 року народився Енді Воргол (1928-1987) — всесвітньо відомий американський митець поп-арту лемківського походження. Андрій Варгола з родини емігрантів Андрея та Юлії Варголів - вихідців з русинського села Микова (зараз Словаччина). pic.twitter.com/F10TL2PxRL — Український часопис (@falledlenin) August 6, 2018 Він народився 6 серпня 1928 року в місті Піттсбург (штат Пенсильванія, США), в сімї емігрантів першого покоління, Ондрея та Юлії Варголів. вихідців з русинського (лемківського) села Микова (Miková), яке на той час було в складі Австро-Угорщини (нині територія Словаччини). У пошуках роботи спочатку переїхав батько. Пізніше, у 1921 році, до нього приєдналася й дружина. Окрім Енді, який був наймолодшим у сімї, вони мали ще двох синів — Пола (1922 р.н.) та Джона (1925 р.н.). Первісток Варголів, донечка Юстина, померла немовлям у 1913 році, відразу після відїзду батька до США. Батько Енді був сильним, кремезним чоловіком, мав сталу, добре оплачувану роботу у будівельній компанії. Він тяжко працював і заощаджував, і це дало змогу у 1934 році придбати будинок і переїхати з нетрів у більш комфортабельний та безпечний район Піттсбурга. Будинок на Доусон-стріт, який мав певне значення у формуванні особистості майбутнього художника, у 1960 році було продано. У власність сімї Варголів він повернувся лише 2005-го: його придбали родичі старшого брата Енді, Пола. Коли народився Енді, його матері, Юлії Варголі, виповнилося 36 років. Вона не могла й слова сказати англійською, на ній завжди була довга селянська сукня, фартух і хустка, окуляри в дротяній оправі. Коли сімя переїхала на Доусон-стріт, Юлія Варгола найнялася на неповний робочий день виконувати легку хатню роботу та мити вікна. А ще вона продавала квіти, які майструвала з консервних бляшанок та гофрованого паперу, вишивала картини, до Великодня розписувала писанки. Мати обожнювала свого наймолодшого сина і піклувалася про нього все своє життя. Вважається, що саме вона була найвпливовішою людиною у житті Енді Воргола і, що саме вона дала поштовх розвитку його талантів. Сам будинок батько майбутнього митця Ондрей Варгола обрав так, щоби поряд були хороші школи та церква їхнього віросповідання — Русинська візантійська католицька церква святого Іоана Золотоуста. Взагалі, сімя Варголів була надзвичайно релігійною, а сам Енді, до останніх днів свого життя, декілька разів на тиждень відвідував церкву. Він також все життя підтримував звязки з матірю. Юлія Варгола 1952-го переїхала до сина у Нью-Йорк — у цій квартирі вони проживуть майже 20 років, до самої її смерті. Хоча художника усе його творче життя оточувала безліч людей, він погано переносив публічну увагу. Серед проектів, про які він мріяв, але так і не встигнув втілити — мережа ресторанів швидкого харчування Andy-Mats. Вона була призначена для тих, хто любить їсти наодинці. Уорхол їв сам, без сторонніх, ніколи не доїдаючи залишки, якщо раптом перервав вживання їжі. Попри це, магазини Уорхол любив, ходив ними часто і купував все, що траплялося на очі. Його фаворитом були джинси Levis 501 та білизна. Уорхол міг би бути справжньою знахідкою для психоаналітика. По-перше, він майже всі власні думки, чужі розмови чи діалоги фіксував на диктофон, який постійно носив із собою, як пригадували його сучасники. По-друге, колекціонування у житті художника мало просто якісь неймовірні масштаби. Він збирав опудала тварин — і мав навіть лева, павича, пінгвіна та німецького дога, набитих тирсою. З 1950-х він перейшов на збирання чеків, листівок, малюнків, пакування та інших дрібничок, які називав приналежними до капсул часу. Усе це він сортував в окремі коробки — після смерті в його помешканні виявили 600 таких капсул часу з дрібними речами. Комплекси поширювалися і на зовнішність. Пластичну операцію Уорхол зробив на власному носі, бо не хотів бачити своє відображення у дзеркалі таким, яким його зробила природа. Своєю головною проблемою також називав прищі — він користувався маскувальним кремом для них, і через це його обличчя постійно виглядало неприродно білим. Лікарів Уорхол теж боявся ще з дитинства. А незадовго до смерті в одному з інтервю заявив, що так і не втратив цноту. Уорхол любив дивитися кіно, любив його знімати, але його фільми неможливо було дивитися навіть його друзям. Його Сон переглянули усього 9 людей, із них до кінця сеансу витримали 7 осіб, і ті заснули. 5 з половиною годин на екрані можна було спостерігати за тим, як без жодного звукового чи текстового супроводу спить один із друзів Уорхола. Влітку 1964-го митець та його друзі із 44 поверху хмарочоса Time Life Building протягом майже 7 годин знімали нерухомою камерою The Empire State Building, котрий стояв навпроти. Вони знімали все на швидкості 24 кадри/сек, а потім показали на швидкості 16 кадрів/сек. Відтак перегляд готового експериментального фільму тривав майже 8 годин. Хоча Уорхол символізував собою відкидання стереотипів, навіть борцям проти стереотипізації та класичної моделі суспільства він не дуже подобався. 3 червня 1968 року на Уорхола здійснила замах радикальна феміністка Валері Соланас. Вона тричі поцілила з пістолета у живіт митця. Кулі вразили легені, стравохід, селезінку, печінку та шлунок — і лікарі навіть констатували клінічну смерть, але змогли врятувати художника. Цю історію можна побачити у художньому фільмі 1996 року: Не завжди складалося у Уорхола і з помічниками. Один з його асистентів, дарма що пропрацював із Енді 5 років, у 1968 році був зарештований за те, що фальшував картини свого начальника. Попри гламурно-богемний та епатажно-скандальний імідж, Уорхол регулярно працював як волонтер у американських притулках для безхатченків. І паралельно створював шедеври для масової культури — наприклад, найкращу обкладинку в історії музики. Йдеться про альбом гурту The Rolling Stones під назвою Sticky Fingers. Вона вийшла у 1971 році. Джинси, зображені на конверті платівки, у першому накладі вінілів мали справжну застібку. Якщо її розстібнути, під джинсами можна було побачити білизну. Реклама теж приваблювала Уорхола. У 1983 році, за декілька років до смерті, Енді Уорхол знявся у рекламному відео для японського виробника техніки TDK. Також співпрацював митець і з Diet Coke. Серед напіврекламних найупізнаваніших картин — супи в банках під маркою Campbell, їх Уорхол тиражував на своїх картинах. Смерть митця настала 1987 року від інфаркту (деякі дослідники кажуть, це сталося від ускладнень від операції на жовчному міхурі). У його труну опустили номер журналу Interview (який він свого часу заснував, аби ходити на презентації), та парфуми Estee Lauder, які він обожнював. Лише після смерті усі шанувальники та ненависники отримали нарешті змогу зазирнути за лаштунки приватного життя митця — його щоденники були видані, і там опинилася надзвичайна кількість подій і найдрібніших подробиць життя. Виявилося, що художник фіксував навіть відвідини ресторанів чи поїздки у таксі. Уорхола можна назвати людиною, котра найбільше розбагатіла після смерті. Його картина з Мерілін Монро у 2007-му була продана під час мистецького аукціону за $80 млн. У 2011-му сукупна сума від продажу картин на аукціонах сягнула $380 млн. Попри те, що сам він став продуктом чистого капіталізму, а його історичну батьківщину добряче поплюндрували саме комуністичні режими, Уорхол цікавився соціалістичними вождями і тиражував у своїх роботах зображення російського головного комуніста Ульянова (Леніна) та китайського батька компартії КНР Мао Цзедуна. В середині 1980-х він також створив чорно-білу картину Мапа СРСР, яка більше схожа на схему розташування ядерних бойоголовок.
06.08.2018,14:47
0
Vikipedija

Dlja tyh našyh čytačiv, čyja junisť prypala na 90-ti abo ranni «nuľovi», točno znajomym bude cej tekst pisni z repertuaru «Plaču Jeremiї»:

Jakščo u vas vynykaje pytannja, hto ž cej Andrij Vargola, napevno, vy dejakyj čas geť ne cikavylysja pop-kuľturoju ta avangardom XX stolittja. Endi Uorhol — odna iz pop-ikon svogo času, čyї «supy Kempbell» ta pryjom povtoru i tyražuvannja u vizuaľnomu mystectvi sformuvaly pogljad desjatkiv mytciv pislja ńogo (abo prynajmni tyh, hto hotiv sebe vvažaty mytcjamy). Lemky jak častyna ukraїnśkogo narodu vyjavylysja rozdilenymy pomiž terytorijamy kiľkoh deržav i naviť dekiľkoma kontynentamy — i tak samo rozdilenym use žyttja počuvav sebe naščadok migrantiv z Ukraїny. Ljudyna, kotra vtratyla prynaležnisť do mynulogo šče v dytynstvi, vybuduvala vlasnu identyčnisť i vlasnyj hymernyj svit — vin generuvav miľjony i nikoly ne počuvavsja bagatym:

6 serpnja 1928 roku svit pobačyv rusynśkyj hlopčyk, jakomu sudylosja staty najbiľšym provokatorom ta eksperymentatorom planety. Naša redakcija zibrala ključovi cikavi fakty pro Endi Uorhola

Istorija rodyny

Vin narodyvsja 6 serpnja 1928 roku v misti Pittsburg (štat Pensyľvanija, SŠA), v sim’ї emigrantiv peršogo pokolinnja, Ondreja ta Juliї Vargoliv. vyhidciv z rusynśkogo (lemkivśkogo) sela Mykova (Miková), jake na toj čas bulo v skladi Avstro-Ugorščyny (nyni terytorija Slovaččyny). U pošukah roboty spočatku pereїhav baťko. Pizniše, u 1921 roci, do ńogo pryjednalasja j družyna. Okrim Endi, jakyj buv najmolodšym u sim’ї, vony maly šče dvoh syniv — Pola (1922 r.n.) ta Džona (1925 r.n.). Pervistok Vargoliv, donečka Justyna, pomerla nemovljam u 1913 roci, vidrazu pislja vid’їzdu baťka do SŠA.

Baťko Endi buv syľnym, kremeznym čolovikom, mav stalu, dobre oplačuvanu robotu u budiveľnij kompaniї. Vin tjažko pracjuvav i zaoščadžuvav, i ce dalo zmogu u 1934 roci prydbaty budynok i pereїhaty z netriv u biľš komfortabeľnyj ta bezpečnyj rajon Pittsburga. Budynok na Douson-strit, jakyj mav pevne značennja u formuvanni osobystosti majbutńogo hudožnyka, u 1960 roci bulo prodano. U vlasnisť sim’ї Vargoliv vin povernuvsja lyše 2005-go: jogo prydbaly rodyči staršogo brata Endi, Pola.

Koly narodyvsja Endi, jogo materi, Juliї Vargoli, vypovnylosja 36 rokiv. Vona ne mogla j slova skazaty anglijśkoju, na nij zavždy bula dovga seljanśka suknja, fartuh i hustka, okuljary v drotjanij opravi. Koly sim’ja pereїhala na Douson-strit, Julija Vargola najnjalasja na nepovnyj robočyj deń vykonuvaty legku hatnju robotu ta myty vikna. A šče vona prodavala kvity, jaki majstruvala z konservnyh bljašanok ta gofrovanogo paperu, vyšyvala kartyny, do Velykodnja rozpysuvala pysanky. Maty obožnjuvala svogo najmolodšogo syna i pikluvalasja pro ńogo vse svoje žyttja. Vvažajeťsja, ščo same vona bula najvplyvovišoju ljudynoju u žytti Endi Vorgola i, ščo same vona dala poštovh rozvytku jogo talantiv.

Vira ta vzajemyny

Sam budynok baťko majbutńogo mytcja Ondrej Vargola obrav tak, ščoby porjad buly horoši školy ta cerkva їhńogo virospovidannja — Rusynśka vizantijśka katolyćka cerkva svjatogo Ioana Zolotousta. Vzagali, sim’ja Vargoliv bula nadzvyčajno religijnoju, a sam Endi, do ostannih dniv svogo žyttja, dekiľka raziv na tyždeń vidviduvav cerkvu. Vin takož vse žyttja pidtrymuvav zv’jazky z matir’ju. Julija Vargola 1952-go pereїhala do syna u Nju-Jork — u cij kvartyri vony prožyvuť majže 20 rokiv, do samoї її smerti.

Uorhol nazyvav sebe «matusynym synkom» naviť z pevnoju gordistju

Samotnisť

Hoča hudožnyka use jogo tvorče žyttja otočuvala bezlič ljudej, vin pogano perenosyv publičnu uvagu. Sered proektiv, pro jaki vin mrijav, ale tak i ne vstygnuv vtilyty — mereža restoraniv švydkogo harčuvannja Andy-Mats. Vona bula pryznačena dlja tyh, hto ljubyť їsty naodynci. Uorhol їv sam, bez storonnih, nikoly ne doїdajučy zalyšky, jakščo raptom perervav vžyvannja їži. Popry ce, magazyny Uorhol ljubyv, hodyv nymy často i kupuvav vse, ščo trapljalosja na oči. Jogo favorytom buly džynsy Levis 501 ta bilyzna.

— Najkrasyviše v Tokio — McDonald's. Najkrasyviše u Stokgoľmi — McDonald's. Najkrasyvišče u Florenciї — McDonald's. U Pekini ta Moskvi poky nemaje ničogo krasyvogo

Endi Uorhol, 1975 rik

Igrašky ta kompleksy

Uorhol mig by buty spravžńoju znahidkoju dlja psyhoanalityka. Po-perše, vin majže vsi vlasni dumky, čuži rozmovy čy dialogy fiksuvav na dyktofon, jakyj postijno nosyv iz soboju, jak prygaduvaly jogo sučasnyky. Po-druge, kolekcionuvannja u žytti hudožnyka malo prosto jakiś nejmovirni masštaby. Vin zbyrav opudala tvaryn — i mav naviť leva, pavyča, pingvina ta nimećkogo doga, nabytyh tyrsoju.

Z 1950-h vin perejšov na zbyrannja čekiv, lystivok, maljunkiv, pakuvannja ta inšyh dribnyčok, jaki nazyvav prynaležnymy do «kapsul času». Use ce vin sortuvav v okremi korobky — pislja smerti v jogo pomeškanni vyjavyly 600 takyh «kapsul času» z dribnymy rečamy.

Kompleksy pošyrjuvalysja i na zovnišnisť. Plastyčnu operaciju Uorhol zrobyv na vlasnomu nosi, bo ne hotiv bačyty svoje vidobražennja u dzerkali takym, jakym jogo zrobyla pryroda. Svojeju golovnoju problemoju takož nazyvav pryšči — vin korystuvavsja maskuvaľnym kremom dlja nyh, i čerez ce jogo oblyččja postijno vygljadalo nepryrodno bilym. Likariv Uorhol tež bojavsja šče z dytynstva. A nezadovgo do smerti v odnomu z interv’ju zajavyv, ščo tak i ne vtratyv cnotu.

«Servus, pane Vorhol»: 20 faktiv pro najvidomišogo rusyna planety Endi Uorhola

Vsesvit kinoeksperymentiv

Uorhol ljubyv dyvytysja kino, ljubyv jogo znimaty, ale jogo fiľmy nemožlyvo bulo dyvytysja naviť jogo druzjam. Jogo «Son» peregljanuly uśogo 9 ljudej, iz nyh do kincja seansu vytrymaly 7 osib, i ti zasnuly. 5 z polovynoju godyn na ekrani možna bulo sposterigaty za tym, jak bez žodnogo zvukovogo čy tekstovogo suprovodu spyť odyn iz druziv Uorhola.

Vlitku 1964-go myteć ta jogo druzi iz 44 poverhu hmaročosa Time Life Building protjagom majže 7 godyn znimaly neruhomoju kameroju The Empire State Building, kotryj stojav navproty. Vony znimaly vse na švydkosti 24 kadry/sek, a potim pokazaly na švydkosti 16 kadriv/sek. Vidtak peregljad gotovogo eksperymentaľnogo fiľmu tryvav majže 8 godyn.

«Ja striljala v Endi Uorhola!»

Hoča Uorhol symvolizuvav soboju vidkydannja stereotypiv, naviť borcjam proty stereotypizaciї ta klasyčnoї modeli suspiľstva vin ne duže podobavsja. 3 červnja 1968 roku na Uorhola zdijsnyla zamah radykaľna feministka Valeri Solanas. Vona tryči pocilyla z pistoleta u žyvit mytcja. Kuli vrazyly legeni, stravohid, selezinku, pečinku ta šlunok — i likari naviť konstatuvaly kliničnu smerť, ale zmogly vrjatuvaty hudožnyka. Cju istoriju možna pobačyty u hudožńomu fiľmi 1996 roku:

Ne zavždy skladalosja u Uorhola i z pomičnykamy. Odyn z jogo asystentiv, darma ščo propracjuvav iz Endi 5 rokiv, u 1968 roci buv zareštovanyj za te, ščo faľšuvav kartyny svogo načaľnyka.

Pokazne ta nejavne

Popry glamurno-bogemnyj ta epatažno-skandaľnyj imidž, Uorhol reguljarno pracjuvav jak volonter u amerykanśkyh prytulkah dlja bezhatčenkiv. I paraleľno stvorjuvav šedevry dlja masovoї kuľtury — napryklad, najkrašču obkladynku v istoriї muzyky. Jdeťsja pro aľbom gurtu The Rolling Stones pid nazvoju Sticky Fingers. Vona vyjšla u 1971 roci. Džynsy, zobraženi na konverti plativky, u peršomu nakladi viniliv maly spravžnu zastibku. Jakščo її rozstibnuty, pid džynsamy možna bulo pobačyty bilyznu.

Čytajte takož: 10 faktiv pro hudožnyka, kotryj stvoryv perši groši Ukraїny

Reklama tež pryvabljuvala Uorhola. U 1983 roci, za dekiľka rokiv do smerti, Endi Uorhol znjavsja u reklamnomu video dlja japonśkogo vyrobnyka tehniky TDK. Takož spivpracjuvav myteć i z Diet Coke. Sered napivreklamnyh najupiznavanišyh kartyn — supy v bankah pid markoju Campbell, їh Uorhol tyražuvav na svoїh kartynah.

Smerť mytcja nastala 1987 roku vid infarktu (dejaki doslidnyky kažuť, ce stalosja vid uskladneń vid operaciї na žovčnomu mihuri). U jogo trunu opustyly nomer žurnalu Interview (jakyj vin svogo času zasnuvav, «aby hodyty na prezentaciї»), ta parfumy Estee Lauder, jaki vin obožnjuvav. Lyše pislja smerti usi šanuvaľnyky ta nenavysnyky otrymaly narešti zmogu zazyrnuty za laštunky pryvatnogo žyttja mytcja — jogo ščodennyky buly vydani, i tam opynylasja nadzvyčajna kiľkisť podij i najdribnišyh podrobyć žyttja. Vyjavylosja, ščo hudožnyk fiksuvav naviť vidvidyny restoraniv čy poїzdky u taksi.

Muľtymiľjoner pislja smerti

Uorhola možna nazvaty ljudynoju, kotra najbiľše rozbagatila pislja smerti. Jogo kartyna z Merilin Monro u 2007-mu bula prodana pid čas mystećkogo aukcionu za $80 mln. U 2011-mu sukupna suma vid prodažu kartyn na aukcionah sjagnula $380 mln.

Zagravannja z komunizmom

Popry te, ščo sam vin stav produktom čystogo kapitalizmu, a jogo istoryčnu baťkivščynu dobrjače popljundruvaly same komunistyčni režymy, Uorhol cikavyvsja socialistyčnymy voždjamy i tyražuvav u svoїh robotah zobražennja rosijśkogo «golovnogo komunista» Uľjanova (Lenina) ta kytajśkogo «baťka kompartiї KNR» Mao Czeduna. V seredyni 1980-h vin takož stvoryv čorno-bilu kartynu «Mapa SRSR», jaka biľše shoža na shemu roztašuvannja jadernyh bojogolovok.

Vin stvoryv blyźko 10 tys robit. Najdorožčoju stala kartyna «Visim Elvisiv», jaku voseny 2008 roku bulo prodano biľš jak za $100 mln

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: