fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Dmytro Jarynyč, Hooga: «Ukraїnśka dyzajn-spiľnota nagaduje pidlitka»

Дмитро Яринич, Hooga: «Українська дизайн-спільнота нагадує підлітка»
Kreatyvnyj dyrektor Hooga, vykladač ta kurator kursu Graphic Design Advanced v KAMA Dmytro Jarynyč na konferenciї Formacia vystupyv z lekcijeju «Dyzajn i filosofija». Publikujemo drugyj konspekt po temi dyzajnu spiľno z školoju Projector, de prohodyla lekcija
Креативний директор Hooga, викладач та куратор курсу Graphic Design Advanced в KAMA Дмитро Яринич на конференції Formacia виступив з лекцією «Дизайн і філософія». Публікуємо другий конспект по темі дизайну спільно з школою Projector, де проходила лекція
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Ситуація з ринком графічного дизайну в Україні. — Коли немає за що боротися, то й зусиль ніхто не докладає. Графічний дизайн як комунікаційний сектор в нас відстає від IT, від діджитал-сектору тому, що він не наповнений грошима. Він не користується таким попитом в Європі. Розбираємо далі чому так відбувається. Власні спостереження за дизайн-спільнотою. На думку Дмитра, кандидати на роботу перебільшують свої можливості, вміння, досвід, так само як роботодавці висувають нереальні вимоги для того, щоб це вирівняти. Виходять такі собі перегони озброєнь — але від цього ніхто не виграє: — Ми дуже багато усього декларуємо: клієнтоорієнтованість, соціальну відповідальність, плюшки-пєчєньки. Але не беремо до уваги те, що в нас не дуже потужний графічний дизайн в країні. Кілька закладів по дизайн-освіті випускають десь 1000 візуальних спеціалістів на рік. І де дизайн? Він все не зявляється і не зявляється. Українське дизайн-комюніті незріле, тому з дизайнерами ніхто не хоче мати справу, принаймні на Заході. Виходячи зі свого досвіду, Дмитро пояснює, чому так відбувається. — Хочеться, щоб наш ринок і стосунки в ньому трохи подорослішали. . . Торги за ціну. Читатйте також: 7 відповідей про те, що таке універсальний дизайн. За словами спікера, коли приходить запит від клієнта, на нього виставляється певна оцінка за строками — а далі починаються торги. В світі так не прийнято. Якщо дизайнер виставляє цінник навмання, в Європі такий підхід не пройде тому, що в людей є абсолютно конкретний бюджет: — Вони можуть його не озвучити, щоб під нього не підлаштувалися. Замовники хочуть побачити, чи по кишені ви їм. справжню ціну. І тут починається щось на кшталт основ теорії ігор. Клієнт робить хід, потім ви. Якщо ви робите невірний хід і хочете пошити його в дурні, тоді він просто скаже, що це — дуже велика сума, на яку він не розраховував і торги на цьому закінчаться. Якщо дизайнера змусити працювати за меншу суму, ніж він хотів, для замовника це значить, що він не будете так добре працювати при всьому професіоналізмі. Це — суто психологічна штука, — каже Дмитро. В Європі з клієнтом не прийнято торгуватися і домовлятися. Дизайнер виставляє цінник, якщо він всіх влаштовує — сторони працюють. Якщо ж когось зі сторін не влаштовує — не працюють. І домовитися неможливо. Перша ознака незрілості — невміння скласти собі справжню ціну і в ній варитися. . . Що спільного в української дизайн-спільноти із підлітком. Невміння вислуховувати критику Агресія Впертість Відсутність терпіння Дмитро Яринич екстрополює це на українську дизайн-індустрію. Ті, хто працюють із закордонними клієнтами, бачать, що в них зовсім інший рівень відносин, який ґрунтується на взаємній повазі. Немає пресингу з боку клієнта, після того, як дизайнер взяв аванс і почав працювати. Неконкурентна конкуренція. Як каже Дмитро, більш-менш нормальні дизайн-студії можуть собі дозволити ставити клієнтів в чергу — але це взагалі не схоже на конкуренцію. Конкуренція на ринку — це коли ти борешся за клієнта: — Відкриття останнього року: всі працюють зі своїми клієнтами, й останнім також обрати дуже легко: мої хлопці/ не мої хлопці. Але це несумісне з конкуренцією і в майбутньому закінчиться. — Фактично жодної конкуренції на ринку графічного дизайну немає загалом — як і будь-якого дизайну в Україні. Це — погана перспектива. . . Проблема легалізації. — Інтелектуальної власності, яку можна зареєструвати, взяти до рук і комусь продати, ми не створюємо. Більшість людей, які придумують брендинги, бренд-платформи і неймінги — навіть в PatentBot не заходять перевірити по базі, що там та як. Будь-який воркфлоу, процеси, підходи — все до чого ви додумалися — це ваша інтелектуальна власність, яка варта грошей. Але в нас цим ніхто не переймається, тому ВВП креативного сектору просідає. мабуть, на 70% від можливого через те, що ми не володіємо тим, що придумуємо. І так скрізь, — констатував спікер. Відсутність фінансової моделі — як це подолати. — Дуже часто (особливо у дизайн-студій та компаній-початківців) взагалі немає жодної фінмоделі. Проект зробили, гроші отримали і, як і домовлялися, поділили їх на ту кількість людей, які працювали над проектом. Це — не фінмодель. Дмитро радить графдизайнерам не влаштовувати публічних вендетт з клієнтами: Краще дотримуватися стандартів індустрії і не опускатися до рівня гопоти. — Повинна бути присутня здорова оцінка власних можливостей. Ми іноді беремося за проекти, які нам чисто адміністративно не по зубах. Можна зробити роботу з дизайну, але не впоратися із адміністративним менеджментом, комунікацією. . . Відсутність терпіння у молодих дизайнерів. — Для мене показник дорослості, коли люди усвідомлюють, що проект закінчиться тоді, коли він закінчиться. Клієнт розуміє: якщо проект затягнеться, він трохи доплатить та трохи почекає. А дизайнер розуміє, що клієнт не буде вписуватися. Завжди можна піти назустріч клієнтові, розуміючи, що він витрачає великі гроші. Як почати дорослішати. Читатйте також: Як це — бути дизайнером у Dollar Shave Club. — Потрібно перестати рости і почати дорослішати. Тоді ми почнемо являти собою певну цінність. Усіх умінь для того, щоби бути найкращим дизайнером на планеті, отримати неможливо. Усі дизайнери підходять для чогось або для когось. Потрібно міняти наш вузький дисциплінарний світогляд на соціо-культурний бекграунд. Це допомагає в подальшому придумати, раціоналізувати та продати якусь концепцію. Адже дизайнеру навчитися технічних навичок можна за рік. Але щоби ваша голова працювала, читати тільки статті щодо дизайну недостатньо. Потрібно читати книги, літературу, філософію, переглядати класичне кіно, їздити на концерти, ходити в театри, гуляти містом. Про соціальну відповідальність. На модель оцінки стейкхолдерів будь-якого проекту потрібно переходити в незалежності від того, як ви ставитеся до людиноцентричного дизайну та інших новомодних підходів, зауважив Дмитро Яринич: Потрібно включати людей, яких торкнеться ваша робота, в парадигму мислення, коли працюєте над проектом. Рекомендована література. The Field Guide to Human-Centered Design Творча впевненість — український переклад книги Creative Confidence авторства братів Девіда та Тома Келлі Дизайн для реального світу, Віктор Папанек Листи стоїка Сенеки Медитації Марка Аврелія How to Be a Stoic: Using Ancient Philosophy to Live a Modern Life, Massimo Pigliucci Філософія Toyota, Джеффрі К. Лайкер Економіка бідності. Як звільнити світ від злиднів, Абхіджіт Банерджі, Естер Дуфло Для охочих дізнатися більше радимо переглянути повний варіант цієї та інших лекцій Школи Projector

Sytuacija z rynkom grafičnogo dyzajnu v Ukraїni

— Koly nemaje za ščo borotysja, to j zusyľ nihto ne dokladaje. Grafičnyj dyzajn jak komunikacijnyj sektor v nas vidstaje vid IT, vid didžytal-sektoru tomu, ščo vin ne napovnenyj grošyma. Vin ne korystujeťsja takym popytom v Jevropi. Rozbyrajemo dali čomu tak vidbuvajeťsja.

Vlasni sposterežennja za dyzajn-spiľnotoju

Na dumku Dmytra, kandydaty na robotu perebiľšujuť svoї možlyvosti, vminnja, dosvid, tak samo jak robotodavci vysuvajuť nereaľni vymogy dlja togo, ščob ce vyrivnjaty. Vyhodjať taki sobi «peregony ozbrojeń» — ale vid ćogo nihto ne vygraje:

— My duže bagato uśogo deklarujemo: klijentoorijentovanisť, sociaľnu vidpovidaľnisť, pljušky-pječjeńky. Ale ne beremo do uvagy te, ščo v nas ne duže potužnyj grafičnyj dyzajn v kraїni. Kiľka zakladiv po dyzajn-osviti vypuskajuť deś 1000 vizuaľnyh specialistiv na rik. I de dyzajn? Vin vse ne z’javljajeťsja i ne z’javljajeťsja.

Ukraїnśke dyzajn-kom’juniti nezrile, tomu z dyzajneramy nihto ne hoče maty spravu, prynajmni na Zahodi. Vyhodjačy zi svogo dosvidu, Dmytro pojasnjuje, čomu tak vidbuvajeťsja.

— Hočeťsja, ščob naš rynok i stosunky v ńomu trohy podoroslišaly

Torgy za cinu

Čytajte takož: 7 vidpovidej pro te, ščo take universaľnyj dyzajn

Za slovamy spikera, koly pryhodyť zapyt vid klijenta, na ńogo vystavljajeťsja pevna ocinka za strokamy — a dali počynajuťsja torgy. V sviti tak ne pryjnjato. Jakščo dyzajner vystavljaje cinnyk «navmannja», v Jevropi takyj pidhid ne projde tomu, ščo v ljudej je absoljutno konkretnyj bjudžet:

— Vony možuť jogo ne ozvučyty, ščob pid ńogo ne pidlaštuvalysja. Zamovnyky hočuť pobačyty, čy po kyšeni vy їm. spravžnju cinu. I tut počynajeťsja ščoś na kštalt «osnov teoriї igor». Klijent robyť hid, potim vy. Jakščo vy robyte nevirnyj hid i hočete pošyty jogo v durni, todi vin prosto skaže, ščo ce — duže velyka suma, na jaku vin ne rozrahovuvav i torgy na ćomu zakinčaťsja.

«Jakščo dyzajnera zmusyty pracjuvaty za menšu sumu, niž vin hotiv, dlja zamovnyka ce značyť, ščo vin ne budete tak dobre pracjuvaty pry vśomu profesionalizmi. Ce — suto psyhologična štuka», — kaže Dmytro. V Jevropi z klijentom ne pryjnjato torguvatysja i domovljatysja. Dyzajner vystavljaje cinnyk, jakščo vin vsih vlaštovuje — storony pracjujuť. Jakščo ž kogoś zi storin ne vlaštovuje — ne pracjujuť. I domovytysja nemožlyvo.

Perša oznaka nezrilosti — nevminnja sklasty sobi spravžnju cinu i v nij «varytysja»

Ščo spiľnogo v ukraїnśkoї dyzajn-spiľnoty iz pidlitkom

  • Nevminnja vysluhovuvaty krytyku
  • Agresija
  • Vpertisť
  • Vidsutnisť terpinnja

Dmytro Jarynyč ekstropoljuje ce na ukraїnśku dyzajn-industriju. Ti, hto pracjujuť iz zakordonnymy klijentamy, bačať, ščo v nyh zovsim inšyj riveń vidnosyn, jakyj ğruntujeťsja na vzajemnij povazi. Nemaje presyngu z boku klijenta, pislja togo, jak dyzajner vzjav avans i počav pracjuvaty.

Nekonkurentna konkurencija

Jak kaže Dmytro, biľš-menš normaľni dyzajn-studiї možuť sobi dozvolyty stavyty klijentiv v čergu — ale ce vzagali ne shože na konkurenciju. Konkurencija na rynku — ce koly ty borešsja za klijenta:

— Vidkryttja ostanńogo roku: vsi pracjujuť zi svoїmy klijentamy, j ostannim takož obraty duže legko: «moї hlopci»/ «ne moї hlopci». Ale ce nesumisne z konkurencijeju i v majbutńomu zakinčyťsja.

— Faktyčno žodnoї konkurenciї na rynku grafičnogo dyzajnu nemaje zagalom — jak i buď-jakogo dyzajnu v Ukraїni. Ce — pogana perspektyva

Problema legalizaciї

— Intelektuaľnoї vlasnosti, jaku možna zarejestruvaty, vzjaty do ruk i komuś prodaty, my ne stvorjujemo. Biľšisť ljudej, jaki prydumujuť brendyngy, brend-platformy i nejmingy — naviť v PatentBotDmytro Jarynyč, Hooga: «Ukraїnśka dyzajn-spiľnota nagaduje pidlitka» 1Ukraїnśkyj PatentBot rozpočav rejestraciju torgovyh marok v JeS ne zahodjať pereviryty po bazi, ščo tam ta jak.

«Buď-jakyj vorkflou, procesy, pidhody — vse do čogo vy dodumalysja — ce vaša intelektuaľna vlasnisť, jaka varta grošej. Ale v nas cym nihto ne perejmajeťsja, tomu VVP kreatyvnogo sektoru prosidaje. mabuť, na 70% vid možlyvogo čerez te, ščo my ne volodijemo tym, ščo prydumujemo. I tak skriź», — konstatuvav spiker.

Vidsutnisť finansovoї modeli — jak ce podolaty

— Duže často (osoblyvo u dyzajn-studij ta kompanij-počatkivciv) vzagali nemaje žodnoї finmodeli. Proekt zrobyly, groši otrymaly i, jak i domovljalysja, podilyly їh na tu kiľkisť ljudej, jaki pracjuvaly nad proektom. Ce — ne finmodeľ.

Dmytro radyť grafdyzajneram ne vlaštovuvaty publičnyh vendett z klijentamy: «Krašče dotrymuvatysja standartiv industriї i ne opuskatysja do rivnja gopoty».

— Povynna buty prysutnja zdorova ocinka vlasnyh možlyvostej. My inodi beremosja za proekty, jaki nam čysto administratyvno ne po zubah. Možna zrobyty robotu z dyzajnu, ale ne vporatysja iz administratyvnym menedžmentom, komunikacijeju

Vidsutnisť terpinnja u molodyh dyzajneriv

— Dlja mene pokaznyk doroslosti, koly ljudy usvidomljujuť, ščo proekt zakinčyťsja todi, koly vin zakinčyťsja. Klijent rozumije: jakščo proekt zatjagneťsja, vin trohy doplatyť ta trohy počekaje. A dyzajner rozumije, ščo klijent ne bude «vpysuvatysja». Zavždy možna pity nazustrič klijentovi, rozumijučy, ščo vin vytračaje velyki groši.

Jak počaty doroslišaty

Čytajte takož: Jak ce — buty dyzajnerom u Dollar Shave Club

— Potribno perestaty rosty i počaty doroslišaty. Todi my počnemo javljaty soboju pevnu cinnisť. Usih umiń dlja togo, ščoby buty najkraščym dyzajnerom na planeti, otrymaty nemožlyvo. Usi dyzajnery pidhodjať dlja čogoś abo dlja kogoś.

Potribno minjaty naš vuźkyj dyscyplinarnyj svitogljad na socio-kuľturnyj bekgraund. Ce dopomagaje v podaľšomu prydumaty, racionalizuvaty ta prodaty jakuś koncepciju. Adže dyzajneru navčytysja tehničnyh navyčok možna za rik. Ale ščoby vaša golova pracjuvala, čytaty tiľky statti ščodo dyzajnu nedostatńo. Potribno čytaty knygy, literaturu, filosofiju, peregljadaty klasyčne kino, їzdyty na koncerty, hodyty v teatry, guljaty mistom.

Pro sociaľnu vidpovidaľnisť

Na modeľ ocinky stejkholderiv buď-jakogo proektu potribno perehodyty v nezaležnosti vid togo, jak vy stavytesja do «ljudynocentryčnogo» dyzajnu ta inšyh novomodnyh pidhodiv, zauvažyv Dmytro Jarynyč: «Potribno vključaty ljudej, jakyh torkneťsja vaša robota, v paradygmu myslennja, koly pracjujete nad proektom».

Rekomendovana literatura

  • «The Field Guide to Human-Centered Design»
  • «Tvorča vpevnenisť» — ukraїnśkyj pereklad knygy «Creative Confidence» avtorstva brativ Devida ta Toma Kelli
  • «Dyzajn dlja reaľnogo svitu», Viktor Papanek
  • «Lysty stoїka» Seneky
  • «Medytaciї» Marka Avrelija
  • «How to Be a Stoic: Using Ancient Philosophy to Live a Modern Life», Massimo Pigliucci
  • «Filosofija Toyota», Džeffri K. Lajker
  • «Ekonomika bidnosti. Jak zviľnyty svit vid zlydniv», Abhidžit Banerdži, Ester Duflo

Dlja ohočyh diznatysja biľše radymo peregljanuty povnyj variant cijeї ta inšyh lekcij Školy Projector

Cej material vygotovleno ta rozmiščeno na komercijnij osnovi.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: