Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Era transformacij — socmereži proty ZMI

Ера трансформацій — соцмережі проти ЗМІ

Ostanni kiľka rokiv u galuzi zv’jazkiv z gromadśkistju vidbulasja vtrata balansu z boku «tradycijnyh media» u bik tak zvanyh «lideriv dumok» — elity socmerež. Jakščo dekiľka rokiv tomu zapyty na proekty z lideramy dumok obmežuvalysja odnym na kvartal, to śogodni їh — minimum odyn ščotyžnja
Останні кілька років у галузі зв’язків з громадськістю відбулася втрата балансу з боку «традиційних медіа» у бік так званих «лідерів думок» — еліти соцмереж. Якщо декілька років тому запити на проекти з лідерами думок обмежувалися одним на квартал, то сьогодні їх — мінімум один щотижня
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Різноформатні соціальні мережі дозволяють клієнтові знайти свою аудиторію саме в тому місці, в той час і в тому форматі, який потрібно. PR-комунікація вже не залежить виключно від ЗМІ. Класичні медійники втратили монополію на доставку новин та інформації. Як це позначилось на якості контенту і яким буде читач майбутнього — спробуємо розібратися далі. Нові інтернет-сервіси, медіа та технології спростили доступ до інформації. але цим самим вони спричинили порушення балансу в попиті та пропозиції щодо неї. Зараз все складніше захопити увагу публіки. Аудиторія все менш уважна та все вимогливіша до інформації. Часто читачі та глядачі сприймають її (цілком виправдано) не як необхідний для функціонування (або діяльності) ресурс, а як шоу та розвагу. Як наслідок — відбувається спрощення (або навіть деградація) інформаційних жанрів та смислів. Якщо рік тому інтерес комерційних компаній більше викликали згадки у публікаціях лідерів думок на Facebook, то сьогодні 80% запитів — це Instagram та YouTube. Інформація продовжує спрощуватися і рухається далі від текстів прямо до картинок та відео. ЗМІ не стали боротись з такою тенденцією, а кинулись її підтримувати. Зараз навіть поважні медіаресурси використовують не правильні — з точки зору журналістики — заголовки, а жовті клікбейтні, щоби спонукати читача пройти далі за 7 головних слів про подію. Медіа часто поширюють фейки та домисли у погоні за трафіком, в той час коли їхня аудиторія очікує об’єктивності та правдивості. Відбувається смислове злиття — і публіка вже не бачить різниці між інформацією з класичних медіа та соцмереж. Проте фастфудний контент — це фішка соцмережної інформаційної атмосфери. І коли блогерам їхня публіка з радістю пробачає суб’єктивність, неточність та упередженість (якщо їхня думка співпадає), то традиційні ЗМІ, граючи на чужому полі, потроху втрачають свій авторитет. Між інформуванням і відображенням реальності існує велика різниця. ЗМІ залишаються головними інформаторами, проте соцмережам довіряють більше. В очах публіки традиційні медіа надто довго торгували правдою та виступали інструментом пропаганди й дезінформації. Лідери думок більше дорожать своєю репутацією, отже, навіть якщо вони помиляються, то роблять це щиро, а не за гроші. А це можна пробачити. Хто ж не робить помилок? Зрештою, завжди можна уточнити думку автора у коментарях чи просто висловити своє незадоволення — або просто відписатися і перервати такий канал комунікації назавжди. Легковажне ставлення ЗМІ до інформаційної гігієни штовхає великі компанії обирати канали комунікації, яким довіряють, через які можна будувати лояльність, а не лише інформувати. Оскільки зв’язки з громадськістю працюють не стільки з фактами, скільки з емоціями — то піарники шукають ті майданчики, до яких люди відчувають менше скептицизму і які можуть запропонувати ширшу аудиторію. Охоплення традиційних медіа та блогів давно зрівнялися та рухаються у кращий бік для соцмереж. У професійному контексті грань між ЗМІ та лідерами думок також вже давно тонка. Деякі лідери думок перетворилися на справжні видання, у яких може працювати повноцінна редакція, які мають свій продакшн і відділ реклами. Різниця полягає лише у неймінгу. ЗМІ, що далі тримаються за цільову аудиторію усі люди, перестають бути корисними (бо немає сенсу стріляти з гармати по горобцях). Зрештою, для багатьох компаній аудиторії ЗМІ є насправді не стільки нецікавими, скільки непрозорими і незрозумілими. Очевидно, що майбутнє — за вузькопрофільними ЗМІ. Саме цього бракує сьогодні українському медіаринку: якісних нішових, галузевих, вираженоформатних ЗМІ. Ті що є — часто не відповідають концепції засобів масової інформації через низький рівень контенту або суто комерційний підхід до редакторської роботи незалежно від суспільної значимості інформації. Зрештою, у нас навіть справжнє ділове видання можна назвати нішовим продуктом. Якщо його організувати фахово, то воно має успіх і цінну цільову аудиторію. Такі ніші соцмережі опановують повільніше, тому що тут важливий професійний рівень, який виступає фільтром для дилетантів та аматорів. Можливо публіка їсть фастфуд, тому що досі немає кафе чи ресторанів? Успіхи зарубіжних форматних, якісних та популярних ЗМІ говорять, що все залежить від самого ринку і його учасників. Зрештою канали комунікації нікуди не дінуться, змінюватимуться лише їхні форми та формати. І що їх ставатиме більше, то краще для людей, чия професія — пояснювати та інтерпретувати. Точка зору автора може не співпадати з офіційною позицією редакції
29.07.2018,17:19
0
Unsplash

Riznoformatni sociaľni mereži dozvoljajuť klijentovi znajty svoju audytoriju same v tomu misci, v toj čas i v tomu formati, jakyj potribno. PR-komunikacija vže ne zaležyť vyključno vid ZMI. Klasyčni medijnyky vtratyly monopoliju na dostavku novyn ta informaciї. Jak ce poznačyloś na jakosti kontentu i jakym bude čytač majbutńogo — sprobujemo rozibratysja dali.

Informacijnyj fastfud

Novi internet-servisy, media ta tehnologiї sprostyly dostup do informaciї. ale cym samym vony spryčynyly porušennja balansu v popyti ta propozyciї ščodo neї. Zaraz vse skladniše zahopyty uvagu publiky. Audytorija vse menš uvažna ta vse vymoglyviša do informaciї. Často čytači ta gljadači spryjmajuť її (cilkom vypravdano) ne jak neobhidnyj dlja funkcionuvannja (abo dijaľnosti) resurs, a jak šou ta rozvagu. Jak naslidok — vidbuvajeťsja sproščennja (abo naviť degradacija) informacijnyh žanriv ta smysliv.

Jakščo rik tomu interes komercijnyh kompanij biľše vyklykaly zgadky u publikacijah lideriv dumok na Facebook, to śogodni 80% zapytiv — ce Instagram ta YouTube. Informacija prodovžuje «sproščuvatysja» i ruhajeťsja dali vid tekstiv prjamo do kartynok ta video.

Čytajte takož: Svitlana Pavelećka, «1+1 media» — pro reputacijnyj menedžment u biznesi

ZMI ne staly borotyś z takoju tendencijeju, a kynulyś її pidtrymuvaty. Zaraz naviť považni mediaresursy vykorystovujuť ne «pravyľni» — z točky zoru žurnalistyky — zagolovky, a «žovti» «klikbejtni», ščoby sponukaty čytača projty dali za 7 golovnyh sliv pro podiju. Media často pošyrjujuť fejky ta domysly u pogoni za trafikom, v toj čas koly їhnja audytorija očikuje ob’jektyvnosti ta pravdyvosti. Vidbuvajeťsja smyslove zlyttja — i publika vže ne bačyť riznyci miž informacijeju z klasyčnyh media ta socmerež.

Prote «fastfudnyj» kontent — ce «fiška» socmerežnoї informacijnoї atmosfery. I koly blogeram їhnja publika z radistju probačaje sub’jektyvnisť, netočnisť ta uperedženisť (jakščo їhnja dumka spivpadaje), to tradycijni ZMI, grajučy na čužomu poli, potrohu vtračajuť svij avtorytet.

Vtrata avtorytetnoї roli

Miž informuvannjam i vidobražennjam reaľnosti isnuje velyka riznycja. ZMI zalyšajuťsja golovnymy informatoramy, prote socmerežam dovirjajuť biľše. V očah publiky tradycijni media nadto dovgo «torguvaly pravdoju» ta vystupaly instrumentom propagandy j dezinformaciї. Lidery dumok biľše dorožať svojeju «reputacijeju», otže, naviť jakščo vony pomyljajuťsja, to robljať ce «ščyro», a ne «za groši». A ce možna probačyty. Hto ž ne robyť pomylok? Zreštoju, zavždy možna utočnyty dumku avtora u komentarjah čy prosto vyslovyty svoje nezadovolennja — abo prosto vidpysatysja i perervaty takyj kanal komunikaciї nazavždy.

Legkovažne stavlennja ZMI do informacijnoї gigijeny štovhaje velyki kompaniї obyraty kanaly komunikaciї, jakym dovirjajuť, čerez jaki možna buduvaty lojaľnisť, a ne lyše informuvaty. Oskiľky zv’jazky z gromadśkistju pracjujuť ne stiľky z faktamy, skiľky z emocijamy — to piarnyky šukajuť ti majdančyky, do jakyh ljudy vidčuvajuť menše skeptycyzmu i jaki možuť zaproponuvaty šyršu audytoriju.

Zavdjaky vidnosno prostij mehanici zalučennja «pidpysnykiv» v socmerežah lidery dumok možuť reaľno proponuvaty dostatńo šyroku odnoridnu (i tym cinnu) audytoriju

Čytajte takož: Oleksij Čapko, CEO Newzmate — pro zahyst danyh ta žyttja media «pislja Facebook»

Ohoplennja tradycijnyh media ta «blogiv» davno zrivnjalysja ta ruhajuťsja u kraščyj bik dlja socmerež. U profesijnomu konteksti grań miž ZMI ta lideramy dumok takož vže davno tonka. Dejaki «lidery dumok» peretvorylysja na spravžni «vydannja», u jakyh može pracjuvaty povnocinna redakcija, jaki majuť svij prodakšn i viddil reklamy. Riznycja poljagaje lyše u nejmingu.

ZMI, ščo dali trymajuťsja za ciľovu audytoriju «usi ljudy», perestajuť buty korysnymy (bo nemaje sensu striljaty z garmaty po gorobcjah). Zreštoju, dlja bagaťoh kompanij audytoriї ZMI je naspravdi ne stiľky necikavymy, skiľky neprozorymy i nezrozumilymy.

Nezajnjata niša

Očevydno, ščo majbutnje — za vuźkoprofiľnymy ZMI. Same ćogo brakuje śogodni ukraїnśkomu mediarynku: jakisnyh nišovyh, galuzevyh, «vyraženoformatnyh» ZMI. Ti ščo je — často ne vidpovidajuť koncepciї zasobiv masovoї informaciї čerez nyźkyj riveń kontentu abo suto komercijnyj pidhid do redaktorśkoї roboty nezaležno vid suspiľnoї značymosti informaciї.

Zreštoju, u nas naviť spravžnje dilove vydannja možna nazvaty «nišovym» produktom. Jakščo jogo organizuvaty fahovo, to vono maje uspih i cinnu ciľovu audytoriju. Taki niši socmereži opanovujuť poviľniše, tomu ščo tut važlyvyj profesijnyj riveń, jakyj vystupaje fiľtrom dlja dyletantiv ta amatoriv.

Hto «peremože» — maleńkyj i sprytnyj Davyd, čy mastodont Goliaf poky ne zrozumilo. Hoča jasno, ščo śogodni Goliaf namagajeťsja graty za pravylamy Davyda, i ce — ne na jogo korysť

Možlyvo publika їsť «fastfud», tomu ščo dosi nemaje «kafe» čy «restoraniv»? Uspihy zarubižnyh formatnyh, jakisnyh ta populjarnyh ZMI govorjať, ščo vse zaležyť vid samogo rynku i jogo učasnykiv. Zreštoju kanaly komunikaciї nikudy ne dinuťsja, zminjuvatymuťsja lyše їhni formy ta formaty. I ščo їh stavatyme biľše, to krašče dlja ljudej, čyja profesija — pojasnjuvaty ta interpretuvaty.

Točka zoru avtora može ne spivpadaty z oficijnoju pozycijeju redakciї

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: