Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Čomu smittja u lisi — ce suspiľna problema

Чому сміття у лісі — це суспільна проблема

Pryїždžaješ na pryrodu, mriješ rozslabytysja ta dotorknutysja do prekrasnogo, a tam — smittja. Na uljublenij galjavyni — rozkydani pljašky ta pakety, a u jari — styhijne smittjezvalyšče. Znajomo? Smittja v lisi — ce ne tiľky pro estetyčnu nedoskonalisť, ce pro suspiľne žyttja takož
Приїжджаєш на природу, мрієш розслабитися та доторкнутися до прекрасного, а там — сміття. На улюбленій галявині — розкидані пляшки та пакети, а у ярі — стихійне сміттєзвалище. Знайомо? Сміття в лісі — це не тільки про естетичну недосконалість, це про суспільне життя також
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Щороку населення країни створює близько 11 мільйонів тонн твердих побутових відходів, лише 4% відсортовується та йде на переробку для використання у якості вторсировини, більше 93% — опиняється на сміттєзвалищах. Ссеред них офіційних — лише 6 тис, несанкціонованих (за різними даними) від 30 до 60 тис. У той час як населення країни зменшується — кількість сміття — збільшується. На жаль, ці цифри мало дивують українців і мало хто знає про ту реальну шкоду, яку несуть сміттєзвалища. Несанкціоновані сміттєзвалища найчастіше облаштовують у ярах, балках, колишніх кар’єрах. Звалище відрізняється від полігону відсутністю системи захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату. Коли яр або балка заповнюється до розміру невеличкого кургану — звалище часто підпалюють, що призводить до забруднення повітря і води. Навіть при тлінні одного поліетиленового пакету, у повітря виділяється понад 70 хімічних сполук, жодна з яких не є корисною для людини. У звичайному смітті, які ми щодня викидаємо у бак, можна легко виявити такі токсичні речовини як солі заліза, свинцю, цинку, ртуть та пестициди, розчини та фарбники. Із першим дощем вони потрапляють у ґрунт та воду, яка у решті решт повертається з лісу до людини, до наших кухонь та ван. Окрім сміття, яке вивозиться із населених пунктів, є так звані поціновувачі природи, які приходять у ліс, на озеро, чи пляж для відпочинку. Сподіваючись наблизитися до прекрасного, людина, яка не прибирає після себе в лісі, — втрачає усе людяне, що має. Ще 40 років тому проблема сміття в Україні не була такою гострою. По-перше, через те що не було пластикової упаковки, по-друге, усе що продавалося — було у склі, чи папері, чи залізі. Пункти прийому вторинної сировини були широко розповсюджені у містах, і не мали сенсу бути створеними у селах. А системи управління відходами в принципі не існувало. За останні 30 років споживання продукції у штучній упаковці зросло у десятки разів. Пластикова та поліетиленова продукція або не розкладається зовсім, або розкладеться через сотні років. Основні причини, через які не можна допустити накопичення сміття у лісах або будь-яких інших природних об’єктах: Навіть невеликі сміттєзвалища порушують нормальний обіг речовин в екосистемі, небезпечні речовини безперешкодно потрапляють та отруюють ґрунти і води. Дикі тварини та птахи можуть випадково з’їсти те, що вб’є їх зсередини. У мережі легко знайти фото виснаженого вовка, який засунув голову у пластикову пляшку і через це не міг нічого їсти, або птахів, шлунок яких сповнений пластикових дрібничок. Смітники приваблюють тварин, і знищують їх. Сміттєзвалища є джерелом таких парникових газів як метан, які утворюються через природні процеси розкладання органічних відходів. Ідеальна доля органічних відходів — перетворення на компост для збагачення ґрунту, друга опція — перетворення на енергію шляхом утворення біогазу. Але у лісах вони просто стають джерелом забруднюючих газів та жахливого запаху. Екологічна свідомість — з дитинства людина має знати, що викинуте сміття нікуди не дівається, і якщо вона доживе до 100 років — забута пляшка буде на неї чекати, викинутий на зупинці громадського транспорту недопалок радо зустрічатиме вас протягом 3-11 років, тобто ваші діти їх довго бачитимуть. Прості звички — не викидати сміття будь-де, сортувати окремо харчові та нехарчові відходи (як мінімум), прибирати в лісі не тільки за собою, але й за менш обізнаними сусідами; Має бути впроваджена ієрархія управління відходами, в пріоритеті якої — попередження їх створення (питання до упаковки та любові до одноразових речей: не беріть поліетиленовий пакет в магазині, візьміть олдскульну торбину з собою), далі — максимальне повторне використання та переробка, і лише на останніх стадіях — перетворення в енергію чи утилізація сміття; Забезпечити реалізацію комплексної реформи управління відходами, яка передбачає встановлення європейських норм та стандартів щодо належного сортування, збору, транспортування відходів, їх класифікацію за європейською номенклатурою, впровадження принципу розширеної відповідальності виробника (платите за утилізацію сміття наперед) та принципу забруднювач платить (тобто те підприємство, яке здійснює забруднення і відшкодовує наслідки для довкілля), які є фінансовою гарантією створення умов для сортування та переробки. Є одне аристотелівське визначення політики — це спілкування для досягнення спільного блага. Коли у людей немає необхідності вирішувати проблеми спільними зусиллями — це приватна сфера. Коли ж спілкування із іншими людьми стає неминучим, а далі ще опосередкованим через політичні інститути (бо важко усіх зібрати на агорі), тоді і виникає політика. І сучасна проблема зі сміттям та незаконними сміттєзвалищами — це політична проблема, яка для свого вирішення вимагає консолідації уряду, парламентарів та суспільства. Мінприроди планує подавати пакет законів із реформи управління відходами восени цього року. Вірю, що усі стейкголдери підтримають цей пакет, а значить реалізація реформи не буде відкладена ще на 2-3 роки. І моя велика надія, що кожен громадянин долучиться до цього процесу — для початку просто прибираючи за собою та сортуючи відходи. Зробімо наше життя чистішим! Дисклеймер: авторський блог не є офіційною позицією Європейського банку реконструкції та розвитку або будь-якої іншої інституції ЄС.
27.07.2018,16:30
0
Pixabay

Smittja v lisi ne roste

Ščoroku naselennja kraїny stvorjuje blyźko 11 miľjoniv tonn tverdyh pobutovyh vidhodiv, lyše 4% vidsortovujeťsja ta jde na pererobku dlja vykorystannja u jakosti vtorsyrovyny, biľše 93% — opynjajeťsja na smittjezvalyščah. Ssered nyh oficijnyh — lyše 6 tys, nesankcionovanyh (za riznymy danymy) vid 30 do 60 tys. U toj čas jak naselennja kraїny zmenšujeťsja — kiľkisť smittja — zbiľšujeťsja. Na žaľ, ci cyfry malo dyvujuť ukraїnciv i malo hto znaje pro tu reaľnu škodu, jaku nesuť smittjezvalyšča.

Nesankcionovani smittjezvalyšča najčastiše oblaštovujuť u jarah, balkah, kolyšnih kar’jerah. Zvalyšče vidriznjajeťsja vid poligonu vidsutnistju systemy zahystu ğruntovyh vod, vylučennja ta zneškodžennja biogazu ta fiľtratu.

Koly jar abo balka zapovnjujeťsja do rozmiru nevelyčkogo kurganu — zvalyšče často pidpaljujuť, ščo pryzvodyť do zabrudnennja povitrja i vody. Naviť pry tlinni odnogo polietylenovogo paketu, u povitrja vydiljajeťsja ponad 70 himičnyh spoluk, žodna z jakyh ne je korysnoju dlja ljudyny. U zvyčajnomu smitti, jaki my ščodnja vykydajemo u bak, možna legko vyjavyty taki toksyčni rečovyny jak soli zaliza, svyncju, cynku, rtuť ta pestycydy, rozčyny ta farbnyky. Iz peršym doščem vony potrapljajuť u ğrunt ta vodu, jaka u rešti rešt povertajeťsja z lisu do ljudyny, do našyh kuhoń ta van.

Okrim smittja, jake vyvozyťsja iz naselenyh punktiv, je tak zvani «pocinovuvači pryrody», jaki pryhodjať u lis, na ozero, čy pljaž dlja vidpočynku. Spodivajučyś nablyzytysja do prekrasnogo, ljudyna, jaka ne prybyraje pislja sebe v lisi, — vtračaje use ljudjane, ščo maje.

Čomu smittju ne ležaty u lisi

Šče 40 rokiv tomu problema smittja v Ukraїni ne bula takoju gostroju. Po-perše, čerez te ščo ne bulo plastykovoї upakovky, po-druge, use ščo prodavalosja — bulo u skli, čy paperi, čy zalizi. Punkty pryjomu vtorynnoї syrovyny buly šyroko rozpovsjudženi u mistah, i ne maly sensu buty stvorenymy u selah. A systemy upravlinnja vidhodamy v pryncypi ne isnuvalo. Za ostanni 30 rokiv spožyvannja produkciї u štučnij upakovci zroslo u desjatky raziv. Plastykova ta polietylenova produkcija abo ne rozkladajeťsja zovsim, abo rozkladeťsja čerez sotni rokiv.

Čomu smittja u lisi — ce polityčna problema

Osnovni pryčyny, čerez jaki ne možna dopustyty nakopyčennja smittja u lisah abo buď-jakyh inšyh pryrodnyh ob’jektah:

  • Naviť nevelyki smittjezvalyšča porušujuť normaľnyj obig rečovyn v ekosystemi, nebezpečni rečovyny bezpereškodno potrapljajuť ta otrujujuť ğrunty i vody.
  • Dyki tvaryny ta ptahy možuť vypadkovo z’їsty te, ščo vb’je їh zseredyny. U mereži legko znajty foto vysnaženogo vovka, jakyj zasunuv golovu u plastykovu pljašku i čerez ce ne mig ničogo їsty, abo ptahiv, šlunok jakyh spovnenyj plastykovyh dribnyčok. Smitnyky pryvabljujuť tvaryn, i znyščujuť їh.
  • Smittjezvalyšča je džerelom takyh parnykovyh gaziv jak metan, jaki utvorjujuťsja čerez pryrodni procesy rozkladannja organičnyh vidhodiv. Ideaľna dolja organičnyh vidhodiv — peretvorennja na kompost dlja zbagačennja ğruntu, druga opcija — peretvorennja na energiju šljahom utvorennja biogazu. Ale u lisah vony prosto stajuť džerelom zabrudnjujučyh gaziv ta žahlyvogo zapahu.
Čytajte takož: Na storoži ekologiї — istorija kavovogo brendu Coffeelaktika

Jak poperedyty škodu dovkillju ta zdorov’ju ljudej

  • Ekologična svidomisť — z dytynstva ljudyna maje znaty, ščo vykynute smittja nikudy ne divajeťsja, i jakščo vona dožyve do 100 rokiv — zabuta pljaška bude na neї čekaty, vykynutyj na zupynci gromadśkogo transportu nedopalok rado zustričatyme vas protjagom 3-11 rokiv, tobto vaši dity їh dovgo bačytymuť. Prosti zvyčky — ne vykydaty smittja buď-de, sortuvaty okremo harčovi ta neharčovi vidhody (jak minimum), prybyraty v lisi ne tiľky za soboju, ale j za menš obiznanymy susidamy;
  • Maje buty vprovadžena ijerarhija upravlinnja vidhodamy, v prioryteti jakoї — poperedžennja їh stvorennja (pytannja do upakovky ta ljubovi do odnorazovyh rečej: ne beriť polietylenovyj paket v magazyni, viźmiť oldskuľnu torbynu z soboju), dali — maksymaľne povtorne vykorystannja ta pererobka, i lyše na ostannih stadijah — peretvorennja v energiju čy utylizacija smittja;
  • Zabezpečyty realizaciju kompleksnoї reformy upravlinnja vidhodamy, jaka peredbačaje vstanovlennja jevropejśkyh norm ta standartiv ščodo naležnogo sortuvannja, zboru, transportuvannja vidhodiv, їh klasyfikaciju za jevropejśkoju nomenklaturoju, vprovadžennja pryncypu rozšyrenoї vidpovidaľnosti vyrobnyka (platyte za utylizaciju smittja napered) ta pryncypu «zabrudnjuvač platyť» (tobto te pidpryjemstvo, jake zdijsnjuje zabrudnennja i vidškodovuje naslidky dlja dovkillja), jaki je finansovoju garantijeju stvorennja umov dlja sortuvannja ta pererobky.
Čytajte takož: Čerkaščanam proponujuť 30 tys grn na realizaciju proektiv u sferi ekologiї

Je odne arystotelivśke vyznačennja polityky — ce spilkuvannja dlja dosjagnennja spiľnogo blaga. Koly u ljudej nemaje neobhidnosti vyrišuvaty problemy spiľnymy zusylljamy — ce pryvatna sfera. Koly ž spilkuvannja iz inšymy ljuďmy staje nemynučym, a dali šče oposeredkovanym čerez polityčni instytuty (bo važko usih zibraty na agori), todi i vynykaje polityka. I sučasna problema zi smittjam ta nezakonnymy smittjezvalyščamy — ce polityčna problema, jaka dlja svogo vyrišennja vymagaje konsolidaciї urjadu, parlamentariv ta suspiľstva. Minpryrody planuje podavaty paket zakoniv iz reformy upravlinnja vidhodamy voseny ćogo roku. Virju, ščo usi stejkgoldery pidtrymajuť cej paket, a značyť realizacija reformy ne bude vidkladena šče na 2-3 roky. I moja velyka nadija, ščo kožen gromadjanyn dolučyťsja do ćogo procesu — dlja počatku prosto prybyrajučy za soboju ta sortujučy vidhody.

Zrobimo naše žyttja čystišym!

Dysklejmer: avtorśkyj blog ne je oficijnoju pozycijeju Jevropejśkogo banku rekonstrukciї ta rozvytku abo buď-jakoї inšoї instytuciї JeS.

Anatolij Kucevol

Dyrektor KPR pry Minekologiї Ukraїny

Inši dopysy avtora:

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: